Про синтез різних видів мистецтв в балетному театрі

Размещено на http://www.allbest.ru//

Про синтез різних видів мистецтв в балетному театрі

Мерлянова О. А.,

кандидат мистецтвознавства

Досліджено взаємовплив різних видів мистецтв на балет. Розглянуто співпрацю балетмейстера, композитора, художника і сценариста, підсумком якої є постановка хореографічного спектаклю. Визначено основні етапи творчої реалізації задуму балетмейстера і залежність його від образної музики, органічної драматургії та художньої сценографії. Проаналізовано зв'язок балетного мистецтва та літератури як джерела творчого натхнення хореографа та творця високохудожніх балетних вистав.

Ключові слова: балет, синтез видів мистецтв, хореографія, музика, драматургія, хореографічне мистецтво, пластичне мистецтво.

The article deals with the interinfluence of different kinds of arts on the ballet. The cooperation of the choreographer, the composer the artist and the scriptwriter which is resulted in choreographic performance staging and is investigated in the article. The main stages of creative realization of choreographer's idea, his/her dependence on image--bearing music, organic dramaturgy and artistic stage design. The connection between ballet art and literature as a source of creative inspiration for the choreographer and producer of highly artistic ballet performances is analyzed.

Keywords: ballet, synthesis of different arts, choreography, music, dramaturgy, choreographic art, plastique art.

Балет - один з найдавніших і виразніших видів мистецтва. Сформувавшись протягом трьох століть в самостійний незалежний жанр хореографічного мистецтва, він увібрав академізм та досконалість виконання, вишуканість форм та класицизм рухів. Балетне мистецтво досягло високої професійної майстерності і отримало визнання всіх верств населення в різних куточках земної кулі.

Класичний танець в теперішньому танцювальному просторі не втрачає провідних позицій, хоча змушений конкурувати з сучасними популярними стилями та напрямами хореографічного мистецтва. По всьому світу балетні трупи найвідоміших оперних та провінційних театрів довгі роки зберігають кращі зразки класичної спадщини, удосконалюють та розвивають технічну майстерність, популяризують мистецтво класичного танцю в соціумі.

Питання в сфері балетного мистецтва неодноразово висвітлювали відомі знавці та дослідники класичного танцю (Ю. Слонімський, Л. Блок, Р. Захаров, Ю. Бахрушин, К. Голейзовський, Б. Львов-Анохін, А. Деген, І. Ступніков та інші). Але взаємозалежність різних видів мистецтв в балетному жанрі сучасного напряму розглянуто поверхово.

Метою статті є дослідити вплив різноманітних видів мистецтв на процес створення балету на різних етапах творчої роботи та проаналізувати залежність балетного спектаклю від грамотної, злагодженої, чіткої праці балетмейстера, композитора, художника, сценариста та художньо- технічної трупи. мистецтво балет хореограф

Балет як самостійний вид мистецтва виник на рубежі XVI - XVII століть в Західній Європі і поширився далеко за межі європейських країн. Він вважається наймолодшим серед класичних видів мистецтв (музика, живопис, література, опера, театр) і найпопулярнішим в зв'язку з доступністю та зрозумілістю його людьми різних національностей та вікових категорій.

Балет (від франц. ballet, від італ. ballare - танцювати) вид музично-театрального мистецтва, зміст якого виражається в хореографічних образах. В переліку інших мистецтв балет належить до видовищних синтетичних, просторово-часових видів мистецької творчості. Він включає в себе драматургію, музику, хореографію, образотворче мистецтво. Але всі вони існують в балеті не відокремлено і поєднуються не механічно, а підкорені хореографії, яка є центром синтезу. Балет найвища форма хореографії. Танцювальне мистецтво піднімається в ньому до рівня музично- сценічного видовища [1, с. 42].

Одним з основних виражальних засобів в балеті є музика. Вона є душею танцю. Це базова основа балету, на якій народжуються образи, сюжет, хореографічні монологи, діалоги, мізансцени, танцювальні рухи. Музика безпосередньо впливає на драматургію балету, яка також є основним виразним засобом хореографічного мистецтва. Кожен балетмейстер прагне до збігу музичної та хореографічної драматургії.

«Органічний синтез музики і хореографії в балеті стає можливим завдяки спорідненості образної природи цих мистецтв» [3, с. 33].

Під час створення балету балетмейстер активно співпрацює з композитором. Розпочинаючи роботу над програмним балетом, балетмейстер досконало розробляє сценарну основу майбутнього твору, створює образи головних героїв та кордебалету, вибудовує танцювальні сцени та мізансцени, малює в уяві до найдрібніших деталей всі події сценічного дійства. Завданням композитора є відчути балетмейстерський задум і створити таку музику, яка б стовідсотково відобразила думку балетмейстера і допомогла йому втілити хореографію в життя. Відображення музики в танці залежить не тільки від відповідності темпу, метра, ритму танцю тим самим елементам музики або збігу цих двох мистецтв по структурі цілого твору і по розподілу його на розділи та фрази. Важливим фактором спроможності вистави є єдність концепцій композитора і хореографа, стилю та образного характеру музики і танцю.

Музика, підкреслюючи риси хореографічного твору, не повинна трансформуватися в танець буквально і перетворюватися в його структурно- ритмічну копію, бо це може нашкодити образності та драматургічному змісту музично-хореографічного твору. Зв'язок музики і танцю в балеті передбачає їх творчу єдність, завдяки чому кожне мистецтво, зберігаючи відносну самостійність, збагачує інше та вносить свій внесок в художнє ціле. Так, композитор створює музичну партитуру балету, враховуючи її театральну приналежність, обумовлену сценічною дією і жанровою природою спектаклю. Хореограф, в свою чергу, орієнтується на особливості музичного матеріалу, що є невід'ємною рисою культури танцю, яка визначає його внутрішню музичність [6, с. 1-2].

Таким чином, синтез музики і танцю в балетному мистецтві відіграє найголовнішу роль і впливає на довершеність форм, структурне наповнення композиції, побудову архітектоніки, розкриття задуму, створення хореографічних образів. Саме музика надає можливість балетмейстеру творити шедеври балетного мистецтва, надихати глядача на сприйняття прекрасного.

Як було зазначено вище, драматургія в балеті має провідну роль при реалізації творчого задуму балетмейстера. Поняття «драматургія» можна зустріти в багатьох видах мистецтв: театр, література, музика, хореографія, кіно. Але у кожного вона визначається своїми специфічними особливостями.

Драматургія (від грец. - створення та постановка драматичних творів) - теорія і мистецтво побудови драматичного твору, а також сюжетно-образна концепція такого твору.

Витоки драматургія бере з часів давньогрецького театру. Вона посіла чільне місце в театральних містеріях та міфічних виставах того часу.

Питання драматургії в мистецтві завжди було і залишається актуальним, його обговорюють філософи і мистецтвознавці, театральні діячі та критики, музикознавці, балетмейстери тощо. Драматургія запобігає хаосу на сцені, передбачає чітку і логічну структуру мистецького твору, вирішує сценічний конфлікт в сюжетному задумі автора.

Драматургія стала складовою балетного спектаклю з часів становлення балету як самостійного виду мистецтв. Драматургії в балеті приділяли увагу Ж. Ж. Новер, К. Блазис, М. Фокін, Р. Захаров та багато інших відомих балетмейстерів. Вони зазначали, що драматургія в балеті дає змогу абсолютно чітко і ясно зрозуміти сценічну дію вистави, не звертаючись до лібрето.

Виникнення балетмейстерського задуму, його розвиток і реалізація є досить складним процесом, зазвичай індивідуальним і неповторним у кожного автора. Знання і навички користування законами драматургії, грамотне їх застосування - один з найскладніших етапів роботи балетмейстера. За словами В. В. Ванслова «Танець існує мов би в театральній «оправі», володіє драматургічним значенням та задумом» [2, с. 11].

Спираючись на власний балетмейстерсько- педагогічний досвід, Р. Захаров зазначав, що жоден танець не може будуватися за стандартом, кожна тема повинна підказувати творцю свою особливу форму втілення. Від таланту, винахідливості, досвіду і майстерності хореографа залежить створення яскравої, неповторної форми танцювального твору.

Не тільки великий балет, але й кожний акт в ньому, епізод, танець, сцена створюються на основі єдиного закону драматургії, навіть кожна комбінація в танці також повинна мати свій початок, розвиток і кінець [5, с. 5-6].

Хореографічна драматургія - це відповідність змісту танцю, сюжету загальному закону драматургії - експозиції, зав'язці, розвитку, кульмінації і розв'язці. Це внутрішній розвиток структури танцю, чіткий тематизм, визначена точність пластичних характеристик, їх розвиток, співставлення, зміна, передача пластичних інтонацій одна одній.

Танець - синтетичний вид мистецтва, який включає драматургію, музику, хореографію. Його художня сила залежить не тільки від високого рівня кожного з цих компонентів, але й від ступеня їх поєднання в єдине і органічне художнє ціле. Центром завжди залишається хореографія як танцювально-пластичний вираз життєвого змісту. Внутрішнім стержнем танцю є драматургія - конфліктний розвиток подій, дійство, в якому відображено протиріччя життя.

Танець - це драма, що написана не словами, а музикою і втілена хореографічними засобами. Музика немов вбирає в себе драму і отримує дієве значення. Таким чином виникає музична драматургія, яка є основою танцю. Хореографія виступає як образно-танцювальне втілення музичної драматургії. Драматургія танцю, таким чином стає музично-хореографічною [5, с. 6].

Отже драматургія в балетному мистецтві займає особливе місце. Вона є невід'ємною складовою хореографічного видовища, що захищає балет від хаосу, визначає принципові структурні позиції побудови, допомагає у вирішенні хореографічних образів, створює умови для взаєморозуміння між артистами балету та глядачем без допоміжних засобів на кшталт лібрето.

При створенні балету важлива роль відводиться художнику. Співпраця двох митців розпочинається з перших етапів роботи над спектаклем. Художник долучається до розробки сценічних костюмів, деталей сценічного образу, допомагає в дизайні декораційного оформлення хореографічного твору. Художник-митець виступає в цьому напрямі як сценографіст балетного спектаклю, а монументальне образотворче мистецтво вступає в синтез мистецтв, завдяки яким народжується хореографічне сценічне дійство.

Покликання мистецтва і митця полягає у служінні добру, правді і красі. Це значною мірою стосується мистецтва сценографії, яка є невід'ємною складовою хореографічного твору. Зауважимо, що хореографічний образ твору поєднує у собі просторові (образотворчі) й часові (музичні) мистецтва з використанням новітніх (цифрових) технологій, надзвичайно сильно впливає на глядача, викликаючи незабутні враження, які подекуди залишаються в пам'яті на все життя.

Хореографічний твір - це синтез творчості композитора, сценографа та балетмейстера, а його мистецький рівень прямо пропорційно залежить від їхнього таланту. Створення нового в мистецтві хореографії, так як і в будь якому іншому мистецтві, неможливе без професійних знань, навичок та регулярної наполегливої праці.

Досконала пластична мова образотворчого мистецтва, поєднана з музичним супроводом та хореографічною пластикою, створює єдиний цілісний образ вистави, емоційно впливаючи на глядача. В кращих мистецьких хореографічних творах завжди поєднані традиція і новаторство [3, с. 19].

Художник-сценографіст працює в тісному взаємозв'язку з балетмейстером-режисером протягом всього творчого процесу. За його участі, враховуючи пропозиції і поради, створюються декорації, оформлення сцени, технологічні засоби для сценографічних змін, активно використовуються ID-технології. Втілюючи сценічні образи, питома вага належить художнику, бо за його ескізами створюються костюми і деталі образу героя. Важливим є факт відчуття і розуміння специфіки балетного мистецтва. Костюм повинен бути максимально легким і зручним при активній рухливості танцівника, всі деталі повинні відповідати хореографічному образу, кольорова гама костюму гідно підкреслювати головного героя та поєднуватися в загальному ансамблі балетної вистави.

Розглядаючи синтез мистецтв в балеті, неможливо не звернути увагу на вплив скульптури на творче мислення балетмейстера. Цей пластичний вид мистецтва робить особливий внесок в побудову балетного спектаклю, бо надихає творця на використання пластичних форм, скульптурних хореографічних композицій, прийомів, вишуканих поз, положень людського тіла.

Особливої уваги потребує визначення поняття пластичне мистецтво (від англ. fine arts - просторові види мистецтв, зорові, витончені мистецтва). Це види мистецтв, твори яких мають предметний характер, створюються шляхом обробки речових матеріалів і існують у просторі. До пластичних мистецтв належать графіка, живопис, скульптура, архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво, дизайн. Але одне з особистих місць серед пластичних мистецтв займає хореографія.

Пластичні мистецтва зображують оточуючий світ в образній формі. Їх твори сприймаються візуально, або на дотик в реальному просторі. Пластичні мистецтва тяжіють до синтезу мистецтв, взаємодії один з одним та пошуку нових виразно- пластичних форм.

Пластика в хореографії обіймає наступні поняття: музичність, свобода рухів в класичних канонах, точність позицій рук, ніг, положення тіла, вільне вираження емоцій та почуттів, які допомагають розкрити танцювальний образ. Пластична культура танцівника представляє собою сукупність сформованих навичок художньої виразності рухів, виконавської образності та музичної синзетивності.

Балет знаходиться у тісному зв'язку з живописом та скульптурою, відчуває їх вплив, і, також, впливає на них. Балет використовує елементи скульптури через пластику скульптурних форм, ефекти освітлення, композиційні структури. В свою чергу, художники та скульптори прагнуть зафіксувати швидкоплинну красу балетного мистецтва. Скульптурний витвір представляє собою зафіксований образ, який підкорено багатократному відтворенню, а танець миттєвий, його можна побачити тільки цієї хвилини. Балет живе тільки в процесі його виконання, а скульптура залишається нащадкам.

Таким чином, хореографія є видом мистецтва, який складається з рухів та поз людського тіла, поетично осмислених, організованих в часі і просторі, що складають єдину художню систему. Синтез хореографії і скульптури народжує нові образи, допомагає розкрити задум балетмейстера, сприяє видовищності балетного спектаклю, впливає на естетичність композиційних форм та положень тіла танцівника.

Розглядаючи синтез мистецтв в балеті, одним з важливих залишається питання взаємозв'язку літератури та хореографії. Маємо сотні прикладів втілення найкращих літературних шедеврів на балетній сцені. Балетмейстери всього світу надихались поетичними та прозаїчним творами класичної літературної спадщини. Прикладом найвідоміших класичних балетів стали «Ромео і Джульєтта», «Золушка», «Кам'яна квітка» С. Прокофьєва, «Спартак», «Маскарад» А. Хачатуряна, «Мідний вершник» Р. Глієра, «Коп- пелія», «Корсар» Л. Деліба, «Анна Кареніна», «Лускунчик», «Спляча красуня» П. Чайковського, «Дон Кіхот» Л. Мінкуса, «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'єва, «Макбет» К. Молчанова, «Руслан і Людмила» Ф. Шольца, «Чиполіно» К. Хачатуряна, «Шехерезада» М. Римського- Корсакова, «Есмеральда» Ц. Пуні, «Лісова пісня» К. Данькевича, «Лілея» Скорульського та інші.

Література надихає балетмейстерів на сучасний образ мислення при створенні балету, його пластичної мови, виразних засобів, образів героїв та вирішення їх конфліктів. Створення хореографічного спектаклю на літературній основі - це завжди виклик для балетмейстера.

Загальновідомо, що кожна балетна епоха реагувала на літературу новими відкриттями в галузі хореографічного мистецтва. Збагачуючись художніми літературними образами свого часу, балетне мистецтво змушено було дотягуватися до високої планки, щоб затвердитися як мистецтво, якому під силу поетично, образно втілювати сторінки відомих письменників.

Особливого розквіту постановки балетних вистав на основі літературних джерел досягли в ХХ столітті. Це стало необхідною закономірністю і дало поштовх для задоволення захоплень балетмейстерів, а також пошуків та відкриття нових перспектив.

Висновки

Отже, можемо зазначити, що балет є самостійним, досить молодим видом мистецтва, народженим в країнах Західної Європи, який сформувався на основі синтезу різних видів мистецтв. Він створюється відповідно логічного поєднання музики, драматургії, живопису та скульптури, літератури і підкорюється безпосередньо хореографії. Важливим аспектом при народженні балету залишається професіоналізм, талант та комунікативні якості митців, що працюють в команді. Гармонійне сприйняття прекрасного, розуміння специфіки балетного мистецтва, досконале володіння фаховим інструментом та вміння відчути і уявити майбутній хореографічний твір народжує неперевершені балетні шедеври, що не залишають сцену протягом довгих років.

Список використаних джерел

`Балет: энциклопедия', 1981, гл. ред. Ю. Н. Григорович,

Москва: Сов. энциклопедия, 623 с.

Ванслов, ВВ., 1971. `Балеты Григоровича и проблемы хореографии', Москва: Искусство, 303 с.

Ванслов, ВВ., 2007. `О музыке и балете', Москва:

Памятники исторической мысли, 332 с.

Дем'янчук, АЛ., 2018. `Роль образотворчого мистецтва в оформленні балетних постановок', Молодий вчений, №3 (55), с.19-22.

Захаров, РВ., 1983. `Сочинение танца. Страницы педагогического опыта', Москва: Искусство, 224 с.

Петренко, ЕА., 2008. `Синтез музыки и танца как традиция русского балета', Вестник Челябинской государственной академии культуры и искусств, №1 (13), с.57-63.

References

`Balet: jenciklopedija (Ballet: Encyclopedia)', 1981, gl. red.

Ju. N. Grigorovich, Moskva: Sov. jenciklopedija, 623 s.

Vanslov, VV., 1971. `Balety Grigorovicha i problemy horeo- grafii (Grigorovich's Ballets and the Problems of Choreography)',

Moskva: Iskusstvo, 303 s.

Vanslov, VV., 2007. `O muzyke i balete (About Music and Ballet)', Moskva: Pamjatniki istoricheskoj mysli, 332 s.

Dem'janchuk, AL., 2018. `Rol' obrazotvorchogo mystectva v oformlenni baletnyh postanovok (The Role of Figurative Art in the Design of Ballet Performances)', Molodyj vchenyj, №3 (55), s.19-22.

Zaharov, RV., 1983. `Sochinenie tanca. Stranicy pedago- gicheskogo opyta (The Composition of Dance. The Pages of Pedagogical Experience)', Moskva: Iskusstvo, 224 s.

Petrenko, EA., 2008. `Sintez muzyki i tanca kak tradicija russkogo baleta (Synthesis of Dance and Music as a Tradition of Russian Ballet)', Vestnik Cheljabinskoj gosudarstvennoj akademii kultury i iskusstv, №1 (13), s.57-63.

Размещено на Allbest.ru