Бібліотека в сучасному інформаційному просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бібліотека в сучасному інформаційному просторі

А. Ліннік, здобувач вищої освіти обліково-фінансового факультету, Миколаївський національний аграрний університет

Ключові слова: інноваційний простір, бібліотечне обслуговування, технології, соціальні мережі, інформаційний простір, інтернет ресурси.

Key words: innovative space, library service, technology, social networks, information space, internet resources.

Постанова проблеми

Недостатнє інформаційне забезпечення інформацією бібліотеками, економічні проблеми у сучасних бібліотеках, залучення до бібліотечної роботи самих користувачів, сучасна парадигма бібліотечного обслуговування. Аналіз наукових поглядів щодо нині ш нього стану інновацій них і транс форма цій них змін у бібліотечній галузі, а також сучасних теоретичних досліджень стратегій розвитку бібліотек підтвердив необхідність та своєчасність дослідження щодо функціонування бібліотек відповідно до вимог часу й потреб інформаційного суспільства. Саме це й становить актуальність цієї наукової роботи - як синтетичної, узагальнюючої праці з дослідження інформацій них про це сів як фактора впливу на розвиток новітніх форм роботи бібліотек. Саме інформаційна діяльність бібліотечних установ має най більш дійсні й позитивні перспективи в реалізації та закріпленні людських ідеалів, цінностей і норм гармонійного розвитку в сучасному світі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових поглядів щодо нинішнього стану інноваційних і трансформаційних змін у бібліотечній галузі, а також сучасних теоретичних досліджень стратегій розвитку бібліотек підтвердив необхідність та своєчасність дослідження щодо функціонування бібліотек, відповідно до вимог часу й потреб інформаційного суспільства. Саме це й становить актуальність цієї наукової роботи - як синтетичної, узагальнюючої праці з дослідження інформаційних процесів, як фактора впливу на розвиток бібліотек. Інформаційне середовище досліджується як зарубіжними науковцями Д. Беллом, Е. Тоффлером, М. Кастельсом, М. Маклюеном, так і вітчизняними -М.Згуровським, О. Кучабським, С. Луценко, М. Каращуком, з різних позицій.

Формулювання цілей дослідження. Метою статті є удосконалення та покращення бібліотек в сучасному інформаційному просторі.

Виклад основного матеріалу дослідження

бібліотека інформаційне суспільство

Сучасні інновації спричинили достатньо помітних змін у багатьох сферах життєдіяльності суспільства, зокрема, й у бібліотечній галузі. Відомий німецький соціолог П. Карштедт у праці “Studien zur Soziologie der Bibliothek” зазначив, що будь-яка публічна бібліотека втілює дух суспільства, чиї ціннісно-нормативні зразки комплектовані в книжковому зібранні [1].

Розвиток бібліотек в сучасному інформаційному просторі має провідне місце в процесі інтелектуалізації суспільства, розвитку освіти, науки й культури. Сама ж інформація є невичерпним, глобальним, потенціалом людства, яке ввійшло в нову епоху розвитку цивілізації, а саме в епоху становлення інформаційного суспільства.

Інформаційне середовище досліджується як зарубіжними науковцями Д. Беллом, Е. Тоффлером, М. Кастельсом, М. Маклюеном, так і вітчизняними - М.Згуровським, О. Кучабським, С. Луценко, М. Каращуком, з різних позицій, як закономірний етап постіндустріального розвитку більшої кількості країн у ХХІ ст., нова суспільна складова, що потребує активної участі держави й кожної людини, ділових і наукових кіл, їх пристосування до обставин масового застосування інформаційних технологій у різних галузях існування суспільства. Інформаційне суспільство характеризується зростанням у ньому ролі інформації і знань, кількості людей, зайнятих виробництвом інформаційних продуктів і послуг, домінуванням інформаційних технологій у суспільних та господарських відносинах, створенням глобального інформаційного простору тощо [6].

Результатом людства є накопичений величезний обсяг інформації та усвідомлена її цінність, важливість у процесі забезпеченні життєдіяльності. У сучасному світі постає проблема, яка полягає у систематизації та тематизації інформації, вибір її актуальності та оптимізації. Відповідно до цього змінюються обсяги, форми й способи роботи з великими обсягами нових потоків. Тому може спостерігати зміни не тільки у галузях людської діяльності а й зокрема і в бібліотечній сфері.

Зрушення в сферах життя спонукає бібліотеки до змін та вибору найякіснішого матеріалу, змінювати та удосконалювати діяльність. Найважливішим завданням бібліотек є надання інформації різним верствам населення, що й спонукає бібліотеки йти в ногу з науково -технічним прогресом.

Аналіз наукових поглядів щодо нинішнього стану інноваційних і трансформаційних змін у бібліотечній галузі, а також сучасних теоретичних досліджень стратегій розвитку бібліотек підтвердив необхідність та своєчасність дослідження щодо функціонування бібліотек відповідно до вимог часу й потреб інформаційного суспільства. Саме це й становить актуальність цієї наукової роботи - як синтетичної, узагальнюючої праці з дослідження інформаційних процесів як фактора впливу на розвиток новітніх форм роботи бібліотек. Саме інформаційна діяльність бібліотечних установ має найбільш дійсні й позитивні перспективи в реалізації та закріпленні людських ідеалів, цінностей і норм гармонійного розвитку в сучасному світі [3].

Бібліотека до сьогоднішнього дня визначалася фізичним простором в якому головне місце займають документні фонди. Вони призначені таким чином, щоб читач легко міг встановити місце розташування тієї чи іншої одиниці зберігання, хоча це породжувало певні незручності, пов'язані з тематичними чи іншими принципами організації сховищ.

Сучасна парадигма бібліотечного обслуговування ґрунтується не тільки на використанні фонду документів конкретної бібліотеки. Вона передбачає також використання принципово нових можливостей доступу до інформації незалежно від часу і місцезнаходження як документа, так і користувача.

Для задоволення інформаційних, освітніх, культурних потреб своїх користувачів бібліотека сьогодні робить доступними не тільки документовані знання, інформацію, що зберігаються в її фондах або на жорстких дисках її серверів.

Виходячи за свої фізичні кордони, переходить з реального простору у віртуальний. З одного боку, вона пропонує доступ до інформаційних ресурсів, що належать іншим суб'єктам інформаційного простору, у т. ч. представленим у мережі Інтернет. З другого - створює електронні інформаційні ресурси (бази даних, колекції оцифрованих документів, веб-сайти та веб-портали), що перебувають за її фізичними стінами. Нарешті, бібліотека надає віртуальні послуги з пошуку інформації та необхідних знань. Умовно кажучи, сучасна бібліотека стає вузловим центром, котрий концентрує та розподіляє інформаційні потоки.

В сучасному світі удосконалення інноваційного простору та формування науково-інформаційних ресурсів та обслуговування неможливе без досліджень походження, характеру, динаміки інформаційних потреб користувачів.

Основний критеріїв оцінювання досконалості бібліотечних технологій є ступінь задоволення інформаційних потреб користувачів та ефективність використання різних засобів доступу до інформації, як прямого відображення відповідності ресурсної бази бібліотечно -інформаційної установи потребам усіх верств суспільства та сприяння розвитку його інтелектуального і духовного потенціалу [9].

Практика показує, що формування інформаційної культури та уміння користуватися джерелами а також компетентність бібліотечного персоналу залишаються актуальною для дослідження як з наукової, так і практичних точок зору.

Сучасним інтернет середовищем є Веб 2.0 а концепцію осучасненої бібліотеки фахівці за аналогією називають «бібліотека 2.0».

Поява і широке вживання терміну Веб 2.0 пов'язане з ім'ям Тіма О'Рейлі, як безпосереднє запозичення технологій бізнес 2.0 і веб 2.0,.який у своїй статті «Що таке Веб 2.0», охарактеризував основні відмінності інтернету нового покоління. Сам термін не має однозначного визначення.

Веб 2.0 - це зведена назва для сукупності нових технологій, методів та підходів до побудови інформаційних відносин в Інтернеті чи поняття, яким користуються для позначення ряду технологій та послуг Інтернету. Основне правило Веб 2.0: Мережа (веб) як платформа.

Як і у веб 2.0, повнофункціональний елекіронний каталог бібліотеки 2.0 наповнюється і змінюється у кращий бік з дедалі більшим залученням користувача в процес взаємодії з каталогом та спільного використання контенту. Бібліотекарі працюють над модернізацією бібліотечних каталогів, щоб зробити їх більш корисними при пошуку, організації та взаємодії з інформацією, максимально підлаштовуючись під користувача. Нові типи каталогів представляють собою вже не «ізольовані інформаційні сховища», а «пов'язані між собою комп'ютерні платформи» [2].

Основні принципи технологій Веб 2.0: принцип колективізму; принцип кооперації; принцип відкритості; принцип доступності; принцип інтерактивності.

Не менш важливе місце посідають соціальні мережі вони стають дедалі важливішим сховищем інформації.

Популярною «соціальною мережею читачів книг» є LiveLib завдяки користувачам цієї мережі створюється потужний анотований книжковий каталог та доповнюють його рецензіями.

Варто також, що перевагою є систематизацію за рубриками, яка здійснюється користувацьким колективом сайта, а також опцію оцінки книги - узагальнений показник суб'єктивних оцінок читачів стає аналітичними даними для складання своєрідного рейтингу видань (найвище оцінені книги займають кращі, «помітніші» місця у своїх рубриках). Крім того, на LiveLib будь-хто може звернутися до відвідувачів сайта за порадою «Що почитати?», а на основі читацьких смаків користувачів автоматично генеруються рекомендації тематично, естетично й стилістично подібних творів. За схожими принципами діють й інші соціальні мережі книжково-бібліографічної тематики: Goodreads, Revish, Library Thing, IMHOnet тощо.

Важливим фактором є взаємодія соціальних мереж із традиційним бібліотечним середовищем, а не витіснення його.

Адже попри відмінності у характері функціонування книжкові соціальні мережі поєднані з книгозбірнею спільною місією є збереження та поширення знань [4].

Практично співпраця бібліотеки та книжкових соціальних мереж могла би реалізовуватися, зокрема, через надання сайтам фахової бібліографічної підтримки та залучення бібліографами кращих користувацьких рецензій на одному щаблі з професійними анотаціями під час опису ресурсів.

Значний вклад в діяльність бібліотеки може й внести блогосфера.

При правильному позиціонуванню представництв бібліотеки в інтернет- середовищі надавалася б ціла низка питань для вирішення, зокрема: реалізація експертної ролі бібліотекаря/бібліографа через надання фахових рекомендацій та розв'язання дискусійних проблем; тестування нових ідей, пов'язаних з оптимізацією та раціоналізацією роботи бібліотечного працівника; блог міг би стати випробувальним майданчиком для перевірки на концептуальність нових продуктів і послуг у референтному середовищі; персоналізація фахового спілкування шляхом використання блогів, як платформ для зворотного зв'язку із читацьким загалом, як адресатом надання бібліотечних послуг і співробітниками інших бібліотек та установ спорідненого спрямування (книгарень, архівів тощо) - так званий корпоративний блоггігнг.

Питання зворотного зв'язку бібліотеки з читачами із запровадженням технології веб 2.0 набуває нових рис. Завдяки появі принципово нових мережевих платформ (соціальних мереж, агрегаторів, лінків, блогів, мікроблогів тощо) та аналітичного апарату нового покоління (зокрема, Google Analytics) бібліотекар озброєний значно більшими відомостями про погреби та запити читачів [3].

Сукупність зазначених вище інтернет-ресурсів дає змогу: отримувати та персоналізувати інформацію щодо уподобань читачів, їхніх скарг та пропозицій, а відтак, аналітичним шляхом коригувати характер і якість надання бібліотечних послуг та створення інтелектуального продукту (бази даних, покажчики тощо), проводити селективну роботу щодо реструктуризації бібліотечного фонду (штучно збільшувати питому вагу найбільш популярних серед читачів ресурсів залежно від кон'юнктури запитів); відстежувати шлях користувача бібліотечними ресурсами та оптимізувати діяльність «традиційних» відділів та інтерфейс репрезентації електронних ресурсів; уможливлювати залучення сторонніх користувачів до бібліотечно- бібліографічного продукту (зокрема, надання опції внесення змін до каталогу, додавання рецензій-анотацій).

Ця система вже функціонує на Заході, де читачі мають змогу працювати за принципами бібліотеки 2.0. Зрозуміло, первинно діяльність користувачів в електронному бібліотечному середовищі має відбуватися у режимі з можливістю внесення змін адміністраторами ресурсу і переходом на вищий (немодерований) контент із набуттям користувачем певного рівня репутації.

Шляхом подолання економічних проблем у сучасних бібліотеках є якнайширше залучення до бібліотечної роботи самих користувачів. Саме вони організовують циркуляцію ресурсів вільного доступу на засадах самообслуговування [6].

Проте, не варто робити з бібліотечного документообігу електронних ресурсів панацею. Так, очевидно що позірна легкість у користуванні ними приховує низку іманентних технологічних та світоглядних аспектів і саме вони призводять до перцептивних парадоксів.

Автори колективної монографії «Розвиток ресурсної бази вітчизняного інформаційного середовища» виокремлюють, зокрема, дві фундаментальні суперечності, які вони називають «комунікаційними кризами»:

1) суперечність між постійно зростаючим обсягом інформаційних фондів та можливістю індивідуальної пам'яті усвідомити цю інформацію;

2) суперечність між легко доступністю та швидкістю інформування і відсутністю редакційної та експертної оцінки інформації, що призводить до її хибності, неякісності та недостовірності.

Вченні вважають, що в бібліотеці недостатньо інформаційних баз користувач. Користувач бажає отримати не лише інформацію, а достовірні знання.

Сучасні бібліотеки повинні забезпечувати доступом до знань, а саме використовувати найкращі здобутки аналітичних та семантичних бібліотечних технологій та опрацювання інформаційні потоки [5].

На думку авторів, за умов подальшої інформатизації галузі, розвиток і пріоритет отримують ті її елементи, які здатні виробляти і обробляти інформацію, стимулювати і управляти процесами знання.

Завдяки цьому особливою рисою інформаційного суспільства є те, що зростає роль консультантів, експертів, а інтелектуальні інститути (такі як бібліотеки) перетворюються на провідні соціальні інститути.

Цікава думка зазначена у книзі «Електронні інформаційні ресурси бібліотек у піднесенні інтелектуального і духовного потенціалу українського суспільства», автори якої, моделюючи трансформації бібліотечної діяльності «у період прогнозованого майбутнього», припускають, що «залишаючись основними центрами зберігання інформаційних ре-сурсів, бібліотечні установи - що дедалі більшою мірою демонструє вже практика сьогодення - будуть розвиватися також як активні оператори інформаційними масивами в інтересах суспільних інститутів, в інтересах суспільства. Вони, очевидно, мають ставати своєрідними методичними центрами з керування інформаційними потоками й ефективного використання інформаційних ресурсів» .

Схожих позицій дотримується К. В. Лобузіна у статті «Бібліотека 3.0: знання, сховища даних та експерти» [3].

Вона зазначає: «головна роль, на яку можуть претендувати бібліотечні спеціалісти найближчим часом, - це бути посередниками між інформацією та споживачами: створювати метадані електронних і цифрових об'єктів різної природи, надавати довідково-інформаційні послуги, проводити експертизу інформаційних ресурсів, опрацьовувати інформаційно-аналітичні продукти, що сприятиме формуванню необхідної інформаційної інфраструктури, призначеної для прийняття кваліфікованих рішень та вирішення суспільно значущих завдань науки, освіти і виробництва».

На слушності доповнення традиційного бібліотечного обслуговування онлайн-консультуванням наголошує і О. Ю. Мар'їна: «Нині складається ситуація, при якій споживач уже не спроможний обробити всю доступну йому інформацію. В межах моделі вільного пошуку він самостійно формує власну «систему інформаційних пріоритетів» на основі пошукових запитів у широких базах даних цифрового контенту. Водночас джерелами масової інформації в абсолютній більшості випадків залишаються професійні структури, в тому числі й бібліотеки. У такому разі ключовим механізмом успішної участі бібліотек у процесах формування та використання цифрового контенту є управління інформаційними пріоритетами користувачів» [1].

Тож, як бачимо, тенденція до перепрофілювання традиційного бібліотечного середовища в експертну спільноту з науково-консультативними функціями більшістю дослідників вважається чільною.

Суспільство потребує орієнтирів на інформаційному просторі.

Справді, накопичення та поширення інформації сягнуло небачених меж, але сам по собі неозорий масив інформації не становить інтелектуальної цінності і не може бути конвенційним продуктом на ринку.

Отже, саме фаховий добір, систематизація та репрезентація інформаційного контенту з розпорошених джерел є наразі ключовим завданням міжнародної наукової спільноти.

Водночас подібна діяльність не може зводитися до абстрактної кластеризації ресурсів за низкою родових ознак, а має бути максимально кастомізована, припасована до конкретних потреб користувачів, конкретних пошукових запитів.

Така діяльність, за всієї неминучості автоматизації процесу, не тільки не втрачає своєї актуальності, а навпаки, надає значно ширших повноважень працівникам наукової електронної бібліотеки [7].

Адже часто для отримання по-справжньому релевантних і верифікованих результатів пошук має бути максимально гнучким, персоналізованим. Звісно, наявний пошуковий інструментарій надає для цього широкі можливості.

Висновки

Бібліотека інноваційної моделі організовує процес соціальної комунікації як у реальному, так і віртуальному просторі, насамперед у мережевому інформаційному середовищі. При цьому вона сприяє освоєнню цього простору, оцінці і включенню його об'єктів у культурну практику, забезпечує їхнє збереження. Бібліотека інноваційної моделі, долаючи за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій власні фізичні кордони, сприяє прискоренню процесу просторової дифузії документованого знання, розширенню числа суб'єктів його освоєння. Бібліотека інноваційної моделі - активний учасник культурних подій міжнародного, національного, регіонального та місцевого масштабу, провідник культурної політики окремих держав і регіональних об'єднань. У рамках громадських акцій вона сприяє закріпленню в суспільній практиці кращих зразків культурної спадщини, перетворенню породжених культурних форм у норми, стандарти, правила, котрі забезпечують сталий розвиток суспільства, подолання наслідків глобалізації суспільного життя.

Список використаних джерел

1. Гарагуля С. С. Бібліотека та веб 2.0: зміна фахової пара-дигми / С. С. Гарагуля // Наукові праці Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. - К., 2012. - Вип. 34. - С. 91-95.

2. Головаха С. Наукова бібліотека у соціальних мережах / С. Головаха // Бібл. вісн. - 2013. - № 1. -- С. 29-32.

3. Електронні інформаційні ресурси бібліотек у піднесенні інтелектуального і духовного потенціалу українського суспільства : [монографія] / [О. С. Онищенко та ін.] ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. -- К., 2011. -- 247 с.

4. ЛобузінаК. В. Бібліотека 3.0: знання, сховища даних та експерти / К. В. Лобузіна // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2012. - № 1. - С. 26-35.

5. Маріна О. Ю. Бібліотека у процесах формування цифрового контенту / О. Ю. Мар'їна // Бібліотекознавство. Докумснтознавство. Інформологія. - 2012. --№ 2. - С. 41-- 46.

6. Розвиток ресурсної бази вітчизняного інформаційного середовища: [монографія] / [О. С. Онищенко та ін.; бібліогр. ред. І. П. Антоненко] ; Нац. акад. наук Украї-ни, Нац. б- ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2012. -245 с.

7. Уэбстер Ф. Теории информационного общества: пер. с англ. / Ф. Уэбстер. - М .: Аспект Пресс, 2004. - 398 с.

8. Шемасва Г. В. Електронні ресурси бібліотек України в системі наукових комунікацій : монографія / Г. В. Шемаєва ; Харківська державна академія культури. - X. : ХДАК, 2008. - 289 с.

9. Шрайберг Я. Роль бібліотек у забезпеченні доступу до інформації та знань в інформаційному віці / Я. Шрайберг // Вища шк. - 2007. - № 4. - C. 60-74.

10. Щербан Р. М. Сільська бібліотека в період змін / Р. М. Щербан // Сільська бібліотека на етапі розвитку суспільства знань : зб. ст. та повідомлень / відп. ред. Р. М. Щербан, уклад. та ред. Л. Г. Сахнюк ; Рівнен. держ. обл. б-ка. - Рівне : ФОП Брегін Андрій Романович, 2008. -112 с.

Размещено на Allbest.ru