Свічники Михайла Китриша
Дослідження колекції кераміки Михайла Китриша, представленої у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному. Місце свічників у виставковій історії Михайла Китриша. Вивчення питання атрибутування свічників опішненського гончаря.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.09.2021 |
| Размер файла | 378,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СВІЧНИКИ МИХАЙЛА КИТРИША
О.Г. Ликова
Анотація
гончар китриш кераміка музей
У Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному зберігається найбільша персональна колекція кераміки Михайла Китриша в Україні. У ній представлено понад п'ятдесят свічників майстра. Поважна колекція свічників є й у приватному зібранні кераміки самого гончаря. Авторкою публікації зроблено аналіз цього виду виробів опішненського майстра. З'ясовано місце свічників у виставковій історії Михайла Китриша. Простежено період їх виготовлення. За формотворчими ознаками виділено основні типи свічників. Окреслено основні елементи декору. Акцентовано увагу на питанні атрибутування свічників опішненського гончаря.
Ключові слова: Михайло Китриш, гончарство, кераміка, свічник, декор, колекція, Національний музей-заповідник українського гончарства, Опішне.
Annotation
Lykova O. H. Candlesticks by Mykhailo Kytrysh
Candlesticks have been around for a long time, but in modern life they are no longer used for their intended purpose. Traditional clay candlestick is not only a handy place for a candle. It also performs a decorative function.
This studio characterized candlesticks, which were produced by Opishne's potter Mykhailo Kytrysh. Analysis was carried out on the basis of a personal collection of the potter at the National Museum of Ukrainian Ceramics in Opishne and private collection of the master, which is stored in his home.
Mykhailo Kytrysh produced clay candlesticks constantly. But information about this was very rare in published literature. The first information about his candlesticks was published in the publication in 1999. Catalogs of exhibitions, which actively participated in the potter from 1970, became a separate source, which includes candlesticks by Mykhailo Kytrysh.
Mykhailo Kytrysh's works have their own characteristic features. They are different in both decorative and formative elements.
The candlesticks of Mykhailo Kytrysh are obligatory and have a container for a candles and a saucers for draining wax. The number of candles varied from one to nine. This element is often combined with decorative elements in the form of animals and devils. Often they are decorated with colored glazes. Dark glazes used rarely.
The period of the production of candlesticks by Mykhailo Kytrysh is dated 1972-2010. Almost all of them are fully attributed.
The oldest candlestick, on which the ritual is marked with the year of manufacture, is dated 1989 and is kept in the private collection of Mykhailo Kytrysh. Candlesticks of large size (up to one meter in diameter) potter made since 1997, when he became a participant of the First Regional Symposium Pottery Train on Maidens and Parks of Ukraine” in Opishne.
Kytrysh's candlesticks were a rarity at the exhibitions. They often presented sculptural dishes, vases for the dishes and plates.
Key words: Mykhailo Kytrish, pottery, ceramics, candlestick, decor, collection, National museum of Ukrainian pottery, Opishne
Виклад основного матеріалу
Свічники відомі з давніх-давен, але нині вони майже витіснені електричними, олійними чи гасовими лампами, і в сучасному побуті це швидше декоративна, ніж ужиткова річ. Про це свідчить і зміна тлумачення самого терміна в енциклопедичних виданнях. Наприклад, у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» 2001 року зазначено, що свічник - це просто «підставка для свічки або свічок» [1, с. 1109], тоді як в «Універсальному словнику-енциклопедії», що розміщений у всесвітній мережі Інтернет, свічник уже названо твором декоративно-ужиткового мистецтва [6].
Загалом традиційний глиняний свічник є не тільки зручною підставкою для свічки. Він також виконує декоративну функцію, прикрашаючи інтер'єр кімнати, привносячи в неї тепло і світло навіть тоді, коли свічка у ньому не запалена. Використання свічника за призначенням безпосередньо розкриває функцію цього предмета.
Мета даної студії - охарактеризувати один із типів глиняних виробів, що виготовляв видатний опішненський гончар Михайло Китриш, - свічники. За основу взято персональну колекцію гончаря у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному (це найбільша колекція виробів гончаря в українському музеї - понад 320 одиниць збереження [2]) і приватну колекцію майстра, розміщену в його будинку (понад 200 предметів). Свічники в обох зібраннях займають вагоме місце - близько ста предметів.
Михайло Китриш (1936 р. н.) - член Національної спілки художників України (з 1971) та Національної спілки майстрів народного мистецтва України (з 1998), заслужений майстер народної творчості України (з 1985), лауреат Премії імені Данила Щербаківського (1995), Державної премії України імені Тараса Шевченка (1999) та Всеукраїнської премії імені Опанаса Сластьона (2006). Його роботу відзначено на державному рівні у вигляді чисельних дипломів, похвальних грамот, медалей, почесних звань тощо.
Михайло Китриш - один з небагатьох опішненських гончарів, хто постійно виготовляв глиняні свічники. Незважаючи на це, у друкованих джерелах майже не знайдеш відповідну інформацію. Попри те, що Михайло Китриш професійно займався гончарством з 1960-х років, першу згадку про його свічники розміщено у публікації за 1999 рік: «Своєрідністю творчого пошуку в межах опішненської традиції вирізняються фігурні посудини й скульптури Михайла Єгоровича Китриша. Майстер створює свічники, великі вази, попільнички» [4].
Фото 1 Михайло Китриш. Свічник. Глина, полива, гончарний круг, ліплення, 70,8 х 32,3. Опішне, Полтавщина. 2005-2006. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні, № КН-18492 /К-16832. Фото Тараса Пошивайла
Того року трьох опішнян - Івана Білика, Михайла Китриша, Василя Омеляненка - було відзначено Державною премією України імені Тараса Шевченка. До цієї події в Києві у Палаці мистецтв «Український дім» було організовано виставку «Дивотворіння Опішного - Україні ХХІ століття», де були представлені роботи трьох згаданих опішненських гончарів. Власне виставка і присудження премії стали основними причинами того, що 1999 рік прикметний найбільшою кількістю публікацій про Михайла Китриша. Автори статей побіжно згадували про свічники гончаря, але ніхто не аналізував самі вироби і не відслідковував наявність їх у колекціях чи приватних зібраннях. Тим більше майже відсутні відомості про презентацію його свічників на виставках. Навіть на ілюстраціях, які супроводжують окремі матеріали про гончаря, нам вдалося віднайти лише п'ять свічників, і то лише у довідкових виданнях.
Інформативним джерелом, де фігурує інформація про свічники Михайла Китриша, стали каталоги виставок, у яких гончар активно брав участь із 1970 року, хоча наявність цих виробів у експозиціях була швидше рідкістю - переважно тут презентували скульптурний посуд, вази для підлоги й тарелі. Розмаїття свічників гончаря можна було побачити лише на його персональних виставках, які організовувалися з нагоди ювілеїв майстра у Полтаві (1981) та Опішному (1996, 2006, 2011, 2016). Проте, ці виставки не супроводжувалися каталогами виробів.
Фото 2 Михайло Китриш. Свічник триріжковий. Глина, полива, гончарний круг, ліплення, вирізування, ритування, проколювання 27,3 х 21 х 11,7 см. Опішне, Полтавщина. № КН-18492/К-16832. Фото Тараса Пошивайла
Жоден інший гончарний центр України не дає нам уяви про розмаїття форм свічників, які притаманні виробам Михайла Китриша. Навіть сам автор згадував: «Саме більше робив макітри і підсвічники. Оце саме більше» [5].
Роботи Михайла Китриша мають свої характерні риси і відрізняються від інших виробів опішненських гончарів як декоративними, так і формотворчими елементами. Китриш робив те, що йому було цікаво, що уявлялося неперевершеним і гарним. У цьому проявилася творча індивідуальність і характер гончаря. Дослідники його мистецтва відзначають надзвичайну різноманітність, вишукану декоративність, бароковість, барвистість творів Михайла Китриша. Традиційні за формою та побутовим призначенням вироби у творчій інтерпретації автора приваблюють безпосередністю, щирістю та вишуканістю.
Творча уява майстра надавала свічникам інколи несподіваних форм і оздоблення. У свічників Михайла Китриша обов'язковими є як наявність ріжків (ємності для свічки), так і блюдечка для стікання воску. Цей елемент гончар надзвичайно вправно поєднує з тваринними формами - як наслідок, маємо зовсім нову й оригінальну композицію. Так, досить часто на тулубі свічника між ріжками автор розміщує фігурки чортів. Враховуючи те, що призначення свічника - нести світло у помешкання, а чорти - представники «нечистої сили» і мешканці темряви, яких завжди намагалися не пустити до оселі, то наявність цих персонажів є досить незвичною у декоруванні таких виробів. Також на поверхні китришівських свічників досить часто з'являється виліплена голова козла (барана) або ж наліплений рослинний декор. Загалом свічники, так само як і зооморфні скульптури й вази, автор прикрашав переважно наліпленими елементами, урізноманітнюючи їх кольоровими поливами, які в поєднаннях дають неочікуваний вражаючий ефект. Ангоби для декору свічників гончар майже не використовував.
Фото 3 Куришки-свічники Михайла Китриша на виставці з нагоди 80-річчя гончаря. Опішне, Полтавщина. Фото Тараса Пошивайла
Перша дата, яку взагалі вдалося зафіксувати на виробах гончаря - 1975 рік, остання - 2010 рік (час завершення гончарювання майстра за станом здоров'я). Період виготовлення свічників Михайла Китриша, що зберігаються у фондах музею-заповідника, окреслюється 1972-2010 роками. Майже всі вони повністю атрибутовані, тоді як свічники з приватної колекції у переважній більшості недатовані (підписів на них немає, а сам автор не пам'ятає, коли їх виготовив). У цілому особливістю свічників Михайла Китриша є відсутністьна них дати виготовлення. Та й власне авторство майстер зазначав украй рідко (на відміну від інших виробів). Тож атрибутувати їх можна лише за музейною документацією та застосовуючи аналогії з іншими виробами в різних колекціях. Одним із пояснень цієї ситуації може бути той факт, що свічники нечасто презентувалися на виставках, для яких автор свої роботи, переважно й підписував. Загалом нині доступно багато способів атрибутування свічників відомого опішнен- ського гончаря: архівні документи, каталоги виставок, епіграфічні написи на виробах, фотографії, підбір аналогів серед робіт, що зберігаються у музейних колекціях. До того ж сам гончар відкритий для спілкування і може багато чого розповісти нащадкам, хоча до таких спогадів і потрібно ставитися дещо критично.
«Найдавніший» свічник, на якому ритуванням нанесено рік виготовлення, датується 1989 роком і зберігається у приватній колекції Михайла Китриша. Пояснити це можна тогочасними подіями. Майстер брав участь у І Республіканському симпозіумі гончарства в Опішному (1989). Захід проводили на виробничій базі опішненського заводу «Художній керамік» упродовж місяця. Під час творчого практикуму гончарі виготовляли столовий, кухонний, господарський, ритуальний посуд, декоративну скульптуру, дитячу іграшку та інші глиняні вироби, характерні для їхнього гончарного осередку. Виготовлені твори на заводі й випалювалися. Усі учасники підписували свої роботи, що зробив і Михайло Китриш. Основна маса виробів після конкурсу потрапила до запасників опішненського музею, хоча деяка частина залишилася у авторів. Тож згаданий свічник, імовірно, тоді й був виготовлений, хоча сам автор цього ні підтверджує, ні спростовує.
1997 року Михайло Китриш став учасником Першого регіонального симпозіуму «Поезія гончарства на майданах і в парках України» в Опішному. Під час цього заходу він виготовив великого розміру зооморфні посудини та свічники, за що був відзначений дипломом лауреата. З цього часу майстер намагався виготовляти свічники великих розмірів (до одного метра заввишки), рясно прикрашаючи їх наліпленими елементами.
Як уже зазначалося, М. Китриш декорував свічники переважно наліпленими елементами і кольоровими поливами. Власне, він - єдиний гончар художньо-експериментальної лабораторії заводу «Художній керамік», який дуже багато експериментував саме з кольоровими поливами. Їх поєднання давало зовсім неочікувані результати. Ці експерименти прославили творчість Михайла Китриша як новатора у декоруванні сучасних виробів Опішного. Характерно, що темними, зокрема коричневими, поливами гончар покривав роботи зрідка, оскільки не любив їх: «Десь виліплена квітка, а її ж не видно, бо покрили темним, воно ту квітку і “вкрало”» [3, с. 166]. Автор надавав перевагу світлим кольорам: «Ну, якого ж найприроднішого кольору мав би бути підсвічник? Звичайно, жовтого. Не треба ж асоціювати свічку тільки з померлим, з процесом похорон. Свічка - це світло, це вогонь. При свічці писалися світової слави книги, творилися шедеври музики, створювалися живописні полотна» [3, с. 164].
Окрім оригінальних декоративних елементів, свічники Михайла Китриша прикметні й різноманітністю форм. Кількість ріжків для свічок може варіюватися від одного до дев'яти, найчастіше - три або п'ять. За зовнішніми ознаками вони також розмаїті: прості на одну свічку, великі свічники до одного метра заввишки, які могли стояти на підлозі. Робив він і настінні свічники (кашпо), і куришки, що мали ріжки для свічки, і цілі скульптурні композиції, які використовувалися для освітлення приміщення. Прикметно, що всі ці вироби автор не дублював. У майстра постійно з'являлися нові елементи чи у декорі, чи у формі виробів.
Отже, Михайло Китриш - один з небагатьох українських гончарів, який упродовж усього періоду творчості виготовляв, крім іншого, й глиняні свічники. Вони були досить розмаїті як за формотворчими ознаками, так і за декоративним оформленням. Вироби гончаря містили від одного до дев'яти ріжків для свічок. Поверхня декорувалася наліпленими елементами (переважно у вигляді голів чортів і козлів та рослинних елементів) та світлими кольоровими поливами. Роботи експонувалися на різних виставках, хоча й не так часто, як зооморфні скульптури й вази.
Свічники Михайла Китриша зберігаються у музейних зібраннях та приватних колекціях. На часі - здійснення розширеного і поглибленого аналізу й атрибутування описаних авторкою музейних предметів.
Джерела
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.
2. Інвентарні книги. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному.
3. Качкан В. Жива глина: Мандрівка в минуле та сьогоднішнє Опішного. Опішне: Українське Народознавство, 1994. 232 с.
4. Пошивайло С. Виставка опішнянської кераміки. Голос Зіньківщини. Зіньків, 1999. № 5. 20 січня. С. 3.
5. Розмова з Михайлом Китришем від 23.12.2020. Приватний архів автора.
6. Свічник. Універсальний словник-енциклопедія [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://slovopedia.org. ua/29/53409/20251.html.
References
1. Velykyi tlumachnyislovnyksuchasnoi ukrainskoi movy [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. (2001). Kyiv; Irpin: VTF «Perun». [in Ukrainian].
2. Inventarniknyhi[Inventory books]. Natsionalnyi muzei-zapovidnyk ukrainskoho honcharstva v Opishnomu. Unpublished. [in Ukrainian].
3. Kachkan, V. (1994) Zhyva hlyna: Mandrivka v mynule ta sohodnishnie Opishnoho [Living clay: A journey into the past and present of Opishne]. Opishne: Ukrainske Narodoznavstvo. [in Ukrainian].
4. Poshyvailo, S. (1999) Vystavka opishnianskoi keramiky [The exhibition of Opishne ceramics]. Holos Zinkivshchyny, 5. p. 3. [in Ukrainian].
5. Rozmova z Mykhailom Kytryshem vid 23.12.2020 [Conversation with Mykhailo Kytrysh 23.12.2020]. Pryvatnyi arkhiv avtora. Unpublished.
6. Svichnyk [Candlestick]. Universalnyi slovnyk-entsyklopediia [Universal Dictionary-Encyclopedia]. Retrieved from: http:// slovopedia.org.ua/29/53409/20251.html
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження футуризму як авангардистської течії в мистецтві ХХ століття. Форми футуризму в образотворчому мистецтві і літературі. Футуризм в Росії і Україні і його вплив на творчість художників. Творчість Михайла Семенко як лідера українського футуризму.
реферат [20,0 K], добавлен 22.12.2010Тенденції розвитку українського образотворчого мистецтва на початку ХХ ст. Видатні живописці: жанру побуту - М. Пимоненко, пейзажисти - С. Васильківський, В. Орловський, П. Шевченко, І. Труш, К. Костанді. Творчість Олександра Богомазова, Михайла Бойчука.
презентация [1,1 M], добавлен 19.05.2016Дослідження портрету українського громадсько-політичного діяча, педагога і філолога В.П. Науменка невідомого автора з колекції Національного музею історії України. Трактування Науменка як буржуазного націоналіста. Аналіз автора портрету Ф.С. Красицького.
статья [27,6 K], добавлен 06.09.2017Дослідження життєвого шляху і творчості видатних митців, які проживали на території України: Івана Айвазовського, Михайла Булгакова, Івана Франко, Лесі Українки, Ліни Костенко, Володимира Івасюка, Марії Заньковецької, Катерини Білокур, Тараса Шевченка.
контрольная работа [337,9 K], добавлен 14.01.2012Орнаментальні мотиви, знаки та принципи композиції української кераміки. Добування і приготування глини. Виготовлення посуду та кахлів. Технологія виготовлення кераміки. Техніка точіння на гончарному крузі. Осередки гончарства в Західній Україні.
реферат [21,3 K], добавлен 21.11.2013Імпресіонізм у творчості сучасних українських художників. Характерні риси творчості Михайла Ткаченка, Івана Труша та Петра Левченка. Природа у картинах Тетяни Яблонської. Творчий пошук Куїнджі. Зінаїда Серебрякова – майстер психологічного портрета.
курсовая работа [7,8 M], добавлен 12.04.2016Дослідження настінної храмової ікони "Святий Яків брат Господній" початку ХVІІІ ст. з колекції образотворчого мистецтва Національного музею історії України. Особливості семантики теми та стилю. Відображення теми святих апостолів в українському малярстві.
статья [20,8 K], добавлен 07.11.2017Риси стилю "модерн" в творчості Михайла Олександровича Врубеля. Злиття в творах художника світу людських почуттів і природи. Портрет Т.С. Любатовіч в ролі Кармен. Тамара і Демон, ілюстрація до поеми М.Ю. Лермонтова. Портрет артистки Забели-Врубель.
презентация [3,1 M], добавлен 08.12.2011Оповідання про основні думки, що висловлені в екранізації повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Оцінка гри акторів, цілковитого відтворення життя гуцулів, максимальної символічності образів. Засоби висвітлення сторін національної культури.
эссе [5,4 K], добавлен 28.10.2013Гончарство - одне з найстаріших ремесел. Ознайомлення з виробами ручної роботи Трипільської культури. Особливості української кераміки. Вивчення процесів видобування сировини, приготування формувальної маси, формування виробів, сушіння, випалювання.
реферат [2,5 M], добавлен 05.11.2014
