Драматична експресія і лагідний ліризм у двох варіантах кримськотатарської народної пісні "Бербер дукяны" ("Перукарня")

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Драматична експресія і лагідний ліризм у двох варіантах кримськотатарської народної пісні «Бербер дукяны» («Перукарня»)

Ольга Гуменюк

У статті розглянуто два варіанти пісні «Бербер дукяны» («Перукарня»). Перший варіант подано за збірником Я. Шерфединова, другий -- уміщено в збірнику І. Бахшиша.

Текст твору є насамперед виразником почуттів і переживань ліричного героя. Психологізм та емоційність пісні розкриваються за допомогою способів римування, мелодії, повторів, вигуків та інших художніх засобів.

Проведений текстологічний аналіз двох обраних зразків дає право говорити про їхню своєрідність. Попри спільність назви й багатьох рядків поетичної мови, синтаксичних фігур, поетичних засобів, розглянуті варіанти пісні «Бербер дукяны» настільки різні, що можуть сприйматись як два окремі твори.

Ключові слова: римування, мелодія, повтори, варіанти пісні.

В статье рассмотрены два образца песни «Бербер дукяны» («Парикмахерская»). Первый подан согласно сборнику Я. Шерфединова, второй -- со сборника И. Бахшиша.

Текст произведения прежде всего выступает интерпретатором чувств и переживаний лирического героя. Психологизм и драматизм песни раскрываются с помощью рифм, мелодии, повторов и других художественных средств.

Текстологический анализ двух избранных образцов дает основание говорить об их своеобразности. Несмотря на общность названия и многих строк поэтического языка, синтаксических фигур, поэтических средств, рассмотренные варианты песни «Бербер дукяны» настолько отличны друг от друга, что могут восприниматься, как два отдельных произведения.

Ключевые слова: рифмование, мелодия, повторы, варианты песни.

Two variants of the song «Berber Dukyany» («Hairdresser's») are considered in the article. The first of them is given according to the collection of Ya. Sherfedynov, the second one is from the collected volume of I. Bakhshysh.

The text of the work is first of all the mouthpiece of feelings and experience of the lyrical character. The psychologism and emotionality of the song are uncovered with the help of the way of rhyming, melody, reiteration, exclamations and other artistic means.

The conducted textological analysis of two chosen samples gives the right to indicate their originality. In spite of the community of the name and many lines of the poetical language, syntactical figures, poetic means, the considered variants of the song «Berber Dukyany» («Hairdresser's») are so different that may be perceived as two separate works.

Keywords: Crimean-Tatar folk song, lyrical character, psychologism, emotionality, textological analysis, originality.

Юначі мрії про майбутнє одруження доволі своєрідно втілені в пісні «Бербер дукяны» («Перукарня»), Палкі романтичні поривання переплетені із життєвими прагненнями; зворушлива гама інтимних переживань, де радісна піднесеність межує з гірким відчаєм, невіддільна від побутового колориту, уносячи в інтонаційний лад пісні легкі гумористичні штрихи (це дало можливість Я. Шерфединову не зовсім безпідставно віднести твір до розряду жартівливих [4, с. 63-64]). Однак ці гумористичні штрихи лише відтіняють панівне душевне сум'яття ліричного героя, щоразу, чи не в кожному рядку, увиразнене, до того ж здебільшого подвійно, характерним пісенним вигуком «аман», семантику якого чітко важко передати, але вона близька до означеної українськими фольклорними зворотами на кшталт «ой леле, ой жаль».

Ліричний герой, закоханий у доньку перукаря, мабуть, не має таких статків і відповідно такого суспільного становища, як родина його обраниці. Як було б добре, гадає він, і йому мати власну перукарню, тоді б ніщо не стояло на заваді здійсненню його мрій. Герой уявляє таку перукарню, яка подібна б була на ту, у якій він зустрів милу дівчину, але й водночас цілком іншу, сповнену таких духмяних пахощів, які, певно, бувають лише в раю, принаймні такі, що їх можна відчути в усій принадності лише тоді, коли тебе обійме кохана... Кілька помережаних вигуками пристрасних уривчастих фраз, кілька легких образних штрихів (сповнена пахощів парфумів перукарня, у якій юна вродливиця, чиїх обіймів так герой прагне) - і перед нами постає семантично містка, психологічно переконлива й соціально окреслена, а водночас пластично виразна й емоційно насичена картина:

Бербер дукяны, аман, аман, ачмалы, Бербер дукяны, аманым, аман, Сачмалы да

Мискямберлери, аман, аман, Мискямберли cap, дживан Айтттем, оф! (Перукарню, аман, аман, відкрити б, Перукарню, аман, мені, аман, Розбризкувати б Парфуми, аман, аман,

Мов парфуми, огорни мене,

Чарівна Айше, ox!)

Перукарня реальна, у якій кохана дівчина - дочка господаря, і перукарня уявна, де вона - дружина ліричного героя, створюють двоєдиний, емоційно насичений, трепетний образ, особлива впливовість якого пов'язана з невіддільною від нього духмяністю парфумів. Тож можна припустити, що саме про парфуми, які набувають ознак певного символу, пов'язаного з коханням героя, ідеться в приспіві. Парфуми, налиті у склянку, блиск яких нагадує кораловий блиск коханих очей, - це своєрідний рефренний феєрверк, увиразнений багатою, повнозвучною римою (фильджаны - мерджан...), удар- ність якої особливо відчутна після не таких яскравих, здебільшого тотожних рим у куплетах (ачмалы - сачмалы, къачмалы - къачмалы, къучакъда - къучакъда). У приспіві з особливою силою розкриваються героєві почуття:

Долдур фильджаны, аман, аман,

фильджаны!

Гозьлери мерджан, эй!

(Наповни філіжанку, аман, аман,

філіжанку!

Очей корали, гей!)

Утім, скупий на слова, але багатий на емоції приспів, очевидно, можна трактувати й інакше. Оскільки «фильджан (філіжанка)» - це здебільшого чашка до кави [2, с. 139], а кава в перукарнях Криму в минулі часи - звична річ, хоча разом з тим частування нею - вияв поваги, то можна припустити, що ліричний герой звертається до коханої з уявним проханням налити йому кави і, вочевидь, виявити прихильність і ласку. Не дивно, що в устах емоційно піднесеного героя таке прохання втрачає свою суто побутову забарвленість і набуває феєричного звучання, адже ж це кава з таких милих рук коханої. Ось це звучне «фильджан» явно виходить за суто смислові межі (тож конкретний побутовий смисл тут не має першорядного значення), що й підтверджує музичний малюнок - розлого-розспівний, інтонаційно щемно-солодкавий, тут кожен із трьох голосних звуків розкладений відповідно на дві й чотири зліговані ноти. А далі в гру вступає значно коротше, пружне в своєму лаконізмі «Гозьлери мерджан», де кожен голосний звук відповідає одній ноті. Таке характерне і для куплетів, і для приспіву поєднання довгих, розлогих рядків і коротких, відповідно музичних фраз широких, розспівних, ніби помережаних химерними переливами, та лаконічних, уривчастих посилює властиву пісні неповторну грайливість, а водночас відчутно передає складність та імпульсивність переживань ліричного героя. Саме ця складність та імпульсивність є в пісні провідною, а побутова окресленість лише вгадується за окремими, украй лаконічними, образними штрихами, що у свою чергу сприяє емоційній впливовості поетичної мови твору. Саме ця особливість, пов'язана з апеляцією до уяви слухача, уможливлює різні трактування конкретного побутового підґрунтя образності пісні. Ключовий вислів приспіву «долдур фильджаны» можна сприйняти і як радісний вигук на уявному весіллі ліричного героя. Але вкотре хочеться наголосити, що подібна «розшифровка» тут зовсім не обов'язкова.

Другий куплет своєрідно підтверджує глибинний драматизм складного ліричного сюжету пісні, виявляє відчайдушність палких мрій персонажа, який, усвідомлюючи гіркоту свого становища, веде мову про те, як було б добре викрасти кохану. Мотив викрадення нареченої, яку не згоджуються віддати за парубка батьки, досить поширений у східному, зокрема кримськотатарському, фольклорі, згадаймо хоча б популярну легенду про Ненкеджан-ханим, доньку хана

Тохтамиша [1, с. 249-268]. Розуміючи, що світлі мрії про відкриття власної перукарні - це лише мрії, ліричний герой спрямовує свою уяву в іншому напрямку:

Бербер гузелин, аман, аман, къачмалы, Бербер гузелин, аман, алуб да Къачмалы да.

(Перукареву красуню, аман, аман,

умикнути б,

Перукареву красуню, аман, забрати б Та й умикнути.)

А далі знову йдеться про наповнення посудини. Тепер у куплеті фігурує не «фильджан», а «шише» (пляшка). Очевидно, слід умикнути красуню, не забувши прихопити із собою і парфуми, такі дорогі серцю, невіддільні від постаті милої:

Долдур тттнтттейн, аман, аман,

Долдур тттнтттейн, cap, дживан Айшем, оф!

(Наповни пляшку, аман, аман,

Наповни пляшку, обніми, чарівна моя

Айше, ох!)

У третьому (останньому) куплеті ще більше посилюється розрив між мрійними світлими пориваннями ліричного героя та жорстокою реальністю, і ця разюча зміна по-своєму увиразнюється характером римування: якщо в двох попередніх куплетах рима фактично єдина (ачмалы - сачмалы - къачмалы - къачмалы), то в цьому вона вже інша (къучакъда - къучакъда). Важко сказати, чи наш герой справді побачив свою кохану в обіймах іншого, чи ця цілком реальна перспектива йому тільки уявилася, але в будь-якому випадку розвиток ліричного сюжету набуває особливого драматизму:

Беребер гузели, аман, аман, къучакъда, Бербер гузели, аманым, аман, Къучакъда.

Гонълюм къайнаюр, аман, аман,

Юрек янайыр, cap, дживан Айшем, оф! (Перукарева красуня, аман, аман,

у чужих обіймах,

Перукарева красуня, аман, жаль мені,

аман,

У чужих обіймах.

Душа моя в журбі, аман, аман,

Серце горить, мене обніми, чарівна

Айше, ох!)

Але всупереч душевній скруті, усупереч гірким тривогам ліричний герой не втрачає надії. З пристрасним закличним словом, так само як і в попередніх куплетах, звертається він до своєї «дживан Айше» («чарівної Айше»), Як і в попередніх куплетах, невимовна сила його палких почуттів підкреслена багатозначним вигуком «оф!». Це ніби зойк душі, протяжний, означений у музичному тексті двома половинними нотами, пристрасний і грайливий водночас. У суголоссі з іншими вигуками та посилювальними частками, а також окремими словами, роль яких виходить за межі вузько смислової функції, як-от: тричі повторене (наявне в останньому рядку кожного куплета), подібне на вигук, «сар» («обніми»), прикінцеве «оф!» творить своєрідне емоційне мереживо, яке допомагає відчутно передати складність звихрених переживань ліричного героя. З особливим драматизмом звучить після такого куплету феєричний приспів. Він, з одного боку, - контрастно увиразнює вилите в пісню душевне сум'яття, а з другого, - знаменує незгасиму силу палких почуттів, спроможну долати найгіркішу розпуку.

У пісні «Бербер дукяны» кілька образних штрихів динамічно розвивають складний ліричний сюжет, спрямований на розкриття драматичних переживань закоханого героя, який усупереч гірким життєвим обставинам (їхні причини в пісні ледве означені, можливо, це майнова нерівність) виявляє спершу лагідну мрійливість, а потім таку силу палких почуттів, яка викликає щире співчуття і віру в його здатність долати щонайбільшу душевну й життєву скруту. Властива пісні звихрена емоційність, контрастне поєднання світлої піднесеності й гіркої тривожності увиразнені анафоричним початком кожного куплету («Бербер дукяны... Бербер гузели... Бербер гузели...»), характерним повторенням окремих фраз, рядків, синтаксичних конструкцій. Приспів пісні сповнений особливого пафосу, що і розвиває інтонації куплетів, і виразно відтіняє їх. Емоційна впливовість пісні посилена також з огляду на вишукане сполучення широких, розлогих рядків та коротких, лаконічно містких (відповідно розспів- них, співучо-протяжливих, пройнятих грайливими переливами й уривчастими музичними фразами). Душевні переживання ліричного персонажа посилює вигадливе мереживо (продумана система) вигуків, близьких до вигуків семантично окреслених слів та посилювальних часток. Маємо тут також вельми своєрідне римування. Звучна рима феєричного приспіву контрастує з менш яскравими, здебільшого тотожними, римами куплетів. Настроєві перепади в куплетах відповідають змінам у римуванні - чітка класична рима першого (найбільш оптимістичного) куплету продовжується в другому тим же римованим співзвуччям, але вже не суголосним, а тотожним; у третьому (найбільш тривожному) рима, як і в другому куплеті, тотожна, але звуково вона вже інша, відмінна від попередньої. Таким чином, перший і другий куплети поєднані єдиною, суцільною римою, а другий і третій - характером рими. Усе це сприяє виразнішій передачі характерних для пісні настроєвих перепадів, узгоджується з розвитком ліричного сюжету.

Поєднання ніжного ліризму й побутової колоритності, а також мистецька вишуканість зближують цю пісню з міським романсом, а особлива, вельми виразна емоційна насиченість, певна химерність ритму, система повторів та вигуків свідчать про наявний плідний розвиток дуже давніх, архаїчних традицій. ліризм пісня експресія кримськотатарський

Інший варіант пісні «Бербер дукяны» уміщено в збірнику Іл. Бахшиша [З, с. 188]. Тут також три куплети, однак їхня конфігурація, а відтак і розвиток сюжету, і інші параметри твору суттєво різняться, порівняно з варіантом, поданим у збірнику Я. Шерфединова, попри спільність назви й багатьох рядків поетичної мови. Три перші рядки кожної строфи можна розглядати як власне куплети, а три подальші - як приспіви (тотожні в першому і третьому куплетах при певній відмінності в другому). У цьому варіанті пісні так само мрійливий ліричний герой волів би відкрити власну перукарню і уявляє себе в ній:

Бербер дукянын, аман, аман, ачмалы, Бербер либасаны, аман, аман, такъмалы.

Чевресине миски анбер сачмалы. (Перукарню, аман, аман, відкрити, Перукарський халат, аман, аман, начепити,

Усе навколо духмяністю парфумів усіяти.)

Перукарня постає символом затишку і чистоти, в атмосфері якої ліричний герой відчуває себе не лише господарем, який має певний заробіток і прибуток, він - у епіцентрі цього особливого райського куточка, деміург, жрець краси. Зрозуміло, що для повного щастя бракує омріяної обраниці, лагідне звернення до якої міститься в трьох подальших рядках, власне в приспіві:

Кель, меним гузелин.

Толдур фильджаны, аман, аман,

фильджаны,

Козьлери мерджаным.

(Прийди, моя красуне.

Наповни філіжанку, аман, аман,

філіжанку,

Оченя моє коралове.)

Тут наповнення філіжанки (у рефрен- ній частині другого куплета - «шише» (пляшки, склянки)) явно набуває символічного забарвлення, образне підґрунтя якого не менш багатозначне, аніж у варіанті Я. Шерфединова. Але немає такого драматизму, а відтак емоційної звих- ренності, які характерні для варіанта Я. Шерфединова, тож немає дещо химерного поєднання розлогих та уривчастих рядків, відсутня і своєрідна система вигуків, прикметна для того варіанта. Провідний у цій пісні лагідний, мрійливий ліричний тон переважає радісне передчуття жаданої зустрічі з коханою, ледве відтінене легкою тривогою. У другому куплеті подані мальовничі пейзажні штрихи, з яких проступає ненав'язлива символіка молодості й любові - весняний квіт бузку, в'юнкий повій, асоційований з обіймами, адже про них ідеться далі в цьому ж куплеті:

Бербер дукянын алды, аман, аман,

эрылгъан,

Эвлеринъе сармашыкълар сарылгъан.

Меним ярем ничюн манъа дарыггъан?

(Перед перукарнею, аман, аман, бузок,

По стінах дому повився повій.

Невже розгнівалася кохана моя?)

Як і у варіанті Я. Шерфединова, кохана має чарівне ім'я - Айше, але там воно щоразу, як заклинання, звучить наприкінці кожного куплета, тут же воно подано лише один раз:

Кель, меним гузелим.

Толдур шишейи, аман, аман, шишейи, Сар дживан Айшейи.

(Прийди, красуне моя.

Наповни склянку, аман, аман, склянку,

Обніми, чарівна Айше.)

У третьому куплеті ліричний сюжет набуває певного розвитку. В уяві героя постають зворушливі деталі родинного затишку, образ коханої, окреслений традиційними у фольклорі портретними штрихами, постає особливо близьким та милим:

Бербер дукянын алды, аман, асмадыр, Яремнинъ оглючиги басмадыр,

Сырма сачлы, къалем къашлы ёсмадыр,

Кель, меним гузелим...

(Перед перукарнею, аман, аман, тінистий навіс,

Кохана моя в ситцевім фартушку, Золотаве волосся, брови, як шнурочки, у чарівниченьки,

Прийди, красуне моя...)

Тут пісня - лагідний монолог світлих мрій, ніжний, інколи ледве журливий ліризм якого відтінений легкою грайливістю. Віра героя в здійснення світлих мрій, його впевненість у завтрашньому дні підкреслена точними й багатими римами, в основній частині кожного куплету подано потрійну риму. Анафоричний початок кожної строфи (як рими точніші, так і строфічна анафора виразніша тут, аніж у раніше розглянутому варіанті), пружність поетичних фраз, мальовничість образних штрихів, легка тривожність ненав'язливого «аман, аман», що ледь відтіняє загальну світлу тональність, - усе це сприяє створенню відповідної ліричної атмосфери.

Отже, при одній назві, за всієї спільності деяких рядків, синтаксичних фігур, поетичних засобів, розглянуті варіанти пісні «Бербер дукяны» настільки різні, що можуть сприйматись як два окремі твори.

Література

Акчокракли О. Мавзолей Ненкеджанханим // Молитва ластівок -- Къарылгъачлар дуасы : антологія кримськотатарської прози XIV-XX століть. - К. : Етнос, 2005. - Кн. 1. - 600 с.

Крымскотатарско-русский словарь / Ш. Асанов, А. Гаркавец, С. Усеинов. -- К. : Радянська школа, 1988. -- 240 с.

Къырымтатар халкъ йырлары / Тертий этиджи Бахшыш Ил. -- Симферополь : Къырым девлет окъув-педагогика нешрияты, 2002. - 384 с.

Шерфединов Я. Звучит кайтарма -- Янърай къайтарма / Я. Шерфединов. -- Ташкент : Издательство литературы и искусства им. Г. Гуляма, 1979. - 232 с.

Размещено на Allbest.ru