Творчість як об’єкт промоції (начерки проекту "Українці - творча нація")

Окреслення системи субстанцій творчо-мистецької діяльності, що може знадобитися для вибудовування промоції образу України як "творчої території" та образу українців як творчої нації. Суть творчості, що передбачає духовно-інтелектуальну мобілізацію.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.09.2020
Размер файла 242,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Творчість як об'єкт промоції (начерки проекту «Українці - творча нація»)

Різник Олександр Олександрович

м. Київ, Україна

Продюсування, промоція зазвичай охоплюють лише окремі явища культури - її суб'єктів («зірок», «зіркові» колективи), окремі мистецькі твори чи акції. Водночас, всі ці окремішні явища зобов'язані своїм існуванням певним «вищим» підоймам буття - субстанціям. Такими субстанціями для митця є мистецтво, а для мистецтва - творчість. Як відомо, жодна «зірка» не з'являється «нізвідки», поза творчим середовищем, поза соціумом, в якому відбулося її творче становлення, і його творчою «метафізикою». Якщо вдатися до «позакультурних» аналогій, то для вирощення птахів має існувати гніздо, а риби - нерест. Саме ці «гнізда» і «нерести» є основою будь-якої національної культури й становлять запоруку самого її існування!

Тож, мета нашої статті - окреслити систему субстанцій («нерестів» та підойм) творчо-мистецької діяльності, що може знагодитися для вибудовування промоції образу України як «творчої території» та образу українців як творчої нації.

Система субстанцій певного явища передбачає наявність як субстанціональної вертикалі («безпосередніх», «прямих» субстанцій даного конкретного явища), так і його субстанціональної горизонталі (тобто, всього субстанціонального контексту, в якому існує як саме явище, так і його «пряма» субстанція). творчий мистецький духовний інтелектуальний

Щодо субстанціональної вертикалі ми вже згадували поняттєву пару «митець - творчість». Але творчість (креативність) як сукупність дій, що передбачають духовно-інтелектуальну мобілізацію (мистецька, науково-технічна, винахідницька т ворчість), неможлива без ще вищою «прямої» субстанції - творення («виробництво» цінностей, ідей, зрештою, творення самого життя) (див. рис. 1). Яскраві приклади - традиційний етнофольклор, що своїм виникненням завдячує традиційному способу життя, «віковічному середовищу» існування певної етноплемінної спільноти; «масова культура», що є «дзеркалом» урбанізованих (передусім мегаполісних) спільнот та способу їхнього існування;

«академічне» мистецтво, що віддзеркалює спосіб існування, світогляд та естетичні запити «освічених» верств.

Щодо субстанціональної горизонталі насамперед вирізнимо основні ланки суспільного буття, суміжні до Творення, а саме - Споживання та Зиск (одержання матеріальної вигоди від функціонування творчості), і складають разом з ним цілісний цикл, який умовно назвемо Тріадою А (див. рис. 2).

Тріаду А складають об'єктивні, «безсторонні» щодо людської свідомості засади буття, взаємно рівноправні й рівновагомі. Але, «переплавляючись» крізь людську свідомість, ланки цієї тріади втрачають свою рівновагомість і кожна з них може бути зведена в основний принцип суспільного позиціонування людини, підкорюючи собі інші ланки. Покладене в основу світогляду Творення народжує Творчість (креативність), що постає не лише як діяльність та сукупність її продуктів, але і як світоглядний принцип та базований на ньому світоглядний тип. У свою чергу, зведене у життєвий принцип Споживання народжує Споживацтво, а Зиск - Меркантилізм. Ці три світоглядних типи складають Тріаду В, щодо якої Тріада А постає як субстанція.

Від Споживацтва відпарощується його радикальний прояв - Паразитизм, що у сполученні із Меркантилізмом народжує Агресивний паразитизм, сутність якого - у примусовому перерозподілі результатів творчої (і назагал людської) діяльності, включно з їх привласненням та знищенням, дискримінаторськими діями щодо суб'єктів творчості тощо.

Втім, у тому разі, коли у суспільстві (навіть в межах певної країни) панівними стають «нетворчі» світоглядні типи, що відбувається із Творчістю й в який спосіб вона - як принцип людського буття - здатна посилити свої суспільні позиції?

Слід зазначити, що мистецька творчість, «масова культура» тією чи іншою присутні і в споживацькому, і в меркантилістському суспільствах, і навіть у суспільствах, де панує агресивний паразитизм, зведений у ранг державної політики (тоталітарні держави, автократичні імперії). Але існує в деформованому вигляді. Які ж ці деформації? (див. рис. 3).

У споживацьких соціумах - це творчий конформізм, спрямований на т.зв. «догоджання потребам», «прагненням сподобатися» споживачеві, здебільшого на шкоду талантові, професіоналізму і навіть творчому сумлінню митця.

У соціумах меркантилістських творчість заступається творчим кон'юнктурництвом («заробітчанством»), що цілковито підпорядковує творчий процес одержанню матеріального зиску від обслуговування політичних кампаній, комерційної реклами, розважальних індустрій тощо.

Нарешті, за панування агресивного паразитизму виникає творчий сервілізм - підпорядкування творчого процесу обслуговуванню певного політичного режиму. Якщо у випадку кон'юнктурництва основним мотивом творчого процесу є одержання матеріального зиску, то в ситуації сервілізму панівним мотивом є догоджання політичному режиму в будь-який спосіб (нерідко лише для того, аби вберегтися від політичних репресій).

Втім, як свідчить історичний досвід, саме представники «освічених» верств, внутрішньо творчі людські натури виступали (й виступають) «заспівувачами» спротиву як диктаторським режимам, так і суспільствам, в яких панує всепоглинаючий дух меркантилізму. Виникає явище творчого спротиву (або креативної резистенції), що, на відміну від вищезгаданих деформацій творчості, являє собою її контрдеформацію. Тільки у двобої зі своїми антиподами - споживацтвом, меркантилізмом і агресивним паразитизмом - творчість набуває загартованості й життєздатності: «парниковим» шляхом витривале Творче суспільство розбудувати неможливо!

Але сам по собі творчий спротив - навіть в разі його успішного завершення - ще не забезпечить виникнення Творчого суспільства. Адже цей спротив може мати різну мету: скажімо, спротив колоніальним поневолювачам може призвести до встановлення не менш деспотичного «національного» або теократичного режиму; боротьба з «класовими експлуататорами» здатна завершитися створенням тоталітарної держави - а найсумніше те, що всі ці «визвольні» процеси відбуваються в насиченій оптимізмом естетичній аурі, в атмосфері спалаху масової мистецької творчості, ейфорійного суспільного піднесення і «зарядженості красою». А в підсумку - змінюються лише форми деспотизму та меркантилізму, але творчість так і залишається на загумінках сервільності або кон'юнктурності. І тут неминуче постає питання: на яких засадах має відбуватися творчий спротив, аби утвердити панівну роль Творчості у суспільстві, сформувати Творче суспільство?

На нашу думку, з огляду на позитивний досвід сучасної євроатлантичної цивілізації, це мають бути засади, що органічно сполучають гуманізм (любов до Людини) і патріотизм (любов до Батьківщини), - засади, що їх доцільно об'єднати в синтетичне поняття патріогуманізм. Адже гуманізм без патріотизму прирікає культурний простір країни на беззахисність, а патріотизм без гуманізму прирікає його на творчу несвободу, а фактично - на «нетворчість». Саме патріогуманізм і є тією творчо-духовною, наснаженою духом внутрішньої свободи соціально-психологічною підоймою подолання сервілізму і кон'юнктуризму в культурницькій сфері, а наразі й одним з ефективних знарядь зужиття меркантилізму, споживацтва і агресивного паразитизму в суспільстві в цілому, а в підсумку - утвердження Творчості як наріжної опори цивілізованого суспільного буття. В Україні упродовж всіх 27 років її Незалежності, нема де правди діти, невпинно панують засади меркантилізму, що утвердився як дзеркальна, механічна альтернатива радянського тоталітаризму. Повноцінно зіп'ятися на ноги ж Україна здатна лише як Творча Держава, базована на Творчому Суспільстві, сформувати які - першочергова задача, моральний обов'язок її «освічених» та «ділових» верств. Розпочати ж цю справу слід із розробки оптимальної щодо України формули патріогуманізму. Але це - завдання іншого дослідження.

Ілюстрації:

Рис. 1. Субстанціональна вертикаль творчості.

Рис. 2. Взаємозв'язок тріад А і В.

Рис. 3. Взаємозв'язок деформацій та контрдеформації творчості.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальна характеристика Державної агенції промоції культури України (ДАПКУ). Аналіз організаційної та управлінської структури ДАПКУ. Майно та аналіз джерел його формування. Аналіз трудових ресурсів. Основні завдання та права структурних підрозділів ДАПКУ.

    отчет по практике [285,2 K], добавлен 12.12.2010

  • Аналіз наукових праць, в яких вивчається система мистецької освіти краю у 1920-30-х рр. Її вплив на формування художників регіону, зокрема на А. Кашшая. Окреслення особливостей культурного контексту, що супроводжував становлення творчої особистості митця.

    статья [24,3 K], добавлен 27.08.2017

  • Дослідження і характеристика основних етапів розвитку творчої і організаційної діяльності українського художника і поета Н.Х. Онацького. Утворення і розвиток Сумського художнього музею. Значення творчості і діяльності Онацького в художньому житті Сумщини.

    дипломная работа [83,7 K], добавлен 18.04.2011

  • Аналіз творчої діяльності диригента-хормейстера, народного артиста України, професора С. Павлюченка. Спогади про його дитинство, умови формування особистості. Творчі здобутки роботи у колективах: в Державному українському народному хорі ім. Г.Г. Верьовки.

    статья [30,2 K], добавлен 27.08.2017

  • Мистецтво античності залишало жанр портрета на узбіччі художнього процесу. Портрет як самостійний жанр мистецтва. Початок життя та творчої діяльності. Ван Дейк в Англії і Італії. Кінцевий етап творчої діяльності. Найвідоміші картини Антоніса ван Дейка.

    реферат [28,8 K], добавлен 05.04.2009

  • Дослідження життєвого шляху і творчості видатних митців, які проживали на території України: Івана Айвазовського, Михайла Булгакова, Івана Франко, Лесі Українки, Ліни Костенко, Володимира Івасюка, Марії Заньковецької, Катерини Білокур, Тараса Шевченка.

    контрольная работа [337,9 K], добавлен 14.01.2012

  • Творчий метод Хуана Гріса. Художньо-стилістичні пошуки Хуана Гріса. Колаж в мистецтві. Натюрморт у творчості художника. Процес творчої роботи над авторською композицією. Аналіз образотворчих аналогів і прототипів. Композиційний і колористичний пошук.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 08.04.2016

  • Творча спадщина І.Ю. Рєпіна. Українські мотиви в творчості Майстра. Кордоцентризм, як вираз української ментальності у творчій скарбниці І.Ю. Рєпіна. Історія створення полотна "Запорожці пишуть листа турецькому султану". Портретний живопис І.Ю. Рєпіна.

    курсовая работа [73,5 K], добавлен 17.01.2010

  • Проблема наукового аналізу створення і втілення сценічного образу в театральному мистецтві. Теоретична і методологічна база для вирішення цієї проблеми з використанням новітніх методів дослідження в рамках театральної ейдології (сценічної образності).

    автореферат [50,9 K], добавлен 11.04.2009

  • Історичний розвиток портретного жанру і передачі емоційного стану. Потреба художника у владі над власним світом думок і відчуттів, загальні відомості про малюнок і розвиток сприйняття художнього образу, творчий пошук та методика виконання портрету.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 06.06.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.