Український супротив російській агресії в контексті "режисури дії"

Размещено на http://www.allbest.ru

Харківська державна академія культури, м. Харків, Україна

Український супротив російській агресії в контексті «режисури дії»

В. О. Бугайова

Аналізуються публікації Гі Дебора, Р. Кайуа, Б. Массумі та інших, присвячені «суспільству спектаклю», його особливостям та засобам існування. Методологічною основою аналізу «режисури дії» українського супротиву російській агресії стали праці Р. Ешелмана, Дж. Біррінгера та інших, у яких розглянуто різні театралізовані художні форми в сучасній культурі, інші аспекти пробле-ми, яка досліджується. Доведено віддзеркалення героїчного супротиву українського народу росій-ській агресії в сьогоденні сучасними театралізова-ними художніми формами. Акцентується на т. зв. «режисурі дії», завдяки якій формується худож-ньо-естетичне відображення драматичних подій соціокультурної дійсності російсько-української війни сценічними засобами виражальності. На основі аналізу свідомих організованих сценічних дійств українського суспільства виявлено основні символічні ознаки зазначеного супротиву. Оха-рактеризовано комплекс сценічних виражальних засобів, задіяний у «режисурі дії» такого супро-тиву російській агресії. Зазначено перспективи подальших досліджень у цьому напрямку.

Ключові слова: сценічне мистецтво, театралізо-ване середовище, артпроєкт, символіка, режисура дії, Україна, російська агресія.

український супротив режисура дія

V. Buhaiova. Ukrainian resistance to Russian aggression in the context of “directing of action”

The purpose of the article is to analyze the reflection of the Ukrainian people's heroic resistance to Russian aggression in modern theatrical art forms in the context of “action directing”.

The main methodological tool for the study of the mentioned problem is a formal and art-scientific analysis of a set of theatrical artistic forms, which, in our opinion, today form a certain theatrical environment.

An important set of ideas on which the study of such a symbolic environment is based are ideas A. Whitehead, K. G. Jung, T. Todorov, O. F. Losev, Yu. M. Lotman, R. Eshelman, J. Birringer etc.), who considered various aspects of the implementation of “action directing” in the formation of modern artistic forms and symbolic expressions. Approaches substantiated by Guy Debord, R. Caiua, B. Massumi, R. Eshelman, J. Birringer, and others also appear to be methodologically important on various aspects of the problem under investigation.

The result of the research presented in this article is understanding of the main theatrical forms and art practices which are implemented in the context of “directing of action” during Ukrainian resistance to Russian aggression.

The scientific novelty of the research presented in the article is consists in understanding those projects of various typological orientations that were created by Ukrainian artists and Ukrainian society during the active phase of Russian aggression against Ukraine. The article proves that Ukrainian civil society uses both archetypal and ultra-modern figurative and semantic constructions to symbolize its opposition and implements them in the context of “directing of action”.

The practical significance of the results of the study is that based on the understanding of the need to nurture the creative thinking of modern directors of theatrical forms and art projects in accordance with the requirements of both Ukrainian civil society and professional requirements.

Keywords: stage art, theatrical environment, art project, symbolism, action direction, Ukraine, Russian aggression.

Постановка проблеми. Актуальність зазначеної статті зумовлена значимістю тих драматичних подій, які переживає український народ з моменту активної фази російської агресії щодо нашої країни з лютого 2022 р. Супротив цій агресії (військовій, економічній, інформацій-ній) є найважливішою історичною та соціокуль-турною подією, яка відбувається на сьогодні і визначає подальшу долю нашої країни й народу. Звернення до віддзеркалення героїчного супро-тиву українського народу російській агресії в театралізованому символічному дійстві важли-ве ще й тому, що в контексті «режисури дії» від-бувається зворотній контакт з аудиторією, адже «режисура дії» набуває поширення в межових з мистецтвом сферах життєдіяльності. Цей кон-такт є не тільки емоційним, але й дієвим, що є вкрай важливим для українського народу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У наукових публікаціях зарубіжних, вітчизнянихвах трагічного соціокультурного та історичного досвіду. Висновок дослідника про те, що «афек-тивний досвід» (афективне поле сприйняття дійсності) є результатом певної синестезії почут-тів, стає «ключем» до розуміння мети «режису-ри дії», яка сприяє репрезентації такого досвіду через художні театралізовані форми.

Розвинення Р. Каюа теорії гри, певним чи-ном, пояснює орієнтованість ігрових стратегій у межах «режисури дії» на умови невизначено-сті (Caillois, 1958). Безумовно, процеси симво-лізації мають певний ігровий потенціал, але, у випадку символізації певного громадянського пориву, правила гри реалізуються лише част-ково. Цікавими також є й ідеї дослідника щодо ставлення людини до війни як до сакрального (Каюа, 2003).

Важливий для дослідження комплекс літеранеабияк методологічно важливими є підходи, обґрунтовані Гі Дебором, Р Кайуа, Б. Массумі та ін. щодо різних аспектів проблеми, яка до-сліджується. Теорія Гі Дебора щодо розвитку «суспільства видовища» («суспільства спекта-клю») продовжує бути актуальною для роз'яс-нення механізмів існування суспільства в умо вах «капіталістичної демократії». Критичне теж досліджували окремі аспекти зазначеної проблеми: О. Апчел -- проблеми становлення українського документального театру (Апчел а, 2014; Апчел b, 2014), В. Бугайова -- проблему розвитку креативного мислення в режисерській артпрактиці (Бугайова, 2014; Креативне мис-лення, 2017), В. Гореславець -- роль фестиваль-ного руху в процесі освоєння режисури (Г рес-лавець, 2015) О. Лачко -- проблему розвитку некласичних театральних форм (Лачко а, 2014; Лачко b, 2014), І. Мащенко -- питання розвит-ку спортивно-художніх дійств (Мащенко, 2018; Мащенко, 2021), Р. Набоков -- масові форми

1991), . Ешелмана (Eshelman, 2001), Х. Адріа-на (Adrian, 1974), Е. Блоха (Bloch, 1988), М. Бе-наму та Ч. Карамелло (Benamou & Caramello, 1977), Р. Голдберга (Goldberg, 1984; Goldberg, 1997) та ін., у яких розглядались різні аспекти формування акціонізму «режисури дії» тощо. Українські мистецтвознавці та культурологи

ставлення Гі Дебора до споживацької ідеології пояснюється тим, що в капіталістичній цивілі-зації такий «спектакль», зумовлений структу-рою самого суспільства, де існує розподіл праці, підтримує сам себе (Debor 1967). Але, критику-ючи споживацьку ідеологію, дослідник глибоко осмислює атрактивність та подієвість видовищ-них стратегій сучасного суспільства в країнах розвиненої демократії, які активно впливають на прийняття рішень політичними та економіч-ними елітами своїх країн.Апологет «філософії активіста» та «філософії досвіду» Б. Массумі звертається до поняття театрального мистецтва у святково-сміховій «соціальної дії» й осмислює його у вигляді тео-рії афекту (Massumi, 2017). Він поміщає афект як такий у несвідому «зону нерозрізненості» чи «зону невизначеності» між думкою та дією. Ця зона невизначеності є «полем виникнення» де-термінованого досвіду (Massumi, 2002). Зазначе-на теза науковця є важливою для розуміння того, як формується «афективна соціальна дія» в умо

культурі України (Набоков, 2014). Утім, події російсько-української війни гостро актуалізу-вали питання про віддзеркалення українського супротиву сценічними засобами художньої ви-ражальності, активізації технологій «режисури дії» в цьому супротиві.

Мета статті -- проаналізувати віддзеркален-ня героїчного супротиву українського народу російській агресії в сьогоденні сучасними теа-тралізованими художніми формами в контексті «режисури дії». Об'єктом дослідження є «ре-жисура дії» як певний вид прикладної режису-ри, яка реалізується в умовах розмивання меж між мистецтвом і культурою повсякденності, а предметом -- віддзеркалення героїчного супро-тиву українського народу російській агресії в її контексті.

Основним методологічним інструментарієм дослідження зазначеної проблеми є формаль-но-мистецтвознавчий аналіз сукупності театра-лізованих художніх форм та сучасних артпрак-тик, які віддзеркалюють героїчний супротив українського народу російській агресії.

Важливим комплексом ідей, на яких базуєть-ся дослідження, є ідеї, які стосуються як власпериментального мистецтва, то «режисура дії», як прикладна режисура сьогодення, виходить за межі театрального мистецтва як такого, пара-доксальним чином ігровими засобами сценічної виражальності організує важливе суспільно ак-тивне дійство.

Наукова значущість статті полягає в самій постановці проблеми, адже є вкрай важливим наукове осмислення тих проєктів різного ти-пологічного спрямування, які були створені українськими митцями та українським суспіль-ством під час активної фази російської агресії проти України. У статті доводиться, що україн-ське громадянське суспільство використовує як архетипні, так і ультрасучасні образно-смислові конструкції для символізації своєї опозиції во-рогові. Користуючись технологією «режисурине функціонування театралізованих худож- дії», цей важливий для України зміст набуває ніх форм та сучасних артпрактик, означених форми театралізованого масового видовища багатьма дослідниками акціонізму (Р. Ешел-ман, Дж. Біррінгер та ін.), так і ідеї філософів і культурологів ХХ ст. (Б. Расела, Дж. Д'юї, . Карнапа, Ж. Піаже. Е. Касирера, С. Ланґер, А. Вайтхеда, К. Г. Юнга, Ц. Тодорова, О. Ф. Лосева, Ю. М. Лотмана та ін.), які обґрунтовують силу символізації в соціокультурних процесах символічної організації суспільно важливих ігрових дій.

(театралізованої художньої форми). Безумов-но, мистецтво режисури, яке розуміється нами як високий рівень майстерності перетворень художнього матеріалу в просторово-часовому синтезі мистецтв, є важливим інструментом сьогодення. Однією з ключових праць із зазна-ченої проблематики є, як відомо, «Філософія символічних форм» Е. Касирера, яка розглядає філософію культури як філософію символу, а культуру -- як творчість, певну систему симво-лічних форм (Cassirer, 1923-1929), і цей висно-вок є вкрай продуктивним для розуміння про-цесів утворення і художніх форм зокрема.

Виклад основного матеріалу дослідження. Як відомо, активна фаза російсько-української війни розпочалась для нашої країни 24 люто-го 2022 р. неспровокованим Україною втор-гненням російського агресора на землю нашої країни. Утім, агресивні військові, економічні та інформаційні дії велись рф з 2014 р. і завж-ди викликали супротив українського народу. Утвердження агресором думки про відсутність метамодерних соціокультурних процесів, які потребують від суспільства орієнтації на «від-критий публічний жест». Цікавий висновок сто-сується того, що в діджиталізованому просторі сучасної культури «режисура дії» має здатність масштабуватись (Birringer, 1991). Це примно-жує атрактивність зазначеного «відкритого пу-блічного жесту», не в останню чергу і завдяки суспільному резонансу Якщо традиційна театральна режисура властива інституційному вої революції 2004 р., створило певну сукупність театр , де формується естетична цінність мис-тецької інформації як самоціль елітарного екс ноциду української нації ніколи не приховува-лись, а на момент вторгнення артикулювались, відкрито та цинічно. Мета агресора -- ракетний терор, придушення опору громадянського су-спільства, знищення української державності -- викликала активний супротив усіх верств су-спільства України і її політичного керівництва.

Саме громадянське суспільство України, яке встигло сформуватись під час подій Помаранче-ного відображення драматичних подій війни і, що особливо важливо, віддзеркалення україн-ського супротиву агресорові в масштабах від особистості до суспільства загалом.

Українці, які залишились боронити рідну землю на воєнному, економічному, інформацій-ному і культурному фронтах, та українці, котрі виїхали за кордон і там розпочали організову-вати супротив агресорові, об'єднались у своє-му прагненні перемоги над росією. Підтримані прогресивними країнами світу, українці в масо-вих масштабах осмисленої діяльності віднахо-дили в певних образно-символічних конструк-ціях ті смисли, які надихали і досі надихають націю протидіяти ворогу.

Символізм українського супротиву росій-ській агресії утворюється як «класичними» формами масової художньої культури, так і різ-номанітними некласичними театралізованими формами і сценічними практиками.

Так, серед найпоширеніших «класичних» форм масової художньої культури є: концертні проєкти (з різновидами -- мітинги-концерти, концерти з телетрансляцією тощо); театралізо-вані мітинги; фестивальні проєкти та ін.

Одним з масових концертів, які надихнули як учасників, так і майже 5000 реально присутніх глядачів / слухачів та багатомільйонну телеау-диторію світу, стало «Євробачення», перемогу в якому здобув український гурт та концерт-ний проєкт «KALUSH ORCHESTRA» (режи-сер-постановник виступу: О. Жембровський). Перемога «KALUSH ORCHESTRA» надихну-ла українську націю, підтвердила силу її духу, а пісня-переможець стала «вірусною» у всьому світі. Основою символічно-смислової концепції проєкту став образ матері -- вселенська Мати, яка надає життя всьому на землі, національна -- Мати-українка, яка народжує та дбає про своїх дітей, та Мати духовна -- берегиня українського духу, котра надихає їх і захищає своїх дітей. На-ціональні архетипи, покладені в основу музич-ного проєкту, не тільки «підтримувались» тем-поритмічно піснею та танцем виконавців, але й візуалізувались мультимедійними засобами художньої виражальності, транслюючи синер-гію українського духу на увесь світ. Режисура виступу українського гурту повністю відповдала смисловому наповненню пісні, яка пред-ставлялась. Мінімалізм театрально-сценічних виражальних засобів з наявністю акцентної ві-зуальної деталі (рожевого капелюха головного виконавця), виправданий ситуацією війни, не відволікав від змісту пісні, яскравої та глибокої водночас. Сам факт прямої трансляції виступу підвищив атрактивність «жесту» українського гурту й його символічне та соціокультурне зна-чення (це продемонстрував, до речі, приклад з «поширенням» зазначеного капелюха як сим-волу українського супротиву по світу).

Іншим прикладом використання «режисури дії» в організації українського супротиву ро-сійській агресії став музично-концертний про-єкт, організований та створений Благодійним фондом М. Єфросініної «Доброго вечора, ми з України», був розпочатий відомою українською телеведучою з Варшави. Проєкт об'єднав прак-тично всі країни Європейського Союзу (його аудиторія становила 5000-10000 офлайн- й онлайн-глядачів / слухачів). Особливістю за-значеного проєкту став збір коштів на підтрим-ку України в її боротьбі з агресором. Символіка українського прапору, національна орнамен-тика нашої країни склала образну символічну конструкцію цього проєкту. Активне донату-вання публікою української армії під час тран-сляції, реакція підтримки його аудиторією ідеї супротиву російській агресії та щирий відгук на «художній жест» учасників проекту дозволила М. Єфросіній масштабувати енергію супротиву на багато країн Європи.

Ще один з наймасштабніших проєктів су-противу, організований за кордоном, -- «SAVE Ukraine #STOPWAR» -- концерт-телемарафон з ретрансляцією на 20 країн світу. Ідея проєкту, закладена в його назві, об'єднала лідерів думок світової спільноти, активістів, волонтерів усього світу на підтримку України в російсько-україн-ській війні. Синтетичність художнього та доку-ментального матеріалу (під час концерту-теле-марафону транслювались документальні кадри російсько-української війни), створення ефек-ту співпереживання й співучасті глядача в цьо-му дійстві (донатування ЗСУ, волонтерських проєктів в інтерактивному режимі) свідчить

про використання технологій «режисури дії» в організації зазначеного артпроєкту.

Ціла серія мітингів-протестів «SAVE Ukraine, SAVE Mariupol» проведена по всій Україні, за кордоном на підтримку жителів Маріуполя та мужніх героїв -- АЗОВців, які його захищали. Трагічна доля захисників стала предметом бага-тьох виставок, інсталяцій та інших культурних проєктів усієї країни. На підтримку ЗСУ й вій-ськовополонених АЗОВців у Києві 21 серпня 2022 р. відбувся масовий благодійний велопро-біг «FIRE WAY KYIV», у якому взяли участь рятувальники ДСНС, представники громади, усі небайдужі.

Слід зауважити, що сфера театралізованих форм існує як відносно самостійне явище. Вона, певним чином, відрізняється від театрального мистецтва вираженою мірою представленості в ній реального, достовірного, «документовано-го» начала. Утім, вона є певною сукупністю як театралізованих форм різних артпрактик, так і спонтанних проявів «театральності» у повсяк-денній культурі, де вони виконують переважно функції естетизованих форм загального куль-турно-комунікативного спрямування. Свого часу, О. Апчел проаналізувала важливий аспект подолання меж між театральною культурою та культурою повсякденності (Апчел b, 2014 ), довівши, що результатом такого поєднання є «гібридні» художні форми з оберненістю в по-всякденність, підтверджену документально. І не тільки вистави документального театру як такого. Це, насамперед, театралізовані форми, які створюються за допомогою «режисури дії» у формі багатозначної історії-комунікації, на межі мистецтва та повсякденного потоку життя.

Так, напередодні свята Державного прапора та Дня Незалежності України в Києві, на Хре-щатику організували виставку-показ знищеної техніки окупантів. Буденне життя киян поєдна-лось з гордістю за ЗСУ, за українських героїв, які боронять нашу землю. Агресор мріяв «про-йти Хрещатиком», йому «організували» цей наочний «парад». Символічно, що навіть діти підходили до цієї техніки (уже металобрухту) і пишались міццю наших воїнів.

«Мова, кухня, традиції» -- зазначена симво-лічно-смислова конструкція закладена в про-єкті «Борщ -- українська культурна спадщи-на». У нього входили як презентації рецептів українського борщу за кордоном, так і вистав-ки, офлайн-стрімінги з кухарями, збирачами українського надбання тощо. Результатом ре-алізації цього міжнародного проєкту стало те, що «український борщ увійшов до списку не-матеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони». Відповідне рішення ухвалили 1 липня 2022 р. на 5-му по-зачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини. «Перемога у війні за борщ -- наша!» -- пові-домив міністр культури та інформаційної полі-тики Олександр Ткаченко у Facebook1.

«Сьогодні 5 місяців моїм заняттям з мовонь-ки. Вони були, є і будуть вільними для всіх охо-чих. Так, заняття нон-стоп. Ні, я не збираюсь брати паузи. Що не розуміють сторонні: це не лише моє волонтерство. Як відповідала я рані-ше на численні неоригінальні питання “звідки у киянки така українська”: це моя освіта, моя робота і моя любов… Так, до нас численні рази приходила русня, писала свій гі(в)мн і матюки на “Азов” та українців. Ні, це нікого не зупини-ло і не відбило бажання вчити мову. Лише по-силило впевненість у важливості цієї справи. Бо мовний фронт пов'язаний із нашою мен-тальністю та її самобутністю», -- так зазначала Міла Шевчук, одна з учасниць проєкту «Вчимо українську»2. Важливими компонентами про-єкту стали концерти української пісні, виставки української культурної спадщини тощо.

Утім, до некласичних театралізованих форм належить і сучасний український документаль-ний театр. «Вона війна» -- прем'єрна постдо-кументальна вистава у Львові, яка народилася в результаті колаборації двох театральних ко-лективів (режисер: К. Васюков з театру «Пу-бліцист»). У виставі використовуються лише реальні історії, що оповідають жінки зсередини війни. Мова в спектаклі -- пряма, оскільки ще не написані навіть документи-мемуари. Баланс

вистави полягає і в чергуванні ігрових візуаль-них та аудіальних історій, які звучать з екрану від безпосередньо носіїв цих історій у супроводі авторської комп'ютерної графіки (медіахудож-ник: Д. Беляєв, випускник ХДАК).

Серед прикладів символізації українського супротиву та втілення національної смислової архетипіки можна назвати і славетну перемогу українського боксера О. Усика за світові титу-ли. Образ українського козака, презентований спортсменом на попередніх зустрічах з супер-ником, надихнув мільйони глядачів поєдинку на підтримку України в її боротьбі. Таким чи-ном, наявність образно-символічних конструк-цій у спортивних масових дійствах, ґрунтовно досліджена І. Мащенко, проявлена в режисурі спортивного дійства до самого бою та підтри-мана стилістично помічниками відомого укра-їнського боксера.

Сучасні некласичні та постнекласичні теа-тралізовані форми кардинально змінили ста-тус митця у його взаєминах із глядачем / слу-хачем. Ми відзначали необхідність формувати креативне мислення сучасного режисера таких театралізованих форм (Бугайова, 2014). Це завдання стоїть не лише перед мистецькими освітніми закладами, але й перед неформальни-ми мистецькими інституціями.

Висновки

Таким чином, можна констатувати, що:

1) віддзеркалення героїчного супротиву українського народу російській агресії сучас-ними театралізованими художніми формами актуалізовано не лише драматичними подіями сьогодення, але й глибоким «архетиповим» крінням української національної свідомості;

2) осмислення тих проєктів різного типоло-гічного спрямування, які були створені україн-ськими митцями та українським суспільством під час активної фази російського агресії проти України, доводить, що українське громадянське суспільство використовує в символізації свого супротиву як архетипові, так і надсучасні обра-зно-смислові конструкції;

3) технологія «режисури дії» є процесуаль-ною, залучаючи людину та її цінності в перспек-тиву сьогодення-майбутнє;

4) той «афективний досвід», який зараз от-римує українська нація у своєму героїчному супротиві російській агресії, стане джерелом та мотивацією подальшого формування креатив-ного мислення сучасних режисерів театралізо-ваних форм і артпроєктів.

Перспективи подальшого дослідження зазна-ченої проблематики полягають у подальшому осмисленні впливу креативного мислення су-часних українських режисерів театралізованих художніх форм і артпрактик на формування театралізованого середовища України та зару-біжжя.

Список посилань

Апчел, О. А. b (2014). Подолання меж між театраль-ною культурою і культурою повсякденності в документальному театрі. Культура та інфор-маційне суспільство ХХІ століття: матеріали всеукраїнської науково-теоретичної конференції молодих учених, 24-25 квіт. 2014 р., 20.

Апчел, О. А. а (2014). Документальний театр у кон-тексті сучасної культури [Автореферат дисер-тації кандидата, Харківська державна академія культури]

Барсукова, О. (2022). Український борщ визнали об'єктом культурної спадщини ЮНЕСКО. Укра-їнськаПравда. Життя.https://life.pravda.com.ua/ culture/2022/07/1/249372/#:~:text.

Бугайова, В. О. (2014). Розвиток системно-креатив-ного мислення майбутнього режисера естради та масових свят. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознав-ство, 3, 222-228.

Каюа, Роже (2003). Людина та сакральне. (Видан-ня, доповнене трьома додатками, про секс, гру, війну в їхньому відношенні до сакрального). А. В. Усик (Пер. з фр.). Ваклер.

Креативне мислення у режисерській арт-практиці (2017): програма та навчально-методичні матері-али. В. О. Бугайова (Розробник). ХДАК. Бібліо-тека Харківської державної академії культури. http://lib-hdak.in.ua/electronic-catalog.html

Лачко О. Ю.a (2014). Енвайронмент -- новаторська театральна практика ХХ століття. Культурно-мис-тецьке середовище: творчість та технології: матеріали Сьомої Міжнародної науково-творчої конференції, 9 квіт. 2014 р., 108-110.

Лачко О. Ю.b (2014). Перформанс у сучасному те-атральному континуумі. Культура та інфор-маційне суспільство ХХІ століття: матеріали

всеукраїнської науково-теоретичної конференції молодих учених, 24-25 квіт. 2014 р., 171-172.

Мащенко, І. О. (2021). Репрезентації спортивно-ху-дожніх дійств у ХХ -- поч. ХХІ ст.: соціокуль-турні виміри. [Дисертація доктора, ХДАК].

Мащенко, І. О. (2018). Репрезентація образу люди-ни у спортивно-художніх дійствах. Achievements and problems in the ?eld of social sciences in the modern world: international sci. and practical conf., December 14-15, 139-141.

Набоков, Р. Г. (2014). Масові форми театрального мистецтва у святково-сміховій культурі України. Автореферат дисертації, ХДАК].

Adrian H. (1974). Total Art: Environments, Happening and Performance. W W Norton & Co Inc.

Benamou, M., Caramello, C. (1977). Performance in Post Modem Culture. Paj Pubn.

Bloch, E. (1988). The Utopian function of art and literature: Selected Essays. The MIT Press.

Caillois, Roger (1958). Les jeux et les hommes. Editions Gallimard.

Debord, Guy-Ernest (1967). La Sociйtй du spectacle. Gallimard Education.

Goldberg, R. (1984). Performance: The Golden Years. ABRAMS.

Goldberg, R. (1997). Performance Art: from futurism to the present.

Massumi, Brian (2002). Parables for the Virtual: Movement, A? ect, Sensation. Duke University Press. Massumi, Brian (2017). The Principle of Unrest: Activist Philosophy in the Expanded Field. Open Humanities

References

Apchel, O. A.b (2014). Overcoming the boundaries between theatrical culture and culture of everyday life in documentary theatre. Kultura ta informatsiine suspilstvo XXI stolittia: materials of the All-Ukrainian scienti?c-theoretical conference of young scientists, April 24-25, 2014, 20. [In Ukrainian].

Apchel, O. A.a (2014). Documentary theatre in the context of contemporary culture [PhD thesis, Kharkiv State Academy of Culture]. [In Ukrainian]. Barsukova, O. (2022). Ukrainian borsch recognized as a UNESCO cultural heritage site. Ukrainska Pravda. Zhyttia. https://life.pravda.com.ua/culture/2022/07/

1/249372/#:~:text. [In Ukrainian].

Buhaiova, V. O. (2014). Development of system-creative thinking of the future stage director and mass holidays. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Mystetstvoznavstvo,,

3, 222-228. [In Ukrainian]

Cayoua, Roger (2003). Man and the sacred. (Edition, supplemented with three appendices, on sex, play, war in their relation to the sacred). A. Usik (Trans. from the French). Wackler. [In Ukrainian].

Creative thinking in directing art practice (2017): program and teaching materials. V. O. Buhaiova (Developer). KSAC. Biblioteka Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury. http://lib-hdak.in.ua/ electronic-catalog.html. [In Ukrainian].

Lachko O. Yu.a (2014). Environments -- innovative theatrical practice of the XX century. Kulturno-mystetske seredovyshche: tvorchist ta tekhnolohii: materials of the Seventh International Scienti?c and Creative Conference, April 9, 2014 р., 108-110. [In Ukrainian].

Lachko O. Y.b (2014). Performance in the modern theatrical continuum. Kultura ta informatsiine suspilstvo XXI stolittia: materials of the All-Ukrainian scienti?c-theoretical conference of young scientists, April, 24-25. 2014 р., 171-172. [In Ukrainian].

Mashchenko, I. O. (2021). Representations of sports and artistic events in the XX -- early XXI centuries: socio-cultural dimensions. [PhD thesis, KSAC]. [In Ukrainian].

Mashchenko, I. O. (2018). Representation of the human image in sports and artistic events. Achievements and problems in the ?eld of social sciences in the modern world: international scienti?c and practical conference., December 14-15, 139-141.

Nabokov, R. H. (2014). Mass forms of theatrical art in the festive and laughing culture of Ukraine. [Dissertation abstract, KSAC]. [In Ukrainian].

Adrian H. (1974). Total Art: Environments, Happening and Performance. W W Norton & Co Inc. [In English].

Benamou, M., Caramello, C. (1977). Performance in Post Modem Culture. Paj Pubn. [In English].

Bloch, E. (1988). The Utopian function of art and literature: Selected Essays. The MIT Press. [In English].

Caillois, Roger (1958). Les jeux et les hommes. Editions Gallimard. [In French].

Debord, Guy-Ernest (1967). La Sociйtй du spectacle. Gallimard Education. [In French].

Goldberg, R. (1984). Performance: The Golden Years. ABRAMS. [In English].

Goldberg, R. (1997). Performance Art: from futurism to the present. [In English].

Massumi, Brian (2002). Parables for the Virtual: Movement, A? ect, Sensation. Duke University Press. [In English].

Massumi, Brian (2017). The Principle of Unrest: Activist Philosophy in the Expanded Field. Open Humanities Press. [In English].

Размещено на Allbest.ru