Вплив знаменитих співаків діаспори на розвиток українського вокального виконавства (на прикладі творчості Іри Маланюк)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив знаменитих співаків діаспори на розвиток українського вокального виконавства (на прикладі творчості Іри Маланюк)

Світлана Вишневська,

кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри виконавського мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)

Наталія ШЕВЧЕНКО,

кандидат мистецтвознавства, викладач кафедри виконавського мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)

Актуальність проведення наукових мистецтвознавчих пошукувань у галузі документознавства натепер підтверджується певною обмеженістю, а подекуди і відсутністю значної частини інформативних джерел стосовно багатьох знаменитих українських митців, які здобули світове визнання далеко за межами батьківщини у період повоєнних років ХХ століття. Низка політичних та соціальних факторів, притаманних суспільству того часу, призвели до помилок, упередженості, перекручень, а подекуди спотворень та замовчувань важливих фактів та оцінки впливу виконавства, творчості знаменитих музичних митців на формування та розвиток українського музичного мистецтва. Тому дослідження індивідуального внеску української співачки Ірини Мала- нюк у західно-європейське вокальне мистецтво другої половини ХХ- початку ХХІ ст. та його впливу на сучасне українське вокальне виконавство є доцільним та актуальним.

Світова оперна діва, людина надзвичайного таланту і прагнення до праці, українка, яка з гордістю все життя підкреслювала свою національну приналежність - Ірина Осипівна Маланюк (1919-2009) - «українка з Галичини», “Kammersengerin” Мюнхенської та Віденської державних опер, Примадонна оперної сцени, професор інтерпретації співу в аспекті концертно-виконавської та педагогічної діяльності. Феноменальна вокальна виконавиця, яку з гордістю вважають відомою австрійською, швейцарською, німецькою та українською оперною співачкою.

У репертуарі співачки понад сімдесят оперних партій, близько п'ятдесяти сольних партій у кантатах, ораторіях, месах та інструментально-вокальних творах композиторів-класиків і сучасних авторів, велика кількість солоспівів як українських, так і західноєвропейських композиторів. Частина творів репертуару Іри Маланюк посідає чільне місце у репертуарі студентів-вокалістів мистецьких закладів.

Ще одним яскравим проявом визнання та поваги до надзвичайного таланту співачки стали започатковані у Івано-Франківську вокальні конкурси імені Іри Маланюк, що дають можливість проявити себе молодим обдарованим виконавцям.

Ключові слова: вокальне виконавство, репертуар, оперні партії, конкурс, лауреат. вокальне мистецтво маланюк музикознавчий

Svitlana VYSHNEVSKA,

PhD, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Performing Arts Educational-Scientific Institute of Arts of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

Natalia SHEVCHENKO,

Постановка проблеми

Сучасний розвиток музикознавчої науки в Україні неможливий без проведення науково-прикладних досліджень у галузі документознавства. На жаль, тривале нехтування джерельною базою протягом багатьох років, завдяки певним політичним та соціальним факторам, призвело до значної обмеженості інформативного поля, внаслідок чого творча спадщина окремих українських митців на джерельному і бібліографічному рівнях вивчена вкрай слабо. Це своєю чергою стало причиною відсутності ґрунтовних музикознавчих досліджень, присвячених окремим діячам української та світової музичної культури, і, як наслідок, впливу їхньої діяльності на розвиток мистецтва сьогодення.

Аналіз досліджень

Станом натепер творчий доробок окремих митців української діаспори аналізувався у монографіях та статтях (Г. Карась (Карась, 2012), В. Дутчак (Дутчак, 2013), С. Пав- лишин (Павлишин, 1994), В. Трощинського (Тро- щинський, 2001), К. Чернової (Чернова, 2007). У зарубіжній періодиці культурологічна і мистецтвознавча проблематика стосовно діаспори висвітлювалася в роботах таких дослідників, як М. Дитиняк, З. Лисько, В. Витвицький, А. Руд- ницький, А. Гнатишин та ін.

Проте, незважаючи на це, на сучасному етапі виникла гостра необхідність заповнення прогалин, виправлення помилок або перекручень, подолання упереджених підходів до вивчення й оцінки окремих мистецьких особистостей, їхньої творчості, ролі в мистецькому процесі певного історичного періоду. Тому тематика наукових пошукувань у напрямі поглибленого вивчення та об'єктивної оцінки творчості зірки світової оперної сцени Ірини Маланюк (якій під час Другої світової війни довелося емігрувати до Відня, а потім прийняти громадянство Швейцарії, проте вона до кінця життя наголошувала на своєму українському походженні) є актуальною і потрібною.

Мета статті полягає у дослідженні індивідуального внеску української співачки Ірини Мала- нюк у західно-європейське вокальне мистецтво другої половини ХХ - початку ХХІ ст. та його вплив на сучасне вокальне виконавство.

Виклад основного матеріалу

Талановиті українські співаки завжди були і є у сфері музичного мистецтва відомими постатями, завдяки яким світ дізнавався про Україну, про існування української нації. Згадаймо таких видатних митців, вихідців із Західної України, як тенор Модест Менцинський, сопрано Соломія Крушельницька, тенор Олександр Мишуга. Проте не всі прославлені у світі імена українських митців добре відомі широкому загалу на рідних теренах. До маловідомих в Україні постатей, які прославили національне оперне мистецтво, належить Іра Маланюк, видатна співачка, найактивніший період творчої діяльності якої припадає на 50-60-і рр. ХХ ст.

Людина феноменального таланту, працьовитості та завзяття, патріотизму. Своє життєве кредо велика співачка виразила такими словами: «Мені снилося, що життя - радість. Я пробудилася і зрозуміла - це обов'язок. Я почала працювати, і ось - обов'язок став радістю!» (Маланюк, 2001: 248-249).

Наполігши на сценічному імені Іра Маланюк, виконавиця пояснила своє бажання максимально зберегти рідне, родинне, українське звучання власного ймення та повністю уникнути можливих трактувань на російський манер (Іріна) та європейський (Ірен, Ірена).

Іра Маланюк народилась 29 січня 1919 року у м. Станиславів, нині Івано-Франківськ. Цікавою та унікальною є родинна лінія мисткині. По матері - вона прямий нащадок французького герцога фон Гіза, одного із претендентів на французький трон. 1792 року, у час революції, йому довелось втікати до Австрії за порадою цісаря Франца і приєднатися до угорського двору і прийняти прізвище фон Кісс. Його дочка Францізка Гіз вийшла заміж за німця Кайзера фон Кайзерсгаймба, а онука, Амалія, 1818 року народження, стала дружиною Ріттера фон Ключаріча. Своєю чергою їхня донька Габріела познайомилася у Відні з українцем Олександром Жуковським, котрий тут студіював медицину. Молоді люди одружилися і 1882 року поїхали в Галичину, спершу до с. Глушкова біля Городенки, малої батьківщини Олександра, а далі - до Станіславова, де Олександр Жуковський відкрив медичну практику і невдовзі став головним лікарем дирекції залізниці й отримав титул придворного радника. Донька доктора Жуковського Ольга - майбутня мати Іри Мала- нюк - вийшла заміж за військового лікаря австрійської армії, полковника Української Галицької Армії доктора Осипа Маланюка. Батько Ірини Маланюк був кузеном Соломії Крушельницької.

Майбутня оперна діва навчалась в українській приватній школі імені М. Шашкевича та два роки в українській жіночій гімназії. А перший крок до оперної сцени маленька Іра зробила під керівництвом відомого українського композитора Ярослава Барнича, який силами станіславівських гімназистів поставив оперу Лисенка «Коза-Дереза».

Захоплення музикою і вокальні дані привели її до консерваторії при Польському Музичному Товаристві ім. С. Монюшка у Станиславові. Далі навчання у знаменитих Адама Дідура у Львові, період 1937-1939 рр., Анни Бар-Мільденбург у Відні, 1944 р. Удосконалювала майстерність у «Моцартеумі» у м. Зальцбург влітку 1944 р.

Проте творчий шлях знаменитої оперної діви був іноді непередбачуваним. Перший спектакль у Граці 1945 року, роль Азучени в опері «Трубадур» Дж. Верді, залишився незабутнім моментом у житті співачки. Ірині потрібно було показати себе якнайкраще у ролі, щоб затриматися на цій постійній посаді. Саме тоді сталося вперше, що вона була змушена без будь-якої репетиції виконати партію, яку ще ніколи на сцені не співала. Співачка пішла на цей великий для неї ризик. Була в цьому і сміливість молодості, і життєва необхідність. Коли диригент Коєтинський спитав її, чи вже співала Азучену, вона відповіла, що так, і їй вистачить дві проби з оркестром. Коєтинський пообіцяв репетиції, але не міг дотримати обіцянки. Отож, довелося вперше на сцену вийти без проб. Коли зустрілася з цим диригентом уже в зеніті слави, він спитав її, як тоді було насправді. В рецензії на «Трубадура» (від 16.12.1945 р.) критики зауважили, що «... здобуття Іри Маланюк для нашої сцени є безсумнівно великим осягненням <...> її Азучена втілюється в не порівняльному альтовому звучанні <...> розвиток її дії. тільки підвищував наше визнання для високих якостей артистки.» (Павлишин, 1994: 25).

Ще одним цікавим моментом для співачки було призначення на роль Фріки, дружини всемогутнього Вотана у театралогії Р. Вагнера «Перстень Нібелунгів», у байройтському фестивалі 1951 року. Згідно з програмою цю партію мала співати Елізабет Гинген, та вона занедужала і не змогла виступити. Молода співачка Іра Мала- нюк за три години вивчила партію. Байройтська щоденна газета після спектаклю вийшла з підзаголовками «Випадок з виконавицею ролі Фріки», «Варта подяки заміна Ірою Маланюк». А у заголовній статті написано «.Іра Маланюк, яка з гідною подяки сміливістю перейняла невдячне завдання прийти з допомогою, тому що вона ще ніколи не стояла на сцені як Фріка, змогла очевидно виконати цю роль тільки імпровізаторськи, але довела, помимо необхідно імпровізованої гри, першорядні вокальні якості, так що хотілося б діждатись в Байройті її дійсно підготовленої Фріки» (“Festspiel Nachrichten” від 13.08.1951) (Павлишин, 1994: 69).

За своє довге творче життя Іра Маланюк виконала понад сімдесят мецо-сопранових партій як в операх раннього класицизму («Орфей» К. Глюка), пізнього бароко («Ксеркс», «Юлій Цезар» Г. Генделя), так і в операх В. Моцарта, Дж. Верді, Дж. Пуччіні, М. Равеля, М. Мусоргського, К. Онеггера, Р. Штрауса, І. Стравінського та багатьох інших. Окремо слід виділити виконання мист- кинею одинадцяти партій у дев'яти операх Р. Вагнера, зокрема: Фріка «Золото Рейну», Фріка «Валькірія», Норна, Вальтраута «Загибель богів», Ортруда «Лоенгрін», Магдалена «Нюрнберзькі майстер-зінґери», Мері «Літаючий голландець», Кундрі, Дівчина-квіт «Парсіфаль», Бренгена «Трістан і Ізольда», Венера «Тангойзер».

Іра Маланюк відома концертно-камерна співачка. Її сильний, широкого діапазону і рівний в усіх регістрах голос, абсолютно вільне володіння ним, що свідчить про досконалу вокальну школу, музикальність, висока загальна культура і справжній артистизм виконавиці, який поєднувався з повсякденною наполегливою працею, забезпечили їй шалений успіх і переможне сходження до вершин світової слави.

Концертний репертуар співачки охоплює солоспіви композиторів різних епох і народів, як класиків (Й. Гайдн, Г Гендель, В. Моцарт, Й. Бах, Л. Бетховен), так і романтиків (Ф. Шуберт, Р. Шуман, Й. Брамс), а також і її сучасників - І. Стравинського, Й. Штрауса, П. Хіндеміта, А. Шенберга, А. Берга та багатьох інших.

Чільне місце в репертуарі Іри Маланюк належало вокальним творам М. Лисенка, Б. Лятошин- ського, С. Людкевича, В. Барвінського, Д. Січин- ського, Н. Нижанківського, А. Гнатишина, а також українським народним перлинам. Вона підготувала і виконала з різними симфонічними оркестрами понад 50 сольних партій у кантатах, ораторіях, месах та інструментально-вокальних творах композиторів-класиків і сучасних авторів. Співала, зокрема, в прем'єрах ораторій швейцарських композиторів - у «Книзі за сімома печатями» Франца Шмідта й у «Голгофі» Франка Мартена.

Талановита, феноменально працьовита, геніально артистична співачка світового рівня Іра Маланюк не забута і в рідному місті. 29 червня 2014 року відбулася значна подія для музичної громадськості Івано-Франківська - урочисте відкриття анотаційної дошки нашій славній землячці, оперній та концертно-камерній співачці світового рівня Ірі Маланюк. Дошка встановлена на вул. Грушевського, 17, на будинку, де пройшли дитячі та підліткові роки співачки. А 15 жовтня 2016 року Івано-Франківській обласній філармонії присвоєне ім'я Іри Маланюк.

Проте, мабуть, найкращим визнанням таланту співачки стали започатковані у Івано-Франківську вокальні конкурси, які презентували нову хвилю послідовників великої мисткині.

18-21 квітня 2007 року відбувся Перший Всеукраїнський конкурс молодих вокалістів Ірини Маланюк. Захід курувався Інститутом мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури і туризму України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації та обласної ради, міського голови та виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

За словами організаторів, основною метою конкурсу є виховання культури студентів музичних відділень навчальних закладів І, ІІ, ІІІ і ІУ рівнів акредитації, продовження традицій національної вокально-виконавської школи, популяризація та впровадження у активну навчально-виконавську практику вокальних творів західноукраїнських композиторів, а також виявлення і підтримка вокально обдарованих молодих виконавців.

Перший Всеукраїнський конкурс молодих вокалістів Ірини Маланюк проводився у двох номінаціях: молоді виконавці навчальних закладів І та ІІ рівнів акредитації; молоді виконавці навчальних закладів ІІІ і ІУ рівнів акредитації.

Заявки на конкурс подали представники із 15 міст України: Києва, Ужгорода, Донецька, Вінниці, Хмельницького, Львова, Чернігова, Сум, Одеси, Мукачева, Харкова, Миколаєва, Чернівців, Дрогобича, Івано-Франківська.

Серед переможців слід відзначити володаря Гран-прі конкурсу, студента ІУ курсу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Станіслава Куфлюка. Дипломантами І ступеня стали студенти Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Микола Сисак (ІІІ курс) та Іванна Челяк (ІУ курс). Дипломанти ІІ ступеня - студент ІУ курсу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Василь Садовський та студентка ІІ курсу Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка Ірина Ключковська. Почесну нагороду - дипломант ІІІ ступеня - розділили між собою студенти Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка Макарій Пігура (ІІІ курс) та Ольга Антощук (ІУ курсу) та студент ІУ курсу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Хуан Пінь Мінь.

Успіх першого конкурсу надав організаторам упевненості в рішенні проводити його на постійній основі раз у два роки. Другий Всеукраїнський конкурс молодих вокалістів Ірини Маланюк 2009 року приніс перемогу молодим виконавцям: дипломант І ступеня - студентка ІІІ курсу Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка Надія Гринишин; дипломанти ІІ ступеня - студент ІІІ курсу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Володимир Фісюк, студентка ІУ курсу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Оксана Кречко та студент ІІ курсу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Ростислав Герилів. Дипломантами ІІІ ступеня стали студентка ІУ курсу Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Світлана Басовська, студенти ІІІ курсу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Олег Чигер (ІІІ курс) та Богдан Фарбішевський (V курс) та студентка ІІІ курсу Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка Ірина Плекан.

У 2011 році відбувся Третій Всеукраїнський конкурс молодих вокалістів Ірини Маланюк. Серед переможців слід відзначити: володарку Гран-прі конкурсу, студентку ІУ курсу Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка Олександру Кайсіну. Диплом І ступеня одержала студентка ІІ курсу Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка Мар'яна Михасяк.

Дипломами ІІ ступеня нагороджено студентку І курсу Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка Марію Шрам та студентку V курсу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефа- ника Ольгу Яловенко. Дипломантами ІІІ ступеня стали студент ІІ курсу Ніжинського державного університету імені М. Гоголя Сергій Гладарьов, студентка УІ курсу Ніжинського державного університету імені М. Гоголя Любов Пархоменко, студент ІІІ курсу Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Олександр Вознюк.

Під час виступів відбувся цікавий і зворушливий момент: конкурсант з Китаю, студент ІІ курсу Київського університету імені Бориса Грінченка Євген Лі, нагороджений дипломом «За краще виконання української народної пісні», котрому за жеребом випало співати останнім, вийшовши на сцену, поклонився портретові Іри Маланюк, а потім публіці.

Традиційно у травні 2013 року Івано-Франківськ зустрічав конкурсантів IV Всеукраїнського конкурсу молодих вокалістів Ірини Маланюк. У конкурсі брали участь студенти музичних відділень педагогічних, культосвітніх і музичних училищ, коледжів, вокальних, музично-педагогічних та факультетів театрального мистецтва вищих навчальних закладів України. Учасники змагалися за краще виконання старовинної та класичної арії і романсу західноєвропейських та українських композиторів XIX-XX століть, народних пісень.

Гран-прі конкурсу отримала студентка ІУ курсу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Мар'яна Мазур. Дипломантами І ступеня стали студент ІУ курсу Київського університету імені Бориса Грінченка Тарас Мендель та студент У курсу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимир Рудницький. Дипломантами ІІ ступеня - студенти Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Сте- фаника Надія Кіндрат (У курс) та Наталія Сте- цюк (ІІІ курс). Дипломантами ІІІ ступеня - студентка ІІ курсу факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка Людмила Лисятинська та студент І курсу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефа- ника Петро Гарасимів.

Ювілейний, П'ятий Міжнародний конкурс молодих вокалістів імені Іри Маланюк відбувся у квітні2015 року. Конкурс проводивсяутрьохномі- націях, особливою «родзинкою» став третій тур - виконання арії у супроводі симфонічного оркестру.

Програма конкурсу теж змінилася відповідно до вимог конкурсу міжнародного рівня:

І номінація «Молоді виконавці навчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації»

I тур: 1. Арія з опери, кантати, меси або ораторії композиторів ХУІІ-ХУІІІ ст.

2. Романс. 3. Народна пісня.

II тур: 1. Розгорнута арія з опери європейського або американського композитора ХІХ-ХХ ст.

2. Романс західноукраїнського композитора ХІХ- ХХ ст. Для зарубіжних учасників - солоспів національного композитора своєї країни ХІХ-ХХ ст.

3. Українська народна пісня. Для зарубіжних учасників - народна пісня своєї країни.

ІІ номінація «Молоді виконавці навчальних закладів ІІІ і ІУ рівнів акредитації»

I тур: 1. Арія з опери, кантати, меси або ораторії композиторів ХУІ- ХУІІІ ст. 2. Класичний романс. 3. Народна пісня.

II тур: 1. Розгорнута арія з опери європейського або американського композитора ХІХ- ХХ ст. 2. Арія з опери українського композитора. Для зарубіжних учасників - арія з опери композитора своєї країни ХІХ-ХХ ст. 3. Романс західноукраїнського композитора ХІХ-ХХ ст. Для зарубіжних учасників - солоспів національного композитора своєї країни ХІХ-ХХ ст.

III номінація «Молоді виконавці навчальних закладів ІІІ і ІУ рівнів акредитації» (спеціальність - академічний спів)

І тур: 1. Арія з опери, кантати, меси або ораторії композиторів ХУІ-ХУІІІ ст. 2. Класичний романс. 3. Народна пісня.

II тур: 1. Розгорнута арія з опери європейського або американського композитора ХІХ-ХХ ст.

2. Арія українського композитора. Для зарубіжних учасників - арія композитора своєї країни. 3. Романс західноукраїнського композитора ХІХ-ХХ ст. Для зарубіжних учасників - романс композитора своєї країни ХІХ-ХХ ст.

III тур: Арія з опери у супроводі симфонічного оркестру. (Слід вибрати одну арію із запропонованого списку і вказати в анкеті. Арія може бути повторена із ІІ туру).

Цей конкурс виявився переможним для молодих вокалістів: дипломанти І ступеня - студент V курсу Київського університету імені Бориса Грінченка Євгеній Васюков та студентка ІІ курсу Музичної Академії у Кракові (Польща) Юстина Блюй. Дипломанти ІІ ступеня - студентка V курсу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Юліана Клименко, студентка ГУ курсу Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Ірина Жовтолист та студент ІІІ курсу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Петро Гарасимів. Серед дипломантів ІІІ ступеня - студент І курсу кафедри церковної музики педагогічного факультету Католицького університету в Ружомбергу (Словаччина) Андрій Моцік, студенти Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ліля Кушнір (V курс), Наталія Стецюк (V курс) та Андрій Галавай ^V курс).

З огляду на низку об'єктивних причин наступний конкурс відбувся 29 листопада - 1 грудня 2018 року, присвячений знаменній даті - століттю з дня народження Ірини Маланюк. VI Обласний відкритий конкурс вокального мистецтва імені Іри Маланюк проходив у двох номінаціях: «Молоді виконавці навчальних закладів ІІІ-ГУ рівнів акредитації» та «Професійні вокалісти». Серед переможців - дипломантка І ступеня магістрантка Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського Інна Калугіна, дипломант ІІ ступеня студент (V курсу Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Назар Микуляк. Дипломантами ІІІ ступеня стали: студент (V курсу Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Борис Мидлик, магістрантка Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Марія Санкович та магістрантка Львівського національного університету імені Івана Франка Юлія Єлькіна.

Загалом у конкурсах взяло участь більше двох сотень молодих, талановитих виконавців, які змогли заявити про себе на професійній сцені.

Висновки

Дослідження життєвого та творчого шляху видатної оперної співачки, вірної доньки України, яка все життя підкреслювала свою приналежність цій державі, доводить, що ретельний аналіз культурно-мистецького життя української діаспори міжвоєнного періоду XX ст. дає можливість стверджувати її фундаментальну роль у збереженні історичної пам'яті українського народу. На прикладі Ірини Маланюк мистецтвознавці доводять, що найвагоміші досягнення європейського українства цього періоду - збереження культурної та політичної ідентичності української нації та доказ абсолютної конкурентоспроможності у сферах світового музичного мистецтва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дутчак В. Бандурне мистецтво українського зарубіжжя : монографія. Івано-Франківськ : Фоліант, 2013. 488 с.

2. Карась Г. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття : монографія. Івано- Франківськ : Тіповіт, 2012. 1164 с.

3. Маланюк Іра. Голос серця. Автобіографія співачки “Collegium musicum” Львівського Товариства Ріхарда Вагнера, Львів, 2001. 306 с.

4. Павлишин С. Історія однієї кар'єри. Львів : Неділя; Вільна Україна, 1994. 106 с.

5. Трощинський В. Українці в світі. Україна крізь віки, Київ, 2001. Т 15. 142 с.

6. Чернова К. Українська діаспора як соціокультурна система. Київ : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2007. 347 с.

REFERENCES

1. Dutchak V. Bandurne mystetstvo ukrainskoho zarubizhzhia: monohrafiia [Bandura art of the Ukrainian abroad]: monograph. Ivano-Frankivsk: Tome, 2013. 488 p. [in Ukrainian].

2. Karas H. Muzychna kultura ukrainskoi diaspory u svitovomu chasoprostori ХХ stolittia: monohrafiia [Musical culture of the Ukrainian diaspora in the world space of the 20th century]: monograph. Ivano-Frankivsk: Tipovit, 2012. 1164 p. [in Ukrainian].

3. Malaniuk Ira. Holos sertsia. Avtobiohrafiia spivachky “Collegium musicum” Lvivskoho Tovarystva Rikharda Vahnera [The voice of the heart. Autobiography of the singer “Collegium musicum” of the Lviv Association of Richard Wagner], Lviv, 2001. 306 p. [in Ukrainian].

4. Pavlyshyn S. Istoriia odniiei kariery [One career story]. Lviv: Sunday; Freedom of Ukraine, 1994. 106 p. [in Ukrainian].

5. Troshchynskyi V. Ukraintsi v sviti. Ukraina kriz viky. [Ukrainians in the world. Ukraine through the ages], Kyiv, 2001. Vol. 15. 142 p. [in Ukrainian].

6. Chernova K. Ukrainska diaspora yak sotsiokulturna systema [Ukrainian diaspora as a socio-cultural system]. Kyiv: Kyiv. Taras Shevchenko National University, 2007. 347 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru