Соціальне підприємництво та громадські ініціативи як чинники створення та підтримки розвитку культурно-мистецьких цінностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Соціальне підприємництво та громадські ініціативи як чинники створення та підтримки розвитку культурно-мистецьких цінностей

Карась Віталій Миколайович, проректор з навчально-виховної діяльності

Гавеля Оксана Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри культурології та міжкультурних комунікацій

Метою статті є дослідження культурних інститутів соціального підприємництва та громадських ініціатив як своєрідного комплексу стійких норм, принципів та правил у сфері соціокультурного життя, а також як чинників створення й підтримки розвитку культурно - мистецьких цінностей. Низка методів презентованого наукового дослідження базується на використанні методів конкретизації, структуруванні, аналітичного підходу, системного аналізу, а також методу індукції. Наукова новизна пропонованої статті полягає насамперед у результативності науково-дослідницьких звершень, а саме - соціальне підприємництво бере на себе місію створення та максимальної підтримки соціальних та культурно-мистецьких цінностей, спирається на принцип високої відповідальності підприємця за результати своєї діяльності перед суспільством. Висновки. У презентованій науковій статті авторами розглянуте поняття соціального підприємництва як культурного інституту, що виступає високоорганізованим, а також системним соціальним утворенням. Встановлено, що соціальні підприємства максимально активно сприяють розвитку громадянського суспільства в Україні, виступають доволі потужною фінансовою основою для функціонування територіальних громад. У представленій науковій роботі накреслено шляхи більш ефективної підтримки соціального підприємництва, використання коштів своєрідних грантів з багатогранною максимальною користю для численних місцевих громад, на основі впровадження різностороннього конкурсного підходу, а також незалежної експертної оцінки значних бізнес-планів і, передусім, культурно-мистецьких творчих ідей їх авторів. Виявлено недоліки в роботі соціальних підприємців, які працюють на себе, не шукаючи підтримки з боку громадськості. Це призводить до низького рівня відповідальності за використання грошей, які частково отримуються ними від зарубіжних грантів.

Ключові слова: культурний інститут, соціальне підприємництво, громадські ініціативи, культурно-мистецька цінність, громадянське суспільство, державно-громадянське партнерство, бізнес-план, експертна оцінка.

Karas Vitalii, vice-rector for educational and upbringing activity at the Dnipropetrovsk Academy of Music named after Mikhail Glinka

Havelia Oksana, Ph. D. (of Pedagogical Sciences), Associate Professor of the Department of Cultural Studies and Intercultural Communications National Academy of Culture and Arts Management

Social entrepreneurship and public initiatives as factors of creating and supporting the development of cultural and artistic values

The purpose of this scientific article is to study the cultural institutions of social entrepreneurship and public initiatives as a set of sustainable norms, principles and rules in the wide field of socio-cultural creative life, as well as significant factors in creating and supporting the development of defferent cultural and artistic values. A number of scientific methods of investigative research work are based on the use of methods of specification, structural, analytical approach, system analysis and induction. The scientific novelty of this analytical article is that as a result of the study it is proved that social entrepreneurship assumes the mission of creating and supporting social and cultural and artistic values, based on the principle of high responsibility of the entrepreneur for the results of his activities to society. Conclusions. In this scientific article the authors consider the concept of social entrepreneurship as a cultural institution, which is a highly organized and systematic social formation. It is established that social enterprises contribute to the development of civil society in Ukraine, act as a financial basis for the functioning of territorial communities. The ways of more effective support of social entrepreneurship, the use of grant funds with the maximum benefit for local communities, based on the introduction of a competitive approach and expert evaluation of business plans and creative ideas of their authors are outlined. The different limitations in the work of social entrepreneurs who work for themselves without seeking support from the public have been identified by authors of this represented scientific investigation. This leads to a low level of responsibility for the use of money, which is partially received by them from foreign grants.

The key words: cultural institution, social entrepreneurship, public initiatives, cultural and artistic value, civil society, public-civil partnership, business plan, peer review.

Вступ

Постановка проблеми. Соціальні підприємства сприяють розвитку громадянського суспільства в Україні, виступаючи фінансовою основою для функціонування територіальних громад. Недоліки в роботі соціальних підприємців, які працюють переважно на себе, не шукаючи підтримки з боку громадськості, призводять до досить низького рівня відповідальності за використання грошей, які частково отримуються ними від зарубіжних грантів.

Актуальність дослідження. В умовах формування громадянського суспільства в Україні актуальним питанням є дослідження культурних інститутів, яким відводиться провідна роль в цьому складному процесі. Останнім часом, через відчутне зниження реального рівня задоволення соціокультурних потреб територіальних громад, особливо актуалізується означена проблема. У зв'язку з непоодинокими випадками спорадичної уваги органів державної влади до активності громадських інституцій, а також неможливістю державних інститутів та приватних підприємців повністю задовольнити потреби суспільства в отриманні якісних культурних продуктів і послуг, актуальним питанням виступає вивчення соціального підприємництва як важливої складової становлення та розвитку громадянського суспільства. Також актуальним є дослідження можливостей підтримки різноманітними спілками та організаціями громадських ініціатив українців, різноманітних культурно-мистецьких проєктів у контексті розвитку соціального підприємництва.

Огляд літератури. Поняття «культурний інститут» сьогодні дедалі ширше входить у науковий обіг. Воно широко використовується у різних контекстах представниками соціальних та гуманітарних наук. Ним користуються для позначення різноманітних та численних культурних феноменів. Однак у вітчизняних та зарубіжних дослідників культури поки немає єдиного трактування цього поняття, як і не існує зараз розробленої цілісної концепції, що охоплює сутність, структуру та функції соціального інституту культури, або культурного інституту.

Поняття «інститут» (від лат. institutum - встановлення, установа) використовується у соціальних, політичних, а також юридичних науках. Інститут постає як компонент соціального життя суспільства, у вигляді організацій, певних установ, об'єднань (інститут церкви). В іншому сенсі поняття «інститут» усвідомлюється як комплекс стійких норм, принципів і правил у різних сферах соціального життя (інститут власності, шлюбу й т.і.). Відтак, соціальні науки пов'язують поняття «інститут» із високоорганізованими й системними соціальними утвореннями, що відрізняються стійкою структурою.

В аналітичних доповідях органів державної влади наголошується: «Упровадженню ефективної культурної політики консолідації перешкоджає відсутність виваженої взаємодії між органами влади та інституціями громадянського суспільства» [1, 180]. Це підкреслює особливу роль культурних інститутів у налагодженні державно-громадянського партнерства.

У колективній монографії українських вчених «Сучасний сталий розвиток у сфері культури: зарубіжний досвід для України» підкреслюється особлива роль громадських об'єднань в розвитку сучасного державно-громадянського партнерства у сфері культури України на прикладі функціонування культурних інститутів інших країн світу [2, 58-78]. Державно-громадянське партнерство розглядається як «партнерство участі» (спроможність громадського сектору мати участь в управлінні державою), а також у контексті соціально-економічних відносин, в яких приймають активну участь громадяни, громадські об'єднання, певні форми підприємництва, бізнес, а також публічні установи, релігійні громади [2, 75].

Авторами розглядається поняття соціальне підприємництво та його роль у розвитку громадянського суспільства. Так, вчений О. Сотула доводить, що соціальні підприємства здатні задовольнити ті потреби членів громади, які не може задовольнити державний сектор, а приватний, нерідко, зовсім їх ігнорує [8].

В роботі В. Смаль та В. Кокотя підкреслюється те, що відрізняє соціального підприємця напротивагу від бізнес-підприємців, та навіть від соціально відповідального бізнесмена - соціальна місія. На відміну від простої благодійності, соціальні підприємства - це усталені бізнесові механізми, що мають набагато більшу вагу на існуючі проблеми й дозволяють ефективніше розподіляти певні фінансові ресурси. Разом з тим, отримання прибутку, створення багатства хоча і є частиною бізнес-моделі, проте - лише відповідний засіб для досягнення конкретної соціальної мети, а не самоціль. Громадську діяльність автори розглядають як складову частину соціального підприємництва, адже останнє здатне проводити значно ширший спектр діяльності, створювати інституції для реалізації ідей [7, 11-12].

Г. Діз розглядає поняття соціальне підприємництво з позицій взяття на себе місії створення та підтримки соціальної цінності; безперервного пошуку та використання нових можливостей для служіння обраній місії; участі у процесі творення інновацій, адаптації та навчання; рішучих дій, активність та масштаби яких не повинні обмежуватися існуючими ресурсами; відповідальності підприємця за результати власної діяльності - як перед безпосередніми клієнтами, так і перед, безумовно, суспільством [13, 4].

У цьому контексті важливо визначити поняття соціальний підприємець. Так, Д. Борнштейн вказує на таку важливу характеристику соціального підприємця як людини-першопрохідця, із потужною ідеєю і високими етичними стандартами, що поєднує теоретичні й практичні навички вирішення питань [11]. Безумовно, соціальні підприємства відіграють важливе значення в розвитку громадянського суспільства в Україні, виступаючи фінансовою основою для функціонування територіальних громад (значна частина їх прибутків спрямовується на вирішення соціальних проблем).

Вченим П. Лайтом соціальне підприємництво розглядається в контексті колективної взаємодії, партнерства та співпраці. Він вважає, що соціальним підприємцем можна вважати як особу, так і групу осіб, організацію чи об'єднання організацій, які шукають нестандартні шляхи відносно сталих та масштабних змін в діяльності урядових, неприбуткових і прибуткових організацій задля вирішення актуальних соціальних питань [14, 46-51].

Метою статті є дослідження культурних інститутів соціального підприємництва та громадських ініціатив як комплексу стійких норм, принципів та правил у сфері соціокультурного життя, а також як чинників створення та підтримки розвитку культурно-мистецьких цінностей.

Зазначимо, що все що стосується культурної політики консолідації підтримується та регулюється за допомогою соціальних інститутів культури. Насамперед, це стосується культурного діалогу між органами влади та інституціями громадянського суспільства, спадкоємності у культурі, збереження, створення, забезпечення успішного функціонування та поширення нових цінностей. Отже, у дослідженні культури та культурного життя суспільства, становлення та розвитку громадянського суспільства неможливо оминути таке явище, як соціальні інститути культури.

Об'єктом дослідження є культурні інститути соціального підприємництва та громадських ініціатив, а предметом - особливості підтримки розвитку культурно-мистецьких цінностей потенціалом соціального підприємництва та громадських ініціатив.

Основний матеріал

Соціальне підприємництво розглядається нами у якості культурного інституту як високоорганізованого соціального утворення (групи осіб, організації чи об'єднання організацій, соціального кооперативу колективної власності), зі сформованою системою соціальних і культурних цінностей, комплексом стійких норм, принципів та правил у сфері соціального життя, що здатне задовольнити соціокультурні потреби територіальних громад та виступає їх фінансовою основою, а також сприяє налагодженню державно-громадянського партнерства.

Прикладом організації, яка шукає нестандартні шляхи та успішно вирішує актуальні соціальні проблеми є діяльність асоціації «Світ. Краса. Культура». Вона створює робочі місця та займається вирішенням соціальних проблем для дітей, молоді та жінок по всій Україні. Наступним прикладом функціонування соціального підприємництва як культурного інституту є діяльність Львівської міської громадської організації «Туристсько-спортивний клуб „Манівці”». Її членами проводяться навчально-тренувальні збори і мандрівні дитячі табори, захоплюючі туристичні мандрівки, різноманітні спортивні та культурні заходи, свята і фестивалі. Зазначимо, що соціальне підприємництво пов'язане із самостійним фінансуванням соціальних проектів клубу. З цією метою організаціями проводяться корпоративні заходи та тренінги. Так, серед інших культурних заходів туристсько-спортивним клубом «Манівці» було проведено фестиваль «Простір Музики і Руху „Небу-ХАЙ!”», на який приїздить молодь з усієї України (у кількості не менше ніж півтори тисячі учасників). Варто згадати і про перше Антикафе Бердянська «ЧАС Є!», яке відкриває сучасний творчий краєвид, призначений задля культурного відпочинку, роботи і проведення дозвілля. Фінансуванням соціальних проектів відкритого кафе відбувається за рахунок частини коштів, які надходять до цього закладу [7, 18-52]. Таке соціальне підприємництво, безперечно, призводить до сталих і позитивних змін у культурному житті місцевих жителів і сприяє вирішенню багатьох актуальних соціальних проблем. соціальний підприємництво громадський

Водночас в Україні більшість соціальних підприємців працюють переважно на себе, не шукаючи підтримки з боку громадськості. Це призводить до досить низького рівня відповідальності за використання грошей, які частково отримуються ними від зарубіжних грантів.

У своєму звіті про роботу на посаді Міністра культури та інформаційної політики в 2020 р. О. Ткаченко серед основних досягнень назвав: євроінтеграцію та міжнародне співробітництво, впровадження грантів інституційної підтримки [6]. Безперечно, що грантова підтримка сприяє розвитку соціального підприємництва в Україні.

При цьому гранти нерідко виступають головним джерелом доходів підприємців, які працюють в соціальній сфер. Це обмежує у них можливість виявляти альтруїстичну манеру ведення бізнесу, самостійно і творчо підходити до розвитку своєї справи та зосереджуватись на громадських вигодах.

Саме тому, для розвитку соціального підприємництва потрібне ефективне використання грантів підтримки культурних інститутів, які надаються з боку держави. Наприклад, Український культурний фонд - це державна установа (2017) як нова модель надання на конкурсних основах державної підтримки й пролонгації ініціатив у сфері культури і креативних індустрій. Робота Фонду, відповідно до чинного законодавства, постає невід'ємною частиною політики й визначених пріоритетів відповідно діяльності Міністерства культури й інформаційної політики України. Інструментами досягнення цілей Фонду є конкурсні й інституційні програми [5, 36].

Серед нових проектів 2022 року можна назвати «City Boost - інкубатор стартапів для розвитку міст». Переможцю конкурсу фінального пітчу надається грантова підтримка у 50 000 грн., а найкращій команді - можливість пілотувати свій стартап за фінансової підтримки від коштів міста Києва. У рамках цього проекту відбувається пошук амбітних соціальних підприємців з усієї України, які розвивають власні стартапи і в рамках цього проекту гарантовано можуть здійснити пілотування своїх найкращих ідей у місті Києві [12].

У 2017 році була зареєстрована спілка «Громадські ініціативи України», яка об'єднала 27 громадських організацій з більшості областей України. У річному звіті спілки за 2021 рік було визначено напрями її стратегічної діяльності до 2030, а саме: 1. Сприяння участі громадян у формуванні місцевих та національних політик; 2. Розвиток партнерств та мереж на місцевому, регіональному і національному рівні; 3. Розвиток організацій громадянського суспільства; 4. Розробка, впровадження та популяризація стандартів роботи громадських організацій; 5. Представлення та захист інтересів третього сектору; 6. Внутрішній розвиток Спілки та її членів [9].

27 травня 2022 року на сайт спілки «Громадські ініціативи України» надійшло 77 заявок на конкурс проектів «На місцевих ініціативах будується сильна Україна». Метою конкурсу стало збереження і підтримка громадських ініціатив у часи війни у невеликих населених пунктах України, залучення волонтерів, побудова міцних зв'язків у громадах, збільшення їх ефективності [3].

Перевага подібних проектів полягає у сприянні розвитку соціального підприємництва. Учасники команд можуть перевірити наскільки їх ідеї реально потрібні громаді міста. Складені учасниками нових проектів бізнес-моделі спрямовуються на користь громадам та сприяють розвитку культурно-мистецьким цінностям, а також на отримання реальних грошей самими соціальними підприємцями для подальшого розвитку їх бізнесу. Виявлена можливість залучення найкращих експертів та додаткових інвестицій до реалізації таких проектів. В умовах війни створюється багато волонтерських центрів. На їх базах здійснюється підтримка культурно-мистецьких цінностей. Наприклад, у Дніпрі, за підтримки фонду «Культурна столиця», запрацював волонтерський хаб «КУСТ».

Працівники Дніпровського планетарію на волонтерських засадах влаштовують безкоштовні екскурсії для переселенців. Відвідувачам пропонуються дві програми: Для дітей 4 років - фільм «Полярис, космічна субмарина й таємниця полярної ночі», а для дітей 8 років і старше - стрічка «Сонце - наша життєдайна зоря». У музеї історії Дніпра працівники формують безкоштовні екскурсійні групи та готують різноманітні культурні програми. Окремо для дітей ними проводиться низка майстер-класів.

З 10 березня 2022 року у Дніпрі працюють усі муніципальні бібліотеки. За 2-а тижні їх відвідали більш ніж дві тисячі людей (серед них 120 переселенців), для читання взято більше 5 тисяч книг. Наведені цифри значно більші, ніж були до війни. Продовжують роботу і театри, які працюють на волонтерських засадах і проводять безкоштовні вистави. У музичних школах Дніпра педагоги перейшли на онлайн-викладання [10].

27 червня 2022 року в Concert hall Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки студентським хором було виконано «Урочисту месу» одеського композитора Олега Польового, присвячену Дню Конституції України, та «Messa Memoria» запорізького композитора Миколи Попова, присвячену пам'яті загиблих унаслідок збройної агресії РФ (в рамках захисту творчого мистецького проекту на здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва Тараса Хмилюка).

Крім того, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки взяли участь в культурно-мистецьких заходах у рамках волонтерської роботи, а саме: концертах на підтримку України - у Варшаві (Польща) та «Nordkland» у Гамбурзі (Німеччина), благодійних концертах - в культурно- мистецькому центрі «Мінора» (м. Дніпро) та на площі в місті Олександрія (Кіровоградська обл.); у різноманітних концертах - для дітей-біженців у Дніпропетровській філармонії ім. Л. Когана, у військовій частині (с. Братське, Дніпропетровська обл.), для переселенців у центрі допомоги «Ми вдома» (м. Дніпро), у Дніпропетровській обласній лікарні ім. І.І. Мечникова, у військовому шпиталі (м. Дніпро), у творчих акціях - «Звуки миру від Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки» за участю великого духового оркестру та «Звуки миру від Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки» за участю великого хору академії; у музичній казці для дітей-біженців «Незнайко в країні мрій» (м. Дніпро); у святкових заходах - День вишиванки (м. Олександрія), День ПВО (с. Військове, Дніпропетровська обл.); крім того, згадаємо й участь у фестивалі «Ukraine harp festival in Exile» (м. Брайзах, Німеччина).

Висновки

У результаті дослідження нами було встановлено, що культурний інститут є високоорганізованим та системним соціальним утворенням, що відрізняється стійкою структурою. Доведено, що соціальне підприємництво можна вважати культурним інститутом, адже воно бере на себе місію створення та підтримки соціальної і культурної цінності, безперервного пошуку та використання нових можливостей для служіння обраній місії, спираючись на принцип високої відповідальності підприємця за результати своєї діяльності перед суспільством. Встановлено, що соціальні підприємства сприяють розвитку громадянського суспільства в Україні, виступаючи фінансовою основою для функціонування територіальних громад. Виявлено недоліки в роботі соціальних підприємців, які працюють переважно на себе, не шукаючи підтримки з боку громадськості. Це призводить до досить низького рівня відповідальності за використання грошей, які частково отримуються ними від зарубіжних грантів. Попри необхідність євроінтеграції та міжнародного співробітництва, на основі впровадження грантів інституційної підтримки, саме гранти нерідко виступають головним джерелом доходів підприємців, й обмежують у них можливість творчо підходити до розвитку своєї справи і зосереджуватись на громадських вигодах. Накреслено шляхи підтримки соціального підприємництва та більш ефективного використання грантів, які надаються з боку держави, зокрема, за рахунок конкурсного підходу та експертної перевірки того, наскільки запропонований бізнес-план та творчі ідеї реально потрібні місцевій громаді.

Перспективи дослідження вищезазначеної теми зумовлюються виявленням шляхів більш ефективної підтримки соціального підприємництва, використанням коштів грантів з максимальною користю для місцевих громад, на основі впровадження конкурсного підходу та експертної оцінки бізнес-планів і творчих ідей їх авторів.

Список використаних джерел і літератури

1. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році». Київ: НІСД, 2016. 688 с.

2. Драгомирецька Н.М., Дружинін С.С., Думинська С.В. Сучасний сталий розвиток у сфері культури: зарубіжний досвід для України. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2019. 238 с.

3. Конкурс проєктів «На місцевих ініціативах будується сильна Україна» від Спілки «Громадські ініціативи України». - Режим доступу: http://ngonetwork.org.ua/77-zayavok-nadijshlo-na-konkurs-proyektiv-na-mistsevyh-initsiatyvah-buduyetsya-sylna-ukrayina/

4. Конкурсна програма Українського культурного фонду «Культура в часи кризи: інституційна підтримка». Інструкція для заявників. ЛОТ № 8 «Культурні та креативні індустрії (кроссекторальна діяльність)». Київ, 2020. 116 с.

5. Наказ № 2203 Міністерства культури та інформаційної політики України «Про затвердження Порядку надання інституційної підтримки у формі грантів суб'єктам видавничої справи» від 20.10.2020. Верховна Рада України. Законодавча база. URL: https://zakon.rada.gov.ua

6. Олександр Ткаченко відзвітував про роботу на посаді Міністра культури та інформаційної політики у 2020 році. Урядовий портал. https://www.kmu.gov.ua/news/oleksandr-tkachenko-vidzvituvav-pro-robotu-na- posadi-ministra-kulturi-ta-informacijnoyi-politiki-v-2020-roci

7. Смаль В., Кокоть В. Що слід знати про соціальне підприємництво. Київ: Федерація канадських муніципалітетів; Проект міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст», 2017. 58 с.

8. Сотула О.В. Соціальне підприємництво як інноваційна модель розвитку економіки. - Режим доступу: file:///Users/macbook/Desktop/efek_2013_4_72.pdf

9. Спілка «Громадські ініціативи України». Річний звіт за 2021 рік - Режим доступу: https://drive.google.eom/file/d/1kFPM-9Kob4d-bviuNk4_nj1RQAfQb4n

10. Як працюють культурні заклади Дніпра в умовах війни. Пресслужба Дніпровської міської ради. 24.03.2022. - Режим доступу: https://dnipro.tv/news-dnipro/iak-pratsiuiut-kulturni-zaklady-dnipra-v-umovakh-viiny/

11. Bornstein D. How to Change the World: Social Entrepreneurs and the Power of New Ideas. Oxford University Press. Updated edition, 2007. 368 с.

12. City Boost - інкубатор стартапів для розвитку міст. - Режим доступу: https://www.science-community.org/ru/node/222698

13. Dees J.G. The meaning of social entrepreneurship. Center for the Advancement of Social Entrepreneurship, Duke University's Fuqua School of Business, 2001. - Режим доступу: http://www.caseatduke.org/documents/dees_sedef.pdf . С. 4.

14. Light P. Reshaping social entrepreneurship. Stanford Social Innovation Review. 2006. Vol. 4 (3). Р. 46-51.

References

1. Analytical lecture to Annual Message of President of Ukraine in Verkhovna Rada of Ukraine „About internal and external position of Ukraine in 2016”. Kyiv: NISD, 2016. 688 [in Ukrainian].

2. Dragomiretska, N.M., Druzhynin, S.S., Dumynska, S.V. (2019). Modem sustainable development in the field of culture: foreign experience for Ukraine. Odesa: ORIDU NADU, 238 [in Ukrainian].

3. Competition of projects „Strong Ukraine is built on local initiatives” from the „Civic Initiatives of Ukraine”. http://ngonetwork.org.ua/77-zayavok-nadijshlo-na-konkurs- proyektiv-na-mistsevyh-initsiatyvah-buduyetsya-sylna-ukrayina/ [in Ukrainian].

4. Competition program of the Ukrainian Cultural Foundation „Culture in times of crisis: institutional support”. Instructions for applicants. LOT No. 8 „Cultural and creative industries (cross-sectoral activity)”. 2020. 116 [in Ukrainian].

5. Order No. 2203 of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine „On Approval of the Procedure for Providing Institutional Support in the Form of Grants to Publishing Business Subjects” dated October 20, 2020. Verkhovna Rada of Ukraine. Legislative framework. URL: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

6. Oleksandr Tkachenko reported on his work as Minister of Culture and Information Policy in 2020. Government portal. https://www.kmu.gov.ua/news/oleksandr- tkachenko-vidzvituvav-pro-robotu-na-posadi-ministra-kulturi-ta-informacijnoyi- politiki-v-2020-roci [in Ukrainian].

7. Smal, V., Kokot, V. (2017). What you should know about social entrepreneurship. Manual. Kyiv: Federation of Canadian Municipalities; International technical assistance project „Partnership for the development of cities”, 58 [in Ukrainian].

8. Sotula, O.V. Social entrepreneurship as an innovative model of economic development. Access mode: file:///Users/macbook/Desktop/efek_2013_4_72.pdf [in Ukrainian].

9. „Public Initiatives of Ukraine” Union. Annual report for 2021 - Access mode: https://drive.google.com/file/d/1kFPM-9Kob4d-bviuNk4_nj1RQAfQb4n-/view [in Ukrainian].

10. How cultural institutions of the Dnipro operate in the conditions of war. Press service of the Dnipro City Council. 03/24/2022. https://dnipro.tv/news-dnipro/iak- pratsiuiut-kulturni-zaklady-dnipra-v-umovakh-viiny/ [in Ukrainian].

11. Bornstein, D. (2007). How to Change the World: Social Entrepreneurs and the Power of New Ideas. Oxford University Press. Updated edition, 368 [in English].

12. City Boost is a start-up incubator for urban development. - Access mode: https://www.science-community.org/ru/node/222698 [in Ukrainian].

13. Dees, J.G. (2001). The meaning of social entrepreneurship. Center for the Advancement of Social Entrepreneurship, Duke University's Fuqua School of Business, 2001. http://www.caseatduke.org/documents/dees_sedef.pdf [in English].

14. Light, P. (2006). Reshaping social entrepreneurship. Stanford Social Innovation Review. 4 (3), 46-51 [in English].

Размещено на Allbest.ru