Міжмузейний обмін пам’ятками у 1945-1949 рр.: втрати і надбання Львівського історичного музею

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжмузейний обмін пам'ятками у 1945-1949 рр.: втрати і надбання Львівського історичного музею

Хавалко С.З.,

головний зберігач комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський історичний музей» (Україна, Львів)

У статті проаналізовано процес вилучення пам'яток з колекції Львівського історичного музею у період 1945-1949 рр. з метою їх передачі на постійне зберігання у музеї Польщі, УРСР, СРСР. Подано кількісний та тематичний склад переданих пам'яток, охарактеризовано зміст і музейне значення предметів, які вилучалися з фондів Львівського історичного музею і які надходили у Музей у процесі міжмузейного обміну.

Ключові слова: Львівський історичний музей, предмет, пам'ятка, фонди, вилучення, надходження музейних пам'яток.

INTER-MUSEUM EXCHANGE OF MONUMENTS IN 1945--1949: LOSSES AND ACQUISITIONS OF THE LVIV HISTORICAL MUSEUM

Khavalko S. Z.,

chief custodian Lviv Historical Museum

(Ukraine, Lviv)

The article analyzes the process of removing monuments from the collection of the Lviv Historical Museum in the period 1945--1949 with the aim of transferring them to permanent storage in the museum of Poland, Ukrainian SSR and USSR. The quantitative and thematic composition of the transferred monuments is given, the content and museum value of the objects that were removed from the Lviv Historical Museum and that came to the Museum in the process of intermuseum exchange are described.

Keywords: Lviv Historical Museum, object, monument, funds, exclusion, arrival of museum monuments

Міжмузейний обмін пам'ятками розпочався після закінчення Другої світової війни і охопив музейні інституції усього Радянського Союзу. Цей процес був обумовлений змінами кордонів після закінчення війни, великими втратами пам'яток з музейних зібрань та становленням радянської політичної системи.

Львівський історичний музей, залучений у цей процес, був своєрідним лідером по числу переданих предметів в інші музеї, серед яких були найцінніші артефакти музейної колекції.

Процес обміну пам'ятками з колекції Львівського історичного музею у період 1945--1949 рр., як і власне наступних десятиліть ХХ ст., ґрунтовно не досліджувався. Кількісні втрати, зміст і характер предметів не було проаналізовано. У загальних рисах про міжмузейний обмін згадано у статті музейної співробітниці Алли Крутоус [6]. Матеріалом для написання даного дослідження є музейна архівна документація: Книга наказів по Львівському державному історичному музею за 1944--1951 рр., вхідна та вихідна кореспонденція того періоду, документи по передачі музейних предметів, книги надходжень.

У повоєнний час у музейній справі першочергову увагу звернули на проблеми відновлення музейних зібрань, їх переінвентаризацію [7, с. 157]. У Львівському історичному музеї після відступу зі Львова німецьких окупаційних військ у липні 1944 року, зберігалася величезна кількасот тисячна колекція мистецьких пам'яток, яка потребувала обліку, охорони, нормативного забезпечення та тематичного аналізу. Загальна інвентаризація музейного фонду проходила з вересня 1944 до грудня 1948 рр. Розроблена «Коротка інструкція в справі обліку та інвентаризації музей-них цінностей» від 2 вересня 1947 року стала нормативно-методичною базою для проведення інвентаризації і структуризації музейних фондів. У результаті проведення повної інвентаризації загальний фонд Львівського історичного музею нараховував 89 356 пам'яток, окремо було сформовано спецфонд, більшість якого склали пам'ятки ліквідованого у 1940 році Воєнно-історичного музею Наукового Товариства ім. Шевченка. У спецфонд увійшли фотоматеріали, рисунки олівцем та акварелі військової тематики, живописні полотна відомих українських художників І половини ХХ ст., які брали участь у визвольній боротьбі: О. Куриласа, Л. Геца, Л. Перфецького, М. Гаврилка; військові однострої, прапори, відзнаки тощо. Орієнтовна кількість пам'яток спецфонду складала близько 400 одиниць. Спецфонд, крім одностроїв, прапорів, відзнак та інших речових пам'яток, на початку 1949 року передали у спецфонд Львівської бібліотеки АН УРСР (тепер Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника), куди передавалися спецфонди і інших львівських музеїв. Станом на сьогодні зі спецфонду Львівського історичного музею у фонді фотоматеріалів бібліотеки зберігається фоторепродукція «Панахида на Хортиці по давніх запорожцях відправлена заходом запорізької дивізії. Травень, 1918 р.» та велике олійне полотно Олександра Климка «Бій під Крутами», яке з 30 вересня 2019 року після проведеної ґрунтовної реставрації реставратором А. Лінинським експонується у читальному залі бібліотеки.

У 1945 році на підставі Наказу Комітету у справах культурно-освітніх установ при Раді Народних Комісарів УРСР від 09. 08. 1945 р. було розпочато роботу по відбору пам'яток для передачі у Республіку Польщу. Робота регулювалася наказами по Музею від 31 травня 1945 р. та 12 лютого 1946 р. [5, арк. 17; 28] і проходила під контролем керуючих музейних органів. Для своєчасної підготовки і відправлення предметів до Польщі була створена музейна комісія, куди увійшли: директор музею -- О. Н. Савчук, заступник директора по науковій частині -- Б. К. Дудикевич, головний охоронець -- М. А. Кибальчич, завідувач господарським сектором -- П. Ф. Гришко. Завданням комісії було перевірити відповідність предметів згідно складених списків, виготовити паспорти на предмети польською та українською мовами, перевірити пакувальний матеріал та прослідкувати за процесом упакування. Технічні питання вирішував Михайло Драган, заступник директора Музею українського мистецтва у Львові. Роботи мали виконуватися в поза робочий час.

Відібрані 197 музейнихпам'яток були упаковані у 12 скринь, які 16 липня 1946 року передали польській стороні. У документації зазначалося, що це «подарунки музеям братньої Польщі». Серед переданих предметів були:

-- 29 різнотематичних пам'яток XVII--

ХІХ ст.: медалі, ордени, годинник, перстені, кубки, шамбелянський або камергерський ключ (ключ прикріплювався на фалді до особливого мундиру, який надавали за придворне звання -- камергер), 4 табакерки (табакерка -- невелика коробочка для зберігання тютюну), бронзові статуетки короля Яна ІІІ Собеського і Тадеуша Костюшка, 14 листів королеви Марії Казимири до сина Якуба [1, арк. 13]. Серед них 3 пам'ятки повністю виготовлені зі золота і 1 з додатком золота (разом чистого золота 49 г): золота аграфа (аграф -- застібка для одягу у вигляді брошки) львівського римо-католицького єпископа Владислава Бандурського (1906--1918), золотий хрест Virtuti Militari І ступеня початку ХІХ ст. (найвища військова нагорода Польщі за мужність), орден Св. Станіслава І ступеня з емалями та кольоровим камінням (один з найдавніших польських орденів), перстень з зображенням князя Юзефа Понятовського (1763--1813); 12 срібних предметів (разом чистого срібла 507 г): хрест Virtuti Militari 1792 р., годинник з бюстом Франца Смольки -- польського політика, президента австрійської Державної ради у 1880-х рр., перстень єпископа Бандурського з зображенням Богородиці, французький годинник в пам'ять Конституції 1791 р., Орден Почесного Легіо-ну (найвища нагорода Франції за військові або цивільні заслуги), шамбелянський ключ епохи короля Станіслава Августа Понятовського (1732--1798), кубок із зображенням польського короля Владислава IV (1595--1648), кубок із зображенням польського короля Сигізмунда ІІІ (1566--1632), мала печатка з гербом короля Яна ІІІ Собеського (1629--1696), табакерка зі склом, 4 польські монети 1831 р. [1, арк. 4];

-- 109 пам'яток живопису і графіки [1, арк. 5--9]: три живописні полотна художника М. Бачіареллі «В'їзд Юрія Оссолінського до Риму 1633 р.» (копії творів С. Делла Белла), які походять з Музею ім. князів Любомирських; роботи, виконані відомими львівськими художниками:три живописні портрети авторства М. Яблонського, сім робіт А. Лянге, твори Л. Горовіца, М. Грузіка, В. Коссака, Ю. Макаревича, Я. Машковського, О. Рачинського, С. Рейхана, К. Сіхульського, одинадцять робіт К. Швайкарта, А. Грабовського, С. Дембіцького, А. Попеля, чотири живописні портрети авторства Й. Рейхана; сім робіт А. Менгса, сім робіт С. Висп'янського, твори К. Вавроша, Я. Войнаровського, В. Гораса;

-- 59 одиниць цивільного, військового та літургійного одягу, ґудзики, медалі: 5 мундирів польських військових ХІХ--ХХ ст., орнати (елемент літургійного одягу католицького священика, аналогічний фелону православного священика) і далматинки (деталь літургійного одягу католицького диякона) XVII--ХІХ ст., килим з Білим орлом, меморіальні пам'ятки польського генерала Мацея Рибінського (1784--1874), керівника повстання 1830--1831 рр., стрічки до медалей та орденів, мініатюри орденів, 16 ґудзиків від генеральського мундира, еполети польського генерала і поручника 1919--1920 рр., відзнаки польської армії 1914--1919 рр., срібні еполети (еполет -- наплічний знак розрізнення на військовій формі)з часів Королівства Польського 1830--1835 рр., етишкети польської кавалерії 1914--1916 рр. (етишкет -- шнур до уланського головного убору -- ківеру), який одним кінцем прикріплювався до денця шапки, а іншим надягався на шию), аксельбанти генеральські 1918--1920 рр. (аксельбант -- декоративний наплічний шнур у військовій формі), остроги князя Юзефа Понятовського (острога -- елемент кінської збруї), шапка 1-го полку Легіону Надвіслянського, шапка першого глави відродженої польської держави Юзефа Пілсудського (1867--1935) -- «мацеювка» 1914 р. (мацеювка -- головний убір військової уніформи польської армії у вигляді круглого кашкета, який використовувався у Польських легіонах Ю. Пілсудського), чепрак під сідло часів короля Станіслава Августа (чепрак -- суконна, килимова, хутряна підстилка під кінське сідло), еполети генерала Яна Скшинецького (1787--1860), головнокомандувача військами повстанців під час Листопадового повстання 1830--1831 рр. [1, арк. 10--12].

Даних про місцезнаходження у польських музеях переданих пам'яток не має. Частина з них тематично і за змістом пов'язані з польською національною історією, а частина стосується історії Львова. До 1940 р. у зібранні Національного музею ім. короля Яна ІІІ (1908-- 1940) (після розформування у 1940 році збірка перейшла у Львівський історичний музей) зберігалися повні збірки приватних колекцій та інші колекційні групи пам'яток, пов'язаних з різними історичними епохами Польщі, Австрії і, зокрема, історією міста Львова. Передача до Польщі окремих живописних творів львівських художників розпорошила цілісні авторські колекції. Були роз'єднані меморіальні групи пам'яток, одна з них -- збірка меморій єпископа В. Бандурського: золота аграфа і срібний перстень передали у Польщу, а єпископський одяг зберігається у Львівському історичному музеї.

Більшість переданих пам'яток походила з розформованого у 1940 році Національного музею ім. короля Яна ІІІ у Львові, окремі -- з Історичного музею міста Львова, з Музею ім. князів Любомирських. Таким чином, зібрані попередніми поколіннями цінні музейні колекції хаотично, без наукового обґрунтування, розпоришилися по різних музеях.

Наступною була передача у березні 1946 року 447 предметів Державному історичному музею міста Києва (згідно Наказу № 515 по Комітету в справах культосвітніх установ при РНК УРСР від 7 грудня 1945 року). Зазначалося, що предмети передавалися «з метою поповнення фондів цього музею». У число переданих пам'яток увійшли: 17 одиниць одягу (цивільний, військовий та літургійний), 107 одиниць зброї, 323 нумізматичні пам'ятки [2, с. 30--31]. львівський музей пам'ятки

Серед предметів зброї були два обладунки крилатих гусарів XVII ст. з Підгорецького замку (колекція крилатих гусар Підгорецького замку нараховувала 39 панцирів, які належали гусарам з роти гетьмана Ржевуського), прапор крилатих гусар XVII ст., деталі гусарського обладунку XVII ст.,елементи кінського спорядження -- два польські сідла XVII ст., кінська упряж XVII ст., моргенштерн XVII ст. (різновид холодної зброї, складеної з залізної кулі, спорядженої шипами і насадженої на держак), бойові ціпи XVII ст., кольчуга XVII ст., місюрка XVII ст. (тип бойового шолома, що складається з навершя у вигляді опуклої верхньої пластини та кольчужної відлоги чи бармиці), п'ять бойових кос, дві парадні алебарди (древкова холодна зброя з комбінованим наконечником), польський уланський спис ХІХ ст., двад-цять чотири польські шаблі XVII--ХІХ ст., три палаші (рублячо-колюча холодна зброя), два карабіни XVIII--поч. ХІХ ст., вісім рушниць ХІХ ст., чотири пістолети ХІХ ст.: два капсульні і два кремінні, дві порохівниціXVIІI ст., шість ладівниць поч. ХІХ ст. (ладівниця -- спеціальна сумка або коробка, призначена для боєприпасів), модель гармати «віватівки» ХІХ ст., кулі до «віватівки», дві бронзові гармати XVIII ст., буздиган (різновид булави, головка якої всіяна шипами), булава, бойовий щит XVII ст., бронзові статуетки Тадеуша Костюшка та короля Яна ІІІ Собеського, палиця-шпага XIX ст. [2, с. 32--35].

Окремі передані пам'ятки зброї походили з колекції Болеслава Ожеховича, яку він подарував Національному музею ім. короля Яна ІІІ у 1919 році: алебарди, рушниці, порохівниці, гармати «віватівки».

Нумізматику склали 217 монет та 106 медалей [2, с. 36--40]. Серед монет були чотири коронні шостаки Сигізмунда ІІІ 1624--1627 рр., три орти 1620-х рр., шістнадцять шелягів 1660-х рр., три грошики Сигізмунда III 1750-х рр., гріш Південної Пруссії 1797 р., три грошики Королівства Польського 1840-х рр., трояки Листопадового повстання, три коронні динари Яна Ольбрахта, чотири пів коронні гроші Сигізмунда І 1508--1511 рр., двадцять чотири французькі монети XVII--XIX ст., сім крейцерів австрійських.

У число переданих медалей увійшли пам'ятні і ювілейні медалі, присвячені історичним датам, відомим письменникам, політикам, релігійним діячам. Частина медалей була пов'язана з видатними особистостями Львова, які мали статус почесних громадян міста: прозаїком Генриком Сенкевичем, вірменським архієпископом Иосифом Теодоро-вичем, польським істориком права Освальдом Бальцером, драматургом Олександром Фредро, політиком, ректором «Львівської політехніки» у 1925--1926 рр. Ігнатієм Мосціцьким тощо.

У збірку переданого одягу увійшли 2 жупани XVIII ст., гаптований золотом фрак, куртка уланів угорського повстання з 1849 р., золотолита бучацька маката ХІХ ст. (двосторонній килим, перетканий золотою або срібною нит-кою), фламандський гобелен зі сценою мисливства XVII ст., шовковий слуцький пояс, дві пари еполетів золотих «Галицьких станів» 1815 року, три шапки конфедератки, шапка повстанця 1863--1864 рр., шапка повстанця 1830--1831 рр., турецький чепрак під сідло [2, с. 41].

У 1949 році розпочався процес обмін пам'ятками між музеями, який охопив не лише Україну, а й усю територію СРСР. Статистика передач виглядає наступним чином:

-- для побудови археологічного музею при кафедрі історії стародавнього світу і археології Львівському державному університету ім. І.Франка відповідно до Наказу № 565 від 10 серпня 1949 року по Комітету в справах культурно-освітніх установ УРСР передано 27 археологічних артефактів з фонду «Первісне суспільство» та 351 артефакт, одержаних у 1949 році від Львівського відділу інституту Археології Академії Наук УРСР: зуб мамонта, кремінні пластини мустьєрської епохи, кремінні пластини дошельської епохи, неолітичний скребок, нуклеуси, кремінні серпи, кремінні топірці, кам'яні і кремінні сокирки, одинадцять кремінних стрілок, римський ключ, бронзова печатка з написом, палеолітичні ручні рубила, зернотерка з розтирачем, товкач, наконечники списів, глиняні пряслиці, миски, кубки, мотики, фрагменти людських фігурок, фрагменти розписних посудин, куляста амфора, ковтки, шпильки, гривни тощо [4, арк. 6--10];

-- Московському Державному історичному музеєві у червні 1949 року передано 8 пам'яток: 2 повних комплекти крилатих гусарів, 2 гуцульські тобівки, 2 гуцульські порохівниці, 2 гуцульські рушниці [4, арк. 2--3]. Попередньо від цього музею 03. 05. 1948 р. Львівський історичний музей отримав 19 одиниць російської зброї XVIII--ХІХ ст. і 6 гра-фічних творів з видами Москви кінцяXVШ ст., виконані західноєвропейськими майстрами [3, с. 5]. Це був чи не єдиний більш-менш рівноцінний обмін пам'ятками щодо їх історичного та мистецького рівня. Отримані від інших музеїв у процесі обміну пам'ятки кардинально відрізнялися за своїм музейним значенням;

-- Держаному музеєві «Ермітаж» (м. Ленінград) відповідно до Наказу № 727 по Комітету в справах культурно-освітніх установ від 15 жовтня 1949 року передано повний комплект польського гусара [4, арк. 4--5]. Від «Ермітажу» було отримано 19 фотографій і гіпсову форму для відливу барельєфа Б. Хмельницького [3, арк. 27];

-- Чернівецькому історико-краєзнавчому музею відповідно до Наказу № 81 по Комітету в справах культурно-освітніх установ від 18 лютого 1949 року передано 59 археологічних артефактів: фрагменти крем'яних стріл, вістря стріл, топірці, долота, наконечники списів, сокирки тощо [4, арк. 12--14]. У грудні цього ж року згідно Наказу № 843 по Комітету в справах культурно-освітніх установ було передано вісім предметів зброї: два турецькі ятагани, два капсульні пістолети, австрійська шабля, алебарда, австрійський карабін та вісімнадцять графічних творів: вид Львова 1853 р., вид замку у Підгірцях, види Кам'янця-Подільського, татари з Криму, турецький вершник тощо [4, арк. 17--23]. Від Чернівецького історико-краєзнавчого музею 27.ІХ. 1949 р. Львівський історичний музей отримав єгипетську бронзову статуетку, дві єгипетські вишивки на полотні, три фотографії з зображенням мітингу колгоспників у селі Витилівка Кіцманського району у 1948 р., встановлення гучномовця біля колгоспного музею і радіовузла у селі Витилівка, дві фотографії колишньої резиденції митрополитів у Чернівцях, газету «Прапор перемоги» № 73 [3, с. 23]. З перелічених предметів заслуговують на увагу археологічні артефакти єгипетського періоду, інші предмети є нерівноцінні за своїм музейним значенням;

-- Рівненському обласному історико-краєзнавчому музею відповідно до Наказу № 886 по Комітету в справах культурно-освітніх установ від 30 грудня 1949 року передано 14 пам'яток зброї: 2 порохівниці, пернач XVII ст., 2 польські шаблі XVII ст., 2 шоломи XVII ст., мідний щит, лицарський обладунок, кольчугу, 2 пістолети, кремнієву рушницю, австрійську шаблю [4, арк. 24--28];

-- Переяслав-Хмельницькому історико-краєзнавчому музею відповідно до Наказу № 686 по Комітету в справах культурно-освітніх установ від 30 вересня 1949 року передано 17 предметів: 16 предметів зброї -- кольчуга XVII ст., 2 ятагани, 2 гусарські списи, 2 пістолети, пернач, гармата, лата нагрудна, 2 шаблі, 2 шоломи, бунчук, панцир XVII ст.; графічний портрет Івана Богуна [4, арк. 29--31];

-- Сокальському історико-краєзнавчому музею відповідно до Наказу № 907 по Комітету в справах культурно-освітніх установ від 24 травня 1948 року передано 61 предмет з археологічної збірки Музею [4, арк. 32--35];

-- Церкві св. Михаїла у Львові на вул. Щербакова, 2 (тепер вул. Грушевського, 2, церква Покрови Пресвятої Богородиці) відповідно до Наказу № 558 по Комітету в справах культурно-освітніх установ УРСР від 10 серпня 1949 року передано 13 книжкових пам'яток релігійної тематики (приймав священик Григорій Курилас): Псалтир, виданий у Києві 1900 р., Служебник, Тріодь Постна 1903 р., Тріодь Цвітна 1905 р., Мінея загальна 1895 р., Мінея святкова 1895 р., 8 Міней місячних [4, арк. 36--37];

-- Яворівському історико-краєзнавчому музею у 1948 році згідно рішення № 907 Комітету в справах культурно-освітніх установ УРСР від 21 травня 1948 року передано 13 предметів зброї:повний комплект крилатого гусара, мисливську рушницю, арабську рушницю, кольчугу, 2 турецькі ятагани, шаблю, меч, 2 чиновницькі шпаги, 2 австрійські пістолети, гуцульський пістолет [4, арк. 41--44].

Всього за період 1945--1949 рр. на постійне зберігання в інші Музеї було передано 1216 музейних пам'яток. Найбільшу кількість серед переданих предметів складали археологічні пам'ятки -- 498 одиниць,монет -- 217 одиниць, медалей -- 106 одиниць, предметів зброї -- 167 одиниць, 109 творів живопису, 76 одиниць одягу, 19 графічних творів, 13 книжкових пам'яток тощо.

У Львівський історичний музей у процесі міжмузейного обміну в період 1945--1949 рр., окрім вищезгаданих надходжень, надійшли наступні пам'ятки:

-- Від Державного російського музею (Ленінград, вул. Інженерна, 4) 16. VI. 1949 р. 9 репродукцій з різних картин (дві репродукції були пошкоджені), 10 листівок, 3 альбоми з листівками -- репродукціями картин Шишкіна [3, с. 19];

-- Від Ужгородського історико-краєзнавчого музею 6. Х. 1949 р. надійшли: 2 брошури Й. Сталіна, брошура К. Готвальда, 6 марок для партбілета комуністичної партії Чехословаччини за часів її нелегального існування (1938 р. ), 15 негативів і фотокопій з них, які ілюструють життя трудящих Закарпатської області [3, с. 25--26]. Натомість у 1951 році у цей музей з фондів Львівського історичного музею було передано 13 одиниць зброї і 11 графічних творів, що за змістом і музейним значенням зовсім не були рівноцінними переданим предметам.

Міжмузейний обмін пам'ятками у 1945-- 1949 рр. був початком масового міжмузейного обміну, який у 1950-х рр. охопив ще більшу кількість музеїв. Цей процес завдав непоправних втрат музейному зібранню Львівського історичного музею, під час якого було вилучено цінні музейні пам'ятки і розформовано цілісні окремі колекційні групи.

Багато переданих у процесі обміну предметів походили з ліквідованих музейних інституцій Львова у 1940 році. На час передачі вони не пройшли повоєнної інвентаризації, а передавалися за старими обліковими номерами. Особливих втрат зазнала колекція зброї Львівського історичного музею, яка була пограбована під час німецької окупації у 1944 році, а в період 1940--1950-х рр.. спустошена міжмузейним обміном. У цьому процесі була розкомплектована колекція польських крилатих гусарів, рушниць, холодної зброї. Чимало переданих предметів походили з приватних збі-рок, переданих як дарунок Національному музею ім. короля Яна ІІІ до 1939 року, зокрема, з колекції Болеслава Ожеховича. Це стосується і розпорошення окремих колекційних підгруп археологічної збірки, нумізматичної колекції, предметів з тканин та інших пам'яток декоративно-ужиткового мистецтва.

Найбільш болісними втратами для Львівського історичного музею є вилучення пам'яток, що стосуються історії Львова та відомих постатей міста. Більшість предметів походили з Історичного музею міста Львова, і мали важливе значення у вивченні і дослідженні історії міста, певних мистецьких епох і стилів.

У процесі обміну з фондів Львівського історичного музею в музеї України, Москви і Ленінграда (нині Санк-Петербург) передавалися цінні історико-мистецькі пам'ятки. Натомість Львівський історичний музей отримував тиражовані фотографії і пресу радянського змісту, видання пропагандистського характеру. З Державного російського музею Ленінграда було отримано маловартісні альбоми листівок і репродукції, які не мають жодного відношення до української історії та культури. Сформована багатьма попередніми поколіннями музейників цінна колекція Львівського історичного музею планомірно розпорошувалася між різними музейними інституціями. Передані в інші музеї України пам'ятки на сьогодні залишаються у складі Музейного фонду України, а пам'ятки, передані у музеї Росії, є назавжди втрачені для української національної культури.

Список використаних джерел

1. Архів Львівського історичного музею. Документи передачі експонатів Польщі. 1946. 85 с.ф. ДВ/пх--2.

2. Архів Львівського історичного музею. Документи видачі експонатів у 1945, 1946, 1947, 1948 рр. 98 с.

3. Архів Львівського історичного музею. Книга вступу експонатів. Т. ІІ. 19 листопада 1947 р. -- 11 лютого 1956 р. 164 с.

4. Архів Львівського історичного музею. Акти видачі музейних предметів на тимчасове та постійне збереження з ЛДІМ іншим музеям, установам, організаціям. Накази Комітету у справах культурно-освітніх установ. 1949 р. 122 арк. ф. ДВ/пх--4.

5. Архів Львівського історичного музею. Книга Наказів по Львівському державному історичному музею. 27 липня 1944 р. -- 11 квітня 1951 р. 169 арк.

6. Крутоус А. Сторінки з минулого (1939-- 1990) Львівського історичного музею. Наукові записки / Львівський історичний музей. Львів, 2000. Вип. 9. С. 7--8.

7. Рябчикова Ф. Музейний фонд України: історія та сутність поняття, правова дефініція. С. 154--166. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/322823632.pdf дата звернення 28.12.2022

References

1. Arkhiv L'vivs'kogo istorychnoho muzeyu. Dokumenty peredachi exponativ Polski. 1946. 85 s. (Archive of Lviv Historical Museum. Documents for the transfer of exhibitions to Poland. 1946. 85 pages.)

2. Arkhiv L'vivs'kogo istorychnoho muzeyu. Dokumenty vydachi exponativ u 1945, 1946, 1947, 1948. 98 s. (Archive of Lviv Historical Museum. Documents for the transfer of exhibitions in 1945, 1946, 1947, 1948. 98 pages.)

3. Arkhiv L'vivs'kogo istorychnoh omuzeyu. Knyga vstupu exponativ. T. II. 19 lystopada 1947 -- 11 ljutogo 1956. 164 s. (Archive of Lviv Historical Museum. Book of introduction of exhibits. November 19 -- February 11 1956. 164 p.)

4. Arkhiv L'vivs'kogo istorychnoho muzeyu. Akty vydachi muzeynukh predmetiv na tymchasove ta postiyne zberezsennya z LDIM inshym muzeyam, ustanovam, organizatciyam. Nakazy Komitetu u spravach kulturno-osvitnich ustanov. 1949 r. 122 ark. (Archive of Lviv Historical Museum. Acts of issuing museum objects for temporary and permanent preservation from Lviv Historical Museum to other museums, institutions, and organizations. Orders of the committee on matters of Cultural and Educational Institutions. 1949. 122 pages.)

5. Arkhiv L'vivs'kogo istorychnoho muzeyu. Knyga Nakaziv po Lvivskomu derzhavnomu istorychnomu muzeyu. 27 lypnja 1944 -- 11 kvitnja1951. 169 ar. (Arkhive of Lviv Historical Museum. Book of orders for the Lviv State Historical Muzeum. July 27 1944 -- April 11 1951. 169 pages)

6. Krutous A. Storinky z mynuloho (1939--1990) L'vivs'koho istorychnoho muzeyu. Naukovi zapysky / Lvivskyj istorychnyj muzej. Lviv, 2000. Vyp. 9. S. 7--8. (Krutous A. Pages from the past (1939--1990) of the Lviv Historical Museum. Scientific papers / Lviv Historical Museum. Lviv, 2000. Issue 9. P. 7--8)

7. Ryabchykova F. Muzejnyy fond Ukrayiny: istoriya ta sutnist' ponjattya, pravova definitciya.

S. 154--166. (Ryabchykova F. Museum fund of Ukraine: history and essence of the concept, legal definition. P. 154--166.) URL:https://core.ac.uk/download/ pdfZ322823632.pdf дата звернення 28.12.2022

Размещено на Allbest.ru