Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею
Оцінка пристосованості приміщень музеїв Миколаївської області до збереження культурних цінностей. Проведення дезінфекції, консервації та реставрації творів мистецтва. Мікологічне обстеження повітря приміщень фондосховищ музею та музейного обладнання.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 20.07.2021 |
| Размер файла | 27,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею
В.Г. Коритнянська
Анотація
У статті наведено результати мікологічного дослідження повітря у тринадцяти приміщеннях фондосховища Миколаївського обласного краєзнавчого музею і п'яти музейних предметів із його зібрання. Встановлено, що кількісні показники заспореності повітряного середовища в усіх приміщеннях фондів відповідають загальноприйнятим для музейних приміщень санітарним нормам (не більше 10 колонієутворювальних одиниць на чашку Петрі). Ідентифіковані з проб повітря мікроскопічні гриби належали до 17 видів, більшість з яких звичайні для повітряного середовища житлових і музейних приміщень та відомі як активні деструктори творів мистецтва.
Ключові слова: мікроскопічні гриби, мікологічне дослідження, повітря, приміщення, музей.
Вступ
Пристосованість приміщень багатьох музеїв до «музейних потреб» та їх незадовільний стан через відсутності належного фінансування призводить, зазвичай, до появи і розвитку в них мікроскопічних грибів. Згадані організми, завдяки високій пластичності ферментних систем, здатні пошкоджувати різноманітні субстрати, в тому числі і матеріали - складові творів мистецтва (деревина, шкіра, папір та ін.), музейне обладнання та конструктивні елементи будівель музею (стіни, відкоси вікон та ін.).
Поширення мікроскопічних грибів тягне за собою низку негативних наслідків, а саме:
1) незворотного, фізичного знищення усіх або окремих складових субстрату через їх механічне і біохімічне пошкодження. У разі, якщо субстратом є твір мистецтва, можливе зменшення або втрата міцності основи, втрати та осипи ґрунту і фарбового шару, деструкція лакової плівки й ін.;
2) ушкоджений мікроміцетами субстрат є джерелом контамінації інших пам'яток, музейного обладнання та конструктивних елементів будівлі музею;
3) будь-які активні осередки розвитку мікроскопічних грибів (навіть нетривалі або незначні за площею!) потребують проведення дезінфекції, яка через негативний вплив на твір, здоров'я людини та оточуюче середовище є вкрай небажаною;
4) значна кількість мікроскопічних грибів, здатних уражувати твори мистецтва, музейне обладнання і внутрішні поверхні музейних приміщень, належать до групи умовно-патогенних видів грибів - збудників мікозів, продуцентів токсинів і алергенів;
5) візуально помітні ознаки мікологічного ураження (нальоти, пігментні плями та ін.) спотворюють твір мистецтва і призводять до втрати ним експозиційного вигляду [1, с. 237; 2, с. 12; 3, с. 2-33; 4, с. 10].
Отже, наявність осередків розвитку мікроміцетів у приміщеннях музеїв сприятиме появі та (або) збільшенню чисельності цих організмів. Враховуючи вищенаведене, зрозуміло, що проведення мікологічних досліджень у музейних приміщеннях є бажаним, якщо мова йде про профілактику мікологічних пошкоджень, та негайним і обов'язковим - у разі їх наявності. Одеська філія Національного науково-дослідного реставраційного центру України співпрацює з музеями Південного регіону країни 35 років. Фахівці філії здійснюють техніко-технологічні дослідження, консервацію і реставрацію творів мистецтва, проводять мікологічне й ентомологічне обстеження творів та музейних приміщень.
Мікологічне обстеження здійснюється за листом-клопотанням від музею і, в залежності від потреби, може включати дослідження мікобіоти повітря, осередків деструкції будівельних матеріалів, обстеження творів мистецтва та музейного обладнання. Миколаївський обласний краєзнавчий музей (далі по тексту - МОКМ) розміщений в одному з відремонтованих будинків історико-архітектурного комплексу «Старофлотські казарми (1830-і рр.). Зібрання музею налічує понад 250 т. одиниць різних груп зберігання («Археологія», «Тканини», «Документи», «Фотографії», «Ботаніка», «Природа» та ін.) [5, с. 231; 6, с. 2]. У червні 2017 року було проведено мікологічне обстеження тринадцяти приміщень фондосховищ музею.
Обстеження здійснювали за схемою :
1. огляд загального стану приміщення (оцінювання його санітарного стану, виявлення осередків деструкції будівельних матеріалів, місць протікань тощо);
2. ознайомлення з журналом реєстрації показників температури і відносної вологості повітря (якщо такий наявний);
3. проведення мікологічного дослідження (відбір проб, посів на живильне середовище в чашки Петрі та ін.).
Результати огляду загального стану досліджених приміщень
Система припливно-витяжної вентиляції у приміщеннях фондосховищ музею відсутня. Природна вентиляція обмежена, неорганізований повітрообмін здійснюється переважно за рахунок інфільтрації та ексфільтрації повітря через зовнішні стіни приміщень, відчинені вікна та двері. Спостереження за параметрами повітряного середовища (контроль температури і відносної вологості повітря) ведеться в окремих приміщеннях за допомогою морально застарілих приладів, які не проходять регулярну повірку. Запах цвілі в усіх обстежених приміщеннях відсутній. Осередки деструкції стін та місця протікання не виявлені. Спостерігається значне перевантаження окремих приміщень фондосховища та зберігання пам'яток у штабелях (у приміщеннях групи зберігання «Художня»), на стінах і безпосередньо на підлозі (в приміщеннях групи зберігання «Художня», «Археологія», «Метал-деревина». За свідченнями зберігачів музею, в окремих приміщеннях температура повітря взимку сягає 8-10°С, влітку - понад 40°С. У сховищі групи зберігання «Зброя» на поверхні музейних предметів і приладдя періодично спостерігається розвиток безбарвних грибних нальотів (на момент обстеження - не виявлені).
Показники температури та відносної вологості повітря
Заміри температури і відносної вологості повітря здійснювали за допомогою цифрового термогігрометра Т-02. На час обстеження показники температури і відносної вологості повітря у приміщеннях фондосховищ становили:
- температура - від 24,4 до 26,9°С;
- відносна вологість повітря - від 48 до 55%.
Мікологічне дослідження
Проведено дослідження мікобіоти повітря у приміщеннях:
1. сховище групи зберігання «Зброя»: 2 поверх, кім. № 83;
2. сховище групи зберігання «Тканини»: 2 поверх, кім. № 73, № 79;
3. сховище групи зберігання «Художня»: 2 поверх, кім. № 84 - «Твори темперного та олійного живопису», № 87 - «Твори з кераміки»;
4. сховище групи зберігання «Зоологія»: 3 поверх, кім. № 116 «Чучела»;
5. сховище групи зберігання «Документи»: 1 поверх, кім. № 51;
6. сховище групи зберігання «Метал-деревина»: 1 поверх, кім. № 50, № 52, № 53 та № 54;
7. сховище групи зберігання «Археологія»: 3 поверх, кім. № 117, № 118.
Крім того, здійснено мікологічне дослідження п'яти пам'яток із фондів музею:
1. альбом товариства Миколаївських заводів та верфей. 1911 р.;
2. скляний посуд, оплетений лозою. с. Константинів- ка, Арбузинського р-ну Миколаївської області. I половина XX ст., К-872;
3. фотоплакат Миколи Аркаса. 1948 р., НИМ/х-179;
4. муляж персика;
5. фрагмент кінської упряжі.
Всі твори (окрім муляжу персика) ізольовані в бокс, де піддаються опроміненню УФ-лампи. Дослідження мікобіоти повітря та музейних пам'яток проводили за загальноприйнятими методиками [7, с. 378-379], ідентифікацію мікроскопічних грибів здійснювали за допомогою вітчизняних і закордонних визначників [2; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16].
Результати мікологічного дослідження повітря
Мікробна заспореність повітря у приміщеннях фондосховища музею на момент дослідження становила: за кількістю грибних колонієутворювальних одиниць (КУО) Колонієутворювальні одиниці - пропагули мікроорганіз-мів (окремі клітини, спори, конідії, конідійники, фрагменти мі-целію та ін.), здатні до проростання і утворення на поживному середовищі колонії. - від 0 до 9 на ч. Петрі, бактеріальних - 2-6 За винятком точок відбору проб «7в» в кім. № 51 та «10 а» в кім. № 53. Кількість бактеріальних КУО /ч. Петрі становила в них 15 і 10, відповідно, та пов'язана, вірогідно, з роботою співробіт-ників музею під час проведення дослідження..
Таблиця 1. Видовий склад мікобіоти повітря фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею
|
№ п/п |
Виділені мікроміцети |
Обстежені фондосховища (№ кімнати) |
|||||||||||||
|
83 |
73 |
79 |
84 |
87 |
116 |
51 |
52 |
53 |
54 |
50 |
117 |
118 |
|||
|
кл. Hyphomycetes |
|||||||||||||||
|
і. |
Acremonium charticola |
+ |
|||||||||||||
|
2. |
Alternaria alternata |
+ |
|||||||||||||
|
3. |
A. longipes |
+ |
|||||||||||||
|
4. |
A. tenuissima |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
|
5. |
Aspergillus candidus |
+ |
|||||||||||||
|
6. |
A. ochraceus |
+ |
|||||||||||||
|
7. |
A. versicolor |
+ |
|||||||||||||
|
8. |
Cladosporium cladosporioides |
- |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
||||||
|
9. |
C. herbarum |
+ |
|||||||||||||
|
Cladosporium spр. |
+ |
+ |
+ |
||||||||||||
|
10. |
Chrysosporium sp. |
+ |
+ |
||||||||||||
|
11. |
Paecilomyces variotii |
+ |
|||||||||||||
|
12. |
Penicillium tardum |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||||||||
|
13. |
P vinaceum |
- |
- |
- |
- |
- |
|||||||||
|
14. |
Penicillium sp. серія Penicillium funiculosum |
+ |
|||||||||||||
|
Penicillium spр. |
- |
- |
- |
- |
+ |
+ |
|||||||||
|
кл. Euascomycetes |
|||||||||||||||
|
15. |
Eurotium pseudoglaucum |
+ |
|||||||||||||
|
16. |
Euascomycetes not ident. |
+ |
|||||||||||||
|
кл. Basidiomycetes |
|||||||||||||||
|
17. |
Basidiomycetes not ident. |
+ |
|||||||||||||
|
кл. Agonomycetes |
|||||||||||||||
|
Mycelia sterilia |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
||||||||
|
Бактерії |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Всього з проб повітря вилучено 17 видів мікроскопічних грибів, Mycelia sterilia і бактерії (табл. 1). Більшість виявлених мікроміцетів належали до класу Hyphomycetes (14 видів з 8 родів), класи Euascomycetes і Basidiomycetes були представлені двома та одним видом, відповідно. За кількістю видів домінували роди Alternaria і Aspergillus (3 види), роди Cladosporium і Penicillium налічували два види, інші - один вид.
Отже, санітарно-гігієнічний стан повітря у приміщеннях МОКМ був задовільним та відповідав загальноприйнятим для музейних приміщень санітарним нормам (не більше 10 КУО на чашку Петрі) [3, с. 34]. Більшість із виявлених мікроміцетів - широко розповсюджені в навколишньому середовищі та є звичайними для повітряного середовища житлових і музейних приміщень. У той же час, практично всі вони (переважно види з родів Alternaria, Aspergillus та Cladosporium) відомі як активні деструктори різноманітних творів мистецтва [2].
Виявлений у повітрі багатьох приміщень музею Penicillium tardum Thom (домінував в усіх точках відбору проб у сховищі групи зберігання «Зброя» та вилучався з проб повітря в інших фондосховищах на другому поверсі музею (частота трапляння 20-40%) відомий як деструктор полімерних матеріалів та виробів із них. За умов підвищених показників відносної вологості повітря - активний агент запліснявіння зброї, військової форми й обладнання (гриби цього виду здатні розвиватися за широкого діапазону температури повітря: 6-34°С) [11, с. 200; 12, с. 175].
Отже, не виключено, що поява нальотів на зброї і музейному приладді у сховищі групи зберігання «Зброя» пов'язана з розвитком саме цього виду. Крім нього, появу і розвиток мікологічного ураження (навіть при незначних та короткочасних коливаннях відносної вологості повітря в бік підвищення, особливо в умовах нульової рухливості повітря!) можуть спричинити й деякі виявлені в інших приміщеннях фондів МОКМ види грибів : Eurotium pseudoglaucum Malloch. et Cain, Penicillium spр., Aspergillus versicolor (Vuill.) Tirab. тощо.
Результати мікологічного дослідження пам'яток
1. Альбом товариства Миколаївських заводів та верфей. 1911 р.
Результати візуального огляду: на палітурці, форзацах та аркушах альбому численні, різні за розміром, часто наскрізні пігментні плями фіолетового, брунатно-червоного, сірого і чорного кольорів. Пам'ятка має сліди патьоків, окремі аркуші альбому зцементовані. Деструкція грибами зв'язувального призвела до втрати фізико-хімічних властивостей паперу.
Проби відбиралися із чорних плям на палітурці, виконаної з тканини (проба «А»; 8 повторів); різних за кольором й розміром пігментних плям на першому аркуші альбому (проба «Л»; 8 повторів); різних за кольором й розміром пігментних плям на аркуші всередині книжкового блоку (проба «сер»; 8 повторів).
Результати посіву: проба «А» - 8/1 Де в чисельнику вказано загальну кількість здійснених посівів, у знаменнику - кількість посівів, у яких розвиток мікроор-ганізмів виявлено., ідентифіковано: бактерія; проба «Л» - 8/0; проба «сер» - 8/0.
Висновок: життєздатні форми мікроскопічних грибів не виявлені. Наявні пігментні плями свідчать про колишнє ураження твору мікроскопічними грибами.
2. Скляний посуд, оплетений лозою. с. Константинівка, Арбузинський р-н Миколаївської області. I пол. XX ст., К-872
Результати візуального огляду: значні поверхневі забруднення скла та плетіння, щільні нашарування ґрунту між елементами плетіння. Проби відбиралися з забруднених ґрунтом елементів плетіння на тулові посуду без візуально помітних ознак ураження мікроскопічними грибами (проба «СТ»; 8 повторів). Результати посіву: 8/4, ідентифіковано: Mycelia sterilia (red) (в одному уколі), колонії бактерій (в трьох уколах).
Висновок: ураження твору мікроскопічними грибами не виявлено.
3. Фотоплакат Миколи Аркаса. 1948 р. НИМ/х-179
Результати візуального огляду: плакат наклеєний на тканинну основу, зв'язок між плакатом і основою в багатьох місцях порушений. Тканинна основа та папір плакату мають наскрізні численні, різноманітні за розміром і формою пігменті плями фіолетового, брунатного та синього відтінків. На деяких плямах наявні залишки щільного пухнастого або крупковидного нальотів чорного кольору. Деструкція грибами зв'язувального призвела до втрати фізико-хімічних властивостей паперу.
Проби відбиралися із залишків щільного крупковидного чорного нальоту на пігментній плямі на тильному боці тканинної основи (проба «1»; 8 повторів); із залишків пухнастого чорного нальоту на пігментній плямі на лицевому боці тканинної основи (проба «2»; 8 повторів); із поверхні наскрізної пігментної плями без мі- целіального нальоту на лицевій стороні плакату (проба «3»; 8 повторів); із поверхні наскрізної пігментної плями без міцеліального нальоту на тильній стороні плакату (проба «4»; 8 повторів). Результати посіву: проба «1» - 8/0; проба «2» - 8/0; проба «3» - 8/2, ідентифіковано: Eurotium sp. (в одному уколі), Alternaria alternata (в одному уколі); проба «4» - 8/0.
Висновок: життєздатні форми мікроскопічних грибів не виявлені. Наявні пігментні плями свідчать про колишнє ураження твору мікроскопічними грибами. Виділені гриби перебувають у складі поверхневих забруднень. музей дезінфекція повітря мікологічний фондосховище
4. Муляж персика
Результати візуального огляду: втрата фізико-хімічних властивостей виробу (поверхня стала м'якою й липкою та наче «тече»). На поверхні спостерігаються поодинокі білі та трохи пухнасті плями (імітація опушення або наліт?). Проби відбиралися із місць локалізації пухнастих плям на поверхні персика (проба «п»; 8 повторів).
Результати посіву: 8/0.
Висновок: ураження твору мікроскопічними грибами не виявлено.
5. Фрагмент кінської упряжі
Результати візуального огляду: значні поверхневі забруднення у вигляді щільних нашарувань ґрунту та піску?, пилу та ін. Проби відбиралися із забрудненої ґрунтом поверхні твору без візуально помітних ознак ураження мікроскопічними грибами (проба «К»; 8 повторів). Результати посіву: - 8/3, ідентифіковано: Alternaria alternata (в одному уколі), Cladosporium spp. (в двох уколах).
Висновок: ураження твору мікроскопічними грибами не виявлено. Виділені гриби перебувають у складі поверхневих забруднень. Отже, отримані результати мікологічного обстеження приміщень фондів МОКМ дозволили надати адміністрації музею низку рекомендацій із оптимізації температур- но-вологісного режиму зберігання (на сьогодні в багатьох музеях Європи оптимальними умовами зберігання вважаються: температура - 15-18°С, відносна вологість повітря - 49-55% [17, с. 10]), дотримання належного санітарно-гігієнічного стану та неприпустимості використання у приміщеннях боксу і фондів УФ-опромінювачів.
Посилання
1. Коритнянська В.Г. Біологічне дослідження деяких пам'яток сакрального мистецтва з музейних збірок України // Волинська ікона: дослідження та реставрація: наук. доп. ХХУ міжнарод. наук. конф. - Луцьк, 2018. - Вип. 25. - С. 237.
2. Коваль Е.З., Митківська Т.І. Мікологічне обстеження музейних пам'яток. - К.: Національний науково-дослідний реставраційний центр України, 2014. - 240 с.
3. Митківська Т.І. Біологічна безпека пам'яток історії та культури // Сучасні проблеми консервації і реставрації пам'яток мистецтва та писемної культури на пергаментній і паперовій основах: наук. доп. Першої між народ. наук.-тех. конф. - Львів: УАД, 2018. - С. 31-37.
4. Ребрикова Н.Л. Биология в реставрации. - М.: РИО; Гос- НИИР, 1999. - 184 с.
5. Степанова М.Л. Научно-технический и реставрационный отдел (НТиРО) Николаевского областного краеведческого музея: история, деятельность, проблемы // Історія, Етнографія, Культура: Нові дослідження: наук. зб. X Миколаївської обласної краєзнавчої конф. - Миколаїв: Іліон, 2016. - С. 230-234.
6. Черняхівський В.В., Животовська В.В. Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Путівник. - Миколаїв: Іліон, 2018. - 23 с.
7. Методы экспериментальной микологии. Справочник. - К.: Наук. Думка, 1982. - С. 378-379.
8. Егорова Л.Н. Почвенные грибы Дальнего востока: гифоми- цеты. - Л.: Наука, 1986. - 192 с.
9. Билай В.И., Коваль Э.З. Аспергиллы. - К.: Наук. думка, 1988. - 204 с.
10. Коваль Е.З., Руденко А.В., Гончарук В.В. Пеніцилії в навколишньому середовищі. - К.: Наук. думка, 2014. - Ч.1. - 437 с.
11. Коваль Е.З., Руденко А.В., Гончарук В.В., Волощук Н.М. Пеніцилії в навколишньому середовищі. - К.: Наук. думка, 2014. - Ч.2. - 386 с.
12. Коваль Э.З., Руденко А.В., Волощук Н.М. Пенициллии. Руководство по идентификации. - К.: Национальный научно-исследовательский реставрационный центр Украины, 2016. - 408 с.
13. Саттон Д., Фотергилл А., Ринальди Д. Определитель патогенных и условно патогенных грибов. - М., 2001. - 486 с.
14. Ellis M. B. More Dematiaceous Hyphomycetes. C. A. B. International, 1976. - 507 p.
15. Domsh R. H., Gams W., Anderson T. H. Compendium of soil fungi. London: Acad. Press., 1980. Vol. 1. - 857 p.
16. Domsh R. H., Gams W., Anderson T. H. Compendium of soil fungi. London: Acad. Press., 1980. Vol. 2. - 857 p.
17. Коритнянська В.Г. Збереження пам'яток на паперовій основі (з досвіду деяких країн Європи) // Сучасні проблеми консервації і реставрації пам'яток мистецтва та писемної культури на пергаментній і паперовій основах: наук. доп. Першої між народ. наук.-тех. конф. - Львів: УАД, 2018. - С. 7-12.
Аннотация
Микологическое обследование фондохранилищ Николаевского областного краеведческого музея
Коритнянская В.Г.
В статье приведены результаты микологического обследования воздуха в тринадцати помещениях фондохранилища Николаевского областного краеведческого музея и пяти предметов из его собрания. Установлено, что количественные показатели заспоренности воздушной среды во всех помещениях фондов соответствуют общепринятым для музейных помещений санитарным нормам (не более 10 колониеобразующих единиц на чашку Петри). Идентифицированные из проб воздуха микроскопические грибы отнесены к 17 видам, большинство из которых обычны для воздушной среды жилых и музейных помещений и известны как активные деструкторы произведений искусства.
Ключевые слова: микроскопические грибы, микологическое исследование, воздух, помещение, музей.
Abstract
Mycological investigation of the storage facilities of the Mykolaiv Regional Museum of Local History
Korytnianska V.H.
The article presents the results of the mycological investigation of air in thirteen rooms of fund-storages of the Mykolaiv Regional Museum of Local History and of five artworks from its collection. It has been established that quantitative indicators of air pollution in all rooms of the funds are fitting with generally accepted sanitary standards for museum premises (not more 10 colony-forming units on Petri dish). Microscopic fungi, identified of air samples, were belonging to 17 species, most of which are common to the air environment of residential and museum premises, and are known as active destructors of artworks.
Key words: microscopic fungi, mycological investigation, air, museum room, museum.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історія та характеристика музею образотворчого мистецтва в м. Києві. Тематика та хронологічний принцип побудови експозиції музею. Відтворення громадсько-історичних та духовно-культурних подій від Древньої Русі до сучасності у полотнах видатних майстрів.
практическая работа [31,5 K], добавлен 25.03.2019Історія формування колекції Сумського обласного художнього музею ім. Н.Х. Онацького. Життя, творчість і музейна діяльність художника його засновника. Загальна характеристика експозиції музею. Вивчення мистецтва Далекого Сходу на уроках художньої культури.
курсовая работа [235,1 K], добавлен 21.06.2014Музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади, їх типи та характеристика. Історія виникнення музейної справи. Опис Музею народної архітектури і побуту, Музею трипільської культури, Національного музею авіації, Музею суднобудування і флоту.
реферат [35,2 K], добавлен 03.12.2011Ситуація навколо АР Крим та м. Севастополя та питання щодо долі об'єктів культурної спадщини та культурних цінностей загалом, що перебувають на їх території. Досвід радянської евакуації найцінніших експонатів музеїв України. Безпека культурних цінностей.
статья [64,7 K], добавлен 07.08.2017Дослідження і характеристика основних етапів розвитку творчої і організаційної діяльності українського художника і поета Н.Х. Онацького. Утворення і розвиток Сумського художнього музею. Значення творчості і діяльності Онацького в художньому житті Сумщини.
дипломная работа [83,7 K], добавлен 18.04.2011Історія створення та розвитку Національного Музею ремесел в Нью-Делі як центру збереження самобутності індійської культури і напрямів народного промислу. Огляд основних експозицій в галереях музею. Розповідь про майстер-класи сучасних майстрів з Індії.
презентация [9,0 M], добавлен 07.10.2017Дослідження настінної храмової ікони "Святий Яків брат Господній" початку ХVІІІ ст. з колекції образотворчого мистецтва Національного музею історії України. Особливості семантики теми та стилю. Відображення теми святих апостолів в українському малярстві.
статья [20,8 K], добавлен 07.11.2017Історія становлення музеїв України. Особливості культурно-дозвіллєвої роботи в музеях під відкритим небом: Центру народознавства "Мамаєва Слобода" та Національного музею Народної архітектури і побуту Пирогово. Особливості їх та перспективи розвитку.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 06.11.2014Опис загальнодоступних музеїв міста. Аналіз напрямків роботи кожного з них. Склад, експозиційні частини, колекції експонатів. Внутрішнє оформлення внутрішніх приміщень палаців і павільйонів. Доля музея-садиби Рєпіна "Пенати". Галерея сучасного мистецтва.
презентация [1,6 M], добавлен 19.03.2015Історія створення музею-садиби та мета його діяльності: збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Комплекс М.І. Пирогова як взаємозв'язана система об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва.
презентация [7,7 M], добавлен 18.12.2015
