Поштова марка і листівка - світовий тренд репродуктивних творів живопису та графічного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поштова марка і листівка - світовий тренд репродуктивних творів живопису та графічного мистецтва

Олександр Берлач,

кандидат архітектури, доцент кафедри образотворчого мистецтва Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк, Україна)

Ярослав Лелик,

кандидат технічних наук, доцент кафедри образотворчого мистецтва Волинського національного університету імені Лесі Українки

(Луцьк, Україна)

Важливим джерелом вивчення історії та художньої культури України є давні поштові листівки, марки та фотографії.

На сьогодні в приватних та державних колекціях знаходиться велика кількість листівок, поштових марок і фотографій, які потребують певного мистецтвознавчого аналізу. Це дає підставу для проведення досліджень, спрямованих на детальне їх вивчення. Тому є необхідність виокремити поштові марки і листівки, як цінний матеріал для вивчення історії та культури України загалом і Волині зокрема. Джерелом для наукової розвідки стали приватні колекції, музейні експонати, наукові праці, газетні і журнальні публікації, зустрічі, інтерв'ю. У статті авторами досліджено вплив історико-культурних факторів на випуск поштової друкованої продукції на Волині; проаналізовано етапи виникнення і становлення поштової листівки і марки.

Визначено актуальність застосування поштових марок і листівок як світового тренду репродукованої графічної продукції методами камеральних досліджень (комплексне дослідження бібліографії за тематикою дослідження з її аналізом і систематизацією щодо формотворення у дизайні); застосування системного підходу, що полягав у комплексному дослідженні як єдиного цілого, способів і засобів формотворення шрифту, його характеристики й застосування в графічному мистецтві, дизайні поліграфічної продукції; порівняльного аналізу. Виявлено основні засоби і способи художнього формотворення зображень на поштових марках.

Досліджено, що різна поліграфічна продукція (плакати, поштові марки, листівки, палітурки книг, тощо) мають свої характерні особливості в сучасному графічному мистецтві та дизайні. Унікальність і креативність графічних зображень на поштових марках привертає увагу людини, викликає в неї інтерес, бажання та спонукає до певних дій. Сучасне художнє оформлення поштових марок і листівок акцентує на собі увагу внаслідок використання яскравих, контрастних форм, одночасно, закладена авторська ідея слугує формуванням в людини інтересу до змісту зображуваного. Встановлено, що в різних дизайнерських вирішеннях репродуковане графічне чи живописне зображення на поштовій марці та листівці працює по-різному, позаяк, залежить від індивідуальних особливостей сприймання людиною інформації, формотворчих особливостей, емоційного забарвлення авторської зашифрованої під зображення ідеї. Згідно з візуальним сприйманням, більшість респондентів обрали дизайн поштових марок і листівок з використанням яскравої, насиченої кольорової гами.

Проведено класифікацію марок та листівок які включають історичну тематику, державну символіку, мистецтво та архітектуру, відображення флори і фауни, космічну тематику, види транспорту, Збройні Сили України.

Одержані результати актуальні та важливі для розуміння розвитку графічного мистецтва і дизайну поштових марок які відтворюють духовну і матеріальну культуру суспільства, дозволяють прослідкувати історію розвитку культури і мистецтва нашого краю.

Ключові слова: поштова марка, графічне мистецтво, волинський край, дизайн, поліграфічна продукція.

Oleksandr BERLACH,

Candidate of Architecture, Associate Professor at the Department of Fine Arts Lesya Ukrainka Volyn National University (Lutsk, Ukraine)

Yaroslav LELYK,

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor at the Department of Fine Arts Lesya Ukrainka Volyn National University (Lutsk, Ukraine)

POSTAGE STAMPS AND POSTCARDS ARE A GLOBAL TREND IN REPRODUCTIVE WORKS OF PAINTING AND GRAPHIC ART

Постановка проблеми

поштова листівка марка художня культура

Незважаючи на стрімкий розвиток графічного мистецтва і дизайну в Україні й зростання ринкових вимог до емоційного дизайну, досі українськими науковцями не здійснено комплексного аналізу щодо формування, місця та ролі поштових марок і листівок як додаткового джерела інформаціїї у поліграфічній продукції. Цінним джерелом до історії є поштові листівки та марки із видами міста, що зберігаються у філокартичних колекціях. Завдяки ним ми можемо милуватися втраченими перлинами архітектури, історії, та культури нашого краю. Це неоціненні штрихи до біографії міст.

В статті приділяється увага національним рисам та графічним елементам із декоративноприкладного мистецтва, сюжетній та тематичній лінії, які присутні на тлі художніх мініатюр України.

Мета статті - дослідити художньо-образні характеристики поштових марок і листівок як важливого джерела вивчення історії та художньої культури волинського краю.

Аналіз досліджень. Хоча представлені до аналізу поштові марки раніше не були об'єктом мистецтвознавчого дослідження, про те, деякі структурні елементи їх формотворення, техніко- технологічний аналіз поверхнево вивчені. Велика кількість абсолютно різних за стилем, технікою та матеріалами поштових марок і листівок робить неймовірно важкою навіть їх первинну класифікацію і систематизацію. Найвідомішим дослідником української листівки був філокартист і мистецтвознавець Забочень М. С. (Забо- чень, 2000). Він зібрав одну з найбільших колекцій давніх українських поштових карток (понад 10 тис.). Упорядкував і видав унікальний альбом «На спомин рідного краю. Україна у старій листівці», над яким працював кілька десятиліть. В альбомі-каталозі представлено й описано понад сім тисяч давніх і рідкісних ілюстрованих поштових карток, на яких відображено природу, людей, села і міста, історичні події та культурні надбання України, у тому числі поштівки Волині (Забочень, 2000: 505).

Значний внесок у вивчення даного питання зробили І. Бугаєвич, Л. Андрієвський (Андрієв- ський, 2013).

Велика заслуга у вивченні поштових мініатюр матеріалу належить Наталії Пушкар (Пушкар, 2011). У своїх наукових працях вона описала і опублікувала каталог поштових марок і листівок Ковеля, Володимира-Волинського, Луцька.

Питання поштової марки як предмета наукового дослідження чітко поставили В. Бродський та Й. Левітас (Левітас, 1987). Проблемі художнього зображення на поштових марках України надають увагу такі автори сучасного періоду як В. Бехтір (Бехтір, 1995), В. Дворник (Дворник, 1995), О. Івахненко (Івахненко, 1995), Ю. Бокарєва (Бокарєва, 2007) та ін. Характеристику та значення сюжетів які з'явилися на поштових марках України публікують наукові розвідки В. Михайленко (Михайленко, 1996), В. Чередниченко (Чередниченко, 2007), В. Бишевський (Бишев- ський, 1996). Варто відзначити, що сучасних дослідників поштових марок і листівок найбільше цікавить український національний колорит. Війна росії з Україною внесла важливі корективи в дизайн поштових марок які були погашені як поштова поліграфічна продукція. Збройна агресія росії на території України беззаперечно вплинула на елементи формотворення зображень. До них відносимо поштові марки присвячені Збройним Силам України. На художніх поштових мініатюрах встановлені значення та зміст художніх символів, надаються історичні характеристики даної події, підкреслюють значення національно орієнтованих елементів.

Для сучасного етапу розвитку системи знань спеціальних галузей науки є характерним певний дуалізм щодо розуміння природи філателії. В межах єдиного дискурсу співіснують і гармонійно уживаються два погляди на філателію. Один із них розглядає її як повноправну спеціальну історичну дисципліну, а інший - як популярний напрям колекціонування (Потальчак, 2018: 82). Але взявши до уваги техніко-техно- логічний аналіз, деякі елементи формотворення поштової продукції, напрошується ще одна спеціальна галузь - мистецтвознавча наука. В Україні вивчення джерелознавчих аспектів філателії до цього часу не стало предметом серйозних досліджень, а більшість вчених продовжують сприймати художню мініатюру переважно у парадигмі ХХ ст., тобто як один із напрямків колекціонування, предмет якого - поштова марка. Прикладом такого підходу є фактичне ігнорування філателістичної основи таких важливих історично-культурних джерел, як поштові листівки та марки (Потальчак, 2018: 82).

Виклад основного матеріалу

Всі поштові листівки і марки, будучи свідками історичних подій, відтворюють духовну і матеріальну культуру суспільства, дозволяють прослідкувати історію розвитку культури і мистецтва краю. Вони є своєрідним посланням з минулого в майбутнє і нерідко тим єдиним джерелом, завдяки якому ми можемо представити всі культурно-цивілізаційні процеси життя суспільства.

Поштові марки - важливий елемент сьогоденного графічного дизайну. Вони засвідчують, що доставка поштового відправлення була оплачена, та показують коли і з якого населеного пункту відправлявся лист.

Запровадження наклеюваної поштової марки пов'язують з ім'ям англійського поштмейстера Роуленда Хілла, автора ескізу першої у світі поштової марки (з нім. mark - поштовий знак різної вартості, свідчення оплати державного збору), яка увійшла в обіг 6 травня 1848 року в Англії.

Для виготовлення перших марок використовували техніку гравюри - тиражування зображень за допомогою друкарської форми з дерева, металу, пластмаси, лінолеуму тощо. У наш час більшість поштових мініатюр друкується офсетним способом друку на сучасних високотехно- логічних друкарських машинах. У подальших операціях застосовується високий друк для нанесення нумерації. Поштові мініатюри друкуються на високоякісному папері водостійкими фарбами.

Щоб полегшити відокремлення їх перфорують (проколюють). Перші марки із зубцями з'явилися в Англії в 1854 році. Мистецтво поштової марки за своїм призначенням завданнями звертання до масової аудиторії постійно зберігає конкретну специфічність зображення як основну художню рису. У шрифтових композиціях застосоване каліграфічне письмо.

На українських землях поштові марки вперше з'явилися в обігу в середині ХІХ ст. і були випущені поштовими відомствами Австрії (1850 рік). В Україні - у часи створення незалежної Української держави в 1918 році. Це серія марок державної пошти УНР (5 купюр з номіналом 10-50 шагів). Творцями сюжетів цих поштових мініатюр були видатні художники-графіки Георгій Нарбут і Антін Середа. Також у цей час видавались марки тимчасовими державними утвореннями, окупаційними адміністраціями та іншими українськими організаціями (Івахненко, 1995: 10).

У 1918 році магістрат Любомля замовив у Празі у видавничому підприємстві «Уніон» серію поштових марок з видами міста номіналом 5, 10, 20, 25 і 50 (у яких грошових знаках - не вказано). Марки мали розмір 30х24 мм. Тираж невідомий. Написи зроблено чотирма мовами. Зверху - німецькою мовою: «Stadtpost Luboml», знизу - українською: «Мійска почта в Любовні», зліва напис польською: «Poczta miejska w Lubomlu», справа - єврейською мовою: «®ВХ7ВЭХ0ВНа номіналі 25 написи

переставлені місцями: український текст - зверху, а німецький - знизу (Літевчук, 2012: 288).

На п'ятьох марках різних кольорів зображені архітектурні краєвиди - синагога, площа «Ринок», костел, православна церква містечка Любомль. Марка номіналом 5 - світло-зеленого кольору. На ній зображено синагогу зі східної сторони (вигляд з Ринкової площі). Марка номіналом 10 - червоного кольору, із зображенням торгових споруд на площі Ринок. Завдяки фундації Браницьких на Ринковій площі Любомля в кінці XVIII століття були побудовані торгові ряди (поляки їх називали «сукенниці») у вигляді двоповерхових мурованих будинків, другий поверх був несправжнім і мав тільки декоративне призначення. Вони замикали площу Ринок з північно-західної сторони і були окрасою міста. Споруди, збудовані у стилі раннього класицизму, одночасно формували центр міста. У XVIII столітті такі будівлі були неодмінним атрибутом ринкових площ. Марка номіналом 20 - сірого кольору, із зображенням архітектурного пейзажу, на тлі якого проглядається костел Святої Трійці що на Волині. Марка номіналом 25 - темно-синя. На ній відтворено костел Святої

Трійці. На передньому плані - дзвіниця. Марка з номіналом 50 - сіро-зелена, із зображенням дерев'яної православної церкви Різдва Пресвятої Богородиці, яка була побудована на місці старого храму (Дзей, Федонюк, Літевчук, 2012: 189).

Марки не використовувалися в поштовому обігу у зв'язку з військовими діями, пізніше були продані в Празі філателістичним торгівцям. У міжнародному філателістичному каталозі згадуються як польські, на сьогодні є великою рідкістю і потребують глибшого вивчення.

Отже, дана сфера ґрунтується на національно орієнтовану і водночас актуальну для сьогоднішнього суспільства символічність в усіх формах їх прояву. Ця риса міцно зберігає керівне положення, незважаючи на всю силу впливу різних художніх рухів у продовж усіх періодів існування марки.

Ілюстровані поштові листівки були елементом культурного життя та побуту Волині в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.. На них документально зафіксовані види міст і сіл, вулиці, будинки, храми, які були композиційними центрами населених пунктів і займали в системі їх забудови домінуюче місце.

Виданням листівок у Волинській губернії займалися, в основному, підприємці та фотографи. У середині ХІХ століття у Луцьку почали діяти перші фотостудії - Е. Майєра, А. Міколаєвського, С. Гурвіча, А. Добровольського, Н. Шифера, А. Доссіка. Фотоательє часто виготовляли знімки на замовлення видавництв. Прикладом цього є серія фотографій з видами Луцька, виготовлених у фотоательє Н. Мінаковського (Красицький, 2014: 55). До Першої світової війни у Луцьку найбільшими видавцями поштових карток були Г. Ліберман, С. Бонк, в Ковелі - К. Мандель, І. Гот- ліб. На їх листівках зображені види міст. Надписи на титульному боці виконані російською та французькою мовами. Коли саме вийшла друком перша листівка Волині, можна визначити за штампом. У Луцьку це була картка Г. Лібермана - «Замок Любарта Гедиміновича» (1901 р.) (Красицький, 2014: 55).

Культурно-просвітницькою роботою на Волині займався письменник, журналіст, педагог Микола Угрин-Безгрішний. Він підготував велику серію поштівок, яка налічує більше сотні фотографічних виглядів Волині. Серед них - листівка із зображенням церкви Пречистої Богородиці у Любомлі, видана у 1916 році. У цей час у Луцьку картки з видами міста друкують Г. Ліберман, С. Горохов- ський, у Ковелі - І. Готліб і Д. Ісод, у Володимирі - Лев і Штерн (Красицький, 2014: 55).

У міжвоєнний період, коли Волинь увійшла до складу Польщі, збільшилася кількість фотосалонів.

У Луцьку видаються цілі серії поштових листівок власниками книгарень М. Шнайдером, М. Спокой- ним, А. Комарницьким, А. Островським. (Красиць- кий, 2014: 36).

У середині 30-х років ХХ ст. випускалися благодійні листівки, дохід від продажу яких використовувався на будівництво і реставрацію храмів. Так у 1931 році було видано листівку «Будівництво костелу в с. Римачі на Волині, залізнична станція Ягодин». Це єдиний відомий варіант художньої листівки Любомльщини, що на Волині.

Автором сучасної поштової марки України «Українська Мрія» є одинадцятирічна волинянка Софія Кравчук. Зображення на тлі поштової мініатюри присвячене легендарному українському літаку, знищеному росіянами. Саме такою дитина бачила нашу країну - яскравою й квітучою. Такою вона і буде! Класичний настрій гарнітури шрифта придає асиметричній композиції врівноваженості та динамічності.

Образ світу на поштових марках та листівках Волині досягає великої глибини художнього задуму й емоційної виразності. В результаті вибору автором визначених художніх засобів та прийомів, міри графічної умовності та способів художнього поліграфічного виконання цей образ одержує різне трактування. Під час створення малюнку марки, художником враховуються зразки, що вже існують, але за допомогою певного художнього прийому, власного підходу він намагається надати їм образного тлумачення, тим самим внести в марку чи листівку привабливий мотив, розкрити сюжет, застосувати виразні художні засоби та трактування образу, що створює складний комплекс - поштову художню мініатюру (Бокарєва, 2007: 5). Текстове оформлення акцентує на собі увагу, вражає та захоплює, шрифтова гарнітура зацікавлює споживачів з першого погляду, привертає увагу, викликає до себе інтерес і бажання придбати поштову художню марку чи листівку.

З усього графічного матеріалу поштових мініатюр Волині можна виділити характерні риси, що складають основні зображення та розділити на групи. У дану класифікацію включаємо: марки та листівки які включають історичну тематику, державну символіку, мистецтво та архітектуру, відображення флори і фауни, космічну тематику, види транспорту, Збройні Сили України.

Висновки

Процес появи, становлення і розвитку поштових листівок і марок пов'язаний з істо- рико-культурними факторами, зокрема з відповідним рівнем розвитку видавничої справи.

Можна стверджувати, що поштові марки та листівки пройшли певні етапи історичного становлення та мають властиві для них атрибути національної мистецької культури та традиційної ознаки національної ментальності. Всі художні марки Волині представляють собою синтез сюжетно- образних характеристик через об'єднання сюжету, об'єкту та тематичної спрямованості, що формують у собі історичний літопис й відродження національних цінностей та культури. Призначення поштових листівки і марок - багатофункціональне. Вони мають не тільки практичне значення, але є цінним джерелом для вивчення історії та культури України, займають важливе місце у формуванні історичного, наукового, культурного іміджу держави. Вони містять у собі зображувальну та текстову інформацію, слугують засобом спілкування, активним елементом суспільного життя, є виявом творчості і неординарного бачення художників, декораторів, фотографів, видавців.

Марки - це один із символів державності. Вони завжди були частиною інформаційного спротиву. Тому українці, які борються за відновлення та збереження своєї державності стоять на захисті суверенітету та національної цілісності України.

Список використаних джерел