Фестиваль "Дністер-фест" у контексті культурно-мистецької панорами Буковини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФЕСТИВАЛЬ «ДНІСТЕР-ФЕСТ» У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ПАНОРАМИ БУКОВИНИ

Ярослав ОСИПЕНКО, аспірант кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

(Івано-Франківськ, Україна)

Ольга ФАБРИКА-ПРОЦЬКА, доктор мистецтвознавства,

професор кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

(Івано-Франківськ, Україна)

Анотація

У статті розкрито фестивальний простір як показник розвитку мистецького життя на Буковині. Проаналізовано історію виникнення та функціонування міжрегіонального туристичного етнофестивалю під назвою «Дністер-фест» у культурно-мистецькому контексті.

Мета статті розкриття специфіки фестивалю «Дністер-фест» у контексті культурно-мистецької панорами Буковини в період сьогодення. Застосовано методологічні засади локально-регіонального вивчення специфіки фестивального руху, які частково окреслено в розвідках К. Гнидки, О. Литовки, І. Руснак та ін.

З'ясовано, що мета фестивалю «Дністер-фест» полягає у відродженні та поширенні культурних цінностей Буковини і Бессарабії, які є надзвичайно багатими на унікальну та колоритну музичну творчість завдяки поєднанню культур різних народностей, та сприянні талановитій молоді, наданні майданчика для гуртів-початківців, стимулюванні їхнього виконавського зростання. Зазначено, що проведення фестивалю відбувається в м. Новодністровськ Чернівецької області. Ця територія рівновіддалена від трьох обласних центрів Чернівців, Вінниці та Хмельницького, окрім того, поруч кордон із Молдовою і Румунією. У статті аргументовано, що місцевість є чудовим поштовхом для розвитку подібних подій, що вплине на культурний та етнічний розвиток міста, а також сприятиме розвитку інфраструктури та бізнесу загалом.

Протягом двох днів виступило чимало професійних та аматорських мистецьких колективів та окремих виконавців не лише з Буковини, а й інших областей України. На сцені звучали пісенні зразки в різних стилях та різних жанрах, поєднанні вокального та інструментального фольклору, відтворенні автентичного співу та багато іншого.

Доведено значимість і багатовекторність міжрегіонального туристичного етнофестивалю «Дністер фест» у контексті культурно-мистецької панорами Буковини.

Ключові слова: фестивальний рух, етнофестиваль, Буковина, мистецькі колективи, виконавство.

Abstract

Yaroslav OSYPENKO, Graduate student at the Department of Musical Ukrainian Studies and Folk Instrumental Music Art Educational and Scientific Institute of Arts of Vasil Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine).

Olga FABRYKA-PROTSKA, Doctor of Study of Art, Professor at the Department of Musical Ukrainian Studies and Folk Instrumental Music Art Educational and Scientific Institute of Arts of Vasil Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine).

DNISTER FEST FESTIVAL IN THE CONTEXT OF THE CULTURAL AND ARTISTIC PANORAMA OF BUKOVINA.

The article reveals a festival space as an indicator of the development of artistic life in Bukovyna. The history of the origin andfunctioning of the interregional ethnocultural tourist festival called «Dnister Fest» in the cultural and artistic context was analyzed.

The purpose of the article is to reveal the specifics ofthe «Dnister Fest» in the context of the cultural and artistic panorama ofBukovyna in the present period. Methodological principles ofthe local-regional study ofthe specifics ofthe festival movement have been applied, which are partially outlined in the investigations of K. Hnydka, O. Lytovka, I. Rusnak, and others.

It was found that the purpose of the festival «Dnister Fest'» is to revive and spread the cultural values of Bukovyna and Bessarabia, which are extremely rich in unique and colorful music through a combination of cultures of different nationalities. The festival promotes talentedyouth and provides a platform for beginner groups by stimulating their executive growth. It is noted that the festival takes place in Novodnistrovsk, Chernivtsi region. This territory is equidistant from the three regional centers: Chernivtsi, Vinnytsia, and Khmelnytsky. In addition, the border with Moldova and Romania is near. The article argues that the area has a great impulse for the development of such events, which will affect the cultural and ethnic development of the city, as well as contribute to the development of infrastructure and business in general.

Many professional, individual performers and amateur art groups were performing during two days of the festival. They were not only from Bukovyna but also from other regions of Ukraine. We could hear song samples in different styles and genres, a combination of vocal and instrumental folklore, reproduction of authentic singing, and many others.

The significance and multi-vector nature of the interregional ethnocultural tourist festival «Dnister Fest» in the context of the cultural and artistic panorama of Bukovyna is proved.

Key words: festival movement, ethnic festival, Bukovyna, art groups, performance.

Постановка проблеми

Територія поліетнічної Буковини (Чернівецька область) є найменшою областю незалежної України. «Її площа лише 8,2 тис. квадратних кілометрів, а населення становить близько 905 тис. мешканців. Розташована вона в зоні інтенсивних етнічних комунікацій, де протягом століть існував тісний контакт між багатьма етносами. Згідно з переписом населення 2001 р., на території Буковини проживає близько 75% українців, 12,5% румунів, 7,3% молдаван, 4,1% росіян та 1,1% інших національностей (поляків, німців, євреїв тощо). Більшість румунського населення проживає в Глибоцькому, Герцаївському та Сторожинецькому районах, а молдавського у Новоселицькому та Глибоцькому; російське населення здебільшого в містах Чернівці та Новодністровськ, крім того, є окремі російські села в Глибоцькому та Сокирянському районах. Також існують села з польським населенням, зокрема в Сторожинецькому районі, а в с. Красношорі живуть нащадки словаків» (Гнидка 2013: 85).

Фестивальний рух явище, яке почало розвиватись на теренах України в перші роки її незалежності. Проведення фестивалів стає чинником залучення міста як повноцінного культурного суб'єкта до світового культурного простору, а різноманітні фестивалі набувають значення обов'язкового «атрибуту культурного центру» (Литовка 2013: 111). Для будь-якого свята спільною рисою є атмосфера духу свободи, яку створюють організатори, учасники та глядачі. Фестиваль це своєрідне й неповторне видовище. Його популяризація дає можливість людям більше отримати інформації про культурне середовище того чи іншого етнорегіону.

Слід погодитися з думкою дослідника Олександра Литовки про те, що сучасний культурний простір України характеризується стрімким розвитком фестивального руху, який допомагає та підтримує тих виконавців, жанри та напрями, які здебільшого залишаються поза увагою вітчизняних масмедіа та преси. Саме фестиваль є свого роду альтернативою концертному сезону та резонансному засобу демонстрації культурної значущості певного просторового локусу, що зумовлює актуальність розвідки (Литовка 2013: 111).

Мета статті розкриття специфіки фестивалю «Дністер-фест» у контексті культурно-мистецької панорами Буковини.

Аналіз досліджень. Серед науковців, праці які розкривають специфіку фестивального руху, слід назвати С. Виткалова, В. Гандзюк, К. Гнидку, В. Дутчак, З. Рось, К. Давидовського, Н. Зражевського, О. Литовку, С. Чернецьку, С. Пташенко, О. Фабрику-Процьку, К. Чаплик та ін.

Виклад основного матеріалу

Серед великої кількості фестивалів чільне місце на Буковині належить міжрегіональному туристичному етнофестивалю під назвою «Дністер-фест», який відбувся 9 липня 2016 року в Новодністровську Чернівецької області. Основна ідея проекту об'єднання людей за допомогою відродження та розвитку самобутньої української культури.

Співорганізаторами фестивалю є Благодійний фонд «Смарт Ангел», Громадська організація «МОЛОДЬ ФЕСТ», Правова група «СМАРТСОЛЮШНЗ» та Новодністровська міська рада. Співзасновник Благодійного фонду «SmartAngel», Партнер Правової групи «СМАРТСОЛЮШНЗ» Олександр Крутій зазначив, що «ідея проведення фестивалю «Дністер-фест» належить моєму давньому товаришу музиканту та викладачу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Ярославу Осипенку, який уже проводив у 2012 році такий захід спільно з Новодністровською міською радою та хоче розвивати цей захід у майбутньому. Саме під час особистої зустрічі та дружної розмови виникла ідея спільними зусиллями підтримувати та сприяти гуртам-початківцям та підкреслювати різноманітне творче багатство рідного краю. У 2016 році було створено Громадську організацію «МОЛОДЬ ФЕСТ», яку очолив уродженець Новодністровська Ярослав Осипенко. Втілення ідеї необхідне для того, щоб мешканці цього міста зрозуміли, наскільки в неї потужний потенціал. Є бажання, щоб фестиваль відбувався щорічно, тому що для цього є надзвичайно сприятливі умови: поєднання мальовничої природи і розташування міста» (Culture of new generation).

Основними критеріями для участі в «Дністерфест» було, по-перше, щоб зі сцени звучала українська мова, по-друге, був присутній зв'язок етномотивів із сучасною музикою. Симбіоз поєднання українських етнопісень, які є на Буковині (і не тільки в цьому регіоні), із сучасним звучанням, електронною музикою, новими технологіями, які виникають у процесі творення музики загалом), організатори фестивалю планують і надалі розвивати. Адже сьогодні молодь орієнтується на західну музику, а сегмент музики нашої української автентичної фактично втрачається. Яскравим прикладом такого поєднання на фестивалі був виступ гурту «The Doox», етнороку від «Гайдамаків» та ін.

Фестиваль «Дністер-фест» є майданчиком для самовираження як місцевих талантів, так і виконавців з інших міст та сіл. У майбутньому організатори планують не обмежувати всіх присутніх лише музикою, а й залучати більше спортивних розваг, не тільки водні види (Жалюк 2016: 4).

Мета проведення етнофестивалю полягає у збереженні та розвитку народних традицій та національного фольклору, сприянні творчій активності, популяризації туристичного потенціалу Буковини, розвитку туризму, в підвищенні художнього рівня виконавської майстерності аматорських, професійних колективів та окремих виконавців, розширенні та зміцненні творчих і дружніх зв'язків із сусідніми громадами, підняття на достатній рівень національно-патріотичного виховання молоді. Серед завдань фестивалю формування туристичного краю; сприяння відродженню, збереженню і розвитку народних традицій та ремесел регіонів Поділля, Буковини, Бессарабії; робота над розширенням та зміцненням творчих і дружніх зв'язків з колективами сусідніх сіл та областей; виявлення та підтримка талановитих керівників, колективів та окремих виконавців, поєднання вокального та інструментального фольклору, відтворення автентичного співу, особливостей народного одягу, діалекту, виконавської манери, пошук оригінальних зразків сучасної творчості.

Зокрема, в рамках фестивалю відбулися: презентація виробів майстрів образотворчого та ужиткового мистецтва; майстер-класи з народних танців, ковальської, гончарської, різьбярської справи, художників, вишивальниць, кухарів; ярмарка-продаж виробів традиційних ремесел, презентації, виставки, кулінарні виставки-продажі; виступи аматорських, фольклорних, етнографічних та інструментальних колективів, сімейних ансамблів, солістів; концерт відомих молодіжних гуртів та етнодискотека.

Вперше так званий «пілотний» фестиваль «Дністер-фест» відбувся у 2012 році, в період святкування дня міста, який співпав з Різдвом святого пророка Предтечі та хрестителя Божого Івана (як кажуть у народі, слов'янським святкуванням Івана Купала). Однак слід зазначити, що фестиваль би не відбувся без підтримки Новодністровської міської ради та особисто її секретаря Миколи Васильовича Лутчака, який виконував обов'язки мера міста на той момент.

«Дністер-фест» складається з двох частин, а саме спочатку тішать публіку хорові й танцювальні народні колективи. Цей захід став чудовим майданчиком для популяризації і розвитку національної культури місцевими аматорами. А вечірня сцена представлена відомими гуртами не тільки Буковини, а й з інших областей України, які працюють в етнонапрямі (Жалюк 2017). На свято завітали шанувальники народної творчості з Хмельниччини, Вінничини, Поділля, Північної Бессарабїі та Буковини, тішачи зір і душу гарними національними костюмами та оригінальністю сценічних постановок. туристичний мистецький буковина фестивальний

Розпочався фестиваль ходою учасників етнографічних колективів, що з'їхалися цієї святкової днини та яких від імені всієї громади гостинно зустріли з хлібом і сіллю. Самобутня місцева музика, котру дарували новодністровські «Троїсті музики», очолюючи колону колективів, справляли незабутнє враження на городян, що наввипередки фотографували своєрідний етнопарад, естафетою передаючи щирі оплески аматорам та професіоналам. А учасники святкового маршу робили невеличкі зупинки для пісенно-танцювальних привітань місту енергетиків.

А вже згодом на березі Дністра розпочалось яскраве свято відкритих душею, талановитих і щирих, оригінальних і багатих на традиції своїх регіонів колективів. «Дністер-фест 2016» урочисто відкрив Новодністровський міський голова Анатолій Болдашев, сердечно привітавши кожного в колі великої творчої і дружньої родини з упевненістю про подальші яскраві зустрічі та зміцнення дружби заради розвитку цієї чудової традиції.

Розпочали мистецьку програму господарі фестивалю народний аматорський хор «Калина». Своїх родзинок додавали гості: ансамбль «Джерело» із с. Лозове, що на Вінниччині; аматорський колектив «Козачка» із с. Киселів Кіцманського району і наші найближчі сусіди народний аматорський колектив «Веселі бабусі» та юні танцюристи із с. Василівка. Зворушили всіх і чарівні вокалістки наша зірочка Анастасія Чабан, білоусівчанка Валерія Зла та юна співачка з Василівки Олена Івасюк. Запальні професіонали Народного аматорського колективу «Алунелу» з Герцаївщини так вразили серця глядачів, що ті щедрими оплесками й вигуками «Браво!» не відпускали танцюристів зі свого кола.

Яскравим і незабутнім був виступ фольклорного колективу Ломачинецького будинку культури «Берегиня» (кер. Марія Маковійчук). А знаному далеко за межами Буковини Івану Гончару разом із Ганною Савчук невеличкою інсценізацією у виконанні фольклорного дитячого колективу Коболчинської ЗОШ «Калинонька» вдалося передати звичаї і традиції наших предків: забавлянки, вечорниці, танці тощо. Дзвінкоголосим співом і хорошим настроєм поділився з натовпом глядачів народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Прялочка» із с. Селище. Родзинкою святкової програми стали професійний виступ оркестру народних інструментів Сокирянського районного БНТД під керівництвом Дмитра Шкваруна, а також народного ансамблю української пісні МогилівПодільського районного БНТД «Біла криниця» (кер. Сергій Віннічук), аматорського жіночого фольклорного ансамблю «Жванчанка» Жванського сільського будинку культури Муровано-Куриловецького району (кер. Володимир Боднар).

Зі сцени долинали акорди музичної композиції «І зове на гостини Бессарабська земля» перших учасників фестивалю сімейного дуету Сергія та Антоніни Кримняків. Також виступив родинний ансамбль із с. Ломачинців «Куютинські музики» під керівництвом Сергія Закуреного. Оригінальні жартівливі співанки виконали дипломанти обласного фольклорного фестивалю «З любов'ю до рідного краю», переможці обласних фестивалів-конкурсів, фольклорний колектив «Співучі бабусі» БНТД «Молодіжний» (керівник Валентина Федишина). Радісні мотиви поступово розвіяла задушевною лірикою старовинна лемківська пісня «Верше, мій верше» у виконанні учасниці художньої самодіяльності Світлани Лотоцької, росіянки за походженням, але справжньої українки в душі, палка любов до пісні передалася у спадок й онучці Даринці, переможниці міських та обласних конкурсів «Пісенний струм» та «Пісенний вернісаж», яка подарувала глядачам старовинні українські пісні «Умираю, моя мамко» та «На дзень добрий» (кер. Антоніна Камбур). «Троїсті музики» під керівництвом Володимира Сьомика, які стали лауреатами фестивалю «Хотинська твердь-2011», виконали «Віночок українських народних мелодій» та «Ой, у полі криниченька». Наступним виступив вокальний ансамбль «Джерело» (кер. Валентина Понєтайкіна) з музичними композиціями «Гаю, мій гаю» і «Якби я мала крила орлині».

А вже неймовірно соковитим був фінальний виступ знаменитого гуцульського ансамблю народних інструментів «Карпатська Тайстра» з Путильщини тих кілька десятків хвилин, рясно виплетених незбагненним колоритом й енергетикою цього колективу, вигаптували на березі древнього Тіраса (Гончар, 2016).

Відомо, що Івана Купала це свято води і вогню, бо саме гармонійне поєднання цих двох стихій дає землі врожай, тому зелень у цей день має найбільшу силу, а купальська роса вважається життєдайною. На невеличкому пагорбі понад річкою горіло вогнище під супровід пісень молоді та фольк-групи музичної школи, дівчата прикрашали квітами та стрічками «Купала» та згідно зі звичаєм пускали кольорові віночки хвилями Дністра, щоб віднайти свій причал уже біля іншого берега.

Розмаїтістю вишиванок, барвистих тайстр, яскравого намиста, кольорових виробів із бісеру, дерев'яних скриньок ручної роботи від приватних підприємців з Івано-Франківщини приємно подивував ярмарок, що простягався вздовж придорожньої території пляжу. Для охочих оволодіти секретами художнього ремесла свої майстер-класи поряд із торговельними лавками демонстрували умільці народного мистецтва (Руснак 2012: 2).

Серед учасників фестивалю свою майстерність демонстрували творчий колектив БНТД «Молодіжний», його солісти Світлана Гребеннікова, Юліанна Шелест, Аліна Бурченко, Григорій Середюк і Павло Нажига та ін.

Новодністровські виконавці чарівні дівчата гурту «Інтермецо», Ірина Понєтайкіна, «Бесарабська кварта»; юна гостя із с. Жван Катерина Барабаш; потужний десант із Кельменеччини колектив народного танцю «Розмай», дует Миколи Ганіна та Володимира Паламарчука, дует «Обрій» (Ніна Сливка та Віталій Федоров) і гурт «Альтернатива»; фольклорний ансамбль із м. Вижниця «Калинове гроно»; виконавиця авторських пісень із Тернопільщини Ольга Кирилів.

Усе це багатоманіття народної творчості доповнили виступи вихованців Школи бойового гопака із м. Чернівці та реконструкція лицарських поєдинків. А чернівецька формація «Берсерки» не тільки проілюструвала звичаї давніх воїнів, а й залучила багато охочих позмагатися в силі та спритності з використанням справжніх обладунків (Жалюк, 2017).

Пісенну естафету підхопили й гості заходу колектив заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні й танцю України, історія якого почалась із далекого 1944 року (художній керівник і головний диригент професор Андрій Кушніренко). Із перших нот на міському стадіоні запанувала така атмосфера величі й розкошування рідними буковинськими мотивами, що глядачі не шкодували щирих оплесків і вигуків «Браво!» за кожним виходом артистів!

Свою майстерність дарував усім присутнім відомий вокальний квартет «Classic», створений у 2010 році молодими викладачами кафедри музики ЧНУ ім. Ю. Федьковича і натхненний творчістю іспанського квартету «Il Divo», адже піснею з їхнього репертуару і розпочали свою концертову діяльність. Через деякий час квартет «Classic» був запрошений для участі в передачі «FolkMusik» на І національному телеканалі, де тричі виконували українські народні пісні в сучасній обробці «Чорна хмара», «Із-за гори, за крутої» та «Ти підеш горою», їхній професійний виступ доповнив яскравий букет святкового настрою. А після тривалого приємного очікування публіка, нарешті, зустріла переможця другого сезону телевізійного конкурсу «Голос країни» Павла Табакова, який одразу зібрав біля сцени своїх прихильників і фанатів різного віку (Гончар 2012: 3).

У рамках фестивалю присутні могли скуштувати смачний куліш від львівських козаків, бути учасниками різноманітних майстер-класів, побачити пісочну анімацію Оксани Мергут, що зворушливо розповіла про місто-супутник Дністровських станцій, вражаюче фаєр-шоу чернівецької формації «Тіні вогню» та ін. Проведення фестивалю тривало два дні.

Серед учасників відомі гурти із Чернівців, Вінниці, Києва та Ужгорода («ТНМК», «Гайдамаки», «The Doox», «ТаРута», «Los Colorados» та багато ін.).

Стрижнем «ТаРути» є дослідники фольклору та професійні музиканти Євген і Олена Романенки, а також не менш досвідчені майстри-віртуози: Тарас Козак (ударна установка, ксилофон, перкусія), Олександр Атамась (бас-гітара), Ростислав Мамадлоіков (гітара) і Ярина Товкайло (народні та духові інструменти).

Яскравим і неповторним був виступ молодого українського етнорок-колективу під назвою «The Doox», який виконує новий фолк у своєрідному сопілково-драйвовому обробленні. В їхньому репертуарі старовинний український фольклор з усіх куточків України, зібраний під час етнологічних експедицій, у поєднанні із сучасними електронними та роковими мотивами. Музиканти у своїй творчості поєднують етнічні звуки з усього світу, клавішні, ударні, використовують найрізноманітніші духові інструменти. А особливістю гурту є поєднання жіночого та чоловічого народних голосів, наближених до традиційної манери співу. «The Doox» експериментують із музикою і можуть виступати як у легкому акустичному лаунж-форматі, так і з ритмічним саундом. Музиканти прагнуть осучаснити народний фольклор і так познайомити слухачів з українським колоритом («The Doox»).

Найбільш очікуваною подією «Дністер-фесту» був виступ гурту, що виконує музику в стилях репкор, хіп-хоп, рок та фанк, «ТАНОК НА МАЙДАНІ КОНҐО». Також на сцені фестивалю виступив музичний гурт із Тернополя під назвою «LOS COLORADOS», що вирізняється, окрім власних пісень та колоритних каверів на світові хіти, ще й влучним гумором. У стилі електрофольк звучала українська музика в сучасній електронній обгортці, виконана гуртом «STELSI» з м. Чернівці.

Малечі пропонувалися різноманітні безкоштовні майстер-класи: малювання кольоровим піском та розмальовування гіпсових фігурок, особливе захоплення викликало у присутніх та учасників моделювання об'ємних картин 3-D ручками та аквагрим. Також батьки мали змогу залишити на певний час дитину в облаштованому двоповерховому лабіринті (Жалюк, 2017).

У 2018 році фестиваль «Дністер-фест» мав суттєвий спортивний акцент. Протягом двох днів не вщухали баталії у традиційному пляжному волейболі. Але на піску не лише ганяли м'яча чоловіки проявили свою спритність та міць у двобоях один на один. 4 серпня Федерація з веслування на човнах стоячи (сапбордингу) провела в рамках «Дністер-фесту» свій Перший Чемпіонат України, в якому виступали спортсмени із шести областей нашої держави, серед яких була і дворазова олімпійська чемпіонка Інна Осипенко-Радомська. Не обійшлося без змагання з веслування на байдарках, адже воно є візитною карткою міста енергетиків. Вийшов на воду і човен «Дракон».

Відкрив вечірню сцену першого дня фестивалю гурт, який направду можна вважати уособленням ідеї «Дністер-фесту», що покликаний популяризувати українську музику та давати поштовх до розвитку молодим артистам. Гурт «Петрос» із Ворохти подивував і своїм складом, і надзвичайною потужністю якісного звучання. Сімейний ансамбль Ониськівих у складі зовсім юних трійнят Тетяни, Влада та Мирослави разом зі старшою сестрою Вікторією чудово володіли грою на цимбалах, флейті, бас-гітарі та ударних. Разом із неймовірним виконанням народних пісень подарували кавер на відомий хіт старих добрих рокерів з гурту «ВВ», а для поціновувачів електронної музики зіграли свою версію світового хіта «Omen» гурту «The Prodigy». Важко було повірити, що це виступали школярі, а не справжні дорослі зірки сцени. Яскравими були виступи гурту «TOLOKA» з Кам'янець-Подільська та співачки Катерини Тіарової.

Драйвові, артистичні, щирі та запальні учасники гурту «JORYJ KTOC» володіли публікою від першої до останньої секунди виступу. Їхня гра на скрипці та стародавній колісній лірі, гітарі та ударних, гумор, спілкування з глядачами та поведінка на сцені лише тільки заради цього варто було відвідати цьогорічний «Дністер-фест». У напрямі сучасної музики реггі з фольком виступив гурт «Гуцул Каліпсо» (Жалюк, 2018).

Висновки

Таким чином, підсумовуючи, слід зазначити, що багатовекторний міжрегіональний туристичний етнофестиваль «Дністер-фест» є не тільки розважальним. Він може стати інструментом об'єднання людей для досягнення цілей, адже сила будь-якої країни полягає в єдності її нації. Отже, різножанрові фестивалі покликані відроджувати гордість за своє рідне і викликають бажання любити щось своє, а не бути тільки споживачами чужої культури. У кожній сфері повинні працювати люди, чи це оборона країни, чи це виховання дітей, чи виробництво. У нашому випадку творчість це також інструмент для зміцнення держави відродження духовних, етнічних цінностей і об'єднання людей в любові до свого власного, українського. Фестиваль «Дністерфест» об'єднує однодумців через творчість, культурний обмін різних регіонів України тощо.

Особливу увагу хотілося би звернути на те, що вся громада, підприємці та представники влади отримали свій власний продукт, розвиваючи власний захід «Дністер-фест», котрий може бути пізнаваною візитівкою краю на теренах України, щодо якого асоціація виникає з успішним, культурно-туристичним місцем з розвиненою інфраструктурою та привабливою локацією для активного відпочинку. А у зв'язку з цим кожен би брав участь у підтримці та розвитку такої ідеї та сприймав її як власну справу, справу рідного краю та рідного міста, адже, як показує практика музичної культури, а саме проведення фестивалю через спонсорів та гостей фестивалю, це впливає і на економічний розвиток регіону.

Список використаних джерел

1. Гнидка К. Культурні процеси на Буковині в контексті поліетнічності та багатовекторності. Культура України: зб. наук. праць: Харк. держ. акад. Культури. Харків, 2013. Вип. 40. С. 84-92.

2. Гончар І. Виступи етно-колективів на «Дністер-ФЕСТ-2016». Наша газета. Новодністровськ-інфо. 15.07.2016. № 26 (594).

3. Гончар І. Із днем народження, рідне місто моє! Наша газета. 13.07.2012. № 27 (396) С. 2.

4. Жалюк А. Новодністровський туристичний етнофестиваль «Дністер-ФЕСТ»: втілення грандіозного проекту та його перспектива. Наша газета. Новодністровськ-інфо. 15.07.2016. № 26 (594).

5. Жалюк А. «Дністер-фест» 2018 спорт, розваги, пінна вечірка та якісна українська музика. «Наша газета. Новодністровськ-інфо». 08.08.2018. № 28-29. С. 6-7, 8.

6. Жалюк А. Урочисте відкриття фестивалю «Дністер-фест 2017» та виступи народних колективів. 09.07.2017. URL: http://www.novod.info/fotoreportazhi-20171/urochiste-v%D1%96dkrittya-festivalyu-dn%D1%96ster-fest-2017-tavistupi-narodnih-kolektiv%D1%96v.html

7. Литовка О. Фестивальний рух України періоду її незалежності. Вісник КНУКіМ. Серія: «Соціальні комунікації». 2013. Вип. 2. С. 111-115.

8. Руснак І. На Івана, на Купала: «Дністер-Фест 2012». Наша газета. 13.07.2012. № 27 (396). С. 2.

9. Culture of new generation: чому вирішили організовувати фестиваль «Дністер Фест». Smartsolutions Law Grop: вебсайт. URL: https://www.smartsolutions.ua/pochemu-reshili-organizovat-dnestr-fest (дата звернення: 20.11.2021).

10. «The Doox». Вікіпедія: вебсайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/The_Doox (дата звернення: 20.11.2021).

References

1. Hnydka K. Kulturni protsesy na Bukovyni v konteksti polietnichnosti ta bahatovektornosti. [Cultural processes in Bukovyna in the polyethnic and multivector context.] Culture of Ukraine. Tssue 40. zb. nauk. prats Khark. derzh. akad. kultury; Kharkiv. 2013. S. 84-92. [in Ukrainian]

2. Honchar I. Vystupy etno-kolektyviv na «Dnister-FEST-2016». Nasha hazeta. Novodnistrovsk-info. [Performances of ethno-groups at «Dniester-FEST-2016»] № 26 (594) 15.07. 2016. [in Ukrainian]

3. Honchar I. Iz dnem narodzhennia, ridne misto moie! [Happy birthday, my hometown!], Nasha hazeta, 2. № 27 (396) 13.07.2012. S. 3.

4. Zhaliuk A. Novodnistrovskyi turystychnyi etnofestyval «Dnister-FEST»: vtilennia hrandioznoho proektu ta yoho perspektyva [Ethno-tourist festival «Dnister-fest» in the Novodnistrovsk city: Implementation of the grand project and its perspective]. Nasha hazeta. Novodnistrovsk-info. № 26 (594) 15.07. 2016. [in Ukrainian]

5. Zhaliuk A. «Dnister-fest 2018» sport, rozvahy, pinna vechirka ta yakisna ukrainska muzyka» [«Dniester Fest 2018» sports, entertainment, foam party high-quality Ukrainian music]. Nasha hazeta. Novodnistrovsk-info. 8.08.2018 № 28-29, С. 6-7,8. [in Ukrainian]

6. Zhaliuk A. Urochyste vidkryttia festyvaliu «Dnister-fest 2017» ta vystupy narodnykh kolektyviv. [The grand opening of the «Dnister-fest-2017» and performance of the national ensembles]. 9.07.2017 URL: http://www.novod. info/fotoreportazhi-20171/urochiste-v%D1%96dkrittya-festivalyu-dn%D1%96ster-fest-2017-ta-vistupi-narodnihkolektiv%D1%96v.html [in Ukrainian]

7. Lytovka O. Festyvalnyi rukh Ukrainy periodu yii nezalezhnosti. [Festival movement in Ukraine in the years of independence]. Bulletin of KNUKiM. Ser.: Social communications. 2013. Issue 2, S. 111-115. [in Ukrainian].

8. Rusnak I. Na Ivana, na Kupala: «Dnister-Fest 2012». [On the Ivana-Kupala night: «Dniester Fest 2012»]. Nasha hazeta. № 27 (396) 13.07.2012. S. 2 [in Ukrainian]

9. Culture of new generation: chomu vyrishyly orhanizovuvaty festyval «Dnister Fest». [Culture of new generation: Why we decided to organize «Dnister Fest»]. Smartsolutions Law Grop. Website URL: https://www.smartsolutions.ua/pochemureshili-organizovat-dnestr-fest [in Ukrainian]

10. The Doox. Wikipedia website URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/The_Doox [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru