Відвідування об’єктів культури та культурних заходів

№

Дата

Назва об'єкту культури

Назва заходу, який відвідували

Причина вибору

Враження

Рекомендації щодо використання у педагогічній діяльності

1.

15.11.19

Національна філармонія України

Моцарт--фортепіанні концерти №1, №11, №21. Юрій Кот.

Причиною вибору відвідування Національної філармонії був неабиякий інтерес до музичного мистецтва, а зокрема захоплення фортепіанною грою. Особисто для мене, ця тема дуже близька, бо я сама обожнюю грати на фортепіано, а моїм взірцем для наслідування є великі піаністи сучасного часу, а надто епохи Просвітництва, адже у XVIII столітті жанр інструментального концерту був надзвичайно актуальним. Фантастичний піаніст Моцарт є символом таланту, родзинкою класичної музики. Його концерти заворожують. Його музика ніби повертає на багато століть назад.

Прослухавши концерт, я отримала найяскравіші емоції та гаму естетичного задоволення. Музика Моцарта має як спокійні ноти (їх не так багато, як хотілося б), так і переповнені кольоровою різнобарвністю.

У кожного композитора вона звучить по-різному. Моцарт відобразив свою душу, своє поняття класики завдяки фортепіано.

Для фортепіанної музики Моцарта характерна особлива яскравість образів, як і в його операх. Саме завдяки цьому, виконавець має проникнутися музикою до глибин душі. На мою думку, будь-хто не може зіграти твори Моцарта. Лише справжній віртуоз здатний відчути справжню музику.

Під час слухання класичних творів, в учнів виховується естетичний смак, жага до створення прекрасного. Музика В. Моцарта підсилює приплив творчої енергії, спонукає розвиток літературних здібностей. Його музику можна використовувати в якості музичного супроводу під час декламації віршів на уроках зарубіжної літератури.

2.

16.11.19

Галерея Гапчинської

Екскурсія «Таємниці царського саду».

Євгенія одна з найвідоміших українських художниць, живе і працює в Києві, її галереї є в столиці і в декількох містах України. Коло шанувальників достатньо широке. Я вважаю, що її картини з серії «для душі», а це означає лиш одне - роки ідуть, люди дорослішають, але є одне місце в якому кожна людина лишається чистою, наївною, юною - це душа.

Картини Гапчинської настільки ніжні, наповнені теплом і любов'ю, оптимізмом , радістю, не залишать байдужим як і дитину, так і дорослу людину.

«Галерея щастя» - народна назва галереї. І це дійсно так, бо після екскурсії ти відчуваєш себе маленькою дитиною у світі чарівного, величного саду королевичів. Це те місце, куди хочеться повертатися знову та знову.

Художниця створила низку ілюстрацій до творів видатних письменників як і минулих століть, так і сучасності. Саме така яскравість приваблює дітей, мотивує прочитати твір, а ще викликає бажання власноруч створити оригінальні образи, опираючись на створені нею: Алісу, Лускунчика, Кота в чоботях.

3.

17.11.19

Музей Михайла Старицького

Біографічна експозиція життя і творчості.

Старицький увійшов в історію як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер й організатор реалістичного професійного театру Кожна молода людина має знайти свій орієнтир, зразок до наслідування. Вивчення біографій відомих людей - найкращий спосіб для пошуку. А як найкраще зрозуміти чим «дихала» людина, яка зацікавила? Звісно, відвідати місця, в яких вона народилася, мешкала, працювала. Тобто, лишила частинку себе, своєї душі. Михайло Старицький - цікава історична постать, адже він не лише майстер слова, а ще й грандіозний майстер перевтілень - актор. Саме ця багатогранність неабияк зацікавила мене та спонукала до відвідування музею Старицького.

Музей Михайла Старицького складається з двох частин - меморіальної квартири Михайла Старицького та тематичної частини «Продовження сімейних традицій», присвяченої родині Старицьких-Черняхівських. Інтер'єри приміщень були відтворені за спогадами онуки Ірини Стеценко.

Перша частина музею складається з особистого простору митця, де я поринула у побут Старицького. Неймовірно вразили - особисті речі драматурга: письмовий стіл, крісло, шаховий столик, ікона «Спас Недремний», оригінали рукописів, першодруковані тексти творів самого метра і його нащадків.

Зараз проведено низку досліджень, які свідчать, що музеї позитивно впливають на якість освіти. На жаль, у сьогоденні музеї втрачають свою відвідуваність. Це пов'язано з техногенним проривом. Як школи, так і ВНЗ приділяють менше уваги екскурсіям саме до музею, що є помилкою.

Бо відвідування музею позитивно відображається на людині: проінформованість життям і побутом минулого часу, біографією відомої людини, прищеплення любові до творчості письменника, зацікавлення його творів. У творах Старицького є багато мудрих настанов, які виховують правильні погляди на життя.

4.

19.11.19

Музей історії міста Києва. Філія Музейно-виставковий центр «Музей історії Києва»

Історична експозиція

Музей історії міста Києва - це історична перлина. Кожен іноземний турист, який прагне дізнатися щось нове про об'єкт подорожі, обирає місце, в якому заховано всю історичну цінність та велич. Говорячи про українців, я вважаю, що надто громадяни своєї держави мають знати історію країни, в якій жили наші пращури та житимуть нащадки. Ставши мешканкою Києва, я без вагань захотіла відвідати цей музей. Він найбільш точно відображає минуле про життя Києва і киян упродовж століть.

Експозиція Музею вражає своєю древністю та різноманіттям. Як відомо, до складу музею входять 7 філій. Експонати розповідали про легенду виникнення Києва, його розвиток впродовж віків. Що до сучасного технічного оснащення, приємно вразило слайд-шоу, яке заворожувало перебігом історичних подій, історія ніби оживала перед очима. Але недоліком стала невідповідність

розмірним вимогам. Ну і звісно хотілося б більш сучасної історії Києва, а не останній рубіж в початок Першої Світової.

Відвідування музею сприяє заохоченню до вивчення історії поглиблено. Саме тому потрібно влаштовувати дітям екскурсії до музею. Іноді, вивчаючи на уроках зарубіжної літератури творчість видатних особистостей (наприклад Булгакова чи Пушкіна), можна і треба зводити клас на ознайомлення з особистим життям постатей, адже деякі з 7 філій музею саме присвячені великим творцям. Унаочнення матеріалу позитивно впливає на якість запам'ятовування.

5.

21.11.19

Музей Лесі Українки

Експозиція життя і творчості Лесі Українки

Музей Лесі Українки -- один з історичних символів українського Парнасу. Розташований у будинку № 97 по вулиці Саксаганського, у якому мешкала письменниця (від 1890 до 1910 року). Цікаво туди потрапити, адже відвідувачі музею можуть поринути в атмосферу, в якій мешкала родина Косачів.

Після відвідування музею Лариси Петрівни склалися неймовірні відчуття. Леся Українка для мене, як ангел, як світле полотно на стінах українського мистецтва. Багато цікавої інформації про письменницю. Дуже привітний і доброзичливий персонал. Після відвідування в мене виникло бажання ще раз поринути у її творчість, адже Леся Українка відкрилась для мене з іншої сторони.

Сім залів літературної експозиції розповідають про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, про родини Драгоманових і Косачів, коло друзів та однодумців поетеси. Майже повністю експозиція побудована на матеріалах ХІХ - початку ХХ ст.

У педагогічній діяльності раджу використовувати біографічні відомості про Лесю Українку, адже вона еталон добра, фантазії, любові. Читаючи її твори, учень черпає неабияке бажання доторкнутися власноруч до прекрасного. Це все тому, що поетеса володіла не лише магією слова, а чарівною грою на фортепіано, яка є зараз дуже популярною у колі молодого покоління. Деякі учні, у яких творча фантазія, можуть перевтілитись в образ поетеси і покласти її слова на власноруч створену музику, що слугуватиме духовним розвитком для дітей. А ще її жага до життя і навчання може мотивувати певних осіб.

6.

23.11.19

Київський національний академічний театр опери

Інсценізація ліро-епосу «Маруся Чурай».

Режисер-постановник - Сергій Павлюк.

Маруся Чурай - це не просто образ ліро-епічного твору. Це цілий символ сучасного суспільства про єдину можливість духовного відродження нації, як порятунку, як збереження української ідентичності. Тема української ідентичності актуальна, як ніколи. У наш час , час боротьби і плекання патріотизму, цей твір показує, що ніколи не потрібно опускати руки. Українці - нація сильних духом. Втрачаючи надію, потрібно завжди підбадьорювати себе. Завдяки перегляду цього твору, глибоко в душі жевріє надія, що все зміниться на краще.

Як і будь-яка історична інсценівка, «Маруся Чурай» не лишила жодного глядача байдужим. Завдячуючи майстерній грі акторів: Тетяни Дідух (Маруся) та Олексія Кириллова (Гриць),

народного артиста України Олександра Кравченка, який створив образ Богдана Хмельницького, публіка прониклася подіям

історії українського народу ХVII століття.

Виставу зіграно професійно. Не можна не помітити яскраві костюми з колоритом сімнадцятого століття. На хвилинку час зупинився і я втратила зв'язок з реальністю. Склалося враження, що вся зала здійснила мандрівку у часі.

На уроках літератури, вивчаючи твір, дітям можна, а навіть необхідно пропонувати перегляд інсценівки саме в театрі, а також самостійної драматизації деяких сцен сюжету. Такі завдання сприяють розвитку уяви, зменшують боязнь виступів перед публікою, покращують пам'ять, надихають на творчість, згуртовують класний колектив.