Сучасна музична культура: тенденції розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасна музична культура: тенденції розвитку

Ігнатова Л.П.

В статті розглянуто тенденції розвитку сучасної музичної культури, зокрема, зростання ролі науки і техніки, формування сучасного постіндустріального суспільства, поява нових інформаційних технологій, в результаті чого відбувається омасовизація мистецтва, пріоритезується масова музична культура, змінюються способи передачі і транслювання музики; проаналізовано розвиток музичної культури сучасності нарівні з комп'ютерною культурою і новими інтерактивними каналами масової комунікації; висвітлено провідну тенденцію сьогодення - синтез академічного та популярного у музичній культурі, так званий стиль класичний кросовер.

Ключові слова: сучасна музична культура, масова культура, новітні інформаційні технології, класичний кросовер.

В статье рассмотрены тенденции развития современной музыкальной культуры, в частности, возрастание роли науки и техники, формирование современного постиндустриального общества, появление новых информационных технологий, в результате чего происходит омассовизация искусства, приоритезируется массовая музыкальная культура, меняются способы передачи и трансляции музыки; проанализировано развитие музыкальной культуры современности наравне с компьютерной культурой и новыми интерактивными каналами массовой коммуникации; освещена ведущая тенденция сегодняшнего дня -- синтез академического и популярного в музыкальной культуре, так называемый стиль классический кроссовер.

Ключевые слова: современная музыкальная культура, массовая культура, новейшие информационные технологии, классический кроссовер.

Progress of modern musical culture trends are considered in the article, in particular, the increasing role of science and technology, forming of modern postindustrial society, appearance of new information technologies, as a result of what arts become mass, mass musical culture, mass listener audience become priority, the methods of transmission and translation of music change; development of musical culture of contempooraneity is analyzed equally with a computer culture and new interactive channels of mass communication; the leading tendency of present time -- synthesis is reflected academic and popular in a musical culture, so-called style classical crossover.

Key words: modern musical culture, mass culture, new information technologies, classical crossover.

Постановка проблеми. Сучасна музична культура, тріумфальний поступ якої розпочинається з другої половини XX-ого століття і продовжується до сьогодення, являє собою новий і всеохоплюючий духовний простір, що вимагає переосмислення багатьох художньо-музичних, соціально-культурних феноменів. В протистоянні старого і нового, в становленні, часто діаметрально-протилежних ціннісних парадигм відбуваються зміни в ієрархії цінностей, створюється нова філософська, а відповідно і музична картина світу.

Починаючи з другої половини XX-го століття в європейському суспільстві активно зростає роль науки і техніки, а з часом починає формуватися сучасне постіндустріальне суспільство. Завдячуючи інформаційним технологіям, які потужно набирають свій поступ саме в сучасний період, відбувається омасовизація мистецтва, пріоритезується масова музична культура, масова слухацька аудиторія, змінюються способи передачі і транслювання музики.

Останні дослідження та публікації виявляють ряд тенденцій, які характерні для сучасного розвитку культури. Найбільш розгорнуту картину представив Х.Ортега-і-Гассет, зокрема він пише, що «все підтверджує, що вона (маса) вирішила вийти на авансцену, зайняти місця і отримати задоволення і блага, раніше адресовані небагатьом ... Рішучість маси взяти на себе функції меншини ... стає стрижнем нашого часу...» [7, с. 47]. Костіна А.В., в свою чергу, вказує, що «у суспільстві, яке перейшло на новий щабель історичного розвитку, істотно змінюється роль і розширюється коло функцій, які виконуються масовою культурою, що у великій мірі пов'язано зі збільшенням числа суб'єктів історичної діяльності, які є носіями цінностей цього типу культури. Зміна економіко-політичного проекту відобразилася і на дослідницькій практиці, де масова культура, що раніше аналізувалася більш критично, стала розглядатися як явище історично неминуче, органічно пов'язане з демократичними структурами...» [6]. Журкова Д.О., досліджуючи класичну музику, підкреслює, що «сьогодні мелодії класичних творів звучать в рекламних роликах, заставках телевізійних програм і стають все більш затребуваними як індустрією поп-музики, так і масовою культурою в цілому» [4]. Не менш цікавими є зауваження А. Цукера про те, що «технічні засоби, які виникли у другій половині XX століття, трансформували всю танцювальну культуру, викликавши до життя нові, дискотечні її форми і відповідне їм музичне оформлення » [9, с. 634]. Безумовно, кожен з авторів має власну точку зору на розвиток подій, що спостерігаються у сучасній культурі. Це і дозволило нам сформулювати мету нашого дослідження.

Мета статті -- узагальнити провідні тенденції розвитку сучасної музичної культури, окресливши відповідні стилі і форми, зокрема, синтез популярного та академічного, що складає так званий стиль класичний кросовер, який набуває сьогодні все більшої актуальності та популярності.

Виклад матеріалу дослідження. Провідні тенденції розвитку суспільства визначають сьогодні розвиток культури як загалом, так і музичної зокрема. Такі явищами як глобалізація, технізація, інформатизація, інтернетизація не лише посприяли омасовизації культури, але і возвеличили масову культури до рівня домінуючої. Питання вивчення масової музичної культури, її особливостей, тенденцій і функціонування останнім часом все більше набувають не тільки практичного, але і наукового інтересу. Масова культура -- одна із найбільш потужних форм функціонування сучасної музичної культури. Це «специфічний спосіб освоєння дійсності і адаптації до неї, виявляється в умовах індустріального розвиненого масового суспільства, це явище, що характеризує специфіку виробництва і поширення культурних цінностей у сучасному суспільстві» [6, 68]. Поява нових тенденцій у виробництві музичної продукції на світовому ринку формує тенденції «універсалізації феномена масової музичної культури. Виникнувши в руслі побутових жанрів прикладного призначення, масові жанри трансформувалися в універсальний феномен, який по-різному проявляється: в різних країнах, в залежності від культурних традицій, соціальної структури і панівної форми владних відношень» [8, 3]. Різноманітні види, форми і жанри музичної культури, як існуючі, так і абсолютно нові, щоденно отримують у своє розпорядження нові технічні та технологічні можливості, які дозволяють музиці легко долати реальні і віртуальні кордони, що, в свою чергу, є однією із характерних рис глобалізації сучасного культурного простору. «Глобалізація призвела до корінних змін в системі взаємовідносин між народною, елітарної і масовою культурою; вона знизила статус не тільки перших двох, але і культури як такої, яка сьогодні сприймається аж ніяк не як кінцева мета людського роду (І.Кант, М.Вебер, Г.Зіммель, Н. А. Бердяєв, С. Л. Франк та ін.), а як засіб, що сприяє досягненню життєвого успіху і матеріального благополуччя. Одночасно вона звеличила масову культуру, перетворивши її у провідний елемент системи культури постіндустріального суспільства» [10, 48]. Музика -- її виробництво, розподіл, регулювання та поширення по каналах масової комунікації -- є важливою складовою сучасного інформаційного суспільства. А музична індустрія є ключовим фінансовим активом в країнах з розвиненою економікою.

З появою засобів масової комунікації та інтернету музичні твори отримали можливість знаходити свого слухача, глядача, причому одночасно і у найкоротші проміжки часу. Сучасна музична індустрія підпорядковується всім законам будь-якої іншої великої індустрії. В ній зайняті автори, виконавці, продюсери; виробники як музичної продукції, так і технічних засобів; організатори концертів, шоу; режисери, постановники, фінансисти, теоретики і критики музичного мистецтва, журналісти, провідні ведучі музичних радіо- і телепрограм, посередники та ін. Музична індустрія не тільки орієнтується на попит, а й формує його, виходячи з необхідності забезпечення розвитку самої індустрії і отримання максимального прибутку [11, 25]. Музичну індустрію, як і індустрію розваг, економісти розглядають як одну із найперспективніших галузей сучасної економіки. Люди бажають розваг(одна з функцій музики -- розважати) по безлічі причин: бажання уникнути стресів сучасного життя, знайти нові образи, кумирів для наслідування, віри, сховатися від руйнівної і лякаючої реальності. Музичний бізнес -- значна частина світової економіки.

Сьогодні музична індустрія шукає нові ринки збуту. Один із найбільш перспективних -- це мобільна телефонія. Вона стає все більш популярною і модною, особливо серед тінейджерів. Молоді люди віком від 11 до 20 років, готові витрачати багато грошей, щоб якось виділитися, в тому числі персоналізувати свій мобільний телефон.

Отож, найважливішими стимуляторами новітніх тенденції у сфері масової музичної культури виступають революційний стрибок у розвитку технічних засобів поширення продуктів музичної культури, тотальна комерціалізація та глобалізація сфери масової музичної культури і агресивний характер засобів масової комунікацій. Глобалізаційні процеси і як наслідок, поява інтернету дозволили людям долучитися до музики, яку раніше вони ніколи не змогли б почути. Відкриття так званої нової музики породжує попит аудиторії і на музичні концерти нових виконавців, і на записані фонограми, і інші, пов'язані з новими музичними течіями, продукти.

Загальне зниження продажів компакт-дисків може бути приписано до невдалих або помилкових маркетингових стратегій, а також до постійного збільшення комерціалізації ЗМІ (в першу чергу радіо і музичного телебачення). Боротьба за рейтинги і рекламні бюджети призводить до того, що комерційні радіостанції орієнтують свою програму на більш широку аудиторію. Музичні новинки, в тому числі і нові музичні течії, найчастіше не знаходять свого споживача. Це замкнене коло змушує шукати музику і поширювати її в іншому місці, тобто в інтернеті. Все це дозволяє експертам музичної індустрії прогнозувати тенденції розвитку ринку, які, в першу чергу, позначаються на відносинах між авторами (виконавцями), виробниками, розповсюджувачами і слухачами. Інноваійні технології та нові моделі спілкування спростили зв'язок між авторами і слухачами. Отримавши у своє розпорядження інтерактивні медіа, слухач починає сам керувати економікою, впливаючи на гравців музичної індустрії і культуру споживання музичної продукції в цілому, і впливаючи не тільки на збільшення / зниження попиту на того чи іншого автора (виконавця), але і самому ставати виробником, розповсюджувачем і продавцем. Саме слухач вибирає більш зручний для нього формат: тр3-один файл або цілий альбом, рингтон, відео файл, CD або DVD. І саме слухач вибирає місце, де придбати музику.

Таким чином, споживач музики (слухач) стає творцем, виробником, розповсюджувачем і продавцем. Якщо раніше радіотрансляція формувала музичні смаки слухачів, то зараз ця тенденція перемістилася в інтернет. Звукозаписуючі компанії відкривають нові таланти не на традиційних конкурсах пісні, а в середовищі інтернет, створюючи для цього спеціальні спільноти, які є своєрідними платформами майстерності молодих авторів (виконавців). Причому, саме слухач як майбутній споживач залучається в творчий процес створення зірок і хітів шляхом голосування в інтернеті або за SMS. Яскравим прикладом може служити інтернет і SMS- голосування міжнародного музичного конкурсу «Євробачення».

Слід відмітити, що сучасна музична культура носить плюралістичний характер як у зовнішніх проявах, так і внутрішніх складових. Вказана тенденція насамперед спостерігається у взаємодії таких історично обумовлених форм як академічне та масове мистецтво. Відповідні процеси художнього синтезу особливого поширення набули в кінці ХХ -- початку ХХІ століть, формуючи новий музичний напрямок -- класичний кросовер.

Даний феномен належить до сфери музичної творчості, що прийнято називати серединною культурою (middle culture). Стиль класичний кросовер (classical crossover) найчастіше визначають як своєрідний синтез, гармонійне поєднання елементів класичної та поп-, рок-, джаз-, електронної музики. Термін кросовер у перекладі з англійської буквально означає перетин, перехід, порубіжне або перехідне явище. Він широко використовується у різноманітних сферах людської діяльності, зокрема літературі, мистецтві, електроніці, спорті, позначаючи явища, що поєднують різноманітні, найчастіше, на перший погляд, не сумісні поняття і предмети.

«Музика -- це шлях! Вона не може зупинятися або рухатися протореними стежками, інакше вона перестає бути музикою і перетворюється на рух мертвої звукової матерії. Музика -- це шлях в незвідане, шлях поза шляхом або «позашляхова музика». «Кросовер -- перетин шляхів, міст між жанрами; шлях поза шляхом; жанр поза жанром » [2, 201]. сучасна музична культура комп'ютерний

Гнучко і гармонійно поєднуючи музичні стилі і жанри, класичний кроссовер завойовує все більшу популярність у світі. Classical кросовер входить у список номінацій музичної премії Grammy, яка щорічно присуджується Національною академією звукозапису США. Журнал «Billboard» створив для нього окремий чарт серед своїх хіт-парадів. Елементи академічного вислову у поєднанні з підвищеною театральністю забезпечують жанру комерційний успіх серед широкої вікової категорії, яка значно розширює число прихильників виключно академічної музики. Завдяки цьому здійснюється одна з найважливіших функцій класичного crossover^, -- популяризація академічної музики [3]. Тому і не дивно, що амплітуда вікової аудиторії коливається від 12 до 60+ років.

Виникнення і шалений успіх музичного кросовера пов'язують з багатьма причинами. Це і проблеми, що накопичилися як в академічному мистецтві, так і популярному: бажання музикантів репрезентувати високе мистецтво масам, невичерпність музичної класики, бажання музикантів, які працюють в інших стилях, привнести в виконувану музику красу мелодій і глибину змісту, не останнє місце займає і фінансове питання [1; 56].

Знаковою подією для світової презентації dassical CTossover став футбольний матч та арія «Nessun dorma». 7 липня 1990 р в розпал Чемпіонату світу з футболу Три Тенори - Пласідо Домінго, Хосе Каррерас і Лучано Паваротті дали спільний концерт у знаменитих Термах Каракалли в Римі. Виступ транслювався телебаченням по всій земній кулі і мав приголомшливий успіх. Проіснувавши 15 років, проект став найприбутковішим в історії академічною музики: на 34 концертах Великої Трійки з 1993 по 2000 рр. побувало понад півтора мільярда слухачів.

Даний проект приваблює нових виконавців: інші знамениті оперні співаки із задоволенням виступають на стадіонах і в парках, поєднуючи в одному концерті академічну і популярну музику, часом перетворюючи концерт в яскраве, наповнене спецефектами шоу. Відкриття Олімпійських ігор 1992 року у Барселоні стало незабутнім завдяки виступу дуету оперної примадонни Монсеррат Кабальє і лідера групи «Queen» Фредді Меркьюрі. Несподіваний для багатьох дует з його знаменитою «Барселоною» продемонстрував органічне і взаємодоповнююче поєднання абсолютно різних манер співу, посилених задоволенням від спільного музикування, готовністю обох співаків до експериментів.

В українській музичній культурі яскравим представником класичного кросовера є Володимир Гришко. Знаменитий тенор в своєму активі має понад 30 дисків, на яких записані дуети з Лучано Паваротті, Монсеррат Кабальє, Демісс Руссосом, Ріккі е Повері, Амічі Фореве, Андреа Бочеллі, Аллою Пугачовою, Ніколаєм Басковим, Тамарою Гвердцителі. Цікавим видався 2005 рік, в якому співак організував проект під назвою «True Symphonic Rockestra», де оперна музика виконувалась в стилі рок і яка об'єднала трьох виконавців: James LaBrie, Томаса Дюваля и Володимира Гришка. На цьому реформи Маестро не закінчилися. Весною 2007-го року на сцені Національного театру опери і балету відбулася презентація нового проекту знаменитого співака «Лице Нової Опери», в якому класика трансформувалась у сучасне шоу з хіп-хопом і танцами на ходулях. Крім цього, у 2010 році Володимир взяв участь у грандіозному гала-концерті в шотландському Единбурзі разом з Демісом Руссосос і Ріккі е Повері.

Одним із перших українських музичних колективів, що розпочав свою працю у стилі класичного кросовера став Академічний камерний хор «Хрещатик». 15 березня 2014 року в приміщенні Київської малої опери він представив на суд глядачів свій новий проект «Шлягери звідусіль» зі справжнім живим звуком, без жодних колонок і мікрофонів. В програмі концерту прозвучали популярні композиції найвідоміших сольних співаків, а саме: Фредді Меркюрі, Френка Сінатри, Джо Дассена, Майкла Джексона, Елтона Джона, Святослава Вакарчука та світових музичних груп -- «АББА», «БІТЛЗ» -- в оригінальних аранжуваннях.

В стилі класичний кросовер працює останніми роками народна артистка України, знаменита оперна співачка Ольга Чубарева. Свій проект «Ledy Opera» вона вже третій раз показує на сцені концертного залу «Україна». Співачка успішно ламає стереотипи про нудну оперу і габаритних оперних дів. На сцені відбувається дійство, в якому гармонічно поєдналися академічний вокал, симфо, естрадний оркестр, сучасна музика, хорове виконавство, танцювальна хореографія, лазерне шоу, декорації, вишуконі вбрання діви, неймовірні спецефекти та мікст технічних, звукових і світлових технологій. Ольга Чубарева запросила світових зірок для участі у проекті, зокрема, відомих іспанських тенорів Енріко Ферреро, Ізраеля Лоцано та канадського скрипаля українського походження Василя Попадюка.

У жанрі інструментальної музики одним з перших, хто працював у стилі класичного кросовера можна назвати Астора П'яццоллу. Він створив новий вид танго -- так зване Nuevo tango. Митець одночасно був реформатором, який умів і не боявся руйнувати закостенілі форми, і істинним художником, здатним співвідносити свою творчість з тією музичною традицією, яку сам же і відкидав. Не втративши органічного зв'язку зі спадком танго, П'яццолла збагатив і розвинув його музику. Він у своїх кращих творах зумів торкнутися глибинних струн буття, а саме музику повсякденного життя простих людей, не виходячи за межі її стилістики, вивести на новий рівень концертного виконання.

До стилю класичного кросовера можна віднести сучасні інтерпретації «Щедрика» Миколи Леонтовича. Українська народна пісня «Щедрик» завдяки генетично закладеному в ній оптимізму, професійній обробці Миколи Леонтовича та високомистецькій інтерпретації Олександра Кошиця впродовж ХХ ст. пройшла шлях до світового музичного бестселера. Завдяки англійському літературному тексту з опорою на образ «новорічних дзвоників», твір став близьким і зрозумілим людям різних націй і народів. Сучасні засоби комунікації (радіо, грамзапис, телебачення, кіно, інтернет) не тільки сприяли поширенню «Щедрика» у світовому культурному просторі, але й забезпечили його феномен у глобалізованому світі [5].

Висновки

У ХХІ столітті музична культура, безсумнівно, буде розвиватися нарівні з комп'ютерною культурою і новими інтерактивними каналами масової комунікації. Саме тісний взаємозв'язок з масовою культурою і музичною індустрією буде сприяти розвиткові такого стилю як класичний кросовер в межах комплексного феномену сучасної культури, як синтезований музично-художній проект. Саме такою була творчість Астора П'яццолли. Не втративши органічного зв'язку зі спадком танго, П'яццолла збагатив і розвинув його музику. Він у своїх кращих творах зумів торкнутися глибинних струн буття, а саме музику повсякденного життя простих людей, не виходячи за межі її стилістики, вивести на новий рівень концертного виконання. Така ж доля спонукала і «Щедрика» Миколи Леонтовича, який примітивну автентичну поспівку підняв до високого рівня досконалості, а вільні інтерпретаційні варіанти забезпечили йому шедевральний світовий поступ.

Список використаної літератури

1. Бутман И. О кроссовере / И. Бутман. -- [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: URL:http://obsessed-wsound.livejournaLcom/10561.html