Мистецтво портрета в сучасному українському екслібрисі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мистецтво портрета в сучасному українському екслібрисі

Юлія Каменецька

магістр графіки, аспірантка кафедри теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури

Анотація

Мініатюрна книжкова графіка, в якій частим стало використання жанру портрета, є доволі популярним видом мистецтва, хоч і не дослідженим повною мірою. Популярність жанру портрета в графіці зумовлена його буквальним поданням образу людини. Художник екслібриса, звертаючись саме до такого вирішення композиції твору, бере на себе велику відповідальність, адже відображення рис конкретної людини - завдання непросте, оскільки портрет може бути і реалістичним, і дещо стилізованим. Підкреслюючи соціально-типові риси, автор відтворює через образ окремої людини загальний тип епохи, відповідного середовища. Портрет в екслібрисі не є аналогом фотографії, він більш трудомісткий і часто твориться не лише як «образ сучасної постаті», а й як знак пошани особистостей, що відійшли у вічність. «Портрет - один із жанрів живопису, скульптури і графіки, присвячений зображенню конкретної людини... Необхідна вимога, пред'явлена до усілякого портрета, - передача індивідуальної схожості.», - так починається визначення портрета у «Словнику термінів образотворчого мистецтва».

Ключові слова: мистецтво портрета, книжковий знак, портрет у екслібрисі, книжкова мініатюра.

Annotation

Kamenetska Yuliia. Portrait art in modern Ukrainian ex libris. rather popular form of art, although not fully explored. The popularity of the portrait genre in graphics is due to its literal reflection of the image of a person. The artist of the ex libris, addressing precisely this solution of the composition, takes on a great responsibility, because displaying the features of a particular person - the task is not simple, since the portrait can be both realistic and stylized. Emphasizing the social-typical features, the author thus reproduces through the image of an individual a general type of age, the environment.

The portrait in the book of ex libris is not an analogue of photography, it is more labor-intensive and often occurs not only as "the image of the contemporary," but also on the sign of respect for personalities that have gone away into eternity.

"Portrait - one of the genres of painting, sculpture and graphics, dedicated to the image of a specific person ... Required to apply to all kinds of portraits - the transfer of individual similarity ..." - So begins definition of a portrait in the Dictionary of Terms of Fine Arts "

The portrait art is a separate genre in the ex libris, which is one of the most important for history, because the reproduction of images of certain personalities helps to reveal the views of society on the history of culture, sets priorities. The skill of the represented artists, who worked on the verge of centuries, testifies to the intensive flowering of the bookmark. Artists are experimenting widely with different techniques, thanks to the ability to layout many details into a small format, create unique samples of the ex libris. Portrait images become a frequent theme for bookmarks, which allows artists to bring new discoveries into the creation of an exlibris. Among the contemporary Ukrainian artists, there are many talented personalities who demonstrate their author's vision of the art of ex libris. The graphs of the older generation who created interesting examples of portrait ex libris include G. Sergeyev, B. Romanov, V. Leonenko, A. Litvinov and V. Okrutnii. All of them have passed the classic academic school of graphics. It gave them a solid knowledge base and helped demonstrate experimental techniques and original solutions.

Analysis of recent research and publications. One of the first ex librises devoted to the outstanding personality was the work of F. Zakharov (1882-1939), dated 1910-1913 years [3, c. 108]. It is reproduced in a miniature portrait of Pushkin by the artist of the XIX century Orest Kiprensky. Later, the tradition of the image of poets and writers in the ex libris will spread and become quite popular. Thus, in 1935, the

Georgian artist V. Tsilosani performed an ex libris with a profile portrait of Taras Shevchenko for our fellow countryman in Leningrad, V. S. Savonko. About this, in his book writes art critic P. V. Nesterenko [4, c. 133] (1). Quite often, artists use human images in the composition of the ex libris. In particular, in the catalog of the 1992 "One hundred Book Signs of Gregory Korin", we can see the example of a stylized pair portrait in the artist's exposition for V. Lashka [5, c. 18]. Each artist has his own special style, in which he maximally emotionally reproduces the image of a particular person.

On the specifics of the reflection of specific features or the image of a person in general, read in the article by J. Berdichevsky "Art of the Exlibris" in the collection "Our friend-book." He mentions the works of Vladimir Masyk, in which subtle psychological images are created not only through portraits, but also through symbols and symbols close to the customer [6, c. 72].

Unresolved parts of the general problem that this article is devoted to. Psychological moments in the creation of a customer's portrait; features of work in the genre of a portrait on a small plane due to the specifics of the ex libris as a miniature work, and the contribution of Ukrainian artists to the development of this genre in the history of Ukrainian ex libris.

Goal. The purpose of the article is to popularize portraiture of Ukrainian masters exlicibrias, revealing features and national traits in their works.

Topicality. The urgency of this article is that portrait bookmarks are the most informative for the analysis of the social situation of the nation, which means that their research should be given special attention. Therefore, the contribution of every Ukrainian artist of the ex libris, which refers to the mentioned genre, is significant, because it testifies not only to the level of his skill, but also about the various approaches in the creation of miniatures.

Key words: portrait art, book mark, portrait in ex libris, book thumbnail.

Постановка проблеми

Психологічні моменти у творенні портрета замовника; особливості роботи в жанрі портрета на маленькій площині, що зумовлено специфікою екслібриса як мініатюрного твору, та внесок українських митців у розвиток цього жанру в історії українського екслібриса.

Аналіз останніх досліджень

Один з перших екслібрисів, присвячений видатній особистості, був авторства Ф. Захарова (18821939), датований 1910-1913 рр. [8]. Це відтворений в мініатюрі портрет А. Пушкіна роботи художника XIX ст. Ореста Кіпренського. Пізніше традиція зображення письменників у екслібрисах пошириться і стане досить популярною. Так, 1935 року грузинський художник В. Цілосані виконав екслібрис із профільним портретом Т. Г. Шевченка для нашого земляка в Ленінграді В. С. Савонька, про це у своїй книзі пише мисте-цтвознавець П. В. Нестеренко [4] (іл. 1).

Досить часто художники вміщують у композицію екслібриса зображення будь- яких людських образів. Наприклад, у каталозі виставки 1992 р. «Сто книжкових знаків Григорія Кореня» бачимо приклад стилізованого парного портрета в екслібрисі для художника В. Лашка [7] . Кожен митець має свій особливий стиль, у якому він максимально емоційно подає образ конкретної людини.

Про специфіку відображення конкретних рис або образу людини загалом читаємо у статті Я. Бердичевського «Мистецтво екслібриса» [3], де він вказує на роботи художника Володимира Масика, який творив тонкі психологічні образи не лише через портретні риси, але й через близькі замовникові символи та знаки.

Мета - дослідити раніше не описані портретні екслібриси українських майстрів, виявити особливості та національні риси в їхніх творах.

Актуальність статті полягає в тому, що портретні книжкові знаки, як один із жанрів екслібриса, є одним з найбільш інформативних джерел для аналізу соціального становища нації, а це означає що їх дослідженню треба приділяти особливу увагу. Також вагомим є внесок кожного українського графіка, який звертається до портретного екслібриса, адже це показує рівень його майстерності та прихильність до тих чи інших постатей певної доби. Портрети в книжкових знаках також цікаві тим, що вказують на освітній рівень замовника, що багато говорить про освітню базу майже усього покоління.

Виклад основного матеріалу

Серед сучасних українських художників є багато талановитих. Одне покоління за іншим, вони надихаються доробками один одного і формують своє авторське бачення. Серед графіків старшого покоління, які працюють у царині портретного екслібриса, варто відзначити Г. Сергєєва, Б. Романова, В. Леоненко, О. Литвинова та В. Окрут- ного. Всі вони пройшли класичну академічну школу графіки. Це дало їм вагому базу знань і навичок та допомогло знаходити цікаві експериментальні техніки й підходи. Наприклад, серед перелічених художників лише Володимир Окрутний працює в техніці комп'ютерної графіки. Зазвичай художники старшого покоління, які пройшли через довгі роки формування свого стилю, уже не відступають від близьких їм технік. Бачимо, що переважно вони працюють у техніках деревориту чи рідше - офорту. Проте часто саме техніка деревориту є найбільш популярною та характеризує якість освіти старших художників.

Одним з поціновувачів цієї техніки є Георгій Сергєєв. Він є одним із тих митців, на творчість яких студенти та молоді художники хочуть рівнятись. Упродовж останніх 20-ти років він створив низку портретних екслібрисів, присвячених різноманітним постатям з історії України, а також визначним постатям зарубіжжя. Основні техніки виконання графічних творів - це дереворит та лінорит, проте автор творив портретні екслібриси і в техніці офорту [1].

Георгій Сергєєв є активним учасником понад 140-ка вітчизняних і зарубіжних художніх виставок від 1971 року і по сьогодні. Досить часто влаштовує художник і персональні виставки, які відбулися у Києві (1983, 1986, 1993-2004, 20072009), Ульяновську (Росія) (1984, 1994), Таллінні (Естонія) (1985), Фредеріксхавні (Данія) (2003) й майже щороку - в Києві. Твори Г. Сергєєва експонувалися на виставках і конкурсах в Італії, Словаччині, Польщі, Литві, Росії, Данії, Німеччині, Франції, Іспанії, Бельгії, Чехії, Іспанії. 1992 року на конкурсі екслібриса «Художнього товариства Святого Луки» у Барселоні Г. Сергєєв отримав першу премію та іменну медаль за кращий книжковий знак [3]. Цей митець у своїх екслібрисах зобразив багато постатей з української і світової історії, серед них: Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Іван Кавалерідзе, Катерина Білокур, низка портретів українських гетьманів і відомі всьому світу особистості - Оноре де Бальзак, Вільям Шекспір, Сандро Ботічеллі, Марк Шаґал та ін.

У екслібрисі для В. Єфремової художник відтворив портрет відомого радянського скульптора Івана Кавалерідзе. У цій графічній мініатюрі також зображає і його відому скульптуру «Тарас Шевченко» (2015) (іл. 2). Тонкість ліній та деталізація справді вражають. Екслібрис виглядає лаконічно та дещо плакатно, адже художник не перевантажує зображення фоновими елементами і використовує біле тло, на якому компонує по частинах мініатюрний твір.

Зазвичай зображення постатей з минулого, тих, хто вже відійшов у вічність, супроводжувалося фразою іп тетогіат (лат.). Подібний момент можна спостерігати також і в роботі іншого графіка - Бориса Романова з Сєверодонецька. В екслібрисі для Б. Пастуха він зображає портрет української поетеси та літературного критика Олени Теліги (1999) [4] (іл. 3). Майстерно вирізьблена гравюра вертикального формату, що є портретом поетеси, який неначе вписано у кам'яну стіну, що підкреслює силу духу та стійкість цієї видатної історичної постаті.

Екслібриси належать до елітного предмета колекціонування, адже їхня основна цінність - у відображенні ознак епохи. Це не лише естетичні витвори графічного мистецтва, але й пам'ятки доби.

Борис Романов є автором понад 350-ти різноманітних мініатюр, наповнених символічним і філософським змістом і симпатією до власника. У його портретних екслібрисах витончено вказується характер власника, його професію, захоплення. Його техніки - це гравюра на лінолеумі, гравюра на пластику, іноді комп'ютерна графіка. Автор часто звертається до використання кольору.

Образ Тараса Шевченка займає одне з провідних місць у творчості художника. Борис Романов втілює його в графічних мініатюрах, наче цитуючи улюблені рядки. 2004 року вийшов буклет «Шевченкіана Бориса Романова» зі вступною статтею мистецтвознавця П. Нестеренка. У ньому представлені 27 оригінальних книжкових знаків, більшість з яких він виконував до чергової річниці з дня народження поета і художника.

Ще одним митцем, який працював з портретом у екслібрисі, є Василь Леоненко з Чернігова. Цей художник є дійсним учасником виставок з 1980 р. Серед них не лише українські в Києві (1990-2006) та Чернігові (1990-2012), але й закордонні - Варшава (1990-2013), Краків (2000-2013), Москва (2013). Деякі роботи автора зберігаються у Національному музеї ім. Тараса Шевченка у Києві, у Чернігівському художньому музеї та в Музеї екслібриса у Москві [10]. Улюбленою графічною технікою В. Леоненка є ліногравюра. Митець вміло й упевнено акцентує увагу на портретних рисах, робить образ дещо монументальним, вдало додаючи в композицію шрифтові компоненти. Його екслібриси з портретними зображеннями часто оформлені в лінеарні візерунки, задля творення об'ємної картини зображеного. В ряду численних портретних екслібрисів В. Леоненка є й зображення відомого колекціонера П. Нестеренка.

До такого самого методу творення композиції в екслібрисі звертається і художник Олексій Литвинов з Харкова. Його основними рисами в мистецтві графічного твору є портретний образ, втілений у шрифтові та фонові елементи, задля створення експресивного і привабливого образу. Одним з яскравих прикладів такої роботи є екслібрис, створений до ювілею Ф. А. Ханова (2014). Роботу виконано у два кольори - чорний та охристий, що надає певної парадності портретному образу. Художник майстерно зобразив ювіляра, відобразив емоції (іл. 4).

Часто у творенні портретного образу в художника можуть виникати складнощі з відображенням схожості. «Портрет гарної жінки - не обов'язково гарний портрет: він може бути вульгарним або виконаний недостатньо професійно» [6] Вирішенням цієї проблеми в мистецтві подання людського образу є лише практика. Чим більше митець працює над майстерністю, тим більше кінцевий твір відповідає його задуму.

Питання індивідуальності в портреті часто є ключовим, адже індивідуальне - це те, що характеризує конкретну особистість, відображає духовний та фізичний стан та основну ідею людини.

Коли ми говоримо про те, що кожна людина обирає собі кумира за рівнем його принципів і поглядів, ми можемо характеризувати і його шанувальника. Досить багато освічених особистостей обирають собі у «зразок» постать з культурного, мистецького чи політичного простору. Багато знаних художників українського екслібриса свого часу брали участь у виставці «Шевченкіана в екслібрисі» [9]. Каталог виставки налічує багато яскравих робіт, у яких портретні риси великого Кобзаря, світоча української культури, мають першорядне значення. Серед авторів цих робіт варто відзначити В. Куравсько- го, М. Бондаренка, П. Прокопіва, П. Шаму та Л. Соболєва. Звернення до вагомих історичних постатей не закінчується на образі Т. Шевченка, художники шанують пам'ять Лесі Українки, Івана Франка, Миколи Гоголя та багатьох інших класиків письменства.

Одним із тих, хто використав ідею зображення парного портрета в екслібрисі, коли портрет замовника та його кумира розташовані у площині однієї книжкової мініатюри, є художник Володимир Окрутний з Тернополя. Колеги автора говорять про його величезний потенціал, адже він звертається не лише до традиційного академізму в мистецтві графіки, але й до сучасних технологій. Для розвитку історії сучасного українського екслібриса В. Окрутний є представником відносно нової графічної техніки, якої мистецтво не знало до кінця XX ст. мистецтво портрет український екслібрисі

В екслібрисі для мистецтвознавця та засновника українського екслібрис-клубу П. Нестеренка, окрім портретного образу власника, автор зображає портрет Т. Шевченка. Робота виглядає новаторською, адже техніка комп'ютерної графіки, яку вдало опанував майстер, створює великі можливості й задає певну манеру виконання. Візуалізація задуманого завдяки інструментам 2D графіки (зображення завжди буде виглядати пласким, оскільки тут використовуються тільки два виміри - ширина і висота; використовується для створення логотипів, карт, сайтів, рекламних банерів, у іграх та інтерфейсах мобільних додатків, мультфільмах. Незважаючи на те, що 2D графіка виглядає як пласке зображення, за рахунок тіней можна домогтися ефекту об'ємних об'єктів, але не фотореалістичності) сформувала стиль художника. Таким чином очевидно, що портрети стилізовані, а кольорова гама екслібриса є несподіваним вирішенням. Поєднання відкритих яскравих відтінків із чорним задля контрасту формує цілісний образ, де вид і формат шрифту також сприяє завершеності вигляду зображення.

Висновки

Мистецтво портрета - це окремий жанр у мистецтві екслібриса, який є одним з найбільш вагомих для історії, адже відтворення образів певних особистостей розкриває погляди суспільства на історію культури, розставляє пріоритети. Майстерність представлених художників, які творили на межі століть, - це період розквіту книжкового знаку, адже митці починають експериментувати з техніками та завдяки можливостям компонування багатьох деталей в маленький формат створюють унікальні зразки екслібрисів. Портретні зображення стають частою темою для книжкових знаків, що дозволяє авторам екслібрисів опановувати все нові мотиви у творенні екслібриса.

Перспективи подальших розвідок. Результати дослідження можна використовувати в навчальному процесі студентів вищих навчальних закладів мистецького спрямування задля примноження знань про мистецтво книжкового знаку. Наше дослідження тісно пов'язане з темою дисертаційної роботи, заявленої на кафедрі теорії та історії мистецтва НАОМА, що вказує на перспективи подальшої роботи в цьому напрямку.

Література

1. Екслібриси Володимиру Бульбі : альбом. Дніпропетровськ : Південна пальміра, 1992. 32 с.

2. Стасевич В. Н. Искусство портрета. Москва : Просвещение, 1972. С. 31, 45. 96 с.

3. Худолей В. Экслибрис. Слово и штрих (А. С. Пушкин) : каталог выставки. СПб. : Багрузин, 1999. С. 108.

4. Нестеренко П. В. Історія українського екслібриса. Київ : Темпора, 2016. 359 с.

5. Сто книжкових знаків Григорія Кореня. Київ : Київська книжкова друкарня наукової книги, 1992. С. 18 - 110 с.

6. Наш друг книга. Київ : Реклама, 1977. С. 72 -208 с. (№ 4229).

7. Георгій Сергеєєв. Кольорові станкові гравюри. Кольорові екслібриси. Мій останній гербарій. Київ: ТОВ Друкарня "Бізнесполіграф", 2018. 208 с.

8. Нестеренко П. В. ЛЕОНЕНКО Василь Федорович. Енциклопедія сучасної України. 2016. URL : http:// esu.com.ua/search_artides.php?id=54271.

9. Шевченкіана в екслібрисі Дніпропетровськ : ТОВ Дніпрокнига, 2008. 239 с.

10. Республіканська виставка «Письменники і герої літературних творів в екслібрисі»/ Київ : Добровільне товариство любителів книги української РСР, 1990. С. 34-64.

References

1. Khvorost, V. (1992). Ekslibrysy Volodymyru Bulbi, [Ex libris for Volodymyr Bulba] Dnipropetrovsk , Pivdenna palmira. [In Ukrainian].

2. Stasevych, V. (1972). Mystetstvo portretu [Portrait art] Moskva, Prosveshchenye. [In Russian]

3. Khudolei, V. (1999). Ekslybrys. Slovo y shtrykh (A. S. Pushkyn) [Ex libirs. Word and Stroke], Sankt- peterburh, Bahruzyn. [In Russian]

4. Nesterenko, P. (2016). Istoriia ukrainskoho ekslibrysa. [History of Ukrainian Ex libris] , Kyiv,Tempora. [In Ukrainian]

5. Sto knyzhkovykh znakiv Hryhoriia Korenia (1992),

[Hundred book signs of Grigoriy Koren], Kyiv, Kyivska knyzhkova drukarnia naukovoi knyhy. [In Ukrainian]

6. Palazhchenko, V. ( 1977). Nash druh knyha [Our friend - book], Kyiv, Reklama. [In Ukrainian]

7. Serheieiev, G. (2018). Kolorovi stankovi hraviury. Kolorovi ekslibrysy. Mii ostannii herbarii [Color engravings. Colored ex librises. My last herbarium.] Kyiv, TOV Drukarnia Biznespolihraf. [In Ukrainian]

8. Nesterenko, P. (2016). LEONENKO Vasyl Fedorovych, [Leonenko V. F.] Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. Retrieved from: http://esu.com. ua/search_articles.php?id=54271. [In Ukrainian]

9. Shevchenkiana v ekslibrysi. (2008), [Shevchenkiana in ex libris], Dnipropetrovsk, TOV Dniproknyha. [In Ukrainian]

10. Respublikanska vystavka Pysmennyky i heroi literaturnykh tvoriv v ekslibrysi. (1990), [Republican exhibition Writers and heroes of literature in ex libris], Kyiv, Dobrovilne tovarystvo liubyteliv knyhy ukrainskoi RSR. [In Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru