Багатовимірність технік імпровізації в сучасному танці

Щоб зрозуміти, наскільки глибоко потрібно працювати з усвідомленням тіла і його зв'язків варто надати фрагмент відомої статті Стіва Пекстона «Маленький танець», вперше опублікованої в 1986 р., хоч записи були здійсненні в 1977 р. «Глибоко розслабте очниці. Уявіть лінію, яка йдевід вуха до вуха. На цій лінії знаходиться основа черепа. Зробіть дуже маленький рух, як ніби ви говорите «так». Через це череп буде погойдуватися на верхньому хребці -- Атланті. Відчуйте свої кістки. Як пончик. Відчуття навколо хребця допомагають відчути сам хребець. Зробіть рух, яким ви ніби говорите «ні». Роблячи ці два рухи -- «так» або «ні», ви можете визначити довжину верхнього хребця.... Легені наповнюються повітрям. Дихайте всім обсягом легенів: від нижніх часток до ключиць. Чи легко вам дається розширення ребер вгору, в сторони і назад? За допомогою відчуттів визначте положення діафрагми. М'яз, схожий на два куполи. З кожним вдихом і видихом ви робите масаж кишечника ... Рухи діафрагми дають сигнал всьому іншому тілу. Над вами -- небо, під вами -- земля... » [12]. Власне, це маленька частинка всього тексту, але стає зрозуміло наскільки глибоко намагаються осягнути тіло танцівники контактної імпровізації. Такі тренінги -- це певний вид медитації в русі, адже концентрація уваги має дуже чіткі вектори і не може розфокусовуватись на минуле, майбутнє -- є лише зараз.

У статті «Нотатки про внутрішню техніку» Стів Пекстон багато описує роботу з танцівниками. Він пише, що перше ніж розпочати тренувати чутливість студентів, щось має відбутись в їх головах. Розуміючи, що ми ніколи не починаємо рухи з нуля, що спочатку у нас є бажання або образ, що приводить систему в дію, Пекстон вирішив, що повинен почати роботу в сфері образів, хоча і вельми обережно. Він зазначає, що образи повинні бути виключно «справжніми», в тому сенсі, що вони не повинні бути явно вигаданими [6]. Такий підхід відрізняється від Gaga і саме це стає цінним. Адже, кожна з технік пропонує свою філософію і своє бачення.

Далі Стів Пекстон пояснює свій погляд, що вплив на наше тіло явно вигаданих образів воістину дивно. Наприклад, якщо вас попросили уявити, що ваша голова наповнена газом -- легше повітря, дуже важко не відреагувати витягуванням шиї і напруженої поставою. Можливо, це пов'язано певним чином з мобілізацією всіх підсистем тіла, як при пошуку втраченого об'єкта. Сприйнятливість тіла до образу, мабуть, є вродженою, і за допомогою цієї вродженої здатності тіло може реагувати на будь-який образ, який утримується свідомістю. Але це все припущення щодо речей, які повинні бути предметом дослідження. Не маючи чіткої теорії уяви, що лежить в основі наших експериментів, мені здається, ми повинні спробувати імпровізувати без «фантастичних газів» в голові [6].

Стів Пекстон розробив вправи, що демонструють цей зв'язок для різних частин тіла. Як наприклад, вправа на увагу, що виконується стоячи, в якій пропонується «уявити (не роблячи), що ви збираєтеся зробити крок вперед лівою ногою... Що змінилося? .. Назад ... Ще раз ... Що змінилося? .. уявити, що ви збираєтеся зробити крок вперед правою ... Лівою .. правою ... Лівою ... правою ... Зупинитися». Як пригадує Пекстон, у цьому місці на обличчях іноді з'являлися легкі посмішки -- так Пекстон здогадувався, що люди відчули ефект. Вони відправлялися на уявну прогулянку і відчували, що тіло злегка (але, тим не менш, реально) реагує на образ, тому, коли звучало «зупинитися», посмішка говорила про те, що вони вловили комізм ситуації. Власне цінність таких моментів в тому, що зі сторони може видаватись, що нічого не відбувається, але ж насправді навіть в статичному положенні людина, яка активно працює в цей момент з концентрацію уваги пропрацьовує власні рефлексні рухи, усвідомлює момент, досліджує рух в найменших проявах. Стів Пекстон також пише у статті, що свідомість-спостерігач вважає інші підсистеми тіла окремими від себе. Усвідомлення може подорожувати всередині тіла точно так, як воно може фокусуватися на зовнішньому світі. За аналогією з периферійним зором, може відбуватися усвідомленням всього тіла. Знати ці речі і практикувати їх -- це велика різниця. Ми завжди знаємо набагато більше, ніж можемо використовувати [6]. імпровізація танець модерн хореограф

Дуже цінні настанови для занять контактною імпровізацією розробив Аріє Бурштейн. Аріє викладає танець і рух упродовж 30 років. В даний час -- координатор рухових програм в «Seminar HaKibutzim Teachers College» в Тель-Авіві, викладач курсу BodyMind Gestalt Therapy на факультеті соціальної роботи в університеті ТельАвіва, провідний викладач інших навчальних психотерапевтичних курсів. У своїй статті «Танець «Контактна імпровізація»» Аріє пише, що досвід в контактній імпровізації забезпечив його різноманітним набором видів чутливості, практичних принципів, робочих звичок і навичок. Свій досвід він передає в коротких порадах для тих, хто хоче займатись контактною імпровізацією. Серед них [1]:

1. Пильнуй. Будь уважним. Слухай: себе, свої власні відчуття; поле навколо тебе, відгук твоїх партнерів.

2. Роби, замість того щоб говорити, а коли говориш, говори серцем і зі свого нутра; говори зі свого безпосереднього досвіду і переживань.

3. Будь присутнім, замість того щоб робити. Якість твого буття, твоєї уважності, твого діалогу з партнерами є більш важливим для твого танцю, ніж будь-що інше.

4. Будь простим. Відпусти свої висновки, очікування, амбіції. Вони засліплюють тебе і не дають бути тим, хто ти є насправді.

5. Твій партнер у танці не такий, як ти. Прилаштовуйся. Практикуй прийняття. Вчися бути толерантним до його / її «несхожості», так щоб ви змогли зустрітися і досліджувати кордон між вами, і створити спільні сенси і розуміння.

6. Заохочуй цікавість до якостей контакту, і тому, яким чином вони змінюються: швидкість (або якість зусилля), вектор (або напрям траєкторії), глибина (або текстура: торкаючись до простору, або поля енергії навколо тіла, торкаючись до текстури одягу, гладкості шкіри, взаємозв'язку фасцій, піддатливості м'язів, твердості кісток). У випадках, коли справа стосується передачі ваги, фізичного, або емоційної важкості, переконайся, що ти добре організовуєш себе для цього, навколо своєї осі.

7. Цікався про те, як творчо ми уникаємо контакту, або модифікуємо його: утримуємося від зустрічі очима, докладаємо зусилля, стаємо зайнятими, напружуємося, призупиняємо дихання,щоб прикрити чутливість або чуттєвість, стаємо дуже витонченими або придумуємо стратегії, замість того щоб просто бути з тим, хто поруч.

8. Поважай моменти насичення, коли наступає почуття, що досить, коли контакт стає нищівним, коли танцю пора прийти до завершення, і твоєму партнерові потрібно відпочити. Поважай те, що у кожного різний рівень стійкості щодо кількості і інтенсивності контакту.

9. Відзначай патерни руху: рефлекси, пов'язані з виживанням, базові моторні патерни, такі як поступатися (здаватися), штовхати, тягнутися і тягнути, створювати спіралі і користуватися відцентровою силою.

10. Танець залежить не тільки від тебе. Він -- у співпраці, у спільній власності, заснований на безперервній домовленості, спільному вирішенню проблем та прийнятті рішень.

11. Будь відкритий до діалогу, чого б це не коштувало. У контактному дуеті ти не можеш «перемогти» або «досягти успіху». У цьому танці ти не отримаєш великих трофеїв для свого его. У кращому випадку, ти будеш добре налаштований на свого партнера, і ви разом створите танець, який стане значущим для вас обох.

12. Відчувай, замість того щоб «думати про це». Відкрий пори своєї шкіри. Тягнися усіма антенами своєї чутливості: вісцеральною, кінестетичною, пропріоцептивною, екстрацептивною. Відчувай простір, ритм, вагу і прискорення свого партнера, його подих і його реакції на твої дії, від моменту до моменту.

13. Будь суб'єктивним, феноменологічним, автентичним. Ти -- той, хто визначає свою реальність в залі, разом зі своїм партнером. Ви створюєте власну реальність переживань.

Отже, якщо порівнювати три вище описані техніки імпровізації і підходи до руху тіла можна спостерігати абсолютно різні концепції кожного з хореографів. Імпровізація за Вільямом Форсайтом це інструмент для пошуку нових форм руху. Перебування в моменті і пошук влучного композиційного рішення для цього моменту. Розум повинен спостерігати за рухом тіла, і маючи спектр інструментів, за якими можна видозмінювати лінії в русі, максимально включати в роботу тіла. Охад Нахарін створив атмосферу для імпровізації, в якій тіло є інструментом для виявлення асоціативного відчуття образів, для енергії, пошуку потоку в русі. Gaga не для спостереження за собою, не для спостереження глядачами чи вчителями. Gaga для відсторонення від зорової оцінки руху і занурення у власне відчуття руху, тіла в русі. Стів Пекстон запропонував своєю технікою контактної імпровізації зануритись в усвідомлення структури і можливостей тіла з погляду фізики, анатомії. Фізичний контакт став інструментом для тілесного розвитку, психологічного аналізу, аспектом комунікації між імпровізаторами. Важливо усвідомлювати різницю між даними техніками і занурюватись в тонкощі кожної з них для максимального пропрацювання тіла, свідомості, розуму, асоціативного мислення, потоку, енергії. Всі ці навики стають у нагоді під час постановчого процесу, який є ширшим, працює не з контекстом тілесним, а пропрацьовує тілесно різні контексти закладені у виставі.

Список літератури

1. Арие Бурштейн. Танец «Контактная импровизация». Prossec work. Международный институт процесс-ориентированной психологии и психотравматологии. URL: http://www.mipopp.com/index.php/mediateka/media3/ raznoe/76-ki (дата звернення: 19.11.2019).

2. Вільям Форсайт. Біографія. Totem dance school. 2017. URL: https://www.totemdancegroup.com.ua/uiljamforsajt-biografija/ (дата звернення: 16.11.2019).

3. Вільям Форсайт. Геометрія танцю. Totem dance school. 2017. URL: https://www.totemdancegroup.com.ua/ uiljam-forsajt-geometrija-tanca/ (дата звернення: 17.11.2019).

4. Грек В.А. Імпровізація в хореографії: поліаспектність проявів. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 2. С. 466.

5. Коновалова Г.О. Контактна імпровізація як елемент вдосконалення професійної майстерності танцівника. URL: file:///Users/taras_tuchapskyi/Downloads/Vknukim_myst_2011_25_10.pdf (дата звернення: 20.11.2019).

6. Стив Пекстон. Заметки о внутренней техники. URL: http://old.girshon.ru/www.dancetrio/Articles/paxton2.htm (дата звернення: 19.11.2019).

7. Elizabeth Waterhouse. Technological artifacts: the transmission of William Forsythe's choreographic knowledge. Congress on research in dance (CORD) 40th Annual Conference choreographies of migration: patterns of global mobility. Barnard College, New York City. 2007. P. 4.

8. Gaga people. Dancers. Creator and choreographer Ohad Naharin. 2018. URL: https://www.gagapeople.com/en/ (дата звернення: 17.11.2019).

9. Hilde Rustad. Contact improvisation and dance narratives -- body memory and embodied knowledge. PA Spissen forskning. Dance Articulated, special issue bodily learning, 2019. № 2. 29 p.

10. Juan Siliezar. With twisting and floating movements, Harvard Gaga dance course teaches students and community members to listen to their bodies. The Harvard gazette, 2019. URL: https://news.harvard.edu/gazette/story/2019/04/ harvard-gaga-dance-course-teaches-students-to-listen-to-their-bodies/ (дата звернення: 18.11.2019).

11. Lynne Anne Blom, L. Tarin Chaplin. The moment of movement: dance improvisation. University of Pittsburgh Pre, 1988. 256 p.

12. Steve Paxton. Small dance. 1977. URL: https://myriadicity.net/contact-improvisation/contact-improv-as-a-way-ofmoving/steve-paxton-s-1977-small-dance-guidance/@@aws-content-pdfbook (дата звернення: 18.11.2019).

References:

1. Arye Burshtejn. Tanecz «Kontaktnaya ymprovyzacyya» [«Dance Contact Improvisation»]. Mezhdunarodnyj

ynstytut process-oryentyrovannoj psyxologyy y psyxotravmatologyy[International Institute of Process-Oriented Psychology and Psychotraumatology]. Avaible at: http://www.mipopp.com/index.php/mediateka/media3/

raznoe/76-ki (accessed 19 November 2019).

2. Totem dance school. Vilyam Forsajt. Biografiya [William Forsyth. Biography] (2017). Avaible at: https://www.totemdancegroup.com.ua/uiljam-forsajt-biografija/ (accessed 16 November 2019).

3. Totem dance school. Vilyam Forsajt. Geometriya tancyu [William Forsyth. Geometry dance]. (2017). Avaible at: https://www.totemdancegroup.com.ua/uiljam-forsajt-geometrija-tanca/ (accessed 17 November 2019).

4. Grek, V.A. (2019). Improvizaciya v xoreografiyi: poliaspektnist proyaviv [Improvisation in choreography: the polyaspect of manifestations]. Bulletin of the National Academy of Art and Culture Leaders, no. 2, p. 466.

5. Konovalova, G.O. Kontaktna improvizaciya yak element vdoskonalennya profesijnoyi majsternosti tancivnyka [Contact іппровізація яак elemental in the near-end professional dance master]. Avaible at: file:///Users/taras_ tuchapskyi/Downloads/Vknukim_myst_2011_25_10.pdf (accessed 20 November 2019).

6. Ctyv Pekston. Zametky o vnutrennej texnyky[ Notes on internal technology]. Avaible at: http://old.girshon.ru/ www.dancetrio/Articles/paxton2.htm (accessed 19 November 2019).

7. Elizabeth Waterhouse (2007). Technological artifacts: the transmission of William Forsythe's choreographic knowledge. Congress on research in dance (CORD) 40th Annual Conference choreographies of migration: patterns of global mobility. Barnard College, New York City, p. 4.

8. Gaga people. Dancers. Creator and choreographer Ohad Naharin (2018). Avaible at: https://www.gagapeople.com/en/ (accessed 17 November 2019).

9. Hilde Rustad (2019). Contact improvisation and dance narratives -- body memory and embodied knowledge. PA Spissen forskning. Dance Articulated, special issue bodily learning. No. 2, p. 29.

10. Juan Siliezar (2019). With twisting and floating movements, Harvard Gaga dance course teaches students and community members to listen to their bodies. The Harvard gazette. Avaible at : https://news.harvard.edu/gazette/ story/2019/04/harvard-gaga-dance-course-teaches-students-to-listen-to-their-bodies/ (accessed 18 November 2019).

11. Lynne Anne Blom, L. Tarin Chaplin (1988). The moment of movement: dance improvisation. University of Pittsburgh Pre, p. 256 .

12. Steve Paxton. Small dance (1977). Avaible at: https://myriadicity.net/contact-improvisation/contact-improv-as-away-of-moving/steve-paxton-s-1977-small-dance-guidance/@@aws-content-pdfbook (accessed 18 November 2019).

Размещено на Allbest.ru