Перформативно-хореографічні тенденції у мистецько-інтелектуальному середовищі сучасних танцювальних компаній

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра режисури та хореографії

Львівський національний університет імені Івана Франка

Перформативно-хореографічні тенденції у мистецько-інтелектуальному середовищі сучасних танцювальних компаній

Скиба Юлія Юріївна, аспірантка

Кундис Руслан Юрійович, доцент

Перформативно-хореографічне мистецтво, є на актуальному щаблі сьогодення, паралельно існують тисячі танцювальних компаній, та лиш деяким з них вдається, завдяки своїй творчій діяльності та оригінальному єству, виокремитись із широкого загалу збагачуючи територію якісного контемпорарі танцю та мистецтва в цілому. Сучасні танцювальні компанії, артисти, театри вражають індивідуальними концепціями, історією, унікальними дослідженнями, відкриттями, розширенням поняття «танець, рух, простір». Розвиток мистецько-інтелектуального середовища обумовлюється інваріантністю перформативно хореографічно-пластичних інструментів, розширенням глибини внутрішньої свідомості пізнання концепцій буття. «Цитування іншими мистецтвами танцю та вираження художньо-пластичних арт-образів у хореографії має неухильне спрямування до первісного знаку-символу, при цьому воно зазнає фрагментацій, градацій і ступенів інтенсивності на різних етапах своїх алюзій, де найвищим проявом первинності є прагнення і відсилання до переживань екстазу. Упорядкування і систематизація інтермедіальних властивостей танцю значною мірою полегшуються при застосуванні методу векторної сумарності мистецьких зв'язків через емпіричні дослідження останніх» [2].

На основі аналізу наукових джерел окреслюється мистецька концепція розвитку філософських та психологічних аспектів для створення компанії митцем-наставником, який наділяє компанію глибинним авторським началом, кореляцією хореографічного мистецтва з перформансом, творчим особистісним світоглядом. Тож виникає потреба розкриття мистецтва дії як способу життя, світогляду балетмейстера в прояві його хореографічного почерку, через інваріантність сучасного хореографічного та перформативного мистецтва [3].

В осередку українського мистецтвознавства та хореоглогії з кожним роком стає все більше дослідників історії та загального механізму сучасного хореографічного мистецтва. Проблеми досліджують на кафедрах де викладається хореографія, а саме: Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського; Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини; Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ); Рівненського державного гуманітарного університету; Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; Харківської державної академії культури; Київський національного університету культури і мистецтв. Відмінність досліджень полягає в широкому спектрі неопрацьованого матеріалу а також стрімкого розвитку даної галузі.

Подібні наукові дослідження проводяться в рамках хореографічних шкіл, які формувались у певний хореографічний площині стилю і техніки. Вагомий розвиток хореографічного мистецтва та зародження перспективних танцювальних компаній прослідковується у Франції, Німеччині, Швейцарії, Бельгії, Великій Британії [5]. На відмінну від вітчизняних шкіл, у Західній Європі та Америці галузь мистецтвознавства є цілком визначеною, та включає в себе-теорію й історію танцю, що зумовлено історичним аспектом розвитку хореографічного мистецтва. Танцівники мають широко інваріантне середовище з широким асортиментом перформативно-хореографічних інструментів. Сучасна хореографічна культура все більше набуває культуротворчого значення. Інтеграція світоглядних явищ та інновацій зумовила створення сучасних тенденцій розвитку українського хореографічного мистецтва, продукти творчої діяльності якої отримали визначне місце як складової загальної культури людства [1].

Сьогодення виводить актуальні проблеми, що присутні перетини між філософськими, соціологічними, психологічними, мистецтвознавчими та культурологічними науковими аспектами. Саме потреба висвітлення мистецтва світогляду танцювальних компаній в прояві їх індивідуального хореографічного матеріалу, який демонструє неповторність та відбиток менталітетної спрямованості, зв'язок творчості з різноманітними формами життя та мистецтва, можливістю їх реалізації у творчих задумах.

Хореографічне мистецтво володіє органічною цілісною палітрою прийомів для реалізації створення пластичного твору, а перформанс є формою сучасного мистецтва в якій твір складають дії художника або групи в певному місці і в певний час. До перформансу можна віднести будь -яку ситуацію, що включає чотири базові елементи: час, місце, тіло художника і взаємозв'язок художника і глядача. Перформативне мистецтво розчиняється у житті, а саме життя стає художнім жестом, жест є рухом-пластичним вираженням, яке плавно перетікає в танець. Таким чином наукова новизна в рамках дисертаційного дослідження полягає у синтезі перформативного та хореографічного мистецтв в розгляді перспективи через призму діяльності танцювальних компаній сучасності.

Концепції поєднання перформансу та хореографії, їх взаємних властивостей, вияснення наявності категоріального апарату в даній танцювальній області, що дозволяє упевнитись чи спростувати приналежність даних понять до галузі хореології. Також досліджуються ключові складові компоненти успішних та вагомих танцювальних компаній в історії сьогодення сучасного танцю, що ґрунтуються на аналізі творчих робіт: вистав, арт-проектів, кіно-танців перформативно-хореографічного мистецтва. На основі інтерв'ю-сесій аналізується особистісний досвід представників танцювальних компаній.

Отже, аналіз інваріантності перформативно-хореографічного мистецтва танцювальних компаній може бути використаний у підготовці студентів-хореографів закладів вищої освіти, при розгляді постановочної діяльності в межах спеціальних курсів «Контемпорарі танець», «Режисура хореографічних творів», «Мистецтво балетмейстера» та ін. та при теоретичному осмисленні розвитку сучасного мистецтва танцю та перформансу, а також реалізації творчих проектах мистецьких українських та міжнародних осередках.

Список використаних джерел

[1] Дем'янчук А. Л., Кундис Р. Ю. Створення хореографічного образу засобами пластичних і часових мистецтв // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.-2019.-№ 4.-С. 103-109. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2019_4_22

[2] Плахотнюк О. А. Поліхудожні та міжмистецькі зв'язки танцювальної культури у прояві її інтермадіальності / О. А. Плахотнюк, Д.А. Топорков // Актуальні питання гуманітарних наук: Міжвузівський зб. наук. праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка-Дрогобич: Гельваніка, 2021.-Вип. 43.-Т. 2.-С. 81-87. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/43-2-2021 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/43-2-13,. c. 78.

[3] Скиба Ю. Ю. Світогляд балетмейстера в прояві його хореографічного твору. Науковий керівник-доц. О. Плахотнюк / Ю. Скиба // Хореографічна культура-мистецькі виміри: зб. ст. / [упоряд. О. Плахотнюк].-Львів: ЛНУ імені Івана Франка, кафедра режисури та хореографії, 2019.-Вип. 7.-С. 186-191.СВІТОГЛЯД БАЛЕТМЕЙСТЕРА В ПРОЯВІ ЙОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО ТВОРУ

[4] Скиба Ю. Ю. Перформативно-хореографічне мистецтво як модус розвитку сучасного танцю/ Ю. Ю. Скиба // Мистецтво та мистецька освіта в соціокультурному просторі: матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції, упор. М. Погребняк.-Бердянськ: 2021.-С. 97-101.

[5] Скиба Ю. Ю. Луньо П. Є. Марина Абрамович: зв'язок митця та глядача. Молодий вчений. Розділ: 17. Мистецтвознавство.-2019.-№ 10. List of dance companies worldwide https://www.danceonline.co.uk/list-of-dance- companies.html

Размещено на Allbest.ru