О. В. Баркова

Размещено на http://www.allbest.ru/

86

Размещено на http://www.allbest.ru/

Питання організації фонду онлайнових документів електронної бібліотеки

Прогрес у галузях видавництва, комп'ютерних мереж та Web-технологій викликав експоненціальне зростання інформаційних матеріалів, які створюються у цифровій формі. Суспільно значуща інформація, яка зафіксована в електронному вигляді, неминуче потрапляє до книгозбірень. Бібліотеки майбутнього розглядаються як «бібліотеки з цифровим вмістом» [1], що потребує відповідних наукових досліджень стосовно розробки та впровадження технологій збирання, обробки, урядування, зберігання та використання інформації в цифровому вигляді [2].

Останні роки діяльність вітчизняних книгозбірень переміщується в електронне середовище, ознакою чого є створення електронних бібліотек. Під терміном «електронна бібліотека» розуміється новий вид інформаційних систем, призначених для структурування й організації електронної інформації з відповідною системою доступу до цієї інформації (інформаційних ресурсів). Електронна бібліотека відрізняється від традиційно бібліотеки не тільки та й не стільки тим, що використовує електронний формат видань, але в першу чергу тим, що забезпечує доступ до віддалених, розподілених і різнорідних ресурсів за допомогою телекомунікаційних технологій [3]. Термін «електронна бібліотека» відображає сукупність таких ознак, як комп'ютерне обладнання, цифровий засіб запису інформації, онлайновий доступ до інформаційних ресурсів [4]. Книгозбірні отримують значну кількість матеріалів, які представлені в електронному вигляді. Це програмні та мультимедійні продукти, бази даних з різноманітною за тематикою інформацією світового репертуару, оцифровані аудіо-, відеоматеріали тощо. Бібліотеки самі стають виробниками електронної інформації. Активізуються процеси формування фондів електронних документів [5, 6]. Виникає необхідність поширення усіх бібліотечно-інформаційних процесів на обробку потоків електронних інформаційних матеріалів. Важливим аспектом формування «бібліотек з цифровим вмістом» є створення спеціалізованих сховищ електронної інформації з відповідними програмно-технічними системами обліку та захисту й комплексами для її локального та дистанційного використання [7].

У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (НБУВ) з 1998-го року формується фонд онлайнових документів - універсальне за видовим та тематичним складом зібрання електронних документів, до яких забезпечено мережевий доступ [8, 9]. За станом на липень 2002 року фонд містить 11,5 тис. документів. Щомісячно до фонду надходить близько 500 електронних документів. Спостерігається тенденція до збільшення цих надходжень. Тому актуальним є завдання оптимальної організацій фондів електронних документів з погляду на питання забезпечення довільного обсягу файлових сховищ, збереження та ефективного доступу до їх повнотекстових інформаційних ресурсів.

Серед цифрової інформації, що знаходиться у суспільному обігу, виокремлюються електронні документи - інформаційні матеріали, візуальною формою представлення яких є відображення інформації, що в них міститься, електронними засобами відображення або переведення її до друкованої форми за допомогою комп'ютерного обладнання [1, 2, 6, 10-12]. Для цих цілей використовуються такі програмні засобі, як браузери Internet, текстові та графічні редактори, спеціалізовані програми для перегляду та друкування.

Основними засобами розповсюдження електронних документів є: по-перше окремі фізичні носії, такі, як гнучкі магнітні диски, магнітні стрічки, найпопулярніші у останні роки універсальні носії цифрової інформації - компакт-диски (магнітооптичні, CD, DVD) тощо; по-друге, засоби віддаленого доступу, такі, як комп'ютерні мережі з відповідним програмно-технічним обладнанням (у міжнародних стандартах опису електронних ресурсів визначаються як інтерактивні носії [11]).

З погляду на джерела виникнення та форму надання інформації можна виокремити такі види електронних документів:

електронні видання (на окремому носії або онлайнові видання);

електронні публікації в Internet;

електронні версії друкованих видань або публікацій;

електронні копії друкованих публікацій.

Документ може бути представлений як окремий файл, або як сукупність файлів одного чи різних типів - текстових, графічних, мультимедійних тощо [2, 11].

У книгозбірні електронні документи надходять у більшості на компакт-дис-ках та у вигляді файлів через комп'ютерні мережі (Internet, Е-пошту тощо). Різноманітні джерела електронних документів за ознаками виробника та шляху надходження до бібліотеки зводяться до трьох основних груп:

видавництва та видавничі організації, які залишаються основними постачальниками інформаційних матеріалів у фонди бібліотек;

глобальна мережа Internet - величезна база для збирання електронних документів;

бібліотечні підрозділи, де створюються електронні документи: довідково-бібліографічна, методична література, електронні копії першоджерел із фондів книгозбірень.

З погляду на відповідність традиційним бібліотечно-інформаційним процесам усі надходження електронних документів до книгозбірень можна поділити на два основні потоки.

Перший - електронні документи, які постачаються на окремих постійних носіях (на сьогодні, в більшості, це компакт-диски), на яких вони й зберігаються.

Другий - повнотекстові електронні документи, які надходять у вигляді файлів через комп'ютерні мережі або на термінових носіях для транспортування (як правило це гнучкі диски, магнітні стрічки). Файли таких документів переписуються на жорсткий диск файлового сховища.

Електронні інформаційні та програмні продукти, окремі видання або додатки до друкованих видань на окремих постійних фізичних носіях (таких, як CD) «вписуються» в традиційні бібліотечні процеси. Технологія опрацювання поточних надходжень таких документів вимагає лише деяких додаткових процедур у технологіях обліку та каталогізації, що пов'язано з особливостями опису носіїв інформації. Система розміщення у фондосховищах електронних документів на окремих фізичних носіях традиційно бібліотечна - розташування носіїв на спеціальних стелажах книгосховищ за змістовою або формальною ознакою [13-15]. Але потребується додаткове обладнання для забезпечення захисту як самих носіїв, так й інформації, яку вони містять, від негативних впливів, специфічних для кожного виду носіїв [16]. Питання збереження документів на кожному з новітніх видів носіїв, що з'являються з розвитком комп'ютерної техніки, потребують проведення додаткових досліджень, які пов'язані з терміном дії носія (терміном зберігання його якісних характеристик [17, 18]. Процедури видавання читачам документів на окремих постійних носіях аналогічні тим, що застосовуються для паперових документів - це традиційна бібліотечна процедура видавання документа користувачу «на руки». Процес використання електронної інформації на окремих носіях відрізняється від використання паперових документів, але аналогічний використанню документів на мікроносіях, наприклад, мікрофішах - потрібне додаткове комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення для візуального перегляду електронних документів.

Робота з електронними документами, які відносяться до другого потоку, навпаки, значно відрізняється від традиційної бібліотечної технології, зокрема, процесами комплектування, зберігання та використання електронних документів. За ознакою мережевого використання в режимі оперативного доступу документи другого потоку позначаються як «онлайнові документи» [4, 7]. Для їх використання необхідне мережеве комп'ютерне обладнання й програмне забезпечення.

Треба вказати ще на одну принципову відміну онлайнових документів від електронних на окремих фізичних носіях. Вона пов'язана з правовими питаннями використання та мережевого поширення документів, а саме, з проблемою дотримання вимог захисту авторського права при використанні творів. Онлайновий доступ повинен забезпечуватися лише до тих документів, які мають дозвіл інтелектуального власника (автора або установи - колективного автора) на безобмежене використання документів та поширення їх мережею [6, 8, 9].

Отже, особливістю онлайнових документів є те, що вони не зафіксовані на окремих носіях. Це вимагає розв'язування завдань системного формування упорядкованих масивів файлів, розробки нових технологій обліку електронних документів, методів моніторингу їх використання, технологій резервного копіювання тощо. Набуває актуальності питання організації систематизованих документальних файлових сховищ, що фізично відрізняються від традиційних бібліотечних книгосховищ, та забезпечення оперативного доступу до окремих документів із файлових масивів.

Слід зупинитися на одному з аспектів такої проблеми, як створення страхових копій електронних документальних ресурсів. Процеси архівування та резервного копіювання масивів електронних документів передбачають перенесення інформації на окремі носії. Потребується створення фондів резервних копій електронних документів та впровадження додаткового циклу в бібліотечні технології. У цьому технологічному процесі повинні формуватися добірки електронних документів, призначених для довгострокового зберігання. Сформовані документальні масиви разом із носієм мають пройти відповідну технологічну бібліотечну обробку та облік як збірки електронних документів. У зв'язку з цим доцільним є розробка критеріїв відбору документів для формування документальних масивів, що призначені для переносу на окремий носій, з метою одночасного створення колекцій електронних документів за певними ознаками.

У таблиці наведено порівняльні дані щодо відповідності процесів обробки та використання електронних документів традиційним бібліотечним технологіям опрацювання та використання паперових документів. Це порівняння надає уяву про специфічні властивості потоків документів до електронних бібліотек, що дозволяє врахувати їх параметри та виробити вимоги до їх оптимізації при виконанні технологічних операцій з побудови фондів електронних документів [16-19].

Таким чином, поява електронних документів потребує розв'язання у книгозбірнях наступних завдань:

розробки технологій автоматизованого збору та опрацювання поточних надходжень електронних документів;

формування фондів електронних документів:

- фондів документів на окремих фізичних носіях;

- фондів онлайнових документів;

- фондів резервних копій;

програмний електронний бібліотека книгозбірня

Порівняльний аналіз технологій опрацювання та використання електронних документів на різних носіях

організації доступу до електронних документів:

- організації спеціалізованих залів для роботи з електронними документами на окремих фізичних носіях,

- організації онлайнового доступу до документів, розташованих у файлових сховищах;

впровадження технологій резервного копіювання та систематичного ар-хівування, організація систем архівного зберігання інформації з відповідними програмно-технічними системами захисту як носіїв, так й інформації;

розробки методик обліку та моніторингу використання онлайнових документів.

При імітаційних дослідженнях бібліотеки як інформаційної системи [12, 14] бібліотечний документальній фонд розглядається як найважливіший системоутворюючий елемент бібліотеки [13-15, 19, 20]. Для оцінювання фондів та вирішення завдань їх організації традиційно використовуються методи кількісних досліджень, враховуються закономірності концентрації, розсіювання та старіння інформації. Це є необхідним для встановлення хронологічної глибини інформаційного пошуку, вікових меж інформаційно-пошукових масивів тощо [19]. Кінцевою метою досліджень є формування структури документальних фондів та інформацій-них масивів, які мають бути оптимальними для їх використання у динамічній системі [14].

Світовий інформаційний простір за увесь час свого існування зберігає свої стійкі закономірності [14, 19, 21-22]. Властивості інформаційного простору визначаються комунікативними процесами в науковій співдружності й відображаються у вигляді наукометричних законів, які відбивають два напрями системної організації фондів: тематичний та часовий.

У сучасних умовах інформаційного пошуку в електронному середовищі відбуваються революційні процеси у зміні структури світової системи наукових комунікацій. Математична модель інформаційного простору представляє собою об'єднання інформаційних структур, пов'язаних посиланнями публікації в періодичних виданнях у рамках окремих тематичних напрямків. Об'єктом дослідження стають колекції наукових документів за однією тематикою, повні бібліографії. Результати досліджень дозволяють представити систему наукової комунікації як інформаційний простір, в якому виникають і формуються наукові тематики [29, 30].

Часовий інтервал пов'язаний із часом активної діяльності учених, та з функціонуванням наукових шкіл і напрямків. Дослідження науковців свідчать, що на кожному інтервалі в 20-40 років лідирує одна з наукових шкіл, яка має власні періодичні видання (рангове розподілення). Середній час інтересу до наукової тематики серед періодичних видань (25 років) та середній час роботи одного вченого в тематиці (10 років) підпорядковані показовому закону [21, 22].

Програмне забезпечення до файлових систем комп'ютерів спрощують вирішення таких питань як доступ до окремих документів в масиві, зокрема в фондах онлайнових документів. Але це не знімає необхідності вирішення завдань системної організації електронних документальних масивів. При системній організації фондів онлайнових документів необхідно враховувати особливості традиційного пошуку наукової інформації та технологій опрацювання електронних документів і технічні особливості комп'ютерних систем, які забезпечують доступ до документів у файлових сховищах.

У традиційних бібліотеках ключовим аспектом більшості бібліотечних процесів, спрямованих на об'єднання подібних документів, є створення класифікаційних схем та систематична розстановка книжок на полицях і карток у каталогах. Документи у книжковому фонді розташовуються за тематичною, або абетковою ознаками, що пов'язано зі зручністю пошуку документів у сховищі [14, 19]. Перенесення науково-довідкового і пошукового апарата в електронні форми дозволяє по-новому подивитися на проблеми наукових комунікацій. Ефективний тематичний пошук досить повно забезпечують розвинені засоби лінгвістичного забезпечення (рубрикатори, класифікатори, предметні рубрикатори тощо). Інформаційно-пошукові системи здійснюють добірку документів за будь-якою тематичною ознакою: індексом рубрикатора, предметною рубрикою, ключовими словами, іншими тематичними ознаками та їх комбінаціями. Систематичні індекси та інші атрибути пошуку фіксуються в бібліографічному описі документа. Інформаційно-пошукові системи надають можливість шукати документи за тематичною ознакою одночасно у різних галузях знань або на «стиках наук». Тому нема необхідності при формуванні фонду онлайнових документів дотримуватися тематичного розподілення файлів публікацій.

Акцент переміщується до видового та часового розташування документів у фонді. Видове розташування пов'язано з особливостями технологічної обробки онлайнових документів, але теж не є «жорсткою вимогою».

Більш важливим є розташування документів за часовою ознакою (за роком видання публікації). Це пов'язано з питанням «старіння інформації» та технологічними питаннями архівного збереження електронних документів, з особливостями бібліотечних технологій опрацювання онлайнових документів як одиниць збереження.

Так, у фонді онлайнових документів НБУВ файли документів розташовуються у файловій структурі сховища за видами документів: електронні книжки, публікації з періодичних видань, автореферати та дисертації, копії стародруків тощо. У межах видового масиву файли документів розподіляються в підрозділи за ознакою року видання. Слід додати, що ім'я кожного основного файлу електронного документа несе кодовану інформацію про публікацію (рік видання, ініціали автора та інше).

Доцільність обраних рішень підтверджується особливостями організації пошуку в світових інформаційних ресурсах. Такі виробники інформаційних продуктів як MedLine, ProQuest, інформаційні центри (ВИНИТИ, ИНИОН) та системи (SUISTO, Pika), великі бібліотеки світу (бібліотека конгресу США, Британська бібліотека) тощо, які мають багатий досвід та є лідерами в інформаційних технологіях і пошукових системах, забезпечують тематичний пошук в інформаційних масивах великого обсягу, але надають можливість обмеження пошуку за роком публікації та видом видання.

Наукометрічні закони диктують і правила для системної організації архівів електронних документів. Закон розсіювання та розподілення Бредфорда [13, 14, 19] дозволяє зробити висновок про те, що весь масив документів слід розбити на частини таким чином, щоб більша частина документів, які мають підвищений попит, була найбільш доступною.

Доцільним є розподілення фонду онлайнових документів на дві частини: оперативну та архівну. Оперативна частина це - документи віком до 10 років, до яких має бути забезпечено on-line доступ. Документи віком після 10 років - архівний масив та резервні копії на компактних носіях із можливістю дистанційного доступу.

Отже, побудова електронних бібліотек і масове впровадження інформаційних комп'ютерних технологій у бібліотечну справу потребує створення програмно-апаратних комплексів довготривалого зберігання даних.

Виокремлюють три основні способи організації зберігання великих обсягів електронної інформації: архівування інформації з переносом на окремі носії, послідовне нарощування дискового простору, використання систем ієрархічного зберігання даних [23-25]. Ієрархічне сховище даних (Hierarchical data warehouse) - система для організації безобмеженої кількості текстових та графічних даних у вигляді ієрархічного дерева з функціями зберігання, пошуку, поширення, керування доступом у режимі реального часу [7].

Сьогодні для архівування даних і створення страхових копій широко використовуються компакт-диски з високою щільністю запису інформації: CD-R, CD-RW, магнітооптичні тощо. Відомо, що строк зберігання інформації на компакт-дисках реально складає 10-15 років, що недостатньо для особливо цінної інформації. Результати досліджень вчених Інституту проблем реєстрації інформації НАН України (ІПРІ) [17, 18] показали, що в якості фізичного носія для запису електронної інформації, призначеної для довготривалого архівного зберігання, можуть використовуватися не компакт-диски, а нікелеві носії, виготовлені за технологією гальваноматриці для тиражування компакт-дисків. Фахівці ІПРІ пропонують металевий цифровий комп'ютерний носій інформації, нанесення даних на який здійснюється в рельєфофазовому вигляді як самому надійному для архівних цілій. Інформація при цьому представляється у тих форматах, які використовуються у компакт-дисках. Строк зберігання інформації на таких носіях, за попередніми оцінками, може складати від кількох сотень до десятків тисяч років. Тому їх доцільно розглядати одночасно як носії для резервного копіювання та як матриці для тиражування добірок електронних документів із фондів.

Основний засіб оперативного зберігання великих обсягів даних у сучасних інформаційних системах - це дискові масиви або RAID-масиви (Redundant Array of Independent Disks) [24-26]. Це широкий спектр пристроїв від невеликих блоків із декількома дисками, які використовуються для ПК-серверів, до складних систем вищого класу, які є фактично високоспеціалізованими комп'ютерами. В ос-нові побудови RAID-масивів покладено принципи розподілення даних на декілька дисків та надмірність - запис даних на два дзеркальних диска, які є копіями один одного, що значно підвищує надійність системи.

В якості перспективного рішення для організації фондів онлайнових документів слід розглядати системи ієрархічного зберігання даних HSM (Hierar-chical Storage Manager) [23, 25, 27]. Це популярне у світі та відносне недороге рішення для зберігання інформації великих обсягів, частина якої використовується нерегулярно. Системи HSM включають декілька рівнів зберігання інформації. Усі файли доступні у в будь-який момент часу. Ті файли, які використовуються рідко, автоматично переносяться з вінчестерів на більш повільні та менш дорогі носії - магнітооптичні диски, диски WORM, магнітні стрічки. При звертанні до файлів, останні автоматично копіюються на жорсткий диск. Таким чином, сховище HSM, з погляду користувача, має вигляд великої дискової системи. На рисунку наведено типову схему сховища HSM. Іноді до складу системи включено рівень, який представляє носії, що виведені з інтерактивного використання та зберігаються окремо.

Світові та вітчизняні виробники комп'ютерної техніки та інформаційних технологій пропонують широкий спектр програмно-технічних систем та обладнання для організації сховищ та мережевого використання електронних документальних масивів [24]. Як приклад, можна привести програмний продукт британської компанії ITS LTD (www.itsltduk.com) - систему для створення електронних архівів ZyImage [28]. Вітчизняний розробник централізованих систем даних КВАЗАР-Мікро пропонує системні рішення в побудові мережевих сховищ даних великого обсягу (www.kvazar-micro.com).

Вибір того чи іншого рішення залежить від системних вимог, які пред'являються до електронної бібліотеки та перспектив росту обсягів фондів електронних документів.

Типова схема сховища HSM (запозичена у [23])

Висновки

1. Новітні інформаційні технології по-винні бути спрямовані на те, щоб органі-зувати та взаємопов'язати усі документа-льні потоки до книгозбірні у єдиний технологічний процес інтелектуального опра-цювання документів.

2. Фонд онлайнових документів - це новий вид фондів у книгозбірнях. Його архітектура повинна складатися з оперативного та архівного масивів електронних документів. Страхові копії онлайнових документів на окремих фізичних носіях доцільно формувати у вигляді добірок за тематичною та хронологічною ознаками.

3. Ефективність тематичного пошуку документів у інформаційно-пошукових системах забезпечується засобами лінгвістичного забезпечення й не залежить від системного розташування документів у файловому масиві. Технологічні особливості бібліотечного опрацювання онлайнових документів диктують необхідність звернути увагу на розташування документів у файлових сховищах за видовою оз-накою. Обов'язковим, з погляду на системну організацію масивів електронних документів, є розташування документів у файлових системах за часовою ознакою.

Література

1. Digital Libraries: Universal Access to Human Knowledge: Report to the President / President's Information Technology Advisory Committee: Panel on Digital Libraries. - Arlington, 2001. - 32 p.

2. The World Communication and Information Report 1999-2000 / UNESCO. - Paris, 1999. - 300 p.

3. Шрайберг Я.Л. Современные тенденции развития библиотечно-информационных технологий: Ежегодный пленарный доклад международных конференций «Крым», 2001. - М.: Изд-во ГПНТБ России, 2002. - 44 с.

4. Сукиасян Э.Р. Дискуссионный клуб «Термин» // Научные и технические библиотеки. -2000. - №6. - С. 113-119.

5. Баркова О.В. Онлайновые информационные ресурсы Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского: технология формирования // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 9-я Междунар. конф. «Крым 2002»: Материалы конф., 8-6 июня 2002, Судак. - М., 2002. - Т. 1. - С. 253-257.

6. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»: Проект 01.02.00.

7. Watstein S.B., Calarco P.V., Ghaphery F.S. Didital library: keywords // Reference Services Review. - 1999. - Vol. 27. - №4. - Р. 344-352.

8. Баркова О.В. Фонд електронних документів [Електрон. ресурс]. - Спосіб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua /eb/ep_inf.html. - Загол. з екрана.

9. Баркова О.В. Информационная технология формирования электронной библиотеки НБУВ // Науково-технічні бібліотеки в єдиному інформаційному просторі України: Міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2000. - С. 123-129.

10. Закон України «Про обов'язковий примірник документів» від 9 квітня 1999 року №595-XIV.

11. UNIMARC Manual: Bibliographic Format 1994 [Electronic resource] / International Federa-tion of Library Associations and Institutions. - Latest Revision: 6 April 2000. - Way of access: URL: http://www.ifla.org/VI/3/p1996-1/sec-uni.htm

12. Антопольский А.Б., Вигурский К.В. Концепция электронных библиотек [Электрон. ресурс] // Электронные библиотеки. - 1999. - Т. 2. - Вып. 2. - Способ доступа: URL: http://www.iis.ru/el-bib/1999/199902/antopol/antopol.ru.html. - Загол. с екрана.

13. Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд. - М., Книжная палата, 1991. - 271 с.

14. Стоун Дж. Динамические библиотечно-информационные системы. - М.: Мир, 1997. - 557 с.

15. Bradford S.C. Documentation. - London: Crosby Lockwood, 1948. - 156 p.

16. Кулиш О.Н. Библиотечные технологии в автоматизированной среде: вопросы безопасности // Научные и технические библиотеки. - 1998. - №2. - С. 74-80.

17. Петров В.В., Крючин А.А., Шанойло С.М., Косско И.А., Кравец В.Г. Пути решения проб-лемы долговременного хранения информации, записанной в цифровом виде // Електронні зобра-ження та візуальні мистецтва: EVA 2002 Київ: Міжнар. конф., 22-24 травня, 2002 р., Київ. - К., 2002. - С. 46-51.

18. Петров В.В., Крючин А.А., Шанойло С.М., Крючина Л.И. Компакт-диски - универ-сальное средство хранения и распространения электронных изданий // Электронные информа-ционные ресурсы: проблемы формирования, хранения, обработки, распространения, защиты и ис-пользования - 2001: ІІ Междунар. науч.-техн. конф.: Тез. докл., 28-29 ноября 2001, Киев. - К., 2002. - С. 7-8.

19. Мотылев В.М. Старение научно-технической литературы. - Л: Наука, 1986. - 160 с.

20. Столяров Ю.Н. Документный ресурс: учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М.: Изд-во «Либерия». - 2001. - 150 с.

21. Арский Ю.М., Гиляревский Р.С., Клещев Н.Т., Лаверов А.Н., Родионов И.И., Цветкова В.А. Информационное пространство новых независимых государств. - М.: ВИНИТИ, 2000. - 200 с.

22. Гиляревский Р.С., Залаев Г.С., Родионов И.И., Цветкова В.А. Современная информатика: наука, технология, деятельность. - М: ВИНИТИ, 1998. - 220 с.

23. Пьянзин К. Иерархическое хранение данных. [Электрон. ресурс] // LAN. - #04. - М.: Открытые Системы, 1999. - Способ доступа: URL: http://www.osp.ru/lan/1999/04/073.htm.

24. Карпенко А. Интеллектуальные хранилища: эволюция технологий хранения и управления информацией // CHIP. - 1999. - Май. - С. 88-90.

25. Фертман И., Попов К., Еремин С. Аппаратное обеспечение электронного технического документооборота // РС Magazin/Russian Edinion. - 2001. - №11. - С. 131-137.

26. Словарь и справочник по НИТ. Новые Информационные Термины. [Электрон. ресурс]. - Способ доступа: URL: http://stratum.pstu.ac.ru/lectures/Slovar/massivi1.htm.

27. Бритов П.А., Липчинский Е.А. Практика построения хранилищ данных: система SAS [Электрон. ресурс] // Системы управления базами данных. - М.: Открытые системы, 1998. - #04-05. - Способ доступа: URL: http://www.osp.ru/dbms/1998/04-05/04.htm. - Загол. с екрана.

28. Девятова И.А. Информационные технологии и услуги: основные направления деятельности ITS LTD // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 9-я Междунар. конф. «Крым 2002»: Материалы конф., 8-16 июня 2002 г., г. Судак. - 2002. - Т. 1. - С. 333-341.

29. Иванов С.А. Фракталы в информатике // Информационное общество, информационные ресурсы и технологии, телекоммуникации. Материалы 5-й международной конференции, 22-24 ноября 2000 г. - М.: ВИНИТИ, 2000. - С. 133-136.

30. Иванов С.А. Мировая система научной коммуникации как информационное пространство. // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотруд-ничества: 8-я Междунар. конф. «Крым 2002»: Материалы конф., 9-17 июня 2001 г. - Судак. - М., 2001. - Т. 1. - С. 1123-1127.

Размещено на Allbest.ru