Становлення творчої особистості Золтана Шолтеса в контексті культурно-мистецького процесу Закарпаття першої половини ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

становлення творчої особистості золтана шолтеса в контексті культурно-мистецького процесу Закарпаття першої половини хх століття

Віктор Штець

Віктор Штець. Становлення творчої особистості Золтана Шолтеса в контексті культурно-мистецького процесу Закарпаття першої половини ХХ ст.

Анотація. Стаття присвячена творчій поставі Золтана Шолтеса -- одного з найпомітніших представників закарпатської школи живопису. Незважаючи на суттєвий внесок у З. Шолтеса у розвиток образотворчого мистецтва Закарпаття, його ім'я не часто фігурує у сучасних мистецтвознавчих розвідках, відтак, чимало питань, пов'язаних з його творчістю залишається нерозкритими. Для розгляду автором обрано період становлення З. Шолтеса як художника, зважаючи як на суто біографічні моменти, так і на зміст його творчості, в контексті складних суспільно-політичних та культурно-мистецьких подій на Закарпатті першої половини ХХ ст. В дослідженні окреслюються також засади педагогічної, організаційної та мистецької діяльності видатних майстрів закарпатської школи живопису А. Ерделі та Й. Бокшая у контексті їх впливу як на становлення самої школи, так і на формування стратегії творчого мислення Золтана Шолтеса.

Ключові слова: Закарпаття, закарпатська школа живопису, художник, творчість, вплив, художня мова, творчий метод.

Виктор Штець. Становление творческой личности Золтана Шолтеса в контексте культурно-художественного процесса Закарпатья первой половины ХХ в. Аннотация. Статья посвящена творческой личности Золтана Шолтеса -- одного из наиболее заметных представителей закарпатской школы живописи. Несмотря на существенный вклад З. Шолтеса в развитие изобразительного искусства Закарпатья, его имя не часто фигурирует в современных искусствоведческих исследованиях, поэтому, много вопросов, связанных с его творчеством остаются нераскрытыми. Для исследования автор избрал период становления З. Шолтеса как художника, останавливаясь как на сугубо биографических моментах, так на аспектах творчества, в контексте сложных общественно-политических и культурных событий на Закарпатье первой половины ХХ в. Рассмотрены также основы педагогической, организационной и творческой деятельности великих мастеров закарпатской школы живописи А. Эрдели и И. Бокшая в контексте их влияния как на становление самой школы, так и на формирование творческой личности Золтана Шолтеса. Также анализируются особенности художественного языка З. Шолтеса, акцентируются основные черты его творческого метода.

Ключевые слова: Закарпатье, закарпатская школа живописи, художник, творчество, влияние, художественный язык, творческий метод.

Victor Shtets. Cultural and art processes in Transcarpathia of the first half of XX century and the development of the creative personality of Zoltan Sholtes Summary. The article is devoted to the creative person of Zoltan Sholtes -- one of the most prominent representatives of Transcarpathian school of painting. Despite a substantial contribution of artist to the development of Transcarpathia fine art, his name rarely appears in contemporary art history studies, therefore, many issues related to his works and person remains unsolved. The period ofthe formation of Zoltan Sholtes creative personality in the context of social, political and cultural events in Transcarpathia in the first half of the twentieth century is the main theme of research. The principles of pedagogical, organizational and creative activity of prominent artists A. Erdelyi and J. Bokshay in the context of their impact on the formation of the school and the formation of creative personality of Zoltan Sholtes are reviewed. Also the features of artistic language of Z. Sholtes and the main features of his creative method are analyzed.

Keywords: Transcarpathia, Transcarpathian school of painting, artist, creativity, impact, artistic language, creative method.

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Сьогодні, враховуючи зростання міжнародного авторитету української художньої культури, актуальним для мистецтвознавства залишається поглиблення наукових моделей розгляду важливих мистецьких явищ, зокрема, вивчення творчих досвідів провідних мистецьких персоналій. Важливим моментом таких досліджень є пошук фундаментальних чинників становлення митця, зважаючи як на суто біографічні моменти, освітньо-світоглядну базу, вплив вчителів та сучасників, так і в контексті загального історико-культурного тла, на якому формувалась та чи інша творча особистість. Золтан Шолтес -- представник закарпатської школи живопису -- самобутнього явища на тлі української образотворчості. Феномен останньої варто дослідити в контексті актуальних на той час проблем образотворчої культури Закарпаття, а також з'ясувати їх вплив на становлення творчої постави З. Шолтеса, на формування його індивідуальної мистецької концепції та творчого методу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

шолтес образотворчий мистецтво творчий

Ім'я Золтана Шолтеса, що незмінно фігурує в контексті розвідок присвячених закарпатській школі живопису, на перший погляд, отримало достойну наукову інтерпретацію у сучасному мистецтвознавстві. Водночас, аналіз цілого корпусу публікацій по темі, зокрема праць А. Ізворина, Г Островського, Л. Владича, Л. Попової, Л. Біксей, І. Небесника засвідчує наявність лакун у розкритті естетично-змістової програми художника, висвітленні мистецької вартості та своєрідності його робіт. Останніми роками вийшло друком чимало видань, присвячених окремим іменам закарпатської школи, зокрема, Адальберту Ерделі (у 2007 р.), Федору Манайлу (у 2010 р.), Антону Кашшаю (у 2011 р.), Ернесту Контратовичу (у 2008 р.), Андрію Коцці (у 2011 р.) та іншим. У 2009 р. був виданий альбом «Золтан Шолтес» (упорядник В. Штець) [1]. У альбомі зібрано максимально повний каталог творів художника, подано деякі біографічні дані та мистецтвознавчі характеристики творів митця. Короткі розвідки про З. Шолтеса спорадично з'являються у каталогах, що супроводжують персональні покази художника (передмови Ю. Сташка [2], А. Шпакова [3], І.Чуліпи [4], Л. Філіпа [5]).

Водночас, у даних публікаціях увага частіше зосереджена на біографічних даних митця та декларуванні З. Шолтеса як представника закарпатської школи живопису, відтак, такі важливі питання, як художня освіта, спадковість традицій та формування власного творчого методу залишаються нерозкритими. Загальні питання культурно-мистецьких процесів на Закарпатті піднімаються у публікаціях Л. Попової, В. Задорожного М. Вегеша, М. Токара, І. Небесника, Б. Ворона, П. Балли [6; 7; 8; 9].

Метою статті є розкриття основних чинників, що мали вплив на становлення творчої постави Золтана Шолтеса у контексті культурно-мистецького життя Закарпаття перших чотирьох десятиліть ХХ ст.

Викладення основного матеріалу дослідження

Золтан Шолтес (1909-- 1990) -- один із найпомітніших представників закарпатської школи живопису. Це митець із власним розумінням натури, матеріалу та техніки, оригінальним поетичним баченням світу, насиченим яскравими прикметами національної своєрідності, багатством етнокультури Карпат, побутом та світоглядними пріоритетами земляків. Творчий та життєвий шлях митця невід'ємні від складної, багато в чому драматичної долі закарпатського краю, що лише протягом ХХ ст. входив до складу шести європейських держав [1, с. 44]. У цій історичній круговерті подій, часто несприятливих для «спокійного» плину життя, проте гартуючих дух та розум, сформувався та зміцнів талант молодого митця. Народився З. Шолтес в с. Перекопа тодішньої Австро-Угорщини (нині Словаччина) 1909 р. у сім'ї вчителя та здобув хорошу, як на той час, підготовку навчаючись, спершу, в Ужгородській реальній гімназії (де викладав Й. Бокшай), Ужгородській греко-католицькій духовній семінарії (1929-1933), приватній Публічній школі малювання. Остання давала обдарованій молоді, фактично, повну академічну мистецьку підготовку та вводила у світ європейських тенденцій малярства. Період навчання у семінарії та школі малювання був вирішальним для майбутнього З. Шолтеса. Опановуючи релігійні постулати на шляху до священницької діяльності, й, паралельно здобуваючи мистецький фах, творчо контактуючи з однодумцями та організовуючи перші персональні покази, митець перебував у епіцентрі масштабних соціально-політичних та культурних подій. Після розпаду Австро-Угорщини, внаслідок поразки у Першій світовій війні, Закарпаття було виділене в окремий край «Підкарпатська Русь» та увійшло до складу Чехословацької республіки (1919 р.), набувши статусу автономії у 1938 р. Це двадцятиріччя було дуже плідним для культурного і освітнього процесу Закарпаття. Конституція Чехословаччини 1920 р. проголошувала, що всі народи країни рівноправні у політичному, соціальному і культурному житті, відтак, створились якісно нові умови для всебічного розвитку краю. Саме тоді почалася епоха так званого «закарпатського національного відродження» у багатьох сферах життя: розширювались і будувались школи, організовувалось виробництво промислових товарів, розвивалась транспортна інфраструктура, підтримувались народні місцеві промисли.

В майстерні. Ужгород. 1932. З приватного архіву Степана Шолтеса

Сприятливими стали умови для розвитку гуманітарних наук, особливо історії і мовознавства; активізації літературного та театрального життя; становлення професійного музичного та образотворчого мистецтва [7, с. 127-138]. Відносна лояльність уряду Чехословаччини сприяла виникненню на території краю нового державного утворення -- Карпатської України. її уряд на чолі з президентом Августином Волошиним спрямовував свої зусилля на те, щоб перетворити Карпатську Україну на самостійну державу. Узгоджуючи почування краян із загальними суспільними тенденціями напередодні війни, у 1938 р. у церкві с. Волосянка о. Августин Волошин та, тоді вже молодий священник, о. Шолтес освячують жовто-блакитний прапор. Невдовзі після цього З. Шолтеса було заарештовано чеською поліцією. За сфабрикованою справою про підтримку січовиків, він два місяці провів у в'язниці. Ці окремі епізоди з життя молодого священника та художника засвідчують небайду- жість Золтана Шолтеса до майбутнього свого краю, його історичної долі та політичного статусу. Воєнно-політичні дії фашистської Німеччини в Європі спричинили до розчленування Чехословаччини у 1939 р., внаслідок чого Карпатська Україна припинила своє існування, проте, історичний епізод утворення цього політичного об'єднання допоміг жителям Закарпаття остаточно усвідомити себе невід'ємною частиною української нації. Загалом, воєнні лихоліття та політичні поневіряння краю у першій половині ХХ ст. у сукупності з трансформацію суспільної та національної свідомості краян сприяли утвердженню самоідентифікації закарпатців від «чітко не окресленого русина до українця» [7, с. 127].

На пленері. Зліва направо: А. Ерделі, М. Розенберг, А. Коцка, К. Кравченко, З. Шолтес, Й. Бокшай Закарпаття. Початок 1940-х З приватного архіву Степана Шолтеса

Богослужіння на горі Бескиді. Ліворуч -- о. Шолтес 1938. З приватного архіву Степана Шолтеса

Одним із проявів національного і культурного відродження краю у міжвоєнний період стало прагнення до самоорганізації місцевих художніх сил та їх виходу на професійний рівень. Випускники Угорського королівського художнього інституту Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай прагнули стати виразниками самобутнього національного колориту Закарпаття, а не рухатися у фарватері Відня, Будапешта чи Праги [9]. їх творча, педагогічна та організаційна робота сприяли становленню у 1920-1930-х регіональної школи живопису та упевненого входження її мистецького надбання в український та загальноєвропейський культурний контекст ХХ ст. Сьогодні закарпатська художня школа -- це унікальне повновартісне явище на загальному тлі української національної образотворчості. її мистецькі засади, закладені кількома поколіннями талановитих художників, визначаються тяжінням до життєдайних джерел народного мистецтва, самобутньої етнокультури Карпат, відкритістю до інноваційних пошуків та осягів європейського живопису.

Отже, стартом для всебічного розвитку образотворчого мистецтва закарпатського краю стала багатовекторна діяльність вже згаданих А. Ерделі та Й. Бокшая. Працюючи в освітніх закладах Ужгорода та Мукачева, вони активно втілювали ідею створення передової школи в регіоні, позбавленої вторинності та провінціалізму.

Вони організовували персональні та колективні виставки (у тому числі і з художниками старшого покоління), створювали мистецькі об'єднання, виїздили за кордон для вдосконалення фаху та знайомства з сучасними тенденціями європейського мистецтва. Проте найважливішою стала їх педагогічна діяльність. Викладаючи в Ужгородській реальній гімназії та Ужгородській вчительській семінарії відповідно, Й. Бокшай та А. Ерделі залучали талановитих учнів у позаурочний час до додаткових занять з художніх дисциплін. Такі, здавалося б, буденні дії насправді стали вирішальними з точки зору художньої освіти регіону, адже серед студентів виявились такі визнані у майбутньому художники як Андрій Коцка, Андрій Добош, Ернест Кон- тратович, Адальберт Борецький, Золтан Шолтес. Позитивний досвід таких студій сприяв створенню у 1927 р. в Ужгороді А. Ерделі та Й. Бокшаєм приватної суботньо-недільної Публічної школи рисунку, що забезпечила академічну освіту талановитій молоді. Програма з рисунку та живопису передбачала роботу з гіпсами, натюрмортом, оголеною натурою, пейзажем. Викладався також курс пластичної анатомії, перспективи та історії мистецтва [8, с. 28]. Тут, паралельно із загальноосвітньою підготовкою в учительській семінарії або гімназії, студенти отримували освіту близьку за навчальним планом до художньої академії чи спеціального мистецького навчального закладу. Важливою була і особиста мистецько-світоглядна позиція вчителів. Йосип Бокшай активно залучав студентів до вивчення спадщини класиків світового мистецтва (таких як Рембрандт, Дж. Баттіста Тьєполо, Дюрер) та робив акцент на основах академічної підготовки, формуючи в студентів розуміння прекрасного, уміння порівнювати та аналізувати, критично мислити. З тенденціями сучасного європейського мистецтва знайомив учнів Адальберт Ерделі. Загальним же було захоплення та використання тих скарбів, якими наділені мешканці підкарпатського краю: мальовнича природа, народне мистецтво у всіх його жанрах, дерев'яна архітектура, а також своєрідний устрій життя верховинців, їхні фольклор та міфологія [10, с. 70]. Ці сфери стали визначальними у живопису закарпатців: тематика і принципи народного мистецтва знаходять відгук у творчості А. Коцки, Ф. Манайла, Е. Контратовича; краса карпатських панорам стала постійною темою для А. Кашшая, О. Грабовського, Г Глюка, Е. Контратовича, З. Шолтеса. Такий синтез традицій та новаторства у школі став плідним ґрунтом для майбутніх художників, які пізнаючи багатогранність мистецького фаху, обирали кожен свій шлях у мистецтві.

Гармонійне світовідчуття З. Шолтеса дозволило йому стати на власний мистецький шлях не відмовляючись від душпастирської діяльності. Будучи рукоположеним у сан священника у 1933 р. та виконуючи душпастирські обов'язки в с. Ужку, а згодом в м. Севлюші (сьогодні Виноградів) та в с. Туриці, о. Шолтес залишається активним учасником художнього процесу. Він самовіддано працює у галузі живопису, рівно ж, як не припиняє творчого діалогу з побратимами по мистецькому цеху, приймаючи в себе в парохії Й. Бокшая, А. Коцку, Е. Контратовича, Ш. Петкі. Тут же художники, продовжуючи ідеї барбізонців та представників Надьбаньської школи, активно практикували пленерне малярство.

Освячення жовто-блакитного українського прапора у с. Волосянка о. Августином Волошиним.

Ліворуч о. Волошина -- о. Шолтес. 1938.3 приватного архіву Степана Шолтеса

Для З. Шолтеса пленерний досвід був украй важливим. «Протягом багатьох років він послідовно і цілеспрямовано працює на пленері, вивчає пластику пейзажних форм, збагачує свою майстерність у композиції, виборі мотивів, кольору та фактури живописного полотна», -- зауважує дослідник А. Шпаков [3, с. 3]. Справді, натурні студії для художника виявились не менш вагомим освітнім фактором, як навчання у іменитих вчителів. Пошук мотивів, спільні розмови, медитації, роздуми над творами, спільне малювання додавали бажання рухатись вперед. Частими гостями Ужоцької парохії були також блаженний Теодор Ромжа, о. Даниїл Бачинський та о. Августин Волошин. «Можливо, ті роки, коли був, як потім казали, “служителем культу" (...) залишилися в його пам'яті як найсвітліші, найтепліші, врешті-решт, -- як щасливі роки його творчого життя. Коли продовжував осягати не лише складність і суперечливість світу (це безконечний процес для мислячої людини), а й таїни живопису у жвавій творчій співбесіді-змаганні зі своїм вчителем Йосипом Бокшаєм, якого надзвичайно шанував і цінував дружбу з ним, товаришами-однодумцями...», -- зауважує дослідниця Л. Попова [6]. Попри те, що жанровий інтерес З. Шолтеса у міжвоєнний період був досить розмаїтим: він писав портрети, натюрморти, побутові композиції, твори на сакральну тематику, саме пейзаж стане у подальшому основним тематичним спрямуванням живописних творів З. Шолтеса.

З. Шолтес. Сільське подвір'я. 1936. Полотно, олія. 70 х 84. Приватна колекція. Світлина В. Штеця

Гостре реалістичне світовідчуття та образне відтворення гармонії та естетики натурного матеріалу -- невід'ємні компоненти самобутніх, настроєвовиразних живописних краєвидів художника. Після успіху на колективній Першій виставці Товариства діячів образотворчих мистецтв Підкарпатської Русі (1932 р.), З. Шолтес організовує персональну виставку в Ужгородському замку (1933 р.). Творчі звіти митця сприяли його широкому визнанню, зокрема, дозволили набути членства у Товаристві діячів образотворчих мистецтв на Підкарпатській Русі, Спілці художників Чехословаччини (1933 р.), Спілці угорських художників (1939 р.), Спілці підкарпатських художників (1939 р.). Робота цих професійних товариств була вкрай важливою для зміцнення культурних та професійних зв'язків між художниками. Так, засноване у 1931 р. «Товариство діячів образотворчих мистецтв Підкарпатської Русі» вже за рік роботи об'єднувало 38 митців, серед яких були також угорці, словаки, чехи. Ці художники творили нове національне мистецтво, використовуючи своєрідну тематику, оригінальну образну мову, засоби та прийоми реалізму, постімпресіонізму та експресіонізму. Вони започаткували власні традиції пейзажної школи, портрету, натюрморту, жанрового живопису, щорічно демонструючи твори на регіональних виставках [9]. Загалом, синтезований образ невеликої території в центрі Європи -- Закарпаття -- з її мешканцями, автентичною культурою, історією, мальовничою природою, представлений у живописних полотнах Й. Бокшая, З. Шолтеса, А. Коцки, В. Двана-Шарпоткі, Е. Контратовича та ін. спричиняє суттєвий інтерес до краю, вносить значне пожвавлення у суспільне життя тогочасної Чехословаччини, активізує туристичний рух та культурні обміни.

3. Шолтес. Взимку. 1937. Полотно, олія. 80 х 100. Приватна колекція. Світлина В. Штеця

Ці роки творчої роботи та показів учнів й соратників Й. Бокшая та А. Ерделі довершують формування закарпатської школи живопису та закладають шляхи її розвитку на подальшу перспективу.

Висновки

Незважаючи на локальність географічного тла, на якому розгортались життєвий шлях та мистецька діяльність З. Шолтеса, масштаби історичних та культурних змін насичували їх подіями, контактами та враженнями, впливали на світовідчуття, коригували долю. Вирішальним у контексті становлення З. Шол- теса як художника став нестабільний міжвоєнний період -- час політичних змін та культурного відродження краю. Ці складні бурхливі роки сприяли самовизначенню З. Шолтеса і як особистості і як художника, й заклали стратегію творчого мислення на тривалу перспективу. Фундаментальна професійна підготовка та прямий вплив учителів -- визнаних майстрів Й. Бокшая та А. Ерделі -- стали вирішальними для становлення З. Шолтеса як художника. Пієтет до природи рідного краю, імпресіоністичний підхід у її сприйнятті та сентиментальний реалізм у її відтворенні разом з постійною практикою пленеру стали фундаментальною основою його творчості. Загалом, тематика, дух та творча концепція Золтана Шолтеса хоч і мають свою цілком конкретну територіальну прив'язку, однак у ширшому сенсі, масштаб його творчих осягів посідає достойне місце поза локалізованими часовими чи географічними вимірами і сягає гідного рівня у контексті європейського мистецтва ХХ ст.

Література

1. Золтан Шолтес [Образотворчий матеріал] : [альбом] / упоряд. В. Штець ; вступ. ст. Л. Біксей, В. Штеця. -- Л. : Ладекс, 2009. -- 240 с. : іл.

2. Ювілейна ретроспективна виставка творів Золтана Шолтеса, присвячена 60-річчю від дня народження художника [Образотворчий матеріал] : [каталог] / укл. Г. Бикова ; передм. Ю. Сташка. -- Ужгород : [б. в.], 1971. -- 22 с. : іл.

3. Золтан Шолтес [Образотворчий матеріал] : [альбом] / вступ. ст. А. Шпакова. -- К. : Мистецтво, 1973. -- 36 с. : іл.

4. Персональна виставка творів заслуженого художника УРСР Золтана Шолтеса [Образотворчий матеріал] : [каталог] / упоряд. Ю. Мошай ; передм. І. Чуліпи. -- Ужгород : Карпати, 1989. -- 46 с. : іл.

5. Філіп А. Меморіальна кімната заслуженого художника України З. І. Шолтеса в закарпатському обласному краєзнавчому музеї [Текст] / Л. Філіп. -- Ужгород : [б. в.], 2003. -- 12 с. : іл.

6. Попова А. Золтан Шолтес. Подорож у часі [Текст] / Л. Попова // Новини Закарпаття. -- 1999. -- № 105-106. -- 24 лип. -- С. 12.

7. Закарпаття 1919-2009 років : історія, політика, культура [Текст] / під ред. М. Веге- ша, Ч. Фединець. -- Ужгород : Ліра, 2010. -- 720 с.

8. Небесник І. Художня освіта на Закарпатті у ХХ столітті : історико-педагогічний аспект [Текст] : монографія / І. Небесник. -- Ужгород : Закарпаття, 2000. -- 168 с.

9. Ворон Б. Закарпатська школа живопису : велике мистецтво з «маленького краю» [Електронний ресурс] / Б. Ворон // Артес : досвіди, смисли естетичної культури : мист. альманах. -- Інтернет-журн. -- 2015. -- 16 квіт. -- Режим доступу : http:// artes-almanac.in.ua/art/articles/zakarpatska_shkola_zhyvopysu.html

Размещено на Allbest.ru