Інформаційна сфера як чинник постіндустріального суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційна сфера як чинник постіндустріального суспільства

Скорих Адріана Ярославівна

Анотації

Інформаційні поля визначають структурність інформаційного простору. Рух інформації - інформаційний потік - є концентрованим накопичувачем інформації і джерелом діяльності каналів комунікації. Інформаційний простір у культурологічних концепціях сучасності не залишається осторонь трансформації комунікативної функційності, створюючи тим самим особливе середовище транскордоння, інтерактивності і мобільності, актуалізації і діяльності щодо реалізації сучасних культурологічних потоків. Накопичення обсягу інформаційного ресурсу сприяють змінам як самих напрямків культурологічних процесів, так і визначенню нових пріоритетів.

Ключові слова: культурологія, суспільство, інформаційний ресурс, комунікація, інформаційний простір, трансформація суспільства.

Скорик А.Я.

Информационная сфера как фактор постиндустриального общества

Информационные поля определяют структурность информационного пространства. Движение информации - информационный поток - является концентрированным накопителем информации и источником деятельности каналов коммуникации. Информационное пространство в культурологических концепциях современности не остается в стороне трансформации коммуникативной функциональности, создавая тем самым особую среду трансграничности, интерактивности и мобильности, актуализации и деятельности по реализации современных культурологических потоков. Накопление объема информационного ресурса способствует изменениям как самих направлений культурологических процессов, так и определению новых приоритетов.

Ключевые слова: культурология, общество, информационный ресурс, коммуникация, информационное пространство, трансформация общества.

Skoryk А.

Information field as a factor in post-industrial society

Information fields define the structural information space. The movement of information - information flow, which is a concentrated source of information and drive business communications channels. Information space in cultural conceptions of modernity doesn't remain aloof transformation of functioning of communication, thereby creating a special environment of transboundarity, interactivity and mobility, updating and implementating activities for contemporary cultural flows. Contemporary society tends to form in this area and their own resources modify (or simulate) the importance accustomed to traditional resources. Thus, the information space in this area reveals a favorable environment for the creation of competition, geopolitical relations, social transformation, the changing nature of cultural science in the environment. Accumulation of information resources contribute both to changes the areas of cultural processes and defining new priorities. Computerization and informatization change cycles in cultural areas.

Modern cultural processes largely through information and communication networks are trying to flatten somehow problematic manifestations of the globalization of society. There is a struggle for national identity, meaning vital component in the formation of mentality.

Russian political scientist Sergei Kurginyan clearly expresses remarks: "Democrats have led the authorities to the media, led by the creation of new cultural codes and the destruction of old". There is no doubt that journalism has become today a factor of cultural processes of state and the world, as demonstrated by the theoretical foundations of the science "journalism".

"Effectiveness - a special form of performance, defined as a specific part of journalism in addressing socioeconomic, commercial, cultural, etc. set of tasks and measured steps taken by the authorities and media materials". Modern journalism leveled down sharp reaction in relation to a particular event or person. Norms of social life was the effectiveness of journalism in a passionate journalistic words, the power of publicity in civil speech and thought in movement, relaxation appealing presentation of information to an individual official. Information space service allows humanism ideas to spread in cultural processes of modernity, which is especially valuable in times of globalization as a problem of conflict. Systemic crisis of spirituality and morality brings human values only to consumer perceptions.

Ignoring scientific and cultural habits of social life, individualism enrichment and spread consumerism in all casts to life under the new law in the new world. Cultural deformation resulted in the loss of traditional values. Cultural environment relies only on the isolation of the information space, more capable of unidirectionally negate the differences between the real world and design puzzle values, which have been being created for thousands of years by our ancestors.

The information environment in the field of contemporary cultural processes, which is nearly the one in the whole system of information communication, saves a factor set of traditional values, ethical moral, cultural and historical ethos. This wasn't prevented even by the processes of globalization with all following negativisms. Spiritual decay of society has led to spiritual and cultural abandoned society. Goodness, love, spirituality become commodities information product of cultural significance. Trying to keep the distinction between ethno-cultural national identity within the country programs of cultural values take priority place. This complex burden they put on their shoulders against global processes that have absorbed social institutions, ideological isolation and don't respond to the vulnerability of unprotected society on these issues. Defective non-equivalent information between central and regional mass media here has played an important role. Generally oriented human values, social orientation, distribution of samples filled with intellectual heritage just got their priorities for regional media. This will be discussed in the following articles.

The initial level of perception and thinking of modern video industry is represented informational products cultural significance, especially the game. Backed up by the business and political platform technologies and engaged political elites tolerate certain information grid failure, along with representative values of the highest quality program "Culture" on Ukrainian television and radio on numerous private information channels, coverage of state and non-state value. Modern lifestyles can deprive us from becoming more common and significant impact of the Internet. Its prerogative of freedom of choice - a tempting interpersonal communication - the fastest time to overcome, transparent rid helpful information manipulation by man. And along with the promotion of "everyday life" in art and culture, the respondent is wise to not be "all", and select high-end product and ask fullness. Finally, there is a viewer, which turns (or switches) channel, and the one who is looking for a program with the individual requirements of your consumer existence. Not "goldfish on a plate" and search options "growing goldfish. "Foolish cultural expansion has demoralizing effect on public opinion characteristic of the society with the right choice, actually for the society which is called democratic. Sidedness in these areas threatens with the appearance on the map of the world totalitarian society. Uncritical perception of information product in cultural heritage contributes to aggression, underdevelopment of emotional areas, the desire to be like everyone else, cause aggressive behavior and primitive systems of life.

Keywords: cultural, community, information resource, communication, information space, transformation of

Інформаційний простір, що народжується в рамках сучасних культурологічних теорій, має головні аспекти понятійності третинної (третьої) революції у постіндустріальному суспільстві. Маючи високо розвинені сільське господарство і промисловість, послуги технологічних рівнів у культурології сконцентрувалися на "постіндустріальному" визначенні культури у світових вчених. Теорію напрацьовували Д. Белл, Г. Кан, 3. Бжезинський, А. Тоффлер, А. Турен.

Інформаційний простір (інфосфера) - сукупність інформації, інформаційної інфраструктури, що збирають, поширюють і використовують інформацію, регулюють суспільні відносини. Інформаційна сфера є чинником постіндустріального суспільства, що значною мірою впливає на економіко-політичну і національно-безпекову діяльність країни. Інформаційні поля визначають структурність інформаційного простору. Рух інформації - інформаційний потік, що є концентрованим накопичувачем інформації і джерелом діяльності каналів комунікації.

Інформаційний простір у культурологічних концепціях сучасності не залишається осторонь трансформації комунікативної функційності, створюючи тим самим особливе середовище транскордоння, інтерактивності і мобільності, актуалізації і діяльності щодо реалізації сучасних культурологічних потоків. Сучасність суспільства схильна формувати у цьому напрямку власні ресурси і змінювати (або моделювати) значущість традиційних ресурсів. Тим самим інформаційний простір у цій царині виявляє сприятливість для створення середовища конкуренції, геополітичних відносин, трансформації суспільства, зміну характеру в самому культурологічному середовищі. Накопичення обсягу інформаційного ресурсу сприяє змінам як самих напрямків культурологічних процесів, так і визначенню нових пріоритетів. Комп'ютеризація та інформатизація змінюють цикли у культурологічних напрямках.

Сучасні культурологічні процеси значною мірою за посередництвом інформування і комунікативних мереж намагаються дещо згладити проблемність проявів глобалізації суспільства. Йде боротьба за національну ідентичність, зміст життєвих компонентів у процесах формування ментальності. культурологічний інформаційний понятійність

Російський політолог Сергій Кургінян однозначно влучно висловлює заувагу: "Демократів привели до влади засоби масової інформації, привели за рахунок створення нових культурних кодів і руйнування старих" [8, 141]. Безперечно, що журналістика стала сьогодні чинником культурологічних процесів держав і світів, про що свідчать і теоретичні засади самої науки "журналістика".

"Дієвість - це особлива форма результативності, що визначається як конкретна участь журналістики в розв'язанні соціально-економічних, господарчих, культурних тощо завдань і вимірюється сукупністю прийнятих органами влади заходів та матеріалами журналістів" [11,244]. Сучасна журналістика знівелювала гостру реакцію конкретної адресності до події чи особи. Нормою суспільного життя стала дієвість журналістики в пристрасному публіцистичному слові, в силі гласності, до громадянського слова і думки в русі, послаблення апелювання інформаційного виступу до окремого посадовця. Служіння інформаційного простору ідеям гуманізму дозволяє поширювати гуманістичні ідеї культурологічних процесів сучасності, що особливо поціновується в час глобалізації як проблеми конфліктності. Системна криза духовності і моралі виводить загальнолюдські цінності лише до споживацького їх сприйняття. Ігнорування наукових і культурологічних навиків суспільного життя, індивідуалізм збагачення і поширення споживацтва у всьому навіює на життя за новими законами у новому світі. Культурні деформації привели до втрати традиційних цінностей. Культурне середовище розраховує лише на самоізоляцію інформаційного простору, що ще здатне односпрямовано знівелювати розбіжності між конструкцією світу реального і мозаїкою ціннісних орієнтацій, що тисячоліттями створювалася нашими предками.

Інформаційне середовище у царині сучасних культурологічних процесів чи не єдине у всій системі інформаційних комунікацій зберігає чинник, сукупність традиційних цінностей, етичну мораль, культурний та історичний етнос. Цьому не завадили навіть процеси глобалізаційних впливів з усіма випливаючими негативізмами. Духовний розпад суспільства привів до духовних і культурних занедбань соціуму. Добро, любов, духовність стали предметами споживання інформаційного продукту культурологічного значення. Намагання зберегти етнокультурні розрізнення, національні ідентичності всередині країни у програмах культурологічного значення займають першочергове місце. Цю складну ношу вони поклали на свої плечі всупереч глобальним процесам, що поглинули суспільні інститути, ідеологічна замкненість і аж ніяк не животворчо реагують на вразливість незахищеного суспільства на ці аспекти. Нееквівалентність інформаційного неповноцінного між центральними та регіональними мас-медіа тут відіграла не останню роль. Загальнозорієнтовані людські цінності, соціальна орієнтація, розповсюдження інтелектуально наповнених зразків культурної спадщини отримали свою пріоритетність на регіональних засобах інформації.

Первинний рівень сприйняття і мислення сучасної відео-індустрії має в особі інфопродукту культурологічного значення особливого суперника. Підкріплені бізнесовою платформою і політичними технологіями і заангажовані політичними елітами окремі інформаційні сітки терплять фіаско поряд з репрезентативними цінностями вищого ґатунку програм "Культура" на українському телебаченні і радіо, на численних приватних інформаційних каналах, у пресі державного і недержавного значення. Сучасний стиль життя не може забрати у нас дедалі більшого поширення і значного впливу Інтернету. Його прерогатива у свободі вибору - заманлива, міжособистісне спілкування - найшвидше у подоланні часу, прозоре у нагоді позбутися інформаційного маніпулювання людиною. І поряд з пропагуванням "побутовості" у мистецтві і культурі, мудрий респондент має нагоду не бути "як всі", а вибрати і запитати продукт висококласної наповненості. Зрештою, є глядач, котрий вимикає (чи перемикає) телеканал, а є той, хто шукає програму за вимогами свого індивідуального споживацького існування. Не "золота рибка на блюдечку", а пошук варіантів "вирощування золотої рибки". Псевдокультурна експансія, деморалізуючі впливи на суспільну думку характерні для суспільства з правом вибору. Власне того суспільства, що називається демократичним. Однобокість у цих питаннях загрожує з'яві на карті світу тоталітарного суспільства. Некритичність сприйняття інформпродукту у сфері соціокультурних надбань сприяє агресії, нерозвиненості емоційної сфери, прагненням бути таким, як всі, виховувати агресивність у поведінці та примітивні комплекси у житті.

Запропонований погляд на цю проблему не сприятиме заміні традиційних культур масовою. Таке відчуження традиційних цінностей, зниження розмаїття форм духовного розвитку вже призвело до певного знеособлення. Найперше, такі одноосібні випади сприяють примітивізації сприйняття, духовним закріпаченням. Такий підхід до питання забезпечуватиме гносеологічну кризу сьогодення, сприятиме адекватно зрозуміти і відповідно відреагувати на складні реалії глобальних світових трансформацій. Накопичення історичного досвіду з його позитивними нагромадженнями підводять до задуму створення особливої концепції бачення сучасних культурологічних завдань, їх вирішення методом систематизування найкращого інформаційного досвіду. І це необхідно зробити на фоні індивіда та на фоні суспільства. Розуміння таких необхідностей сприяє сьогодні змінам світоглядної парадигми, дослідження і визначення примітивності окремих сучасних індивідів. Лише особистісне самовизначення і розвиток, ставить перед собою мету і завдання, вміння їх долати, реалізовувати результативність цих надбань сприятиме з'яві високих цивілізацій. Така модель за традицію неодмінно візьме високосвідомість, техногенні засади сучасної епохи. Заміна чи підміна понять призведуть до краху і поглиблення кризи духовної сфери, своєрідною манерою духовного кріпацтва. Закиди про гносеологічні кризи і обмеженість адекватного розуміння і реагування на світові трансформації розраховані на послаблення і втрату світоглядних парадигм. Шляхи подолання таких настроїв справа як самого суспільства, так і індивідуального напрацювання.

Хибні уявлення про суспільство вчені Франкфуртської школи стверджували причинами дещо здеформованого (викривленого) уявлення про соціум, лінькуватістю у самоусвідомленні, що підсилилися економічними негараздами [ЗО]. Принцип раціонального чинить тиск реальностям, створює автоматичність реакції на зовнішній світ. Втрата особистісності дій, відчуттів, особистісного простору не сприяє ідентифікації із суспільством. Завдання інформаційного простору - ліквідувати такі об'єктивні обумовленості пануванням життєвих коренів, ліквідувати витки відчуження за допомогою позитивного психонавантаження посередництвом позитиву емоцій.

Культурологічні концепції М. Данилевського, А. Тойнбі, О. Шпенглера, П. Сорокіна, Ю. Лотмана власне розуміли під цим поняттям певну систему поглядів, розглядали культуру як специфічний феномен чи будь-яке культурне явище (процес). Керівна ідея інформаційного простору у світлі цих сучасних культурологічних віянь полягає у конструктивності принципів вивчення артефактів культури та організації процесів їх висвітлення. Концепція вченого і дослідника соціокультурного життя Леслі Уайт (1900-1975) запропонував поняття "культурологія", що має способи оволодіння світом, процесами життя за допомогою символів. Серед виділених ним інтерпретацій цього процесу - часовий (хроноло- гічність подій), формальний (розгляд явищ культури), формальний (функціональні аспекти), формально-часовий (послідовність зміни форм). Взаємовпливи соціальної, технологічної та ідеологічної інтеграції цих підсистем культури створили енергетичну концепцію еволюції культури Л. Уайта.

Осмислення культурно-історичного процесу, функціоналістські концепції культури, що дозволяють виявити специфічні особливості кожного елемента системи, виокремлюють значну кількість досліджень. Англійський історик Джозеф Тойнбі у праці "Дослідження історії" (1934-1961 рр.) переконливо стверджує, що вічне цвітіння культури у локальних цивілізаціях (тобто суспільстві). За А. Тойнбі, цивілізації - це суспільства, а не культури. Діалогічну сутність культури, яку означив А. Тойнбі у концепції "Виклик і відповіді", характерна для ознак діяльності інформаційного діалогічного мовлення між суспільством і культурологічними процесами у ньому. Цей процес можна виділити як ще один фу- нкціоналістський, поряд з усіма попередніми численними структурними дослідженнями на цю тему.

На цій гіпотезі можна наполягати, систематизувавши погляд на культуру як на інтегровану систему з усіма пов'язаними між собою елементами. Функціональний підхід до вивчення явищ культури його автор Броніслав Малиновський, англійський етнограф, трактує як ідею з певним завданням в рамках культури як цілого. Англійський антрополог Альфред Радкліфф-Браун наголошував на поєднанні структурного, функціонального та еволюціоністського підходу до соціокультурних явищ.

Цілісним утворенням розглядали соціальні концепції культури М. Вебер, П. Сорокіна, Т. Адорно, Г. Маркузе. Соціальний феномен культури, складність ієрархічної системи - фундамент загально- соціологічних категорій. Специфічний культурний вимір властивий діяльності в будь-якій системі, особливо з регуляцією на утилітарно спрямовані цінності. Інтегрування, високий рівень дисциплін галузей соціологічного знання - сприяють поширенню, вивченню і розумінню цих засад посередництвом транспортування їх місій засобами комунікативних систем. Раціональність, що є визначально понятійним значенням діяльності людини, стає кульмінаційним у господарській діяльності і культурі.

На появу, існування і структуру соціальних груп визначальний вплив має культурний фактор, вважав Питирим Сорокін. Цей американський вчений-соціолог, росіянин за походженням виокремлював кожну культурну систему як самобутню, що функціонує посередництвом пізнання дійсності, менталітетом, уявленнями про добро і красу. Функціональні інтеграції цих складових П. Сорокін виокремлює в три типи культури: ідеаціональну, чуттєву, ідеалістичну.

Змішання цих типів можна вважати фундаментом принципу їхньої діяльності, а спосіб пізнання, на нашу думку, важливим способом поширення відомостей - інформуванням, згідно яким змінюватиметься менталітет і пріоритетні цінності людини, адже вчення про класичну модель культури визначається як ідеалістичне утворення, що поціновує високі моральні і духовні цінності.

Суспільство, як і будь-яка цілісна система, для нормального існування потребує надходження безперервного інформаційного потоку. Найбільш затребуваною сьогодні є інформація довгострокового часу, що відноситься генезису сущого, історично обґрунтована. Її екзистенціальний зміст і значення сумістили генезис (родове минуле), фази еволюції (видовище справжньої дійсності) та його майбутній напрям. Тільки множинність всіх модальностей часу спроможні перевести статистику минулого в мету передбачень, тобто звіряючи свої рухи з минулим, черпаючи в ньому впевненість у майбутньому.

Сучасне мистецтво переживає певні трансформації, складаються у певний постмодерністський культурологічний вектор: художній твір актуалізується в ракурсі його створення, з вербальності - на тілесність. Медіа має нагоду створювати у цьому розрізі нову культурологічну діяльність, намагається не наслідувати життя, а бути ним. Цим самим медіа долучаються до створення нового, ігрового типу особистості. Мистецька діяльність відчуває вплив на медіа, медіа на мистецтво. А симбіоз цих діянь стає нагодою до створення і напрацювання для життя багатьох постмодерністських ідей, формою їх кодування. Фрагментарність, авторитарність, множинність варіантів, уява фантасмагорій, метафоричність у висловлюваннях... Такі тенденційності сприяють дії масмедійного чинника у сучасній культурі тенденціями до невизначеності, безладності, випадковості. З іншої сторони - спостерігаються чітко виражені інтелектуальні прояви процесу, зацікавленість онтологічними проблемами. Постмодернізм як і постсучасність існують паралелями в єдиній площині, що дозволяє масмедійним засобам стати феноменом - явищем у феноменах сучасної культури, набутком специфічних рис і напрямків стилістики прийому. Цей особливий "культурний дух" - постмодернізм виглядає у своєму трактуванні як своєрідний концептуальний напрям постсучасності. Можливість її застосування окрім культури проявляється у соціальних, політичних, громадянських вимірах.

Модерн не завершився як історична епоха, а став нагодою для фундаментальних трансформацій. Трансцендентальний плюралізм культур, філософій, релігійних та соціальних форм різноякісно поєднується в ансамблях комунікацій, їх традиціоналізмі і інтеграціях у суспільний проект.

Сучасний медіапростір масово запропонував нам пізнати сутність феномена "масова культура". Естетичні вартості її проектів полонили масмедійний і комунікативний простір. Але власна така перенасиченість у популяризаторстві спрацювала з точністю до навпаки, зробивши "маскульту" ведмежу послугу. Наситившись більш аніж вдосталь неякісною "продукцією", людська психіка стала уявно чітко відділяти "зерно" від "полови". Антиреклама зробила свою справу.

Специфіка індустрії масового виробництва орієнтована на маніпулювання свідомістю, розумом, інтелектуальним знеціненням ідеальних затребувань. Прихований характер цих "випадів" і неоднозначність соціальних функцій цього процесу не врятують її від занепаду. Незважаючи на привабливу естетику, ілюзорність правдивості, інтригу відтворення, вона справедливо дістала термін "псевдокультури". Сурогатний її продукт замінив натуралізм класичного мистецтва. Містифіковані процеси у її концепціях раціонально і дозовано переміщено у засоби інформації - ЗМІ, що транслюють населенню поточну інформацію у ракурсах з відповідними інтересами. Індустрія формування певного іміджу і споживання соціальних благ ставить собі за мету стимулювати споживацьку свідомість, формування некритичного сприйняття культури в людині. Орієнтація на іміджеві стереотипи створює спрощеність життєвих версій. Але попри беззмістовність у парі з комунікативними інформаційними засобами вони створюють обивательський стереотип, утилітарно-розважальні морально-нерозбірливі видовища. ЗМІ несуть за собою досить спрощений підхід до погляду на мистецькі уподобання. А це, на нашу думку, є зворотньозалежним процесом: наповненість культурологічного продукту вимушено ставить ЗМІ у залежність заявками на транслювання низькопробного продукту. Отож, реальна практика не представляє масовий культурний продукт як явище оцінювання явищ сучасної культури.

Інформаційний глобалізм привів до життя індустрію культури, шоу-бізнес як обробку і споживання інформаційних процесів. Універсальність трансльованого соціального досвіду одразу відбилася на ціннісних орієнтаціях, нормі поведінки. Необхідність користуватися саме ними - зманіпульованими стандартизованими формами блага, атрибутів престижності - створили певне однорідне середовище. Використання електронних технологій поширило цей процес. Рекламні продукти стають результатом мультимедійного застосування. Інформаційне суспільство стало бранцем видовищності, а не сутності. Це перетворилося на самоціль існування.

Стереотипи сприйняття культури, пов'язані з поняттями "масової культури", пов'язані з протистоянням "масова - художня", що аж ніяк не підлягатиме ототожненню. Обов'язкова неодмінність масової культури - її комерціалізація, створення продукту "на замовлення" (хоча, не завжди любовні сонети XVIII--XIX століття створювалися за натхненням). Ця "культура" стала знаряддям перетворення сучасного соціуму на однаково мислячих і реагуючих людей. Всупереч теорії про допомогу цієї культури пережити сьогочасні тривоги і проблеми, ключовим ми вважатимемо обурення щодо стандартизації виробництва її продуктів. Вже сама назва - "масова" - наштовхує на уявність про спрощені стереотипи сприйняття і поведінки, усього естетико-художнього досвіду до тривіальності. Першість телесеріалів (мильних), різноманітних шоу покликані формувати невисоку планку запитів та інтересів, а загалом демонструють показник змін у сфері культури. Розвиненість смаку не стає першочерговим завданням, культура запитів не стосується масової чисельності глядацької аудиторії. "Заколисування" розуму і почуттів дало перші "плоди": дефіцит потреби читання, низький рівень грамотності, відученість роздумувати і взагалі працювати над собою. Словом, удосконалення людини стає третьосортним завданням. Отже, загальнодосяжний спосіб духовного споживання масової культури посередництвом пропагандистських і рекламних засобів ЗМІ притупляє ідеологічну функцію справжнього мистецтва як способу ціннісного орієнтування особистості. Ідеологічним тиском тут виступає і своєрідність "організації" вільного часу. Ілюзія вибору приховується за регламентом часу. Масова культура здатна безхребетно пристосовуватися до мінливості історичних ситуацій, вона не долає щаблі удосконалення свого інтелектуального зростання.

Ігрові культурні концепції "Infotainment" напрацьовувалися філософами і культурологами Й. Гейзінгом, X. Ортега-і-Гассетом, Ж. Сартром. Теоретична праця "Homo ludens" ("Людина, що грається") нідерландського філософа Йогана Гейзінга у 1938 році підкреслила думку про сутність ігрової діяльності людини як передумову першоджерела появи культури. Одночасно дослідник не вважає "гру" походженням культури: в даному контексті вона розглядається як вид діяльності з наповненнями певних форм та соціальних функцій. Самовиявлення людини представлене у дії вистави, представленні певної ситуативності життя, є ніби певною імпровізацією складових його частин. Дослідженню Й. Гейзінги належить думка про метафоричну гру словами, взаємозв'язок гри та мови.

Проблема розважання як феномена культури звучить у філософському романі-утопії "Гра в бісер" Германа Гессе. "Чарівна гора" (роман Томаса Манна), а також його "Доктор Фаустус" у центр естетичної гри ставить принципи іронії на тлі пошуку вирішення проблем тогочасної інтелігенції. Філософські антропології розвинув Е. Фінк в праці "Основні феноменти людського буття", виділивши працю, панування, любов, гру і смерть як предмет гри людського існування, що возвеличує її над природними дикими силами.

Сучасні культурологічні дослідження наголошують на поєднанні емоційних та психологічних елементів гри як моментах моделювання дійсності. В контексті теми комунікації цікавою видається думка про представлення значимості "гри" як засобу комунікації різних сфер життя. А це той елемент, що позбавляє обтяженості стереотипів і форм подання інформації. До певної міри запропонована концепція є існуванням свободи у людському житті. Це думка відриву від реальностей, побудова мрій і концепція нереального. Про це розмірковує Жан-Поль Сартр у працях "Екзистенціалізм і гуманізм", "Екзистенціальні теорії емоцій", "Критика діалектичного розуму". Власне його концепції ототожнюють гуманізм зі справжнім людським буттям. Його твердження є найбільш прийнятними і наближеними до сучасних застосувань цих понять у комунікативних транскрипціях: сучасне розуміння свободи, що є наслідком вибору сенсу і основ життя. Концепції Жан-Поля Сартра можна сміливо проводити з паралелями сучасних мас-медійних комунікацій у формуванні особистісності сучасної людини, яка є центром усіх довколишніх подій, надбань, цілісним надбанням цінностей і значень світу. Свідомість людини вбирає в себе ту інформативність, яка реально може бути "знята" нею з довколишнього буття. Комунікативність позбавлена "уявленнями" про образи, символи... До речі, ці поняття власне Ж.-П. Сартр назвав "самообманом" з додатком тривоги. Свобода вибору накладає на людину відповідальність за осмислення і означення світу.

Іспанський філософ X. Ортега-і-Гассет у праці "Бунт мас" визначає шляхетство та інтелектуалізм носіями культуротворчості з ігровим характером. Інтелектуальна еліта здатна протистояти буденності та здатна перебувати у пошуку. Саме цей тандем призначений врятувати культуру від утилітаризму і натовпу, а індивідуальність від нестачі спонтанності та життєвих сил.

Література

1. Адорно Т. Исследования авторитарной личности / Теодор Адорно. - М.: Серебряные нити, 2001. -416 с.

2. Андерсон Б. Уявлені спільноти: Міркування щодо походження й поширення націоналізму / Б. Андерсон; [пер. з англ. В. Морозова]. - К. : Критика, 2001.

3. Апель К.-О. Дискурс і відповідальність: проблема переходу до постконвенціональної моралі / Карл- Отто Апель; [пер. з нім. В. Купліна]. - К. : Дух і Літера, 2009. - 430 с.

4. Аристотель. Сочинения: [в 4-х томах] /Аристотель. - М. : Мысль, 1975. - Т. 1. - 550 с.

5. Гегель Г.В. Философия права / Г.В. Гегель. - М. : Мысль, 1990. - 524 с.

6. Кант И. К вечному миру / И. Кант // Сочинения: [в 6-х томах]. - М., 1966. - Т. 6. - С. 257-309.

7. Компьютерная преступность: новые возможности: [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://vwvw.cybercrime.report.ru.

8. Кургинян С. Седьмой сценарий. Часть 2 : После путча / Сергей Кургинян. - М. : Экспериментальный творческий центр, 1992.

9. Локк Д. Два трактаты о правлении /Д. Локк // Сочинения: [в 3-х томах]. - М. : Мысль, 1988. - Т. 3.-670 с.

10. Маркузе Г. Эрос и цивилизация. Одномерный человек: Исследования идеологии развитого индустриального общества / Г. Маркузе. - М. : ACT, 2003. - 526 с.

11. Михайлин I. Л. Основи журналістики: підручник / I. Л. Михайлин. - К. : Центр учбової літератури, 2011.-496 с.

12. Михайлов В.А. Особенности развития информационно-коммуникативной среды современного общества / В.А. Михайлов, С.В. Михайлов // Актуальные проблемы теории коммуникации: сборник научных трудов. - СПб: Изд-во СПб ГУ, 2004. - С. 34-52.

13. Новейшие течения и проблемы философии в ФРГ / [под ред. Григоряна Б.Т.]. - М. : Наука, 1978. - 368 с.

14. Пассмор Дж. Сто лет философии/Дж. Пассмор. - М. : Прогресс-Традиция, 1998.-496 с.

15. Петрик В.М. Сучасні технології та засоби маніпулювання свідомістю, ведення інформаційних війн і спеціальних інформаційних операцій / В.М. Петрик, О.А. Штоквиш, В. І. Полевий. - К. : Росава, 2006. - 208 с.

16. Пітерзе Я.Н. Глобалізація як гібридизація / Ян Недервеєн Пітерзе // Глобальні модерності [за ред. Майка Фезерстоуна, Скота Леша та Роланда Робертсона]. - К. : Ніка-Центр, 2013. - 399 с.

17. Победа Н.А. Социология культуры / Н.А. Победа. - Одесса: Астропринт, 1997. - 224 с.

18. Погорілий О. І. Читаючи Вебера / О. І. Погорілий // Соціологія загальноісторичні аналізи. Політика. - К. : Основи, 1998. -С. 479-496.

19. Подорога В. Выражение и смысл / В. Подорога. - М. : Ad Marginem, 1995. -432 с.

20. Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття / М.В. Попович. - К. : Сфера, 1997. - 292 с.

21. Робертсон Р. Globalization. Social Theory and Global Culture / Роланд Робертсон // Глобальні модер- ності [за ред. Майка Фезерстоуна, Скота Леша та Роланда Робертсона]. - К. : Ніка-Центр, 2013. - 399 с.

22. Розлогов К.Е. Мистецтво екрана: проблеми виразності / К.Е. Розлогов. - М., 1982.

23. Руссо Ж.-Ж. Об общевственном договоре. Трактаты / Жан-Жак Руссо. - М.: Канон-Пресс, 2000. - 544 с.

24. Силачев Д.А. Семиотика и искусство: анализ западных концепций / Д.А. Силачев. - М. : Знание, 1991.-64 с.

25. СорельЖ. Размышления о насилии / Ж. Сорель. - М. : Польза, 1907. -225 с.

26. Социальная философия Франкфуртской школы / [Фоглер, Ойзерман Т.И. и др.] ; под ред. Бессонова Б.Н., Нарского И.С., Яковлева М.В. - М. : Мысль; Прага: Свобода, 1978. - 357 с.

27. Табачковський В.Г. Людина - екзистенція - історія / В.Г. Табачковський. - К., 1996. - 80 с.

28. Томпсон Е. Народна Європа? Соціальні аспекти європейської інтеграції / Е. Томпсон // Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика: Хрестоматія з сучасної зарубіжної соціології регіонів [укл. Кононов І. Ф. ; наук. ред. Бородачов В.П., Топольськов Д.М.].-Луганськ: Альма матер - Знання, 2002. - 430 с.

29. Уолцер М. Компания критиков: социальная критика и политические пристрастия XX века / М. Уол- цер. - М. : Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999. - 360 с.

30. Фарман И.П. Социо-культурные проекты Ю. Хабармаса / И.П. Фарман. - М. : Наука, 1999. - 188 с.

31. Федякин И.А. Общественное сознание и массовая коммуникация в буржуазном обществе / И.А. Федякин. - М. : Наука, 1988. - 216 с.

32. Фрагменты ранних греческих философов. - М. : Наука, 1989. - 576 с.

33. Фромм Е. Анатомия человеческой деструктивности / Е. Фромм. - М. : ACT, 2006. - 635 с.

34. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие / Ю. Хабермас. - СПб. : Наука, 2000. - 280 с.

35. Хиггинс Р. Седьмой враг. Человеческий фактор в глобальном кризисе / Р. Хиггинс // Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. - М. : Прогресс, 1990. - С. 26-27.

36. Хоменко В.М. Цивілізація і особа: соціальні стратегії глобалізації / В.М. Хоменко. - К. : Центр гуманітарної освіти НАН України, 2001. - 165 с.

37. Хоркхаймер М. Диалектика просвещения / М. Хоркхаймер, Т.В. Адорно. - (М. : Медиум) СПб. : Юве- нта, 1997.-311 с.

38. Чуровська-Кандиба І. Вернісаж нарисів глобалізації в українському соціальному дискурсі / Ірина Чу- ровська-Кандиба // Глобальні модерності [за ред. Майка Фезерстоуна, Скота Леша та Роланда Робертсона]. - К. : Ніка-Центр, 2013. - 399 с.

39. Шацкий Е. Утопия и традиция / Е. Шацкий. - М. : Прогресс, 1990. - 456 с.

40. Ferguson М. The mythology about globalization / M. Ferguson // European Journal of Communication. - № 7.

41. Hall S. The local and the global: globalization and ethnicity / S. Hall // Culture, Globalization and the World- System [ed. A. D. King], - London : Macmillan.

References

1. Adorno T. Issledovaniya avtoritarnoy lichnosti / Teodor Adorno. - M. : Serebryanye niti, 2001. -416 s.

2. Anderson B. Uiavleni spilnoty : Mirkuvannia shchodo pokhodzhennia у poshyrennia natsionalizmu / B. Anderson ; [per. z anhl. V. Morozova], - K. : Krytyka, 2001.

3. Apel K.-O. Dyskurs і vidpovidalnist : problema perekhodu do postkonventsionalnoi morali / Karl-Otto Apel ; [per. z nim. V. Kuplina], - K. : Dukh і Litera, 2009. -430 s.

4. Aristotel'. Sochineniya : [v 4-kh tomakh] /Aristotel'. - M. : Mysl', 1975. - T. 1. - 550 s.

5. Gegel' G. V. Filosofiya prava / G. V. Gegel'. - M. : Mysl', 1990. - 524 s.

6. Kant I. К vechnomu miru /1. Kant // Sochineniya : [v 6-kh tomakh], - M., 1966. - T. 6. - S. 257-309.

7. Komp'yuternaya prestupnost' : novye vozmozhnosti : [Elektronnyy resurs], - Rezhim dostupa : http://vwvw.cybercrime.report.ru.

8. Kurginyan S. Sed'moy stsenariy. Chast' 2 : Posle putcha / Sergey Kurginyan. - M. : Eksperimental'nyy tvorcheskiy tsentr, 1992.

9. Lokk D. Dva traktaty о pravlenii ID. Lokk//Sochineniya : [v 3-kh tomakh], - M. : Mysl', 1988. -T. 3. -670 s.

10. Markuze G. Eros і tsivilizatsiya. Odnomernyy chelovek : Issledovaniya ideologii razvitogo industrial'nogo obshchestva / G. Markuze. - M. : AST, 2003. - 526 s.

11. Mykhailyn I. L. Osnovy zhurnalistyky: pidruchnyk /1. L. Mykhailyn. - K.: Tsentr uchbovoi literatury, 2011. -496 s.

12. Mikhaylov V. A. Osobennosti razvitiya informatsionno-kommunikativnoy sredy sovremennogo obshchestva / V. A. Mikhaylov, S. V. Mikhaylov // Aktual'nye problemy teorii kommunikatsii : sbornik nauchnykh trudov. - SPb : Izd-vo SPb GU, 2004. - S. 34-52.

13. Noveyshie techeniya і problemy filosofii v FRG / [pod red. Grigoryana В. T.]. - M. : Nauka, 1978. - 368 s.

14. Passmor Dzh. Sto let filosofii / Dzh. Passmor.-M. : Progress-Traditsiya, 1998.-496 s.

15. Petryk V. M. Suchasni tekhnolohii ta zasoby manipuliuvannia svidomistiu, vedennia informatsiinykh viin і spetsialnykh informatsiinykh operatsii/V. M. Petryk, O. A. Shtokvysh, V. I. Polevyi. - K. : Rosava, 2006. -208 s.

16. Piterze Ya. N. Hlobalizatsiia yak hibrydyzatsiia / Yan Nederveien Piterze // Hlobalni modernosti [za red. Maika Fezerstouna, Skota Lesha ta Rolanda Robertsona], - K. : Nika-Tsentr, 2013. - 399 s.

17. Pobeda N. A. Sotsiologiya kul'tury / N. A. Pobeda. - Odessa : Astroprint, 1997. - 224 s.

18. Pohorilyi О. I. Chytaiuchy Vebera / О. I. Pohorilyi // Sotsiolohiia zahalnoistorychni analizy. Polityka. - K. : Osnovy, 1998. - S. 479-496.

19. Podoroga V. Vyrazhenie і smysl / V. Podoroga. - M. : Ad Marginem, 1995. - 432 s.

20. Popovych M. V. Ratsionalnist і vymiry liudskoho buttia / M. V. Popovych. - K. : Sfera, 1997. - 292 s.

21. Robertson R. Globalization. Social Theory and Global Culture / Roland Robertson // Hlobalni modernosti [za red. Maika Fezerstouna, Skota Lesha ta Rolanda Robertsona], - K. : Nika-Tsentr, 2013. - 399 s.

22. Rozlohov К.Е. Mystetstvo ekrana : problemy vyraznosti / К. E. Rozlohov. - M., 1982.

23. Russo Zh.-Zh. Ob obshchevstvennom dogovore. Traktaty / Zhan-Zhak Russo. - M. : Kanon-Press, 2000. -

544 s.

24. Silachev D. A. Semiotika і iskusstvo : analiz zapadnykh kontseptsiy / D. A. Silachev. - M.: Znanie, 1991. - 64 s.

25. Sorel' Zh. Razmyshleniya о nasilii / Zh. Sorel'. - M. : Pol'za, 1907. - 225 s.

26. Sotsial'naya filosofiya Frankfurtskoy shkoly / [Fogler Ya. G., Oyzerman T. I. і dr.]; pod red. Bessonova B. N., Narskogo I. S., Yakovleva M. V. - M. : Mysl'; Praga : Svoboda, 1978. - 357 s.

27. Tabachkovskyi V. H. Liudyna - ekzystentsiia - istoriia / V. H. Tabachkovskyi. - K., 1996.-80 s.

28. Tompson E. Narodna Yevropa? Sotsialni aspekty yevropeiskoi intehratsii / E. Tompson // Hlobalizatsiia. Rehionalizatsiia. Rehionalna polityka : Khrestomatiia z suchasnoi zarubizhnoi sotsiolohii rehioniv [ukl. Kononov I. F. ; nauk. red. Borodachov V. P., Topolskov D. M.]. - Luhansk : Alma mater - Znannia, 2002. - 430 s.

29. Uoltser M. Kompaniya kritikov : sotsial'naya kritika і politicheskie pristrastiya XX veka / M. Uoltser. - M. : Ideya-Press, Dorn intellektual'noy knigi, 1999. - 360 s.

30. Farman I. P. Sotsio-kul'turnye proekty Yu. Khabarmasa /1. P. Farman. - M. : Nauka, 1999. - 188 s.

31. Fedyakin I. A. Obshchestvennoe soznanie і massovaya kommunikatsiya v burzhuaznom obshchestve /1. A. Fedyakin. - M. : Nauka, 1988. - 216 s.

32. Fragmenty rannikh grecheskikh filosofov. - M. : Nauka, 1989. - 576 s.

33. Fromm E. Anatomiya chelovecheskoy destruktivnosti / E. Fromm. - M. : AST, 2006. - 635 s.

34. Khabermas Yu. Moral'noe soznanie і kommunikativnoe deystvie/Yu. Khabermas. -SPb. : Nauka, 2000. -280 s.

35. Khiggins R. Sed'moy vrag. Chelovecheskiy faktor v global'nom krizise / R. Khiggins // Global'nye problemy і obshchechelovecheskie tsennosti. - M. : Progress, 1990. - S. 26-27.

36. Khomenko V. M. Tsyvilizatsiia і osoba : sotsialni stratehii hlobalizatsii / V. M. Khomenko. - K. : Tsentr humanitarnoi osvity NAN Ukrainy, 2001. - 165 s.

37. Khorkkhaymer M. Dialektika prosveshcheniya / M. Khorkkhaymer, T. V. Adorno. - (M. : Medium) SPb. : Yuventa, 1997.-311 s.

38. Churovska-Kandyba I. Vernisazh narysiv hlobalizatsii v ukrainskomu sotsialnomu dyskursi / Iryna Churovska-Kandyba // Hlobalni modernosti [za red. Maika Fezerstouna, Skota Lesha ta Rolanda Robertsona], - K. : Nika-Tsentr, 2013. - 399 s.

39. Shatskiy E. Utopiya і traditsiya / E. Shatskiy. - M. : Progress, 1990. - 456 s.

40. Ferguson M. The mythology about globalization / M. Ferguson // European Journal of Communication. - № 7.

41. Hall S. The local and the global : globalization and ethnicity / S. Hall // Culture, Globalization and the World- System [ed. A. D. King], - London : Macmillan.

Размещено на Allbest.ru