Сучасне/актуальне мистецтво у художній критиці Києва початку ХХІ століття

Під поняттям «сучасне мистецтво» критики розуміють мистецтво, яке прагне проникнути у повсякденне життя. У цьому відчувається вплив міркувань одного з провідних теоретиків постмодернізму, німецького художника Й. Бойса, який проголосив мистецтвом «усе, що лежить під сонцем». Йдеться про стирання / розмивання кордонів між мистецтвом і життям. Оскільки останнє мислиться як певний процес, важливим стає саме він, а не матеріальне втілення твору чи кінцевий результат. Тому розширення меж мистецтва шляхом звернення до енвайроментів, хепенінгів і перформансів, які передбачають комунікацію, налагодження діалогу з глядачем, спонукають до переосмислення і руйнування суспільних міфів та пошуку нових смислів, трактують прикметну рису сучасного мистецтва: «Мистецтвом виступають не самі об'єкти, а художній жест, яким художник «за замовчуванням» позначає зв'язок життя і мистецтва» (Скрипник-Миська, 2019: 277). Як бачимо, під поняттям «сучасне мистецтво» критики розглядають public art і різновиди акціонізму, художнє документування, вияви так званої дематеріалізації мистецтва (термін введено американською арт-критикинею Л. Ліпард), що передбачає заміщення об'єкту мистецтва описом чи текстом. Таким чином істотна частина сучасного мистецтва мислиться як враження глядача про художній жест.

Конкретизації розуміння художньою критикою Києва поняття «сучасне мистецтво» сприяє й розгляд суджень щодо типових ознак та організації побудови твору, яка може виражатися цим терміном. Істотною рисою такого мистецтва, на думку критиків, є його експериментальний характер (замість наслідування традицій чи відтворення усталених шаблонів), що виявляється у дослідженні певних ідей, цінностей, стереотипів, контекстів і подальшої гри з ними; відборі та комбінуванні / нашаруванні культурних текстів і кодів; апробації залучення у сферу мистецтва не художніх методів і новітніх технологій, зокрема медіа. Досить точно окреслює цю особливість мистецтвознавиця М. Шейніна: «Сучасне мистецтво харчується і підживлюється старим - не формою і кольором, основами композиційної побудови, а ретельно пережовує і перетравлює духовний зміст - відчуття / враження, спосіб мислення і якусь хворобливість свідомості / усвідомлення себе і світу, світу в собі» (Шейнина, 2000: 55).

Сутнісною особливістю сучасного мистецтва, на якій наголошують критики, є фокусування уваги на смислових значеннях і контекстах, які несе або до яких апелює мистецький твір, його здатності актуалізувати наявні дошкульні питання шляхом конструювання потужного семантичного простору навколо неї за допомогою добору відповідних засобів і методів (зокрема, комунікативних форм висловлювання).

Поняття «сучасного мистецтва» критики асоціюють із медійністю та інтерактивністю, які визначають його доступність і масовість, складають основу для художньої фотографії, відеоарту й інших видів медіамистецтва. Синтезування різних практик, ведення активного критичного діалогу з наукою, політикою і економікою визначило інтегральну та комунікаційну природу мистецтва, яка вказує на діалог між автором, твором і глядачем.

Зазначені особливості характеру сучасного мистецтва зумовлюють і зміну статусу художника й глядача. На початку ХХІ століття критики згідно постмодерної парадигми сприймають художника сучасного мистецтва як режисера, який не винаходить (як це було в період модернізму), а комбінує існуючі значення (створює гіпертекст). Тобто творити означає досліджувати, а не виробляти кінцевий продукт. Глядач за таких умов сприймається як співавтор чи дійова особа твору. Тому до кола сучасного мистецтва долучають фестивалі, бієнале, проекти, в яких дотримано зазначених ролей (міжнародний фестиваль “Burning Man”, що виключає відсторонену позицію глядачів, передбачаючи, що у загальному фестивальному дійстві певною мірою мають бути залучені всі). О. Авраменко зазначає: «Репрезентація сучасного «актуального» мистецтва відбувається багатоаспектно, «спілкування» з глядачем і провокація останнього на відгук. Головним вважають факт досягнення цієї реакції, виникнення феномену так званої інтерактивності» (Авраменко, 2006: 231).

Активним співучасником реципієнта робить не тільки його безпосередня залученість до певного мистецького жесту (участь у перформансах, хепенінгах та інтерактивних заходах / дійствах), а й множинність / варіативність глядацьких інтерпретацій твору сучасного мистецтва, який є відкритою системою. Таким чином, «Сучасне мистецтво, вийшовши за межі класичного мистецтва, поєднало в єдине ціле творця і глядача, витвір і результат, фабрику і сцену» (Смирная, 2016: 163).

Зауважимо, що експериментально-пошуковий характер мистецтва поточної доби, його інтерактивність, соціальна ангажованість, акцентування уваги на такі (колись маргінальні) практики як медіа, стріт-арт, цифрові технології частина критиків розглядає (у довільних комбінаціях) як визначальні риси актуального мистецтва. У цьому випадку здебільшого йдеться про дублювання одного терміну іншим, зумовленим особливостями перекладу українською мовою англомовного прототипу “contemporary art” - «актуальне мистецтво» замість «сучасне мистецтво» (О. Авраменко, О. Сидор-Гібелинда, Т Злобіна, О. Балашова, К. Тейлор). Подібна ситуація в українських реаліях породжує існування словосполучення «сучасне актуальне мистецтво» як прагнення означити сегмент актуальних практик у сучасному мистецтві. Останнє при цьому вказує на поточний час створення мистецтва, є суто хронологічним показником.

Якщо говорити про пункти, які визначають розбіжність понять сучасне / актуальне мистецтво, то варто звернути увагу на питання комерційності / некомерційності творів мистецтва, наявність провокації / епатажу як необхідної умови стратегії презентації, фокусування на чуттєвому чи раціональному характері сприйняття. Так чи інакше йдеться про те, що критики та мистецтвознавці сучасним / актуальним називають мистецтво, яке відповідає парадигмі постмодерну, про що пише і мистецтвознавець О. Сидор-Гібелінда, зазначаючи, що «contemporary art - синонім актуального, тобто експериментально-пошукового мистецтва наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття. За наших умов - ситуативний синонім постмодерну» (Сидор-Гібелінда, 2008: 291). Варто уточнити, що часові рамки цього терміну позначають не час виникнення contemporary art в українській мистецькій ситуації, а окреслюють часові межі дотичності автора визначення до зазначеного мистецтва (він є сучасником цього періоду), мають суб'єктивний складник.

Словосполучення «актуальне мистецтво» на початку ХХІ століття, окрім експериментального, набуває й іншого відтінку: його використовують для означення творів, які мають успіх у ринковій сфері. На це вказує Т Злобіна, зазначаючи, що «слово «актуальний» як модний, трендовий, в руслі останніх тенденцій активно використовується у споживчих індустріях. Таким чином актуальне стає не-актуальним - перестає вдовільняти соціальний запит на експеримент і продукування альтернативного знання, втрачає громадянську значущість і перетворюється на індустрію з виробництва статусних художніх товарів» (Злобіна, 2010).

Варто зазначити, що доречність вживання терміну «актуальне мистецтво» як синоніму “contemporary art” викликає сумніви з огляду на його незрозумілість в європейському і американському мистецькому контексті («актуальне мистецтво» часто перекладають як “Actual Art”, що є калькою), де поняттям Actual Art (термін увів критик А. Франкенштейн) означується жанр мистецтва, який передбачає залучення природи до процесу завершення мистецького твору, що значно звужує зміст поняття, закладений київськими критиками. Слушні зауваження щодо влучності застосування цього поняття висловлює і М. Сідлін, акцентуючи увагу на тому, що «інший можливий переклад англійського слова Actual - «достеменний». «Актуальне мистецтво» слідує за модерністським розумінням сучасного мистецтва як «автентичного» і суперечить постмодерністській парадигмі (Сідлін, 1999: 67).

Свої нюанси щодо вживання має і словосполучення «сучасне мистецтво». Так, у статті авторської групи Л. Смирної, В. Хаматова та А. Пучкова термін «сучасне мистецтво» пропонується застосовувати для характеристики мистецтва 1960-х - 1980-х років, натомість мистецтво зламу ХХ - ХХІ століття отримує значення «контемпорарного (новітнього, актуального) мистецтва». Подекуди воно застосовується для позначення мистецьких інтенцій, не пов'язаних із глобальним соntemporary art.

Висновки

Дослідження розбіжностей у розумінні київською художньою критикою понять «сучасне / актуальне мистецтво» дає можливість дійти висновку, що розмаїтий ландшафт мистецького життя початку ХХІ століття, бажання означити і структурувати повноту виявів, впливів і зіткнень мистецьких процесів сьогодення спонукає київських критиків формувати власну класифікацію різних векторів його розвитку. На шпальтах періодики, крім словосполучень «сучасне мистецтво», «актуальне мистецтво», з'являються й інші, зокрема «сучасне модерне мистецтво» (у певних випадках як прагнення виділити новаторські пошуки в живописі), «контемпорарне (новітнє) мистецтво», «сучасне актуальне мистецтва». Тому влучність вживання цих термінів залежить від контексту застосування, зумовленого часом, і не може мати однозначного тлумачення.

У художній критиці початку ХХІ століття ці поняття підпорядковані дифузії, оскільки автори при розгляді художніх явищ, певного мистецького проекту, творчості художників прагнуть маркувати поле дискурсу цими термінами без їх додаткового тлумачення. У сучасному мистецькому просторі така рефлексія здебільшого спрямована на глядача як потенційного споживача, тому актуалізується постать мистця, менше актуалізуються смисли, які він репрезентує у своїх творах. Такий підхід здебільшого нівелює сутність понять «сучасне» й «актуальне», ніж сприяє формуванню чіткого термінологічного апарату для означеного виду науково-творчої діяльності. Варто зазначити, що глобалізаційні процеси спонукають наукову думку України до вироблення термінологічного апарату, зрозумілого науковцям інших країн, тобто синхронізованого із загальною мистецтвознавчою та культурологічною термінологією.

Список використаних джерел

1. Авраменко О. Зміни парадигми функціонування образотворчого мистецтва в Україні 1950-х - 2005-го років. Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ ст. К.: Інтертехнологія, 2006. Кн. 2. С. 193-240.

2. Вайбель П. Ми живемо за часів, для яких характерна криза компетентності. Art Ukraine. 2010. № 4 (17). С. 34-39.

3. Вишеславський Г. Що до вподоби: сучасне мистецтво, актуальне мистецтво, Modern art, contemporary ай? Образотворче мистецтво. 2015. № 1. С. 86-87.

4. Гройс Б. Политика поэтики: сборник статей. М.: ООО «Ад Маргнем Пресс», 2012. 400 с. URL: https://imwerden.de/pdf/groys_politika_poetiki_2012 ocr.pdf.

5. Злобіна Т Контемпораріарт чи актуальне мистецтво. Спільне. 2010. 8 червня. URL: https://commons.com.ua/uk/ kontemporariart-ta-aktualne-mistets/.

6. Маценко Н. «Все сучасне мистецтво - лайно»? Главком. 2018. 10 листопада. URL: https://glavcom.ua/specprojects/ kult_front/vse-suchasne-mistectvo-layno-mistectvoznavec-nataliya-macenko-rozvinchuje-mifi-542852.html.

7. Радинський О. Контемпораріарт чи актуальне мистецтво. Спільне. 2010. 8 червня. URL: https://commons.com. ua/uk/kontemporariart-ta-aktualne-mistets/.

8. Сидор-Гібелінда О. Українці на Венеційській бієнале: сто років присутності. Київ: Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», 2008. С. 302.

9. Сідлін М. Актуальне мистецтво: проблема перекладу та інтерпретація популярного терміну російської арткритики 90-х років. Візуальне мистецтво 80-90-х в контексті культурної ситуаціїХХ ст.: матеріали міжнародної конференції (м. Київ, 23-25 листопада, 1999 рік). Київ, 1999. С. 65-67.

10. Скрипник-Миська. «Сучасне мистецтво», «сучасний художник»: трансформація понять. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва. Українська теоретична думка ХХ століття: антологія. Львів: «Простір - М», 2019. С. 274-281.

11. Смирная Л., Хаматов В., Пучков А. Модерное, современное и новейшее искусство. Сучасне мистецтво. К.: Акта, 2016. В. 12. С. 158-167.

12. Тейлор К. Ціна культурного ландшафту від Лесі Хоменко. Art Ukraine. 2010. № 2 (15). С. 71-75.

13. Шейнина М. Конец света? Terra incognita. 2000. № 9. С. 53-57.

14. Сontemporary-art. Art Term. Tate. URL: https://www.tate.org.uk/art/art-terms/c/contemporary-art.

15. Сontemporary-art in Context. Getting Started: аn Introduction to Teaching with Contemporary Art. Art 21. 2016. URL: https://art21.org/for-educators/tools-for-teaching/getting-started-an-introduction-to-teaching-with-contemporary-art/ contemporary-art-in-context/.

16. Danto A. The Artworld. The Journal of Philosophy. 1964. V. 61, № 19. C. 571-584. URL: https://is.muni.cz/el/1421/jaro2014/IM088/Danto 1_.pdf.

17. Richman-Abdou K. What is Contemporary Art? An In-Depth Look at the Modern-Day Movement. My Modern Met. 2019. August 11. URL: https://mymodernmet.com/what-is-contemporary-art-definition/.

1. Avramenko O. Zminy paradyhmy funktsionuvannya obrazotvorchoho mystetstva v Ukraiini 1950-h-2005-ho rokiv. [Changes in the paradigm of fine arts functioning in Ukraine in the 1950s-2005s]. Essays on the history of the fine arts of Ukraine in the twentieth century. K.: Intertekhnologiia, 2006. Book. 2. P 193-240 [in Ukrainian].

2. Vaibel P My zhyvemo za chasiv, dlia yakykh kharakterna kryza kompetentnosti. [We live in the time characterized by a crisis of competence]. Art Ukraine. 2010. № 4 (17). P 34-39 [in Ukrainian].

3. Vysheslavskyi G. Shcho do vpodoby: suchasne mystetstvo, aktualne mystetstvo, Modern art, contemporary art? [What do you like: nowaday art, relevant art, Modern art, contemporary art?] Obrazotvorche mystetsvo. 2015. № 1. P 86-87 [in Ukrainian].

4. Grois B. Polytyka poetyky: sbornyk statei. [Politics of poetics: collection of articles]. M.: OOO “Ad Marhnem Press”, 2012. 400 p. URL: https://imwerden.de/pdf/groys_politika_poetiki_2012 ocr.pdf [in Russian].

5. Zlobina T. Kontemporariart chy aktualne mystetsvo. [Contemporary art or currently emerging art]. Spilne. 2010. 8 June. URL: https://commons.com.ua/uk/kontemporariart-ta-aktualne-mistets/ [in Ukrainian].

6. Matsenko N. “Vse suchasne mystetstvo - laino?” [“All contemporary art is shit?”]. Glavkom. 2018. 10 November. URL: https://glavcom.ua/specprojects/kult_front/vse-suchasne-mistectvo-layno-mistectvoznavec-nataliya-macenko-rozvinchuje-mifi-542852.html [in Ukrainian].

7. Radynskyi O. Kontemporariart chy aktualne mystetstvo. [Contemporary art or currently emerging art]. Spilne. 2010.

8. 8 June. URL: https://commons.com.ua/uk/kontemporariart-ta-aktualne-mistets/ [in Ukrainian].

9. Sydor-Hibelinda O. Ukraiintsi na Venetsiiskii biienale: sto rokiv prysutnosti. [Ukrainians at the Venice Biennale: one hundred years of presence]. Kyiv: “Nash Chas” Information and Analytical Agency, 2008. 302 p. [in Ukrainian].

10. Sidlin M. Aktualne mystetstvo: problema perekladu ta interpretatsiia populiarnoho termina rosiiskoii art-krytyky 90-h rokiv. [Currently relevant art: the problem of translation and interpretation of the Russian art criticism popular term of the 90s]. Visual art of the 80-90s in the context of the cultural situation of the twentieth century: materials of the international conference (Kyiv, 23-25 November, 1999). Kyiv, 1999. P 65-67 [in Ukrainian].

11. Skrypnyk-Myska. “Suchasne mystetstvo”, “suchasnyi khudozhnyk”: transformatsiia poniat. [“Contemporary art”, “contemporary artist”: the transformation of concepts]. Ideas, meanings, interpretations of the fine arts. Ukrainska teoretychna dumka XX stolittia: antologiia. [Ukrainian theoretical thought of the twentieth century: anthology]. Lviv: “Prostir - M', 2019. P 274-281 [in Ukrainian].

12. Smyrnaia L., Khamatov V., Puchkov A. Modernoe, sovremennoe i noveishee yskusstvo. [Modern, contemporary and currently emerging art]. Suchasne mystetstvo. K.: Akta, 2016. V. 12. P 158-167 [in Russian].

13. Tailor K. Tsina kulturnoho landshaftu vid Lesi Khomenko. [The price of the cultural landscape from Lesia Khomenko]. Art Ukraine. 2010. № 2 (15). P 71-75 [in Ukrainian].

14. Sheinyna M. Konets sveta? [The end of the world?] Terra incognita. 2000. № 9. P 53-57 [in Russian].

15. Contemporary-art. Art Term. Tate. URL: https://www.tate.org.uk/art/art-terms/cZcontemporary-art [in English].

16. Contemporary-art. Getting Started: An Introduction to Teaching with Contemporary Art. Art 21. 2016. URL: https://art21.org/for-educators/tools-for-teaching/getting-started-an-introduction-to-teaching-with-contemporary-art/ contemporary-art-in-context/ [in English].

17. Danto A. The Artworld. The Journal of Philosophy. 1964. V. 61. № 19. P 571-584. URL: https://is.muni.cz/el/1421/jaro2014/IM088/Danto 1_.pdf [in English].

18. Richman-Abdou K. What is Contemporary Art? An In-Depth Look at the Modern-Day Movement. My Modern Met. 2019. August 11. URL: https://mymodernmet.com/what-is-contemporary-art-definition/ [in English].

Размещено на Allbest.ru