Соціальні мережі в діяльності бібліотек закладів вищої освіти України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний університет культури і мистецтв, Україна

Кафедра інформаційних технологій

Горбань Ю.І., к. культур., доцент

Гайсинюк Н.А., к.п.н., доцент

Анотація

Мета - проаналізувати, комплексно оцінити можливості та сформулювати потенціал соціальних мереж у діяльності бібліотеки в умовах розвитку інформаційного суспільства.

Ключові слова: соціальні мережі; діяльність бібліотеки; бібліотечні послуги; інформаційне суспільство; заклад вищої освіти

Створення сторінки в соціальній мережі зазвичай не передбачає, що бібліотека закладу вищої освіти розглядає її як «бізнес-сторінку», та й бібліотекарі не позиціюють роботу установи як «бізнес»-«діяльність, спрямовану на отримання прибутку», проте це хибна позиція. Незалежно від загального питання про прибутковість слід зауважити, що діяльність бібліотеки в соціальних мережах повинна сприяти підвищенню результативності роботи в цілому. Тому вона має ґрунтуватися на загальноекономічних підходах і охоплювати маркетингові та PR-компоненти.

Усі, хто керують сторінкою в соціальних мережах, прагнуть знати, наскільки вони досягають своїх цілей. На Facebook існує власний інструмент платформи, відомий як "Facebook Insights", який надає статистику взаємодії користувачів з контентом, а також іншу інформацію про користувачів, таку як стать, місце проживання, вік та інше [2].

Один зі способів вимірювання ефективності в різних сферах діяльності або досягнення певних цілей - це використання ключових показників ефективності (Key Performance Indicators, KPI). KPI є кількісно вимірюваним індикатором фактичних результатів. У соціальних мережах одним із найважливіших KPI є показник залученості, який вказує на те, наскільки успішно контент сприймається користувачами. Цей показник містить різні форми взаємодії користувачів зі сторінкою, такі як коментарі, повідомлення або використання смайликів. Цей показник відображає відношення людей, які взаємодіють зі сторінкою або кампанією (у нашому випадку - бібліотекою або її структурним підрозділом), до тих, хто не взаємодіє взагалі [2].

Наприклад, на сторінці можна відстежувати кількість людей, які переглянули пост, а також виразили реакцію на нього через "вподобати" або інший символ. Крім того, будуть доступні дані про кількість коментарів і розповсюджень.

Коли йдеться про соціальні мережі, бібліотеки мають змогу та повинні самостійно встановлювати конкретні цілі своєї кампанії з використанням відповідних ключових показників ефективності. Часто ці показники визначаються завдяки конкретним діям, таким як перехід на веб-сторінку бібліотеки, реєстрація на події або приєднання до спільноти (функція "стежити"). Отримані метрики дають змогу оцінити успішність щодо попередньо визначених цілей. Також можна виміряти активність спільноти та її взаємодію з онлайн-діяльністю бібліотеки. Це може бути відображено через такі показники, як кількість фоловерів, підписників (читачів), відвідувачів сторінок, ретвіти, коментарі в блогах тощо [2].

Отже, для того щоб бібліотека закладу вищої освіти була успішною в наші дні, варто забезпечити її присутність у соціальних мережах. Але успіх не приходить сам собою. Для досягнення цієї мети потрібен стратегічний і професійний підхід. Успішність можна визначити за допомогою різних показників і системи моніторингу. Бібліотеки, які мають доступ до реальних даних про соціальні мережі, можуть використовувати цю інформацію для збільшення електронних ресурсів у дієві заходи та оптимізацію тактики, яка принесе результати [2].

Необхідно постійно працювати над підвищенням активності - це принцип, який використовується в алгоритмі розумної стрічки, яким зараз користуються всі соціальні мережі. Інакше кажучи, цей алгоритм формує індивідуальну стрічку новин для кожного користувача. Він враховує, які пости показувати, відбираючи їх на основі користувацьких вподобань (що вони лайкали, коментували, репостили, переглядали), вподобань їх друзів (з ким вони активно спілкувалися) та загальної популярності контенту. Отже, чим більше активності в публікаціях, тим більше шансів, що новина з'явиться в стрічці підписників, і тим більше переглядів вона отримає, що своєю чергою сприятиме новій активності [4].

Інструменти соціальних мереж, такі як хештеги та гіперпосилання, допомагають збільшити активність, проте не всі працівники бібліотек їх використовують. Це може бути пов'язано зі звичкою до традиційного способу подачі інформації або просто незнанням про ці інструменти та нездатністю їх ефективно використовувати. Однак завдяки використанню хештегів (слів або фраз перед символом "#") користувачі можуть групувати повідомлення за темою або типом, що розширює інформаційне поле та робить його спільним для всіх. Гіперпосилання дають змогу додавати контент і залишати більше місця для власного повідомлення.

Якщо йдеться про представлення подій у соціальних мережах, офіційна інформація про них може затримуватися, оскільки її підготовка потребує часу. У такому разі велику користь може принести візуальний контент, знятий фахівцем на місці події, який потім можна розмістити у функції Stories (яка доступна як в Instagram, так і у Facebook). Цей підхід ідеально підходить для масових подій з багатим візуальним змістом, таких як виставки, святкування та ін. Після цього Stories можна зберегти в фото- та відеоматеріалах профілю, або ж видалити, замінивши її оновленим постом. Stories в Instagram також мають перевагу в тому, що вони можуть бути послідовними. Це дозволяє за допомогою поступового відображення зображень розповісти про подію чітко, послідовно, поетапно. Наприклад, цікавим форматом є "до/після", де можна порівняти архівне фото місцевості "як було" з фото "як стало".

Застосування відеотрансляцій з місця подій та бліц-інтерв'ю є недостатньо поширеним. Однак саме ці інструменти викликають у підписників почуття того, що людина по той бік екрана має такі ж переживання та звички, що збільшує рівень довіри.

Скриншот (фото екрана) - ще один доволі популярний у мережі інструмент, який зрідка використовують на вітчизняних бібліотечних сторінках, можливо, через те, що більшість бібліотек показником ефективності власної сторінки вважає перехід на сайт. Наприклад, щоб анонсувати певну новину, що вже розміщена на сайті, можна скопіювати частину тексту новини та дати посилання на сайт або опублікувати скриншот новини з сайту. Вибір для бібліотек очевидний - посилання. Однак не все так просто. Якщо йдеться про формат Facebook, то краще опублікувати текст + фото + посилання на сайт. Якщо ж розглядати Instagram, то тут використовуються інші підходи. Публікація скриншоту в Stories та в фотогалереї профілю буде ефективнішою та створить враження прихильності до підписників (зараз в Instagram для тих, хто слідкує за вашими дописами, використовується термін "читач"). Отже, використання скриншотів усуває у читачів потребу переходити на вебсайт бібліотеки, щоб прочитати новини, що, здається, зменшує ефективність повідомлення. Проте якщо ми розуміємо психологію сучасних користувачів Instagram, які в основному орієнтовані на візуальну інформацію, і незважаючи на те, що вони проводять багато часу в соціальних мережах, цінують свій час і легкість отримання інформації, і не завжди готові самостійно її шукати (навіть просто переходити за посиланням), скриншот короткого матеріалу з вебсайту, ймовірно, буде ефективним повідомленням (його переглянуть). Якщо регулярно використовувати скриншоти з вебсайту, це сприятиме формуванню у читачів асоціації, що в цього акаунту постійно з'являються цікаві новини. Ще один варіант використання скриншотів - "скриншотити" блок новин.

Користувач зможе бачити, скільки цікавого відбувається на сторінці. Також можна створювати колажі з кількох картинок і супроводжувати їх короткими підписами, такими як "Головні новини дня" або "Головні новини за вихідні". Якщо заголовки будуть достатньо змістовними та не потребуватимуть переходу на сайт для розуміння контексту, такі пости матимуть попит. соціальний мережа інформаційний навчальний бібліотека

Рідко використовується такий інструмент, як відеоекскурсії. Журналістські матеріали, що показують різні етапи технологічного процесу, більше цікавлять користувачів. Проте варто використовувати найкращі практики та робити власні спроби.

Ми також не мали змоги якісно оцінити таку роботу бібліотеки, як опитування у Stories. Головне - не ускладнювати запитання: вони не повинні бути надто довгими або складними, щоб користувачі могли швидко прочитати їх і бажали на них відповісти.

Помилкою багатьох установ є те, що після реєстрації сторінки в певній соціальній мережі, вони часто не докладають жодних зусиль для її активного утримання. Через це вони невдовзі втрачають зацікавленість і активність сторінки, не дочекавшись достатньої кількості відвідувачів. Ефективне функціонування в соціальній мережі залежить від систематичної підтримки, особливо на початкових етапах. Термін очікування значної кількості відвідувачів може бути різним: від тижня до місяця або навіть до року [1].

Також слід усвідомити, що люди щодня відписуються від спільнот, профілів і сторінок. Серед причин може бути як втрата актуальності представлених товарів і послуг, так і зміна місця проживання або діяльності користувача. Важливо розуміти, що відписки є нормальним явищем, тому необхідно контролювати загальну їх кількість щомісячно та не допускати, щоб вона перевищувала 5-10% від кількості нових підписників [4].

Варто звернути увагу, якщо кількість відписок збільшилася, порівнюючи зі звичайною ситуацією. Ймовірно, в стратегії спільноти є щось, що не влаштовує користувачів. Слід проаналізувати свої дії в спільноті: як ви спілкуєтеся з користувачами, які події висвітлюєте. Це допоможе зрозуміти причини зменшення аудиторії. Що стосується нових підписників, то в ідеалі їх приріст повинен бути стабільним і постійним.

Важливо зазначити, що допоки слабким елементом у взаєминах з громадськістю для бібліотеки залишається зворотний зв'язок. Проте цю проблему можна розв'язати через активну комунікацію у соціальних мережах [1]. Зауважимо, що соціальні мережі засновані на користувачах і тому відрізняються від інших вебсторінок, адже є інтерактивними, керуються спільнотою, побудовані на взаєминах, де емоції переважають над контентом.

Активний бренд (книга, бібліотека, бібліотечна подія) в соціальних мережах оживає, коли на його сторінці з'являються пости, що містять запитання, звернення та оперативні відповіді, незалежно від теми та змісту діалогу. Однак досягнення цього результату потребує пильної роботи, адже необхідно розуміти потреби своєї аудиторії, використовувати відповідну лексику та стиль спілкування, що може зацікавити читачів. У разі відсутності обговорення бібліотекареві варто його ініціювати та залучити колег, друзів, знайомих.

Необхідно враховувати, що соціальні мережі є:

- ефективним і доступним засобом комунікації з читачами, розширення аудиторії, створення позитивного іміджу, а також просування бібліотеки та її послуг;

- платформою для вивчення запитів читачів, їхніх потреб, уподобань, інтересів, пріоритетів тощо [1].

Бібліотекарі повинні використовувати соціальні мережі для формування позитивного іміджу бібліотеки та створення образу сучасної та креативної установи, яка взаємодіє зі своїми користувачами. Це можна здійснити завдяки активній присутності в соціальних мережах та сприянню культурі читання. Наприклад, рекламуючи рейтинг найпопулярніших книг року у світі чи в Україні, організовуючи конкурси та вікторини, пов'язані з певною книгою, бібліотеки мотивують користувачів до читання.

Публікація анонсів бібліотечних подій та заходів закладу освіти в соціальних мережах може не тільки збільшити число віртуальних прихильників, але й сприяти зростанню кількості фактичних відвідувачів бібліотеки.

Фото- та відеозвіти про проведені події можуть стати ефективною рекламою бібліотеки, особливо якщо вони охоплюють впізнавані місця установи та користувачів, які є прихильниками в соціальних мережах. Під час фотографування бібліотекарі повинні попереджати про намір публікувати фотографії в мережі, щоб уникнути будь -яких проблем. Однак зауважимо, що відвідувачі зазвичай позитивно ставляться до фотографування та самі розміщують свої знімки в соціальних мережах. В такому разі доречним є використання хештегів.

Висновки

Отже, поява і зростання популярності соціальних мереж розширила можливості бібліотеки закладу вищої освіти для покращення своїх послуг. Зокрема, бібліотеки використовують соціальні мережі для досягнення низки цілей, більшість з яких зосереджена на просуванні (видимість і використання бібліотечних послуг і ресурсів); управлінні колекціями (представлення ресурсів); розповсюдженні результатів наукових досліджень; наданні освітніх інструментів і ресурсів; інформаційно-просвітницькій роботі (підвищення впізнаваності установи та налагодження зв'язків із бібліотечною спільнотою); рекламі та популяризації послуг бібліотеки (розсилка оголошень користувачам, розміщення фотографій, надання довідкової інформації в чаті та забезпечення своєї присутності в інтернет-просторі).

Соціальні мережі надають бібліотекарям можливість апробувати свої проектні ідеї та висловлювати їх з подальшим обговоренням, пропонувати інноваційні зміни в бібліотеці, такі як впровадження нових послуг або перетворення бібліотечного простору, а також допомагають залучати підтримку, наприклад, для участі у громадських проектах.

Список використаних джерел

1. Бібліотека в освітньому просторі. Імідж книгозбірні та бібліотечного працівника в сучасному суспільстві: інформ. бюл. №15 / редкол.: О.О. Мацей, С.А. Молчанова, О.О. Костюк. Хмельницький: ХНУ, 2013. 68 с.

2. Власюк Н. Вимірювання і оцінка маркетингу в соціальних мережах Marketer. 2019. 12 черв.

3. Голубєв В. Як медіа можуть використовувати Instagram Stories: 10 ідей для журналістів, редакторів і видавців. Я - журналіст. 2018. 20 черв.

4. Лютий С. Ключові показники ефективності SMM: як зрозуміти, що соцмережі приносять користь бізнесу? Blogchain. 2019. 15 січ.

Размещено на Allbest.Ru