Музей у сучасному культурному просторі
Практика організації музейної сфери в Україні та європейському культурному просторі. Форми проведення музейної діяльності, спрямованої на різні соціально-демографічні групи населення; Специфіка використання різноманітних Інтернет-технологій у цій справі.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.05.2023 |
| Размер файла | 21,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Музей у сучасному культурному просторі
Шумарова Марина - здобувачка вищої освіти магістерського ступеня спеціальності 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності», Виткалов Сергій - доктор культурології, професор, професор кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства, Рівненський державний гуманітарний університет
Аналізується практика організації музейної сфери в Україні та європейському культурному просторі; наголошується на найбільш яскравих формах проведення музейної діяльності, спрямованої на різні соціально- демографічні групи населення; досліджується специфіка використання різноманітних Інтернет-технологій у цій справі; виявляються провідні тенденції, наявні у сучасній музейній мережі різних країн та акцентується увага на можливості використання цього досвіду в культурних реаліях України.
Ключові слова: європейський культурний досвід, культурний простір, музейна сфера, соціокультурна діяльність, сучасні глобалізаційні виклики.
Museum in a modern cultural space
Shumarova Maryna - applicant for higher education of the II (master's) level, 028 «Management of socio-cultural activities» specialty, Vytkalov Serhii - Doctor of Cultural Studies, Professor, Professor of the Department of Event Industries, Cultural and Museum Studies, Rivne State Humanitarian University
The practice of organizing the museum sphere in Ukraine and the European cultural space is analyzed; emphasis is placed on the most vivid forms of conducting museum activities aimed at various socio-demographic groups of the population; the specifics of the use of various Internet technologies in this case are investigated; the leading present trends in the modern museum network of various countries are revealed and attention is focused on the possibility of using this experience in the cultural realities of Ukraine.
Key words: European cultural experience, cultural space, museum sphere, socio-cultural activity, modern globalization challenges.
Museum in a modern cultural space
Shumarova Maryna - applicant for higher education of the II (master's) level, 028 «Management of socio-cultural activities» specialty, Vytkalov Serhii - Doctor of Cultural Studies, Professor, Professor of the Department of Event Industries, Cultural and Museum Studies, Rivne State Humanitarian University
The urgency of the problem lies in searching for ways to optimize the activity of Ukrainian museums in modem conditions relying on the best experience of organizing similar European practices. After all, only by expanding its own arsenal of means, the national museum will be able to compete successfully in the modem cultural space.
The scientific novelty of the research can be defined in an attempt to involve foreign experience in cultural circulation and an attempt to draw analogies with the existing museum practices of Ukraine. Emphasis is placed on the most vivid forms of museum activities aimed at various socio-demographic population groups in certain European countries; the specifics of the use of various Internet technologies in this case are investigated; the leading present trends in the modem museum network of various countries are revealed and attention is focused on the possibility of using this experience in the cultural realities of Ukraine.
The practical significance of the study lies in the possibility of using the published experience in the practice of the museum network of Ukraine in modem conditions.
Key words: European cultural experience, cultural space, museum sphere, socio-cultural activity, modem globalization challenges.
Актуальність теми
Протягом останніх десятиліть музей перетворюється на унікальний феномен світового соціуму, змінюючись не лише зовні, а й переважно у тематичному ряді власної презентації. У цьому контексті спостерігаємо значну увагу до взаємозв'язку музеїв, історико-культурної спадщини і новітніх технологій, а саме: глобальним комунікаціям, розширення віртуального простору, техніці, більшій орієнтації музейної діяльності на роботу з відвідувачами особливо у напрямі «діалогічного» музею, соціокультурній підтримці відвідувачів тощо. Утім вектори дослідження цієї проблематики фактично безмежні.
Огляд останніх досліджень
Окреслене питання має різноманітну інформаційну базу, серед якої теоретичні розробки фахівців стосовно сутності музею у сучасному культурному просторі [7]. Серед інших -- виявлення тенденцій розвитку сучасного музею [9], пошук нових форм роботи з відвідувачами [13], врахування запитів та інтересів яких не лише розширює потенціал установи, але й збільшує його фінансову спроможність. У розвідці використано й практику організації зарубіжного досвіду, яка допоможе Україні швидше адаптуватися під європейський культурний контекст [12, 15-16, 19].
Мета дослідження - виявити тенденції, помітні у практиці діяльності сучасного музею.
Виклад основного матеріалу
Немає жодного напряму роботи в музеї, де б новітні технології не було впроваджено: мобільні пожертвування, соціальні медіа, мобільні додатки, доповнена реальність, аудіо- та віртуальні гіди, датчики глибини тощо. Залучення нових технологій кардинально змінює відносини музею з фахівцями, меценатами та громадою. Завдяки новим технологіям досвід відвідувачів музеїв розширює доступ до контенту, поєднує фізичний і цифровий досвід, допомагає у візуалізації складних понять і процесів. Проте музеї потребують розробки загально-музейної цифрової стратегії, що надасть їм можливість йти в ногу з часом та технічною інфраструктурою.
За останні кілька років природничі, художні та історичні музеї почали працювати з молодшою аудиторією, водночас дитячі музеї -- зі старшою. Частково цьому можуть сприяти напрями «раннього навчання», які підкреслюють цінність раннього досвіду і роль, яку можуть у цьому відігравати музеї та бібліотеки в сучасному суспільстві.
Займаючи важливу нішу в місцевих освітніх екосистемах, музеї мають широкі можливості для навчання інклюзивних учнів, розвитку талантів, моделювання активного навчання для місцевих закладів освіти. Оскільки все більше досліджень висвітлюють переваги неформального навчання та його умов, музеї все частіше можуть використовувати це у плануванні навчального досвіду та заохоченні учнів до продовження навчання в музейному просторі.
Не зважаючи на розширення цифроюї інформації про світоустрій, реальні речі -- інструменти, посуд, природні матеріали, будівельні матеріали, тканини, предмети повсякденного вжитку, - сповнені інформації про світ, про те, як він влаштований і яким він, ймовірно, буде. Матеріали мотивують, зберігають історії, показують можливості та поглиблюють розуміння концепцій. Співробітники музеїв визнають, що у світі все більш віртуального досвіду і об'єктів, які насправді можуть бути зроблені не з того, чим вони здаються; безпосередній досвід спілкування з автентичними матеріалами у музеї має вирішальне значення для розуміння матеріальності, а також того, як наш організм збирає інформацію і як він її розуміє.
Усе більше музеїв знаходять нові способи планування та роботи з аудиторією, залучення відвідувачів. Вони запрошують до співтворення простору музею громадян, які мають уявлення про їх призначення, використовують краудсорсинг ідей, а також спільно з відвідувачами створюють різноманітні проекти. Відвідувачі допомагають досліджувати та створювати прототипи експонатів. Окрім збагачення музейного досвіду, внесок відвідувачів додає нового звучання, розширює перспективи, підвищує актуальність, зміцнює відповідальність за музей. Багато музеїв експериментують із подібним підходом, шукаючи способи збільшити залучення, персоналізувати взаємодію. Тому музеї до сучасного діджитал середовища вступають із кейсами, що розрізняються за типами проектів, серед яких виокремимо освітні, виставково-експозиційні, цифрові та проекти з використанням колекції музею.
За традиційною класифікацією музеїв ці проекти виконуються установами різного профілю, а саме художніми, природничонауковими, військово-історичними, науково-технічними, меморіальними, краєзнавчими та національними музеями, музеями-заповідниками.
Серед освітніх є проекти, спрямовані на соціокультурну взаємодію відвідувачів музеїв, залучення широкого загалу до важливих питань сучасності, спільному переживанні історично й психологічно складних періодів тощо. Серед подібних проектів виокремимо низку таких, що й буде проаналізована у цій розвідці.
Проект, що не задумувався для широкого етнокультурного включення, а з метою лише задоволення потреб доступу комерційних дослідників -- це Музей війн Імперії (Imperial War Museum) [20]. За своєю сутністю він складає колекцію фільмів, що відображають усі конфлікти, у яких брала участь Британія, країни співдружності та колишньої Британської імперії з початку XX ст. Колекція з 25.000 записаних годин формується з інформаційних, документальних, не відредагованих «бойових» фільмів, офіційної та аматорської кінохронік, громадських та службових записів. Музей створив базу даних відео матеріалів, що буде корисною не лише дослідникам та історикам, а й людям, які цікавляться військовими конфліктами і кінематографом.
Другим прикладом якісно розробленого освітнього проекту можна назвати Будинок Анни Франк (Anne Frank Huis) [1] в Амстердамі на набережній Прінсенграхт, у задніх кімнатах якого єврейська дівчинка Анна Франк переховувалася зі своєю сім'єю від нацистів під час II Світової війни. Тут вона вела свій щоденник. Музей А. Франк розповідає не лише про фашизм, антисемітизм і Голокост, а й толерантність та терпимість загалом.
Із метою «виходу за межі» музейного простору й залучення більшої кількості людей до обговорення подібних важливих тем, розроблено онлайн-гру «Fair Play» [2]. Мета гри - дати учасникам можливість подумати про ситуації, коли дискримінація проявляється в їхньому власному житті. Таким таном гравці отримують можливість реагувати на дискримінацію: запобігати їй, погіршити ситуацію або взагалі утриматися від коментарів. За сюжетом гри ти є одним із шести молодих футболістів, запрошених до футбольної академії в Ріо. Гравці потрапляють у кілька неприємних ситуацій, пов'язаних із дискримінацією, забобонами та груповим тиском. Зрештою, група вирішує, хто стане капітаном; голосувати за себе, звісно, не можна.
Наступним музеєм, що впровадив важливий освітній проект, став головний історико- археологітаий музей Великої Британії та другий за відвідуваністю серед художніх музеїв після Лувру -- Британський музей. Перед працівниками музею стояло завдання зробити відвідування музею і процес пізнання більш інтерактивним і -захоплюючим. Із цією метою залучено компанію Samsung. Проекти Samsung Digital Discovery Centre розроблено саме з цією метою [3]. Разом із Samsung музей почав створювати інтерактивні екскурсії. Школярі під час екскурсій можуть використовувати планшети, надані музеєм для того, щоб вивчати історію в інтерактивному форматі.
Прикладом спільної роботи музею і компанії є екскурсія «Self-led session: A giftfor Athena». За допомогою планшету можна досліджувати історію Парфенону, граючи у віртуальну гру з доповненою реальністю. Samsung, використовуючи природну цікавість школярів до нових технологій освоєння реальності, дослідження минулого, розкриває у юних відвідувачах здібності, які допоможуть їм навчатися упродовж життя й робити це з легкістю [4].
Наступні два освітні проекти належать до музеїв-меморіалів, музеїв пам'яті, діяльність яких спрямована на подолання травматичного епізоду (досвіду) минулого.
Центральне пам'ятне місце в соціокультурному просторі Німеччини присвячене жертвам Голокосту. Ідея народилася наприкінці 1980-х років і належить публіцистці Л. Рош та історику Е. Иекелю. Сам музей-меморіал пам'яті вбитих євреїв Європи має вражаючий вигляд: це поле площею 19.000 м~, по всій території якого встановлено 2.711 бетонних прямокутних плит. Щоб збільшити ефект від побаченого й справити відповідне емоційне враження на відвідувача, музей розробив проект «Зала масштабів» [5].
Музей історії польських євреїв Полін (Museum of thehistory of Polish Jews) - великий музей у Польщі, присвячений історії єврейської громади цієї країни. Музей відкрито 2013 року, а розташований він на території колишнього Варшавського гетто. У 2014 р. спільно з компанією Google музей запустив проект «Core Exhibition in Google Street View», метою якого було залучення онлайн-аудиторії до простору музею [6]. В рамках проекту Музей історії польських євреїв перетворив свою головну залу з постійною експозицією на онлайн-простір, яким відвідувачі можуть прогулятися, використовуючи Google Street View. Виставка «складається» із 8 зал, у яких «представлено» 3.000 років історії.
В Україні також створюються оригінальні освітні проекти, проте вони, здебільшого, представляють музейний простір у мережі Інтернет. Одним із найбільших українських культурологічних ресурсів в Інтернет можна вважати портал, сформований 1999 року під назвою «Пам'ятки України», що діє сьогодні під назвою «Українська спадщина», присвячений питанням культури, історії, архітектури, мистецтва, традицій тощо [7].
Із метою популяризації знань про історико-культурну спадщину України створено й офіційний сайт фундації «Культурна спадщина України», що містить віртуальний музей історії трипільської культури, виставку експонатів музею. Він розповідає про відомих художників минулого і сучасності, містить біографії відомих українців, картини з приватних колекцій, основні дані про діяльність окремих музеїв, історико-етнографічні особливості регіонів України, визначні пам'ятки духовної і матеріальної культури українського народів тощо [8].
Серед помітних порталів виокремимо «Музейний портал», партнером якого є Мала Академія наук, що надає інформацію та актуальні новини з музейного життя України та світу, доступ до широкої бази даних, а також унікальні віртуальні тури низкою музеїв України та світу [9].
Наступною групою сучасних музейний проектів є цифрові проекти. Розглянемо найбільш показовий й значний проект соціокультурного залучення, розроблений Лондонським науковим музеєм (Science Museum), що прославився використанням чималої кількості інтерактивних експонатів, таких як симулятор польоту, віртуальна реальність, інтерактивна галерея історії зміни клімату на Землі тощо. Він присвячений різним розділам науки вікторіанської епохи.
Музеєм розроблено набір наукових ігор і додатків, що допомагають досліджувати колекції, серед яких головоломки, вікторини, стратегії [10]:
- Суцільна темрява (Total darkness game) -- гра в браузері, в якій потрібно використовувати свої знання, щоб увімкнути світло в місті та визначити причину темряви [11];
- Мисливці за скарбами (Treasure hunters) - гра-додаток, що є доступною для IOS і Android. Це фото-батл, у якому потрібно знімати скарби, що найбільше підходять під описи. Скарбом може стати будь-що, все, що відвідувач зможе побачити в межах експозиції;
- Подорожі винаходами (Journeys of Invention) - додаток для і Pad, який проведе гравця 14 інтерактивними історичними маршрутами [12];
- Позашляховики (Rugged Rovers) -- додаток, що пропонує створити свій власний всюдихід;
- Вік інформації^- (INFOAGE+) - додаток пропонує чотири творчі розділи, що допоможуть отримати більше від відвідування галереї «Інформаційне століття».
Яскравим прикладом використання цифрових технологій та створення на їх основі цікавих проектів для задоволення запитів відвідувачів на отримання вражень за допомогою незвичного формату, став проект «Доповнена реальність у музейному просторі», презентований в листопаді 2021 р. для Полтавського літературно-меморіального музею В. Короленка [13]. Для музейного простору Полтави цс став четвертий проект із використанням AR-технології. Проте подібні проекти потребують фінансування розробок додатків, що в межах невеликих міст та регіональних музеїв часто покладається на місцевий бюджет.
Із цифрових проектів, створених із метою підтримки й популяризації історико-культурної спадщини нашої держави після вторгнення Росії став двомовний портал «Культурні злочини», на якому в режимі онлайн фіксуються пошкодження в результаті війни. Наразі зафіксовано 519 пошкоджених або зруйнованих об'єктів культурної спадщини та закладів культури, серед яких є й музейні установи, бібліотеки і архіви, історичні будівлі та інші пам'ятки [14].
Наступними прикладами сучасних музейних проектів є ті, в розробці і використанні яких головна роль відводиться саме колекціям. При цьому формат віртуальних виставок дає можливість показати широкій аудиторії численні не завжди доступні скарби, що зберігаються в музейних фондах. При цьому відбувається як розширення меж уявлень про музей, так і популяризація музейних колекцій. Основний напрям роботи у проектах цього напряму відведено використанню 3D сканера, завдяки якому музей постає в абсолютно новій якості -- як база унікальних і достовірних «моделей», які можна використовувати в інтерактивних інсталяціях, іграх, навчальних додатках і базах даних та для тривимірного друку.
Серед прикладів подібного проекту виокремимо Стокгольмський музей Середземномор'я і близькосхідних старожитностей (Medelhavs museet). Ще у 2014 р. музей разом із FARO і Autodesk об'єднали зусилля в проекті візуалізації стародавніх мумій. Шість мумій з колекції музею було оцифровано з використанням новітніх методів 3D зйомки, після чого вони стали доступними для відвідувачів у вигляді інтерактивної виставки «The Returnofthe Mummy!» [15].
До напряму цифрових проектів можна віднести й міжнародні конференції, що стали специфічним майданчиком для обговорення перспектив розвитку, тому вважаємо за доцільне винести їх окремим пунктом у діяльності сучасних музеїв. Отже, цифрові проекти та перспективи використання новітніх технологій обговорюються на трьох найбільших міжнародних платформах Museum Computer Network [16], Museums and the Web [17], Museum Next [18].
На сайті кожної конференції можна познайомитися з доповідями минулих років, дізнатися про новини галузі, можливості отримання пільгових квитків до ряду музеїв. Через платформи можна стати волонтером або взяти участь у грантовому конкурсі. Останні конференції присвячуються широкій тематиці від імерсивних експонатів до аудіогідів, від віртуальної реальності до роботів, останніх стратегій, методів і технологій розвитку музейництва. Також за подіями конференцій можна стежити за допомогою Твіттера, де закордонні музейники активно розміщують слайди, фото, коментарі, підтримуючи тісний зв'язок із громадськістю.
Сьогодні перед музеями виникають як явні, так і приховані проблеми. Інституційні місії мають бути узгоджені з мінливою демографією, зростаючими очікуваннями відвідувачів, перерозподілом фінансування і технологіями, що постійно розвиваються. В ідеалі це призводить до оволодіння багатшим досвідом відвідувачів. Музеї вирішують ці завдання у безліч способів. Установи переосмислюють і перетворюють свої простори, щоб сприяти глибшому розумінню своїх колекцій і місій, більшій інтерактивності, ширшому спектру діяльності й підвищенню стабільності своїх доходів.
Музеї світу використовують мережу Інтернет, насамперед, як комунікативний засіб: поширення інформації про колекцію, експозиції музею, тематичні екскурсії, лекції, роботу з відвідувачами та ін. Мережа дає змогу підтримувати зв'язок із міжнародними музейними організаціями. У той же час помітним є дисбаланс між ситуацією можливостей інформаційних технологій та музейними цінностями України. Яскравий приклад - Національний художній музей України, що має найбільше і найповніше у світі зібрання українського образотворчого мистецтва, але можливості їх демонстрації становлять 1,2% [19]. Для більшості відвідувачів решта цінностей не стають доступними, тому можливості використання мультимедійних технологій, що дозволяють розширювати експозицію у віртуальному просторі або у вигляді інтерактивної експозиції, стали б найкращим рішенням для музею. Тому музейній діяльності необхідно враховувати наявні проблеми та впроваджувати необхідні кроки, що полягають в:
- уніфікації законодавчих регулятивних документів щодо ринку інформаційних технологій;
- налагодженні централізованої системи для побудови національної музейної мережі в мережі Інтернет;
- реалізації комунікаційних технологій і методів у музейній справі;
- поширенні цифрових версій в освітній практиці.
Перспективи подальшого дослідження теми полягатимуть у наступному. Сьогоднішній акцент на особистому, керованому музеєм досвіді розвиватиметься, щоб пристосувати цифрову взаємодії всередині музею та за його межами. У міру розширення своєї присутності музеї будуть приділяти більше уваги програмам, орієнтованим на дітей і молодь. Проте задоволення активності публіки без шкоди для традиційного, більш спокійного музейного досвіду, на який очікують багато відвідувачів, - буде залишатись у пріоритеті музеїв і у майбутньому.
музейний інтернет культурний
Список використаної літератури
1. Anne Frank Huis
2. Fair Play
3. Samsung Digital Discovery Centre
4. Research
5. Stiftung Denkmal fur die ermordeten Juden Europas
6. Polin. Museum of the history of Polish Jews
7. Спадщина України
8. Spadok.org.ua. Інформаційно-аналітичний, культурно-просвітницький портал
9. Музейний портал
10. Games and apps. Explore our collection, complete brain-teasing puzzles or learn about science with our range of science games and apps
11. Total darkness game
12. Journeys of Invention. From the London Science Museum
13. Синицька Д. У Полтаві презентували доповнену реальністьу Музеї Короленка. Полтавщина: інтернет-видання. 10.11.2021
14. Destroyed cultural heritage of Ukraine
15. UTSTALLNINGAR. Medelhavsmuseet
16. MCN
17. Muse Web
18. Museum Next
19. Черненко О. Світові та українські музеї в умовах інформаційно-комп'ютерного суспільства. 2008
20. Imperial War Museum
References
1. Anne Frank Huis
2. Fair Play Samsung Digital Discovery Centre
3. Research
4. Stiftung Denkmal fur die ermordeten Juden Europas
5. Polin. Museum of the history of Polish Jews
6. Spadshchyna Ukrainy
7. Spadok.org.ua. Informatsiino-analitychnyi, kulturno-prosvitnytskyi portal
8. Muzeinyi portal
9. Games and apps. Explore our collection, complete brain-teasing puzzles or learn about science with our range of science games and apps
10. Total darkness game
11. Journeys of Invention. From the London Science Museum
12. Synytska D. U Poltavi prezentuvaly dopovnenu realnistu Muzei Korolenka. Poltavshchyna: internet-dannia. 10.11.2021
13. Destroyed cultural heritage of Ukraine
14. UTSTALLNINGAR. Medelhavsmuseet
15. MC'N
16. Muse Web
17. Museum Next
18. Cherchenko O. Svitovi ta ukrainski muzei v umovakh informatsiino-kompiutemoho suspilstva. 2008
19. Imperial War Museum
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Музеєзнавство як наукова дисципліна. Поняття і визначення музейної галузі законодавством. Сучасний стан розвитку музейної галузі в Україні. Використання комп'ютерної технології в музейній справі. Проблеми охорони та зберігання музейних цінностей.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 15.12.2010Джазове мистецтво як частина музичної культури України. "Джаз-коло" (серія джазових концертів) - проект, створений для підтримки української імпровізаційної музики. Аналіз українського джазу, ролі та значимості проекту в культурному просторі України.
статья [22,3 K], добавлен 07.02.2018Теоретичні передумови програмування соціальних комунікацій музею на базі виставки "Дух модерна". Програма введення музейної експозиції "Голодомор 1932-1933 років на Харківщині" в систему музейної комунікації та документальна основа її реалізації.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 11.09.2014Дослідження проблеми взаємодії між музеями, з однієї сторони, та суспільством — з іншої. Поняття "музейна комунікація", її види. Перспективи впровадження та використання Інтернет-технологій у сфері музейної комунікації на прикладі музейних установ країни.
статья [24,2 K], добавлен 17.08.2017Специфічні риси художнього активізму, його визначення та кола художніх практик які йому належать. Соціально орієнтовані художні практики 1960-1980-х років, їх особливості та характерні риси. Сфера художнього активізму в сучасному медіа просторі.
курсовая работа [70,1 K], добавлен 18.07.2013Кількісна й якісна характеристика релігійно-церковного життя в Україні. Вища освіта і наука: пріоритетні сфери розвитку. Християнство та його місце в культурному житті країни. Протестантські общини. Доля, місце інших релігійних конфесій в сучасній країні.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 20.12.2013Музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади, їх типи та характеристика. Історія виникнення музейної справи. Опис Музею народної архітектури і побуту, Музею трипільської культури, Національного музею авіації, Музею суднобудування і флоту.
реферат [35,2 K], добавлен 03.12.2011Поява та розвиток явища дендизму у світському просторі Франції XIX ст., бульвар як середовище оформлення даного літературного явища. Конструювання дендистського канону у першому та другому поколінні: формування естетики та техніки. Практики фланерства.
дипломная работа [117,0 K], добавлен 24.07.2013Реформаційний рух на українських землях, заснування братств, їх заслуга в національно-культурному піднесенні в XVI-XVII ст. Загострення конфесійної боротьби, покатоличення українського населення. Україна в уявленні іноземців. Зміни в духовній культурі.
реферат [27,7 K], добавлен 25.03.2010Біоніка в дизайні як окрема, відносно нова частина біонічної науки, її специфіка та значення в сучасному мистецтві, базові напрямки. Принципи використання тектоніки біологічних конструкцій, методів і механізмів трансформації. Форми природних об'єктів.
реферат [17,5 K], добавлен 15.10.2010
