Інтеракція масової культури в інтернеті в умовах інформатизації суспільства

Початок XXI століття ознаменований усе ширшим застосуванням комп'ютерів та інформаційних технологій найрізноманітніших сферах життя. Комп'ютери, мобільні телефони, планшети (гаджети) дозволяють значно підвищити ефективність роботи в різних видах діяльності і відкривають людині нові обрії пізнання.

Сучасне життя людини немислиме без гаджетів, які значною мірою полегшують роботу, роблять цікавішим дозвілля, нівелюють сотні, а інколи і тисячі кілометрів між співрозмовниками. Спеціальні програми допомагають фахівцям практично у всіх сферах збільшити продуктивність роботи та послуг. А з підключенням до всесвітньої мережі людство отримало доступ практично до всіх інформаційних надбань. Мало того, доступ до останніх постійно розширюється за рахунок розширення всесвітньої мережі, яке відбувається внаслідок здешевлення комп'ютерної техніки та підключення нових закладів: архівів, бібліотек, галерей, музеїв. Це, у свою чергу, впливає на інтеракцію масової культури, змінюючи її основні параметри та породжуючи її нові комуні-каційні зв'язки. Адже масова культура інформаційної ери є тлом, на якому розгортається складна і неоднорідна система інтеракції. Тому не викликає сумнівів, що специфічність інтеракційних процесів масової культури сучасної доби, визначення подальших тенденцій трансформації інтеракції в умовах інформатизації спонукає до осмислення останніх крізь призму сучасного соціокультурного простору.

Інтернет - всесвітня комп'ютерна мережа, яка на сьогодні об'єднує мільйони комп'ютерів по всій земній кулі, які у такий спосіб мають змогу обмінюватися різного роду інформацією. Мережа Інтернет дозволяє взаємодіяти різним локальним мережам між собою за допомогою певних стандартів та домовленостей, які були прийняті при створенні глобальної мережі. Інтер- нет - потужний інформаційний канал, і не аналізувати його - значить не дивитися у майбутнє. Як масове явище Інтернет існує трохи більше тридцяти років, однак і за цей короткий термін він став невід'ємною частиною життя мільйонів людей нашої планети, перевернув усі наші уявлення про засоби масової інформації, а відтак - про сутність інформації. І це не дивно, адже Інтернет руйнує кордони між народами і країнами, об'єднує мільйони людей і сотні країн, скорочує географічні відстані, ліквідує перепони в спілкуванні у різних галузях науки, культури, освіти, політики.

За комунікативними властивостями Інтернет інтегрує можливості друкарства, телебачення, телефонії та забезпечує свободу дій. За допомогою Інтернету можна проникнути у багато бібліотек світу, прочитати будь-яку книгу, подивитися останні новини, ознайомитися з книжковими новинками, переглянути кінофільми, користуватися словниками, почитати оголошення про прийом на роботу, ознайомитися з потрібною країною, містом, довідатися розклад руху транспорту, курс валют, брати участь у Zoom-конференціях, опублікувати свої книги чи статті, відвідати магазини, виставки і багато іншого.

Починаючи з останнього десятиліття ХХ ст., масова культура стала предметом для суперечок серед філософів, культурологів і соціологів. Є доцільним розглянути феномен масової культури не лише на теоретичному рівні, а й на емпіричному, на практиці. Адже емпіричний рівень є базою для теоретичного, а осягнути феномен на рівні сутності неможливо без осягнення на рівні явища. Масова культура - це один із трьох (елітарна, масова, народна) сучасних шарів, зрізів культури, яка сформувалася у другій половині ХХ століття (хоча передумови її формування знаходимо у далекому минулому). її становлення пов'язане із суспільством споживання, із розвитком механізованого і автоматизованого великого промислового виробництва, яке витіснило ручну працю, зумовило постійне розширення і концентрацію виробництва, інтенсифікацію процесів урбанізації, науково-технічного прогресу.

Перші спроби теоретичного осмислення феномену масової культури відносяться до рубежу ХІХ- ХХ століття і пов'язані з іменами Г. Лебона («Психологія народів і мас»), Г. Тарда («Особистість і натовп»), З. Фрейда («Психологія мас і аналіз людського «я»), які розглядали проблему масової культури в тісному зв'язку з процесом переродження громадянського суспільства в масове.

Д. Макдональд вважав, що масова культура - це фабричний продукт, призначений для гуртового продажу на ринку. Вона створюється технічними спеціалістами, на вимогу бізнесменів; її аудиторія - пасивні споживачі, які лише вирішують, купувати чи не купувати. Автор підкреслює, що масова культура - це «сила, що знищує всі старі бар'єри традицій, смаків, стирає культурні розбіжності» (Макдональд, 1968: 53). Тобто масова культура постає як загроза людській індивідуальності та як деградація мис-тецтва. В той же час Д. Макдональд відмічає інтегративну роль масової культури, яка знищує бар'єри і стирає розбіжності.

Цей феномен досить ретельно досліджувався в 60-80х роках минулого століття як у зарубіжній, так і у вітчизняній філософії, культурології, соціології, внаслідок чого були виявлені основні його риси. Так, Л. Дротянко говорить про те, що у фундаменті масової культури лежить стандарт, якому підкоряються кваліфікація робочої сили, стиль управлінської діяльності, стиль життя людей - тип споживання, дозвілля, відпочинок, мода, спорт і т.д. Дослідниця зазначає, що формами її вияву виступають сучасний кінематограф, поп- і рок-музика, телебачення, масова художня література, засоби масової комунікації - FM- радіо, мобільний зв'язок, Інтернет-комунікації та комп'ютерні ігри тощо. (Дротянко: 2012, с. 141).

Коли йде мова про практичний вимір масової культури, мається на увазі втілення теоретичного феномену масової культури на практиці, тобто опредметнення даного явища, а також його безпосередній зв'язок із мистецтвом. Практичний вимір масової культури включає в себе аналіз різних мистецьких напрямків, і не тільки, адже останнім часом спостерігається зростаюча експансія масової культури у такі сфери, як політика, релігія, наука, медицина, спорт і т. д. Най маштабніший вплив масова культура реалізує в сфері мистецтва, торкається всіх сфер і мистецьких напрямків загальної теорії культури: музики, живопису, літератури, поезії, театру, кіно, телебачення та ін. на просторах Інтернет-мереж. Це дає нам підстави вважати, що вищезазначені інструменти комунікації є засобами інтеракції масової культури.

Інтеракція масової культури в Інтернет мережі в умовах інформатизації суспільства постає як динамічна взаємодія, де величина однієї змінної впливає на величину інших змінних. Головна особливість соціальної взаємодії масової культури полягає в тому, що вона є процесом впливу індивідів один на одного. Інакше кажучи, у процесі взаємодії має місце вплив свідомості, інтересів, потреб, поведінкових установок однієї людини на іншу та навпаки.

Інтеракція масової культури XXI ст. трансформувалась, отримавши змогу взаємодіяти без безпосереднього контакту людей одним з одним. Тепер це не тільки спосіб передачі інформації через взаємодію, це є новітнім атрибутом взаємодії людей в умовах інформатизації суспільства та важливим чинником функціонування всіх його підсистем. Зростання різноманіття способів взаємодій, що змінюють спосіб і якість життя суб'єкта, сприяють розвитку комп'ютерних технологій, інтенсивності міжкультурних обмінів та міжнаціональних контактів. Відкритість суспільних відносин внесли зміни в соціокультурний простір і створили сприятливе підг- рунття для розвитку масової культури. Тому першочерговим завданням має стати насичення Інтернет простору якісними зразками культури, задля трансляції базових цінностей сучасного суспільства та формування духовного світу сучасної людини, а особливо молоді.

Список літератури

1. MacDonald D. A Theory of Mass Culture / MacDonald D. // Mass Мedia and Mass Man. - N.Y., 1968. - P. 12-24.

2. Дротянко Л. Г. Масова культура в інформаційному суспільстві / Л. Г. Дротянко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: зб. наук. праць. - К.: Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2009. - № 1 (9). - С. 141-144.

3. Антипова О. П. Соціокультурний простір інформаційної ери: взаємодія природничої та штучної мов: монографія. - Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2013. - 175 с.

4. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф.С. Бацевич. - К.: Видавничий центр «Академія», 2004. - 342 с.

5. Хабермас Ю. Моральноесознание и коммуникативное- действие / Ю. Хабермас; пер. с нем. [С. В. Шачин] ; под ред. Д. В. Скляднева. - 2-е изд., стер. - СПб.: Наука, 2006. - 377 с.

6. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / [ сост. С. Г. Бочаров; текст подгот. Г. С. Бернштейн и Л. В. Дерюгина; примеч. С. С. Аверинцева и С. Г. Бочарова. - М.: Искусство, 1979. - 424 с.

7. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. - М.: Academia - 1999. - 956 с.

Мерщий Т.В.

ИНТЕРНЕТ-ИНТЕРАКЦИЯ КАК ФЕНОМЕН МАССОВОЙ КУЛЬТУРЫ В УСЛОВИЯХ ИНФОРМАТИЗАЦИИ ОБЩЕСТВА

В статье исследуется интеракция в сети Интернет как феномен массовой культуры в условиях информатизации общества. На основании анализа проявлений феномена Интернет-интеракции подтверждается, что массовая культура имеет многоликий характер. Выяснено, что благодаря процессам информатизации общества и стремительному развитию информационнокоммуникационных технологий, традиционные формы взаимодействия представителей массовой культуры изменились. Актуализируя взаимодействие ее представителей, интеракция способствует обмену мнениями между ними, служит их коммуникации, определяет общественные связи группировок между собой и с обществом. Интернет-интеракция возникает как неотъемлемая составляющая материального и духовного бытия массовой культуры во всех ее формах социального взаимодействия. Последние, в свою очередь, определяют векторы общего культурного развития на каждом этапе его исторического развития.

Ключевые слова: Интернет, интеракция, массовая культура, информационно-коммуникационные технологии, трансформация, информационная эра, информатизация общества.

Mershchii T.V.

INTERNET INTERACTION AS A PHENOMENON OF MASS CULTURE IN THE AGE OF INFORMATION SOCIETY

Introduction. The beginning of the XXI c. was marked with the ever-wider use of computers and information technologies in various spheres of life. The mass culture of the information age is the backdrop against which a complex and heterogeneous system of interaction unfolds. The Internet allows various local networks to interact with each other using certain standards and agreements that were adopted while creating the global network. The Internet is a powerful information channel, analyzing of which means to looking into future. The aim and tasks.It is important to identify the transformation of the processes of Internet iterations in mass culture and their impact on mass culture in the information society. Research methods. The paper uses cultural-historical, socio-cultural, and synergistic approaches. The cultural-historical approach allows us to find out the genesis and trace the stages of the development of Internet communication in mass culture in the historical context. The sociocultural approach studies Internet communication from the standpoint of various cultural influences. A synergistic approach explores Internet communication as a dynamic and variable structure. Research results. The Internet is an integral part of the audiovisual and electronic culture of nowadays, which is the subject of many studies in philosophy, psychology, cultural studies, and others. With the advent of the Internet, mass culture has begun to spread much faster and more efficiently, the traditional forms of social interaction are being transformed. Discussion. There are two tendencies of the role of Internet interactions in mass culture. On the one side, the Internet brings linguistic changes to the cultural context; positively affects the thinking of people, ensuring the fusion of figurative and logical display of reality; destroys age-old, racial, territorial, and any other barriers. It is a universal means of transferring cultural values and, at the same time, is the largest repository of cultural artifacts. This is a unique opportunity for personal self-realization in communication with other people. On the other side, the technical features of the Internet technology and the specificity of virtual interactions on the Web reinforce the confrontation between traditions and innovations, deepen the gap between generations, and change the hierarchy of values and priorities. All this, on the contrary, complicates the process of organizing the structure of interaction, leads to disruptions in the work of social communications. Conclusion. The processes of social interaction in the mass culture of the XXI century have been transformed, they have received the opportunity to interact without direct contact of people with each other. The primary task should be to saturate the Internet space with high-quality samples of culture, for the transmission of the basic values of modern society and the formation of the spiritual world of a modern person, especially young people.

Keywords: Internet interaction, mass culture, information and communication technologies, transformation, Information era, informatization of society.