Арт-педагогіка як інноваційна технологія композиційної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

АРТ-ПЕДАГОГІКА ЯК ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ КОМПОЗИЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Роман Мотузок

старший викладач кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Композиція - один з найважливіших образотворчих засобів побудови художнього твору. Формування у майбутніх учителів образотворчого мистецтва композиційної компетентності в умовах сучасної вищої освіти вимагає застосування в освітньому процесі сучасних технологій арт- педагогіки. У статті автор розглядає проблему формування у студентів композиційної компетентності, як однієї з провідних якостей професійної майстерності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, розкриває методику її формування на заняттях з живопису.

Ключові слова: композиція, композиційна компетентність, технології, арт-педагогіка, професійна компетентність, живопис, методика, студент, майбутній учитель образотворчого мистецтва.

Композиция - один из важнейших изобразительных средств построения художественного произведения. Формирование у будущих учителей изобразительного искусства композиционного компетентности в условиях современного высшего образования требует применения в образовательном процессе современных технологий арт-педагогики. В статье автор рассматривает проблему формирования у студентов композиционного компетентности, как одной из ведущих качеств профессионального мастерства будущего учителя изобразительного искусства, раскрывает методику ее формирования на занятиях по живописи.

Ключевые слова: композиция, композиционная компетентность, технологии, арт-педагогика, профессиональная компетентность, живопись, методика, студент, будущий учитель изобразительного искусства.

The composition is one of the most important visual means of constructing a work of art. The formation of future teachers of the fine arts of compositional competence in the conditions of modern higher education requires the use of modern technologies in art-pedagogy in the educational process. In the article the author examines the problem offormation of the compositional competence of students as one of the leading qualities of professional skills of the future teacher of fine arts, reveals the methodology of its formation in the lessons ofpainting.

One of the main subjects that determines the professional readiness of the future teacher offine arts is the composition. Formation of compositional competence from future specialists in the artistic profession has always been recognized as an urgent problem, and its solution was associated with the problems of improving professional education in the system of higher art-pedagogical education.

The use of art technologies as a means offorming future teachers offine art of compositional competence remains an actual problem of art-pedagogy.

The purpose of the article is to reveal the possibilities of art-pedagogy, aimed at forming of future teachers of fine arts of compositional competence by means of painting, the formation of which is one of the determining criteria for their level of professional readiness.

Compositional competence, as an important component of the professional skill of future teachers of fine arts, is a necessary component of vocational training. Modern technologies of art-pedagogy allow creating an educational process for studying composition by means ofpainting, which ensures the activation of all mental processes necessary for inclusion in artistic and creative activity.

Technology of studying composition in the process ofprofessional training of students in the artistic profile is a complex aspect of art-pedagogy. Solving the problems offorming the compositional competence of students in the educational process is directly associated with the improvement of educational and educational process on the basis of the introduction of artistic and pedagogical technologies.

Knowledge of the laws of composition, methods and rules of reflection of reality, makes it possible to understand deeply the works of art, which plays a significant role in the development of creative abilities of students, preparing them for independent creative and pedagogical work.

Key words: composition, compositional competence, technologies, art- pedagogy, professional competence, painting, methodology, student, future teacher of fine arts.

Постановка проблеми

Визначальні процеси реформування системи професійної освіти в країнах європейського простору передбачають розробку інноваційних технологій навчання на всіх ступенях підготовки фахівців, у тому числі і мистецького напрямку. Майбутні вчителі мистецтва - особлива категорія педагогів, які мають художньо-творчий потенціал й креативне мислення. Професійна підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва в цілому співпадає з реалізацією себе як художника, дизайнера, майстра декоративної творчості, що потребує необхідність усвідомлення значення арт-педагогіки у системі сучасної професійної підготовки вчителя-художника.

Педагогічні можливості образотворчого мистецтва, проблеми його застосування як засобу педагогічного впливу досліджуються в працях провідних вчених (О. Булатова, М. Гузєва, Я. Коменський, Л. Лєбєдєва, Й. Песталоцці, В. Соколова Р. Штайнер, К. Ушинський, В. Сухомлинський). Побудована на теоретичних, методологічних та технологічних основах філософії, естетики, психології, педагогіки, мистецтва, арт-педагогіка розглядається як інтегральна технологія теорії і практики освітньої діяльності, спрямованої на формування високого рівня професійної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Одним з основних предметів, що обумовлює становлення професійної готовності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва вважаємо композицію. Формування композиційної компетентності у майбутніх фахівців мистецького профілю завжди визнавалася актуальною проблемою, а ї вирішення пов'язувалося із проблемами удосконалення професійного навчання у системі вищої художньо-педагогічної освіти.

Композиція, як найважливіший організуючий елемент художнього твору, що об'єднує й підпорядковує його компоненти, обумовлюється змістом, характером і призначенням твору. Композиційна компетентність студентів формується у процесі вивчення фахових дисциплін мистецького циклу, переважним чином на заняттях з живопису. Розвиток композиційної компетентності у процесі вивчення живопису є однією із актуальних проблем арт-педагогіки, адже саме ці здібності майбутнього вчителя є основою художньої творчості.

Технології вивчення композиції у процесі професійної підготовки студентів мистецького профілю є складним аспектом арт-педагогіки. Вирішення проблем формування композиційної компетентності студентів у навчальному процесі безпосередньо пов'язується з удосконаленням освітньо-виховного процесу на основі впровадження художньо-педагогічних технологій.

Як вважає Є. Шорохов, знання законів композиції, прийомів і правил відображення дійсності, дають змогу аналізувати та глибоко розуміти твори мистецтва, що відіграє значну роль у розвитку творчих здібностей студентів, підготовці їх до самостійної творчої та педагогічної роботи (Шорохов Е., 1979).

Аналіз досліджень та публікацій

Композиція, як основний образотворчий засіб є предметом вивчення багатьох вчених, художників, педагогів (Г. Бєда, Б. Віппер, А. Гончаров, Л. Жегін, І. Іконніков, В. Кандінський, Ф. Ковальов, В. Мошкі, М. Тарабукін, П. Чистяков, К. Юон). Розглядаючи теорію композиційної науки, науковці дослідили низку об'єктивних специфічних закономірностей у композиції, розробили основні методологічні засади вивчення композиції та формування композиційної компетентності студентів в процесі художньо-творчої діяльності.

Виділення невирішених раніше частин проблеми. У наукових працях досліджувалася окремі аспекти проблем вивчення композиції майбутніми педагогами: проблеми теорії композиції в творах живопису (В. Іванченко), науково-пізнавальний розвиток студентів мистецького профілю в процесі вивчення композиції та її законів (М. Коротков), формування образного мислення у процесі створення композиції (М. Климович), розвиток творчого потенціалу особистості засобами композиції (В. Єсіпов), формування навичок композиційної діяльності (В. Григор'єва) тощо.

Вчені розглядають питання розвитку творчого мислення, емоційної чутливості й пізнавальних здібностей студентів, формування системи базових знань з кольорознавства, розвитку творчого потенціалу й образного мислення в умовах набуття навичок композиційної діяльності (Є. Антонович, Л. Бичкова, Є. Шорохов). Проте категорію композиції вчені розглядають лише на рівні навчального предмета в системі образотворчої підготовки майбутнього вчителя. Діяльність педагога у навчанні композиції визначена метою, змістом і закономірностями освітнього процесу, характером організації пізнавальної та предметно-практичної діяльності в галузі композиції. Композиційні уміння - це інтелектуальні художні дії, що відображають спроможність художника використовувати знання з композиції під час створення художнього твору (Щербина В., 1999). З огляду на зазначене, застосування арт-технологій, як засобу формування у майбутніх учителів образотворчого мистецтва композиційної компетентності залишається актуальною проблемою арт- педагогіки.

Композиційна компетентність майбутнього вчителя-художника, рівень його професійної майстерності визначається тим, наскільки він володіє спеціальними композиційними уміннями й знаннями. Проте, на нашу думку, й досі залишаються недостатньо розробленими положення, пов'язані з формуванням у студентів композиційної компетентності засобами арт- технологій. Не отримали наукового обґрунтування методологічні аспекти щодо організації цього процесу.

Метою статті є розкриття можливостей арт-педагогіки у професійній підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Постановка завдання: використання арт-педагогіки в процесі формування у майбутніх учителів образотворчого мистецтва композиційної компетентності засобами живопису, сформованість якої є одним із визначальних критеріїв рівня їх професійної готовності.

Виклад основного матеріалу

В сучасній освіті арт-педагогіка набуває можливості впливати на становлення особистості майбутнього вчителя на різних етапах професійного становлення, забезпечує реалізацію інтересів і цінностей студента, дозволяє коректувати процес формування професійної майстерності в умовах вищого навчального закладу.

Арт-педагогіка забезпечує взаємодію викладача й студента в умовах освітньо-виховного процесу, спрямованого на:

- розвиток у майбутнього вчителя образотворчого мистецтва емоційно- вольової сфери;

- формування креативного мислення й творчості у студентів;

- гармонійний особистісний розвиток майбутнього вчителя (Лебедева Л., 2000).

Для успішного формування композиційної компетентності студентам пропонуються різні форми занять: проблемні, евристичні, модульні, тренувальні, підсумкові. Зауважимо, що під час оволодіння студентами навчальним матеріалом, який передбачає опанування певними композиційними вміннями та навичками, головну роль відіграють вправи, що поєднують у собі розумову активність студентів, теорію з практикою. Адже за допомогою вправ актуалізуються знання, що використовуються як засіб діяльності у вирішенні нових навчальних завдань (Кайдановська О., 2002).

Формування композиційних умінь відбувається через включення студента у композиційну практичну діяльність (виконання вправ, головним фактором яких є конкретні спеціальні художні вміння). Цей процес передбачає сприймання, розуміння і засвоєння знань з теорії композиції, необхідних для виконання композиційних вправ. В. Щербина визначає поняття «композиційні вправи» як метод навчання композиції, що розкриває дидактично спрямовану систему спеціальних дій залежно від цілей композиційної діяльності (Щербина В., 1999, с. 100).

Дидактична модель формування композиційних умінь ґрунтується на системі композиційних вправ: на актуалізацію знань, аналітичні, пошуково- орієнтовні та конструктивні. У процесі вивчення композиції варто запровадити систему вправ для формування спостережливості, розвиток уміння бачити й сприймати в оточуючому головне, значиме, характерне й цікаве. З метою розвитку спостережливості студентам пропонуються такі вправи:

Зарисовки положення та жестів людини, які є характерними для вираження певних емоцій: гнів, прохання, заперечення, сперечання і т. д.

Зарисовки психологічного стану: радість, страх, здивування, горе, втома.

Зарисовки характеру людини: добра, зла, смілива, боязлива.

Після виконання начерків окремих фігур людей, для зображення пропонуються епізоди з навколишнього середовища, наприклад - «Неприємна зустріч», «Хвилювання перед іспитом», «Йду на побачення», тощо. Пропоновані завдання дозволяють виробити вміння відбирати найбільш характерне у людських вчинках, розвивають творче мислення, формують уміння застосовувати елементи композиції для відтворення художнього образу.

У роботі над формуванням композиційної компетентності пропонуються вправи на розвиток творчої уяви студентів. Це можуть бути завдання на ілюстрування літературних творів, поезії, історичної тематики, міфології, фантазії. Виконання вправ на розвиток уяви бажано поєднувати живописними етюдами з натури. Головним завданням таких вправ є виявлення типажу, місця події, світло-тонового співвідношення.

Для виконанням складніших завдань студентам потрібно виконати спеціальні вправи на перспективну побудову розміщення фігур людей на картинній площині. Завданнями можуть бути: зображення людей в кімнаті, на вулиці, при різних горизонтах та на різній відстані. Такі завдання поступово ускладнюються: збільшення кількості діючих осіб, відтворення психологічних характеристик.

Одним з методів арт-технології є завдання на сприйняття. Студентам пропонуються для сприйняття твори майстрів живопису з різними рисунками- ескізами до однієї картини. Їх аналіз сприяє розвитку художнього смаку майбутнього педагога, формуванню композиційного відчуття.

Методика формування композиційної компетентності засобами аналізу творів живопису передбачає таку поетапність:

- розгляд та емоційне сприймання творів живопису;

- аналіз композиції на основі демонстрування композиційних схем;

- виконання композиційних схем, етюдів на задану тематику;

- аналіз та обґрунтування своїх композиційних рішень;

- виконання начерків за жанром твору.

Аналіз композиції живописного твору (конструктивна ідея, композиційна схема, цілісність, контраст, формат) виступає теоретичним диференційованим розглядом конструктивних зв'язків і розглядається як один із засобів активізації і творчої діяльності студента.

На заняттях з живопису у студентів формуються такі композиційні вміння: вибирати формат, визначати рівень горизонту й точку зору, створювати рівновагу, визначати розмір елементів композиції відповідно до формату, відтворювати у побудові ритм і цілісність, виділяти в творі сюжетно- композиційний центр, передавати плановість простору, використовувати контраст (нюанс). Студенти повинні виконати лінійний, тоновий або кольоровий ескіз, використовуючи алгоритм домінантного фрагменту, формувати сюжетно- композиційні зв'язки, передавати стан руху чи спокою, виконувати побудову композиційних схем та ескізів композиції у заданому форматі.

Важливим компонентом комплексу форм і методів, що забезпечують успішність процесу формування композиційної компетентності майбутніх учителів-художників, є самостійна робота студентів. Вона спрямована на формування самостійності студента до накопичення знань, активізація творчої розумової діяльності, збудження інтересу до навчання. Самостійність як результат навчання, полягає в уміннях студента систематизувати, планувати й контролювати власну художньо-творчу діяльність, дії.

Виконання самостійної роботи з живопису передбачає закріплення, систематизацію та розширення композиційних знань та умінь, навичок самостійної дослідницької роботи, розвиток творчих художніх здібностей, визначення професійних орієнтирів та критеріїв саморозвитку особистості.

Доцільним у цьому напрямку є використання самостійних навчальних завдань, спрямованих на ознайомлення з додатковим матеріалом, закріплення набутих знань, використання набутих знань у процесі виконання вправ, завдань, що спонукають до творчого самовираження.

Так, для студентів першого курсу, пропонуємо наступну тематику самостійної роботи: виконати ескізи рівноваги геометричних форм; виконати начерки статичної композиції; виконати ескізи динаміки з використанням геометричних форм; виконати ескізи симетричної композиції; виконати ескізи асиметричної композиції; виконати ескізи геометричних малюнків за мотивами трипільської культури; виконати ескізи рапортної композиції; виконати ескізи композиції у колі; виконати ескізи композиції з природних елементів у квадраті; виконати ескізи з короткочасними замальовками архітектури; виконати ескізи стилізації архітектурних елементів; виконати ескізи композиції у квадраті з використанням архітектурних елементів; виконати ескізи стилізованих елементів квітів; виконати ескізи імпровізації з використанням рослинних елементів; виконати ескізи асоціації зі стилізованих квітів; виконати ескізи стилізації натюрморту; виконати ескізи стилізованого натюрморту для формальної композиції; виконати ескізи для створення об'ємно-просторової композиції; виконати ескізи стилізованої фігури людини для створення об'ємної композиції; виконати ескізи глибинно-просторової композиції.

Зміст самостійної діяльності студентів має бути ширшим за виконання конкретних вправ і осмислення навчального матеріалу. Крім завдань, передбачених програмою для аудиторного виконання, самостійна діяльність студента передбачає розширене вивчення мистецької та професійної літератури, роботу з комп'ютером, відвідування музеїв і виставок, спілкування з художниками.

Головними критеріями знань студентів з окресленої проблеми є повнота інформації, систематичність та усвідомлення. Якість навчання з композиції забезпечується організацією процесу формування композиційних знань, умінь і навичок на трьох рівнях:

- розвиток художнього сприйняття навколишньої дійсності і творів мистецтва;

- формування композиційних умінь і навичок (виявлення та використання різноманітних засобів і прийомів композиції) у вправах за «аналогією» (диференційовано);

- формування композиційних умінь та навичок у нестандартних композиційних ситуаціях відповідно існуючій системі «сприймання - аналіз - інтерпретація» (інтегровано) (Щербина В., 1999, с. 88).

Отже, у результаті аналізу науково-методичної літератури з проблеми дослідження та з власного педагогічного досвіду можна констатувати, що процес навчання живопису (виконання аудиторних і самостійних творчих завдань, аналіз художніх творів, відвідування музеїв, спілкування з художниками) ефективно впливає на розвиток композиційної компетентності студентів на основі сформованих практичних умінь, а саме:

1) створювати гармонійні, виразні та оригінальні роботи;

2) проводити системний композиційний аналіз художніх явищ;

3) вибір відповідності форми і техніки виконання;

4) відтворювати композиційну схему художнього твору;

5) передавати конструктивність форми; створення інформативного зображення;

6) оптимальне виділення домінанти і композиційного центру у зображенні;

7) відтворювати почуття ритму, пластики.

Висновки

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що композиційна компетентність, як важлива складова професійної майстерності майбутніх учителів образотворчого мистецтва, є необхідним компонентом професійної підготовки. Сучасні технології арт-педагогіки дозволяють створити такий освітній процес з вивчення композиції засобами живопису, що забезпечує активізацію всіх психічних процесів, необхідних для включення у художньо- творчу діяльність. Така діяльність є вагомим чинником і обов'язковою умовою ефективного розвитку цілісної системи творчих здібностей (композиційних, колористичних, графічних та ін.) особистості майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, його професійних якостей в цілому.

Перспективи подальших розвідок: використання сучасних технологій в системі сучасної арт-педагогіки в процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

художній мистецтво освіта арт

Список використаних джерел

1. Кайдановська О. Методичні особливості вивчення курсу «Основи композиції» у вищих навчальних закладах. Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. праць. К.: П/П «ЕКМО», 2002. Вип. 2. С. 54-55.

2. Лебедева Л. Арт-терапия в педагогике. Педагогика. 2000. № 39. С. 5-8.

3. Шорохов Е. Основы композиции. М.: Просвещение, 1979. 233 с.

4. Щербина В. Система композиционных упражнений в содержании подготовки будущих учителей изобразительного искусства: дис.... кан. пед. наук: 13.00.04. Кривой Рог, 1999. 228 с.

References

1. Kaidanovska O. (2002). Metodychni osoblyvosti vyvchennia kursu «Osnovy kompozytsii» u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Methodical peculiarities of studying the course «Composition basics» in higher educational establishments]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka: [zb. nauk. prats]. K.: P/P «EKMO», Vyp. 2, 54-55 (ukr).

2. Lebedeva L. (2000). Art-terapyia v pedahohyke [Art therapy in pedagogy]. Pedahohyka, 39, 5-8 (ukr).

3. Shorokhov E. (1979). Osnovbi kompozytsyy [Composition basics]. M.: Prosveshchenye, 233 (rus).

4. Shcherbyna V (1999). Systema kompozytsyonnykh uprazhnenyi v soderzhanyy podhotovky budushchykh uchytelei yzobrazytelnoho yskusstva [The system of composite exercises in the content of the training of future teachers of fine arts]: [dys.... kan. ped. nauk: 13.00.04]. Kryvoi Roh, 228 (ukr).

Размещено на Allbest.ru