Науково-теоретичні засади дослідження виконавської творчості Квітки Цісик

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-теоретичні засади дослідження

виконавської творчості Квітки Цісик

Головкова Маріанна Михайлівна, асистент,

Київський національний університет культури і мистецтв

Мета статті - прослідкувати науково-теоретичне підґрунтя дослідження виконавської творчості американської співачки українського походження Квітки Цісик. Методологія дослідження опирається на комплексний аналіз наукової літератури та джерел в даній тематиці, що дає можливість сформувати цілісне уявлення про стан наукової розробки проблеми виконавської творчості Квітки Цісик. Наукова новизна полягає у цілісному обґрунтуванні науково-теоретичних засад дослідження виконавської творчості Квітки Цісик. Висновки. Проаналізувавши науково-теоретичні засади дослідження, можемо констатувати брак наукових розвідок мистецтвознавчого характеру виконавської творчості Квітки Цісик, її особливої ролі в українській музичній культурі. Встановлено, що наукові публікації в даній проблематиці є недостатніми, відтак, лише поодинокі публікації дослідників висвітлюють окремі аспекти її біографії, описово розглядають репертуарну спрямованість співачки, інколи торкаючись проблем стильової та жанрової палітри вокальних творів, архітектоніки та специфіки їх виконання. Джерельна база дослідження представлена достатнім матеріалом для наукового аналізу творчої постаті Квітки Цісик. Репрезентація української пісні в процесі виконавської творчості співачки постає як спосіб національної самоідентифікації, збереження та популяризації національного мистецтва в іноетнічному середовищі. Все це актуалізує потребу у ґрунтовному дослідженні виконавської творчості видатної американської співачки українського походження Квітки Цісик в розвитку вітчизняної музичної культури і мистецтва.

Ключові слова: Квітка Цісик, вокальне виконавство, національне мистецтво, творчість, українська пісня.

Golovkova Marianna, Assistant, Kyiv National University of Culture and Arts

Scientific and Theoretical Basis of the Study of Performing Arts by Kvitka Cisyk

The purpose of the article is to trace the scientific and theoretical basis of the study of the performing arts of the American singer of Ukrainian origin Kvitka Cisyk. The research methodology is based on a comprehensive analysis of scientific literature and sources in this topic, which helps to form a holistic view of the state of scientific development of the problem of Kvitka Cisyk's performing art. The scientific novelty lies in the holistic substantiation of the scientific and theoretical foundations of the study of Kvitka Cisyk's performing art. Conclusions. Having analysed the scientific and theoretical foundations of the study, the author can state the lack of scientific research on the artistic nature of Kvitka Cisyk's performing work and her special role in Ukrainian musical culture. It has been established that scientific publications in this area are insufficient, therefore, only a few publications by researchers cover certain aspects of her biography, descriptively consider the singer's repertoire focus, sometimes touching upon the problems of the stylistic and genre palette of vocal works, architectonics and specifics of their performance. The source base of the study provides sufficient material for a scientific analysis of the creative figure of Kvitka Cisyk. The representation of Ukrainian song in the process of the singer's performance appears as a way of national self-identification, preservation, and popularisation of national art in a non-ethnic environment. All this actualises the need for a thorough study of the performing creativity of the outstanding American singer of Ukrainian origin Kvitka Cisyk, in the development of national musical culture and art.

Key words: Kvitka Cisyk, vocal performance, national art, creativity, Ukrainian song.

Актуальність теми дослідження

Видатна американська співачка українського походження Квітка Цісик (1953-1998) своєю діяльністю й творчим доробком здійснила вагомий внесок в розвиток національної культури і тим самим долучилася до прославлення нашої української нації. Її талант - це унікальний голос, майстерність вокального виконання, виражена музикальність, а також індивідуальна харизма, що створює великий художній вплив на слухача. Будучи найбільш оплачуваною студійною співачкою в Америці, вся її виконавська творчість була пронизана шаною і любов'ю до далекої Батьківщини. Українська пісня у її індивідуальному, неповторному стилі виконання сприймалась як нове мистецтво. Виконавська діяльність Квітки Цісик мала, і досі має значний вплив на мистецький доробок вітчизняних представників пісенного мистецтва, і на українську музичну культуру загалом.

Дослідження виконавської творчості Квітки Цісик вимагає звернення до пріоритетних напрямів в науковому дискурсі. В даному аспекті виникає потреба у охопленні кола питань вокального мистецтва, виконавства, інтерпретації, жанрово -стильової специфіки, репрезентації української пісні у виконавській практиці.

Аналіз досліджень і публікацій

виконавська творчість квітка цісик

Проблемам вокально-виконавського мистецтва присвячена велика кількість досліджень у сфері вітчизняного мистецтвознавства та культурології. Аспектам вокально - виконавської творчості присвячено дослідження Н. Гребенюк [2]. У працях Н. Жайворонок [5] осмислено музичне виконавство як феномен музичної культури. Питання музичного виконавства в період постмодерну піднімає у своїх дослідженнях І. Чернова [21].

Т. Самая [13] досліджує вокальне мистецтво естради в контексті культурного життя України другої половини ХХ - початку ХХІ століття, тоді як О. Уманець [15] музичну культуру другої половини ХХ століття розглядає як складний і неоднозначний період у багатовіковій історії української музичної культури, не опанований вітчизняними культурологами та мистецтвознавцями з вичерпною повнотою.

Стильові поєднання українського народного мелосу з естрадними формами в музичній культурі визначено в роботі А. Фурдичка [18]. Характерні риси фольклору, що впливають на сучасну українську естрадну музику окреслено в дисертаційному дослідженні В. Тормахової [14] крізь призму синтезу і взаємопроникнення естради та фольклору.

Осмислення виконавської творчості, репрезентації української пісні у виконавській практиці Квітки Цісик, зумовило звернення до накопичених наукових розвідок В. Деньковича [3], що окреслює мистецько -духовний потенціал культури української діаспори, розглядаючи її роль у збереженні сутнісних етнічних констант; Г. Карась [6], яка здійснила системне дослідження музичної культури української західної діаспори як соціокультурного феномену ХХ століття, в контексті історичних хвиль еміграції виявила періодизацію становлення та розвитку української музичної культури західної діаспори; Н. Федорняк [17], що розглядає синтез фольклору і естрадної музики у звукозаписах українців Північної Америки; В. Чайки [20], яка в історичній діахронії дослідила музичну культуру Північної Америки другої половини ХХ - початку ХХІ століття; О. Чигера [22], який розглянув провідні постаті вокального мистецтва української діаспори ХХ століття. Однак, поза їх увагою залишаються не висвітленими аспекти виконавської творчості представниці української діаспори Квітки Цісик, її пісенної спадщини в контексті розвитку вітчизняного мистецтва.

Опрацювавши наукову літературу, було виявлено обмаль фахових праць, що присвячені мистецтвознавчому дослідженню вокально - виконавської творчості Квітки Цісик, системному аналізу її репертуарної спрямованості в контексті національної пісенної спадщини.

Виклад основного матеріалу

Перш за все зазначимо, що з періодом проголошення незалежності України проблематика музичної культури української діаспори почала активно висвітлюватися у вітчизняному науковому дискурсі, оскільки до цього часу доступ до зарубіжних матеріалів чи архівів був недосяжним. Розглянемо ж детальніше праці як науковців, так і культурних діячів, в тому числі й публіцистичні видання, увага яких зосереджена на творчій постаті Квітки Цісик.

Так, у книзі І. Коляди, Ю. Коляди, П. Юрчишина «Квітка Цісик» 2019 року висвітлено відомості про життєвий шлях співачки, представлено біографічні дані про батька Володимира Цісика, матері Іванни Лев (Нагірна-Кандяк), сестри Марії, описано інформацію про емігрантське життя співачки. Проте спостерігаємо недостатнє висвітлення аспектів виконавської діяльності Квітки Цісик [7].

Р. Гораком у книзі «Журавлі відлетіли... Есеї про Квітку Цісик» 2020 року простежено життєвий та творчий шлях представників «династії» співачки, починаючи з ХІХ століття. Тут вживаємо поняття «династія», оскільки спостерігаємо цілісну картину духовного зв'язку багатьох поколінь однієї родини, яке формує родове підсвідоме, акумулюється та утверджується у наступних поколіннях. Завдяки цим матеріалам, автор пропонує «зазирнути у світ, який сформував Квітку Цісик і зробив тією чарівною людиною, якою вона була» [1].

Творчості Квітки Цісик присвятила свої наукові розвідки І. Полякова [11]. В праці «Українська ментальність феномену співачки Квітки Цісик в українсько-американському вимірі» 2021 року осмислено актуальність творчості Квітки Цісик для розвитку сучасної пісенної естради, визначено значення професійних записів і аранжувань музичних творів, які можна рідко зустріти навіть сьогодні. Відтак, не достатньо проаналізовано жанрово-стилістичний аспект пісенного доробку. В іншій статті І. Полякової «Співак - виконавець як співавтор в процесі презентації пісенного фольклору та стилізованих авторських композицій» 2020 року є спроба визначити роль виконавця у презентації фольклорних або стилізованих авторських солоспівів на прикладі українських пісень у виконанні Квітки Цісик. Автор розглядає симбіоз автентичної манери співу із технічними прийомами, властивими естрадному виконанню як чинник популярності співачки - співавтора народної пісні, її репрезентації в музичному медіа-просторі [10].

О. Чигер у статті «Українські співаки в контексті хвиль української еміграції ХХ століття» 2022 року розглядає вокальне мистецтво українців за кордоном, яке було представлено українськими регіональними та зарубіжними вокальними школами в різні історичні періоди. Автор зауважує, що кожному історичному періоду розвитку вокального мистецтва українців за кордоном притаманні певні соціокультурні обставини в країнах їхнього проживання та діяльності. В статті акцентовано увагу на соціокультурному середовищі, у якому розгорталась і формувалась як художня, так і громадянська позиція українських співаків, їхня національна ідентичність, окреслено питання інтеграції в іншу культуру [23].

Цікавою є наукова розвідка О. Чигер, в якій досліджено художньо-творчу діяльність провідних постатей вокального мистецтва діаспори за критеріями акмеології, тобто в період їх найвищої зрілості, саморозвитку, самореалізації. Проте, в цій науковій розвідці не згадується про Квітку Цісик, творчість якої можна було б проаналізувати на сімома критеріями «акме» [22].

На основі творчого доробку виконавців, які реалізували в пісенних жанрах свою індивідуальність, національний характер, менталітет, темперамент О. Фабрика-Процька зауважує, що у вокальній практиці митців спостерігається специфіка синтезування українського народнопісенного виконавства зі сферою рок, поп, джаз тощо. Також авторка приділяє увагу аспектам лемківського пісенного фольклору у виконавській творчості Квітки Цісик [16].

Ряд наукових статей поверхнево розглядають творчість співачки. Так, наприклад, І. Мельниченко та Д. Виноградча досліджуючи медіапрактики у сучасному музичному виконавстві, окрему увагу приділяють сольному проекту співачки Оксани Мухи до 65-річчя Квітки Цісик «KVITKA: Два кольори», що відбувся у Національному театрі ім. Марії Заньковецької у Львові у 2018 році. На цьому заході Народна артистка України Ніна Матвієнко та Оксана Муха, синтезуючи аудіозапис Квітки з живим сольним виконанням, створили надзвичайне сценічне дійство, віддавши данину унікальному голосу визначної співаки Квітки Цісик, а також наблизили визначний пісенний спадок американської артистки українського походження, який довгий час був під забороною [9]. Р. Кундис, Н. Кіптілова., С. Домазар у колективній статті проаналізували вплив творчості Квітки Цісик на формування української свідомості шляхом використання її пісенних здобутків у вітчизняному хореографічному мистецтві. З'ясовано, що використання неповторних ліричних українських пісень Квітки Цісик у сучасних танцювальних постановках набуває актуальності в контексті збереження національної ідентичності [8]. Проте, тут відсутній мистецтвознавчий аналіз виконавської творчості співачки.

Р. Шаповалова досліджує інтерпретаційну версію пісень Квітки Цісик . В пісні «Я піду в далекі гори» відмічається творча самостійність відносно свого першоджерела - авторського виконання власної пісні Володимиром Івасюком [25]. А в пісні «Верше» Квітки Цісик Р. Шаповалова зазначає виняткове місце творчого доробку співачки в становленні ретро-стилю в контексті історії вокального виконавства України початку XXI століття [24].

В свою чергу, Ю. Радкевич на прикладі аналізу пісні «Чуєш, брате мій...» розглянуто індивідуальний виконавський стиль Квітки Цісик. В результаті дослідження автор дійшов висновків, що творчість митців української діаспори, в тому числі й Квітки Цісик, є складовою розвитку українського національної музичної традиції, і нового напряму в науці - музичного діаспорознавства [12].

Також вирізняє виконання українських пісень співачки серед інших співаків діаспори Т. Копаниця [26]. В її статті увага акцентована на тому, що не багато українських співаків, ансамблів можуть грати українську музику так, як вона задумана, чи співати українські пісні так, як вони написані. На думку Т. Копаниці надмірна оркестрована продукція чи модернізація української пісні рок-ритмами позбавляє її тієї ідентичної краси. Музичний альбом Кітки Цісик «Songs of Ukraine» автор виділяє серед інших, вважає його простим, але водночас унікальним пісенним витвором українського вокального мистецтва, оскільки в ньому немає химерних упаковок чи обкладинок, немає надто потужного фонового супроводу, а голос співачки бездоганний, сповнений життя та експресії. Проте в статті не здійснений детальний музичний аналіз всіх музичних творів альбому, що є важливим для осмислення ролі пісенного доробку співачки для розвитку вітчизняного вокального мистецтва.

Джерельна база дослідження представлена достатнім матеріалом для наукового аналізу виконавської творчості Квітки Цісик. В першу чергу це аудіозаписи співачки, зокрема, «Ivanku» (1969-1970), студійні записи різножанрових англомовних музичних композицій ««You Light Up My Life» (1977); «A Woman In Love / Come To Me» , «The One and Only» , «When You've got what it takes» (1978); «Circle of two», «You are Winning the world over» (1980); музичні альбоми українських пісень «Songs of Ukraine» («Пісні з України» 1980 року) та «Two colors» («Два кольори» 1989 року). Саме ця джерельна база музичного доробку яскраво презентують пісенну спадщину співачки, дає можливість дослідити індивідуальну інтерпретацію, насиченість жанрової стилістики у виконанні творів, а також професіоналізм у аранжуванні і записі.

Велику цінність складають публікації періодичних видань української діаспори, зокрема газета «Свобода» (1963-1969 роки) про концертні програми за участі співачки, культурно-мистецькі заходи, до яких залучалася Квітка з самого дитинства, «Український щотижневик» (1971 року) про творчі здобутки співачки. На жаль, більшість цих виступів не мали записів, або, якщо й були, то на даний момент вони втрачені. Збережені публіцистичні джерела дають можливість дослідити естетичні, життєві принципи співачки, специфіку формування художнього смаку, а також сімейні традиції, творчу атмосферу родинної спільноти, адже приналежність до галицької родини з музичним напрямом у визначній мірі визначало творчу самореалізацію у майбутньому.

Важливим для дослідження є записи інтерв'ю співачки, які в Америці в 1991 році взяв український музикант Кирило Стеценко [4], а згодом, в 1992 році - директор Національного оркестру України Олександр Горностай [19]. В обох інтерв'ю подаються нові і цікаві факти з життя Квітки прямою мовою з незначними скороченнями: про життя в Америці, про враження від поїздки у 1983 році в Україну, про особливості роботи над україномовними платівками, про родину та сімейне оточення, про музичні уподобання, і про розчарування щодо неможливості побувати на фестивалі «Червона рута» 1989 року. Ці інтерв'ю пронизані глибокою шаною до українського народу, а наполегливу роботу над українськими альбомами можна охарактеризувати словами співачки з інтерв'ю: «Я є в Америці, але українка. Всі ми шукаємо, що би ми могли зробити, якби могли зробити. Я мала власне ту ідею, що можу спробувати українську пісню післати в світ.Але я хотіла на найвищому рівні. То є мій фах» [19].

Варто відзначити, що творча особистість Квітки Цісик постає в центрі уваги вітчизняних художньо-публіцистичних нарисів, серед яких можна виокремити роман O. Клименка «Коростишівський Платонов» (2010), одним з головних персонажів якого є Квітка Цісик; книгу Ю.-Ю. Долінської «Ліски - квітка України» (2010); вірш «Я - квітка» у книзі Т. Білоус «Психопатка» (2013); п'єсу-монолог у віршах Т. Череп-Пероганич «Квітка Цісик. Туга за Україною» (2016); книгу Р. Горака «Журавлі відлетіли. Есеї про Квітку Цісик та її рід» (2018); книгу І. Власенко «Квітка» (2022).

На честь видатної американської співачки українського походження Квітки Цісик названо вулицю у місті Львові, створено меморіальний музей. Ще одна площина, де Квітку Цісик згадують, як одну із яскравих постатей української діаспори є символічним мурал у місті Івано-Франківськ по вулиці Галицькій. Там, в 2015 році родина художників-муралістів Пітчуків зобразили американську співачку українського походження Квітку Цісик героїнею муралу «Я піду в далекі гори».

Також, в пам'ять про видатку співачку у вітчизняному культурно-мистецькому просторі проводяться творчі вечори, концерти, конкурси, фестивалі, зокрема: творчий вечір в рамках українсько-американського проекту «Незабутня Квітка» (2008) в Українському домі за участі Ніни Матвієнко, Антоніни Матвієнко, Марії Стефюк, Марії Бурмаки, Олега Скрипки, віртуоза-скрипаля Сергія Охрімчука; вечір пам'яті в Національному академічному українському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької (2009); Міжнародний конкурс українського романсу імені Квітки Цісик у Львові в рамках українсько-американського проекту «Незабутня Квітка» (з 2011 року і по теперішній час); літературно-мистецький фестиваль імені Квітки Цісик у с. Ліски (з 2014 року по теперішній час); концертний тур «KVITKA: Два кольори» (2018) співачки

Оксани Мухи містами Західної України в рамках соціально-культурного проекту «Дякую тобі, Квітко».

Отже, джерельна база має переважно публіцистичний характер, знайомить глядача з біографічними даними Квітки Цісик, її творчими здобутками. Охоплення даної інформації сприятиме ґрунтовному дослідженню виконавської творчості та пісенної спадщини співачки як феномену у вітчизняному мистецькому просторі.

Висновки

Проаналізувавши науково- теоретичні засади дослідження, можемо констатувати брак наукових розвідок мистецтвознавчого характеру виконавської творчості Квітки Цісик, її ролі в розвитку української музичної культури. Встановлено, що наукові публікації в даній проблематиці є недостатніми, відтак, лише поодинокі публікації дослідників висвітлюють окремі аспекти її біографії, описово розглядають репертуарну спрямованість співачки, інколи торкаючись проблем стильової та жанрової палітри вокальних творів, архітектоніки та специфіки їх виконання. Джерельна база дослідження представлена достатнім матеріалом для наукового аналізу творчої постаті співачки. Репрезентація української пісні в процесі виконавської творчості співачки постає як спосіб національної самоідентифікації, збереження та популяризації національного мистецтва в іноетнічному середовищі. Тому, вбачаємо доцільність у подальшому дослідженні виконавської творчості видатної американської співачки українського походження Квітки Цісик, її пісенної спадщини, як мистецького надбання в українській музичній культурі.

Література

1. Горак Р. Журавлі відлетіли...: есеї про Квітку Цісик та її рід. Львів: Апріорі, 2020. 400 с.

2. Гребенюк Н. Є. Вокально-виконавська творчість: психолого-педагогічний та мистецтвознавчий аспекти : дис... на здоб. наук. ступеня д-ра мистецтв. : 17.00.03. Київ, 2000. 369 с.

3. Денькович В.С. Мистецько-духовний потенціал культури української діаспори. Питання культурології. Київ. КНУКіМ. 2021. № 37. С. 53-60.

4. Ексклюзивні інтерв'ю. Квітка Цісик: «Я

була страшно зворушена і всюди плакала». URL: https://web. archive.org/web/20180701150404/http ://w ww.vezha.org/kvitka-tsisyk-ya-bula-strashno- zvorushena-i-vsyudy-plakala-eksklyuzyv/ (дата

звернення: 15.03.2023).

5. Жайворонок Н. Б. Музичне виконавство як феномен музичної культури : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : 17.00.01. Київ, 2006. 19 с.

6. Карась Г. Українська музична культура західної діаспори як соціокультурний феномен ХХ століття : автореф. дис.. на здобуття наук. ступ. д-ра мистецтв. : 26.00.01. Київ, 2014. 44 с.

7. Коляда І., Коляда Ю., Юрчишин П. Квітка Цісик. Знамениті українці. Харків: Фоліо. 2019. 121 с.

8. Кундис Р. Ю., Кіптілова Н.В., Домазар С.О. Квітка Цісик: хореографічна інтерпретація творчості. Молодий вчений. 2018. № 10 (1). С. 172176.

9. Мельниченко І., Виноградча Д.

Медіапрактики у сучасному музичному

виконавстві. Імідж сучасного педагога. 2020. № 2 (191). С. 93-96.

10. Полякова І. О. Співак-виконавець як співавтор в процесі презентації пісенного фольклору та стилізованих авторських композицій.

Концептуальні проблеми розвитку сучасної гуманітарної та прикладної науки: матеріали Всеукраїнського науково-практичного симпозіуму. Івано-Франківськ: Ред.-вид. відділ Університету Короля Данила. 2020. С. 248-251.

11. Полякова І.О. Українська ментальність

феномену співачки Квітки Цісик в українсько- американському вимірі. Концептуальні проблеми розвитку сучасної гуманітарної та прикладної науки: матеріали V Всеукраїнського науково-практичного симпозіуму. Івано-Франківськ: Ред.- вид. відділ Університету Короля Данила, 2021. С. 188-192.

12. Радкевич Ю. М. Сучасний стан українського музичного діаспорознавства (на матеріалі виконавського стилю Квітки Цісик). Міжнародний вісник: культурологія, філологія, музикознавство. Київ: Міленіум, 2018. Вип. І (10). С. 324-328.

13. Самая Т. В. Вокальне мистецтво естради як чинник культурного життя України другої половини ХХ - початку ХХІ століття культури : автореф. дис.. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтв. : 26.00.01. Київ, 2017. 19 с.

14. Тормахова В. М. Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез : автореф. дис.. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтв. : 17.00.03. Київ, 2007. 17 с.

15. Уманець О. В. Музична культура України другої половини XX століття. Харків: Регіон-інформ. 2003. 192 с.

16. Фабрика-Процька О. Популяризація лемківського пісенного фольклору у виконавській практиці митців України й зарубіжжя. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Рівне. 2023. № 44. С. 105-109.

17. Федорняк Н. Б. Трансформація музичної фольклорної традиції у середовищі української діаспори Північної Америки: історико-виконавський аспект: дис. канд. миств. (д-ра філософії): 17.00.03. Львів, 2020. 316 с.

18. Фурдичко А. Поп-фольк як явище культурних етно-адаптаційних процесів сучасного музичного мистецтва України. Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137), С. 1198-1207.

19. Квітка Цісик - інтерв'ю. Харківське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка (2013, 4 квітня). URL: https://www.youtube.com/watch?v=j9ZpMlQwY7Q (дата звернення: 15.03.2023).

20. Чайка В. В. Квітка Цісик як феномен української музичної північноамериканської діаспори. Гуманітарні студії НАКККіМ: матеріали міжнародної наук.-практ. конф. К.: НАКККіМ, 2017. С. 37-39.

21. Чернова І. В. Музичне виконавство в ситуації постмодернізму : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтв. : 17.00.01. Львів, 2007. 20 с.

22. Чигер О. Провідні постаті вокального мистецтва діаспори. Концептуальні проблеми розвитку сучасної гуманітарної та прикладної науки: матеріали IV Всеукраїнського науково-практичного симпозіуму. Івано-Франківськ: Ред.- вид. відділ Університету Короля Данила, 2020. С. 286-290.

23. Чигер О. О. Українські співаки в контексті хвиль української еміграції ХХ століття. Проблеми розвитку сучасної гуманітарної та прикладної науки: матеріали VI Міжнар. наук.- практ. симпозіуму (м. Івано-Франківськ, 20 травня 2022 р.). Івано-Франківськ: Ред.-вид. відділ

Університету Короля Данила, 2022. С. 365-371.

24. Шаповалова Р. Стиль «ретро» в українській популярній музиці (на прикладі пісні «Верше» Квітки Цісик). Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. 2021. Вип. 44, том 3. С. 78-83.

25. Шаповалова Р. Від ретро - до джазу: інтерпретаційний потенціал пісенного шедевру Володимира Івасюка. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич: Дрогобицький

державний педагогічний університет імені Івана Франка. 2022. Вип. 52, том 3. С. 105-108.

26. Kopanycia T. «Kvitka» -- excellent in every respect. The Ukrainian Weekly, № 4, 25 January 1981. Р. 7.

References

1. Horak R. (2020). The Cranes Have Flown Away...: Essays on Kvitka Cisyk and Her Family. Lviv: Apriori. 400 p. [in Ukrainian]

2. Hrebeniuk N. E. (2000). Vocal and Performing Creativity: Psychological, Pedagogical and Art History Aspects: PhD thesis for the degree of Doctor of Arts: 17.00.03. Kyiv. 369 p. [in Ukrainian]

3. Denkovych V. S. (2001). Artistic and Spiritual Potential of the Culture of the Ukrainian Diaspora. Pytannia kulturolohii. Kyiv. KNUKiM. № 37. P. 53-60. [in Ukrainian]

4. Exclusive interview. Kvitka Cisyk: "I was

terribly moved and cried everywhere". URL: https://web. archive.org/web/20180701150404/http ://w ww.vezha.org/kvitka-tsisyk-ya-bula-strashno- zvorushena-i-vsyudy-plakala-eksklyuzyv/ [in

Ukrainian]

5. Zhaivoronok N. B. (2006). Musical Performance as a Phenomenon of Musical Culture: PhD thesis for the degree of Candidate of Arts: 17.00.01. Kyiv. 19 p. [in Ukrainian]

6. Karas H. (2014). Ukrainian Musical Culture of the Western Diaspora as a Socio-Cultural Phenomenon of the Twentieth Century: PhD thesis for the degree of Doctor of Arts: 26.00.01. Kyiv. 44 p. [in Ukrainian]

7. Koliada I., Koliada Y., Yurchyshyn P. (2019). Kvitka Cisyk. Famous Ukrainians. Kharkiv: Folio. 121 p. [in Ukrainian]

8. Kundys R.Y., Kiptilova N.V., Domazar

S.O. (2018). Kvitka Cisyk: Choreographic

Interpretation of Creativity. Molodyi vchenyi. № 10 (1). P. 172-176. [in Ukrainian]

9. Melnychenko I., Vinohradcha D. (2020). Media Practices in Contemporary Music Performance. Imidzh suchasnoho pedahoha. № 2 (191). P. 93-96. [in Ukrainian]

10. Poliakova I.O. (2020). Performer Singer as a Co-Author in the Process of Presenting Song Folklore and Stylised Author's Compositions. Kontseptualni problemy rozvytku suchasnoi humanitarnoi ta prykladnoi nauky: materials of the All-Ukrainian scientific and practical symposium. Ivano-Frankivsk: Red.-vyd. viddil Universytetu Korolia Danyla. P. 248251. [in Ukrainian]

11. Poliakovo І. О. (2021). Ukrainian Mentality of the Phenomenon of the Singer Kvitka Cisyk in the Ukrainian-American Dimension. Kontseptualni problemy rozvytku suchasnoi humanitarnoi ta prykladnoi nauky: materials of the V All-Ukrainian scientific and practical symposium. Ivano-Frankivsk: Red.-vyd. viddil Universytetu Korolia Danyla. P. 188-192. [in Ukrainian]

12. Radkevych Yu. М. (2018). The Current State of Ukrainian Music Diaspora Studies (based on the performance style of Kvitka Cisyk). Mizhnarodnyi visnyk: kulturolohiia, filolohiia, muzykoznavstvo. Kyiv: Milenium. Issue. І (10). P. 324-328. [in Ukrainian]

13. Samaia Т. V. (2017). Vocal Pop Art as a Factor in the Cultural Life of Ukraine in the Second Half of the Twentieth - Early Twenty-First Century Culture : PhD thesis for the degree of Candidate of Arts : 26.00.01. Kyiv. 19 p. [in Ukrainian]

14. Tormakhova V. M. (2007). Ukrainian Pop Music and Folklore: Interpenetration and Synthesis: PhD thesis for the degree of Candidate of Arts: 17.00.03. Kyiv. 17 p. [in Ukrainian]

15. Umanets O. V. (2023). Musical Culture of Ukraine in the Second Half of the 20th Century. Kharkiv: Rehion-inform. 192 p. [in Ukrainian]

16. Fabryka-Protska О. (2023). Promotion of Lemko Song Folklore in the Performing Practice of Artists in Ukraine and Abroad. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku. Rivne. № 44. P. 105-109. [in Ukrainian]

17. Fedorniak N. B. (2020). Transformation of the Musical Folklore Tradition in the Ukrainian Diaspora of North America: Historical and Performing Aspect: PhD in Arts (Doctor of Philosophy): 17.00.03. Lviv. 316 p. [in Ukrainian]

18. Furdychko A. (2017). Pop-Folk as a Phenomenon of Cultural Ethno-Adaptation Processes of Contemporary Musical Art of Ukraine. Narodoznavchi zoshyty. № 5 (137), P. 1198-1207. [in Ukrainian]

19. Kvitka Cisyk - interview. Kharkiv Regional Association of the All-Ukrainian Society "Prosvita" named after Taras Shevchenko (2013, 4 April). URL: https://www.youtube.com/watch?v=j9ZpMlQwY7Q [in Ukrainian]

20. Chaika V. V. (2017). Kvitka Cisyk as a Phenomenon of the Ukrainian Musical North American Diaspora.. Humanitarni studii NAKKiM: materials of the international scientific and practical conference. Kyiv.: NAKKiM. P. 37-39. [in Ukrainian]

21. Chernova I. V. (2007). Musical Performance in the Situation of Postmodernism: PhD thesis for the degree of Candidate of Arts: 17.00.01. Lviv. 20 p. [in Ukrainian]

22. Chyher О. (2020). Leading Figures of Vocal Art of Diaspora. Kontseptualni problemy rozvytku suchasnoi humanitarnoi ta prykladnoi nauky: materials of the IV All-Ukrainian scientific and practical symposium. Ivano-Frankivsk: Red.-vyd. Viddil Universytetu Korolia Danyla. P. 286-290. [in Ukrainian]

23. Chyher О. О. (2022). Ukrainian Singers in the Context of the Waves of Ukrainian Emigration of the Twentieth Century. Problemy rozvytku suchasnoi humanitarnoi ta prykladnoi nauky: materials of the VI International scientific and practical symposium (Ivano- Frankivsk, 20 May 2022). Ivano-Frankivsk: Red.-vyd. viddil Universytetu Korolia Danyla. P. 365-371. [in Ukrainian]

24. Shapovalova R. (2021). Retro Style in Ukrainian Popular Music (on the Example of the Song "Vershe" by Kvitka Cisyk). Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Drohobych: Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Issue 44, Volume 3. P. 78-83. [in Ukrainian]

25. Shapovalova R. (2022). From Retro to Jazz: Interpretive Potential of Volodymyr Ivasiuk's Song Masterpiece. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Drohobych: Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Issue 52, Volume 3. P. 105-108 [in Ukrainian]

26. Kopanycia T. “Kvitka” -- excellent in every respect. The Ukrainian Weekly, № 4, 25 January 1981. Р. 7.

Размещено на Allbest.ru