Особливості дизайну сучасної української народної ляльки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості дизайну сучасної української народної ляльки

Скляренко Оксана Андріївна,

мистецтвознавець, магістр державного управління, здобувач Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Національної Академії Наук України

Українська народна лялька як мистецький об'єкт, який концентрує у собі народну етику й естетику, належить одночасно до духовної та матеріальної сфери. Сучасна народна лялька сприяє поєднанню технологічного та мистецького аспектів, які вимагають від авторів дизайнерського вирішення та оригінальних ідей художньо-проектної діяльності щодо втілення творчого задуму. На сучасному етапі мистецький аспект народної ляльки полягає у виявленні індивідуально- авторських стилістичних особливостей, креативно-творчого підходу до процесу створення сучасної ляльки. мистецький лялька креативний творчий

Для аналітичного вивчення питання дизайну ляльки джерельною базою дослідження стали такі етнографічні матеріали:

- експонати та архівні матеріали в українських та зарубіжних музеях: Державний музей іграшки (Київ), Музей Івана Гончара (Київ), Музей Михайла Грушевського (Київ);

- власні польові записи, акварельні замальовки з описами, фотографії;

- Всеукраїнські виставкові проекти та інформаційні відомості (інформаційні листи для ЗМІ та каталоги), пов'язані із експонуванням декоративного-ужиткового мистецтва в Україні: «Феномен української сільської ляльки» (Київ, 2013), «Барвиста Україна» (Київ, 2006-2009), Фестиваль «Ляльковий світ» (Львів, 2011-2017), «Модна лялька» (Київ, 2011-2018), «Етнолялька» (Львів, 2011-2017);

- виставки та конкурси спеціалізованих галерей ляльки «Парсуна» (Київ), Artlife (Київ), «Срібні дзвони» (Київ).

Серед представлених на виставках та конкурсах трапляються ляльки, які мають ознаки народності. Наприклад, вишивка на роботах майстринь Світлани Грибан (м. Глухів, Сумська обл.), Наталії та Тетяни Катриченко (Київщина), Валентини Мірошник (с. Драбово-Барятинське, Черкаська обл.), вказує на знаково-символічну основу образного мислення.

Використання соломи, засушених квітів та кукурудзяних качанів у роботах Наталіїї Ковтун-Народенко (Київщина) та Ольги Собкович (с. Легедзине, Черкаська обл.), Олени Адільбекової (Харківщина), Ольги Зав'ялової (м. Трускавець, Львівська обл.), Алли Шушкевич (Тернопільщина) підкреслюють їх обрядову сутність.

Основою творчого методу майстрів-лялькарів є традиція конструювання ляльки, для якої важливі такі аспекти: зв'язок людини з природою, сімейними цінностями та традиціями; естетизація жіночої краси; вираження естетичних смаків та вподобань.

У лялькарському мистецтві нині сформувалися такі основні напрями: конструювання аутентичних зразків традиційної ляльки; конструювання авторських ляльок, в основі яких лежать національні традиції мистецтва створення ляльки українськими майстрами. Ці традиції визначають дизайн сучасної народної ляльки. Дизайн є одним із творчих методів конструювання. Англійською мовою це слово означає «задум», «намір», «творчий задум».

Довідково. Щодо історії походженя слова.

Слово «design» з'явилося в XVI столітті і вживалося по всій Європі. Італійський вислів «disegno intero» означав народжену у художника і викликану Богом ідею - концепцію твору мистецтва.

Оксфордський словник 1588 року подає таку інтерпретацію цього слова: «задуманий людиною план або схема чогось, що буде реалізовано, перший начерк майбутнього твору мистецтва».

У словнику іншомовних слів Словник іншомовних слів, за ред. академіка АН УРСР Мельничука О. С., 2 -е вид., вид. Головная редакція УРЕ, Київ, 1985. с. 85-86. подано таке визначення цього слова: дизайн (англ. design) - задум, план, мета, намір, творчий задум, проект і креслення, розрахунок, конструкція, ескіз, малюнок, візерунок, композиція, мистецтво композиції, витвір мистецтва.

Дизайн - специфічний ряд проектної діяльності, що об'єднує художньо-предметне мистецтво і науково обґрунтовану інженерну практику у сфері індустріального виробництва. Реалізуючи функції дизайну:відображаючу, виховну, пізнавальну, комунікативну, гедоністичну, інтелект використовує всі три типи мислительної діяльності: наочно-діловий, чуттєво-образний, поняттєво-логічний.

У процесі дослідження української народної ляльки, її етнокультурних та образних особливостей нами сформульовано авторське визначення «дизайн ляльки», яке вперше було опубліковано у виданні «Українська народна лялька кінця ХХ - ХХІ сторіччя: етнокультурні традиції, функції. Глосарій» (2018). Дизайн ляльки - творчий задум щодо конструювання ляльки: від моменту підбору матеріалів до створення фігурки та одягу для ляльки (див. рис. 1).

Під час дослідження нами визначено рівні, на яких проявляється своєрідність сучасних творчих методів [2] створення традиційної ляльки:

- тематичному - культ жінки-матері, краса традиційного вбрання, ідеалізація сімейного життя; лялька-мати з дітьми, чоловік і дружина, мати й дитина, дід і баба; дід, баба й онуки;

- композиційному - відсутність усього зайвого, доступність для сприйняття, що забезпечуються поєднанням усіх компонентів образно- пластичної форми, яка досягається декоративністю, симетрією, колористикою. Деякі зразки характеризуються динамічністю, коли за допомогою клаптиків та ниток створюється ефект руху. Композиційний центр визначають знаково-символьні зображення ляльки;

- матеріальному - витрати на матеріали у зв'язку з тим, що традиційна лялька сьогодні вже не виготовляється з уживаного одягу. Її конструювання зумовлює професійний добір матеріалів з урахуванням якісних та фактурних характеристик.

Рис. 1. На фото: Ляльки сестер Наталії та Тетяни Катриченко (м. Київ, 2015), які демонструють творчий задум щодо показу регіональних особливостей узорів вишивки

Отже, особливості дизайну ляльки полягають в індивідуально- авторській манері. Такі ляльки позначені індивідуально-стилістичними особливостями їх авторів, а також виконують виховну, естетичну та пізнавальну функції.

Використані джерела

1. Скляренко О. А. Творчі методи українських майстрів у виготовленні народної ляльки / Зб. матеріалів ІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття», Мукачеве, 13-14 березня 2014 р. Мукачеве: МДУ, 2014. С. 116-118.

2. Словник іншомовних слів, за ред. академіка АН УРСР Мельничука О. С., 2-е вид., вид. Головная редакція УРЕ, Київ, 1985. С. 85-86.

Размещено на Allbest.ru