Культурної діяльності архітектоніка: слово - поняття - термін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Культурної діяльності архітектоніка: слово - поняття - термін

Шандренко О.М.

Стаття присвячена дослідженню слова «архітектоніка». Визначено корінну будову слова «архітектоніка», проведено детальний аналіз етимології, визначено його словотвірну будову та подано основні визначення терміну відповідно до наукових підходів та галузей знань. На основі проведеного аналізу систематизовано трансформацію змісту та виведено узагальнене розуміння архітектоніки як складної цілісності, структурно - образного вираження форми і змісту художнього твору.

Ключові слова: поняття архітектоніки, архітектоніка, термін, формотворення.

Статья посвящена исследованию слова «архитектоника». Определено коренное строение слова «архитектоника», проведен детальный анализ этимологии, определены его словообразующие части и представлены основные определения терминологии в соответствии с научными подходами и в разных областях знаний. На основе проведенного анализа систематизировано трансформацию содержания и выведено обобщенное понимание архитектоники как сложной целостности, структурно-образного выражения формы и содержания художественного произведения.

Ключевые слова: понятие архитектоники, архитектоника,

The article is dedicated to the analysis of the word «architectonics». The root structure of the word «architectonics» is identified, the detailed analysis of the etymology of this word is carried out, the word building structure is determined and the basic definition of this notion according to different scientific approaches and branches is represented.

Key words: the notion of architectonics, architectonics, term, formation.

Постановка проблеми В науковій літературі слово «архітектоніка» зустрічається в різних галузях, переважно в архітектурі, лінгвістиці, дизайні, театральному мистецтві, кінематографі, геології, біоніці та ін. Особливо актуальним та широко вживаним є слово і похідні від нього в сучасному мистецтвознавстві. Проте, змішані інтерпретації слова та поняття «архітектоніка» у ставленні до його змістовного наповнення, значення вельми різноманітні.

Останні дослідження та публікації. Слово «архітектоніка» в наукових публікаціях із філософії зустрічається у роботах: Д.Нурманбетова («Архітектоніка людської ідентичності» 2016), В.Кримова («Архітектоніка свободи» 2013), С.Мякіннікова («Основні аспекти архітектоніки світогляду як соціального феномену» 2013), А.Рубцова («Архітектоніка постмодерна. Простір» 2012, «Архітектоніка постмодерна: час» 2011), Л.Глінчікова («Архітектоніка простору людського буття в філософії Н.Трубнікова», 2011), А.Горюкова («Архітектоніка філософсько-історичного знання» 2010), Л.Богатая («Архітектоніка і динаміка концепту» 2005), Т.Бастрикіна («Формотворення як проблема філософсько-естетичного дослідження» 2000).

У літературознавстві цим словом та поняттям послуговувалися О.Бердник («Кореляція понять «композиція» і «архітектоніка» в літературознавстві» 2014 р.), А. Пономарьова («Архітектоніка драми як вираження концепції автора («Три сестри» А. Чехова)» 2012 р.), В. Козлова («Архітектоніка художнього світу ліричного твору: на матеріалі циклу І.Бродського «Часть речи» 2006 р.), В.Шевченко («Архітектоніка сучасного українського газетного видання (система організації та закономірності розподілу елементів)», 2002 р.),

О.Кравченко («Архітектоніка трагічного. До постановки проблеми», 2002 р.), М.Бахтін («Проблема змісту, матеріалу і форми в словесно художній творчості», 1975 р.).

В архітектурі та дизайні: «Архітектоніка об'ємних форм» О.Данілова, Т.Зайцева, І.Слісарчук, І.Шеромова (2015 р.), «Архітектонічна форма в образотворчому мистецтві, архітектурі та дизайні: єдність методології, типології і термінології» В.Власов (2013 р.), «Архітектоніка костюму в етнокультурі» І.Бочаврова (2012 р.), «Архітектоніка і комбінаторика формоутворення в пропедевтиці промислового дизайну» Ю.Дяченко (2009 р.), «Основи формотворення костюму (архітектоніка)» Л.Ритвінска (2005 р.), «Архітектоніка костюма (соціокультурна динаміка)» Т.Бердник (2004 р.), «Архітектоніка і комбінаторика формотворення» Ю.Божко (1984 р.), «Архітектоніка промислових форм» Г.Міневріна (1974 р.).

Часто зустрічається це поняття у публікаціях з біології і медицини: О.Стройков («Особливості архітектоніки носової порожнини коня» 2010 р.), В.Міроненко («Хірургічне лікування недостатності морального клапана зі збереженням архітектоніки лівого шлунка», 2003 р.), Н.Адонин («Архітектоніка життєвих форм сімейства CRASSULACEAE DC», 2002 р.), О.Федоров («Архітектоніка філамента бактеріального жгутика», 1994 р.), В. Раздорського «Архітектоніка рослин» (1955 р.).

Мета статті. Розмаїття вживання слова «архітектоніка» та розбіжності в тлумаченнях означуваного ним поняття і зумовило вибір теми цієї статті, а саме: відстежити еволюцію предметного змісту поняття, означуваного словом «архітектоніка».

Виклад матеріалу дослідження. Перша теоретична формула архітектоніки як взаємозв'язку досконалого внутрішнього змісту з досконалим і художнім зовнішнім виглядом була визначена ще в часи античного мистецтва великим теоретиком архітектури Вітрувієм, беручи до уваги міцність, користь і красу. «Міцність досягається заглибленням фундаменту до материка, ретельним відбором всього матеріалу і не скупим його витрачанням, користь - безпомилковим і безперешкодним для використання місцезнаходження приміщення, підходящим і зручним розподілом їх по сторонах світу в зале жності від призначення кожного; а краса -- приємним і нарядним видом споруди і тим, що співвідношення його членів відповідають належним правилам пропорційності» [5; 28].

Мислитель минулого І.Кант використовував це слово в своїх філософських працях: «Під архітектонікою я розумію мистецтво побудови системи» [8; 680]. архітектоніка художній словотвірний

Вперше дефініція «архітектоніка» у контексті тлумачення літературного твору вжита М.Бахтіним у праці «Проблема змісту, матеріалу і форми у словесній художній творчості», де науковець чітко розмежовує поняття «композиція» і «архітектоніки», і в яких архітектоніка постає у якості аксіологічної структури естетичного об'єкта [1]. Проте, поза увагою залишається виявлення спільного розуміння архітектоніки в контексті трансформацій її змісту.

Важливо прослідкувати трансформацію змістовного наповнення слова «архітектоніка» в різних наукових підходах. Для цього варто визначити корінну будову цього слова та проаналізувати його етимологічний контекст.

П.Червинський та М.Недель-Червинська у тлумачно-етимологічному словнику слів російської мови визначають корінну будову та етимологію слова «архітектоніка»: давньогрецькою Arkhtektonike -- будівельне мистецтво. Arkhitektonikys -- зодчий, архітектурний, будівельний; arkhitekton архітектор, зодчий, будівельник; arkh(i) старший, головний + tekton тесляр, будівельник; художник, майстер; tikto (корень tek) народжувати, виробляти [9; 89].

Наступним кроком буде більш детальне дослідження корінної будови слова: приставки -- архі та слова «тектон», «тектоніка». В етимологічному словнику української мови архі --, [архи --, арци --] старе архи -- (XIV ст.), арци - (XV ст.); російська, давньоросійська, болгарська, македонська, сербохорватська, архи --, білоруська архі --, польська, верхньолужицька, нижньолужицька, агсу -- чеська, словацька, arci -- словенська arhi --, старослов'янська. Архи --; -- підсилювальний префікс, запозичений з грецької мови через старослов'янську; форма арци -- походить із польської мови, куди проникла з грецької через посередництво латинської, і відбиває середньолатинську вимову, латинською Archi (arci --); грецькою префікс ар%і- «старший, перший», пов'язаний з архато^ «старий», вживався спочатку в словах виключно грецького походження переважно на означеннях вищих духовних санів: архиєрей (бл. 1350 р.), архимандритъ (1437 р.), архієпископ (1467 р.) тощо, а потім і в українських новотворах типу архімьітникь, архісатрапь (XVII ст.), арцигетманъ, арципожитечный (XVIII ст.) тощо [6; 89-90]. Великий енциклопедичний словник пояснює «архі» (грец. archi -- старший, головний), приставка має значення: 1) старшинство, верховенство, 2) вища ступінь будь чого [3; 78]. В етимологічному словнику російської мови М. Фасмера знаходимо, що «архі» -- посилююча приставка, яка зустрічається в грецьких словах (архієрей, архідінон та ін.), також в інослов'янських словосполученнях, наприклад архіпастир, архіплут, архібетія тощо. [10; 90]. Тоді як слово «тектон» М. Фасмер в етимологічному словнику російської мови означує як тесляр [11; 37]

Слово «тектоніка» в етимологічному словнику української мови визначається як «учення про будову земної кори», тектонічний; -- російська, болгарська тектоника, білоруська тэктошка, польська, чеська, словацька tektonika, сербохорватська тектоника, словенська tektonika; -- запозичення із західноєвропейських мов; німецька Tektonik, французька Tektonique, англійська tectonics походять від грецького XE'xovixp «будівельне мистецтво», похідного від xs'xfflv «тесляр, будівельник», спорідненого з давньоіндійським taksati «обтісує, обробляє, теслярує», авестійська tasaiti «створює», латинська teke -ere «ткати, плести», праслов'янська tesati «тесати» [7; 537].

У результаті поєднання приставки «архі» та слова «тектон» створено слово «архітектоніка» (старший тесляр, головний будівельник), що, в свою чергу, спонукалє до ряду вже інших трактувань, у залежності від сфери застосування слова. Основні визначення терміну архітектоніка наведені в таблиці відповідно до наукових підходів та галузей знань:

Таблиця 1 Визначення терміну архітектоніка в різних галузях знань

Даний аналіз демонструє множинність трактувань. За визначенням усі тлумачення архітектоніки орієнтовані на формотворчу дію, виявлення, гармонізацію форми і змісту художнього твору як єдиної головної структурної цілісності.

У науковій літературі зустрічаються похідні від слова архітектоніка: архітектонічний, архітектонічне. Наприклад, Т. Бердник вживає термін «архітектонічний твір» та надає таку характеристику: «архітектоніка в її позитивному прояві», що має єдине вірне і повноцінне відображення якості рукотворного об'єкта з точки зору природніх, раціонально- реалістичних та досконалих об'єктів. Наступним похідним, відмінним від архітектоніки, є атектоніка. Атектонічний твір, вважає Т. Бердник, це архітектоніка в її негативній якості, що проявляється в різноманітних випадках, недостатньо утилітарно-функціональної і естетичної досконалості об'єкта, в більшій або меншій дисгармонії його внутрішнього змісту і зовнішнього вигляду, в розриві природних причино -- наслідкових зв'язків художньо-технічного формоутворення. Атектонічними можуть бути як форма в цілому, так і її деякі частини або властивості [2].

Висновки Слово означає те, що означує. Тобто, дає «ім'я» явищу, предмету, події і створює поняття. Композиційний же зміст цього поняття визначається тим, хто його визначає і тому виступає як термін -- тобто, поняття у цілком певному (однозначному) його змісті.

Проведений етимологічний аналіз слова «архітектоніка» та його похідних виявив значну кількість наукових трактувань у науковій літературі. Аналітичне дослідження словотвірних частин дозволило прослідкувати, виявити і систематизувати трансформацію розуміння багатозначності цього слова. Вважаємо, що архітектоніку варто розглядати як складну цілісність, як структурно-образне вираження форми і змісту художнього твору.

Подальший напрям дослідження архітектоніки в такому контексті дозволить розкрити принципи та взаємозв'язки структурно-образного формотворення.

Список використаної літератури

1. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет / М. М. Бахтин. -- М. : Худож. лит., 1975. - 504 с.