Козацтво та музичний фольклор: атрибуція нотних видань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна бібліотека України

імені В.І. Вернадського

Козацтво та музичний фольклор: атрибуція нотних видань

Дубровіна Ірина Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент, науковий співробітник

м. Київ

Анотація

Українська пісня є втіленням народної душі, дорогоцінним культурним скарбом. Кращі фольклорні зразки живуть у століттях, не втрачаючи своєї свіжості та краси. У запропонованій статті представлено найпопулярніші козацькі народні пісні. Багаторічні дослідження працівників Відділу музичних фондів Національної бібіліотеки України імені В.І. Вернадського мають неабияке культурно- художнє значення, адже розраховані як на професійних музикантів, так і на широкий загал цінителів народної пісні. Козацька пісня пережила всі лихоліття і з глибини сивих віків донесла до нашого сьогодення думи й почуття, болі і сподівання українського народу до волі, справедливості та честі.

Феномен козацтва викликав неабияку зацікавленість українських істориків (М. Максимовича, І. Срезневського, В. Антоновича, М. Костомарова, М. Драгоманова та ін.), які висвітлювали козацтво як особливе явище в історії України. Феномен козацтва виник в епоху визвольних війн та є яскравим національним символом. Героїчний романтизований образ козака у фольклорі дав поштовх розвитку історизму в літературі та мистецтві як відповідь на запити часу, моральної підтримки соціуму. Козак не цурається рідного слова, пісні, він є зразком відданості, християнської самопожертви. Славні миттєвості історії козацтва та козацького фольклору потрапили на сторінки різноманітної літератури.

У фонді Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського є багато книжок, які збереглися в країні в одиночних примірниках та зберігаються у зібранні рідкісних і цінних видань. Деякі з них являють собою справжні шедеври книжкової культури періоду другої половини XIX - першої половини XX століття, є й малотиражні цікаві наукові дослідження, які можуть стати у нагоді сучасним вченим. Козацька Україна подарувала світові цілу плеяду талановитих діячів культури та освіти. Історія українського козацтва - це одна з найвеличніших сторінок життя нашого народу.

Ключові слова: козацтво, мистецтво, фольклорні набутки, історична українська пісня, епос, тематизм, стилістика.

Abstract

Dubrovina Iryna Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Researcher, National Library of Ukraine named after V. I. Vernadskyi, Kyiv

COSSACKS AND MUSICAL FOLKLORE: ATTRIBUTION OF SHEET MUSIC

Ukrainian song is the embodiment of the folk soul, a precious cultural treasure. The best folklore samples live on for centuries without losing their freshness and beauty. This article presents the most popular Cossack folk songs. The long-term research of the workers of the Musical Collections Department of the National Library of Ukraine named after V. I. Vernadskyi are of great cultural and artistic value as they are intended both for professional musicians and the general public of folk song lovers. The Cossack song has survived all the ages and has brought the thoughts and feelings, pains and hopes of Ukrainian people for freedom, justice and honor from the depths of grey ages to our days.The Cossack phenomenon was of great interest to Ukrainian historians (M. Maksymovich, I. Sreznevsky, V. Antonovich, M. Kostomarov, M. Dragomanov, etc), who highlighted Cossacks as a special phenomenon in the history of Ukraine. The Cossack phenomenon emerged during the era of the liberation war and is a vivid national symbol. The heroic romanticised image of the Cossack in folklore gave impetus to the development of historicism in literature and art as a response to the demands of the time and moral support of society. The Cossack never gave up his native word and song and he is a model of loyalty and Christian self-sacrifice. Glorious moments of Cossack history and Cossack folklore have found their way onto the pages of diverse literature.The collection of the Vernadsky National Library of Ukraine contains many books that have survived in the country in single copies and are kept in the collection of rare and valuable editions. Some of them are real masterpieces of book culture of the second half of XIX - first half of XX centuries, there are also small copies of interesting scientific research that may be useful to modern scientists. Cossack Ukraine has given the world a whole plead of talented cultural and educational figures. The history of the Ukrainian Cossacks is one of the greatest pages in the life of our people.

Keywords: cossacks, art, folklore achievements, historical Ukrainian song, epic, thematicism, stylistics.

Постановка проблеми. В епоху романтизму в мистецтві формується феномен героя-борця та образ народу, який бореться за свою свободу. Це явище було характерним для поневолених народів, зокрема і українського. Через це проблематика козацтва тісно пов'язана із ідеєю патріотичного обов'язку людини, захисника Батьківщини. Як зазначає К. Шарабар, «представники романтизму, прагнучи показати яскраві самобутні національні риси, заглиблювалися у фольклор - народно-національні джерела» [4, с.145]. Погоджуємося із думкою вченої, що саме фольклор був тим благодатним простором усвідомлення і козацької історії, і національної свідомості. Для дослідників історична українська пісня є важливим джерелом пізнання минувщини, адже «історична народна пісня важлива сучасникам для оцінки особливостей українського духу та української душі, моральних рис, естетично-художніх смаків українського народу» [2, с. 56 ].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До вивчення українського епосу зверталися науковці різноманітних сфер, розглядаючи типи історичних українських пісень, героїки та розвиток образної сфери засобами виразності, зокрема це прослідковується у працях В. Антоновича, В. Бабенка, Ф. Вівк, С. Грици, М. Долгова, М. Дмитренка, А. Іваницький, Б. Кирдана, І. Клименко, В. Коваля, О. Терещенка, В. Хоменка та ін. Проблема козацтва широко розкрили вчені І. Крип'якевич, Ю. Мицик, М. Максимович, М. Костомаров, В. Антонович, В. Смолій та ін.

Мета статті - ознайомити широкий загал із кращими зразками нашого зібрання з проблеми історії становлення історичної пісні, широко залучати молодь до вивчення національної спадщини.

Виклад основного матеріалу. Героїчний романтизований образ козака у фольклорі дав поштовх розвитку історизму в літературі та мистецтві як відповідь на запити часу, моральної підтримки соціуму. Козак не цурається рідного слова, пісні, він є зразком відданості, християнської самопожертви. Так прототипом «Пісні про Байду» став князь Д. Вишневецький, страчений турками за відмову прийняти мусульманство. В енциклопедії історії України розглянуто питання козацтва і фольклору з точки зору методологічної складової, тому для сучасних вчених «важливо розрізняти власне козацький фольклор та фольклор про козаків [3, с. 406].

Слава про волелюбних українських предків, несхитної волі славних козаків стала основою багатьох сюжетів історичних пісень. Українське козацтво - феноменальне явище світової історії, яке не має аналогів у інших народів. У минулому Україну називали «козацька земля», «козацька нація». Протягом кількох століть українські козаки стерегли кордони, воювали, захищаючи не лише власні інтереси, а й інтереси інших країн: козацькі загони були бажаною підмогою і у польському, і у французькому війську. Воювали на суші і на морі. Широко відомим у всій Європі став випадок, коли майбутній козацький гетьман Іван Сулима привів до Риму турецьку галеру з полоненим екіпажом, був прийнятий римським папою Павлом V та отримав від нього золоту медаль за хоробрість. Про славетні бої і походи козаків, про їх сміливість, відвагу й винахідливість ходять легенди. Козаки були неперевершеними майстрами військової справи свого часу. Вони підтримували українську культуру і православну церкву, брали участь в антифеодальних виступах, зробили головний внесок у визволення України з-під влади Речі Посполитої. Козацька Україна подарувала світові цілу плеяду талановитих діячів культури та освіти. Історія українського козацтва - це одна з найвеличніших сторінок життя нашого народу.

У XVI столітті українське козацтво утворило свій центр - Запорозьку Січ, своєрідне військово-політичне утворення, яке стало важливим етапом у формуванні української державності. Запорозька Січ була ініціатором боротьби українців проти панування шляхетської Польщі, турецько-татарської агресії та феодально-кріпосницького гніту. Вона була прообразом демократичної республіканської держави, найхарактернішим проявом військової культури української нації.

У XVII столітті козацтво запорозьке, реєстрове вже утворило провідну верству українського народу і склало основу української держави, що постала 1648 року з початком Визвольної війни під проводом гетьмана України Богдана Хмельницького. Козацький адміністративно-військовий устрій був поширений на значну частину України. 3 козацької старшини утворилася нова українська аристократія. Новий устрій проіснував на українських землях до кінця століття, а військові козацькі формування - до першої половини століття. Виконавці історичних українських пісент - козаки були великими поціновувачами народного епосу, надихали боянів своїми подвигами, пригодами, легендами та переказами до виникнення нових образів та сюжетів [2, с.64].

Як зазначають Л. Корній, Б. Сюта, «козацькі історичні пісні є вагомою складовою частиною українського епосу і мають багато схожого з тематикою та образністю дум, але різняться віршованою структурою та стильовими особливостями мелодики. Козацькі пісні вирізняються поміж інших строфічною будовою, стильовими особливостями чіткого ритму та римою. Мелодія їх була різна: зустрічається і мелодизована декламація, і кантилена. Серед тематизму історичних пісень першого циклу: оплакування важкої долі України, напади кримських татар, невільництво, Запорозька Січ як осередок волі та свободи. В історичних піснях другого циклу опоетизована визвольна боротьба українського народу XVII століття та змагання за волю, романтизація Б.Хмельницького, Д. Нечая, М.Кривоноса. До цього другого циклу належать пісні про Жванецьку облогу, пісні про Берестейську битву 1651 року. Історичні пісні третього циклу відрізняються тугою за зруйнованою Січчю, оспівують постаті І. Мазепи, С.Палія, І.Гонти, М.Швачки, С. Чалого тощо. У козацькому середовищі виникли запальні українські танці - гопак та козачок (козацький танець), які демонстрували силу, спритність та виконувалися у супроводі кобзи і бандури.

Як зазначає О.Тарасова, національний характер українського фольклору виглядає як «космо-психо-логос та сприймається як образ світу через цілісність історичних подій, природи, етносу, мови, побуту та ін.» [4, с.9]. Елементи системи національного характеру є різноманітними, але у кожного народу можна прослідкувати оригінальність, неповторність, що відображено у народній творчості. Так, образ козака Мамая з бандурою чи кобзою в руці символізував поетичність, вдачу та мрійливість героя. В офорті «Дари в Чигирині» Т. Шевченко зобразив Мамая на стіні гетьманського будинку, зберігши її семантику як своєрідну національну святиню.

У відділі музичних фондів НБУВ науковці, музикознавці можуть опрацювати збірник «Козацькі пісні» (Випуски 1 та 2). Редакцію, вступну статтю й примітки підготував Д.Ревуцький. Збірник вийшов 1927 року у Києві, у видавництві «Книгоспілка» (Трест «Київ-Друк»). У ньому розміщено наступні історичні українські пісні: «Про Саву Чалого» (зап. М. В. Лисенко), «Про сотника Харка» (зап. Л. М. Ревуцький), «Про швачку» (зап. М. В. Лисенко), «Проруйнування Січи» (зап. Д.М. Ревуцький), «Про Кальнишевського» (зап. Л. М. Ревуцький, «Побратався сокіл» (зап. О. Сєров), «Про Байду» (зап. М. В. Лисенко), «Про чайку» (зап. Я. Степовий), «Про Супруна» (зап. Л.М. Ревуцький), «Про Данила Нечая» (зап. Л.М. Ревуцький), «Про Палія та Мазепу» (зап. М. Лисенко).

Актуальним та яскравим є збірник «Ще не вмерла Україна»: 200 патріотичних і народних українських пісень, його друге видання доповнив та відредагував Станислав Людкевич. У збірнику є його автограф.

М. Лисенка зібрав, упорядкував, обробив велику кількість українського народнопісенного матеріалу. Здійснена митцем колосальна робота, пропагування і вивчення матеріалу, теоретичні праці вплинули на розвиток прогресивних ідей фольклористики, активізували плеяду молодших сучасників основоположника національної музики. Цю роботу він базував на інноваційному баченні ролі героїчного фольклору, знанні природи національного епосу. Принцип народності в творчості композитора проявляється не лише в засобах музичної виразності, а й у виборі тем, сюжетів, змісті та характері образів. Можемо зробити висновок, що героїчні образи козака уособлювали ідею народної волі, ставши ментально-емоційним баченням Козаччини.

У співанику «Червона калина» розміщено ряд стрілецьких, історичних (козацьких), побутових, обрядових, жартівливих пісень в обробці для хорів «мішаного, мужського й жіночого хорів a cappella» за редакцією З. Лиська. Рукопис вийшов у Львові в 1937 році. Номер нотної дошки зазначено тільки на першій сторінці нотного тексту. Збережено орфографію оригіналу. У співанику розміщено мужський хор без супроводу З. Лиська «Козаченько збився».

У каталозі «Українські нотні видання (1917-1923) (І. Савченко, за науковою редакцією Л. Івченко) представлено бібліографічну інформацію про масив українських нотних видань зазначеного періоду, висвітлено зміст збірників для формування національного репертуару нотних видань для виконання та дослідження. Численні роботи М. Лисенка, а саме випуски «Збірників народних українських пісень» для хору з супроводом фортепіано у НБУВ представлено факсимільною копією з прижиттєвого (1912) видання композитора, опублікованого спочатку видавництвом Б. Корейва, а пізніше Л. Ідзіковським. Збірники було перевидано 1919 року у Нью-Йорку, у видавництві Г.Е. Смолинського, при цьому збережено орфографію оригіналу та екслібрис «Український народний дім «Торонто, Ont. Ukrainian people home»».

У каталозі «Українські нотні видання (1917-1923) також розміщено «Збірник українських пісень» для хору без супроводу, який записав і упорядкував український композитор, хоровий диригент і громадський діяч Олександр Кошиць (1875-1944). Перевидання збірника вийшло у Києві, у типографії Л. Ідзіковського (1916-1917 рр.).

Нотний текст друкований зі старих дошок, збережено видавничі номери першого видання. Рік встановлено за комплексом ознак: ціна у карбованцях, якість паперу, характерне художнє оформлення титульного аркуша. Присвята на титуальному аркуші та перед нотним текстом: «Дорогому братові Федору Антоновичу Кошицеві на спомин про милу Тарасівку та про рідну батькову хату». Серед історичних українських пісень, надрукованих у збірнику - «Козаченьку, що ти робиш?», «Ходив козак по крутій горі», «Ох, і закладався сизий орел» тощо.

Розглянемо фрагментарно деякі праці фольклористів, які можна детально дослідити у Відділі музичних фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та поглибити вивчення окресленого наукового поля дослідження.

Так, роботу по збиранню та гармонізації українських народних пісень вів Безшлях Терентій Тимофійович (почат. 20 ст.) - фольклорист, музично-громадський діяч, композитор (псевдонім Т. Пущанський- Кривий). Результатом його праці стали декілька збірників з музичного фольклору «Украинськи метелыкы» - це 5 збірників по 30 українських пісень для мішаного і чоловичого гуртів. Кожен збірник містить короткий українсько-російський словник наприкінці нотного тексту. У назві збережено орфографію оригіналу. Серед виданих історичних пісень - «Байда» : (Мыколаив, Херсонщ.), «Козакъ одъизжае, дивчынонька плаче», «Ихав козак за Дунай» тощо. (збережено тогочасну орфографію).

Рубець Олександр Іванович (1837 -1913) - український та російський музичний теоретик, педагог, хоровий диригент, фольклорист, композитор, працював над українським фольклором і уклав працю «Збірник українських народних пісень», які видав у Мосфографії. Збірник описано мовою оригіналу. Цензурний дозвіл 1871 р. на с. 35. Праця містить 20 укр. пісень. Тексти пісень подано українською мовою.

Конощенко Андрій Михайлович (1857-1932) - український фольклорист-музикознавець, письменник підготував «Украинськи письни зъ нотамы»: 2-га сотня. Вып. 3.Одесса : видано коштом друкарни Е. И. Фесенко у 1902 році. Описано із збереженням орфографії оригіналу. Текст присвяти на с. 3: "Славному украинському кобзареви Мыколи Вьіталіевьічу Лысенкови прысвячуе впорядчыкъ". Завзялысь ляшкы, гей (зъ села Оситяжкы, Александрійського повиту Херсонськойи губернии : варіянть до писни: "Пожурылося милее браття" - №65 изъ 1-и сотни "Украинськихъ писень"); Вылиталы орлы : (г. Елисаветградъ, Херс. губ. ; варіянть у Лысенка: "Збирныкъ", ч. 3, 9); Итттовъ козакъ дорогою : (с. Короливка. Варіянтьі: 1) у Лысенка: "Збирнык", V, 17; 2) у першій сотни, 2) Козаченька молодого забылы в кайданы : (с. Рыбци, Полтав. пов. Полтав. губ.).

Куліш Пантелеймон Олександрович (псевдонім Панько Казюк) (1819-1897), мовознавець та етнограф, український письменник, фольклорист, етнограф. Українські пісні з голосами (Дві пісні козацькі, дві чумацькі, дві бурлацькі, дві жіноцькі і дві дівоцькі), запис мелодій здійснив Андрія Маркевича. Петербург : видав Данило Каменецький, 1861. Описано зі збереженням орфографії оригіналу.

Концевич Григорій Митрофанович (1863-1941 )- український хоровий диригент, композитор. Випустив збірку «40 малорусских трехголосных песен для хора» (1904р.) У змісті відображено наступні козацькі пісні: «Йихавъ козакъ зъ Украины», « Якъ бы въ мене сирый кинь, «Ой, пье Байда», «Та туманъ яромъ», «Та йихав козакъ долыною», Ой, у поли йе крыныця, «Ой, у поли жыто копытамы збито», « Ой, летивъ орель», «Козакъ одъизджае» та ін. Згодом вийшла його збірка «25 малорусских трехголосных песен :для хора», 4-е изд. Москва, 1911рік.

Леонтович Микола Дмитрович (1877-1921) - український педагог, хоровий диригент, композитор, якій здійснив хорову обробку «Народні пісні» для мішаного хору без супроводу, що вийшли у Києві типографія Дніпросоюз, 1921 році. Зокрема у першому збірнику розміщено наступні козацькі пісні: «Отамане, батьку наш» (збірн. Поліщука), «Козака несуть» (запис К. Квітики), «Ішов козак без ліс» (З Галичини, від Я. Грека). У другому збірнику 1924 року тиражування у пресу наявні хори без супроводу: «При Чигрині» (музика і слова Гр. Падури) ; «Огні горять» (І. Воробкевич), «Козак Супрун» (Лисенко - Ревуцький).

Карпенко Степан Данилович (1815-1886 )- актор, співак, композитор, як виконавець мав у своєму репертуарі понад 500 українських народних пісень та романсів, склав «Альбом малоросійських народних пісень (з 115 Малороссийских и некоторых Русских, Польских, Червонорусских, Болгарских и Молдованских песен, дум и романсов с присовокуплением Малороссийских и Еврейских танцев)». Надруковано збірник із збереженням старої орфографії. Экслибрис: Книжный магазин Степана Иванова Литова в Кіеве. козацтво романтизований фольклор

Тимко Падура (1801-1871) - український та польський композитор, поет. «При Чигрині» рукописний збірник без загальної назви і загального тит. арк. для різних виконавців представлено без загальної назви і загального тит. арк. Назву збірника подано за назвою першого твору. Экслибрис: Український народний дім «Торонто, Ont. Ukrainian people home».

Ярослав Дмитрович Ярославенко (1880-1958) - український композитор та хоровий диригент, укладач народної пісні «Козак коня напував», що вийшла у Львові «Торбан» у 1928 році. Рік видання визначено за видавничим номером. Описано за відомостями перед нотним текстом.

Висновки

Отже, історичні українські пісні - це складова історичного епосу, жанр усної народної творчості, що вирізняється з-поміж інших характерною тематикою, стилістикою та ритмікою. У них відтворено історичне минуле України, тому і сьогодні багатьох дослідників цікавить ця тема дослідження. Славні миттєвості історії козацтва та козацького фольклору потрапили на сторінки різноманітної літератури. У фонді Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського є багато фольклорних праць, які збереглися в країні в одиночних примірниках та зберігаються у зібранні рідкісних і цінних видань. Деякі з них являють собою справжні шедеври книжкової культури періоду другої половини XIX - першої половини XX століття, є й малотиражні цікаві наукові дослідження, які можуть розкриті нові напрями дослідження української музичного фольклору та впливу козацтва на їх становлення та розвиток.

Література

1. Василенко З. Фольклористична діяльність М.В. Лисенка. Київ: «Наукова думка», 1972. 185 с.

2. Кармазін А., Дубровіна І. Роздуми про українську історичну пісню. Молодий вчений, 9 (109). 2022. С. 54-57.

3. Корній Л., Сюта Б. Українська музична культура. Погляд крізь віки. Київ: Музична Україна, 2014. 592 с.

4. Савченко І. Українські нотні видання 1917-1923 років у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Науковий каталог / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадсього. Київ, 2007. 384 с.

5. Тарасова О. Национальный характер и картина мира как принцип типологии культур. Проблеми сучасного мистецтва і культури: збірник наукових праць «Проблеми мистецтвознавства та професійної освіти». Київ: ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1998. С. 7-16.

6. Чабаненко В. Козацтво і фольклор. Енциклопедія історії України : у 8 т. Т.6. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. Київ: Наукова думка, 2007. С. 406.

7. Шарабар К. Героїчний образ козака у творчості М. Лисенка. Українське музикознавство: наук-метод. зб. Вип. 39. / упоряд. М.Д. Копиця, О.В.Торба, Б.М. Шабетнік. Київ:НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2013. С.145-163.

References

1. Vasylenko, Z. (1972). Folklorystychna diialnistM.V. Lysenka. [M.V. Lysenko's folkloristic work]. Kyiv: «Naukova dumka» [in Ukrainian].

2. Karmazin, A., Dubrovina, I. (2022). Rozdumy pro ukrainsku istorychnu pisniu. [Reflections on Ukrainian historical song]. Molodyi vchenyi - Young scientist, 9 (109), 54-57. [in Ukrainian].

3. Kornii, L., & Siuta, B. (2014). Ukrainska muzychna kultura. Pohliad kriz viky. [Ukrainian musical culture. A look through the centuries]. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].

4. Savchenko, I. (2007). Ukrainski notni vydannia 1917-1923 rokiv u fondakh Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho: Naukovyi kataloh [Ukrainian sheet music editions 1917-1923 in the collections of the V.I. Vernadsky National Library of Ukraine: Scientific Catalogue] / NAN Ukrainy. Nats. b-ka Ukrainy im. V.I. Vernadsoho, Kyiv [in Ukrainian].

5. Tarasova, O. (1998). Nacionalnyj harakter i kartina mira kak princip tipologii kultur. [National character and worldview as a principle of cultural typology]. Problemy suchasnoho mystetstva i kultury: zbirnyk naukovykh prats «Problemy mystetstvoznavstva taprofesiinoi osvity» (pp.7-16). Kyiv: TOV «Mizhnar. fin. ahentsiia» [in Ukrainian].

6. Chabanenko, V. (2007). Kozatstvo i folklor. Entsyklopediia istorii Ukrainy : u 8 t. Vols 6. [Cossacks and folklore. Encyclopaedia of the History of Ukraine: in 8 vols]. V.A. Smolii (Ed.) ta in. Kyiv: Naukova dumka, 406. [in Ukrainian].

7. Sharabar, K. (2013). Heroichnyi obraz kozaka u tvorchosti M. Lysenka [The heroic image of the Cossack in the work of M. Lysenko]. Ukrainske muzykoznavstvo: nauk-metod. zb.- Ukrainian musicology: a scientific and methodological collection. Vyp. 39. M.D. Kopytsia,. O.V.Torba, B.M. Shabetnik. (Ed.) Kyiv: NMAU im. P.I. Chaikovskoho, 145-163. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru