Концепт біженець: трансформації в сучасній українській лінгвокультурі

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Служби безпеки України

Концепт біженець: трансформації в сучасній українській лінгвокультурі

Мільо А.В., аспірант

Анотація

Стаття присвячена дослідженню діахронно-синхронної модифікації семного складу лексеми "біженець", впливу психолінгвістичних чинників на формування значеннєвого складу поняття БІЖЕНЕЦЬ в українській лінгвокультурі. За результатами компонентного аналізу визначено тематичні групи та проаналізовано психолінгвістичні фактори, що впливають на формування поняття БІЖЕНЕЦЬ у сучасному медіаконтенті.

Порівняння даних лексикографічного аналізу, рецептивного та асоціативного експериментів щодо позиціювання концепту БІЖЕНЕЦЬ свідчить про те, що кількість значеннєвих компонентів лексеми "біженець" здебільшого збігається з кількістю значень, поданих у лексикографічних джерелах.

У той же час конент-аналіз дозволив виявити значне розширення значень, в яких деталізуються: причиновість біженства, зокрема, соціальні причини та зовнішні обставини; емоційна забарвленість поняття; субєктно-обєктна номіналізація, зокрема актуалізуються компоненти "належність до східних регіонів України ", "напрями переміщення" (характеристики вихідного та кінцевого пунктів), "військовий конфлікт в Україні як причина біженства".

Нові тематичні групи є свідченням розширення поняття БІЖЕНЕЦЬ. Аналіз медіаконтенту довів, що в українській етнокультурі лексема-вербалізатор "біженець" набуває нових специфічних значень і трансформується у лінгвокультурну традицію.

Технологізований дискурс нових медіа уможливив визначення інформаційних інтересів та ціннісних орієнтацій інтернет-комунікантів. Результати контент-аналізу резонансних подій за допомогою сервісу "Attack Index" дозволили визначити їх позитивне/негативне забарвлення, частотні ключові слова та ключові позиції "війни дискурсів", що ведеться навколо теми біженства.

Ключові слова: "біженець/внутрішньо переміщені особи/переселенці", семний аналіз, лексикографічний аналіз, психолінгвістичний аналіз, рецептивний експеримент, асоціативний експеримент, дискурс-аналіз.

Інформація про автора: Мільо Андріанна Василівна - аспірант; Національна академія Служби безпеки України.

Abstract

The concept of a refugee: transformations in modern ukrainian culture. Andrianna V. Milo

Таблиця 1. Тематичні групи сем за результатами аналізу лексикографічних джерел

Визначено зміни значеннєвого складу лексеми біженець, які дозволили порівняти лексикографічне значення лексеми біженець (історично сформоване) із психолінгвістичним (дискурсивними значеннєвими модифікаціями, зумовленими соціально-політичними подіями 21 століття).

Дослідження свідчить про те, що в актуальній мовній свідомості носіїв української мови кількість значеннєвих компонентів лексеми біженець здебільшого збігається з кількістю значень, поданих у лексикографічних джерелах. біженець медіаконтент етнокультура

Так, переважна більшість лексикографічно зафіксованих значень лексем біженець в українській мові знайшла психолінгвістичне підтвердження, однак було виявлено значне розширення значень, в яких деталізуються: причиновість біженства, зокрема, соціальні причини та зовнішні обставини, а також емоційне забарвлення значеннєвих компонентів. Водночас, під час рецептивного експерименту виявлено нові групи сем, що є свідченням розширення поняття внаслідок зміни причини біженства та пов'язаними у зв'язку з цим процесами глобалізації. У нових групах деталізуються:

> наслідки біженства (геополітичний аспект);

> відношення місцевого населення: (емоційний компонент: очікування, наміри, фізичний і психологічний стан, безвихідність/вимушеність [3].

Аналіз лексикографічних джерел продемонстрував недостатність отриманих відомостей про асоціативні зв'язки та одиниці асоціативного поля біженець, які необхідні для дослідження концепту БІЖЕНЕЦЬ.

З метою визначення асоціативного поля досліджуваного слова у свідомості носіїв української мови, було проведено асоціативний експеримент, в ході якого отримано 476 реакцій на стимул біженець.

Після обробки отриманих результатів, асоціативне поле відповідно до розподілу за тематичними групами та за зменшенням частотності реакцій набуло такий вигляд (див. Таблиця 2):

Таблиця 2.

Результати асоціативного експерименту

Асоціативний експеримент дав змогу виявити нові значення у мовній свідомості носіїв української лінгвокультури, в яких розширюються і деталізуються:

> значна кількість номінативів, пов'язаних із біженством, належність до східних регіонів України;

> напрям переміщення (характеристики вихідного та кінцевого пунктів);

> військовий конфлікт в Україні,

> що є свідченням лінгвокультурної традиції.

(1) Ядро становлять такі семантичні компоненти: війна 40, страх 20, Донецьк 16, втікач/утікач, Сирія 11, допомога, Луганськ 10, бідність, втеча 9,втікати/тікати, Крим, притулок, сум 8, людина, переселенець, проблема 7, Європа, іноземець 6, безпорадність, втрата/втрати, Донбас, кордон, політика, розпач 5

(2) Ближня периферія сформована такими семантичними компонентами: араб/араби, безпритульний, голод, дискримінація, жертва, захист, нелегал, переслідування, постраждалий, розруха, смерть, Схід 4, безпомічний, біда, відчай, горе, діти, залишати, конфлікт, небезпека, нещастя, Німеччина, ООС, потерпілий,потребує допомоги, сирієць, сирота, статус, Франція 3

(3) Дальню периферію представляють такі семи: безвихідність, без даху над головою, безробіття, безхатько, бігти, бідний, бойові дії, бомж/бомжі, волонтерство/волонтери, втрачати, депортований, загроза, злидні, зрада, зрадник, катастрофа, море, мігрант, мусульмани, наглість, надія, негри, нестабільність, обездолений, переселення, погіршені/погані життєві умови, покидати, покинутий, пригнічення, смуток, страждання, табір/табори, терорист, тривога, туга, хачі, ховатися 2 та інші.

Лексикографічний аналіз дозволив визначити семантичні параметри досліджуваних понять із погляду на тлумачення та синонімічну палітру відповідно до усталених словникових дефініцій у мовній картині світу України, результати рецептивного та асоціативного експериментів довели рівень сформованості концепту БІЖЕНЕЦЬ у концептуальній свідомості представників досліджуваної лінгвокультури.

Наступним етапом був дискурс-аналіз таких інтернет-ресурсів: Bigmir)net Новости; Тиждень.иа; Hapden.org.ua; pravda.com.ua; Политикантроп; Високий Замок; Восточный Вариант; NewsOboz; Закон і Бізнес; Кабінет Міністрів України; Рівне вечірнє; ПрессОрг24; Сегодня/ua; Ukranews; ГигаМир.жґ, volynpost.com; Українські національні новини; Електронні Вісті, ICTV Факти; ПрессОрг24; Українські національні новини (УНН); Відомості/ua; В Житомире; Подробности/ua; соціальні мережі: Форум Р.К.С., Finance.ua - форум, I.UA - блоги, МЕТА - форум, Українська правда. Форумы).

Дослідження було здійснено на матеріалах деталізації сайтів та соціальних мереж українського інформаційного поля (у тому числі російськомовних) за допомогою сервісу "Attack Index". Система аналітичних показників базується на математико-статистичних методах обробки інформації та інтерпретації інформаційних потоків. Сервіс дозволяє аналізувати взаємозв'язок минулих і поточних подій з інформаційною активністю нових медіа. Системою досліджуються типові тренди, властиві потокам публікацій в мережевих інформаційних ресурсах, які супроводжують резонансні події [19]. Для пошуку було використано такі ключові слова: біженець/-ці, внутрішньо перемщена/-і особа/и та переселенець/-ці. Так, одним із інформаційних піків на сайтах був 19 серпня 2014 року і становив 1191 публікацій. Темою найбільшої кількості повідомлень було - обстріл колони біженців, які покидали зону АТО в Луганській області. Було проаналізовано 30 публікацій на сайтах [С] та 24 публікації у соціальних мережах (всього у цей день було 48 публікацій) [СМ].

Аналіз змісту повідомлень дозволив визначити такі тематичні групи, що переважно збігаються із лексикографічними джерелами.

У тематичній групі 1. Суб'єкт біженства на сайтах вживаються такі лексеми: переселенці (36), біженці (32), діти (8); місцеві жителі (6),внутрішньо переміщені особи (7), люди (7), особи (4), вчителі-переселенці (3), педагоги-переселенці (3), вимушено переселені громадяни(2),вимушені переселенці (2), громадяни України, які переселені із АР Крим та м. Севастополь (2); українські біженці (1), внутрішні переселенці(1), жителі східних регіонів України, які тимчасово переміщуються з районів проведення АТО (1); мешканці Луганська (1), жителі, тимчасово переміщені зі Сходу України(1);особи, які переміщуються (1); цивільні люди (1), жінки-переміщені особи (1), переселенка (1), діти -переселенці (1), прибывшие (1). У результаті аналізу встановлено, що для вираження співчуття до біженців та їх позитивних намірів врятуватися втечею і покинути тимчасово окуповані території у медіаконтекстах вживаються такі синонімічні вирази: мирні жителі (7); мирні громадяни (2); мирне населення (2); мирні переселенці (1); жертви (6); діти в якості "живого щита” (1), жителі із неспокійних областей (1). І навпаки, для надання стилістичного забарвлення для вираження причиновості біженства у публікаціях зустрічаються протиставлення - бойовики, терористи, сепаратисти; у соціальних мережах вживається значно менша кількість лексем, ніж на сайтах, зокрема: переселенці (51), біженці (36), діти (15), місцеві жителі (6), вимушені переселенці (2), заїжджі (1), біглі (1), а також такі синоніми: мирні люди (2), мирні жителі (1); протиставлення: місцеві (1), місцеві жителі (1).

У публікаціях простежується деталізація таких тематичних груп:

У напряму переміщення (характеристики вихідного і кінцевого пунктів): із зони АТО в Луганській області; із зони АТО; із Криму; Донбасу; в регіони; поселят в шести интернатах, расположенных в Сумской, Полтавской и Харьковской областях; переехали в другие регионы; переместились в пределах региона; перевезли из Шахтерского интерната в Дружковский, а 416 подопечных Торезского психоневрологического интерната - в Славянский; из приютов и центров социально- психологической реабилитации в зоне АТО.

У Каузалізація (причиновість): атака боевиков; обстрел минометами и установками "Град" ; знищення терористами артилерійським вогнем; у результаті обстрілу; розбита колона; испугали те события, которые произошли в поселке Новоселовка и Хрящеватое в то утро; в самом Луганске идут бои; "терористи викрали понад тисячу людей"; "викрадення людей і захоплення в заручники"; "в самому Луганську ідуть бої".

У Правове врегулювання: їхали під білими прапорами; колонна имела опознавательные знаки; Глава ООН призвал все стороны соблюдать правила о статусе внутренне перемещенных лиц и беженцев и предоставить безопасный коридор всем, кто пытается покинуть зоны боевых действий; неотложность установления режима прекращения огня и поиска дипломатического решения.

У Реакція світової спільноти: Соединенные Штаты выступили с осуждением..., хотя они не подтверждают, что огонь вели сепаратисты; ЕС требует наказать виновных в расстреле колонны переселенцев; Президент Еврокомиссии Жозе Мануэль Баррозу призвал к немедленному расследованию расстрела колонны мирных переселенцев в Луганской области; Президент Еврокомиссии осудил это ужасное преступление террористов и призвал к немедленному объективному расследованию трагедии. Он подчеркнул необходимость обеспечения защиты жизни мирного населения; Генеральный секретарь ООН Пан Ги Мун глубоко обеспокоен сообщениями о нападении на группу внутренних переселенцев; в соціальних мережах: убийство мирных людей, которые покидают зону конфликта, нарушает Конвенцию Красного Креста, заявила глава Польской гуманитарной акции Янина Охойская. Если подтвердится, что колонна переселенцев в Луганской области была расстреляна боевиками из "Градов", это даст основания признать инцидент преступлением против человечества. Об этом заявила глава Польской гуманитарной акции Янина Охойская, сообщает "Польское радио". "Беженцам положена защита, для того и создаются гуманитарные коридоры, чтобы гражданское население могло относительно безопасно оставить место военных действий. И любой обстрел этих колонн является нарушением Конвенции Международного Красного Креста. И мы, как международная общественность, должны твердо выступать против таких действий - сбивания самолета, обстрелов мирных жителей-беженцев ", - сказала Охойская.

> Наслідки: погибли женщины и дети; погибли как минимум 15 человек; их дома разрушены; трагедия; террористы закапывают, как своих пособников, так и мирных жителей и украинских солдат прямо на огородах; терористи не дають можливості потрапити на місце злочину не лише експертам, а й журналістам; "десятки " жертв трагедії.

Емоційний компонент:

— очікування, наміри: всі ми сподіваємося, що Луганськ дуже скоро опиниться під контролем української армії; люди сподіваються, що дуже скоро вони вже зможуть нормально жити у себе вдома.

— фізичний і психологічний стан: бояться покидати місто, щоб їх не розстріляли терористи; спад кількості бажаючих виїхати через "гуманітарний коридор" з Луганська пояснюється боязню людей після подій в селищі Новоселівка, де була обстріляна колона з біженцями; людей злякали ті події, які відбулися в селищі Новоселівка і Хрящувате в той ранок"; "волна обстрелов 13 августа докатилась и до нас - среди погибших есть наши знакомые; до сих пор не могу успокоиться. В Зугрэсе остались мама и муж. Созваниваюсь с ними каждый день. Говорят, сейчас выехать из города стало практически невозможно;

— відчуття безпеки: "я благодарна своему начальнику, благодаря которому узнала о возможности эвакуироваться. Сама бы я не смогла уехать. В Зеленодольске нас встретили радушно. Работники Криворожской ТЭС несут памперсы, детское питание, игрушки. Это огромная помощь, так как я мать- одиночка и пока пособие на ребенка не получаю "; "за время, что мы здесь, дети уже перестали бояться фейерверков"; "Благодарна отзывчивым жителям города, которые помогают, кто чем может. Люди заходят в гостиницу и спрашивают, чем помочь. К нам все отнеслись очень радушно. В больнице города нас консультируют врачи, школы ждут наших детей, на лодочной станции предоставляют возможность бесплатно кататься на лодках. Мы все очень благодарны зеленодольцам! ";

Обґрунтування вчинення злочину по відношенню до утікачів: навіть з далекої відстані можна було бачити що це цивільні люди, а не військова колона.

Негативно забарвлені реакції інтернет-комунікантів на тему розстрілу колони біженців були:

- ну Порошенко уже доложил в Великобританию о удачном разгроме этой колонны;

- кстати, врет он по всем признакам, именно в самом факте расстрела колонны Беженцев, а не том, "кто " их расстрелял. Скорее поверю, что за расстрел беженцев они пытаются выдать расстрел собственной колонны АТО на гражданских авто. Если вообще была стрельба. Опять же причины подозрений не назову. Но их минимум две, из его спича. Но это уже углубление с большей долей моделирования;

- яким фактам і аргументам ти повіриш?;

- Разным. Примерный перечень приведу после "нахождения видеорегистратора" Т. Черновол, то есть после того, как СБУ наконец состряпает наконец свои доказательства. Хотя их время УЖЕ прошло и каждый час играет против их достоверности.

19 серпня 2019 року переважна більшість публікацій у соціальних мережах містить негативну реакцію та негативне конотативне забарвлення. Зокрема, негативне відношення та нетерпимість місцевого населення до біженців зі східних областей України деталізується у темі щодо побиття письменника, народного синоптика Володимира Лиса на Волині під час відкриття пам'ятного знаку на честь 50-річчя бою УПА з НГБ (інтерв'ю журналісту Gazeta.ua; автор: Вікторія Цимбаліста)¹⁰. Зі слів письменника, причиною інциденту стали коментарі російськомовних "молодиків": да это было сборище бандеровцев; потом их повезли на обед, наверное человечиной кормили. Да они здесь только человечину и жрут; аргументація письменника: генерал Лукін говорив про те, що Бандера був у концтаборі Заксенгаузен ... один із них як гаркне: "не смей, падло, унижать совецкого генерала".

В публікації інтерпретуються такі негативні оціночні судження:

- припущення щодо походження: звідки могли бути ці молодики? Не знаю. Могли бути з тих, хто поселився біля Згорянських https://gazeta.ua/articles/regions/_bilshist-bizhenciv-vedut-sebe-nahabno-demonstruyut-povne-bezkulturya-pobitij-pismennik-volodimir-lis/573341 озер. А може заїжджі; ви припускаєте, що це могли бути біженці з Донбасу? По їхній манері розмови, з того як з притиском один із них вимовив кілька українських фраз, припустив, що саме так. Але напевне стверджувати, не можу;

- інаковість: в них інші обличчя, ніж наших місцевих;

- протиставлення "свій-чужий": є такі, які по менталітету дуже нам чужі;

- оцінювальні характеристики: чоловіки на чорному джипі;. 30-35 років, міцної тілостатури;

- двозначність: впевнений, що серед них є і порядні люди; до них наші з щирою душею, а вони сміяться з нас і з нахабністю вилазять на голову; спочатку їх жаліли. Думали вихідці з Донбасу, у них війна. Помагали їм, годували, вбирали. Але тепер починають розуміти, що не всі серед приїжджих заслуговують на це;

- негативні характеристики: не мав жодного упередження щодо людей людей зі Сходу. Але з розмови наших місцевих, про поведінку біженців, напрошується висновок, що саме з такими треба робити. Відправляти на війну, хай захищають свій край. Після інциденту, мені дзвонять друзі і з Харківщини, Київщини, Львова. Говорять що і в них біженці, які приїздять зі Сходу, ведуть себе дуже неприємно. Хочуть собі привілеїв. Звинувачують наших солдатів мовляв: "Мы жили хорошо, спокойно. Но они к нам пришли, теперь должны нами беспокоиться";

- перебільшення: на Волині багато біженців? їх дуже багато і на Згорянських озерах, і на Світязі;

- розповсюдження непідтверджених чуток навіюють страх серед місцевого населення: місцеві розказують, що більшість ведуть себе нахабно, демонструють повне безкультур'я. Неодноразово в Згоранах чули від них мовляв: "О, здесь так красиво, надо будет Путину сообщить, пусть придет заберет этот край тоже"; розказують люди, що приїжджі зі Сходу, біля озер постійно якісь ящики завозять, розвантажують. Бог його знає, що там серед них відбувається. Наші бояться;

- заходи і дії місцевого населення: після інциденту волинські обласні депутати ухвалили звернення до місцевих правоохоронців щодо розслідування цього факту побиття письменника;

- вимоги місцевого населення: натомість волинська громада, має намір домагатися аби чоловіки Донбасу, які переселились на Волинь, як біженці, були призвані до армії або поверталися на Схід додому.

Реакцією на зазначену публікацію були такі коментарі із негативним забарвленням:

- А почему принимают мужчин беженцев??? Они будут отсиживаться, а пацаны воевать за них? Нужен указ, по которому вывез свою семью - а сам возвращайся, и воюй с террористами. За свою же семью.

- Противно и гадко, но именно такой донбауны, лугандоны и остальная прокацапская нечисть и является - крайне низкий уровень интеллекта, наглость, отсутствие морали, совести, других человеческих качеств;

- в шею, в шею и за порог пинком в зад!;

- необхідно, щоб СБУ контролювало переселенців. А всіх чоловіків зі сходу - на фронт, тут - без питань;

- Как в пословице, посади кацапа за стол, он и ноги на стол. Не зря на Западе их брезгливо называют типа руссишвайн, руська свыня и тд.;

- Це бидло розуміє тільки інстинкти, воно розуміє страх, а як немає страху, захоплює територію, а за "флаги" лугандонії, сепаратизм і на 3-5 років посадити, (неценз) їх треба;

- Быдло интернационально и не имеет национальности! Это донецкий продукт, смесь уголовщины низкой культуры и моральной деградации;

А також комунікативний конфлікт:

- волинянам ще випаде нагода пригадати, як боролися з німецькими, польськими і російськими окупантами. А ще зрозуміють, що нинішні окупанти більш цинічні, нахабні і жорстокі. Це розуміли в республіках Середньої Азії і Кавказу, звідки при розпаді Союзу їх видворяли на протязі кількох днів;

- Брехня націка, садити всіх вас треба.

Негативні та оцінювальні висловлювання щодо найменувань біженців зі східних областей України були такі: молодики, заїжджі, донбауны, лугандоны, прокацапська нечисть, кацапи, руссишвайн, руська свиня, бидло, донецький продукт; негативні характеристики: низької культури і моральної деградації, низький рівень інтелекту, наглість, відсутність моралі, совісті, інших людських якостей; посади кацапа за стол, он и ноги на стол.

Аналіз публікацій сайтів та у соціальних мережах 19 серпня 2014 року свідчить про конфлікт дискурсів, комунікативний конфлікт, інтенційність (звинувачення, дискредитація), вербальну агресію (образливі висловлювання, ганебні характеристики та оцінки) та навмисне поширення інформації дискредитуючого змісту стосовно людей зі східних областей України.

Таким чином, події 2014-2019 років в Україні зумовили трансформації концепту БІЖЕНЕЦЬ за такими напрямами: суб'єкт біженства, дії'/процеси, пов'язані із біженством, причиновість та правове врегулювання. Концепт БІЖЕНЕЦЬ виконує дискурсоутворювальну роль, оскільки стає стрижнем комунікацій по відношенню до біженців зі Сходу України. Дискурс-аналіз за допомогою "Аттак Індекс" довів, що в інтернеті системно здійснюються семантичні провокації, спрямовані на спотворення образу біженців із тимчасово окупованих територій України, розпалювання внутрішньо - українських конфліктів.

Література

1. Компанцева Л. Психолінгвістичний опис технологічного дискурсу нових медіа. Психолінгвістика. №23(2). С. 120-131. https://doi.org/10.5281/zenodo.1208639

2. Мальцева Ю.А. Концепт "беженец" в немецких медиатекстах. Знак: проблемное поле медиаобразования. №5(22). С. 29-43.

3. Мільо А. Трансформація поняття "біженець" в українській та німецькій мовах (приклад психолінгвістичного аналізу). Психолінгвістика. №23(2). С. 165-179. https://doi.org/10.5281/zenodo.1199173

4. Синельникова Л.Н. Социолингвистика: настоящее время. Луганск : Знание, 2002. 296 с.

5. Стернин И.А., Рудакова А.В. Психолингвистическое значение слова и его описание. Воронеж: Ламберт, 2011. 192 с.

6. Bцke K., Liedke Fr., Wengeler M. Flьchtlinge und Vertriebene zwischen dem Recht auf die alte Heimat und der Eingliederung in die neue Heimat. Leitvokabeln der Flьchtlingspolitik. De Gruyter : Politische Leitvokabeln in der Adenauer-Дra. Berlin; New York, 1996. S. 131-210.

7. Byman P. Die Verwendung des Begriffs Flьchtling im innerdeutschen politischen Diskurs im Jahr 1989 Stockholm University, 2012. URL: http://www.diva-portal.Org/smash/get/diva2:503507/FULLTEXT01.pdf.

8. Eppert F. Der politische und religiцse Flьchtling in seiner sprachlichen Beziehung im Deutschen. Diss. Kцln, 1963. S. 87-94.

9. Schulze D., Brelie-Lewien D., Grebing H. Flьchtlinge und Vertriebene in der westdeutschen Nachkriegsgeschichte. Hildesheim, 1987. S. 2.

10. Wodak R., Matouschek B. "We are dealing with people whose origins one can clearly tell just by looking": critical discourse analysis and study of neonacism in contemporary Austria. Discourse and Society. 1993. №4 (2).

Джерела

11. Андрєєва О.М. Українська дипломатична енциклопедія. [у 5 т.]. Харків : Фоліо, 2013. Т. 1. 526 с.

12. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник української мови. Ірпінь : Втф "Перун", 2005. 1728 с.

13. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад. : Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М. Михненко та ін. / За ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна. К. : Наду, 2010. 820 с.

14. Карасевич А.О. Політологічна енциклопедія : [навч. посібник]: [у 9 т.] / уклад.: А.О. Карасевич, Л.С. Шачковська. Умань : Фоп Жовтий О. О., 2016. Т. 1. 548 с.

15. Литвин В.М. Енциклопедія історії України / За ред. В.М. Литвина. К. : Наукова Думка, 2003. Т. 1. 685 с.

16. Словник української мови : [в 11 т.]. К. : Наукова думка, 1970. Т. 1. 799 с.

17. Тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]. URL: http://eslovnyk.com/біженці.

18. Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник : [у 2-х т.]. К. : Аконіт, 2008. Т. 1. 926 c.

19. AttackIndex [Електр. ресурс]. URL: https://attackindex.com/uk/golovna/ (С) Результати пошуку AttackIndex [Електр. ресурс].URL: https://attackindex.com/results_review/bizhen-vnutrishn- peremishhen-osob-pereselen/(СМ) Результати пошуку AttackIndex [Електр. ресурс].URL: https://attackindex.com/results_review/bizhen-vnutrishn-peremishhen-osob-pereselen-2/

References

1. Kompantseva, L. Psychological and linguistic description of technology discourse of new media [Psycholinhvistychnyi opys technolohichnoho dyskursu novych media]. Psycholinguistics, 23(2), 120131. https://doi.org/10.5281/zenodo.1208639 [in Ukrainian].

2. Maltseva, Yu.A. (2016). The concept `refugee' in the sphere of German mediatext [Kontsept "bezhenets" v nemets. mediatekstakh]. Znak: probl. pole mediaobrazov. - Sign: the problem field of media educ., 5 (22), 29-43 [in Russian].

3. Milio, А. (2018). Transformation of the concept “refugee” in Ukrainian and German linguocultures (case study of psycholinguistic analysis [Transformatsia poniattia "bizhenets" v ukrainskii ta nimetskii movakh (pryklad psykholinhvistychnoho analizu)]. Psycholinguistics, 23(2), 165-179. https://doi.org/10.5281/zenodo.1199173 [in Ukrainian].

4. Sinel"nikova, L. (2002) Sociolinguistics: present time [Sotsiolingvistika: nastoiashchee vremia]. Luhansk : Znanie [in Russian].

5. Sternin, I.A., & Rudakova, A.V. (2011). Psycholinguistic meaning of the word and its description [Psikholingvisticheskoie znachenie slova i eho opisanie]. Voronezh: Lambert. [in Russian].

6. Bцke K., Liedke Fr., Wengeler M. Flьchtlinge und Vertriebene zwischen dem Recht auf die alte Heimat und der Eingliederung in die neue Heimat. Leitvokabeln der Flьchtlingspolitik. De Gruyter : Politische Leitvokabeln in der Adenauer-Дra. Berlin; New York, 1996, 131-210 [in Germany].

7. Byman P. Die Verwendung des Begriffs Flьchtling im innerdeutschen polit. Diskurs im Jahr 1989. Stockholm Univer., 2012. URL: https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:503507/FULLTEXT01.pdf [in Germ.].

8. Eppert F. Der politische und religiцse Flьchtling in seiner sprachlichen Beziehung im Deutschen. Diss. Kцln, 1963, 87-94 [in Germany].

9. Schulze D., Brelie-Lewien D., Grebing H. Flьchtlinge und Vertriebene in der westdeutschen Nachkriegsgeschichte. Hildesheim, 1987 [in Germany].

10. Wodak R., Matouschek B. "We are dealing with people whose origins one can clearly tell just by looking": critical discourse analysis and study of neonacism in contemporary Austria. Discourse and Society. 1993. №4 (2) [in English].

11. Andreieva, O.M. (2013). Ukrainian Diplomatic Encyclopedia [Ukrainska dyplomatychna enzyklopedia] (Vols. 1-5, Vol. 1). Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

12. Busel, V.T. (2005). The Large Explanatory Dictionary of the Ukrainian Language [Velykyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy]. Irpin: Vtf Perun [in Ukrainian].

13. Litvin, V.M. (2003). Encyclopedia of History of Ukraine [Entsyklopedia istorii Ukrainy]. Kyiv: Naukova Dumka (Vol. 1) [in Ukrainian].

14. Karasevych, A.O. & Shachkovska, L.S. (2019). The Encyclop. of Polit. Science [Politoloh. Enzyklop.]. (Vols. 19, Vol. 1). Uman: Fop Zhovtyi O.O. [in Ukr.].

15. Dictionary of the Ukrainian Language (1970). [Slovnyk ukrainskoi movy]. (Vols. 1-11, Vol. 1). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

16. Surmin, Yu.V.& Bakumenko, V.D. & Mykhnenko, A.M., Kovbasiuk, Yu.V., Lytvyn, V.M., et al. (2003). Encyclopedic Dictionary of Public Administration [Enzyklopedychnyi slovnyk z derzhavnoho upravlinnia]. Kyiv: Nadu [in Ukrainian].

17. Explanatory Dictionary of the Ukrainian Language (2017) [Tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy]. URL: http://eslovnyk.com/6rneH^ [in Ukrainian].

18. Yaremenko, V. & Slipushko, O. (2008) New Explanatory Dictionary [Novyi tlumachnyi slovnyk] (Vols. 1-2, Vols. 1). Kyiv: Akonit [in Ukrainian].

19. AttackIndex. URL: https://attackindex.com/uk/golovna/(С) Search results AttackIndex.URL: https://attackindex.com/ results_review/ bizhen-vnutrishn- peremishhen-osob-pereselen/(СМ) Search results AttackIndex.URL: https://attackindex.com/results_review/bizhen-vnutrishn-peremishhen-osob-pereselen-2/

Размещено на Allbest.ru