Теребовлянський коледж культури і мистецтв - осередок народно-сценічної хореографії Тернопільщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ - ОСЕРЕДОК НАРОДНО-СЦЕНІЧНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

Підлипський А.І. викладач кафедри

хореографічного мистецтва Київського

національного університету культури і мистецтв

Анотація

теребовлянський сценічний хореографія ансамбль

Мета дослідження - виявити роль Теребовлянського коледжу культури і мистецтв у розвитку народно-сценічної хореографії Тернопільщини. Методологія. Застосовано комплекс методів, що включає аналіз літературної та джерельної бази, систематизацію подій за хронологічним принципом, аналіз діяльності коледжу крізь призму творчості викладачів, студентів, випускників. Наукова новизна. Вперше комплексно проаналізовано діяльність хореографічного відділу Теребовлянського коледжу культури і мистецтв в аспекті внеску у розвиток народно- сценічної хореографії; введено до наукового обігу архівні матеріали, що уточнюють та доповнюють наявні відомості про діяльність І. Николишина та ансамблю «Любисток». Висновки. Хореографічний відділ Теребовлянського коледжу культури і мистецтв продовжує традиції народно-сценічної хореографії, закладені фундаторами відділу. Запорукою високого рівня підготовки студентів стало постійне прагнення викладацького складу до підвищення рівня кваліфікації, здобуття освіти в Київському державному інституті культури ім. О. Є. Корнійчука, Рівненському інституті культури, Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова. Модель навчальної роботи коледжу передбачає не лише суто тренувальні форми, а й потужну мистецько-просвітницьку діяльність педагогів та студентів, що проявляється в постановочній та концертній творчість. У діяльності студентських колективів (Ансамбль фольклорного танцю «Джерело» та Ансамбль народного танцю «Любисток») розвивається два напрями народно- сценічної хореографії - стилістично наближений до першоджерел та академічний. Випускники коледжу, завдяки концертно-творчій діяльності у складі студентських ансамблів, набувають професійних виконавських компетентностей, затребувані в сфері професійної виконавської діяльності в Україні.

Ключові слова: Теребовлянський коледж культури і мистецтв, хореографія Тернопільщини, народно-сценічний танець, танці, хореографічна культура України.

Аннотация

Пидлыпский Андрей Игоревич, преподаватель кафедры хореографического искусства Киевского национального университета культуры и искусств

Теребовлянский колледж культуры и искусств - центр народно-сценической хореографии Тернопольщины

Цель исследования - выявить роль Теребовлянского колледжа культуры и искусств в развитии народно - сценической хореографии Тернопольщины. Методология. Применен комплекс методов, включающий анализ литературной и источниковой базы, систематизацию событий по хронологическому принципу, анализ деятельности колледжа через призму творчества преподавателей, студентов, выпускников. Научная новизна. Впервые комплексно проанализирована деятельность хореографического отдела Теребовлянского колледжа культуры и искусств в аспекте вклада в развитие народно-сценической хореографии; введено в научный оборот архивные материалы, уточняющие и дополняющие имеющиеся сведения о деятельности И. Николишина и ансамбля «Любисток». Выводы. Хореографическое отделение Теребовлянского колледжа культуры и искусств продолжает традиции народно-сценической хореографии, заложенные основателями отделения. Залогом высокого уровня подготовки студентов стало постоянное стремление преподавательского состава к повышению уровня квалификации, получение образования в Киевском государственном институте культуры им. А. Е. Корнейчука, Ровенском институте культуры, Национальном педагогическом университете им. М. П. Драгоманова. Модель учебной работы колледжа предполагает не только тренировочные формы, но и мощную художественно-просветительскую деятельность педагогов и студентов, проявляется в постановочном и концертном творчестве. В деятельности студенческих коллективов (Ансамбль фольклорного танца «Джерело» и Ансамбль народного танца «Любисток») развивается два направления народно-сценической хореографии - стилистически близкий к первоисточникам и академический. Выпускники колледжа, благодаря концертно- творческой деятельности в составе студенческих ансамблей, приобретают профессиональные исполнительских компетенций, востребованы в сфере профессиональной исполнительской деятельности в Украине.

Ключевые слова: Теребовлянский колледж культуры и искусств, хореография Тернопольщины, народносценический танец, танцы, хореографическая культура Украины.

Annotation

Pidlypskyi Andrii, a teacher of the Department of Choreographic Art of the Kyiv National University of Culture and

Arts Terebovlian college of culture and arts - center of folk-stage Choreography of ternopil region

Purpose of Research is to identify the role of Terebovlia College of Culture and Arts in the development of folk and stage choreography of Ternopil region. Methodology. A set of methods was used, including analysis of the literary and source base, systematization of events on a chronological basis, analysis of the college through the prism of creativity of teachers, students, graduates. Scientific novelt. For the first time the activity of the choreographic department of Terebovlia College of Culture and Arts in the aspect of contribution to the development of folk-stage choreography was comprehensively analyzed; archival materials were introduced into scientific circulation, which clarify and supplement the available information on the activities of Nykolyshyn and the ensemble "Liubystok". Conclusions. The choreographic department ofthe Terebovlia College of Culture and Arts continues the traditions of folk and stage choreography established by the founders of the department. The key to a high level of student training was the constant desire of the teaching staff to improve their skills, education at the Kyiv State Institute of Culture O.E. Korniychuk, Rivne Institute of Culture, National Pedagogical University. MP Dragomanova. The model of educational work of the college provides not only purely training forms, but also powerful artistic and educational activities of teachers and students, which is manifested in staging and concert work. In the activities of student groups (Folk Dance Ensemble "Source" and Folk Dance Ensemble " Liubystok ") develops two areas of folk stage choreography - stylistically close to the original sources and academic. College graduates, thanks to concert and creative activities as part of student ensembles, acquire professional performing competencies in demand in the field of professional performing activities in Ukraine.

Key words: Terebovlia College of Culture and Arts, choreography of Ternopil region, folk-stage dance, dances, choreographic culture of Ukraine.

Актуальність теми дослідження

Дослідження української народно-сценічної хореографії є вагомими складником загального поля націоорієнтованих історико-мистецьких наукових розвідок, що є пріоритетним напрямом сучасної гуманітаристики в Україні. Існує об'єктивна наукова необхідність регіонального дослідження розвитку народно-сценічної хореографії на Тернопільщині, де важливу роль відіграє хореографічний відділ Теребовлянського коледжу культури і мистецтв (колишнє культурно-освітнє училище). Виявлення основних важелів впливу діяльності коледжу в сфері хореографії на танцювальну культуру Тернопільщини та всієї України є необхідним задля відтворення цілісної панорами розвитку вітчизняної народно-сценічної хореографічної культури.

Аналіз досліджень і публікацій

Останнім часом з'явилися різноаспектні дослідження культурно-мистецького життя Тернопільщини, зокрема М. Євгеньєва [2], С. Маловічко [5], О. Стебельської [10] та ін. Ми побіжно торкалися діяльності коледжу в контексті розгляду проблеми розвитку народно-сценічної хореографії регіону в танцювальній культурі України радянського періоду [8]. Цілісного ж дослідження, спеціально присвяченого місцю та ролі хореографічного відділу Теребовлянського коледжу культури і мистецтв у розбудові народно-сценічної хореографії Тернопільшини проведено не було.

Мета дослідження - виявити роль Теребовлянського коледжу культури і мистецтв у розвитку народно-сценічної хореографії Тернопільщини.

Виклад основного матеріалу

Теребовлянський коледж культури і мистецтв (сучасна назва закладу) заснований 1 вересня 1940 року як бібліотечна школа, згодом технікум, культурно- освітнє училище, вище училище культури. У 1968 році створено хореографічний відділ (спеціалізація «народна хореографія») [13]. Спеціалізація пов'язана з тогочасними політико- ідеологічними установками розвитку народно - сценічного танцю, що вписувалося в соцреалістичні орієнтири (народність, масовість, доступність та ін.). Бальний танець навіть після послаблення утисків 1957 року не став загальнодоступним, сприймався як ознака буржуазного суспільства. Сучасні напрями хореографії були «перекриті» «залізною завісою». Класичний танець, попри всі намагання «омасовити» його засобами «організованої художньої самодіяльності», так і залишився мистецтвом для небагатьох через значні фізичні навантаження, специфічні вимоги до технічної підготовки та своєрідність елітарної естетики. Народно-сценічний вектор розвитку хореографічного мистецтва в середовищі художньої самодіяльності ставив завдання підготовки кадрів керівників танцювальних гуртків. Також в області з 1961 року існував професійний ансамбль танцю «Надзбручанка», що потребував професійних кадрів виконавців. 1968 року Теребовлянському культурно-освітньому училищі створений хореографічний відділ та на перший курс зараховано 20 осіб [15, 2].

Серед перших викладачів училища - Надія Семенівна Агєєва, випускниця Дніпропетровського державного театрального училища (відділ хореографії) (працювала в училищі у 19681969 рр.) [15, 5] та Людмила Петрівна Лещук, викладач народно-сценічного танцю у 1969-1974 рр. Серед її постановок - «Нескорена», «Гуцульський танець», «Тирольський танець», що, за висловом В. Панюса, «були цікавими за змістом та хореографічною лексикою» [15, 5].

Галина Володимирівна Гордій, випускниця Львівського культурно-освітнього училища, почала працювати в Теребовлі з 1970 р. Викладала класичний танець, що є основним у формуванні, розвитку та підтримці хорео-графічних навичок для виконавської, викладацької та балетмейстерської діяльності в народно-сценічній хореографії. Закінчила з відзнакою Київський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука.

З 1971 року викладацький склад училища поповнюється власними випускниками. Цього року прийшла випускниця першого набору Галина Степанівна Александрович, викладач народно - сценічного та українського танцю, сьогодні - відомий в області фахівець регіонального фольклорного танцю. 1986 року нею було створено ансамбль фольклорного танцю «Джерело». Назва «фольклорний» є досить умовною, оскільки виконання будь-яких танців на сценічному майданчику поза природним середовищем існування артефакта не може вважатися фольклором, перетворюється на приклад фольклоризму. Слід зазначити, що на відміну від традиційних народно-сценічних танців, де переважають балетмейстерські авторські твори, фольклорні колективи намагаються максимально зберегти лексичне, емоційно-образне ядро першоджерела.

До репертуару танцювального колективу «Джерело» входить понад п'ятнадцять хореографічних постановок, серед яких «Гаївки», «Огородник», «Кокетка», «Фокстрот», «Голубка», «Полька в решеті», «Обливаний понеділок», танець-гра «Хто бив?» [9].

Г. Александрович трошки піднімає завісу своєї творчої лабораторії та розповідає про роботу з фольклорним матеріалом, що входить до репертуару ансамблю «Джерело», демонструючи його багатобарвність: «Цікавий за побудовою, характером, приспівками танець “Канада”. В різних районах нашої області виконується зі зміною музики, фігур, але композиційна побудова залишається незмінною. В Кременецькому - виконують “Кокетку”, “Плескач” - в Гусятинському, “Притупи” - в Теребовлянському. Характеристика танцю “Швець” побутує в районах нашої і сусідніх областей» [1, 105]. І на завершення декларує своє мистецьке кредо, що вже понад сорок років дозволяє активно підтримувати напрям народно-сценічного танцювання, наближений до фольклорної традиції: «Вивчаючи місцевий фольклор, глибше розумієш історію свого краю, рід праці, суспільно- політичні явища, красу природи. Черпаючи джерела народної мудрості, творчості, таланту ці зерна проростуть мистецькими здобутками у рідному краї і тим самим спричинять до повнішого розкриття духовного обличчя українців перед усім світом» [1, 106-107].

Г. Александрович упродовж всієї діяльності в училищі (коледжі) не припиняє дослідження танцювальних артефактів, збирає та обробляє фольклор тернопільського регіону, бере участь у конференціях, семінарах з метою збереження та популяризації фольклорних скарбів.

Завдяки фольклорному ансамблю танцю «Джерело» студенти училища (коледжу) набувають навичок роботи з фольклорними прершоджерелами, виховують дбайливе ставлення до достовірних хореографічних елементів та танців, розширюють діапазон виконавських навичок, адже специфічне виконання наближеної до фольклору за стилістикою лексики потребує значних зусиль та занурення в широкий спектр фольклорно - етнографічних знань та своєрідної естетики.

Ансамбль постійно бере участь у заходах різного рівня, зокрема, й у фестивалях-конкурсах народної хореографії імені Павла Вірського, що починаючи з 2002 року стали регулярними в України, концертних програмах на різних сценах, зокрема й Палацу мистецтв «Україна» та ін.

Серед перших випускниць Теребовлянського культурно-освітнього училища - Галина Юріївна Яременюк (навчалася в училищі у 1972-1975 рр.) та Надія Михайлівна Перхалюк (навчалась у 19701973 рр.). У 1975-1979 рр. вони отримували вищу освіту в Київському державному інституті культури ім. О. Є. Корнійчука, після закінчення якого працюють в училищі [15, 8].

Серед відомих далеко за межами училища викладачів - Анатолій Михайлович Поліщук та Олександра Федорівна Поліщук, випускники училища, закінчили Київський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука. За ствердженням В. Панюса, при А. Поліщуку, який викладав в училищі народний танець у 19751981 рр., було створено ансамбль народного танцю, в якому він поставив ряд номерів: «Гопак», «Молдавський танець», «Чабани», «Червона калина» та ін. [15, 8] Однак за іншими даними ансамбль в училищі було створено ще 1969 року [10].

За висловом В. Панюса, А. Поліщук «працював над професійним виконанням, над манерою, характером, цікавим вирішенням сюжетом» [15, 8-9]. В роботі ансамблю училища А. Поліщуку допомагала О. Поліщук, яка викладала в училищі дисципліни «Класичний танець», «Історія хореографічного мистецтва», «Композиція та постановка танцю» у 1975-1982 рр. Саме подружжя Поліщуків 1978 року організували відомий ансамбль народного танцю «Червона калина» (тоді - при комбайновому заводі м. Тернополя, з 1991 року «Червона калина» базується у міському Палаці культури «Березіль») [15, 9].

Після навчання у Київському державному інституті культури ім. О. Є. Корнійчука до училища прийшов Петро Миколайович Коваль, працював викладачем у 1984-1989 рр. Нині П. Коваль - доктор педагогічних наук (2014), професор кафедри фахових методик і технологій початкової освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано- Франківськ) [4].

Серед випускників Київського державного інституту культури ім. О. Є. Корнійчука, що продовжили розвиток хореографічної культури Тернопільщини в статусі викладачів хореографічного відділу Теребовлянського культурно-освітнього училища Василь Миронович Панюс, Ірина Валентинівна Краківська (з 2017 р. - голова циклової комісії викладачів хореографічних дисциплін, голова Тернопільського осередку Національної хореографічної спілки України) [15, 12].

Також вищу хореографічну освіту викладачі училища здобували в Рівненському інституті культури (Елеонора Тадеївна Самець (Юзвишин), викладає український танець та сучасну хореографію, випуск 1993; Мирослав Зіновійович Сенько, викладає дисципліну «Композиція та постановка танцю», випуск 1997; Оксана Василівна Дереворіз, випуск 2007) [15, 13-14]; Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова (Богдана Вікторівна Петришин (Гребеньовська)).

Потужний внесок у розвиток народно - сценічного танцю регіону та України в цілому зробив Ігор Олексійович Николишин - випускник Теребовлянського культурно-освітнього училища (1980 р.) та Київського державного інституту культури ім. О. Є. Корнійчука (1984). Розпочав трудову діяльність у Теребовлянському училищі на посаді «викладача хореографічних дисциплін» з 1 вересня 1986 року (після роботи в Самбірському культурно-освітньому училищі та служби в армії). Він віддав училищу тридцять один рік, з яких чотирнадцять очолював циклову комісію викладачів хореографічних дисциплін (більш детально творчий шлях І. Николишино висвітлено у нашому дослідженні [7]).

Значна заслуга І. Николишина полягає у відродженні 1988 року ансамблю народного танцю училища, що став називатися «Любисток». Упродовж двадцяти дев'яти років І. Николишин був його незмінним керівником. «Висока особиста професійна майстерність в поєднанні з принциповістю і вимогливістю до себе, учнів, учасників ансамблю є запорукою успіху, творчого росту колективу. За невеликий період в творчому доробку ансамблю є понад 15 різножанрових танців, хореографічних композицій, мініатюр. Ігор Олексійович проявив себе як постановник танців, для нього характерний творчий пошук, неспокій, вдосконалення на шляху до досягнення кінцевої мети - постановки танцю як високоякісного художнього твору. Позитивним і впливовим на якісний рівень підготовки ансамблю є і те, що як керівник він широко застосовує метод особистого показу. Тов. Николишин І. О. користується заслуженим авторитетом і пошаною у викладачів та учнів училища, в учасників ансамблю народного танцю», - зазначено у Творчій характеристиці І. Николишина за підписом В. Конончука, директора училища у 1986-1991 рр. [12]

«В колективі приймає участь 40 учасників. В творчому доробку колективу танці, хореографічні композиції та мініатюри різноманітні за змістом, тематикою, сюжетом. Чільне місце в програмі посідають українські народні танці. Ансамбль танцю є постійним учасником усіх масових заходів в училищі, місті, районі, приймає постійну участь в обласних оглядах-конкурсах танцювальних колективів, де неодноразово був відзначений дипломами, грамотами, цінними подарунками. Колектив був учасником телепередачі “Сонячні кларнети”. Ансамбль народного танцю проводить чималу культурно - шефську роботу - стали традиційними їх виступи в клубах, Будинках культури сіл району та області» (з Творчої характеристики на ансамбль народного танцю Теребовлянського училища культури за підписом директора училища В. Конончука) [11].

1990 року колективу «Любисток» присвоєно звання «народний». Ансамбль «Любисток» є лауреатом та дипломантом численних конкурсів та фестивалів, зокрема переможцем І-го конкурсу хореографічних колективів училищ культури України, фестивалю-конкурсу імені Павла Вірського Міжнародного фестивалю-конкурсу «Веселкова Терпсихора» та ін.

Працюючи в училищі І. Николишин щиро ділився власним творчо-педагогічним досвідом в Україні та за її межами, провадячи концертну діяльність з ансамблем «Любисток» та надаючи консультаційну допомогу хореографічним колективам. Наприклад, на запрошення керівництва Будинку культури м. Ланьцут (пол. Lancut) (Польща) та за погодженням з Міністерством культури і мистецтв України з 5 по 9 лютого 2001 р. І. Николишин перебував у відрядженні з метою надання консультацій танцювальному колективу «Екроль». За цей час було здійснено постановку танцю «Гопак». У звіті про результати відрядження І. Николишин, зокрема, зазначав, що ним «було надано ряд консультацій з основ класичного, українського та фольклорного танцю. З учасниками хореографічного колективу були вивчені окремі танцювальні рухи та комбінації до українських танців. Використовуючи метод власного показу та відеоматеріал, ознайомив виконавців ансамблю танцю “Екроль” з характером та манерою української хореографії. Поїздка виявилась плідною в напрямку розвитку хореографічного мистецтва двох країн» [3]. Неодноразово колектив ансамблю під керівництвом І. Николишина гастролював за межами України, наприклад, здійснив гастрольні поїздки в Сербію (2002 р.) [14].

В «Любистку» відбувається формування виконавської майстерності танцюристів ансамблів. Про високий рівень підготовки студентів свідчить широкий діапазон професійних ансамблів, де працюють випускники, що пройшли школу «Любистка». Фактично в училищі, попри формально навчальний характер ансамблю, І. Николишиним було створено модель професійного середовища, де переважно колективні форми роботи сусідили з індивідуальним підходом, окрім суто фахових завдань (формування високопрофесійного танцівника ансамблю народно-сценічного танцю та керівника хореографічного колективу) відбувалося становлення хореографічного світогляду, формування національно- патріотичних ціннісних орієнтирів.

Сьогодні Теребовлянський коледж культури і мистецтв залишається єдиним в області закладом вищої освіти, що провадить підготовку фахівців народно-сценічного хореографічного мистецтва, на відміну від більшості областей України, де окрім коледжів культури є кафедри хореографії при інститутах (університетах) культури, гуманітарних та педагогічних інститутах тощо. Свідченням конкурентно-спроможності випускників є те, що його випускники працюють не лише на традиційних для таких фахівців посадах (керівники танцювальних гуртків та колективів у клубах, Будинках культури, Центрах культури і дозвілля, музичних школах та школах мистецтв), а й професійними артистами балету в ансамблях народного танцю (Національний академічний ансамбль танцю України ім. П. Вірського, Академічний ансамбль танцю «Надзбручанка»), танцювальних груп при ансамблях пісні і танцю, народних хорах (Національний заслужений академічний народний хор України ім. Г. Верьовки, Академічний ансамбль пісні і танцю Державної прикордонної служби України та ін.), танцювальних колективах при філармоніях, танцювальних шоу в Україні та за кордоном та ін.

Наукова новизна. Вперше комплексно проаналізовано діяльність хореографічного відділу Теребовлянського коледжу культури і мистецтв в аспекті внеску у розвиток народно- сценічної хореографії; введено до наукового обігу архівні матеріали, що уточнюють та доповнюють наявні відомості про діяльність І. Николишина та ансамблю «Любисток».

Висновки

Хореографічний відділ Теребовлянського коледжу культури і мистецтв продовжує традиції народно-сценічної хореографії, закладені фундаторами відділу. Запорукою високого рівня підготовки студентів стало постійне прагнення викладацького складу до підвищення рівня кваліфікації, здобуття освіти в Київському державному інституті культури ім. О. Є. Корнійчука, Рівненському інституті культури, Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова.

Модель навчальної роботи коледжу передбачає не лише суто тренувальні форми, а й потужну мистецько-просвітницьку діяльність педагогів та студентів, що проявляється в постановочній та концертній творчість. У діяльності студентських колективів (Ансамбль фольклорного танцю «Джерело» та Ансамбль народного танцю «Любисток») розвивається два напрями народно-сценічної хореографії - стилістично наближений до першоджерел та академічний. Випускники коледжу, завдяки концертно-творчій діяльності у складі студентських ансамблів, набувають професійних виконавських компетентностей, затребувані в сфері професійної виконавської діяльності в Україні.

Серед перспективних напрямів дослідження - з'ясування особливостей методики викладання педагогів училища, виявлення стильових ознак творчих шкіл Г. Александрович та І. Николишина та ін.

Література

1. Александрович Г. С. Фольклор як ефективний естетико-виховний засіб. Збереження традицій танцювального фольклору та органічне їх включення в сучасну хореографічну культуру. Поділля: зб. матеріалів наук-практ. конф. (м. Хмельницький, 29 квітня 2015року). Хмельницький, 2015. С. 101-107.

2. Євгеньєва М. В. Формування та розвиток бандурного мистецтва Тернопільщини: автореф. дис... канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.03 «Музичне митсецтво». Львів, 2017. 22 с.

3. Звіт про наслідки відрядження до республіки Польща. 12 березня 2001. 1 арк. Архів Теребовлянського коледжу культури і мистецтв, м. Теребовля. Справа І. Николишина.

4. Кафедра фахових методик і технологій початкової освіти. URL: Ьйр5:/Мтіїро.рпи.ейи.иа/коваль-петро- миколайович/ (дата звернення: 22.03.2020).

5. Маловічко С. М. Тернопільщина в культурологічних дослідженнях кінця ХІХ - початку ХХІ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мистецтвознавства: спец. 26.00.01 «Теорія та історія культури». Івано-Франківськ, 2016. 16 с.

6. Народні аматорські колективи Теребовлянського вищого училища культури. Тернопільщина: регіональний інформаційний портал. URL: https://irp.te.ua/2009-11-13-18-04-47/ (дата звернення:.

7. Підлипський А. Внесок Ігоря Николишина у розвиток народно-сценічної хореографії України. Мистецтвознавчі записки. 2018. № 33. С. 352-359.

8. Підлипський А. Народно-сценічний танець Тернопільщини в хореографічній культурі України радянського періоду. Вісник НАКККіМ. 2019. № 3. С. 329-333.

9. Славетні постаті Тернопільщини. Галина Александрович. URL: http://tvuk.at.ua/news/slavetni_ postati_ternopilshhini_galina_aleksandrovich/2019-01-29- 356 (дата звернення: 24.03.2020).

10. Стебельська О. О. Концертне життя Тернопільщини другої половини ХХ - початку ХХІ століття. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2011. № 2. С. 108-114.

11. Творча характеристика на ансамбль народного танцю Теребовлянського училища культури. 1 арк. Архів Теребовлянського коледжу культури і мистецтв, м. Теребовля. Справа І. Николишина.

12. Творча характеристика на керівника хореографічного колективу Теребовлянського училища культури Николишина Ігоря Олексійовича. 1 арк. Архів Теребовлянського коледжу культури і мистецтв, м. Теребовля. Справа І. Николишина.

13. Теребовлянський коледж культури і мистецтв. URL: http://tvuk.at.ua/index/0-2 (дата звернення: .

14. Характеристика викладача вищої категорії Теребовлянського вищого... 2004. Архів Теребовлян- ського коледжу культури і мистецтв, м. Теребовля. Справа І. Николишина.

15. Чарівний світ танцю: 50 років відділу народної хореографії. Укл. Панюс В. М. Теребовля, 2018. 32 с.

Размещено на Allbest.ru