Роль продюсера в реалізації незалежних театральних проектів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого

Роль продюсера в реалізації незалежних театральних проектів

Поляновська Людмила Олександрівна,

старший викладач

м. Київ

Театрально-художня реальність, яка складається в Україні сьогодні призводить до зростання ролі театрального менеджменту - продюсування, як важливої складової функціонування сучасних театральних проектів, а тому його рівень є важливим показником успішності театральної діяльності. Мистецькі проекти є невід'ємною частиною розвитку і існування будь-якого цивілізованого суспільства. Їх мета - створення духовних цінностей і предметів мистецтва, відновлення втраченого надбання людства, а також пошук доказів, що підтверджують ті або інші гіпотези або міфи, пов'язані з походженням тих або інших подій в історії цивілізації [3].

Мистецькі проекти дослідники розділяють за різними типологіями, однією із них є за формою існування кінцевого продукту:

- «аудіовізуальний, пов'язаний із створенням або розміщенням аудіовізуальної продукції, включаючи інтернет-проекти, різні види кінематографа або телебачення;

- художньо-дизайнерський, пов'язаний із створенням або реставрацією різних художніх цінностей, колекцій одягу або ювелірних прикрас;

- сценічний, пов'язаний із створенням театральної, естрадної або циркової антрепризи, реалізації шоу-проектів, музичних або інших фольклорних фестивалів;

- поліграфічний, пов'язаний з виданням книг і періодичних видань або іншої поліграфічної продукції;

- реставраційний, пов'язаний з відновленням пам'ятників історії, релігії і культури, з санацією житлових кварталів старовинних міст;

- експериментальний, пов'язаний з пошуком доказів або проведенням експерименту по підтвердженню історичних, етнічних або лінгвістичних гіпотез» (за Г. Івановим. Основы продюсерства, 2015).

Поняття «сценічний, театральний проект» увійшло у контекст сучасного театрального процесу порівняно нещодавно. Тому, цілком зрозумілою є його недостатня термінологічна визначеність у вітчизняній театрознавчій практиці.

Слід зауважити, що поняття «театральний проект» змістовно ширше, ніж визначення тільки режисерської практики. Це поняття охоплює різноманітні напрямки діяльності у межах театрального процесу загалом.

Умовно театральні проекти можна поділити на такі групи:

- створення нових вистав - проекти-постановки;

- пошукові проекти мистецьких угрупувань;

- інші проекти - це заходи різноманітної спрямованості, які знаходяться в межах театрального процесу.

Поняття «театральний проект» містить у собі два аспекти. Перший - це наявність спрямування мистецької події (або низки подій) на досягнення певної естетичної чи соціокультурної мети та усвідомлення перспективних наслідків від реалізації проекту. Другий - це стратегія і тактика продюсування мистецького заходу. Наявність другого аспекту дає підстави розглядати театральні проекти не лише з позицій театрознавства, а й як досвід однієї з фінансово-організаційних форм театральної справи.

Театральні проекти передбачають грошові інвестиції у той чи інший мистецький захід, його продюсування та реалізацію. Тобто без економічної бази навіть найяскравіші ідеї залишаються лише ідеями. Перед будь-яким засновником театрального проекту стоїть безліч питань та проблем, які стосуються витрат на постановку вистави, оренди приміщення, реклами та ін. Саме це дозволяє зробити висновок, що організаційно-економічний аспект, продюсування є найважливішим при створенні незалежних театральних проектів.

Ключовою фігурою в процесі організації і постановки театральних проектів є продюсер. Поняття продюсер сформувалося в процесі зародження кіновиробництва і визначало новий тип підприємця, який здійснював ідейно-фінансовий і художній контроль над постановкою. 3а визначенням термінів producerта production, продюсером у виробничому аспекті може бути не тільки людина, але й організація чи ціла країна. Роль продюсера може виконувати одна людина, а може виконувати невелика команда з розподілом управлінських функцій і спеціалізацією усередині. Цей висновок знаходить підтвердження в діяльності неприбуткових американських театрів, де сам заклад бере на себе фінансову відповідальність, саме він, а не окрема людина, може називатись продюсером.

Слово «продюсер» дуже широко використовується у сучасному житті та, зокрема, у вітчизняних мистецьких організаціях, що звичайно є підтвердженням необхідності професії. За визначенням українських словників існує декілька тлумачень даного поняття: так «Словник іншомовних соціокультурних термінів» дає наступне визначення даного терміну «продюсер (від лат. producere - виробляти) довірена особа кінокомпанії, яка здійснює художній та організаційно-фінансовий контроль за постановкою фільму» [5]. «Великий тлумачний словник сучасної мови» визначає поняття «Продюсер (від англ. produce - проводити) - довірена особа кінокомпанії, що здійснює ідейно-художній та організаційно-фінансовий контроль над постановкою фільму; особа, яка організує, фінансує постановку фільму, вистави і т. ін.» або «Адміністративно-фінансовий організатор діяльності зі здійснення якого-небудь комерційного проекту (різних шоу, концертів, телепрограм, запису альбомів, дисків, відеокліпів і т. ін.)» [1].

Сьогодні, в зв'язку з розвитком даного виду діяльності, це поняття набуло більш ширших функцій, укорінилося в усіх видах мистецького простору, тому можна дати наступне визначення поняття «продюсер» - людина в індустрії розваг, яка регулює фінансові, адміністративні, технологічні або юридичні аспекти, а також регулює репертуарну політику при виконанні будь-якого проекту в області культури. Особа, що здійснює ідейно-художній і організаційно-фінансовий контроль над певним художнім проектом.

Продюсер - це людина, яка здатна зрозуміти перспективу і потреби ринку і поєднувати це розуміння із знаннями в області управління виробництвом і використовуванням ресурсів з розрахунку на отримання доходу. На відміну від інших підприємців, що зводять разом відомі чинники виробництва - природні і людські ресурси, капітал, продюсер має справу із створенням нової інтелектуальної власності, поєднуючи воєдино майстерність драматурга, композитора, режисера, оператора, художника, артистів, працю технічного персоналу і безліч інших компонентів.

Продюсер є активним агентом театрального ринку, який формує і розвиває виробництво аудіовізуальної продукції і встановлює ринкові зв'язки. Він діє самостійно, і на свій страх і ризик і під свою відповідальність (у тому числі майнову) створює виставу. Відповідно до діючого в Україні Закону «Про авторське право і суміжні права» автори аудіовізуальних творів передають продюсеру виняткові права на відтворення, розповсюдження і публічне виконання твору. Продюсер не тільки повинен узяти на себе ініціативу і відповідальність по підготовці проекту, але і особисто брати участь в створенні твору [2].

Глобальність багатьох театральних проектів, особливо за кордоном, обумовлює розподіл продюсерів на чотири умовні види:

- продюсер, що займається фінансовими питаннями театру, здійснює пошук необхідних коштів;

- продюсер, що відповідає за виробництво театрального проекту, забезпечує творчий та технологічний процес;

- продюсер, що відповідає за розповсюдження проекту, з метою найбільш повного повернення витрачених на виробництво коштів;

- продюсер, що займається демонструванням вистави з метою одержання прибутку.

Дослідник американського театру професор Стівена Ленглі з Бруклін-коледжу Нью-Йоркського Сіті-університету розподіляє продюсерів за функціональними обов'язками, які на них покладені під час реалізації:

Виконавчий (executive) продюсер - довірена особа компанії, що здійснює фінансовий, організаційний і художній контроль над постановкою.

Функціональний продюсер - особа, що відповідає за конкретні творчо-організаційні компоненти, тобто що виконує певну функцію.

Асоційований (associate) продюсер - партнер, частково фінансуючий проект і що бере участь в підготовці творчих і виробничих планів головного продюсера постановки.

Лінійний (line) продюсер - особа, що відповідає за технологічний процес і найбільш складні етапи проекту [4].

Слід зазначити, що такий розподіл є умовним, і в кожному конкретномувипадку не обов'язково повинні брати участь всі означені продюсери.

В Україні, як правило можлива участь тільки одного продюсера, який взяв на себе всі наведені обов'язки, оскільки компанія-виробник здебільшого є й офіційним прокатником театрального проекту на території країни.

Розвиток і функціонування незалежних театральних проектів неможливий без професіоналів, що вміють ці проекти організувати.

Продюсеру не достатньо вміти знайти талановитих акторів, передбачити той вид діяльності, який принесе прибуток, необхідно мати здібності до того, щоб організувати проект з урахуванням економічних, соціокультурних і політичних чинників, вміти встановлювати зв'язки з різними структурами, як державними так і комерційними, розуміти важливу роль заходу в естетично-культурному розвитку суспільства.

Використані джерела

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 [уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел]. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. VIII, 1728 с. URL:https://slovnyk.me/dict (дата звернення: 15.12.2021).

2. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 №3792-XII. Київ: Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, №13, 64 с.

3. Івановська Н.В., Шульгіна В.Д., Яковлев О.В. Соціокультурне

проектування в мистецтві: теорія та практика: підручник. Київ: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2018. 196 с. С. 8.

4. Ленглі С. Театральний менеджмент і продюсерство. Американський досвід [пер. з англ. за ред. І.Д. Безгіна]. Київ: ВВП «Компас», 2000. С. 29.

5. Словник іншомовних культурних термінів. URL:https:// 424.slovaronline.com (дата звернення: 15.12.2021).

Размещено на Allbest.ru