Чернігівська композиторська школа новітньої доби: особливості творчого втілення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Історичний розвиток української музичної культури має у своєму арсеналі змістовні творчі напрацювання, які торкаються різних сфер музичної діяльності: композиторської творчості, музичного виконавства, музичної освіти та музикознавства [1]. Зокрема, в царині композиторської творчості протягом тривалого історичного періоду виокремилося декілька змістовних локальних осередків музичного мистецтва України: київський, львівський, харківський, одеський, донецький, що мають властиву їм традицію та композиторські школи [4]. В цьому контексті, композиторська творчість Чернігово-Сіверського ареалу України має виняткову історичну тяглість [2]. Її витоки сягають часу середньовічної культури [8]. Охоплюють широкий об'єм високої барокової (козацької) культури України. Зокрема, Л. Баранович, С. Пекалицький стали творцями раннього українського багатоголосого (партесного) циклічного хорового концерту [5]. Епоха раннього та сталого класицизму представлена іменами Г. Заводовського, А. Рачинського, М. Березовського, Д. Бортнянського) [6]. Становлення романтичного стилю в українській музиці знайшло своє виявлення в творчості М. Маркевича, братів Олександра та Іллі Лизогубів, Г. Рачинського [7]. На формування української національної композиторської школи XX століття вплинула творчість братів Л. Ревуцького та Г. Верьовки [3]. З цієї точки зору, творчість сучасних чернігівських композиторів, зокрема А. Зименка, Ю. Грицун, М. Демиденко, А. Ткачука, І. Зажитька, Ю. Захожого-Катренка та інших є об'єктивною обставиною щодо структурно-аналітичного досліду чернігівської композиторської школи, що має власні творчі та історичні традиції. До того ж, творчість сучасних чернігівських композиторів широко представлена в репертуарі провідних мистецьких колективів Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм [2]. Музичні твори сучасної чернігівської композиторської школи є змістовним явищем музичного мистецтва і становлять вагому частку духовної культури України в її історико-художньому розгортанні XX початку ХХІ століття.

Мета роботи передбачає обґрунтування особливостей творчого виявлення чернігівської композиторської школи, визначення специфіки сучасного музичного мислення, яке полягає в залученні різних аспектів музичної фактури, художньо-логічній організації музичного матеріалу, запровадженні різних засобів музичної виразності та жанрово-стильових спрямуваннях, що є характерними на нинішньому етапі її розвитку і знаходять своє яскраве виділення в творчості українського композитора Андрія Зименка.

Виклад основного матеріалу. Музика Андрія Зименка є зразком полісемантичності музичної фактури, яка розглядається композитором у глибокому взаємозв'язку з художньо-логічною організацією твору. Яскравим прикладом щодо останнього є симфонічна поема "Екскурси" (2008), три хорові мініатюри: "Величаю Тя, Господи..." (2011), "Зелені квіти" (2012), "Колискова" (2011).

Симфонічна поема "Екскурси" завершена у 2008 році і присвячена "Морському Музею" у м. Карлскрона у Швеції. Розрахована на подвійний склад оркестру. Вперше виконана 14.05.2011р. на XII Міжнародному форумі "Музика молодих" (м. Київ). Композиція не лише втілює загальне враження від подорожі Балтійським морем, але й виступає "музичним путівником" приміщенням Морського Музею.

Розпочинається композиція суворо-стриманою темою Балтійського моря у вступі (тромбон та струнні, арфа), яка є образно-семантичним грунтом для всієї поеми. Подальше проведення теми у валторн супроводжується чисельними канонічними імітаціями у дерев'яних та струнних, які нагадують освіжаючі "візерунки" краплинами від морських хвиль. композиторський музичний полісемантичність чернігівський

Сфера побічної партії сонатної форми поеми наступає несподівано (наче перехід до зовсім іншої секції музею). Передає образ Швеції у мирний час та світ омріяного спокою та злагоди в казковій скандинавській країні. Розпочинають поважно-ліричну тему у сі-бемоль-мажорі тромбони під супровід арфи та струнних. Зникає сфера зменшеності, яка залишилася в інших кімнатах музею. Другий елемент побічної партії набуває рис безтурботності, мрійливості, навіть танцювальності. Казковість, ірреальність колориту забезпечена проявом сфери збільшеності (через використання систем збільшених тризвуків в оркестрі та цілотонової гами glissando у арфи). Проте, контрапунктичне та моно-тематичне вкраплення елементів тем вступу та головної партії до теми побічної не дає можливості повністю стерти з пам'яті відвідування попередніх "батальних" секцій. Заключна партія у дерев'яних грайлива, але інтонаційно та семантично нагадує зв'язуючу тему. Тривожне соло кларнету на фоні пунктирної пульсації у низьких струнних та малого барабану нарешті призводить до загрозливого у вельми прозаїчному ля-мінорі на матеріалі головної партії.

В розробці напруження традиційно повертається (разом зі сферою зменшеності) з новою силою, інтонаційні ланки тем експозиції переплітаються, в залежності від специфіки музейної секції. Зростає роль поліфонії та перекличок груп інструментів та окремих інструментів. Перед епізодом ("кімната тортур") сфери збільшеності та зменшеності протиставляються, і домінуюча збільшено-цілотонова біфункціональна сфера у гармонії конфліктує у часі та просторі даного розділу з маршовістю ритму в тематичному матеріалі на ґрунті головної партії.

Початок репризи у ре-бемоль-мажорі у труби на фоні тремоло литавр (на домінантовому органному пункті) трансформує тему головної партії з забарвлення боротьби на забарвлення надії на перемогу, яка підкріплюється до-мажорними тематичними ланками з другого елементу побічної партії, а у коді остаточно виправдовується у до-мажорі в якості винагороди за мужність та відвагу шведів під час війн.

Завершується поема tutti у блискучому до-мажорі, що символізує оптимістичність фіналу твору та історичну гордість, закладену в основі цілісної концепції заснування Морського Музею.

Симфонічна поема "Екскурси" музейна героїко-драматична композиція, яка служить музичним "віконцем" до пізнання морського духу Швеції як могутньої скандинавської країни.

Хорові мініатюри розкривають характерні особливості музичного мислення композитора.

1. "Величаю Тя, Господи..." написана у 2006 році на духовний текст для мішаного хору а сареііа (2-га редакція 20Пр.). Приклад духовної православної музики. В основі твору тема, яка діалектично поєднує риси давньоукраїнської церковної монодії (перший елемент) та мелодію української народної пісні "Подоляночка" (другий елемент), що пояснюється генетичною єдністю церковної та народної музики на ґрунті поспівково-формульного мислення. Форма цієї мініатюри фуга. Має тричастинну будову з епізодомсерединою замість розробки. Основна тональність твору соль-мінор, хоча тональність тісно співіснує з модальністю у даному прикладі і акордика композиції народжується саме з імітаційної поліфонії.

2. "Зелені квіти" написана у 2002 році на слова М. Рубцова для мішаного хору а сареііа (2-га редакція 2012р.). Типовий приклад неоромантичної хорової музики. В основі концепції твору апріорна неможливість здійснення нереальних мрій. Зелені квіти є своєрідним символом таких мрій. Основна тональність твору ре-мажор. Але в силу специфіки концепції композиції остання є модулюючою і завершується у паралельній тональності до основної у сі-мінорі. Форма композиції -складна двочастинна.

3. "Колискова" написана у 2006 році на слова С. Лебедєвої для мішаного хору а сареііа (2-га редакція 2011р.). Дана композиція зайняла III місце на Всеукраїнському конкурсі композиторів на кращий хоровий твір у рамках мистецького проекту "Хорові асамблеї Леонтовича" (м. Вінниця, 2012).

Ця мініатюра відтворює український національний колорит та розкриває істинну сутність України як чарівної, казкової, ніжної та ліричної країни через жанр колискової. Тональність твору було обрано не випадково: фа-мінор дійсно є іманентною слов'янській народній музиці тональністю. За основу твору було взято найбільш словенський інтервал: це тонічна гармонічна та мелодична квінта. Великі секунди та малі терції у поліфонізованих співвідношеннях між голосами виступають м'якими та "смачними" прикрасами до тематичного матеріалу твору.

Усі 3 мініатюри написані різними слов'янськими мовами (церковно-слов'янська, російська та українська), що підкреслює історико-культурну та лінгвістичну природність об'єднання сусідніх народів. Дані композиції циклізовані не лише за мовним принципом, але також за принципом тріадичності станів душі православної людини (зокрема слов'янської людини): релігійно-філософське зосередження, внутрішні пошуки та протиріччя романтичної душі, чарівний світ сну. Концепція двосвітовості, іманентна слов'янській культурі взагалі, отримала повноцінне втілення хоровими засобами в межах цієї тріади мініатюр.

Наукова новизна роботи полягає в розширенні мистецтвознавчих уявлень про композиторську творчість Чернігівщини як складової сучасного українського музичного простору та виявленні особливостей жанрово-тематичної спрямованості. Музикологічній характеристиці закономірностей музичної морфології: ритмічної, ладотональної, фактурної, формотворчої. Порівняльний розклад і узагальнення розвитку чернігівської композиторської школи як сфери діалектично взаємопов'язаних чинників музичної творчості, що знаходять своє виявлення в особливостях композиторського мислення Андрія Зименка. Проекції диференціації складових школи, яка усвідомлюється як цілісний і змістовний якісний рівень оволодіння засобами виразності, задіянні різних музичних стилів. Забезпеченні професійнотворчої наступності спадкоємності ментальних музично-естетичних музично-технологічних ознак як нерозривність музичного досвіду сучасного етапу мистецтва Чернігівщини.

Музикознавче осмислення особливостей чернігівської композиторської школи розглянуте на конкретному прикладі творчості Андрія Зименка, ґрунтується на послідовному нарощенні музичної якості, розмаїтті жанрової, тематичної спрямованості та стильовій еволюції в галузі симфонічної, вокально-хорової, камерно-інструментальної музики. У запропонованому баченні чернігівська композиторська школа є змістовним художнім явищем України. Творчість Андрія Зименка спирається на широку тематичну основу і є програмною за своєю суттю. Водночас вона відбиває реалії, властиві музиці початку XXI ст. Багата музична морфологія, задіяна композитором як арсенал музично виражальних засобів (метро-ритмічна, ладо-тональна, фактурна і ін.), розкриває світосприймання сучасного митця і є виявом творчого підходу до взаємодії різних сфер музичної виразності.

Література

1. Васюта О.П. Хорова, камерно-вокальна музика в творчості сучасних композиторів Чернігівщини / О.П. Васюта // Мистецтвознавство України. Зб. наук. праць. Вип. 2013. С. 102-110.

2. Васюта О.П. Музична культура Чернігівщини Хпочатку ХХІ століття: еволюційний вимір. Монографія / О.П.Васюта. Чернігів: Вид. "Десна Поліграф", 2017. 295 с.

3. Верещагіна О.Є. Історія української музики ХХ століття: навч. посіб. / О.Є. Верещагіна, Л.П. Холодкова. К.: Освіта України. 2010. 2б7 с.

4. Кияновська Л.О. Українська музична культура: навч. посіб. / Л.О. Кияновська. Л.: Сполом. 1999. 144с.

5. Корній Л.П. Історія української музики: част. перша /Л.П. Корній. -Київ-Харків-Нью-Йорк: Видавництво М.П. Коць, 1996. -313 с.

6. Корній Л.П. Історія української музики: част. друга / Л.П. Корній.-Київ-Харків-Нью-Йорк: Видавництво М.П. Коць, 1998. 386 с.

7. Корній Л.П. Історія української музики: част. третя /Л.П. Корній. -Київ Нью-Йорк: Видавництво М.П. Коць.2001. 477 с.

8. Тези доповідей церковно-історичної конференції "1000 років Чернігівській єпархії" (22-24 вересня 1992 року). Чернігів: "Сіверянська думка", 1993. -119 с.

Размещено на Allbest.ru