Культурно-просвітницька діяльність музеїв історії бібліотек: на шляху до збереження регіональної культурної спадщини

Перші музеї у вигляді веб-сайтів з'явилися в Інтернеті на початку 1990-х рр. (у США, Англії, Франції). Спочатку віртуальні музеї були сайтами реальних музеїв, але незабаром стали створювати і веб-сайти «фізично неіснуючих» музеїв. В Україні перші віртуальні музеї бібліотек почали з'являтися на початку ХХІ ст., відтоді дедалі більше музеїв при бібліотеках виходять в Інтернет і стають віртуальними (наприклад, віртуальний музей письменника Бориса Лавреньова (1891-1959) Обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова (http://unalib.ks.ua/lavrenyov. htm); віртуальний музей «Харківська медична школа в назвах» Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету (http:// libr.knmu.edu.ua/index.php/kharkiv-med-shkola-v-nazvah)та ін.) Віртуальні музеї бібліотек чи, так звані, вебсайт-музеї - це сайти, що оптимізова- ні для експозиції музейних матеріалів. Віртуальний бібліотечний музей - це сучасний і затребуваний формат бібліотечної послуги, вдалий приклад застосування інтернет-технологій для вирішення проблем зберігання, систематизації та швидкого доступу до інформації, що має культурно-історичну цінність. Віддалений «відвідувач» такого музею може самостійно отримати необхідну інформацію, подивитися цікаві для його відео- та фотоматеріали, скористатися архівними документами, а також зберегти інформацію на своєму комп'ютері. Не всяку електронну колекцію на сайті можна називати віртуальним музеєм. Головним критерієм віртуального музею є комплексний підхід до організації його структури, яка наближається до традиційної, і наявність інтерактивного програм-ного забезпечення, що моделює віртуальну екскурсію [34, с. 114]. Віртуальні музеї за рахунок застосування інтернет-технологій пропонують знайомство з документами й артефактами в електронному вигляді і пропонують своєрідне вирішення багатьох традиційних музейних проблем, пов'язаних зі зберіганням, забезпеченням безпеки, широкого, швидкого і легкого доступу до експонатів. У цьому відношенні віртуальні музеї, в тому числі, з історії бібліотек і бібліотечної справи, як своєрідна форма подання різноманітних ресурсів бібліотеки, можуть створюватися не тільки великими міськими бібліотеками, а й невеликими районними. Суть їх полягає у використанні сучасної комп'ютерної техніки та нових інформаційних технологій, які припускають наявність власного сайту бібліотеки, сторінки на сайті, електронної виставки, сторінки «В контакті» та певних матеріалів з історії книгозбірні (на базі музейно-експозиційного куточка або музею) у цифровій формі, а також відповідних матеріалів оглядової та тематичних екскурсій залами бібліотеки. Змістом експонатів віртуальних музеїв історії бібліотек (бібліотечної справи) є електронний ресурс у вигляді документів та артефактів, повних або часткових текстів окремих видань, різних фото-, відеоматеріалів та ін. Переваги віртуальних музеїв, зокрема, з історії бібліотек, полягають у можливості оперативного виправлення і доповнення експозиції; у наданні, засобами гіперпосилання, можливості перейти на сайти інших музеїв і бібліотек з метою ознайомлення з їх експонатами; у розширенні технічних можливостей подачі матеріалу й візуального вивчення різних документів; у посиленні ефекту присутності, а також доступності відомостей першоджерел. Таким чином, бібліотекарі відтворюють найкращі культурні традиції за допомогою більш яскравих і образних музейних форм, що стимулює зацікавленість до знань і розвиток самосвідомості відвідувачів, закріплюючи інформацію про розвій культури певної місцевості засобами музейних експозицій [22, с. 29].

Отже, віртуальний музей історії бібліотеки (бібліотечної справи) - це такий тип веб-сайту, що представляє собою набір електронних артефактів та інформаційних ресурсів, що документально розкривають основні етапи розвитку окремої книгозбірні та бібліотечної справи певної місцевості (села, міста, району, області, регіону) у відповідний проміжок часу (переважно, у ХІХ-ХХ ст.) з допомогою надання доступу до документів через електронні колекції музею, що містять фотографії, малюнки, картини, діаграми, графіки, записи, відеоматеріали, газети, журнали, книги, окремі статті та багато інших матеріалів, що зберігаються у файловому сервісі музею і є доступними через електронні засоби масової інформації.

Головною метою віртуального музею історії бібліотеки (бібліотечної справи) є привернення уваги читачів до книгозбірні як до центру суспільного й культурного життя, зосередження інформації про розвиток бібліотек(и) та культури певного краю, а також популяризація книги, читання й бібліотечної професії. Його основними завданнями є пропаганда та збереження культурної спадщини, що має національне й регіональне значення, шляхом визначення особливо значущих подій у розвитку бібліотеки у вигляді реконструкції в оцифрованому вигляді історичних документів і артефактів; розширення доступу до суспільно значимої інформації шляхом створення віртуальної музейно-виставкової експозиції з можливістю віддаленого доступу до текстів та експонатів музею тощо. Віртуальний музей історії бібліотеки виконує такі ж функції, що й традиційний: меморіальні, інформаційні, комунікаційні, культурно-просвітницькі, виховні та ін. Він створюється у вигляді інформаційно-пошукової, довідкової та навчальної адаптивної гіпермедіасистеми, доступної в мережі Інтернет. Віртуальна експозиція пропонується як послідовність «вікон», що відкриваються на сайті бібліотеки [16, с. 65]. Свій «маршрут» віртуальний відвідувач визначає через опції основного меню, отримуючи інформацію про структуру й змістовне наповнення музею історії бібліотеки. Віддалений користувач знайомиться з експонатами музею через функції основного меню, отримуючи інформацію про музей бібліотеки і його експонати, про видатних осіб, географічні й архітектурні об'єкти, що згадуються в експозиції, про книги та інші документи. За допомогою супровідних текстів віртуальної екскурсії є можливість пере-ходу до безпосереднього ознайомлення зі змістом оцифрованих першоджерел. Зазвичай у цифровому форматі представлена частина матеріалів з фонду музею історії бібліотеки; виставки, які в різний час проходили у бібліотеці; спеціально створені віртуальні експозиції з використанням експонатів музею тощо. Досить часто у віртуальному музеї історії бібліотеки представлено набагато більше музейних матеріалів, ніж у традиційних експозиційно-виставкових стендах. Наприклад, у віртуальному Музеї історії Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого у трьох розділах представлено всі періоди розвитку зазначеної книгозбірні (1-й період: від заснування (1866) до 1940-го року; 2-й: 1941-1990 рр.; 3-й: 1991-2016 рр.), на відміну від експонатів експозиційних стендів на першому поверсі головного корпусу, де розкрито лише початковий період історії бібліотеки [23].

В Одеській національній науковій бібліотеці (ОННБ) ідея створення віртуального музею історії книгозбірні виникла у 2014 р., коли фахівці ОННБ розпочали роботу з підготовки відзначення 185-річчя від року заснування бібліотеки (1829). Використовуючи переваги новітніх технологій, співробітники одеської бібліотеки поступово почали розкривати в хронологічній послідовності засобами письмових, ілюстративних та інших матеріалів основні етапи розвитку діяльності книгозбірні. Водночас вони робили електронні копії документів, які стосувалися історії бібліотеки та розміщували їх на сайті книгозбірні, що відкривало до них доступ віддалених користувачів. Поступово почалося створення віртуального музею історії ОННБ, який на сьогодні розкриває лише перший період діяльності наукової книгозбірні (1829-1919 рр.). Історія ОННБ розподілена на чотири періоди. Перший період розкриває становлення та розвиток бібліотеки у ХІХ - на поч. ХХ ст. - від заснування в 1829 р. до 1920 р., коли в Одесі остаточно було встановлено Радянську владу і бібліотека вступила в принципово новий період своєї діяльності. Дру-гий період буде розкривати історію книгозбірні в період 1921-1945 рр., коли бібліотека працювала у буремні роки становлення радянського суспільства. Третій період - період сталого розвитку та становлення бібліотеки як загальнодержавної установи у 1945-1991 рр. Сучасний період (з 1991 р. до сьогодення) - діяльність бібліотеки в незалежній, демократичній Україні в нових політичних, соціально-культурних, виробничо- технологічних умовах, коли книгозбірню було визнано національною установою. Кожен розділ віртуального музею складається із двох рівнів: на першому надається загальна інформація та представлено ілюстративний матеріал, на другому - розширена інформація, яку запропоновано до понять та слів, що виділені жовто-коричневим кольором [30].

Завдяки створенню та функціонуванню музею історії бібліотеки, у тому числі - віртуального, набувають розвитку такі інноваційні напрями НДР бібліотечно-інформаційної діяльності, як:

* розгортання та посилення наукових досліджень бібліотеки з вивчення історії бібліотечної справи та краю (зокрема, проведення верифікації відповідних історичних матеріалів);

* персоніфікація історичних досліджень (залучення матеріалів спогадів, листування очевидців, розкриття історії бібліотеки не тільки через життєдіяльність видатних бібліотечних співробітників та керівників, а й через спогади та діяльність ветеранів бібліотечної справи та звичайних бібліотекарів);

* створення корпоративних електронних ресурсів з історичної тематики, оскільки вивчення історії окремої бібліотеки неможливе без дослідження розвитку бібліотечної справи певної місцевості та країни в цілому (до корпоративних електронних ресурсів з історичної тематики можуть належати біографічні та біобібліографічні покажчики; тематичні покажчики та каталоги; бази даних музейних предметів (експонатів), джерел з історії бібліотеки, матеріалів підсумків НДР, персоналій (бібліотекарів, користувачів, істориків, краєзнавців); електронні виставки; профільні сайти тощо);

* залучення до НДР фахівців із різних дисциплін (історії, краєзнавства, музеєзнавства, етнографії, мистецтвознавства, культурології, соціології, педагогіки тощо), які допомагатимуть визначати основні напрями пошуку та найбільш важливі етапи в історії бібліотеки, акцентуватимуть увагу на особливо цінних музейних предметах;

* активізація творчого науково-дослідного потенціалу молодих бібліотекарів, які мають новий креативний погляд на вирішення дослідницьких та організаційних питань (оригінальність мислення дозволяє найбільш повно реалізувати творче самовираження) [2, с. 22-23].

Робота з організації музею історії бібліотеки посилює мотивацію працівників книгозбірні до застосування не тільки музейних форм і методів діяльності, а й спонукає до розвитку професійного вдосконалення, сприяє усвідомленню цінності бібліотечної професії, нових можливостей бібліотеки, а також прагненню підвищити соціальну значимість книгозбірні. Окрім того, особистісна активність бібліотекаря, розвиток його творчих здібностей проявляються в авторській концепції експозиції, в організації виставок, у використанні оригінальних форм і методів роботи. Дослідження з історії бібліотек(и) та розвитку бібліотечної справи, завдяки активізації музейної діяльності в книгозбірнях, можуть зробити значний внесок у розвій бібліотечного та історичного краєзнавства й стати невід'ємною частиною документального та достовірного висвіт-лення культурної спадщини краю. Проте існують також і певні проблеми в організації роботи музею історії бібліотеки, зумовлені відповідними недоліками сучасного нормативно-правового регулювання музейної діяльності книгозбірень (визначення статусу бібліотеки-музею, музею в бібліотеці, обліку музейного фонду та ін.); отриманням додаткових площ і спеціального обладнання для музейних експозицій (музейні експозиції займають переважно невеликі площі в читальних залах або у фойє бібліотек); браком фінансування музейної діяльності тощо. Незадовільно також організовано забезпечення збереження музейних експонатів, навчання бібліотекарів методиці і правилам оформлення музейних експозицій (у створенні музейних експозицій та передачі досвіду повинні брати участь професійні музеєзнавці, художники, дизайнери та ін.), унормування робочого часу на «музейну частину» роботи тощо. Для ефективної діяльності музею історії бібліотеки бракує методичних розробок, які розкривали б особливості музейної роботи у бібліотеці, специфіку створення експозицій та бібліотечно-музейних виставок, а також складні питання роботи з музейними предметами з урахуванням специфіки бібліотеки тощо. Існує проблема обліку музейних предметів та колекцій у бібліотеці, оскільки вони не перебувають на її балансі (не-можливість включити музейні експонати у бюджетне фінансування, відсутність грошей на придбання музейних предметів та ін.). Є певні труднощі з веденням бухгалтерського обліку, роботою з музейним фондом, наданням користувачам можливості дослідження музейних експонатів.

Музейні експозиції у бібліотеках здебільшого створюються за ініціативою співробітників бібліотек, яким для отримання фінансової підтримки та організаційної допомоги іноді важко обґрунтувати керівництву району або міста значимість, «рентабельність» свого проекту. Проте іноді ініціатором створення музею виступає адміністрація та представники влади. Адже повноцінне функціонування музею історії бібліотеки сприятиме висвітленню найцікавіших подій і фактів з історії бібліотеки, дозволить познайомити користувачів із видатними діячами науки і культури, з життям і діяльністю бібліотечних працівників, а також розкриє позитивний колективний професійний досвід попередніх поколінь. Крім того, музей історії бібліотеки може стати бажаним місцем для зустрічей та дискусій дослідників з історії, краєзнавства, бібліотечної, музейної та архівної справи, знавців та любителів старовини. Основна своєрідність дослідження розвитку бібліотечної справи в музеї історії бібліотеки полягає в поєднанні вивчення аспектів минулого розвитку книгозбірень з визначенням сучасного стану їхньої діяльності; виявлення тенденцій та перспектив розвитку бібліотек певної місцевості, що можливо лише за умов тісної кооперації й координації науково-дослідної та музейної діяльності бібліотек, музеїв та архівів краю, при ретельному опрацюванні джерелознавчої бази, створенні повної бібліографії, при ґрунтовному вивченні архівних документів та відповідних наукових публікацій. Безумовно, формування музею історії бібліотеки тісно пов'язане з розвитком бібліотечного краєзнавства.

Створення та організація роботи музею історії бібліотеки дозволяє краще усвідомити цінність бібліотечної професії, нових можливостей сучасної книгозбірні, посилює прагнення підтвердити соціальну значимість закладу, дає можливість бібліотеці знайти своє унікальне місце в мережі закладів культури, істотно підвищити цінність і затребуваність її фондів, які містять не тільки загальнодоступні видання, але й меморі-альні книжкові колекції, що пов'язані, зокрема, з окремими особами, які зробили значний внесок у розвиток книгозбірні чи бібліотечної справи краю або пов'язані з окремими історичними подіями, що вшановує бібліотека. Більше того, музей історії бібліотеки істотно розширює спектр її діяльності, додаючи до традиційних форм бібліотечної роботи музейні та архівні: створення експозицій, проведення екскурсій, збирання меморіальних колекцій та архівних документів, поглиблення та розширення науково-дослідної та видавничої діяльності [6].

Отже, поетапне проведення заходів щодо створення музею історії бібліотеки передбачає: попереднє здійснення наукових досліджень з історії книгозбірні та бібліотечної справи певної місцевості (села, району, міста, області, регіону); ознайомлення з основними напрямами музейної та краєзнавчої роботи; опрацювання наукових праць, що містять відомості про осіб, які зробили значний внесок у розвиток бібліотеки й бібліотечної справи певного краю; створення робочої групи з організації музею або окремого музейного підрозділу бібліотеки; виділення та пристосування окремих приміщень для експозиції та зберігання музейних експонатів або частини відповідно обладнаного простору у фондосхо- вищі, читальній залі тощо; розробку, затвердження та заповнення відповідної музейної документації й плану робіт на найближчі п'ять років; створення структурованої експозиції та введення експозиційно-виставкових комплексів до соціальних комунікацій бібліотеки, зокрема проведення екскурсій, лекцій, презентацій тощо; організацію випуску відповідних календарів пам'ятних дат, буклетів, листівок та іншої рекламної продукції; розробку і поступове формування віртуального музею та створення багатофункціональної електронної бази даних; налагодження взаємозв'язків з іншими закладами культури з метою проведення спільних тематичних виставок, здійснення обміну матеріалами за суміжними темами, ведення спільних досліджень, а також наукових заходів - конференцій, семінарів, практикумів тощо [36, с. 82-83].

Бібліотечні заклади, що мають музей історії бібліотеки, використовуючи у своїй роботі всі основні елементи музейної діяльності, формують новий творчий стиль й імідж закладу, більш привабливий для користувачів; краще розкривають інформаційний, науково-освітній та культурний потенціал фондів бібліотеки; пропагують документи, які можуть бути в подальшому використані в НДР користувачів. Музей історії бібліотеки дозволяє залучати до книгозбірні додатковий контингент читачів і більш ефективно й цілеспрямовано вести інформаційно-бібліотечну, культурно-освітню та просвітницьку діяльність серед населення. Дослідження з історії бібліотеки й бібліотечної справи, що систематично здійснюються в зазначеному музеї, дозволяють краще зрозуміти проблеми сьогодення, знайти шляхи їх вирішення, сприяють глибшому розумінню розвитку не тільки самої бібліотеки, але й розвитку сфер освіти, науки й культури краю.

Список використаної літератури

1. Викулова В. П. Музеи в библиотеках, библиотеки в музеях / В. П. Викулова // Ин- форм. бюл. Рос. библ. ассоц. - 2004. - № 29. - С. 27-30.

2. Гареев К. Р. Инновационные направления развития музея истории научной библи-отеки (из опыта работы) / К. Р. Гареев // Інтеграція бібліотек до соціально-комуні-каційних процесів суспільства : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 16 листоп. 2010 р.). - Харків : ХДУХТ, 2010. - С. 20-25.

3. Гареев К. Р. Музей научной библиотеки как фонд исследования её истории / К. Га-реев, А. Шалыганова // Бібл. форум України:інформ. щокв. журн. - 2010. - № 4. - С. 2-4.

4. Дворкина М. Хранители прошлого. О концепции музея истории библиотечного дела Москвы / М. Дворкина // Библиотека. - 1998. - № 6. - С. 87-88.

5. Демченко Ю. А. Понятия «музеефикация библиотек» и «мемориальные библиоте-ки»: терминологический анализ / Ю. А. Демченко // Вестн. Библ. ассамблеи Евра-зии. - 2010. - № 2. - С. 53-57.

6. Иванова Н. В. Музейные экспозиции в библиотеке: особенности создания и ис-пользования в краеведческой работе библиотек [Электронный ресурс] : метод.рек. / Н. В. Иванова. - Електрон. дан. - 2016, 30 янв. - Режим доступа: http://milayanata1979.blogspot.com/2016/01/blog-post_30.html(дата обращения: 31.07.2018). - Загл. с экрана.

7. Коваль Л. Каким быть музею истории библиотечного дела / Л. Коваль // Библиоте-карь. - 1988. - № 4. - С. 46-47.

8. Коваль Л. М. Музеи истории библиотек // Библ. энцикл. - М. : Изд-во. «Пашков дом», 2007. - С. 674-675.

9. Коваль Л. Музеи истории книгохранилищ: нормативы, методика и опыт / Л. Коваль // Независимый библ. адвокат. - 1999. - № 2. - С. 62-66.

10. Коваль Л. Музей истории РГБ - главное дело моей жизни : интервью с заведующей Музеем истории РГБ Л. М. Коваль / Л. Коваль ; [беседу вёл А. Тарабрин] // Бибилиотека. - 2003. - № 10. - С. 72-74.

11. Колосова С. Г. Создание музеев в библиотеках как одна из тенденций развития публичных библиотек / С. Г. Колосова // Справочник рукуводителя учреждения культуры. - 2009. - № 10. - С. 81-83.

12. Колосова С. Сохранение культурного наследия: особенности работы библиотек- музеев и музеев-библиотек / С. Колосова // Библ. дело. - 2007. - № 18. - С. 42-44.

13. Кузнецова Т. Культурная инициатива или социальная закономерность / Т. Кузнецо-ва // Библ. дело. - 2010. - № 21 (135). - С. 20-24.

14. Лащевская В. М. Музей в библиотеке, музей библиотеки : опыт, проблемы, прогнозы // Б-ка новой формации : от эксперимента до внедрения (на примере Ке- меров. обл. науч. б-ки им. В. Д. Федорова). - Кемерово, 2006. - С. 89-95.

15. Літопис Національної парламентської бібліотеки України / П. Гапченко, С. Звор- ський ; ред. З. Савіна ; М-во культури України, Держ. закл. «Нац. парлам. б-ка України». - Київ, 2011. - Ч. 4 : 1967-1991 рр. - 136 с.

16. Лосиевский И. Я. Музей книги в научной библиотеке : проблемы создания единого комплекса материальных и виртуальных экспозиций / И. Я. Лосиевский // Вестн. библ. ассамблеи Евразии. - 2008. - № 1. - С. 64-69.

17. Мавричева К. Создать библиотечные музеи / К. Мавричева // Библиотекарь. - 1971.

- № 7. - С. 27.

18. Маркова Т Б. Библиотека-музей как место памяти/ Т Б. Маркова // Вестн. Санкт- Петербург. ун-та. Серия 6, Политология. Междунар. отношения. - СПб., 2009. - Вып. 4. - С. 87-91.

19. Матлина С. Г. Мемориальная библиотека: парадокс или закономерность? (поста-новка проблемы) / С. Г. Матлина // Библиотека в контексте истории : материалы 4-й Междунар. науч. конф. (Москва, 24-26 окт. 2001 г.). - М., 2001. - С. 79-86.

20. Матлина С. Г. Нужны ли библиотекам музейные подразделения? / С. Г. Матлина // Библ. дело. - 2007. - № 18 (66). - С. 2-6.

21. Музей библиотеки им. Н. К. Крупской [Электронний ресурс] // Донец.респ. унив. науч. б-ка им. Н. К. Крупской : офиц. сайт. - Электрон.дан. - Режим доступа: http://nplu.org/muzei/index.html(дата обращения: 18.10.2018). - Загл. с экрана.

22. Музей в библиотеке: о чём напомнил старый патефон : из опыта работы музеев в библиотеках Псковской области / сост.: А. Л. Левченко, Т В. Пашкевич ; гл. ред. В. И. Павлова ; ГБУК «Псков.обл. универс. науч. б-ка», отд. координации деятельности б-к обл. - Псков : Псков. ОУНБ, 2015. - 100 с. - Электрон.аналог печ. изд. - Режим доступа: http://ru.calameo.com/read/00083198746fD66a7e3tD(дата обращения: 31.07.2018). - Загл. с экрана.

23. Музей історії Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого [Електро-нний ресурс]. - Електрон. дан. - Режим доступу: http://www.nplu.org/muzei/index. html (дата звернення: 31.07.2018). - Загол. з екрана.

24. Петрухно Ю. Е. Музей книги и истории библиотеки ХНАДУ / Ю. Е. Петрухно // Колекції пам'яток писемності та друку у бібліотечних фондах України : проблеми формування, збереження, розкриття : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю від. рідкісних видань і рукописів Харків. держ. наук. б-ки ім. В. Г Коро- ленка. - Харків, 2003. - С. 138-143.

25. Петрухно Ю. Музей книги та історії бібліотеки / Ю. Петрухно // Бібл. планета. - 2002. - № 4. - С. 14-15.

26. Проценко В. Історія бібліотеки: відкриття Музею історії ДРБ УРСР ім. КПРС / В. Проценко // Культура і життя. - 1985. - 11 листоп.

27. Российская государственная библиотека (Государственная библиотека СССР им. В. И. Ленина в 1945-1992 г. [Электронный ресурс] // Студен.б-ка онлайн. - Режим доступа: http://studbooks.net/533811/istoriya/gosudarstvennaya_biblioteka_sssr_lenina_1945_1992 (дата обращения: 21.07.2017). - Загл. с экрана.

28. Рычков А. «Служат для сравнительного изучения» / А. Рычков // Бибилиотека. - 1994. - № 7. - С. 26-28.

29. Свобода А. А. Научно-исследовательская работа - важная составляющая деятель-ности библиотек учреждений Национальной академии наук Украины / А. А. Сво-бода // Б-ки нац. акад. наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теор. сб. - Киев, 2006. - Вып. 4. - С. 52-66.

30. Скарбниця культури [Електронний ресурс] : Музей історії ОННБ / Одес. нац. наук.б-ка. - Електрон. дан. - Режим доступу: http://odnb.odessa.ua/virtual-museum/(дата звернення: 31.07.2018). - Загол. з екрана.

31. Соляник А. А. Флагман бібліотечно-інформаційної освіти України / А. А. Соляник // Вісн. Харків. держ. акад. культури. - 2010. - Вип. 27. - С. 74-83.

32. Тітова Н. М. Історія бібліотечної справи області як об'єкт вивчення складової розвитку культури [Електронний ресурс] / Н. М. Тітова. - Електрон. дан. - Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/Biblio/Ctv/Titova_rus.htm(дата звернення: 31.07.2018). - Загол. з екрана.

33. Хавкина Л. Б. О профессиональной подготовке библиотекарей / Л. Б. Хавкина // Третий съезд рус. деятелей по по техн. и проф. образованию в России. - СПб., 1904. - С. 1-16.

34. Черченко О. Є. Головні теоретико-структурні ознаки віртуального музею, мож-ливості та перспективи / О. Є. Черченко // Вісн. Харків. держ. акад. культури. - 2004. - Вип. 12-13. - С. 109-115.

35. Шемаєв С. О. Взаємодія бібліотек, музеїв, архівів у комунікаційному просторі України : дис. ... канд. наук із соц. комунікацій : 27.00.03 - книгознавство, бібліоте-кознавство, бібліографознавство / С. О. Шемаєв. - Харків, 2016. - 220 с.

36. Шемаєв C. О. Концептуальні засади створення музею історії ХДНБ ім. В. Г Ко- роленка / С. О. Шемаєв // Короленківські читання-2012 : матеріали Всеукр. наук.- теорет. конф. (Харків, 2013 р.). - Харків : ХДНБК, 2013. - С. 252-258.

37. Шемаєв С. О. Створення бібліотечних музеїв: завдання та функції / С. О. Шемаєв // Вісн. Харків. держ. акад. культури. - 2012. - Вип. 37. - С. 113-120.

38. Шемаєв С. О. Форми взаємодії бібліотек, музеїв, архівів у сучасному інформа-ційному просторі / С. О. Шемаєв // Вісн. Харків. держ. акад. культури. - 2014. - Вип. 42. - С. 222-230.

References

[1] . Vikulova V. P. Muzei v bibliotekakh, biblioteki v muzeiakh [Museums in libraries,

libraries in museums]. Informatcionnyi biulleten Rossiyskoy bibliotechnoy assotsiatsii [Information bulletin of the Russian Library Association].2004. no. 29. pp. 27-30.

[2] . GareevK. R. Innovacionnyenapravlenijarazvitijamuzejaistoriinauchnojbiblioteki

(iz opyta raboty). [Innovative directions for the development of the history museum of the scientific library (from work experience)].Intehratsiia bibliotek do sotsialno- komunikatsiinykh protsesiv suspilstva: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii [The integration of libraries into social and communicative processes of society: materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference]. Kharkiv, 2010, pp. 20-25.

[3] . Gareev K.,Shalyganova A. Muzej nauchnoj biblioteki kak fond issledovanija ego isto

rii. [The Museum of the Scientific Library as a fund of studying its history].Bibliotech- nyi forum Ukrainy [The Library forum of Ukraine].2010, no. 4, pp. 2-4.

[4] . Dvorkina M. Hraniteli proshlogo: O koncepcii muzeja istorii bibliotechnogo dela

Moskvy.[Guardians of the past: On the concept of the library history museum in Moscow].Biblioteka [The Library].1998, no. 6, pp. 87-88.

[5] . Demchenko Ju. A. Ponjatija «muzeefikacija bibliotek» i «memorialnye biblioteki»: ter-

minologicheskij analiz. [The concepts of «museumification of libraries» and «memorial libraries»: terminological analysis]. Vestnik Bibliltechnoy assamblei Yevrazii [Bulletin of the Library assembly of Eurasia].2010, no. 2, pp. 53-57.

[6] . IvanovaN. VMuzejnyejekspoziciivbiblioteke: osobennostisozdanijaiispolzovanijav

kraevedcheskoj rabote bibliotek: metodicheskie rekomendacii. [Museum expositions in the library: peculiarities of creating and using libraries in local lore: guidelines].2016, 30 yanvarya. Available at: http://milayanata1979.blogspot.com/2016/01/blog-post_30. html.

[7] . Koval L. Kakim byt muzeju istorii bibliotechnogo dela: Otvet cherez semnadcat let.

[What a museum of the history of librarianship should be: The answer after seventeen years]. Bibliotekar [The Librarian].1988, no. 4, pp. 46-47.

[8] . Koval L. M. Muzei istorii bibliotek. [Museums of the history of libraries]. Bibliotech-

naja jenciklopedija [The Library encyclopedia]. Moskva, 2007, pp. 674-675.

[9] . Koval L. Muzei istorii knigohranilishh: normativy, metodika i opyt. [Museums of the

history of book storages: standards, methods and experience]. Nezavisimyy bibliotech- nyy advokat [Undependent library lawyer].1999, no. 2, pp. 62-66.

[10] Koval L. Muzei istorii RGB - glavnoe delo moei zhizni: interviu s zaveduiushchei Muzeem istorii RGB L. Koval [The history museum of the RSL is the main thing in my life: an interview with the head of the Museum of History of the RSL, L. M. Koval]. Biblioteka [The Library]. 2003, no. 10, pp. 72-74.

[11] .Kolosova S. G. Sozdanie muzeev v bibliotekah kak tendencija razvitija publichnyh bibliotek. [Creation of museums in libraries as a tendency of development of public libraries]. Spravochnik rukovoditelya uchrezhdeniya kultury [Head of cultural institu-tions guide]. 2009, no. 10, pp. 81-83.

[12] .Kolosova S. Sohranenie kulturnogo nasledija: osobennosti raboty bibliotek-muzeev i muzeev-bibliotek. [Preservation of cultural heritage: features of the work of libraries-museums and museums-libraries]. Bibliotechnoe delo [Library science].2007, no. 18, pp. 42-44.

[13] .Kuznecova T. Kulturnaja iniciativa ili socialnaja zakonomernost [Cultural initiative or social pattern]. Bibliotechnoe delo [Library science].2010, no. 21(135), pp. 20-24.

[14] .Lashhevskaja V. M. Muzej v biblioteke, muzej biblioteki: opyt, problemy, prognozy [Museum in the library, museum of the library: experience, problems, forecasts]. Bib- lioteka novoy formatsii: ot eksperimenta do vnedreniya (na primere Kemerovskoy oblastnoy nauchnoy biblioteki im. V. D. Fedorova) [The library of a new formation: from experiment to implementation (on the example of the Kemerovo V. D. Fedorov Regional Scientific Library)]. Kemerovo, 2006, pp. 89-95.

[15] .Hapchenko P., Zvorskyi S. Litopys Natsionalnoi parlamentskoi biblioteky Ukrainy [Chronicle of the National Parliamentary Library of Ukraine]. Kyiv, 2011, part 4, 136 p.

[16] .Losievskij I. Ya. Muzej knigi v nauchnoj biblioteke: problemy sozdanija edinogo kompleksa materialnyh i virtual'nyh jekspozicij [Museum of the book in the scientific library: the problems of creating a single complex of material and virtual expositions].

Vestnik Bibliltechnoy assamblei Yevrazii [Bulletin of the Library assembly of Eurasia].2008, no. 1, pp. 64-69.

[17] .Mavricheva K. Sozdat bibliotechnye muzei [Create library museums]. Bibliotekar [The Librarian].1971, no. 7, pp. 27.

[18] .Markova T. B. Biblioteka-muzei kak mesto pamiati [Library-museum as a place of memory]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Seriya 6 : Politologiya. Mezhdunarodnye otnosheniya [Vestnik of Saint Petersburg University. Political sci-ence. International relations]. 2009, vol. 4, pp. 87-91.

[19] .Matlina S. G. Memorialnaja biblioteka: paradoks ili zakonomernost? (postanovka prob- lemy). [Memorial library: A paradox or a regularity? (formulation of the problem)].

Biblioteka v kontekste istorii: materialy chetvertoy Mezhdunarodnoy nauchnoy kon- ferentsii [Library in the context of history: the materials of the Fourth International Scientific Conference]. Moskva, 2001, pp. 79-86.

[20] .Matlina S. G. Nuzhny li bibliotekam muzejnye podrazdelenija? [Do libraries need mu-seum units?]. Bibliotechnoe delo [Library science].2007, no. 18(66), pp. 2-6.

[21] .Muzey biblioteki imeni N. K. Krupskoy [N. K. Krupskaya Library Museum]. Donetskaya respublikanskaya universalnaya nauchnaya biblioteka imeni N. K. Krupskoy [Donetsk State Universal Scientific Library]. Available at: http://www.nplu.org/muzei/index.html

[22] .Muzejvbiblioteke: Ochjomnapomnilstaryjpatefon: Izopytarabotymuzeevvbib- liotekahPskovskojoblasti. [Museum in the library: What reminded the old gramophone: From the experience of museums in the libraries of the Pskov region]. Pskov, 2015, 100 p. Available at: http://ru.calameo.com/read/00083198746f066a7e3f0.

[23] .Muzei istorii Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho [Museum of the History of the National Library of Ukraine named after Yaroslav the Wise]. Avail-able at: http://www.nplu.org/muzei/index.html.

[24] .Petruhno Yu. E. Muzej knigi i istorii biblioteki HNADU. [Museum of the book and history of the library Kharkiv National Automobile and Highway University]. Kolektsii pamiatokpysemnosti ta druku u bibliotechnykhfondakh Ukrainy: problemy formuvannia, zberezhennia, rozkryttia: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi 100-richchiu viddilu ridkisnykh vydan i rukopysiv Kharkivskoi derzhavnoi naukovoi biblioteky imeni V. H. Korolenka [The collections of monuments of writing and printing in the library funds of Ukraine: problems offormation, storing and disclosure: the materials of scientific and practical conference dedicated to the 100th anniversary of the department of rare editions and manuscripts of the Kharkiv Korolenko State Scientific Library]. Kharkiv, 2003, pp. 138-143.

[25] Petrukhno Yu. Muzei knyhy ta istorii biblioteky. [Museum of book and library history]. Bibliotechnaplaneta [Library Planet].2002, no. 4, pp. 14-15.

[26] .Protsenko V. Istoriia biblioteky: vidkryttia Muzeiu istorii DRB URSR im. KPRS. [History of the library: the opening of the Museum of History of the State Republic CPSU Library of the Ukrainian SSR]. Kultura i zhyttia [Culture and life].1985, 11 lystopada.

[27] .Rossiyskaya gosudarstvennaya biblioteka (Gosudarstvennaya biblioteka SSSR im. V. I. Lenina v 1945-1992 g. [Russian State Library (V. I. Lenin State Library of the USSR in 1945-1992)]. Studencheskaya biblioteka onlayn [Student library online]. Available at: http://studbooks.net/533811/istoriya/gosudarstvennaya_biblioteka_sssr_ lenina_1945_1992.

[28] .Rychkov A. «Sluzhat dlia sravnitelnogo izucheniia» [«They are used for comparative study»]. Biblioteka [Library].1994, no. 7, pp. 26-28.

[29] .SvobodaA. A. Nauchno-issledovatelskajarabota - vazhnajasostavljajushhajadejatelnostibibliotekuchrezhdenijNacionalnojakademiinaukUkrainy. [Research work is an important component of the libraries of the institutions of National Academy of Sciences of Ukraine]. Biblioteki natsionalnykh akademiy nauk: problemy funktsionirovaniya, tendentsii razvitiya [Libraries of national academies of sciences: problems of functioning and development tendencies].Kiev, 2006, vol. 4, pp. 52-66.

[30] . Skarbnytsia kultury: Muzei istorii ONNB. [Treasury of Culture: Museum of History of ONNB]. Available at: http://odnb.odessa.ua/virtual-museum/.

[31] .Solianyk A. A. Flahman bibliotechno-informatsiinoi osvity Ukrainy [The flagship of the library and information education of Ukraine]. VisnykKharkivskoi derzhavnoi akademii kultury [Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture].2010, vol. 27, pp. 74-83.

[32] .Titova N. M. Istoriia bibliotechnoi spravy oblasti yak obiekt vyvchennia skladovoi rozvytku kultury [The history of the library business of the region as an object of studying the component of cultural development]. Available at: https://www.libr.dp.ua/ Biblio/Ctv/Titova_rus.htm.

[33] . Khavkina L. B. O professionalnoi podgotovke bibliotekarei [On the professional training of librarians]. Tretii sezd ruskikh deiatelei po tekhnicheskomu i professionalnomu obrazovaniiu v Rossii [The Third congress of Russian figures on technical and professional education]. Sankt-Peterburg, 1904, pp. 1-16.

[34] .CherchenkoO. Ye. Holovniteoretyko-strukturnioznakyvirtualnohomuzeiu, mozhlyvostitaperspektyvy. [Main theoretical and structural features of the virtual museum, opportunities and perspectives]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury [Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture]. 2004, vol. 12-13, pp. 109-115.

[35] .Shemaiev S. O. Vzaiemodiia bibliotek, muzeiv, arkhiviv u komunikatsiinomu prostori Ukrainy [Interaction of libraries, museums, archives in the communication space of Ukraine]. Kharkiv, 2016, 220 p.

[36] .Shemaiev C. O. (2013). Kontseptualni zasady stvorennia muzeiu istorii KhDNB im. V H. Korolenka. [Conceptual basis for the creation of the Museum of History of Kharkiv V H. Korolenko State Scientific Library]. Korolenkivski chytannia 2012: materialy Vseukrainskoi naukovo-teoretychnoi konferentsii [Korolenko readings 2012: materials of all Ukrainian scientific and theoretic conference].Kharkiv, 2013, pp. 252-258.

[37] .Shemaiev S. O. Stvorennia bibliotechnykh muzeiv: zavdannia ta funktsii. [Creation of library museums: tasks and functions]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury [Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture]. 2012, vol. 37, pp. 113-120.

[38] .Shemaiev S. O. Formy vzaiemodii bibliotek, muzeiv, arkhiviv u suchasnomu informatsiinomu prostori. [Forms of interaction between libraries, museums and archives in the modern information space]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury [Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture]. 2014, vol. 42, pp. 222-230.

Размещено на Allbest.ru