До проблеми нотації в Італії доби Відродження хореографічних творів для їх збереження та відтворення (перша половина XV - кінець XVI ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

До проблеми нотації в Італії доби Відродження хореографічних творів для їх збереження та відтворення (перша половина XV - кінець XVI ст.)

Щербаков Віктор Вікторович

Стаття присвячена виявленню специфіки нотації хореографічних творів епохи Відроджен-ня та є першою у добірці з чотирьох публікацій, присвячених проблемі нотації творів хореографії в Європі першої половини XV - першої половини XX ст. Період, що досліджується у першій статті, охоплює першу половину XV - кінець XVI ст. і обмежується Італією.

Аналізуються праці Доменіко да П'яченцо "Про мистецтво танцю та вміння вести танець", Гульєльмо Ебрео да Пезаро "Про практику або мистецтво танцю", Антоніо Корназано "Книга про мистецтво танцю"та ін.

Ключові слова: балет, балетмейстер, мистецтво, нотація, сценічна хореографія, танцю-вальна лексика, хореографія.

Хореографія виокремилась у мистецтво ще з античних часів, про що свідчать численні арте-факти із зображенням людей, що танцюють, та стародавні театри, тобто будівлі, що зводилися спеці-ально для виконання в них творів мистецтва, зокрема хореографічного. Важливого значення при цьому набуває нотація (лат. notatio - запис) хореографічних творів, тобто процедура запису інформа-ційних даних щодо танцювальних рухів засобами певної системи. Під термінами "нотація" митці хоре-ографії розуміють використання виключно письмових засобів збереження запису на паперових носіях чи в електронному вигляді. До нотації не включають записи, здійснені аудіовізуальними пристроями. Значна кількість театрів світу для запису і відтворення хореографічних творів користується послугами такзв. "нотатора" ("хореолога") - штатного чи запрошеного.

Сучасні наукові розвідки з історії хореографічних творів і засобів їх нотації викликають значний інтерес у вітчизняних вчених, а також дослідників далекого і ближнього зарубіжжя. Серед них: українці К. Василенко і К. Кіндер, росіяни Н. Віхрєва, Ю. Кондратенко, А. Меланьїн, К. Михайлова- Смольнякова, М.-С. Тиренко, Д. Філімонов, американці К. Гейнор і М. Еліс (молодша), англійці Ф. Вейт, С. Віндіг, Д. Епплбі, Д. Фаллоуз, В. Хілтон, італійка Б. Спарті та ін.

Автор статті знаходить власний ракурс в осмисленні мистецтва балету як визначального феноме-на епохи Ренесансу, а також у науковому обґрунтуванні існування в указаний період в Італії спроб нотації творів класичної хореографії й їх значення для подальшого розвитку хореографічного мистецтва.

Мета дослідження полягає у виявленні специфіки та значенні нотації хореографічних творів класичної хореографії в Італії Ренесансної доби для збереження та подальшого їх відтворення.

Створення і виконання сценічних танців стало метою і ціллю життя неймовірно великої кілько-сті талановитих людей. Серед них були не просто таланти, а видатні особистості і генії хореографії. Когорта постановників, балетмейстерів, виконавців створювала шедеври хореографії, які до виник-нення надійних пристроїв аудіовізуального запису рухомих об'єктів з плином часу просто втрачались.

Кожна річ матеріального світу, вироблена людством, має певний адекватний термін зберігання (наприклад, речі побутового вжитку зберігаються до часу, коли власник визнає за необхідне позбави-тись їх). Твори хореографічного мистецтва мають зберігатись і відтворюватись впродовж століть. Проте, на відміну від творів образотворчого мистецтва, які зберігають здатність візуального сприйнят-тя їх впродовж тривалого проміжку часу, хореографічні твори втрачають таку здатність у момент їх втілення на сцені і показу глядачам. Сама природа танцю є такою, що кожний танцювальний рух є по- © Щербаков В. В. 2014 хідним від попереднього руху і водночас моментом початку наступного танцювального руху. З такої беззаперечної обставини випливає єдиний висновок про те, що зберігання хореографічних творів мо-жливе тільки шляхом їх запису.

В усі часи людство шукало засоби фіксування на наявних носіях (глиняних дощечках, папіру-сах, папері, фотопапері тощо) характеру танцю, його порядку, танцювальних рухів. Бібліотеки та архі-ви Старого і Нового світу зберігають численні писемні пам'ятки (рукописні і друковані), які свідчать про спроби занотувати опис танцювальних рухів і візерунків популярних танців. Такі джерела користують-ся значною популярністю серед знавців хореографії, дослідників і шанувальників історичних танців. Вони доволі часто цитуються.

Найбільший інтерес для дослідження становлять пам'ятки, що походять з Італії, Франції та Бургундії. Адже саме в цих країнах знаходиться коріння такого соціокультурного явища, яке ми нази-ваємо сучасною європейською хореографією.

Ренесанс, зокрема перша половина XV ст., вважається першим історичним періодом, який зали-шив у спадщину писемні пам'ятки-нотації творів хореографії. Становлення італійської хореографії того ча-су пов'язано з іменем видатного майстра танцю Доменіко да П'яченцо (Domenico da Piacenza, 1390/1400-- 1464/1470 рр.), відомого також під ім'ям Доменіко да Ферара (Domenico da Ferrara). Він вважався бажаною особою у товаристві аристократів і багатіїв, користувався неабиякою повагою у суспільстві, і за свою дія-льність був посвячений у лицарі Золотої шпори. Д. П'яченцо оприлюднив кілька праць з хореографії, най- відоміша з яких "Про мистецтво танцю та вміння вести танець" ("De Arte saltandi et choreas ducendi") (Рис. 1). Праця містить початки перших теоретичних розробок щодо природи танцю та описи 23 танців з мелоді-ями. Рукопис датується близько 1425 р. і зберігається у Національній бібліотеці Парижа.

Наведена в книзі нотація танців ґрунтується на використанні мовленнєвих формул у поєднанні з детальним описом танцювальних рухів, траєкторії руху виконавців і малюнку танцю. У книзі викладе-ні настанови з танців, об'єднаних загальною назвою "Радощі та ревнощі". Праці П'яченцо вплинули на подальший розвиток хореографічного мистецтва, зокрема на його прикладний аспект - нотацію.

Рис. 1. Доменіко да П'яченцо "Про мистецтво танцю та вміння вести танець"

Найвідомішими учнями Д. П'яченцо, які продовжили пошуки у вирішенні проблеми нотації тан-ців, стали Гульєльмо Ебрео да Пезаро і Антоніо Корназано.

Гульєльмо Ебрео да Пезаро (Guglielmo Ebreo da Pesaro, близько 1420 - близько 1484 рр.), можливо, охрестився пщ ім'ям Джованні Амбросіо (Giovann Ambrosio). Він був учителем танців у Флоренції, Мілані, Не-аполі й інших містах Італії. Гульєльмо розвивав новаторські традиції свого вчителя і доступними йому засо-бами поширював у суспільстві танці як мистецтво. Наприклад, він запровадив практику, коли перед початком тривалих за часом спектаклів у якості прологу танцівники показували танцювальну пантоміму.

Гульєльмо видав посібник "Про практику або мистецтво танцю" ("De pratica seu arte tripudii", 1455 p.) (Рис. 2). У праці вперше сформульовані вимоги до танцівників, які, на думку автора, мали ма-ти правильну статуру, відчуття ритму, музичний слух. Повинні були запам'ятовувати порядок танцю і першими парами на балах показувати іншим приклад у виконанні танцювальних рухів, вести танцюю-чих за собою. Після пояснень і настанов Гульєльмо наводить вправи, якими потрібно користуватись для розвинення вправності, необхідної в мистецтві хореографії. В рукописі наголошується на визна-чальному значенні мелодії для створення танцю. Збірка містить опис 31 з тогочасних танців, з яких 17 басдансів*і 14 балло**. Опис танців, наведений у посібнику, не дає можливості без участі хореографа відтворити танцювальні рухи утому варіанті, який був поставлений автором танцю.

Існують ще кілька копій рукопису Гульєльмо. їх зберігають у Муніципальній бібліотеці Сієни, Бібліотеці герцогів Есте університету Модени, Національній центральній бібліотеці Флоренції, Лаврен- тіївській бібліотеці Медичів у Флоренції, у Публічній бібліотеці Нью-Йорка.

Іншим послідовником Д. П'яченцо, який переймався проблемою нотації, був поет і балетмейс-тер Антоніо Корназано (Antonio Cornazzano, близько 1430 - близько 1483/1484 рр.). У 1455 р. він опу-блікував "Книгу про мистецтво танцю" ("Libro dell'arte del danzare") (Рис. 3), присвятивши її десятирічній Іпполіті Марії Сфорце (дочці герцога Мілану), зокрема на честь її заручин. Оригінал твору вважається втраченим, проте в архівах Ватикану зберігається прижиттєва копія, створена у 1465 р. Копія містить опис одинадцяти танців, мелодії Доменіко П'яченцо для танців, а також пояснення та настанови щодо виконання танцювальних рухів.

Як і всі відомі тогочасні писемні пам'ятки запису танців, ця книга не містить системи нотації, яка дає змогу без участі балетмейстера відтворити описані танці.

Доба Відродження залишила нам окремі писемні пам'ятки у вигляді листів чи навіть віршів, зміст яких повідомляє про певні події, згадуючи при цьому танці. У контексті нотації ці рукописи цікаві переду-сім описами певних танців. Наприклад, віршований звіт про урочистості на честь приїзду до Флоренції в 1459 р. Папи Римського Пія II і спадкоємця міланського герцогства Галєаццо Марія Сфорца викладено на тридцяти аркушах. Цей звіт містить яскравий опис танцювальної частини свята і виглядає так:

"Почали грати сальтарелло, майстерно скомпоноване в кожній його частині.

Потім кожен дворянин, витончений і моторний, запросив заміжню даму чи молоду дівчину і по-чав танцювати, спочатку один, потім інший.

Деякі ходили по колу і стрибали, і бралися за руки, деякі покидали дам, в той час, як інші їх за-прошували, деякі виконували гарні танці з двох або трьох частин.

Дві молоді дівчини, з ввічливістю об'єднавшись, посміхаючись, й із сяючими досконалими об-личчями пройшли запросити благородного графа, усім виглядом виказуючи готовність висловити йому повагу, роблячи низький реверанс до самої землі.

Войовничий господар випростався, у свою чергу, вклонився їм, вийшов до центру зали, тан-цюючи, і в танці не зробив жодної помилки.

Танцюючи з цими дамами кожного разу, коли він проходив перед будь-яким чоловіком чи жін-кою, кожен і кожна з них піднімалися і кланялися йому..."

Не потребує особливих пояснень теза, що звіти очевидців про перебіг урочистостей не можна вважати хореографічною нотацією.

Певну нотацію хореографії чоловічих танцювальних партій зберіг рукопис "Записи Ланціолотто Річчіареллі" (між 1468/1505 рр.). "Записи" містять більш детальні, порівняно з іншими подібними, опи-си ускладнених танцювальних кроків, стрибків, віртуозних поворотів і навіть ускладнений розподіл кроків (наприклад, опис контрпасо, коли виконується три doppio впродовж двох тактів мелодії замість звичайних двох doppio). Танці у рукопису мають назви: "Квіти радощі", "Танець ревнощів", "Лев, квіти та віолончель". Стосовно нотації творів хореографії, то цьому рукопису притаманні такі самі вади, що й його попередникам.

Звернемо увагу також на ту обставину, що в італійському місті Монтефьясконе (містечко на відстані 100 км. на північ від Риму), де складались "Записи Ланціолотто Річчіареллі", не існувало на-віть правлячого клану, а відтак, не було королівського двору та придворних - основних носіїв і спожи-вачів субкультури придворних танців. Така обставина свідчить про достатньо високий рівень популярності танців балло і басдансів серед міських міщан у XV ст. і може похитнути усталений сте-реотип про їхню "обраність". Проте, як і у інших випадках, коли подібні записи знаходили у місцях, де було відсутнє коло людей, які потенційно могли бути виконавцями придворних чи бальних танців, такі знахідки могли бути випадковими. Іншими словами, передчасно робити висновок про поширеність се-ред міщан придворних танців на підставі окремих поодиноких артефактів.

Варто навести ще один рукопис - "Венеціанський рукопис" (близько 1473 р.), який складається лише з одного аркушу і містить вісімдесят чотири рядки з аматорськими записами танців та особистими нотатками молодої людини, можливо, студента чи студента-церковника (таке припущення виникло через те, що кожний запис закінчується словом "amen" замість загальноприйнятого "fine"). Рукопис містить запи-си танців з назвами: "Сучасний", "Сальтарела" (танець стрибків), "Низький танець", "Під віолончель", "Будь щасливою", "Граціозність" та інші. Як і у випадку із "Записами Ланціолотто Річчіареллі", ці аматорські запи-си вишуканих танців зроблені особою, яка не входить до числа придворної аристократії. Тому можна дійти висновку про високу ймовірність поширення та популярності серед міщан так зв. "придворних танців".

Наступна варта уваги пам'ятка - "Пергамент Стрибальді" (1517 р.). Він представляє собою пе-ргаментний сувій, на якому викладено записи порядку і танцювальних кроків двадцяти басдансів. Ру-копис містить підпис: "записано Стрибальді 27 грудня 1517 року". Серед фахівців документ також відомий, як Туринський рукопис, зокрема через те, що зберігається в міському архіві Туріна (Італія) в колекції архіву родини Біскаретті.

З огляду на авторство і застосування виключно мовленнєвих формул, зміст цього і попере-днього рукописів також неможливо вважати хореографічною нотацією.

Цікавим є й рукопис, підшитий до копії Гульєльмо, що зберігається в Публічній бібліотеці Нью- Йорка і має назву "Священик, котрий навчає своїх учнів танцювати балетто" (близько 1520/1530 рр.). Тут вміщені описи придворних танців у виконанні кількох пар, але відсутні ноти мелодій. На жаль, ав-торство цього рукопису не встановлене. Можливо, авторів було навіть три, з яких один і насправді міг бути священиком. Танці мають назви: "Життя", "Юпітер", "Зигзаги", "Не докоряй мені", "Я з тобою", "Підступність", "Світлий", "Вперше", "Королівський", "Французький", "Докази", "Заміський", "Барамаціо" та "Лукреція". Цей рукопис, як і наведені раніше, не вирішує проблеми точного відтворення танців.

Отже, здійснений аналіз середньовічних пам'яток свідчить про те, що у період першої полови-ни XV - кінця XVI ст. в Італії існувала проблема запису творів хореографії з метою їх збереження та відтворення у подальшому. В країні були відсутні загальноприйняті правила нотації, які давали б змогу зберегти і відтворити танець у первісному вигляді. Для запису творів хореографії використовувалися мовленнєві формули, які містили загальний опис ходи і рухів танцюристів, проте не давали змоги од-нозначно встановити характеристики танцювальних рухів та їхню композицію. Проте діяльність про-фесіоналів, які здійснювали спроби запису творів хореографії, безумовно, вплинула на появу та розвиток хореографічної нотації у майбутньому.

Примітки

*Басданси (італ. Basses danses - низький танець) - узагальнена назва найпопулярніших у Середньовічній Європі придворних танців, що нагадували прогулянку парами, які здійснювали танцювальні рухи урочисто, витонче-ним повільним ковзанням без стрибків, використовуючи присідання та підйоми у комбінації музичних розмірів 6/4 та 3/2. Зазвичай Басданси мали чотири основних кроки: одинарний (Singl), подвійний (Double), бранль (Вгапіе) і де-марш (Desmarche) та один додатковий елемент: онер (Honenr), інша назва - реверанс (Reverence). Супроводом басдансів слугували повільні мелодії, а також популярні на той час пісні, що дозволяло називати танець за словами першого рядка: "Моя кохана", "Місяцю мій", "Радість", "Квіти краси". Басданси були популярні як у середовищі арис-тократів, так і в салонах багатіїв. Музичні мелодії для басдансів на відкритому просторі виконувались свиріллю та барабаном, у приміщеннях - флейтою, лютнею, віолою, арфою або співом тих, хто танцював. Обов'язковою рисою басдансів є відсутність стрибків. Аристократи називали басданс королем танців. Зберігаючи загальні риси променадного танцю, басданси у різних країнах мали деякі відмінності. Зокрема, басданси у Франції мали жорстко визначе-ний порядок черговості рухів, танцювалися парами у колоні, не були обтяжені складним візерунком. Італійські басданси виконувались декількома парами, мали іноді складний малюнок танцю і ускладнені танцювальні рухи.

**Балло (лат. Ьаііо - танець). Саме це слово дало назву іншим популярним суспільним явищам, зокрема балам, балету. Спочатку під балло розуміли народні танці, згодом, у Середньовічній Європі, цим терміном позна-чався різновид придворного, бального танцю. Вмінню балло навчали фахівці цієї справи, які самі й створювали такі танці для урочистостей на замовлення. Іменували таких фахівців - вчитель танцю (Professor di balare). У до-сліджуваний період до слова Ваііо додалось слово Figurato, тобто - образно, виразно. хореографічний твір відродження нотація

Література

1. Аристотель. Об искусстве поэзии / Аристотель. - М., 1957.

2. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие / Р. Арнхейм. - М., 1974.

3. Балет. Танец. Хореография. Краткий словарь танцевальных терминов и понятий / сост. Н. А. Алек-сандрова. - СПб. : Изд-во "Лань"; Изд-во "Планета музыки", 2008.

4. Балет. Энциклопедия / гл. ред. Ю. Н. Григорович. - М. : Сов. энциклопедия, 1981.-623 с.

5. Карп П. М. Балет и драма / П. М. Карп. - Ленинград : Искусство, 1980. - 246 с.

6. Ваганова А. Я. Основы классического танца : [учебник ; 5-е изд.] / А. Я. Ваганова. - Ленинград : Ис-кусство, 1980. - 191 с.

7. Ванслов В. В. Что такое искусство / В. В. Ванслов. - М. : Изобразительное Искусство, 1988.

8. Виолле-ле-Дюк Э. Э. Жизнь и развлечение в средние века / Э. Э. Виолле-ле-Дюк. - СПб : Евразия,

2003.

9. Вихрева Н. А. Сохранение и реконструкция авторской хореографии (методы фиксации и расшифро-вки) : дис. ... канд. искусствоведения : 17.00.01 / Н. А. Вихрева ; Российская академия театрального искусства (ГИТИС); Московская государственная академия танца. - М., 2008. -269 с.

10. Вихрева Н. A. Labanotation / Н. А. Вихрева. - М. : Голос-Пресс, 2006. - 186 с.

11. Вихрева Н. А. Методические принципы записи уроков классического танца / Н. А. Вихрева // Уроки классического танца / ред. П. А. Пестов. - М. : Вся Россия, 1999. - С. 19-20.

12. Волынский А. Л. Статьи о балете / А. Л. Волынский / сост. Г. Н. Добровольская. - СПб. : Гиперон, 2002. - 400 с.

13. Вспомогательный фотословарь терминов классического танца / Н. А. Вихрева // Уроки классического танца / ред. П. А. Пестов. - М. : Вся Россия, 1999. - С.21-49.

14. Запись танца. Элементарные основы записи движений по системе Рудольфа Лабана / Н. А. Вихре-ва. Labanotation. - М. : Голос-Пресс, 2006. - С. 7-186.

15. Кондратенко Ю. А. Язык сценического танца : видовая специфика и морфология. - Саранск : Изд-во Мордовского ун-та, 2009. - 136 с.

16. Меланьин А. А. Методы и анализы танцевального движения : автореф. дис. на соискание учен, сте-пени канд искусствоведения : / А. А. Меланьин. -М., 2010.

17. Михайлова-Смольнякова К. С. Неповні, маловідомі та перекладні першоджерела з європейських танців XV століття [Електронний ресурс] / К. С. Михайлова-Смольнякова.

18. Михневич В. Пляски на Руси в хороводе, на балу и в балете / В. Михневич // Исторические эпизоды русской жизни. - Т. 2. - СПб., 1882.

19. Фокин М. М. Против течения : воспоминания балетмейстера, сценарии и замыслы балетов, статьи, интервью, письма : [2-е изд., доп. и испр.] / М. М. Фокин. - Ленинград : Искусство, 1981. - 510 с.

20. Худеков С. Н. История танцев / С. Н. Худеков. - СПб. : Типография "Петербургская газета", 1913-- 1915 гг. -Т. 1-3.

21. Cornazano A. Libro dell'arte del danzare (1455) : [transl. by Madeleie Inglehearn and Peggy Forsyth] / Antonio Cornazano // The Book on the Art of Dancing. - London : Dance Books Ltd, 1981.

22. Ebreo G. Guglielmi Hebraei pisauriensis de pratica seu arte tripudii vulgare opusculum (1463) / Guglielmo Ebreo / Ms. by the amanuensis Paganus Raudensis. - Paris, Bibliotheque Nationale (fonds it. 973). unpublished.

23. Ebreo G. . Untitled (c. 1460) / Guglielmo Ebreo / Ms. in Foligno, Seminario Vescovile, Biblioteca L. Jacobilli (MS DI 42). Published (as a nuptial offering to the couple Renier-Campostrini) by Michele Faloci-Pulignani. Otto bassdanze di M. Guglielmo de Pesaro e de M. Domenico da Ferrara (Foligno: 1887).

24. Ebreo G. De praticha seu arte tripudii vulgare opsculum, Ghuglielmi hebrei Pisauriensis / Guglielmo Ebreo / Ms. in Florence, Biblioteca Nazionale Centrale (Codex Magliabecchiana-Strozziano XIX, 9, Nr. 88). Published by Francesco Zambrini. Trattato dell'arte del ballo di Guglielmo Ebreo, pesarese (Bologna: 1873). Reprinted by Forni (Bologna: 1968).

25. Ebreo G. Trattato della danza composto da Maestro Guglielmo ed in parte cavato dell'opera di Maestro Domenico, Cavagliere Piacentino (nd) / Guglielmo Ebreo / Ms. in Siena, Biblioteca Comunale (Codex V. 29). Published, with omission of passages agreeing with Zambrini (above) and Roncaglia (below) versions, by Curzio Mazzi. "Una sconosciuta compilazione di un libro quattrocentistico di balli." La Bibliofilia. Florence: Anno 16 (1915), pp.185-209.

26. Ebreo G. Title page absent. Ms. in Modena / Guglielmo Ebreo / Biblioteca Estense (Ital. 82, aJ9.4. (formerly VII.A.82)). Published by Giovanni Messori Roncaglia. Della virtue et arte del danzare... (Modena: 1885).

27. Ebreo G. (G. Ambrosio). Domini lohannis Ambrosii Pisauriensis de Practica seu arte Tripudii Vulgare Opusculum / Guglielmo Ebreo / Ms. in Paris, Bibliotheque Nationale (fonds it. 476). Unpublished.

28. Ebreo G. Guglielmus ebreis pisauriensis de pracha seu arte tripudi vorghare opusculum / Guglielmo Ebreo / Ms. (dated 6 December 1510 (or possibly 1540)) in Florence, Biblioteca Medicea-Laurenziana (Codex Antinori A 13). Unpublished.

29. Guglielmo Ebreo. Guglielmi ebrei pisaurienses de pracha seu arte tripudi vulghare opuschulam feliciter incipit senper chongratia sia di dio senper. Ms. (originally owned by Giorgio del Giudeo (c. 1470), donated by Walter Toscanini) in New York, Public Library, Dance Collection (Cia Fornaroli Coll. (S) *MGZMB-Res. 72-254). Unpublished.

30. Ebreo G. Untitled. Ms. fragment in Florence / Guglielmo Ebreo / Biblioteca Nazionale Centrale (Fondo Palatino 1021, ff. 105r-106v.). Unpublished.

31. Torino Ms. Untitled single sheet (dated 27 december 1517) in Torino, Archivi Biscaretti (Mazzo 4, No. 14) / Published by P. Meyer. "Role de chansons a danser du XVI siecle".- Romania. - Paris. Vol. 23 (1894), pp. 156-60.

References

1. Aristotel'. Ob iskusstve poezii / Aristotel'. - M., 1957.

2. Arnkheym R. Iskusstvo і vizual'noe vospriyatie / R. Arnkheym. - M., 1974.

3. Balet. Tanets. Khoreografiya. Kratkiy slovar' tantseval'nykh terminov і ponyatiy / sost. N. A. Aleksandrova. - SPb. : Izd-vo "Lan"'; Izd-vo "Planeta muzyki", 2008.

4. Balet. Entsiklopediya / gl. red. Yu. N. Grigorovich. - M. : Sov. entsiklopediya, 1981. - 623 s.

5. Karp P. M. Balet і drama / P. M. Karp. - Leningrad : Iskusstvo, 1980. -246 s.

6. Vaganova A. Ya. Osnovy klassicheskogo tantsa : [uchebnik ; 5-е izd.] / A. Ya. Vaganova. - Leningrad : Iskusstvo, 1980. - 191 s.

7. Vanslov V. V. Chtotakoe iskusstvo/V. V. Vanslov. - M. : Izobrazitel'noe Iskusstvo, 1988.

8. Violle-le-Dyuk E. E. Zhizn' і razvlechenie v srednie veka / E. E. Violle-le-Dyuk. - SPb : Evraziya, 2003.

9. Vikhreva N. A. Sokhranenie і rekonstruktsiya avtorskoy khoreografii (metody fiksatsii і rasshifrovki) : dis. ... kand. iskusstvovedeniya : 17.00.01 / N. A. Vikhreva ; Rossiyskaya akademiya teatral'nogo iskusstva (GITIS) ; Moskovskaya gosudarstvennaya akademiya tantsa. - M., 2008. - 269 s.

10. Vikhreva N. A. Labanotation / N. A. Vikhreva. - M. : Golos-Press, 2006. - 186 s.

11. Vikhreva N. A. Metodicheskie printsipy zapisi urokov klassicheskogo tantsa / N. A. Vikhreva // Uroki klassicheskogo tantsa / red. P. A. Pestov. - M. : Vsya Rossiya, 1999. - S. 19-20.

12. Volynskiy A. L. Stat'i о balete/A. L. Volynskiy / sost. G. N. Dobrovol'skaya. - SPb. : Giperon, 2002. -400 s.

13. Vspomogatel'nyy fotoslovar' terminov klassicheskogo tantsa / N. A. Vikhreva // Uroki klassicheskogo tantsa / red. P. A. Pestov. - M. : Vsya Rossiya, 1999. - S.21-49.

14. Zapis' tantsa. Elementarnye osnovy zapisi dvizheniy po sisteme Rudol'fa Labana / N. A. Vikhreva. Labanotation. - M. : Golos-Press, 2006. - S. 7-186.

15. Kondratenko Yu. A. Yazyk stsenicheskogo tantsa : vidovaya spetsifika і morfologiya. - Saransk : Izd-vo Mordovskogo un-ta, 2009. - 136 s.

16. Melan'in A. A. Metody і analizy tantseval'nogo dvizheniya : avtoref. dis. na soiskanie uchen. stepeni kand iskusstvovedeniya : / A. A. Melan'in. - M., 2010.

17. Mykhailova-Smolniakova K. S. Nepovni, malovidomi ta perekladni pershodzherela z yevropeiskykh tantsiv XV stolittia [Elektronnyi resurs]/ K. S. Mykhailova-Smolniakova.

18. Mikhnevich V. Plyaski na Rusi v khorovode, na balu і v balete / V. Mikhnevich // Istoricheskie epizody russkoy zhizni. -T. 2. - SPb., 1882.

19. Fokin M. M. Protiv techeniya : vospominaniya baletmeystera, stsenarii і zamysly baletov, stat'i, interv'yu, pis'ma : [2-е izd., dop. і ispr.] / M. M. Fokin. - Leningrad : Iskusstvo, 1981. - 510 s.

20. KhudekovS. N. Istoriya tantsev/S. N. Khudekov. - SPb. : Tipografiya "Peterburgskaya gazeta", 1913-1915 gg.-T. 1-3.

21. Cornazano A. Libro dell'arte del danzare (1455) : [transl. by Madeleie Inglehearn and Peggy Forsyth] / Antonio Cornazano // The Book on the Art of Dancing. - London : Dance Books Ltd, 1981.

22. Ebreo G. Guglielmi Hebraei pisauriensis de pratica seu arte tripudii vulgare opusculum (1463) / Guglielmo Ebreo / Ms. by the amanuensis Paganus Raudensis. - Paris, Bibliotheque Nationale (fonds it. 973). unpublished.

23. Ebreo G. . Untitled (c. 1460) / Guglielmo Ebreo / Ms. in Foligno, Seminario Vescovile, Biblioteca L. Jacobilli (MS Dl 42). Published (as a nuptial offering to the couple Renier-Campostrini) by Michele Faloci-Pulignani. Otto bassdanze di M. Guglielmo de Pesaro e de M. Domenico da Ferrara (Foligno: 1887).

24. Ebreo G. De praticha seu arte tripudii vulgare opsculum, Ghuglielmi hebrei Pisauriensis / Guglielmo Ebreo / Ms. in Florence, Biblioteca Nazionale Centrale (Codex Magliabecchiana-Strozziano XIX, 9, Nr. 88). Published by Francesco Zambrini. Trattato dell'arte del ballo di Guglielmo Ebreo, pesarese (Bologna: 1873). Reprinted by Forni (Bologna: 1968).

25. Ebreo G. Trattato della danza composto da Maestro Guglielmo ed in parte cavato dell'opera di Maestro Domenico, Cavagliere Piacentino (nd) / Guglielmo Ebreo / Ms. in Siena, Biblioteca Comunale (Codex V. 29). Published, with omission of passages agreeing with Zambrini (above) and Roncaglia (below) versions, by Curzio Mazzi. "Una sconosciuta compilazione di un libro quattrocentistico di balli." La Bibliofilia. Florence: Anno 16 (1915), pp. 185-209.

26. Ebreo G. Title page absent. Ms. in Modena / Guglielmo Ebreo / Biblioteca Estense (Ital. 82, aJ9.4. (formerly VII.A.82)). Published by Giovanni Messori Roncaglia. Della virtue et arte del danzare... (Modena: 1885).

27. Ebreo G. (G. Ambrosio). Domini lohannis Ambrosii Pisauriensis de Practica seu arte Tripudii Vulgare Opusculum / Guglielmo Ebreo / Ms. in Paris, Bibliotheque Nationale (fonds it. 476). Unpublished.

28. Ebreo G. Guglielmus ebreis pisauriensis de pracha seu arte tripudi vorghare opusculum / Guglielmo Ebreo / Ms. (dated 6 December 1510 (or possibly 1540)) in Florence, Biblioteca Medicea-Laurenziana (Codex Antinori A 13). Unpublished.

29. Guglielmo Ebreo. Guglielmi ebrei pisaurienses de pracha seu arte tripudi vulghare opuschulam feliciter incipit senper chongratia sia di dio senper. Ms. (originally owned by Giorgio del Giudeo (c. 1470), donated by Walter Toscanini) in New York, Public Library, Dance Collection (Cia Fornaroli Coll. (S) *MGZMB-Res. 72-254). Unpublished.

30. Ebreo G. Untitled. Ms. fragment in Florence / Guglielmo Ebreo / Biblioteca Nazionale Centrale (Fondo Palatino 1021, ff. 105r-106v.). Unpublished.

31. Torino Ms. Untitled single sheet (dated 27 december 1517) in Torino, Archivi Biscaretti (Mazzo 4, No. 14) / Published by P. Meyer. "Role de chansons a danser du XVI siecle".- Romania. - Paris. Vol. 23 (1894), pp. 156-60.

Размещено на Allbest.ru