Герменевтика гуцульського індивідуального скрипкового виконавства космацько-брустурської традиції (на прикладі творчої діяльності Івана Соколюка)
Розглянуто творчу діяльність видатного народного гуцульського скрипаля космацько-брустурської традиції Івана Івановича Соколюка. Досліджено його індивідуальний виконавський стиль. Особливості техніки Івана Соколюка, положення скрипки і постановка рук.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.03.2020 |
| Размер файла | 3,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Регламентована імпровізаційність проявляється у вигляді (нот. 7):
- незначних ритмо-інтонаційних змін, які зазнає мелодична лінеарність в умовах варіативного її проведення (наприклад, другого речення того самого періоду);
- орнаментальної комбінаторики (варіативного оздоблення окремих тонів мелодичних поспівок, що повторюються, мелодичними фігураціями та різними видами мелізмів або мелізматичних угрупувань);
- артикуляційного оновлення (повторення мелопоспівок зі змінами легато на нон-легато або навпаки і додаванням таких звуковиразових прийомів, як вібрато, глісандо, піцикато, тремоло);
- темброво-регістрових зіставлень;
- фактурного збагачення (через застосування техніки подвійних нот з інтервалікою від секунди до децими під час лінеарного розгортання мелопоспівок, а також подвійних квартових, квінтових чи октавних нот та три- і навіть чотиритонових акордів на каденційних ділянках, що час від часу «падінням» униз гальмують лінеарний рух, утворюючи макро-остинатний ефект у вигляді тонічної або домінантової фонової педалі).
До вільної імпровізаційності належать ладова, формотворча та мелопоспівкова варіативність, що оновлює інваріантну тему і конкретизується такими факторами:
- вільним вибором певної ладової системи, її мажорного або мінорного нахилу, появою окремих альтерованих тонів, варіативністю «на відстані» певного ступеня, модуляціями в інші ладові системи;
- спонтанною будовою музичної форми цілої композиції, що може розширюватись або звужуватися, з волі виконавця отримуючи вступ і коду, зміни в послідовності тем, можливості їх повторення (прямого чи «на відстані»), що особливо характерно для форми в'язанки;
- ритмо-інтонаційною комбінаторикою пов'язаною із варіативними змінами у зачині, ході та кінцівці, що призводять до оновлення мелодичного каркасу з тенденцією на спорідненість або контрастність стосовно попереднього викладу, також із вільним поєднанням в будові речень двох і більше ритмо-інтонаційних угрупувань із попереднього або наступного мелодичного матеріалу, суттєвою трансформацією каркасу мелодії на каденційній ділянці через інтенсивну орнаментацію, яка завершується фоновою педаллю в нижньому регістрі.
Імпровізаційністю типу вільного фантазування скрипаль користується в окремих випадках. По-перше, під час одноосібного музикування «для себе», коли на власний розсуд обирає мелодії і вільно їх розробляє в неконтрастній послідовності, або свідомо зіставляє їх на рівні максимального контрастування, утворюючи нову, спонтанно організовану форму. При цьому, виходячи з певного емоційного стану, він чітко визначає жанрову спрямованість (наприклад, «гуцульська дойна», «угорські мелодії», «імпровізація» у формі в'язанки) чи задану програму (приміром, «Плач цимбалів» як присвята пам'яті батька, виконана ним на гуцульських цимбалах). По-друге, це може бути гра в дуеті з колегою-цимбалістом, в ситуації, коли той підхоплює щойно почуту тему і вступає в творчий процес спільного імпровізування. По-третє, вільне фантазування може виявлятися як спрямований на слухача репрезентативний виступ, метою якого є бажання продемонструвати максимальні можливості професійного музиканта, спроможного прилюдно відтворити і вільно розвинути будь-які почуті теми. В усіх трьох випадках І. Соколюк спирається на можливість вільного оперування виконавськими ознаками різностильових діалектів, зокрема властивих молдавським леутарам в інтерпретації карпатських музик.
Виконуючи традиційні гуцульські композиції, І. Соколюк вдається переважно до регламентованої і вільної імпровізаційності, адже, вочевидь, завдається метою максимально достовірного відтворення перейнятого від своїх видатних попередників традиційного репертуару, індивідуально ним переосмисленого. Можна припустити, що вищезгадані види імпровізаційності були властивими музикантам попередніх генерацій, але І. Соколюк перейняв їх разом із мелодіями та індивідуалізував згідно зі своєю інтерпретаторською концепцією.
Отже, як бачимо, індивідуальний виконавський стиль Івана Соколюка позначений високохудожнім народним скрипковим професіоналізмом щодо відтворення гуцульської традиційної і, ширше, карпатської музики з особливою, властивою лише йому естетичною витонченістю і глибинною експресивністю звучання. Змалечку набуте під час слухання і розвинуте в процесі скрипкової гри інтонаційне «чуття» майстра сформувало величезний комплекс його виразових засобів, штрихів та прийомів, філігранно «виробленої» орнаментальної техніки, що розкривають індивідуальну інтерпретаторську концепцію І. Соколюка і виражають регіональну діалектику гуцульського традиційного скрипкового виконавства. Свідомою ідеєю музиканта є максимальне охоплення усіх відомих йому тематичних різновидів у межах конкретних жанрів та збереження традицій їх виконанням провідними скрипалями попередніх генерацій. Завдяки широкій репертуарній ерудованості І. Соколюка маємо змогу пізнати розмаїття мелодій різного рівня спорідненості, а також різноваріантні інтерпретування однієї мелодії, які він полюбляє грати почергово. Це дозволило виявити цілу низку стабільних і мобільних ознак виконавського стилю музиканта, класифікувати три основні рівні його імпровізаційного мислення, охарактеризувати штрихову, орнаментальну та комбінаторну техніки. Невичерпність Івана Соколюка як респондента - скрипаля-інтерпретатора та історика, знавця рідної регіональної стилістики гуцульського скрипкового виконавства, - надає підстави вважати його корифеєм серед сучасних музикантів космацько-брустурської традиції. Високомистецька, прониклива гра цього скрипаля полонить, заворожуючи слухача красою, духовним багатством і глибинним корінням гуцульського мелосу.
Фото 3. Дует Івана Соколюка та Миколи Данищука (під час збирацького сеансу, здійсненого Кафедрою музичної фольклористи і ПНДЛМЕ ім. М. Лисенка у селі Шепіт Косівського району Івано-Франківської обл. 4.06.2019 р.). Світлина Я. Павліва
Список використаної літератури і джерел
1. Герасимчук, Роман. (2008). Народні танці українців Карпат. Кн. 1: Гуцульські танці. Львів: ІННУ. 608 с.
2. Зеленчук, Іван (1997). Життя і музика Моїура. Гуцульщина, № 3-4, С. 17-19.
3. Зеленчук, І., Зеленчук, Я., (2015). Життя і творчість видатного музиканта Гуцульщини Василя Грималюка «Могура». Retrieved from URL: https://ndiu.org.ua/book/akt-ukr-na-vikon-rozpor.pdl7 (Дата звернення: 12.07.2019).
4. Луканюк, Б. С. (1992). Инструментальная музика еврейской свадьбы на Гуцульщине. Первая международная конференция памяти М. Я. Береговского (к столетию со дня рождения): Программа и тезисы докладов, 13-16. Санкт-Петербург. (12-14 октября, 1992 г.). (Перевидання, розширене: Луканюк, Б. (1995). Інструментальна музика єврейського весілля на Гуцульщині. Родовід, 1995, № 11, С. 15-19.
5. Мациевская, В. И. (2003). Исполнительское искусство гуцульских скрипачей. (Автореф. дис. канд. искусствоведения). Санкт-Петербург. 24 с.
6. Мациевский, И. В. (1970). Гуцульские скрипичные композиции. (Автореф. дис.канд. искусствоведения). Ленинград. 24 с.
7. Мациевский, И. В. (1972). О подвижности и устойчивости структуры в связи с импровизационностью (на материале гуцульской народноинструментальной музыки). Славянский музыкальный фольклор: статьи и материалы, cc. 299-339. Москва: Музыка.
8. Павлів, Я. Д. (2016). Порівняльний аналіз бервінкових награвань гуцульського скрипаля. Українська музика. Число 2 (20), С. 31-38. Львів.
9. Павлів, Я. Д. (2017). Гуцульський скрипаль Іван Соколюк - репрезентант традиційної музики села Брустури (творчий портрет народного музиканта). Десята конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: зб. ст. і мат. на пошану проф. Богдана Луканюка, С. 269-280. Львів. (Львів, 21-23 квітня 2017 р.).
10. Супрун-Яремко, Н. О. (2010). Специфіка українського народного інструментального багатоголосся. Музикознавчі праці, С. 354-362. Рівне: Возень.
11. Шухевич, В. (2018). Гуцульщина: в 5 частинах. Т. 3. Монографія (раритетне видання 1899-1908рр.). Харків. 1218 +[10] с.
12. Яремко, Б. І. (2010). Реконструкція «пантеону» скрипкової космацько-шепітської традиції. Традиційна культура в умовах глобалізації: сучасні соціокультурні практики, С. 261-265. Харків.
13. Яремко, Б. І. (2014). Сопілкова музика гуцулів: монографія. Львів. 180 с.
References
1. Herasymchuk, R. (2008), Narodni tantsi Ukrayintsiv Karpat. Knyha persha. Hutsulski tantsi [National dances of Ukrainian Carpathians. The first book. Hutsul dances]. Lviv. 608 p. [In Ukrainian].
2. Zelenchuk, I. (1997). Jyttia i muzyka Mogura. [Life and music of «Mogur»]. Hutsulshchyna [Hutsul region], № 3-4, 17-19. [In Ukrainian].
3. Zelenchuk, I., Zelenchuk, Y. (2015). Jyttia i tvorchist vydatnoho muzykanta hutsulshchyny Vasylia Hrumaliuka «Mogura». [Life and creativity of outstanding hutsul musician Vasyl Hrymaliuk «Mogur»]. Retrieved: J uly, 12, 2019 from https://ndiu.org.ua/book/akt-ukr-na-vikon-rozpor.pdf/ . [In Ukrainian].
4. Lukaniuk, B. (1992). Instrumentalnaya muzyka yevreiskoi' svad'by na Hutsulshchinie. [Instrumental music of the jewish wedding in Hutsulshchyna]. Piervaya miejdunarodnaya konferenciya pamyati M. Y. Beregovskoho (k stoletiu so dnia rojdieniya). Programma i tezisy dokladov [The first international conference of memory of M. Ya. Beregovsky (to the 100th birthday): Program and abstracts], pp. 13-16. Sankt-Peterburg. [In Russian]. Reissue, extended: Instrumentalna muzyka yevreiskoho vesillia na Hutsulshchyni. [Instrumental music of the jewish wedding in Hutsulshchyna]. Rodovid, 1995, №11, 15-19. [In Ukrainian].
5. Matsievskaya, V. (2003). Ispolnitelskoe iskusstvo hutsulskikh skripachei [Performing art of Hutsul violinists]. (Avtoref- erat diss... kand. iskusstvovedenia). Sankt-Peterburg. 24 p. [In Russian].
6. Matsievskyj, I. (1970). Hutsulskie skripichnye kompoziciyi [Violin compositions by Hutsuls], (Avtoreferat diss. kand. Iskusstvovedenia). Leningrad. [In Russian].
7. Matsievskyj, I (1972). O podvizhnosti i ustojchivosti struktury v sviazi s improvizatsionnostiu. [About structure mobility and stability of the due to improvisation]. Slavianskyi muzykalnyi folklor: statiyi i materialy [SlavicMusical Folklore: Articles and Materials], p. 299-340. Moskov. [In Russian].
8. Pavliv, Y. (20l6). Porivnialnyi analiz bervinkovykh nahravan' hutsulskoho skrypalia [Comparative analysis hutsul violinist' playing bervinkovy], Ukrainska muzyka. Iss. 2 (20), 31-38. Lviv. [In Ukrainian].
9. Pavliv, Y. (2017). Hutsulskyi skrypal Ivan Sokoliuk - reprezentant tradytsijnoyi muzyky sela Brustury (tvorchyi portret narodnoho muzykanta) [Hutsul violinist Ivan Sokoliuk - representative of traditional music of village Brustury (creative portrait of folk musician)]. Desiata Konferentsiya Doslidnykiv Narodnoi Muzyky Chervonoruskykh (Halytsko-Volodymyrskykh) ta Symizhnykh zemel, p. 269-280. Lviv. [In Ukrainian].
10. Shuhevych, V. (2018). Hutsulshchyna: v 5 chastynah [Hutsulshchyna: in 5parts]. Monograph. Harkiv. 1218 + [10] p. [In Ukrainian].
11. Suprun-Yaremko, N. (2010). Spezyfika ukrainskoho narodnoho bahatoholossya [Specificity of the Ukrainian folk polyphony]. Muzykoznavchipraci, p. 354-362. Rivne. [In Ukrainian].
12. Yaremko, B, (2010), Rekonstruktsiya «panteonu» skrypaliv kosmatsko-shepitskoyi tradytsiyi [Reconstruction of the violinist «pantheon» by the tradition of the Kosmach-Shepit areal]. Tradytsiyna kultura v umovakh hlobali- zatsiyi: suchasni sotsiokulturni praktyky [Traditional culture in the context of globalization: current sociocultural practices], p. 261-265. Charkiv. [In Ukrainian].
13. Yaremko, B. (2014). Sopilkova muzyka hutsuliv. Monographiya [The Hutsuls Pipe Music. Monograph]. Lviv. 180 p. [In Ukrainian].
Нотні приклади
Ярема Павлив. Герменевтика гуцульского индивидуального скрипичного исполнительства космаческо-брустурской традиции (на примере творческой деятельности Ивана Соколюка)
Исследование исполнительской деятельности Ивана Соколюка (1944 г. р., с. Брустуры Косовского р- на Ивано-Франковской обл.; в настоящее время проживает в с. Коваливка Коломыйского р-на), связано с выявлением особенностей его индивидуального исполнительского стиля. Коротко описана музыкальная среда народных профессионалов космацко-брустурской музыкальной традиции, в которой скрипач рос и формировался. Охарактеризованы этнопедагогические критерии отца-цимбалиста, согласно которыми он обучал трёх своих сыновей. Рассмотрен процесс овладения скрипкой И. Соколюком в континууме таких действий: воспроизведение на инструменте услышанной мелодии (1), техническое её усовершенствование (2), индивидуальная интерпретация артикуляционно-выразительных средств (3), формирование индивидуального стиля в процессе сольного и коллективного исполнительства (4). Индивидуальный стиль И. Соколюка рассматривается по таким параметрам: репертуар, исполнительская эстетика, фразировка, цезурирование, орнаментика, комбинаторика, импровизационность, динамика, артикуляция, интонирование, штриховая и аппликатурная техники, постановка рук.
Репертуар включает все известные жанры гуцульской традиционной инструментальной музыки и значительное количество заимствованных разнонациональных и разнорегиональных мелодий. Исполнительская эстетика характеризуется «текучестью» звучания, комплексом орнаментальной, штриховой и звуковиразительной техник. Фразировка обусловлена структурной периодичностью мелодического материала. Цезурирование имеет место преимущественно в каденциях, реже - в середине предложений. Орнаментика конкретизирована обыгрыванием опорных звуков мелодии мелкими ритмическими длительностями и мелизмами. В мелизматических группах наблюдается акцентирование или вокализация отдельных тонов. Комбинаторика связана с техникой левой и правой рук, орнаментикой и формообразующим процессом. Импровизационность конкретизируется тремя видами: регламентированность, свобода и на уровне фантазирование. Динамические градации обусловливаются характером произведения, акустическими условиями и формой музицирования. Артикуляция - легатная и нон легатная - характеризуется связным переходом от ноты к ноте и четкостью «произнесения» орнаментальных украшений. Штриховая техника представлена легато, «народным» деташе, акцентуацией та маркировкой отдельных звуков. В аппликатурной технике наблюдается стремление минимизировать движение удобно сгруппированных пальцев на грифе и в условиях изменения позиций. Интонирование связано с ладовым структурованием произведения, вариативностью его ладовых изменений, индивидуальными особенностями интонационного «чутья». Постановка рук определяется естественным их положением во время игры, что диктуется особенностями индивидуального стиля скрипача. Дана высока оценка творческой деятельности Ивана Соколюка в контексте гуцульского традиционного инструментального исполнительства.
Ключевые слова: аутентичная гуцульская скрипичная музыка, Иван Соколюк, космацко -брустурская традиция, «Гуцулка», «Бервинковая», герменевтика, индивидуальный исполнительский стиль, гуцульское скрипичное исполнительство
Yarema Pavliv. Hermeneutics of Hutsul Individual Violin Performance in Kosmach-Brustury Regional Tradition (as Exemplified by Ivan Sokoliuk's Creative Work)
Research with regard to Ivan Sokoliuk's violin and performance activity, bom 1944 (native of Brustury village, Kosiv district, resides in Kovalivka village, Kolomyiia district, Ivano-Frankivsk region) is aimed at revealing the peculiarities of his individual performance style. The musical environment is summarized of folk professionals representing Kosmach-Brustury musical tradition, where he grew up and developed. The ethno-educational criteria described of his father-cymbalist, according to which he taught his sons. The opinion presented on violin mastering by violin I. Sokoliuk evolving in the continuum of the following actions: search with the instrument of melody heard (1), its technical improvement (2), individual interpretation of articulatory and expressive means (3), an individual style formation during the solo and group performance (4). Interpretation provided for I. Sokoliuk's individual style according to the following parameters: repertoire, performance aesthetics, phrasing, breath marking, ornamentation, combinatorics, improvisation, dynamics, articulation, intonation, stroke and fingering techniques, violin and hands positioning.
Repertoire covers all the well-known genres of Hutsul traditional instrumental music and a significant number of borrowed multi-national and multi-regional melodies. Performance aesthetics is marked with the sound flow, which combines the complex of ornamental, stroke and sound-expressive techniques. Phrasing is due to the structuring periodicity of melodic material. Breath marking occurs predominantly in cadence parts of the form, rarely - in the middle of sentences. Ornamentation is specified by decoration of main melody's sounds by small rhythmic figures and melismas. Melismatic groups play the role of “stresses” and accents or singing individual tones. Combinatorics associates with the left and right hands technique, embellishment and form-generating process. Improvisation is characterised by three types: regulated, free and fantasy-based level. Dynamic gradations depend on the nature of work, acoustic conditions and music-making form. Articulation - legato and non-legato - is characterized by a coherent transition from a note to note and “pronunciation” clarity of ornamentation. Stroke technique is represented by alternating legato, “folk” detache, accentuation and individual sounds marking. Fingering technique determined by the desire to minimize the movement of comfortably grouped fingers on the fingerboard and under position changing conditions. Intonation associated with the scale structurization of musical piece, variability of its tuning inclinations, individual features of intonation “feeling”. Hands positioning implies their natural position during performance due to individual violinist style requirements.
Keywords: Hutsul authentic violin music, Ivan Sokoliuk, Kosmach-Brustury regional tradition, «Hutsulka», «Berwinkowa», hermeneutics, individual violin performance style, Hutsul violin performance
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поява друкованої книжки, її вплив на активізацію культурного життя. Загальнокультурне значення діяльності першодрукарів і видавців. Основоположники друкарства східних слов’ян. Особистість Івана Федорова, його друкарська діяльність та творча спадщина.
реферат [51,6 K], добавлен 23.09.2009Розвиток монументально-декоративного мистецтва першої третини ХХ ст. Дослідження доробку митців Чернігівщини: Володимира Карася, Олександра Івахненко, Івана Мартоса, Сергія Шишко, Івана Рашевського, Івана Пилипенко, Олександра Саєнко, Юрія Нарбута.
презентация [11,0 M], добавлен 20.02.2015Асаблівасці драматургічных твораў Івана Мележа, іх месца ў творчай спадчыне пісьменніка, а таксама ў гісторыі беларускай драматургіі і літаратуры наогул. Спецыфіка развіцця беларускай драматургіі. Творчы шлях Івана Мележа ў беларускай літаратуры.
курсовая работа [59,3 K], добавлен 15.06.2011Основні віхи життєвого шляху бібліографа Івана Захаровича Бойка. Узагальнююча характеристика творчого доробку фахівця. Бібліографічна шевченкіана І.З. Бойка, її характеристика. Українські письменники та драматурги в бібліографічній діяльності І.З. Бойка.
дипломная работа [131,5 K], добавлен 18.09.2013Дослідження життєвого шляху і творчості видатних митців, які проживали на території України: Івана Айвазовського, Михайла Булгакова, Івана Франко, Лесі Українки, Ліни Костенко, Володимира Івасюка, Марії Заньковецької, Катерини Білокур, Тараса Шевченка.
контрольная работа [337,9 K], добавлен 14.01.2012Значення постаті Івана Карповича Тобілевича з точки зору розвитку української національної культури і театру. Факти з його життя і творчості. Робота в аматорських гуртках Бобринця і Єлисаветграда. Особистість І. Карпенка-Карого як театрального діяча.
биография [17,9 K], добавлен 12.12.2010Українське меценатство ХVII-XVIII ст., як цікавий соціокультурний феномен. Благодійна діяльність Івана Мазепи (книговидання, храмобудування). Благодійницька та видавничо-просвітницька діяльність братів Зосимів у Ніжині. Меценати Чернігівського колегіуму.
реферат [47,3 K], добавлен 03.06.2011Розглянуто творчу спадщину періоду Київської Русі на прикладі мозаїк собору Софії Київської. Проаналізовано синтез візантійської культури з давньоруською, огляд та дослідження зародження мозаїчного мистецтва. Розглянуто технології створення мозаїк.
статья [19,6 K], добавлен 07.02.2018Дослідження особистості представника українського шістдесятництва - художника Опанаса Заливахи. Визначення його ролі у відродженні національної традиції в українському образотворчому мистецтві. Аналіз поглядів Заливахи на мистецькі традиції Бойчука.
статья [31,7 K], добавлен 18.08.2017Різноманітні культурні традиції та суспільний лад Індії. Кастовий поділ населення на брахманів, кшатріїв, селян, шудрів і недоторканих. Музична культура, взірці архітектури, прикладне мистецтво, ювелірництво і ткацтво. Особливості національного одягу.
контрольная работа [19,0 K], добавлен 29.11.2010
