Погляд на український авангард та соцреалізм: переосмислення у вимірі польської перспективи

На виставці були представлені твори мистецтва XVI ст., але передусім реалізм XIX ст. та соцреалізм як частина секції радянського мистецтва (мал. 15). Однак тут не було жодної картини в стилі авангарду. Польська аудиторія, зокрема, могла побачити твори Г. Глюка, Л. Левиць- кого («Дума про возз'єднання»), О. Шовкуненка, М. Хмелька (Портрет Хмельницького), К. Трохименка («Кадри Дніпробуду»), Г. Меліхова («Молодий Тарас Шевченко у художника Брюлова», 1947 р.) та «Хліб» Т. Яблонської Див.: Kal (2018) рис. 9, 15, 16a; Портнов, Г.С.(1962) Георгій Степанович Меліхов. Київ: Державне ви- давніцтво музичної літератури УРСР, c. 11.. Поряд з іменами цих та інших видатних митців зазначалися їх почесні звання - «Народний художник УРСР» або «Заслужений діяч мистецтв УРСР» та присуджені їм Сталінські премії. Однак роботи, представлені як зразки живопису, не були прийняті польськими митцями, принаймні в очікуваних масштабах, як певна модель чи стандарт. Влітку того ж року у Варшаві відбулася Виставка молодого мистецтва в рамках V -го Фестивалю молоді та студентів, запланована владою як черговий пропагандистський захід у міжнародному масштабі. Цей показ, який увійшов у історію під назвою «Арсенал - 1955», вважається символічним завершенням доктрини соцреалізму в Польщі Про «Арсенал -1955» див. ширше: Kal (2009), c. 97-107; там же література виставки..

Мал. 15. Уривки з каталогу: Wystawaplastyki Ukrainskiej SSR. Malarstwo, rzezba grafika (1955) wst^p Jerzy Zanozinski, Warszawa: Wydawnictwo „Sztuka” / Виставка образотворчого мистецтва УРСР. Живопис, скульптура, графічне мистецтво (1955).

Вступ: Jerzy Zanozinski, Warszawa: Wydawnictwo „Sztuka”.

Сучасна присутність соцреалізму може бути пов'язана, на нашу думку, з маніпулюванням символами, на що вказує Ж. Бодрійяр Baudrillard J. (2006) Spoleczenstwo konsumpcyjne. Jego mity i struktury, przel. Slawomir Krolak. Warszawa: Wydawnictwo Sic!, s. 146.. У. Еко описав обмін символами та поняттями як необмежений симбіоз, а З. Бауман, через використання символів, що домінують над творчістю, назвав сучасну культуру «споживчим кооперативом» Bauman Z. (2000) Ponowoczesnosc jako zrodlo cierpien, Warszawa: Wydawnictrwo Sic!, s. 181-198.. У колишніх пострадянських республіках, з одного боку, цей процес визначається тривалістю соцреалізму та відносно незначним періодом часу від його завершення. З іншого, потік інформації у глобалізованому світі прискорює явища, які більш повільно розвивалися в традиційній системі комунікацій. Пострадянський, у тому числі український соцреалізм, став загальним надбанням, що було зманіпульоване радянським режимом. Але, присутність в його стилістиці елементів західної культури, привертає світову увагу до українського соцреалізму Kal Е. (2018) s. 176-180.. Важливо згадати, у цьому контексті, виставки соцре- алістичного живопису, організовані в Нью-Йорку Українським інститутом в Америці (Ukrainian Institute of America), наприклад, «Український соціалістичний реалізм» (Ukrainian Socialist Realism, 2012) або «Обличчя України» (Faces of Ukraine1950s-1980s, 2016-2019) Ukrainian Socialist Realism: The Jurii Maniichuk & Rose Brady Collection, Ukrainian Institute of America, September 14 - October 7, 2012,

Faces of Ukraine, 1950s-1980s (2016) Ukrainian Institute of America,

Картини вийшли з приватної колекції Юрія Манійчука, адвоката-іммігранта, консультанта Світового банку (який помер у 2009 році під час візиту до Києва) та його дружини, американської журналістки Роуз Брейді.. Публіка з цікавістю сприймали картину вже згаданого М. Хмелька під назвою «Батьківщина зустрічає героя» (1961) з космонавтом Ю. Гагаріним, якого вітав натовп на чолі з М. Хрущовим Власниця колекції повідомила, що картина спочатку прикрашала вітальню їхньої приватної квартири: Украинский соцреализм в Нью-Йорке, Runy Web, 25.09.2012. Виставка також наочно продемонструвала еволюцію українського соцреалізму в напрямах опанування суворого стилю та підкреслення українських національних мотивів Гуткин М., Гусев С. (2012) Украинский соцреализм поразил Нью-Йорк. Voice of America, 26.09.2012, ИНО TV.

Український соціалістичний реалізм становить історичний елемент ідентичності. З західний позицій, він розглядається як ексцентричний ефект залежності етики від політики, а завдяки специфіці він потрапляє до приватних колекцій та музейних зібрань: наприклад, у Спрінгвіль- ському художньому музеї (Springville Museum of Art, USA) зберігається згадуване полотно С. Григор'єва Soviet Permanent Collection, Springville Museum of Art, Collection, та знаменита картина Г. Меліхова «День Перемоги в Берліні» (1960), на якій зображено солдата, що серед руїн грає на фортепіано Портнов (1962) c. 14..

Соцреалізм в багатьох пострадянських країнах, є предметом образ і ностальгії. Репродукції українських творів можна знайти на вебсайті «Ностальгія. Живопис епохи соцреалізму», де в окремих коментарях йдеться, що вони викликають позитивні сімейні спогади Арт-галерея «Nostalgie», Живопись эпохи соцреализма,. Водночас, поширення набуло естетико-політико-комерційне забуття цього виду мистецтва та його повторне відкриття в умовах ринкових відносин: наприклад, Галерея «Вікна соцреалізму» в Одесі пропонує широкий вибір картини цієї епохи, починаючи від портретів вождів, пейзажів та жанрових сцен і, завершуючи плакатами і предметами декоративного мистецтва, роботами одеського авангарду та абстракції. Вже в назві є посилання на очевидні суперечливі маркери: пострево- люційний продуктивний авангард («Вікна РОСТА») та соцреалізм, який його знищив Gallery „Windows of Socialist Realism” /«Окна соцреализма», Painting, Ceramics, Sculpture, .

Сьогодні соцреалізм представлений в колекціях членів Київського клубу колекціонерів, структурованих за видами та типами, починаючи з часів революції 1917 р., і до 70-х рр. ХХ ст. Соцреализм. Киевский Клуб Коллекционеров, режим доступу: https://socrealizm.com.ua/ [15.02.2022].. Візуальна пропозиція поєднується з інформацією про критерії та особливості «креативного методу».

Колекції українського соцреалізму в Україні представлені в приватному Парку -музеї соцре- алістичних пам'яток в с. Фрумушика-Нова Одеської обл. Зібрав Олександр Паларієв з синами; див.: Портян О. (2017) Музей радянського минулого, в: Друге дихання Фрумушики, 10.10.2017, Ukrai'ner, та Музеї мистецтв імені Йосипа Бу- ханчука в с. Кмітові Житомирської обл., який був створений ще в 1974 р. як приватна колекція, а з 80-х рр. ХХ ст. став державною установою з широким полем діяльності Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука, . У Польщі, як відомо, цей «незручний період в історії мистецтва» (за визначенням Л. Надер), задокументовано порівняно невеликою кількістю картин у музейних колекціях, а також у створеній в 1994 р. Художній галереї соцреалізму в Музеї Замойських в Козловці. Історія колекції на сторінці: Galeria Sztuki Socrealizmu, Muzeum Zamoyskich w Kozloce,

Маркери соцреалізму активно поширюються засобами віртуального середовища та інструментами глобалізованого світу, свідченням чого є стилістична модернізація плакатів Д. Моора «Ты записался добровольцем?» (1920), І. Тоїдзе «Родина-мать зовет!» (1941), В. Говоркова «Нет!» (із жестом відмови від алкоголю) або Н. Ватоліної «Не болтай» (1941), що набули ста- тусу мемів та шаблонів для заповнення будь-яким змістом Див.: Meme-arsenal, советские плакаты, . Соцреалістичні гасла та плакати були включені в меметичний uniwersum, відірвані від своїх початкових значень, змінені грою слів, іронією чи еротикою Про сутність та функції цієї форми у візуальній культурі див.: Walkiewicz A. (2012) Czym s^ memy internetowe. Rozwazania z perspektywy memetycznej, Teksty z Ulicy. Zeszyt memetyczny №14, s. 49-54.. Важко віднайти у світі ікон образи stricte пов'язані з українським соцреалізмом, який мав стати частиною інтернаціонального коду Але, як стверджує П. Піотровський, насправді він стосувався радянського блоку; Piotrowski P. (2018) Czy realizm socjalistyczny byl globalny, w: idem, Globalne ujgcie sztuki Europy Wschodniej, Poznan: Dom Wydawniczy Rebis, s. 103.. Однак можна навести приклади запозичень із соціконографії в сучасній візуальній культурі України. Київський журнал «Охорона праці та пожежна безпека» пропагував Всесвітній день охорони праці (28 квітня), нагороджуючи нагрудним знаком із силуетом молодої людини в костюмі співробітника сучасної корпорації, який нагадує героїв із плакатів епохи соцреалізму на фоні червоного прапора За фахові досягнення отримайте відзнаку від журналу «Охорона праці та пожежна безпека» (2018) Охорона праці і пожежна безпека 26.03.2018, .

Прикладом використання популярного плаката у відродженні незалежності України є модифікація плаката Джеймса М. Флагга (Jamesa M. Flagga) про агітацію добровольців до армії США (1917 р.). В українській версії 2013 р., що авторство якої пов'язують з учасницею київського Майдану К. Міхенко-Мицик, козак звертається до глядача: «Ukraine Needs You! Get The Truth Out, Counter russian propaganda», з-під його кунтуша виглядає сорочка-вишиванка, а на голові - хутряна козацька шапка з червоним шликом Див.: Historia sztuki, Pinterest, . Розроблені С. Пащуком (1979 р. н., Чер- воноград) плакати та календарі з привабливими pin-up girls в оточенні «українських» мілітарних атрибутів: мінометів, кулеметів, масивних військових черевиків, камуфляжних курток тощо, посилаються до кітчевого стилю американської реклами 40 -х-50-х років ХХ ст. Еротично- комерційний сенс - це своєрідна провокація в поєднанні з українськими написами, що стосуються, наприклад, війни на Донбасі, сепаратизму, діяльності українських збройних сил та до б- ровольчого батальйону «Айдар», в якому також служать жінки «Щастя по-нашому» новий постер із серії патріотичного пін-апу Святослава Пащука, Газета Вікна,

2014.11.05, У плакаті Щастя по-нашому з дівчиною, що сидить на автоматі, автор використав гру слів: щастя - це і емоційний вираз, і назва міста Щастя, околиці якого були місцем боїв у січні 2015. Більше плакатів Пащука на веб-сайті: The Peoples Cube, 1.10.2015 Sexy wartime pinups are back in style- this time in Ukraine, . Посилання на стиль коміксів мають традиції в українському мистецтві з 60-х-70-х років ХХ ст. Роботи В. Куткіна (1926, Житомир - 2003, Київ) поєднували таку естетику зі строгою графічною формою. Приєднання їх до спадщини соцреалізму представляє велике спрощення, також з огляду на тематику: свободи, «Гулагів», «Великого голоду» тощо. Такий гібридний стиль мають ілюстрації до «Тронки» О. Гончара у польському виданні 1978 р. Лебедєва K., Соцреалізм Володимира Куткіна, в: Бібліотека українського мистецтва режим доступу: http://uartlib.org/exclusive/sotsrealizm-volodymyra-kutkina/ [15.02.2022]; Кущ С. (2011), Художник ГУЛАГу, День 170) 23.09.2011, .

Проблема використання та наслідування традицій соцреалізму, його переосмислення та втілення у творах сучасних українських художників заслуговує на окреме, широке обговорення. В Польщі роки постсоціалістичної відлиги були часом тріумфу абстракції та бурхливих дискусій щодо його status quo, а картини митців із Групи художників реалістів, заснованої Єленою та Юліушем Краєвськими в 1962 р., розкрили широку формулу мистецтва, що представляє, якщо не заангажоване, то екзистенційне питання. Крім того, це можна вважати висхідною точкою зближення з домінуючою в Радянському Союзі соцпарадигмою. Наприклад, показовим є факт, що М. Хрущов засудив роботи, представлені на виставці в Манежі у Москві в 1962 р., як абстрактні та «сирого стилю» Romanowa A., Kapyrina S. (2004) „Odwilz po zawiei”. Notatki dla polskiego przyjaciela do wystaw w War- szawie і w Moskwie (sztuka drugiej polowy XX wieku), w: Warszawa-Moskwa, s. 72-75.. Завершення соцреалізму в Польщі у середині 50 -х років ХХ ст. та в Україні після розпаду СРСР і здобуття незалежності на початку 90 -х років ХХ ст. відбулося в різних політичних, комунікаційних та цивілізаційних ситуаціях Європи та світу.



Висновки

Здійснене переосмислення українського авангарду та соцреалізму у вимірі польської перспективи свідчить: по-перше, про значиму присутність українських митців у російському/радянському авангарді 20-30-х рр. ХХ ст., який мав значний вплив на польське мистецтво того часу, особливо завдяки посередницькій ролі В. Стшемінського; по -друге, про привласнення соцреалізмом - парадоксально, що це суперечить декларованій та виправданій діалектиці ворожості до «формалізму» - певних художніх форм авангарду (наприклад, фотомонтажу) та його стратегій соціальної інженерії. Вищезазначене дозволяє стверджувати, що польський соц- реалізм є другорядним для нинішньої догми про «провідну» роль радянського мистецтва у виникненні та розвитку соцреалізму. Як наслідок, картини українських художників були натхненні та нерідко копійовані, як це було показано на підставі окремих прикладів. По -третє, ми довели сучасну присутність соціалістичного реалізму в обох країнах, хоча і в дещо відмінних формах. В сучасній Польщі, вирвані з історичного контексту, соцреалістичні мотиви разом з іншими мотивами часів Польської Народної Республіки функціонують переважно в рамках масової культури у формі екзотичних розваг та матеріалів для використання, маніпуляцій та гри символів, особливо в інтернет-просторі. Український соцреалізм, окрім такої ж розважальної функції, переважно для наймолодшого покоління, яке виросло в інших суспільно -політичних та інформаційних обставинах, перетворюється в елемент культурної національної ідентичності, відтак нового прочитання історичного минулого.



Список джерел

1. Арт-галерея «Nostalgie», Живопись эпохи соцреализма,

2. Артхив, Адольф Иосифович Страхов (Браславский),

3. Балаховская, Фаина (2008) Под частное слово. Александр Богомазов в Русском музее. Выставка футуризм, Коммерсанть, №125: с. 9.

4. Беличко, Юрий (2007) Живопис в: Історія українського мистецтва у п'яти томах, т. V: Mистецтвo XX ст. Ред. Г. Скрипник. Київ: Національна Академія Наук України, Інтитут мистецтвознавства, фоьлклристики та етнології, с. 286 -307.

5. Вакар, Ирина (2011) Пётр Кончаловский: взгляд из нового века, Наше Наследие, № 99

6. Владич, Леонід (1958) Тетяна Нилівна Яблонська, Київ: Державне видавніцтво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР.

7. Горбачов, Дмитро, Папета В.[Сергій П.] (2007) Українский авангард, в: Історія українського мистецтва у п'яти томах, т. V: Mистецтвo XX ст. Ред. Г. Скрипник. Київ: Національна Академія Наук України, Інтитут мистецтвознавства, фоьлклристики та етнології, c. 112-131.

8. Горбачова, Ирина (2001) Олександр Архипенко, Київ: Бібліотека українского мистецтва.

9. Гуткин, Михаил; Гусев, Сергей (2012) Украинский соцреализм поразил Нью-Йорк, Voice of America, 26.09.2012, ИНО TV

10. За фахові досягнення отримайте відзнаку від журналу «Охорона праці та пожежна безпека» (2018) Охорона праці і пожежна безпека 26.03.2018

11. Київ під знаком Малевича, Асоціація Європейських Журнлістів,

12. Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука, Ковальска Людмила, Присталенко Неллі (2010) Мухаило Бойчук. Життя та мистецтво, Мухаило Бойчук та його школа монументального мистецтвa, Вступ Мирослав Шкандрій, Київ: Національний художній музей України, c. 23-32.

13. Кущ, Софія (2011), „Художник ГУЛАГу”, День, N0170 (23.09.2011) ,

14. Лебедєва Катерина, Соцреалізм Володимира Куткіна, в: Бібліотека українського мистецтва

15. Лебедєва Катерина, Казки Леопольда Левицького, Ексклюзив Бібліотеки українського мистецтва, в: Бібліотека українського мистецтва,

16. Майстренко-Вакуленко, Юлія (2020) Лінія в мистецтві авангарду, Художня культура. Актуальні проблеми, вип. 16, ч. 2, c. 104-115.

17. Наков Андрей (2012) Экстер Александра Александровна, в: Онлайн-энциклопедия русского авангарда. Биографии,

18. Національна спілка художників України (НСХУ),

19. Павлова Татьяна (2011) Василий Ермилов. Заметки к портрету, в: Art. Ukraine

20. Павлова, Тетяна (2012) Василь Эрмилов и Пабло Пікассо: у просторі нової художньої парадигми, Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії, № 12, c. 36-41.

21. Портнов, Г.С. (1962) Георгій Степанович Меліхов, Київ: Державне видавніцтво музичної літератури УРСР.

22. Портян, Олександр (2017) Музей радянського минулого, в: Друге дихання Фрумушики, 10.10.2017, Ukramer,

23. Ракитин, Василь (2012-2022) Татлин Владимир Евграфович, в: Онлайн-энциклопедия русского авангарда. Биографии,

24. Розстріляне відродження,

25. Соцреализм. Киевский Клуб Коллекционеров,

26. Ткачова Л. I. (2003) Асоціація Художників Червоної України, в: Енциклопедія Історії

27. Украинский соцреализм в Нью-Йорке, Runy Web, 25.09.2012,

28. Участники Первого съезда советских писателей с решающим голосом,

29. «Щастя по-нашому» новий постер із серії патріотичного пін-апу Святослава Пащука, Газета Вікна, 2014.11.05,

30. Baranowicz, Zofia (1975) Polska awangarda artystyczna 1918-1939, Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe.

31. Baudrillard Jean (2006) Spoleczenstwo konsumpcyjne. Jego mity i struktury, przel. Slawomir Krolak, Warszawa: Wydawnictwo Sic!.

32. Bauman, Zygmunt (2000) Ponowoczesnosc jako zrodlo cierpien, Warszawa: Wydawnictwo Sic!

33. Bogucki, Janusz (1983) Sztuka Polski Ludowej, Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe.

34. Butterwick, James, ed. (2016) Alexander Bogomazow 1880-1930, Maastricht: The European Fine Art Fair.

35. Dimshyts Edward (1991) Alexander Bogomazow: Ukrainian Picasso, in: Ukrainian Art Library, Jan 20, 2015

36. Faces of Ukraine, 1950s-1980s (2016) Ukrainian Institute of America,

37. Gallery „Windows of Socialist Realism” /«Окна соцреализма», Painting, Ceramics, Sculpture

38. Golomstock I. (1986) Jqzyk artystyczny w warunkach totalitarnych, Lublin, Vademecum.

39. Golomstock I. (1990), Totalitarian Art in the Soviet Union, the Third Reich, Fascist Italy, and the People's Republic of Chuina, New York: Icon.

40. Gorbachov, Dmytro (2005) Kazimir Malevich and Ukraine, in: Ukrainian Art Library. Articles,

41. Groys B. (1988), Gesamtkunstwerk Stalin: die gespaltene Kultur in der Sowjetunion. Mun- chen, Carl Hanser.

42. Groys, Boris (1992) The Total Art of Stalinism: Avant-Garde, Aesthetic Dictatorship, and Beyond, trans. Charles Rougle, Princeton: University Press.

43. Grzechnik Slawomir (2016) Katalog zbiorow sztuki wspoiczesnej Muzeum Zamoyskich w Koziowce, tom 1. Malarstwo , rysunek, grafika, Kozlowka: Muzeum Zamoyskich.

44. Historia sztuki, Pinterest,

45. Hordynsky Sviatoslav, Sichynsky Valerian (1983), Association of Revolutionary Art of Ukraine, в: Encykcopedia of Ukraine (vol. 3),

46. Hutnikiewicz Artur (1994) Zycie artystyczne Lwowa w latach miqdzywojennych, Wroclaw: Towarzystwo Milosnikow Kresow

47. Ilkosz, Jerzy (1984) Malarstwo realizmu socjalistycznego w Polsce, w: Sztukapolskapo 1945 roku. Materialy z Sesji Stowarzyszenia Historykow Sztuki, Warszawa 1984, red. Teresa Hrankowska,. Warszawa: pWn, s. 189-212.

48. Jablonowska, Anna (2011) Dzialalnosc ZPAP w Szczecinie - od lat pionierskich do przelomu 1980 r., w: Obecnosc. Almanach. Okrqg Szczecinski ZPAP 1945-2011, red. Ryszard Kieltyka, Szczecin: ZPAP Okr^g Szczecinski, s. 12-26.

49. Jaciw R. (2016) Sztuka ukrainska na przefomie XX i XXI wieku. Pole poszukiwan konceptualnych, w: Spoieczenstwo i kultura Ukrainy. Cwiercwiecze przemian, red. K. J^draszczyk i in., Gniezno: Instytut Kultury Europejskiej UAM.

50. Janusz Kaczmarski (стово) в: Leksykon kultury Warmii i Mazur,

51. Kal, Elzbieta (2009) Malarstwo gdanskie 1945-1959. Ludzie, siowa i obrazy. Slupsk: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pomorskiej w Slupsku.

52. Kal, Elzbieta (2013) Aby lud wszedl do Srodmiescia. Ludowosc i inne paradoksy metody realizmu socjalistycznego w architekturze, w: Pod dyktando ideologii. Studia z dziejow architektury i urbanistyki w Polsce Ludowej, red. P. Knap. Szczecin: IPN, s. 25-39.

53. Kal, Elzbieta (2016 A), Od dialogu do powtorzenia. Malarze szkoly sopockiej u zrodel swoich obrazow, Pamiqtnik SztukPiqknych/Fine Arts Diary 11, s. 127-137.

54. Kal, Elzbieta (2016 B), Socrealizm skonsumowany. Wykorzystanie dyskursu socrealizmu w pop-arcie i wspolczesnej kulturze popularnej, Ars inter Culturas 5, s. 209-239.

55. Kal, Elzbieta (2018), Awangarda, totalitaryzm, globalizacja: wspolne doswiadczenie ? Wybrane zagadnienia sztuki XX wieku na Ukrainie i w Polsce, Ars inter Culturas 7, s. 145 -187.

56. Kowalska, Bozena (1981) Tworcy, postawy. Artysci mojej galerii, Krakow: Wydawnictwo Literackie.

57. Kuchler Magdalena, Bridge Gavin (2018) Down the black hole: Sustaining national socio- technical imaginaries of coal in Poland, Energy Research & Social Science 41, s. 140, Fig. 4,

58. Kulipnska, Katarzyna, (2013) Graficzna tworczosc Leopolda Lewickiego w Krakowie lat 30. XX wieku i w powojennym Lwowie, Acta Universitatis Nicolai Copernici. Zabytkoznawstwo i Konserwatorstwo XLIV, s. 487-505.

59. Makaryk, Irena R. (2010) Modernism in Kyiv: Jubilant Experimentation, in: Modernism in

60. Kyiv: Jubilant Experimentation. Kyiv/Knie/Kuee/Kiev/Kijow, ed. Irena R. Makaryk, Virlana Tkacz,. Toronto-Buffalo-Londron: University of Toronto Press, p. 16-24.

61. Mazanik, Lesia (2014), Tatlin playing the Bandura. Special Project of the Library of Ukrainian Art, in: Ukrainian Art Libray,

62. Mozejko, Edward (2001) Realizm socjalistyczny. Teoria. Rozwoj. Upadek, Krakow: Universitas.

63. Muzeum Sztuki w Lodzi,

64. Nader, Luiza, Co za wstyd!. Historiografia o socrealizmie w latach 80. (case study), Muzeum Sztuki Nowoczesnej w Warszawie, publikacje on line,

65. Nalbandian, Dmitri) (1954) O tworczosci ukrainskich plastykow. (Uwagi w zwiqzku z jubileuszowq wystawq plastyki w Kijowie, PrzeglqdArtystyczny, nr 5-6, s. 86-91.

66. Piotrowski, Kazimierz (2000) Awangarda w defensywie - o awangardyzacji aisthesis, Kultura Wspolczesna. Teorie. Interpretacje. Praktyka 3, s. 19-39;

67. Piotrowski, Piotr (1993) Artysta miqdzy rewolucjq i reakcjq, Studium z zakresu etycznej historii sztuki awangardy rosyjskiej Poznan: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu im. A. Mickiewicza.

68. Piotrowski, Piotr (2018) Czy realizm socjalistyczny byl globalny?, w: idem, Globalne ujqcie sztuki Europy Wschodniej, Poznan: Dom Wydawniczy Rebis, s. 87-106.

69. Revutsky, Valerian (1993) Meller, Vadym, Encyclopedia of Ukraine, vol. 3,

70. Riabczuk, Mykola (2002) Od Malorosji do Ukrainy, tlum. Ola Hnatiuk, Katarzyna Kotynska. Krakow: Universitas.

71. Romanowa Anna, Kapyrina Swietlana (2004) „Odwilz po zawiei”. Notatki dla polskiego przyjaciela do wystaw w Warszawie i w Moskwie (sztuka drugiej polowy XX wieku, w: Warszawa- Moskwa / Москва - Варшава 1900-2000, red. Maria Poprzqcka, Lidia Jowlewa. Katalog wystawy, Warszawa: Narodowa Galeria Sztuki Zachqta, s. 70-86.

72. Rudenko, Oleh (2008-2009) Sztuka monumentalna na rozdrozu historycznym. Od renovation byzantine do „dialektyki formotworczej” Mychajla Bojczuka, Roczniki Humanistyczne 4 (LVI-LVII), s. 207-248.

73. Sarabjanow, Andriej (2004) Sztuka rosyjska miqdzy modern^ a awangardy, w: Warszawa- Moskwa / Москва - Варшава 1900-2000, red. Maria Poprzqcka, Lidia Jowlewa, Katalog wystawy, Warszawa: Narodowa Galeria Sztuki Zachqta, 43-49.

74. Soviet Permanent Collection, Springville Museum of Art, Collection

75. Teisseyre, Stanislaw (2010) Jak bralismy Sowietow, Zeszyty Artystyczne 19, s. 3-17.

76. Turowski, Andrzej (1979) Wkrqgu konstruktywizmu, Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe.

77. Turowski, Andrzej (1990) Wielka utopia awangardy. Artystyczne i spoleczne utopie w sztuce rosyjskiej 1910-1930, Warszawa: PWN.

78. Turowski, Andrzej (2004 A) Malewicz w Warszawie. Rekonstrukcje i symulacje, Krakow: Universitas

79. Turowski Andrzej (2004 B) Notatki o awangardzie rosyjskiej w Polsce, w: Warszawa- Moskwa / Москва - Варшава 1900-2000, red. Maria Poprzqcka, Lidia Jowlewa, Katalog wystawy. Warszawa: Narodowa Galeria Sztuki Zachqta, s. 50-58.

80. Ukrainian Socialist Realism: The Jurii Maniichuk & Rose Brady Collection, Ukrainian Institute of America, September 14 - October 7, 2012

81. Versari, Maria Elena (2008) The Style and Status of the Modern Artist: Archipenko in the Eyes of the Italian Futurists, in: Alexander Archipenko Revisited: an international perspective, Proceedings from the Archipenko Symposium, Cooper Union, New York City, September 17, 2005, eds. Alexander and Deborach Goldberg, Alexandra Keiser; New York: The Archipenko Foundation, pp. 13-33.

82. Walkiewicz, Adam (2012) Czym s^ memy intemetowe. Rozwazania z perspektywy memetycznej, Teksty z Ulicy. Zeszyt memetyczny, №14, s. 49-54.

83. Witz, Ignacy (1950) Malarstwo na wszechzwi^zkowej wystawie sztuki radzieckiej w 1949 r., Przeglqd Artystyczny 10-11-12, s. 8-15.

84. Wlodarczyk, Wojciech (1991) Socrealizm. Sztuka polska w latach 1950-1954, Krakow: Wydawnictwo Literackie

85. Zanozinski J. (1955) Wystawa plastyki Ukrainskiej SSR. Malarstwo, rzezba grafika, Katalog, Wstqp Jerzy Zanozinski, Warszawa: Wydawnictwo „Sztuka”.

References

1. Art-halierieia «Nostalgie», Zhivopis epokhi sotsriealizma.

2. Artkhiv, Adolf Iosifovich Strakhov (Braslavskii).

3. Balakhovskaia, Faina (2008) Pod chastnoie slovo. Alieksandr Bohomazov v Russkom muzieie. Vystavka futurizm, Kommiersant, №125: c. 9.

4. Belychko, Yuryi (2007) Zhyvopys v: Ictoriia ukrainskoho mystetstva u piaty tomakh, t. V: Mystetstvo XX st. Red. H. Skrypnyk. Kyiv: Natsionalna Akademiia Nauk Ukrainy, Intytut mystetstvoznavstva, folklrystyky ta etnolohii, c. 286-307.

5. Vakar, Irina (2011) РёР' Konchalovskii: vzghliad iz novoho vieka, Nashie Nasliediie, № 99.

6. Vladych, Leonid (1958) Tetiana Nylivna Yablonska, Kyiv: Derzhavne vydavnitstvo obrazotvorchoho mystetstva i muzychnoi literatury URSR.

7. Horbachov, Dmytro, Papeta B.[Serhii P.] (2007) Ukrainskyi avanhard, v: Ictoriia ukrainskoho mystetstva u piaty tomakh, t. V: Mystetstvo XX st. Red. H. Skrypnyk. Kyiv: Natsionalna Akademiia Nauk Ukrainy, Intytut mystetstvoznavstva, folklrystyky ta etnolohii, c. 112-131.

8. Horbachova, Yryna (2001) Oleksandr Arkhypenko, Kyiv: Biblioteka ukrainskoho mystetstva.

9. Hutkin, Mikhail; Husiev, Sierhiei (2012) Ukrainskii sotsriealizm porazil Niu-York, Voice of America, 26.09.2012, IHO TV.

10. Za fakhovi dosiahnennia otrymaite vidznaku vid zhurnalu «Okhorona pratsi ta pozhezhna bezpeka» (2018) Okhorona pratsi i pozhezhna bezpeka 26.03.2018.

11. Kyiv pid znakom Malevycha, Acotsiatsiia Yevropeiskykh Zhurnlictiv.

12. Kmytivskyi muzei obrazotvorchoho mystetstva imeni Y. D. Bukhanchuka.

13. Kovalska Liudmyla, Prystalenko Nelli (2010) Mukhaylo Boichuk. Zhyttia ta mystetstvo, Mukhaylo Boichuk ta yoho shkola monumentalnoho mystetstva, Vstup Myroslav Shkandrii, Kyiv: Natsionalnyi khudozhnii muzei Ukrainy, c. 23-32.

14. Kushch, Sofiia (2011), „Khudozhnyk HULAHu”, Den, N0170 (23.09.2011)

15. Lebedieva Kateryna, Sotsrealizm Volodymyra Kutkina, v: Biblioteka

16. Lebedieva Kateryna, Kazky Leopolda Levytskoho, Ekskliuzyv Biblioteky ukrainskoho mystetstva, v: Biblioteka ukrainskoho mystetstva.

17. Maistrenko-Vakulenko, Yuliia (2020) Liniia v mystetstvi avanhardu, Khudozhnia kultura. Aktualniproblemy, vyp. 16, ch. 2, c. 104-115.

18. Nakov Andriei (2012) Ekstier Alieksandra Alieksandrovna, v: Onlain-entsiklopiediia russkoho avanharda. Biohrafii.

19. Natsionalna spilka khudozhnykiv Ukrainy (NSKhU).

20. Pavlova Tatiana (2011) Vasilii Yermilov. Zamietki k portrietu, v: Art. Ukraine (15.06.2011).

21. Pavlova, Tetiana (2012) Vasyl Yermylov y Pablo Pikasso: u prostori novoi khudozhnoi paradyhmy, Ukrainske mystetstvoznavstvo: materialy, doslidzhennia, retsenzii, № 12, c. 36-41.

22. Portnov, H.S. (1962) Heorhii Stepanovych Melikhov, Kyiv: Derzhavne vydavnitstvo muzychnoi literatury URSR.

23. Portian, Oleksandr (2017) Muzei radianskoho mynuloho, v: Druhe dykhannia Frumushyky, 10.10.2017, Ukrainer.

24. Rakytin, Vasil (2012-2022) Tatlin Vladimir Yevhrafovich, v: Onlain-entsiklopiediia russkoho avanharda. Biohrafii

25. Rozstriliane vidrodzhennia.

26. Sotsriealizm. Kiievskii Klub Kolliektsionierov.

27. Tkachova L. I. (2003) Asotsiatsiia Khudozhnykiv Chervonoi Ukrainy, v: Entsyklopediia Istorii Ukrainy

28. Ukrainskii sotsriealizm v Niu-Yorkie, Runy Web, 25.09.2012.

29. Uchastniki Piervoho siezda sovietskikh pisatieliei s rieshaiushchim holosom.

30. «Shchastia po-nashomu» novyi poster iz serii patriotychnoho pin-apu Sviatoslava Pashchuka, Hazeta Vikna, 2014.11.05.

31. Baranowicz, Zofia (1975) Polska awangarda artystyczna 1918-1939, Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe.

32. Baudrillard Jean (2006) Spoleczenstwo konsumpcyjne. Jego mity i struktury, przel. Slawomir Krolak, Warszawa: Wydawnictwo Sic!.

33. Bauman, Zygmunt (2000) Ponowoczesnosc jako zrodlo cierpien, Warszawa: Wydawnictwo Sic!

34. Bogucki, Janusz (1983) Sztuka Polski Ludowej, Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe.

35. Butterwick, James, ed. (2016) Alexander Bogomazow 1880-1930, Maastricht: The European Fine Art Fair.

36. Dimshyts Edward (1991) Alexander Bogomazow: Ukrainian Picasso, in: Ukrainian Art Library, Jan 20, 2015.

37. Faces of Ukraine, 1950s-1980s (2016) Ukrainian Institute of America.

38. Gallery „Windows of Socialist Realism” /«Окна соцреализма», Painting, Ceramics, Sculpture.

39. Golomstock I. (1986) Jqzyk artystyczny w warunkach totalitarnych, Lublin, Vademecum.

40. Golomstock I. (1990), Totalitarian Art in the Soviet Union, the Third Reich, Fascist Italy, and the People's Republic of Chuina, New York: Icon.

41. Gorbachov, Dmytro (2005) Kazimir Malevich and Ukraine, in: Ukrainian Art Library. Articles.

42. Groys B. (1988), Gesamtkunstwerk Stalin: die gespaltene Kultur in der Sowjetunion. Mun- chen, Carl Hanser.

43. Groys, Boris (1992) The Total Art of Stalinism: Avant-Garde, Aesthetic Dictatorship, and Beyond, trans. Charles Rougle, Princeton: University Press.

44. Grzechnik Slawomir (2016) Katalog zbiorow sztuki wspolczesnej Muzeum Zamoyskich w Kozlowce, tom 1. Malarstwo , rysunek, grafika, Kozlowka: Muzeum Zamoyskich.

45. Historia sztuki, Pinterest.

46. Hordynsky Sviatoslav, Sichynsky Valerian (1983), Association of Revolutionary Art of Ukraine, в: Encykcopedia of Ukraine (vol. 3), on line.

47. Hutnikiewicz Artur (1994) Zycie artystyczne Lwowa w latach miqdzywojennych, Wroclaw: Towarzystwo Milosnikow Kresow.

48. Ilkosz, Jerzy (1984) Malarstwo realizmu socjalistycznego w Polsce, w: Sztukapolskapo 1945 roku. Materialy z Sesji Stowarzyszenia Historykow Sztuki, Warszawa 1984, red. Teresa Hrankowska,. Warszawa: PWN, s. 189-212.

49. Jablonowska, Anna (2011) Dzialalnosc ZPAP w Szczecinie - od lat pionierskich do przelomu 1980 r., w: Obecnosc. Almanach. Okrqg Szczecinski ZPAP 1945-2011, red. Ryszard Kieltyka, Szczecin: ZPAP Okr^g Szczecinski, s. 12-26.

50. Jaciw R. (2016) Sztuka ukrainska na przefomie XX i XXI wieku. Pole poszukiwan konceptualnych, w: Spoleczenstwo i kultura Ukrainy. Cwiercwiecze przemian, red. K. J^draszczyk i in., Gniezno: Instytut Kultury Europejskiej UAM.

51. Janusz Kaczmarski (cлово) в: Leksykon kultury Warmii i Mazur. Available from: http://leksykonkultury.ceik.eu/index.php/Janusz_Kaczmarski [15.02.2022].

52. Kal, Elzbieta (2009) Malarstwo gdanskie 1945-1959. Ludzie, slowa i obrazy. Slupsk: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pomorskiej w Slupsku.

53. Kal, Elzbieta (2013) Aby lud wszedl do Srodmiescia. Ludowosc i inne paradoksy metody realizmu socjalistycznego w architekturze, w: Pod dyktando ideologii. Studia z dziejow architektury i urbanistyki w Polsce Ludowej, red. P. Knap. Szczecin: IPN, s. 25-39.

54. Kal, Elzbieta (2016 A), Od dialogu do powtorzenia. Malarze szkoly sopockiej u zrodel swoich obrazow, Pamiqtnik SztukPiqknych/Fine Arts Diary 11, s. 127-137.

55. Kal, Elzbieta (2016 B), Socrealizm skonsumowany. Wykorzystanie dyskursu socrealizmu w pop-arcie i wspolczesnej kulturze popularnej, Ars inter Culturas 5, s. 209-239.

56. Kal, Elzbieta (2018), Awangarda, totalitaryzm, globalizacja: wspolne doswiadczenie ? Wybrane zagadnienia sztuki XX wieku na Ukrainie i w Polsce, Ars inter Culturas 7, s. 145 -187.

57. Kowalska, Bozena (1981) Tworcy, postawy. Artysci mojej galerii, Krakow: Wydawnictwo Literackie.

58. Kuchler Magdalena, Bridge Gavin (2018) Down the black hole: Sustaining national socio- technical imaginaries of coal in Poland, Energy Research & Social Science 41, s. 140, Fig. 4.

59. Kulipnska, Katarzyna, (2013) Graficzna tworczosc Leopolda Lewickiego w Krakowie lat 30. XX wieku i w powojennym Lwowie, Acta Universitatis Nicolai Copernici. Zabytkoznawstwo i Konserwatorstwo XLIV, s. 487-505.

60. Makaryk, Irena R. (2010) Modernism in Kyiv: Jubilant Experimentation, in: Modernism in Kyiv: Jubilant Experimentation. Kyiv/Kuie/Kuee/Kiev/Kijow, ed. Irena R. Makaryk, Virlana Tkacz,. Toronto-Buffalo-Londron: University of Toronto Press, p. 16-24.

61. Mazanik, Lesia (2014), Tatlin playing the Bandura. Special Project of the Library of Ukrainian Art, in: Ukrainian Art Libray.

62. Mozejko, Edward (2001) Realizm socjalistyczny. Teoria. Rozwoj. Upadek, Krakow: Universitas.

63. Muzeum Sztuki w Lodzi.

64. Nader, Luiza, Co za wstyd!. Historiografia o socrealizmie w latach 80. (case study), Muzeum Sztuki Nowoczesnej w Warszawie, publikacje on line.

65. Nalbandian, Dmitri) (1954) O tworczosci ukrainskich plastykow. (Uwagi w zwi^zku z jubileuszow^ wystaw^ plastyki w Kijowie, PrzeglqdArtystyczny, nr 5-6, s. 86-91.

66. Piotrowski, Kazimierz (2000) Awangarda w defensywie - o awangardyzacji aisthesis, Kultura Wspolczesna. Teorie. Interpretacje. Praktyka 3, s. 19-39;

67. Piotrowski, Piotr (1993) Artysta miqdzy rewolucjq i reakcjq, Studium z zakresu etycznej historii sztuki awangardy rosyjskiej Poznan: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu im. A. Mickiewicza.

68. Piotrowski, Piotr (2018) Czy realizm socjalistyczny byl globalny?, w: idem, Globalne ujqcie sztuki Europy Wschodniej, Poznan: Dom Wydawniczy Rebis, s. 87-106.

69. Revutsky, Valerian (1993) Meller, Vadym, Encyclopedia of Ukraine, vol. 3.

70. Riabczuk, Mykola (2002) Od Malorosji do Ukrainy, tlum. Ola Hnatiuk, Katarzyna Kotynska. Krakow: Universitas.

71. Romanowa Anna, Kapyrina Swietlana (2004) „Odwilz po zawiei”. Notatki dla polskiego przyjaciela do wystaw w Warszawie i w Moskwie (sztuka drugiej polowy XX wieku, w: Warszawa- Moskwa / Москва - Варшава 1900-2000, red. Maria Poprzqcka, Lidia Jowlewa. Katalog wystawy, Warszawa: Narodowa Galeria Sztuki Zachqta, s. 70-86.

72. Rudenko, Oleh (2008-2009) Sztuka monumentalna na rozdrozu historycznym. Od renovation byzantine do „dialektyki formotworczej” Mychajla Bojczuka, Roczniki Humanistyczne 4 (LVI-LVII), s. 207-248.

73. Sarabjanow, Andriej (2004) Sztuka rosyjska miqdzy modernq a awangardq, w: Warszawa- Moskwa / Москва - Варшава 1900-2000, red. Maria Poprzqcka, Lidia Jowlewa, Katalog wystawy, Warszawa: Narodowa Galeria Sztuki Zachqta, 43-49.

74. Soviet Permanent Collection, Springville Museum of Art, Collection.

75. Teisseyre, Stanislaw (2010) Jak bralismy Sowietow, ZeszytyArtystyczne 19, s. 3-17.

76. Turowski, Andrzej (1979) Wkrqgu konstruktywizmu, Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe.

77. Turowski, Andrzej (1990) Wielka utopia awangardy. Artystyczne i spoleczne utopie w sztuce rosyjskiej 1910-1930, Warszawa: PWN.

78. Turowski, Andrzej (2004 A) Malewicz w Warszawie. Rekonstrukcje i symulacje, Krakow: Universitas

79. Turowski Andrzej (2004 B) Notatki o awangardzie rosyjskiej w Polsce, w: Warszawa- Moskwa / Москва - Варшава 1900-2000, red. Maria Poprzqcka, Lidia Jowlewa, Katalog wystawy. Warszawa: Narodowa Galeria Sztuki Zachqta, s. 50-58.

80. Ukrainian Socialist Realism: The Jurii Maniichuk & Rose Brady Collection, Ukrainian Institute of America, September 14 - October 7, 2012.

81. Versari, Maria Elena (2008) The Style and Status of the Modern Artist: Archipenko in the Eyes of the Italian Futurists, in: Alexander Archipenko Revisited: an international perspective, Proceedings from the Archipenko Symposium, Cooper Union, New York City, September 17, 2005, eds. Alexander and Deborach Goldberg, Alexandra Keiser; New York: The Archipenko Foundation, pp. 13-33.

82. Walkiewicz, Adam (2012) Czym sq memy internetowe. Rozwazania z perspektywy memetycznej, Teksty z Ulicy. Zeszyt memetyczny, №14, s. 49-54.

83. Witz, Ignacy (1950) Malarstwo na wszechzwiqzkowej wystawie sztuki radzieckiej w 1949 r., Przeglqd Artystyczny 10-11-12, s. 8-15.

84. Wlodarczyk, Wojciech (1991) Socrealizm. Sztuka polska w latach 1950-1954, Krakow: Wydawnictwo Literackie

85. Zanozinski J. (1955) Wystawa plastyki Ukraihskiej SSR. Malarstwo, rzezba grafika, Katalog, Wstqp Jerzy Zanozinski, Warszawa: Wydawnictwo „Sztuka”.

Размещено на Allbest.ru