Наукова діяльність Марини Василівни Долгіх

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукова діяльність Марини Василівни Долгіх

Тетяна Ковальчук

(студентка I курсу другого (магістерського) рівнявищоїосвітимистецького факультету

Науковийкерівник - доктор педагогічних наук, професорРастригіна А. М.

Анотація

В статтідосліджуютьсяособливостістановленнянауковоїдіяльності кандидата мистецтвознавства, викладача-методиста Кіровоградськогомузичногоколеджу, відомої в Україні й за її межами музикознавиці і композиторки, МариниВасилівниДолгіх.

Ключові слова: науковадіяльність, мистецтвознавчідослідження, Єлисаветградщина, музична культура, музичнекраєзнавство.

Постановка проблеми

Відтвореннябагатогранностісуспільно-культурного життяпевногорегіону є можливимзавдякидослідженнюжиття й діяльностіяскравоїособистості, щомешкає в означеномурегіоні. На нашу думку, вивченнявекторівнауковоїдіяльностімузичноїкраєзнавиці, кандидатки мистецтвознавстваМариниВасилівниДолгіх, надастьможливістьдолучитися до історіїмузичноїкультуриЄлисаветградщини- Кіровоградщинивідїї початку до наших часів.

Аналіз досліджень і публікацій

Вивченнянауковоїдіяльності М. Долгіхще не стало предметом окремогонауковогодослідження й наразі у вітчизняномумистецько-науковомупросторіпокищо не існуєґрунтовнихнауковихпрацьщодоїїнауковогодоробку. Тож, матеріалами для наших науковихрозвідоку межахнаписаннястатті стали бібліографічніданіщодонауковихпошуківМариниВасилівни, рецензії на науковівиданняавторки у пресі, зміст автореферату дисертації на здобуттянауковогоступеня, йогоаналіз у власномудисертаційномудослідженні О.В. Філоненко, а такожінтерв'ю з науковицею. долгіх мистецтвознавство музичний комзозитор

Мета статті - охарактеризуватиосновні напрямки науковихпошуків та мистецтвознавчихдосягненьоднієї з найвідомішихдослідниць у розвитковіісторіїмузичноїкультуриКіровоградськоїобласті М. В. Долгіх.

Виклад основного матеріалу

Марина Долгіх є провіднимнауковцем у галузімузичноїрегіоналістикиКіровоградщини та історіїукраїнськоїмузики. Людина глибокотворча, вона любить своїкраїну й з гордістюзаявляє про це. Самелюбов до рідноїземлі, допитливість до їїісторії, зокрема, до історіїмузичноїкультурирідного краю, привела дослідницю до усвідомлення потреби викладеннярезультатівдослідницькоїдіяльності на рівнідисертаційногодослідження. Передумовою того стало бажаннястворитимузичний словник Кіровоградщини, у якому б містилисябіографії людей, щозаймалисямузикою на теренахрегіонувідкінця ХІХ ст. до наших часів. Працюючи у музеїмузичноїкультуриім. К. Шимановського, М. В. Долгіхпоступовонакопичуваламатеріал, налагоджуваланеобхідні для дослідницькоїдіяльностізв'язки, що дало змогу у 1996 році, за сприянняМузичноїспілкиКіровоградщини, видатиброшуру «Матеріали з історіїмузичноїкультуриЄлисаветградщини». Цевидання стало першим щабелемна шляху до більшглибокихнауковихдослідженьмузичноїкраєзнавиці, особистісніякостіякої дозволили працюватиодночасно з різнимиперсоналіями, відшукувати й систематизовуватиматеріал, щомаввідношення до історіїрозвиткумузичноїкультурирегіону. Зокрема, значненакопиченняінформаціїщодовисвітленняособливостейжиттєвого та творчого шляху композитора ЮліяМейтуса, котрийнародився в Єлисаветграді, призвело до випускумультимедійного диску «ЮлійМейтус: повернення до рідногоміста». Йогопрезентаціявідбулася в рамках музичного фестивалю «Квітневімузичнізустрічі» (2007) та була приурочена десятійроковиніпам'яті композитора та 20-річчю музею Ю. Мейтуса у Кіровограді. В зазначеномупроекті молода дослідниця, користуючисьархівнимиджерелами, виборювала право на власнебаченняжиття й творчості композитора, чим привернула увагузнанихнауковців, середякихбули й музикознавціІринаСікорська та Мар'янаКопиця. Кропітка робота принесла МариніДолгіх не тількисхвальнівідгуки, визнаннянауковогодослідження на обласномурівні (науковицяотрималаобласнукраєзнавчупреміюім. Володимира Ястребова), а й пропозиціювступати до аспірантури [5, с. 103].

2008 року у Кіровоградівийшла книга «Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність», до колективуавторівякоїувійшла й М. В. Долгіх з розділом «МузичніландшафтиКіровоградщини».

Прискіплива робота дослідниці з регіональноюперіодикою, спеціалізованимимистецькими альманахами, статистичними та фінансовимизвітамиХерсонськоїгубернії, Єлисаветградської, Олександрійськоїповітовихземських управ; звітамиосвітянськоїгалузі, епістолярною та мемуарною спадщиноюмитцівминулого, з архівнимиматеріалами, щозберігаютьсяу фондах ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, державного архівуКіровоградськоїобласті; Кіровоградськогообласногокраєзнавчого музею та йогофілій; Міського музею музичноїкультуриім. К. Шимановського, Літературно- меморіального музею І. К. Карпенка-Карого, Народнихмеморіальнихмузеїв Г. Г. Нейгауза (при ДМШ № 1 ім. Г. Г. Нейгауза) і Ю. С. Мейтуса (при ДМШ № 2 ім. Ю. С. Мейтуса), громадськогоісторичного музею „ЄвреїЄлисаветграда” м. Кіровограда; Бобринецького музею історії краю; Олександрійськогокраєзнавчого музею, стала вагомимпідґрунтям для написаннядисертаційногодослідження «СтановленнямузичногопрофесіоналізмуЄлисаветградщини (1900-1920 рр.)», спеціальність 17.00.03 - музичнемистецтво, яку булозахищено Мариною Долгіх 2011 року (наук. керівник - кандидат мистецтвознавства, старший науковийспівробітниквідділумузикознавстваІнститутумистецтвознавства, фольклористики та етнологіїім. М. Т. Рильського НАН України І. М. Сікорська, офіційніопоненти: доктор мистецтвознавства, професорНаціональноїакадеміїкерівнихкадрівкультури і мистецтв М. Ю. Ржевська та кандидат мистецтвознавства, доцент НаціональноїмузичноїакадеміїУкраїниім. П. І. Чайковського В. Г. Сумарокова). Об'єктомдисертаційногодослідження М. В. Долгіх стало музичнемистецтвоЄлисаветградщини в історичномупроцесі, а предметом - становленнямузичногопрофесіоналізмуЄлисаветградського краю в 1900-1920-х рр.

З огляду на поставлені у дисертаціїзавдання, дисертанткоюздійсненокомплекснедослідженнямузично-історичногопроцесуЄлисаветградщини; проаналізовано шляхи професійногостановленняосновнихмузичних сфер регіону: концертно-гастрольного життя, виконавства (фортепіанної, струнної та вокально-хоровоїгалузей) та освіти; визначеноспецифічнірисирегіональноїкомпозиторськоїтворчості; на основіаналізувиявленихархівнихматеріалів охарактеризовано структурно-організаційну, методико- педагогічну, концертно-виконавськудіяльністьвидатнихмитцівЄлісавеградщини. [2].

На думку О. Філоненко, дисертація М. Долгіхмає велику пізнавальнуцінність, оскількидослідницеюбулоопрацювано й залучено до науковогообігу великий масивінформаційнихфактів, подій, персоналій, здійсненоаналізневідомихпубліцистичних статей і музичнихтворів, що дозволило відтворитиповноцінну картину музичногожиттяЄлисаветградщинидосліджуваногоперіоду. Висвітлюючимузичнежиття краю, у дисертаціїпраналізованопедагогічнудіяльність Г. Нейгауза та йогоМузичноїшколи, МузичноїСтудіїім. О. Шевчика та інших; розкритозначенняпедагогічно-виконавськоїдіяльності Г. Нейгауза, Й. Гольденберга та Л. Киреєвої у динаміціфаховоїспеціалізації краю, визначеновпливїхніхздобутків на музичну культуру України й Заходу; запропонованоперіодизаціюпроцесустановлення засад музичногопрофесіоналізму, яка базується на діахроніїцінніснихорієнтацій, стильовихознак та функціональнихзв'язків і має у своїйосновіісторико-культурологічнийстрижень. Фактичноїїдослідження є першим науковимузагальненням у галузімузичноїрегіоналістикищодоЄлисаветградщини. У процесі конструктивного аналізу М. Долгіх приходить до виваженоговисновку, щомузичнежиттяЄлисаветградщини 1900-1920-х рр. є цілісниммистецьким комплексом різнорідних форм діяльності, сфер прикладення, педагогічнихінституцій та напрямківутілення [7, с. 154].

У 2014 році на Кіровоградщинібуло презентовано унікальнусеріюфотоальбомів «Кіровоградщина в дзеркалі часу», присвяченихвисвітленню семи творчихнапрямів культурного життяобласті: образотворчемистецтво, хореографія, музика, література, архітектура, театральне та декоративно-ужитковемистецтво. На сторінкахальбоміврозміщено не тількиунікальні кадри культурного життяобласті за 75 -річнуісторіюїїіснування, а такожціннуінформацію про видатнихособистостейКіровоградщини. До колективуавторівцьогокраєзнавчого продукту увійшла й Марина Долгіх [4].

А у 2016 році Марина ВасилівнаДолгіхотрималаВсеукраїнськупреміюізмузикознавства«PRIMUS UNTER PARES» за книгу «Нейгаузи. Варіації на елисаветградську тему». У виданніпростеженородовідвидатнихмузикантівсвітовогозначення, діяльністьякихнерозривнопов'язана з Україною: Нейгаузів, Блуменфельдів, Шимановських. Книга маєсоліднудокументальну базу з широким радіусомгеографії: архівніматеріали, історичніджерела, спогади, епістолярій, щозумовлюєбеззаперечнудостовірністьвикладеноїінформації. Більшістьдокументівбуло уведено у науковийобігуперше. АвторкадокладновисвітлилапостатібатьківвидатногомаестроГенріха Нейгауза: Густава Вільгельмовича та Ольги- 24

МарцеліниМихайлівни і сестри, Наталії Штайнбах-Нейгауз та розкрилаособливостіпедагогічногопроцесу у музичнійшколіНейгаузів. У роботідослідницязвертаєувагу на те, що, хоча, організаційний уклад школи, методика викладаннябулитиповими для провінційноїосвіти XIX - початку XX ст., все ж експериментальніпроекти Густава Нейгауза, новаторськідосягнення, заснована ним приватна музична школа стали міцним фундаментом для подальшоїпедагогічноїдіяльностікласівфортепіано в державніймузичнійшколі, відкритій в 1933 р., та музичномуучилищі, започаткованому 1959 році.

Функціонування в повітовомуЄлисаветградішколи, аналогічної за якісними характеристиками фортепіанним школам Ст. Блюменфельда, М. Тутковського в Києві, А. Бенша в Харкові, засвідчувалонеординарність та непересічністьособистотіїїкерівника [7, с. 153]. Такожавторкарозкриваєзв'язоквидатногопіаністаГенріха Нейгауза з Єлисаветградом та аналізуєкультурнесередовищеміста: згадуєтьсямузичнаінфраструктура (нотнімагазини, концертнізали, фабрики інструментів), називаютьсявидатнігастролери, щовідвідалиЄлисаветград (ЛеонідСобінов, Леопольд Ґодовський, Микола Лисенко, Артур Рубінштейн, ОлександрСкрябін та ін.). В окремихнарисахрозкрито тему творчихзв'язківсім'їНейгаузів з друзями та родиннимоточенням, якимибулиШимановські, Блюменфельди, Івашкевичітощо, а такожподається короткий описвидатнихпредставниківзазначенихродів. На думку М. Долгіх, дана робота пропонуєчитачевіознайомитись не лише з фактами біографіїтієїчиіншоїперсони, але й пізнатиїїповноцінно, як справжнюлюдину з особливостями характеру [3].

Започаткування проекту та власноїучастіМ.Долгіх стало можливимвідновленнятворчихзв'язків з родинами видатнихмузикантів-земляків Г.Г. Нейгауза і Ю.С. Мейтуса, організаціятворчихзустрічей, концертнихпрограм з їхніминащадками Г.С. Нейгаузом і Аді Нейгаузом (м. Аріель, Ізраїль), В.В. Мейтусом (м. Київ, Україна); започаткованийвідопроєкт «Мій Нейгауз» за участюукраїнськихпедагогів-піаністів - учнів Г.Г. Нейгауза І.І. Сухомлінова (2014, м. Одеса), А.О. Лисенко (2016, м. Київ).

Взимку 2017 року Марина Долгіхпрезентувала у Кропивницькому книгу «ЮрійХілобоков: сюїта для скрипки з оркестром», присвяченуособистостівидатногомузиканта й педагога, засновникаскрипковогомистецтва на Кіровоградщині, Юрія Павловича Хілобокова. Він жив і працював у Кіровограді, понад 50 роківвикладав у музичнійшколі №1 та музичномуучилищі, створив студентськийсимфонічний оркестр та заснував при філармоніїкамерний оркестр «Концертіно». Завдякиопрацьованим Мариною Долгіх документам з родинногоархівуХілобокових та іншихджерел, вдалосявідтворитиподробиціжиттєвого і творчого шляху майстра. Зокрема, з'ясувалося, щовінбувпредставникомвідомої у світічеської скрип ковоїшколи. Його першим педагогом буввихованецьПразькоїконсерваторії (класпрофесораОтакара Шевчика) ЙосипГольденберг. Тож, у дитячі роки Юрій Павлович увібравхарактернірисишколи, знаменитою своєю методикою роботи з талановитимидітьми. Пізнішесамецю методику вінзастосовував у Кіровограді, навчаючисвоїхвихованців [6].

2018 та 2019 рр. вийшлиперші два томи трилогії «Роки боротьби 1917-1922 рр. на Єлисаветчині. Українськийпогляд», автором розділу у кожній з яких є й М. В. Долгіх.

2019 року за підтримкиУкраїнського культурного фонду в Українівийшламонографія «Шимановський, Блуменфельд, Нейгаузи. Родиннізв'язки на перетині культур», присвяченавідомимєвропейськиммузичнимпостатям, доліякихбулипов'язані з Україною, містомКропивницьким. М. В. Долгіхувійшла до колективуспівавторівмонографіїзістаттею, присвяченоюдослідженнюродоводуПржишиховських [1, с. 171-183].

М.В. Долгіхбереактивну участь у науково-практичнихконференціях, середяких - міжнародні: «ЗолотісторінкиісторіїУкраїни. Ф. Ліст» (Кіровоград, 1999), «Кобзарство в контекстістановленняукраїнськоїпрофесійноїмузичноїкультури» (Київ, 2005), «Польська родина в Україні. Історія і сучасність» (Кіровоград, 2007), «Доліполяків на Кіровоградщині» (Кіровоград, 2008), «Стильова панорама українськогомистецтва” (Київ, 2008), «Стиль модерн у культурі: конференціяпам'ятіакадеміка О. Костюка» (Київ, 2010); всеукраїнських: «Українськебандурнемистецтво: минуле і сучасність» (Тернопіль, 2006), «Історія в особистостях: до 95-річчя НМАУ ім. П. І. Чайковського, 75-річчя НСКУ, 10-річчя АМУ» (Київ, 2008), «Проблемизбереження та розвиткуакадемічного народно-інструментальногомистецтваУкраїни» (Кіровоград, 2009), обласнихкраєзнавчих: «АктуальніпроблемидослідженняісторіїЦентральноїУкраїни і музеї» (Кіровоград, 2018).

Результатинауковихпошуківтакожвпроваджуються М. Долгіх й у їїпрактичнійпедагогічнійдіяльності. Зокрема, в межах програмистудентиКіровоградськогомузичногоколеджу та учнішколипедагогічної практики слухають курс «МузичнемистецтвоЄлисаветградщини». Такожнауковицяскеровуєнауковудіяльністьстудентівмузичногоколеджу. Зокрема, у квітні 2018 року студентка ЛолітаРудь, піднауковимкерівництвом доцента М. Долгіх брала участь у Міжнароднійстудентськійнауково-практичнійконференції «Європейськийвимір культурно-творчоїспадщини Бориса Лятошинського», яка проходила на мистецькомуфакультетіЦентральноукраїнського державного педагогічногоуніверситетуіменіВолодимира Винниченка. За ініціативиМариниДолгіх, з 2017 р. в рамках Всеукраїнського фестивалю-конкурсу українськоїакадемічноїмузики «Класик-проект», присвяченогопам'ятіЮліяМейтуса, започаткованоВсеукраїнський конкурс «Мейтусівськічитання». Його результатом є збірканауковихрозвідокюнихмузикознавців -лауреатів І та ІІ преміїВсеукраїнського конкурсу «Мейтусівськічитання», упорядникомякої є саме М. В. Долгіх.

Науковцінашого краю з великою повагоюставляться до науковоїдіяльностівикладача-методиста М. В. Долгіх, зокремадекількароківпоспіль Марина Василівназапрошується до головування на конкурсах, щопроводятьсяу межахорганізованої кафедрою вокально-хоровихдисциплін та методики музичноговиховання ЦДПУ ім. В. Винниченка щорічноїМіжнародноїстудентськоїнауково-практично конференції.

Висновки та перспективиподальшихдосліджень

Насиченанауково-дослідницькадіяльністьнауковицідійсновражає за своїмрозмахом, а головне, якістю. Все, щоберетьсядослідити М. В. Долгіх, маєґрунтовний характер, і як наслідок, неабиякийуспіх. Безперечно, ознайомлення з результатами науковоїдіяльності М. В. Долгіхякнайкраще дозволить долучитися до джерелмузичноїісторіїКіровоградщини й впевнитися у їїсамобутності. До 60-річчя з дня заснуванняКіровоградськогомузичногоколеджу М. Долгіхготується проект «Топ-500 найуспішнішихвихованців КМК», а такожрозділ до ІІІ тому книги «Роки боротьби 1917-1922 рр. на Єлисаветчині. Українськийпогляд», в процесінаписання книга про ЮліяМейтуса, на стадіїпідготовкиматеріали про 3 видатнихспівачок з Єлисаветградщини: Д. Захарову, М. Садовську-Барілотті, О. Кропивницьку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Долгіх М. Пржишиховські. У пошукахвтраченоїпам'яті. Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: музичні родини на перехресті культур.Колективнамонографія / Ред.-упоряд. О.І. Полячок. - Кропивницький :ВидавецьЛисенко В.Ф., 2019. - 664 с.

2. Долгіх М. СтановленнямузичногопрофесіоналізмуЄлисаветградщини (1900-1920 рр.): автореф. ... канд. мист-ва: 17.00.03. Київ, 2011. - 19 с.

3. Долгіх Я. В. Нейгаузи: варіації на єлисаветградську тему. Мистецтвознавчі записки, 2016. Вип. 29. с. 265-268. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mz_2016_29_34

4. Колісник Т. «Кіровоградщина у дзеркалі часу» розповіла історії талановитих земляків. URL:: https://persha.kr.ua/news/33840- kimvogradshhma-u-dzerkaH-chasu-mzpovila-istoriyi-talanovitix-zemlyakiv-foto/ (дата звернення: 13.03.2020).

5. ЛауреатиобласноїкраєзнавчоїпреміїіменіВолодимираЯстребова: Кіровоградськаобласна рада. - Кіровоград, 2014. - 148 с.

6. МакейЛ. У Кропивницькому презентували книгу про відомого скрипаля та диригента. URL: https://www.ugorod.kr.ua/news/2017-02- 19-56826.html(дата звернення: 13.03.2020).

7. Філоненко О. В. ОсвітаКіровоградщини (Єлисаветградщини) другоїполовини ХІХ-ХХ століття в історико-педагогічнихрефлексіяхукраїнськихдослідників: дис. на здоб. наук. ступ. д-ра пед. наук : 13.00.01. Умань, 2018. - 534 с.

Размещено на Allbest.ru