Графічний дизайн у фокусі світових маніфестів

Размещено на http://allbest.ru

ПВНЗ “Київський університет культури”

Графічний дизайн у фокусі світових маніфестів

Вікторія Олійник кандидат мистецтвознавства, доцент,

доцент кафедри мистецтв

м. Київ, Україна

Анотація

Стаття присвячена проблемам розвитку графічного дизайну, вирішеним через маніфестацію як ефективний мистецький проєкт. Було з'ясовано, що на сьогоднішній день офіційно опублікованими є понад 100 маніфестів, що висвітлюють різні ідеї дизайну і мистецтва в цілому. У зв'язку з цим виникає проблема дослідження таких публічних заяв задля визначення важливих положень та аналізу, що стали етапними у розвитку графічного дизайну в Україні та світі. Адже ретроспектива маніфестів здатна продемонструвати не лише самі ключові зрушення у проєктній діяльності, а й причинно-наслідкові зв'язки, що їх супроводжували.

Цифрова революція, яку ми спостерігаємо зараз, перевернула проєктні технології сучасної візуальної культури. Технічні відкриття змінили сприйняття оточуючої дійсності, поведінку людей, емоції, очікування та комунікативні відчуття. Фіксуємо ключові зміни не лише у постановці проєктного завдання, а й у мисленні дизайнера, адже дизайн-діяльність поступово займає одну з провідних позицій у стратегії розвитку цивілізації, а не лише формування модних тенденцій. І важливу роль у цьому процесі займає маніфест - як інструмент, як спосіб, як вирішення проблеми. Саме тому маємо зауважити у підсумку цієї розмови, що маніфестація поточних етапів розвитку графічного дизайну доцільна, як мінімум, з огляду на те, що у такий спосіб ми систематизуємо актуальні тенденції та деталізуємо ключові аспекти прогресивного руху зазначеної галузі.

Ключові слова: маніфест, маніфестація, графічний дизайн, проєкт, еволюція, трансформації, інновації.

Abstract

Graphic design in the focus of global manifestos

Viktoriia Oliinyk PhD in Art Studies, Associate Professor of the Department of Arts, Kyiv University of Culture, Kyiv, Ukraine,

The article is devoted to the problems of the development of graphic design, solved through manifestation as an effective artistic project. It was found that more than 100 manifestos have been officially published to date, which implement various ideas of design and art in general. In this regard, the problem arises of studying such public statements to determine important provisions and analysis that have become landmarks in the development of graphic design in Ukraine and the world. After all, a retrospective of manifestos can demonstrate not only the most key shifts in project activities, but also the cause-and-effect relationships that accompanied them. The digital revolution that we are now witnessing has revolutionized the design technologies of modern visual culture. Technical discoveries have changed the perception of the surrounding reality, people's behavior, emotions, expectations and communication sensations. We record key changes not only in the formulation of the design problem, but also in the designers thinking, after all, the activity of design is gradually occupying one of the leading positions in the strategy for the development of civilization, and not just the formation of fashion trends. And the manifesto plays an important role in this process - as a tool, as a method, as a solution to a problem. That is why it should be noted at the end of this conversation that the manifestation of the current stages of development of graphic design is advisable, at least taking into account, that in this way we systematize current trends and detail the key aspects of the progressive movement of this industry.

Keywords: manifesto, manifestation, graphic design, project, evolution, transformation, innovation.

Вступ

Постановка проблеми. Графічний дизайн як один з найпотужніших на сьогодні напрямків візуального мистецтва перебуває в активній фазі інноваційних трансформацій. Подібні зміни, спричинені різними факторами (технічний прогрес, діджиталізація, візуалоцентризм, гострі виклики часу тощо), формують новий проєктно-творчий простір, який потребує теоретичних коментарів, чітких інструкцій та алгоритмів. Адже ретроспектива маніфестів здатна продемонструвати не лише самі ключові зрушення у проєктній діяльності, а й причинно-наслідкові зв'язки, що їх супроводжували.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукове опрацювання маніфестів дослідниками галузей мистецтва і дизайну відбувається переважно у площині вивчення загальнотеоретичних питань, що стосуються дизайн-діяльності як явища, її окремих шкіл або напрямків, візуальних проявів конкретного періоду тощо [2; 3; 6; 7]. При цьому деякі автори звертали увагу на ефективність маніфестації дизайн-процесів у контексті певної стратегії, що дає високий результат. Однак, наукові праці, присвячені аналізуванню змісту конкретних маніфестів, наслідків їхнього оприлюднення, відсутні. На тематичних веб-сторінках зустрічаємо посилання на низку відповідних матеріалів або короткий коментар фахівців-практиків до певного маніфесту [1; 4; 5; 9; 10]. Ця інформація здатна зорієнтувати в елементарних аспектах, пов'язаних з маніфестацією дизайн-діяльності, але не дає уявлення про системність та контекстуальність зазначеного процесу. Відповідно, є необхідність в узагальненні даних щодо знакових маніфестів дизайну та визначенні їхньої динаміки як важливого інструменту розвитку графічного дизайну, що є метою даної статті.

Виклад основного матеріалу

Загалом, на сьогоднішній день офіційно опублікованими є понад 100 маніфестів, що висвітлюють різні ідеї дизайну і мистецтва в цілому маніфесту [1]. Деякі з них написані у стриманій, толерантній формі, інші - сформульовані досить жорстко і безапеляційно, емоційно презентуючи головні думки авторів. Тому буде справедливим вважати, що успіх того чи іншого маніфесту у соціумі залежить не лише від професійної якості викладених думок, а й від інших, не менш важливих, факторів: ораторської та письменницької майстерності автора, його дипломатичних здібностей тощо. Звісно, якщо брати до уваги абсолютно всі теоретичні роботи, які так чи інакше стосуються кардинальних трансформацій у розвитку світового та вітчизняного дизайну, то вийде цифра значно більша. Однак, далеко не всі подібні твори можна вважати маніфестами.

Розглядаючи маніфест в одному з його значень, а саме як «писаний виклад творчих принципів літературного або мистецького угрупування, напрямку чи окремого автора» (Академічний тлумачний словник української мови), зауважимо, що поява подібних звернень в історії світового мистецтва завжди супроводжувалася важливими зрушеннями.

Термін «маніфест» походить від лат. Manifestus - очевидний заклик, протест, промова; італ. Manifesto означає декларацію, оголошення і традиційно у прямому розумінні пов'язується з політичними виступами та нормативно-правовими заявами. Оформлюючи у подібний спосіб свої повідомлення і міркування, митець прагне довести правильність власної точки зору, а паралельно реалізує цілу низку усвідомлених чи побічних цілей: :маніфестація діджиталізація дизайн графічний

• голосно заявляє про себе, іноді -- на весь світ;

• інформує соціум щодо власної творчої позиції;

• на основі особистого досвіду та аналізу формулює художньо-проєктні пропозиції певної галузі;

• привертає увагу до проблем у мистецтві, актуальних на його думку;

• стає лідером певного руху, залучаючи однодумців до активних дій [2; 3].

Технічно поява нового стилю, течії чи напрямку у мистецтві (дизайні) відбувалася за умови сформульованої ідеї, вираженої у маніфесті, з уточненням назви, мети, місії, концепції. Таке обґрунтування творчого відкриття набувало документального, офіційного значення, завдяки публікуванню маніфесту. І часто саме цей процес підготовки тексту маніфесту і безпосередньо готовий вербальний продукт мали не меншу мистецьку вагу, ніж те, про що йшлося. У скарбниці світового мистецтва, поруч з видатними творами, геніальні митці залишили у спадок нащадкам чимало значних теоретичних праць, що стали монументальним фундаментом для розвитку відповідних мистецьких галузей, і в т.ч. - дизайну. Проєктні ідеї та безцінні висновки, узагальнення авторської творчої діяльності у вигляді щоденників, записок, творчих кредо, педагогічних настанов тощо маємо ми зараз, продовжуючи вдосконалювати власну майстерність за «Трактатом про живопис» Леонардо да Вінчі, «Чотирма книгами про архітектуру» Андреа Палладіо, «Керівництвом для вимірювання циркулем та лінійкою» А. Дюрера, «Вченням про колір» Й. Гете, «Мистецтвом кольору» Й. Іттена та іншими відомими роботами [8]. У своїх працях автори закріплювали досягнення, аналізували пройдений шлях, прогнозували творче майбутнє. Саме тому актуальність наведених напрацювань з часом лише зростає, адже цьому сприяє циклічність культурного розвитку, постійне звернення до класичних напрямків у мистецтві з метою їхнього нового прочитання, пошуку вирішень сучасних проблемних питань через перевірені методи.

Перший маніфест «Графічні таблиці та фігуративні карти» (автор - Чарльз Мінар) датується 1861 роком [1]. Цей твір був оформлений у вигляді трактату на семи сторінках, де автор розмірковує над доцільністю популяризації візуальної подачі інформації, про переваги такого підходу над текстовим способом і про можливі наслідки цієї тенденції. По суті, мова йде про інфографіку - надзвичайно актуальний сьогодні напрям графічного дизайну. Ч. Мінар, ілюструючи свої тези, подає власні розробки карт, схем, діаграм, які і в наш час здатні надихати на нові проєкти подібного характеру - винятковою культурою виконання, ретельністю, точністю та лаконічністю. Аналізуючи ці розробки другої половини 20 століття, можемо знайти у них всі необхідні проєктні принципи, актуальні на сьогодні для розробки різних видів інфографіки. Дизайнер написав дану роботу у 80-річному віці, думаючи, що робить підсумок всієї власної діяльності, а насправді цей знаковий маніфест виявився початком її нового етапу, впродовж якого Ч. Мінар згенерував для майбутніх поколінь ще багато нової яскравої та якісної інфографіки.

Тематика графічних карт і таблиць Ч. Мінара найрізноманітніша й іноді навіть несподівана: від презентації засобів для догляду за паризькою бруківкою за 2 століття до візуалізації підрахунків щотижневих прибутків Західної залізниці у 1858 році. Тому ці ідеї прислужилися багатьом науковцям та інженерам для розробок аналогічних проєктів.

Без сумніву, зазначений трактат 1861 року розкриває сутність дизайнерського мислення в його чистому вигляді і демонструє надзвичайну творчу силу та інтелект самого автора: «Надаючи статистиці візуальний напрямок, я слідував загальному пориву розуму до графічних зображень. Сьогодні зображення стосуються всього: реклама нерухомості, меблів та одягу завжди супроводжується планами та кресленнями» [1]. Як бачимо, наведені зауваження цілком актуальні і для сучасної ситуації в українському та світовому дизайні, зокрема - графічному.

В якості наступного показового прикладу можна навести маніфест Уїльяма Морріса «Ідеальна книга», оприлюднений 1883 року. У цьому творі автор докладно розкриває власну думку щодо справжньої естетики книжкового дизайну, зупиняючись на ключових позиціях: художньому оформленні, верстці, матеріальному відтворенні. Важливо, що вже наприкінці 19 століття теоретиків турбували питання ергономічності дизайну книги, багато уваги приділялося гармонійності книжкового видання у всіх значеннях цього поняття. Наприклад, щодо декорування книжкового блоку У. Морріс висловився так: «Орнамент має становити таку ж частину сторінки, як і сам шрифт, інакше він втратить своє значення, і щоб досягти успіху та бути орнаментом, він повинен підкоритися певним обмеженням і стати архітектурним» [1]. А розмірковуючи загалом про доцільність художнього оформлення в книзі, він зауважив, що «книжка з малюнками, мабуть, не є абсолютно необхідною для життя людини, але вона дає нам таке нескінченне задоволення і настільки тісно пов'язана з іншим абсолютно необхідним мистецтвом творчої літератури, що повинна залишатися одним з найбільш гідних об'єктів для створення, чого мають прагнути розумні люди» [1]. Як бачимо, до дизайну книги у цьому творі продемонстрована особлива повага і підкреслені всі вигідні аспекти цієї діяльності.

Численні стильові течії, хвилі та напрямки формувалися з віднайдених принципів стилетворення, виражених у новому баченні форми, а також у комбінаціях технічних засобів та композиційних рішень. Характерною рисою нових напрямків був розвиток вдало використаних раніше художньо- дизайнерських прийомів і попередньо окреслених образотворчих систем. Відтак, маніфест у мистецтві та дизайні стає формою стратегічного мислення, важливою базовою частиною проєктної технології. Зокрема, революційні маніфести мистецтва з'являлися на зорі промислового прогресу і супроводжували кожен переломний момент технічних відкриттів і соціальних перебудов.

Одним із найвизначніших маніфестів з точки зору кардинальної зміни художньої парадигми, впливу на творчі підходи та на загальний перебіг розвитку мистецтва вважається «Маніфест футуризму» Ф.Т. Марінетті [1]. У цьому творі лідер італійських футуристів одним з перших виклав програмні принципи творчості 1909 року, що розмістилися в одинадцяти пунктах і були спрямовані проти старої культури. Митець закликав поринути у невідомість, щоб збагатити ненависні «джерела мудрості», які видавалися йому нісенітницею. Зокрема, Марінетті закликав до сміливого опанування новітніх незвіданих шляхів мистецтва, звільнення від академічної традиції в живописі, а також до радикальних змін сучасного мистецтва. На хвилі цього маніфесту футуризм стає першою міжнародною авангардною течією, що охопила всі сфери мистецтва (живопис, театр, скульптуру, музику, архітектуру). І, як результат, з'являються нові маніфести, які розкрили параметри трансформацій конкретних мистецьких галузей: «Маніфест футуристичних живописців» (1910 рік), «Технічний маніфест футуристичної скульптури» (1912 рік) та інші -- про літературу, музику тощо.

Треба зауважити, що декларації вищезгаданих маніфестів виявилися набагато виразнішими і сильнішими, у порівнянні з результатами їхніх закликів. Тобто самі маніфести футуризму стали авангардним продуктом, який вплинув на всю подальшу історію розвитку художніх напрямків. Саме з цього часу, оцінивши потенціал маніфесту як інструменту для вираження нових ідей, митці офіційно взяли його на озброєння.

Важливим кроком вперед у розвитку світового дизайну та графічного дизайну зокрема став «Маніфест Баугаузу» Вальтера Ґропіуса, оприлюднений у контексті створення однойменної школи дизайну у німецькому Веймарі у 1919 році [1; 6]. Цей твір мав на меті презентувати основні положення інноваційної дизайн-системи, яка згодом трансформувалася у повноцінну художньо-проєктну течію з власними принципами, методами та інструментами, застосування яких ми знаходимо і сьогодні у веб-дизайні, проєктуванні поліграфічної продукції, реклами тощо. Сам маніфест містить десять основних принципів школи, серед яких відсутність меж між художником і ремісником, ототожнення художника з благородним майстром, синтетичність мистецтва, акцентування технологій в дизайн-проєктуванні, функціональність у всьому, мінімалізм та простота, раціональний підхід у використанні ресурсу, залежність форми від функції та постійний, безперервний розвиток. Як бачимо, все вищезазначене успішно знаходить своє втілення у сучасних проєктах не лише графічного дизайну, а й архітектурного, промислового, цифрового тощо. У 1963 році на засіданні Британської ради по дизайну головний редактор англійського журналу «Design» Кен Г арланд виступив з емоційною промовою щодо важливої ролі дизайну як потужної рушійної сили громадського прогресу. Це звернення отримало визнання аудиторії і згодом було опубліковане у форматі колективного заклику під назвою «Спочатку найголовніше. Дизайнерський маніфест». А потім, завдяки перекладу багатьма мовами, ці ідеї розповсюдилися світом.

Як показує історія, розвиток дизайну зазвичай зумовлений активним економічним розвитком країни. Хоча, в дизайні одягу, приміром, існують і протилежні приклади (колекція у стилі мілітарі Крістіана Діора, створена під час ІІ Світової війни). По завершенню війни модельєр створив наступну колекцію «New look», що характеризується новими силуетними формами жіночого костюму: широкі поля, приталений жакет, підкреслені груди, розкльошена вовняна спідниця, як зразок елегантності 1950 року. Паралельно варто відзначити посилення ролі дизайнера у суспільному житті країни. Виявилося, що дизайн має суттєвий вплив не лише на естетико-побутову складову життя, а й на його етико-моральні якості, виконуючи побічні важливі функції: виховну, освітню, розвиваючу, психологічну тощо [8].

Однак, вже у 1971 році американський дизайнер Віктор Папанек у передмові до власної книги «Дизайн для реального світу» нівелював пафос попереднього маніфесту, протиставивши представникам «технологічно розвиненої частини світу» злиденність існування країн так званого «третього світу». Книга є маніфестом нового типу мислення в епоху постмодернізму. Автор виступив за філософію еко-мислення в дизайні, запевняючи у цілісному розумінні проєктного завдання, що залежить не від бажань, а від реальних потреб та емоційних очікувань звичайних простих людей (радіоприймач у консервній бляшанці -- приклад-символ мистецтва ХХ століття). Поступова трансформація ролі людини від глядача до творця дизайн- системи кардинально змінює процеси комунікації, дозволяючи моделювати необхідні зв'язки та формувати цілісний візуально-комунікативний простір. Тобто нова парадигма інтегрального проєктування динамічних візуальних комунікацій зможе успішно справлятися із змінами у сучасному нестабільному мінливому середовищі завдяки прагненню до максимального збільшення життєвого циклу візуальних повідомлень та підвищення ефективності їх сприйняття. Використання різних видів динаміки у візуальних комунікаціях є основою для формування гармонійного образу дійсності, спрямованого на сталий розвиток суспільства.

Висновки

Межа ХХ-ХХІ ст. змінила уявлення про візуальну комунікацію. Це - період формування динамічного мислення, що прийшло на зміну традиційному, константному світосприйняттю попередніх епох. Переосмислення способу представлення інформації спричинило виникнення динамічних дизайн-систем, здатних миттєво реагувати на зміни соціокультурної реальності і одночасно знаходитися у гармонії з природою, суспільством і людиною.

Цифрова революція, яку ми спостерігаємо зараз, перевернула проєктні технології сучасної візуальної культури. Технічні відкриття змінили сприйняття оточуючої дійсності, поведінку людей, емоції, очікування та комунікативні відчуття. Фіксуємо ключові зміни не лише у постановці проєктного завдання, а й у мисленні дизайнера, адже дизайн-діяльність поступово займає одну з провідних позицій у стратегії розвитку цивілізації, а не лише формування модних тенденцій. І важливу роль у цьому процесі займає маніфест - як інструмент, як спосіб, як вирішення проблеми. Саме тому маємо зауважити у підсумку цієї розмови, що маніфестація поточних етапів розвитку графічного дизайну доцільна, як мінімум, з огляду на те, що у такий спосіб ми систематизуємо актуальні тенденції та деталізуємо ключові аспекти прогресивного руху зазначеної галузі.

Література

1. 100+ Years of Design Manifestos. https://backspace.com/notes/2009/07/design- manifestos.php

2. Алфьорова, З. І. (2008) Візуальне мистецтво кінця XX - початку XXI століття : автореф. дис. д-ра мистецтвознавства, Харків. 40 с.

3. Барна, Н. (2015) Дизайн у контексті художньої культури ХХ-ХХІ століття. Київ : університет “Україна”, 353 с.

4. Воєнні рейки укр.. дизайну: творчість як маніфест https:// pragmatika.media/ ru/voienni-reiky-ukrainskoho-dyzainu-tvorchist-iak-manifest/

5. Маніфест цифрової моди. Усе, що вам потрібно знати, щоб створити вірусну колекцію цифрового одягу у 2022 році https://ffface.me/ua/media/digital-fashion-manifest-all- you-need-to-know-to-create-a-viral-digital-fashion-collection-in-2022/

6. Подунай, Я. (2009) Історія розвитку ремісничо-промислової школи Баугауз. Основна ідея школи. Викладацький склад, діяльність Йоганеса Іттена як засновника основного курсу. Художня культура. Актуальні проблеми, 6, 508-521.

7. Рижова, І. С. (2009) Становлення і розвиток дизайну як духовно-практичного феномена в інформаційно-культурному просторі. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 36, 211-224.

8. Рижова, І. С. (2008) Генеза дизайнерської діяльності та її інноваційний характер.Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 35, 101-111. http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2008_35_11.

9. Саша Файна: Час маніфесту. Навіщо брендам маніфести та як створити свій. https://skvot.io/uk/blog/vremya-manifesta

10. Уроки 5 культових арт-маніфестів https://skvot.io/uk/blog/uroki-5-kultovyh-art- manifestov

References

1. 100+ Years of Design Manifestos. backspace.com Retrieved from https://backspace.com/ notes/2009/07/design-manifestos.php [in English].

2. Alforova, Z. І. (2008) V^ual'ne mistectvo kmcja XX - pochatku XXI stohttja [Visual art of the late 20th - early 21st century]. Doctor S thesis. Harkw [in Ukrainian].

3. Barna, N. (2015) Dizajn u konteksti hudozhn'otkul'turiXX -XXIstolittja[Design in the context of artistic culture of the 20th ~21st centuries]. Ki'iv : umversitet “Ukraina” [in Ukrainian].

4. Vc^nm rejki ukrains'kogo dizajnu: ^orcMst' jak mamfest [Military rails of Ukrainian design: creativity as a manifesto]. pragmatika.media Retrieved from https://pragmatika.media/ru/ voienni-reiky-ukrainskoho-dyzainu-tvorchist-iak-manifest/ [in Ukrainian].

5. Mamfest cifrovoi modi. Use, shho vam potribno znati, shhob stvoriti vіrusnu kolekdju cifrovogo odjagu u 2022 rod [Manifesto of digital fashion. All you need to know to create a viral digital fashion collection in 2022]. ffface.me Retrieved from https://fiface.me/ua/media/digital-fashion- manifest-all-you-need-to-know-to-create-a-viral-digital-fashion-collection-in-2022/ [in Ukrainian].

6. Podunaj, Ja. (2009) Istorija rozvitku remіsnicho-promislovoї shkoli Baugauz. Osnovna Meja shkoli. Vikladac'kij sklad, dyarmst' Joganesa Ittena jak zasnovnika osnovnogo kursu. Hudozhnja kul'tura [History of the development of the Bauhaus craft and industrial school. The main idea of the school. Teaching staff, activities of Johannes Itten as the founder of the main course. Art culture]. Aktual'niproblemi - Current Problems, 6, 508 - 521 [in Ukrainian].

7. Rizhova, I. S. (2009) Stanovlennja і rozvitok dizajnu jak duhovno-praktichnogo fenomena v mformadjno-kurturnomu prostori [Formation and development of design as a spiritual and practical phenomenon in the informational and cultural space]. Gumanitarnij visnik Zaporiz'kot derzhavnot inzhenernot akademit - Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy, 36, 211-224 [in Ukrainian].

8. Rizhova, I. S. (2008) Geneza dizajners'koi d^al^sti ta її mnovadjnij harakter [Genesis of design activity and its innovative character]. Gumanitarnij visnik Zaporiz'kot derzhavnot inzhenernot akademit - Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy, 35, 101-111. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2008_35_11. [in Ukrainian].

9. Sasha Fajna: Chas manfestu. Navdhho brendam mamfesti ta jak stvoriti svij [Sasha Faina: Manifesto time. Why brands have manifestos and how to create your own]. skvot.io Retrieved from https://skvot.io/uk/blog/vremya-manifesta [in Ukrainian].

10. Uroki 5 kul'tovih art-mamfestiv [Lessons from 5 cult art manifestos]. skvot.io Retrieved from https://skvot.io/uk/blog/uroki-5-kultovyh-art-manifestov [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru