Драматичні твори Лесі Українки на сцені студентського театру

Размещено на http://allbest.ru

18

Драматичні твори Лесі Українки на сцені студентського театру

Бабійчук Тамара

кандидат педагогічних наук, викладач-методист



Анотація

Актуалізовано питання читання художньої книги сучасною молоддю, питання впливу читання на становлення сильної особистості. Проаналізовано і узагальнено досвід роботи студентського театру «Берегиня» Бердичівського педагогічного коледжу над драматургічною спадщиною Лесі Українки. Визначено етапи підготовки і реалізації проєкту «Драматургія Лесі Українки». Описано такі форми і прийоми роботи, як бесіда, вікторина, рольова гра, буктрейлер, відгук, сторітелінг, скрайбінг, показано доцільність їхнього використання під час праці акторів-аматорів над проєктом. У додатках подано приклади названих прийомів.

Ключові слова: читання, студентський театр, проєкт, драматичні твори, Леся Українка.



Аннотация

Драматические произведения Леси Украинки на сцене студенческого театра

Бабийчук Тамара

Актуализированы вопросы чтения художественных произведений современной молодежью, вопросы влияния чтения на становление сильной личности. Проанализирован и обобщен опыт работы студенческого театра «Берегиня» Бердичевского педагогического колледжа над драматургическим наследием Леси Украинки. Определены этапы подготовки и реализации проекта «Драматургия Леси Украинки». Описаны такие формы и приемы работы, как беседа, викторина, ролевая игра, буктрейлер, отзыв, сторителлинг, скрайбинг, аргументирована целесообразность их использования во время работы студентов-аматоров над проектом. В приложениях представлены примеры вышеназванных приемов.

Ключевые слова: чтение, студенческий театр, проект, драматические произведения, Леся Украинка.



Abstract

Dramatic works by Lesya Ukrainka on the stage of the student theater

Babiychuck Tamara

PhD in Pedagogics, teacher-methodologist

The issue of state importance has been brought up - the issue of reading an art book by modern youth, the issue of the impact of reading on the formation of a strong personality that Ukraine needs today.

It is noted that one of the reliable social institutions that form generations of young strong-willed patriots, people with analytical thinking, responsible, creative and highly moral, is the student theater. It is through the theater that young men and women are involved in reading and in books.

The experience of work of the student theater «Berehynia» of Berdychiv Pedagogical Professional College on the dramatic heritage of Lesya Ukrainka is analyzed and generalized. It is stated that this work is also relevant because of the writer's anniversary: 2021 has been declared the year of the glorious daughter of the Ukrainian people.

It is accented that the project «Lesya Ukrainka 's Drama» has become a project not only of the theater, but also for the entire college.

It is paid attention to the work with the audience which begins long before the performances. Preparing the audience for a serious perception of the play is the education. Firstly, it is the preparation of the attentive and respectful attitude of the audience to the actors and their acting and, secondly, it is the involvement of the actors themselves in reading.

The stages of preparation and implementation of this project are identified.

Such forms and methods of work as conversation, quiz, role play, book trailer, feedback, storytelling, scribing are described, the efficiency of their using during the work of amateur actors on the project is shown.

So, the quiz is based on Lesya Ukrainka 's dramas; and the conversation is offered at the preparatory stage - on the drama «Aisha and Mohammed»; the text of the trailer is based on the dramatic poem «In the Field of Blood».

The remarks of the actors after the premiere, the audience 's feedback on the performances of amateurs, the memories of former actors about their participation in the project are greatly worth.

It is emphasized on the beneficial effect of work in the theater, in particular in the implementation of the announced project, on the individual, on his growth and spiritual maturation, on the development of the emotional sphere, on the formation of a stable need to read an art book.

The conclusions testifying to the success of the proposed project and the expediency of its continuation are argued.

The appendices are of particular value which are examples of these techniques. The appendices also contain an excerpt from the dramatic poem «Boyarynya» intended for staging - his is the last dialogue of a dying Ukrainian patriot with her husband - a man of weak will who betrayed himself and his people.

The prospect of further explorations on this topic is outlined, in particular, it is emphasized on the presentation of new forms of work in the theater in terms of distance learning.

Key words: reading, a student theater, a project, dramatic works, Lesya Ukrainka



Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні в Україні, як ніколи, гостро постає питання справді державного значення - питання читання художньої книги сучасною молоддю. Саме читання має благодатний вплив на становлення сильної особистості, а наша країна потребує молодих вольових патріотів, людей з аналітичним мисленням, відповідальних, творчих і високоморальних. Одним із надійних соціальних інститутів, які формують таке покоління, є студентський театр. Насамперед через студентський театр можна і слід виховувати потребу в читанні. Актуальним є питання організації роботи аматорського колективу над драматичними творами Лесі Українки зокрема й тому, що 2021 рік проголошено роком великої письменниці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання молодіжного аматорського театру, зокрема учнівського, ґрунтовно розглядалися такими науковцями, як А.Вітченко, С.Жила, Т.Зепалова, Л.Красновський,

В.Маранцман. А.Вітченко, запропонувавши інноваційну методику вивчення світової драматургії, зазначає: «Удосконаленню інтерпре- таційної компетенції учнів старших класів сприяють різноманітні форми гурткової роботи: прем'єрні покази, ігри-драматизації, вікторини і конкурси, театралізовані вечори, зустрічі з діячами сцени, інсценізовані свята, тижні національних театрів та ін.» (Вітченко, 2007: 207). Учений виокремив три типи навчальної інтерпретації драматургії: читацька, глядацька, виконавська, підкресливши творчий характер останньої.

С.Жила, характеризуючи навчання української літератури у взаємозв'язках з різними видами мистецтв, рекомендує вчителям проводити театральну інтерпретацію драми, ураховувати такі складники інсценування: «<...> режисерський, продовжує тлумачити драму своєю особистістю актор, художник і композитор допоміжними засобами - декорацією, світлом, музикою - коригують, завершують процес перекладу художньої інформації на мову своїх мистецтв» (Жила, 2004: 85). На жаль, студентський театр не став предметом таких фундаментальних досліджень; тут є окремі поодинокі статті (Лимаренко, 2009). Відповідно питання постановки драматичних поем Лесі Українки на сцені в закладах передвищої фахової освіти ще не порушувалося, у чому вбачаємо новизну нашої розвідки.

Формулювання мети статті. Аналіз і узагальнення роботи студентського театру над драматургічною спадщиною Лесі Українки; благодатного впливу роботи в театрі, зокрема в реалізації заявленого проєкту, на особистість, на її зростання і духовне змужніння, на розвиток емоційної сфери, на становлення стійкої потреби в читанні художньої книги.



Виклад основного матеріалу

Театр увійшов у навчально-виховний процес багатьох європейських країн, зокрема Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Чехії. В Україні сценічне мистецтво теж плекається в закладах вищої та передвищої фахової освіти. Так, варта уваги робота таких студентських театрів, як «Березіль», «Vazon», «Вавилон» (Київ), «Сад» (Львів), «Альтер» (Дрогобич), «Росток» (Буча), «Бріз» (Миколаїв), «EXLIBRIS» (Чернігів), «Глобус» (Полтава), «Modern Globe» (Луцьк), «На горі» (Черкаси), «Джерело» (Харків), «Відлуння» (Дніпро), «Я Вірю» (Херсон), «Естель» (Кам'янець-Подільський), театрів в Умані та Чернівцях. Пріоритетне завдання цих театрів - розкрити, підтримати і стимулювати творчий потенціал обдарованої молоді, виховати в юнаків і дівчат активну проукраїнську позицію.

У Бердичівському педагогічному коледжі працює студентський театр «Берегиня», у творчому доробку якого чимало проєктів, з-поміж яких - проєкт «Драматургія Лесі Українки». Проєкт було завершено до 130-річчя з дня народження великої дочки українського народу (2001 р.). Це велика і в часі, і в результатах робота, яку було здійснено за планом з чітко визначеними етапами, завданнями, цілями, термінами тощо. Зупинимося на окремих ключових точках проєкту.

Спершу наголосимо, що заявлений проєкт, як і очікувалося, став не тільки проєктом театру, а й усього коледжу. Нам було важливо згуртувати навколо театру все студентство, щоб воно відчуло свою єдність через спільну справу.

Безпосередній роботі над драматичними поемами передувала інтерактивна невелика лекція, матеріал до якої добирався зі статей Ліни Костенко про Лесю Українку «Геній в умовах заблокованої культури» і «Поет, що ішов сходами гігантів». Лекцію, виголошену для всього студентства в актовій залі, можна назвати і стартом літературного проєкту, і одночасно запрошенням на майбутню виставу. Саме лекція сприяла успішній реалізації всього проєкту і його обов'язкового складника - роботі з аудиторією. Справді, необхідно перейматися питанням сприйняття глядачами театральних вистав, тому підготовка аудиторії до серйозного сприймання вистави важлива, по-перше, для виховання уважного і шанобливого ставлення з боку глядачів до акторів та їхньої гри, по-друге, для залучення самих акторів до читання. Найоптимальніший варіант такої безпосередньої підготовки аудиторії - вікторина за драмами Лесі України (додаток 1) та анонс з використанням сторітелінгу або виразного читання лаконічного уривку обраного твору (твір для представлення в кожній групі може бути іншим). Питання вікторини варто оприлюднити за два тижні, а оповіщення про виставу провести в кожній групі за кілька днів до прем'єри.

Наступні кроки в реалізації проєкту - виокремлення кандидатів на виконавців ролей, мотивація їх, заохочення до читання всього художнього твору з метою в майбутньому якнайкраще втілити його на сцені. Мотивація має бути щира і водночас звернена як до конкретного студента, так і до всієї групи (команди), що готуватиме виставу. Мотивацію можна здійснювати через такі прийоми, як бесіда, рольова гра (додаток 2), скрайбінг, демонстрація буктрейлера. Так, наприклад, праця над драматичною поемою «На полі крові» почалася зі знайомства з буктрейлером (додаток 3). Саме буктрейлер спонукав студентів замислитися над важливими питанням, які можуть постати перед кожною людиною; запрошував до осмислення ситуації, у якій опинився Юда після зради. Зазначимо, що в 2001 р. слово «буктрейлер» було незнайоме, тому невеликий відеоролик називали відеорекламою. Так само були незнайомі слова «сторітелінг», «скрайбінг». Однак ці прийоми успішно використовувалися вже тоді.

Після прочитання твору слід провести бесіди, основні питання яких, як переконує досвід, варто запропонувати перед читанням (зрозуміло, що всі питання нереально передбачити). Саме тоді читання відбуватиметься більш осмислено і предметно (додаток 4).

Зважаючи на обмежений обсяг статті, ми не зупинятимемося на аналізі технічної сторони постановки уривків з драматичних творів Лесі Українки, оскільки ми не ставили собі це за мету. Хоча це насправді дуже копітка щоденна серйозна праця - насамперед над голосом, його силою, темпом, мелодикою, інтонаційною палітрою тощо.

Наше завдання - довести, що студентський театр, який не боїться брати до свого репертуару твори такої філософської напруги, якими є драматичні поеми Лесі Українки, - вкрай затребуваний як 20 років тому, так і сьогодні. Це сміливий патріотичний соціальний інститут. Виступи театру залишилися в пам'яті як самих аматорів, так і їхніх шанувальників. Наголошуємо на відлунні цього проєкту в душах молоді (хоча учасниками стали і викладачі). Саме тому в додатках подано і відгуки глядачів на сценічну майстерність аматорів (додаток 5), і спогади колишніх акторів про свою роботу в «Берегині», зокрема над сценічним втіленням драматичних поем Лесі Українки (додаток 6)

Безпосередньо після вистави актори-аматори діляться враженнями. Це надзвичайно важливо - продовжити час високого емоційного піднесення. У додатку 7 нами записано кілька реплік, які мали місце одразу після прем'єри.

Для того, щоб стало зрозумілим, з якими текстами працює студентський театр, у додатку 8 подано дві сцени з драматичної поеми «Бояриня», що їх було показано в рамках проєкту. Проєкт мав мету не тільки якнайкраще втілити на сцені образи з драматичних поем Лесі Українки, а й вплинути на світ і акторів, і глядачів - передусім світ естетичний. Протягом наступних років студентський театр не раз звертався до творів великої письменниці, з'являлися нові виконавці, траплялися і знахідки; театр змінював свій формат.



Висновки (з перспективами подальших розвідок)

Сьогодні, у час дистанційного навчання, театр шукає нові форми і репетицій, і показу підготовлених сцен. Робота продовжується. Заслуговують на увагу власні мінівідеоролики акторів: аматори, перебуваючи на дистанційному навчанні, знімають монологи, що їх пропонує режисер, або ж самі готують монологи із вибраних текстів. Звичайно, ці монологи, як правило, невеликі за обсягом (1-1,5 хв.), але зйомка дозволяє тримати членів театру у формі. Звітуючи про свою роботу, студенти розуміють, що вона може бути високо поцінована насамперед тоді, коли до глядача будуть донесені головні думки письменника. Мінівідеоролики дозволяють авторові заявити про себе як про самодостатню особистість, зокрема про свої можливості, таланти; отримати і визнання, і поради, і навіть справедливу критику.



Література

1. Вітченко А. Теорія і технологія формування інтерпретаційної компетенції старшокласників у процесі вивчення світової драматургії. Луганськ, 2007. 326 с.

2. Жила С. Теорія і практика вивчення української літератури у взаємозв'язках із різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи. Чернігів, 2004. 360 с.

3. Лимаренко Л. Основні завдання акторського тренінгу в студентському театрі. Наукові праці. Серія: Педагогіка, психологія, соціологія. Випуск 6 (160). Донецьк, 2009. С. 34-37.



References (Транслітерація)

1. Vitchenko A. Teoriya i texnologiya formuvannya interpretacijnoyi kompetenciyi starshoklasny'kiv u procesi vy'vchennya svitovoyi dramaturgiyi. Lugans'k, 2007. 326 s. [in Ukrainian].

2. Zhy'la S. Teoriya i prakty'ka vy'vchennya ukrayins'koyi literatury' u vzayemozv'yazkax iz rizny'my' vy'damy' my'stecztv u starshy'x klasax zagal'noosvitn'oyi shkoly'. Chernigiv, 2004. 360 s. [in Ukrainian].

3. Ly'marenko L. Osnovni zavdannya aktors'kogo treningu v students'komu teatri. Naukovi praci. Seriya: Pedagogika, psy'xologiya, sociologiya. Vy'pusk 6 (160). Donecz'k, 2009. S. 34-37. [in Ukrainian].



Додаток 1

Вікторина за драмами Лесі Українки

1. Про яку героїню Лесі Українки Ліна Костенко так говорить у статті «Поет, що ішов сходами гігантів»: «Але щоб так її вивести на передній план, щоб так написати цю жінку, цю прив'ялу від горя саронську квітку, побачити те прекрасне руде волосся, що покрило її, як «мідяним щитом», коли вона лежала під хрестом на Голгофі - це вже потрібен пензель великого художника» (Йоганна, «Йоганна, жінка Хусова»).

2. Про кого: «Проступають знайомі риси примітивного пристосуванця, перевертня, для якого «гаї та луки» галілейські вже є лише римською провінцією, який вже й матері велить звати себе на римський штиб - Хузаном» (Хуса, «Йоганна, жінка Хусова»).

3. «Та одна ця сцена для талановитого актора - це була б його коронна роль!» Про яку сцену і який драматичний твір йдеться (Юда обробляє мотикою нивку, що купив за 30 срібляників; «На полі крові»).

4. Яка драма мала початкову назву «Мученики» («Адвокат Мартіан»). Хто є мучеником у творі? Що його мучить? Чи може герой самостійно припинити власні муки? Що для цього слід було б зробити?

5. Про якого героя сказано, що «одні вбачали в ньому героя, борця, мужню і віддану своїй справі людину, інші, навпаки, фіктивного героя мертвого обов'язку. Дехто вважав, що це тяжкий подвиг самовідречення, а дехто - що це подвійна гра» (адвокат Мартіан з однойменного твору). А ким для вас є адвокат Мартіан?

6. Який твір, на думку Ліни Костенко, - це драма «похованого артиста» («У пущі»).

7. Як називається твір, задум якого Леся Українка продиктувала на смертному ложі («На передмістю Александрії..»). Про що свідчить цей факт з життя письменниці?

8. Що робить співець Елеазар? Чи схвалюєте ви його позицію? («Вавилонський полон»). Яка доля Тірци? З якого драматичного твору ця героїня? («На руїнах») Чому так сталося?

9. Цей твір - «перша драматична поему на українському матеріалі». Твір написано за три дні в Єгипті. Він називається... («Бояриня»).

10. Назвіть останній драматичний твір Лесі Українки («Оргія»).

11. Героїня якого драматичного твору була близька Лесі Українці («Кассандра»).

12. В основі якого твору - переказ про пророка Магомета («Айша та Мохаммед»).

13. Який твір Лесі Українки, на думку Ліни Костенко, «міг би конкурувати з творами світового рівня» (Камінний господар»).

14. Який твір є апофеозом творчості Лесі Українки («Лісова пісня»).



Додаток 2

Рольова гра

Слухай, Аню, у тебе є якась велика ідея, у справедливість якої ти безмежно віриш?

Подумаю.. Є. А що?

А ти могла б пожертвувати чимось дуже дорогим заради реалізації цієї ідеї?

Принести жертву? А яку? А що, заради ідеї необхідно чимось жертвувати?

Іноді (а може, й часто) заради ідеї жертвують чимось або навіть кимось.

Уточни, будь ласка, чим. Але ти ще сказала: кимось. Що це значить? Чимось - це, наприклад, своїм спокоєм, матеріальним становищем. А кимось - це життям своїх дітей.

Що? Життям дітей? Я що, їх повинна вбити?

Ні, не вбити. А позбавити їх права щось у житті самостійно робити, наприклад, вибір, тримати їх у тіні, заборонити їм мати власну думку і взагалі ділитися з кимось цією думкою.

Це що, тримати дітей у темниці?

Ну, не зовсім..

Це ще гірше, ніж би їх убити. Це ж духовна ізоляція від світу.

Але бувають великі ідеї. Ми говоримо саме про таку. Можливо, здійснення цієї ідеї докорінно змінило б усе людство - на краще, розуміється.

Я не готова відповісти. Якщо це моє життя, то я готова буду його віддати. Але я не знаю, чи не буде це гріхом, коли я відніму сама це життя в інших. Без їхньої згоди. В ім'я навіть дуже великої ідеї.

А ви, друзі, хочете дізнатися, як вирішує цю проблему адвокат Мартіан з драматичної поеми «Адвокат Мартіан» Лесі Українки?

Ми з вами будемо працювати над уривком з цього твору

1. А поки що треба уважно прочитати всю поему.

2. Читайте! Шукайте різні варіанти виходу із катастрофічної ситуації, у яку потрапив герой.



Додаток 3

Текст буктрейлера

(заохочення до читання драматичної поеми «На полі крові»)

Ти бачив зраду? Ти відчував рани, завдані нею? Ти хочеш зрозуміти найбільшого у світі зрадника - Юду, на руках і душі якого свідоме зречення Вчителя - Ісуса Христа?

Тоді читай драматичну поему «На полі крові» Лесі Українки!

Чому Юда зрадив Христа? Чи винен Месія у відступництві свого учня? Чи розкаявся Юда? Чи можна його пробачити? Чи цікаві ці питання тобі? Чи актуальні сьогодні для нашого суспільства?

Тоді читай драматичну поему «На полі крові» Лесі Українки!

Склади психологічний портрет зрадника за твором. Ця особа тобі нікого не нагадує? А ситуація? Як би ти вчинив на місці Юди? Чи кожен міг би опинитися на місці відступника. Думай - і читай драматичну поему «На полі крові» Лесі Українки!



Додаток 4

Бесіда

(праця над драматичним діалогом «Айша і Мохаммед»)

Де і коли відбувається дія?

Поясніть слова Айші «Дивишся й не бачиш»? Що мала на увазі героїня? Як ви розумієте ці слова?

Чи варто говорити про протистояння духовних і матеріальних цінностей? Поясніть.

Охарактеризуйте Айшу.

Назвіть риси Мохаммеда, які вам подобаються.

Яку відповідь дає Мохаммед на питання Айші «Як і за віщо можна так любити стару, негарну, навіть мертву жінку? І зневажати гарну, молоду, кохану і закохану, живую?»

Як ви думаєте, чи зрозуміла Айша цю відповідь?

Чи кохав Мохаммед Айшу? Як герой сам відповідає на це питання? Чи кохає Айша?

Чи є щасливою Айша? Поясніть, посилаючись на текст.



Додаток 5

Відгук глядачки на виступи аматорів, які грали в драматичних поемах Лесі Українки

Я, певне, була присутня на всіх виступах театру «Берегиня», де ставилися уривки з драматичних творів Лесі Українки. Розповісти про враження.. Здається, у мене не знайдеться таких слів... Це було так сильно, так до щему боляче, що я майже завжди здригалася серцем і перебувала під дивовижним енергетичним струменем. Ось лежить на сцені покинута Месією Міріам. І вітер (був такий сценічний ефект) розвіює її пишне золоте волосся, а воно грає і опускається. І полетіти вгору не може, як не може підвестися Міріам. Образ Міріам натхненно зіграла Таня М. в драматичній поемі «Одержима».

А ще вразила мене Марина О., яка перевтілилася в образ Айші (драматична поема «Айша і Мохаммед»). Я Маринина сусідка, тому знаю про позасценічні, позаколеджанські (домашні) репетиції. Марина дуже прагнула (так вона мені говорила) показати на сцені молоду жінку - з одного боку, безмежно гарну зовнішньо, з іншого - абсолютно глуху. Її Айша не тільки ревнива, заздрісна, а й холодна, зверхня і навіть підступна.. І не дуже розумна, хоча й хитра. Марина ретельно працювала над пластикою, прискіпливо вибирала одяг, пропонувала декорації. Дівчина жила цим образом. Я вірю, що була присутня при народженні талановитої української акторки (відгук записано від Юлі Б. під час створення фільму «Драматургія Лесі Українки», 2001 р.).



Додаток 6

Спогади колишніх акторок

1. Я пам'ятаю все так, ніби це було вчора. Коли мені запропонували роль Міріам, я відразу категорично відмовилася. Не хотіла грати роль у творі, як мені тоді здавалося, на релігійну тематику (а це було не зовсім правильно, адже драма «Одержима» - твір глибокої філософської сили), до того ж - вести розмову з самим Месією, в існування якого я тоді не вірила. Але я завжди робила все не тільки сумлінно, але й натхненно, тож, як з'ясувалося, саме я змогла б найкраще виступити в цій сцені. Я змирилася. Думала: це всього лише театр, зімітую почуття, відповідно проінтоную... і все. Але це було не все... Мене тоді, на репетиціях, не тільки виокремили (що було для мене важливо), поцінували (що було справедливо і водночас приємно). Мене не просто (вперше!) навчили хреститися. Мене в театрі повністю змінили! Кажуть: актриса однієї ролі. Це про мене. Після Міріам я нікого вже не грала. Ходила на репетиції, навіть пробувала себе в інших ролях, але все це було нижчого рівня, ніж у творі з Міріам. Може, тому, що на сцені (у залі було досить прохолодно) я стояла боса, у легенькій білій сукні, і в мене серце з грудей виривалося, і голос тремтів. Я не можу збагнути, як несподівано впала, коли від мене відвернувся Месія. Через кілька років після прем'єри «Одержимої», після закінчення коледжу, я вийшла заміж за священника. У нас велика дружня сім'я. Я щаслива. Дякую «Берегині» за все! (спогади записано від Тетяни М. на зустрічі з випускниками, 2015 р.).

2. Я грала роль Анни в драматичній поемі «Камінний господар». Хотіла через цей образ донести до глядачів кілька важливих думок. Не раз перечитувала твір Лесі Українки. Прочитала, яку Анну створила Лариса Кадирова. Моя Анна не проста; це не одновимірна, застигла жінка. Вона розумна і підступна, красива і цинічна, самодостатня і нещасна. А Дон-Жуан - це не тільки романтик «без табу», це егоїст, який має свої принципи (як виявилося, їх можна зрадити), сміливець, якого зваблює влада. І вже немає благородних високих поривів, є лише непереможне прагнення до безмежної влади. Зігравши Анну, я розширила і свій репертуар, і водночас зрозуміла, що можу грати героїнь, на яких би в житті не хотіла бути схожою. Я повірила в себе. Зрозуміла: щоб вийшла навіть невеличка, епізодична роль, треба багато працювати. А зліпити цілісну головну роль - це ще більш відповідально (спогади записано від Галини К., через два роки після прем'єри вистави, 2003).



Додаток 7

Репліки акторів, записані після прем'єри

Тая Л. (роль Кассандри з однойменної драматичної поеми).

Я - трагічна пророчиця, адже моїх слів ніхто всерйоз не сприймає, і мене ще й уникають, бояться і навіть... ненавидять.

У мене голос тремтить, я ніби волаю: та повірте, нарешті, повірте, бо я кажу правду!

Витримати через усю сцену такий металевий голос, що від хвилювання раз у раз зривається.. Але я витримала! Аплодуйте мені, друзі!

Віра Г. (роль Тірци з «На руїнах»).

Я сказала собі: вийду не тільки в усьому білому, а ще й боса. Тільки приготувалася виходити - і тут мене щось ніби пронизало: я - не Віра, я -пророчиця в поневоленому Єрусалимі. Шкода, що вогнище було не справжнє.

Я знаю, що на сцені справжнє не зробиш. Зразу пожежники прибіжать. Але коли цю сцену будемо відігравати на природі, вогнище буде горіти! Я хочу чистого вогню! Бо я пророчиця!

Віктор Д. (роль роль Юди з «На полі крові»)

Цей прочанин увійшов у такий екстаз, що загнав мене в глухий кут! Реально не було як звідти вийти.

А може, так і треба? На репетиції я залишався якщо не посередині сцени, то все одно близько середини. А тут - безвихідь! І я звідти щось вигукую. Це так, певно, було дивно.

Не вірю, що може бути так класно, коли ти або твій партнер експериментує!

Сашко С. (роль Антея з «Оргії»)

Мені було дуже важко грати. Психологічно. Уявіть: приходить до тебе давній друг Федон, і ти розумієш, що він зрадив і тебе, і Грецію, і ти хочеш йому пояснити, як це гидко і страшно, а він не вважає себе відступником. Не вражає - і все! Такий у мене відчай, ледь не розплакався: розплющ очі, Федоне, адже Рим безсоромно тягне все під себе, присвоює те, що йому ніколи не належало.

Я з останніх сил стримую себе, а Федон мене на оргію запрошує. Важко мені. Очевидно, у мене немає ще власного досвіду. Але читати Лесю Українку я буду. Її твори - це екстрим і драйв!



Додаток 8

Текст сцени, укладеної за драматичною поемою «Бояриня».

Степан підходить до Оксани, яка лежить, стиха цілує її. Вона прокидається.

Оксана: Се ти, Степане? Бач, мені приснилось, / що місяць ясно-ясно засвітив / у батьковім садочку...

Степан: (удавано веселим голосом) Місяць, люба? / Се дивно, бо якраз на тебе сонце!

Оксана: Що ж, може, там ясніше світить місяць, / ніж тута сонце...

Степан: Не журись, Оксано, / ось хутко знов побачим, як там світить / і сонечко, і місяць на Вкраїні.

Оксана: Се ж як? Хіба умру? Тоді запевне / душа полине...

Степан: Бог з тобою, люба! / Чи я ж би про таке тобі казав? / Надумав я поїхати з тобою / в гостину до твоїх.

Оксана: (іронічно) Велике діло, / що ти надумав! Цар думки заверне.

Степан: Цар пустить. Вже ж тепера на Вкраїні / утихомирилося.

Оксана: (гостро) Як ти кажеш? / Утихомирилось? Зломилась воля, / Укр аїна лягла Москві під ноги, / се мир по-твоєму - ота руїна? / Отак і я утихомирюсь хутко / в труні.

Степан: Ти одживешся на Вкраїні. / Москва ж не може заступити сонця, / зв'ялити гаю рідного, зсушити / річок веселих.

Оксана: (понуро, уперто) Годі, не кажи. / Нікуди я тепера не поїду.

Степан: Чому ж?

Оксана: Не хочу!

Степан: Що се ти, Оксано? / Мені аж дивно! Що се ти говориш?

Оксана: А я дивую, ти з яким лицем / збираєшся з'явитись на Вкраїні! / сидів-сидів у запічку московськім, / поки лилася кров, поки змагання / велося за життя там, на Вкраїні, - / тепер, як «втихомирилось», ти їдеш / туди ясного сонця заживати, / що не дістали руки загребущі, / та гаєм недопаленим втішатись. / На пожарині хочеш подивитись, / чи там широко розлилися ріки / від сліз та крові?

Степан: Ти тепер картаєш... / А як сама мені колись казала, / що ти прийняти можеш тільки руку, / від крові чисту?

Оксана: Правда, я казала... / Ми варті одне одного. Боялись / розливу крові, і татар, і диби, / і кривоприсяги, й шпигів московських, / а тільки не подумали, що буде, / як все утихомириться... Степане, / дай руку!

Степан: Се навіщо?

Оксана: Ти не хочеш?

Степан: Ні, чом же? (даєруку Оксані)

Оксана: (дивиться на свою й Степанову руки) / От, здається, руки чисті, / проте все мариться, що їх покрила / не кров, а так... немов якась іржа... / як на старих шаблях буває, знаєш?

(Пускає його руку і лягає знов. Говорить повільніше, млявіше, з перервами)

У батенька була така шаблюка... / вони її закинули... ми з братом / знайшли... в війну побавитись хотіли... / не витягли... до піхви прикипіла... / заржавіла... Отак і ми з тобою... / зрослись, мов шабля з піхвою... навіки... / обоє ржаві...

Степан: Ти, Оксано, вмієш / зарізати словами без ножа.

Оксана: Та тільки ж се я вмію, більш нічого. / Що-небудь же і я повинна вміти... (пауза) / Ти, певне, довше проживеш, ніж я, - / до рук тобі свій заповіт віддам я, / а ти його передаси родині / і братчикам, хто ще живий лишився.

Степан: (з гострою тугою) Ой, краще б я тобі таке казав!

Оксана: (підводиться й прихиляє його до себе) / Ні, любий, ти на світі потрібніший, / тобі ще є про що й про кого дбати. / Борцем не вдався ти, та після бою / подоланим подати пільгу зможеш, / як ти не раз давав... На бойовиську / не всі ж померли, ранених багато... / поможеш їм одужати, то, може, / колись там... знов зібравшися до бою, / вони тебе згадають добрим словом... / а як і ні - не жалуй, що поміг.

(Сидять якийсь час мовчки, обнявшись)

Степан: (підводиться і подає Оксані руку) / Ходім, я заведу тебе до хати. / Бач, сонце вже навзаході.

Оксана: Ходім.

(Спираючись на руку Степанову, іде до будинку. Не доходячи рундука, спиняється і обертається, дивлячись на західне сонце, що вже зникає за обрієм)

Добраніч, сонечко! Ідеш на захід... / Ти бачиш Україну - привітай!

Размещено на Allbest.ru