Огляд ринків і прогнозування оціночної вартості художніх творів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОГЛЯД РИНКІВ І ПРОГНОЗУВАННЯ ОЦІНОЧНОЇ ВАРТОСТІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ

Платонов Борис Олексійович

Мазур Вікторія Павлівна

Актуальність теми дослідження. Ідея перевірити, які додаткові результати, крім описаних в [8], могло б принести дослідження поведінки запропонованої там моделі виникла у авторів після усвідомлення факту, що будучи застосованю до сукупностей (або множин) об'єктів, вона може стати додатковим інструментом вивчення динаміки зміни в часі їх цін. Відомо, що аналітики ринків досить успішно використовують цей механізм при визначенні вартості поодиноких об'єктів різнотипного майна [2]2.

Аналіз досліджень та публікацій. Проблеми, що піднімаються в роботі, є предметом постійної уваги багатьох дослідників. Наприклад, П. Доссі в своїй роботі [5], що базується на насичених бібліографії й практичному матеріалі, розглядає феномен формування на арт -ринках цін на об'єкти. Робота Ф. Хука [17] містить безліч прикладів й узагальнень, які розкривають особливості роботи на різнопланових арт-ринках експертів творів мистецтва. Відома австрійська група Kunst AM виклала результати дослідження продажів в 2005 році 500 творів мистецтва [13]. Щорічні публікації в Artprice, що випускаються під редакцією Т. Ерманна [19] завжди актуальні й висвітлюють "гарячі" дані про 500 найдорожчих продажів у світі творів мистецтва. Багато проблем висвітлено в роботі Ю. Автономова [19]. На тлі цих, далеко не повних посилань, нами вбачається актуальною спроба підійти до систематизованого аналізу результатів здійснених на арт-ринках продажів мистецьких творів як складових тих або інших угруповань.

Методологія. Суть підходу до визначення вартості художніх творів, який пропонується в даній роботі, полягає в тому, щоб, аналізуючи поведінку формалізованої моделі, що обумовлює зміну вартості на підставі нескладних математичних розрахунків й співставлень, "вийти" на аналогії, які б забезпечили розуміння процесів, що відбуваються з цінами художніх творів арт-ринку. Підхід має дві складові: перша - дослідження зміни вартості в часі окремого художнього твору, й друга - співстав- лення цієї вартості з вартостями інших творів у межах деякої "однорідної сукупності". Як було доведено в [8], зміну вартості поодинокого твору зручно дослідити, базуючись на теоретичному уявленні про ріст вартості грошового депозиту, покладеного в банк. Формулювання задачі наступне: "Яким, при не- переривному нарахуванні складних відсотків, мав би бути відсоток р на банківському депозиті розміром S0, щоб за період n від моменту його вкладення до моменту зняття сума депозиту зрівнялася би з ціною Sn, за яку твір був проданий?". Формула, що описує задачу, має вигляд:

p = 100 In ( Sn / S0) / n (1), де:

S0 - початкова сума депозиту (початкова вартість твору); ln - символ натурального логарифму; n - число років, на які був покладений депозит; p- відсоток депозиту.

Нагадуємо, що теоретично найбільш точну картину росту вартості депозиту надає випадок, коли складні відсотки нараховуються безперервно.

Функція, що задається формулою 1 в математиці, називається експоненціальною, а графік, що її зображує - експонентою. Змінна p за аналогією з фізики (пройдений шлях за відповідний час) фактично цьому відповідає й тому нами названа швидкістю зростання (збільшення ціни за проміжок часу) вартості окремого художнього твору, визначену відповідним відсотком. Введене поняття надає при аналізі неабиякі зручності й тому активно використовується в подальшому моделюванні. Сама модель, задана формулою 1, скорочено буде позначатися абревіатурою ЕМР (експоненціальна модель росту вартості). Доречно відмітити, що поняття "швидкість зростання" є дуже близьким до відомого на фондовому ринку поняття "ставка доходності". Застосування ЕМР, формулювання поняття "швидкості зростання" вартості й його використання в дослідженні ціноутворення художніх творів являє, на наш погляд, беззаперечний елемент необхідної наукової новизни даної роботи.

Природньо, що до кількісної інтерпретації результатів ЕМР треба ставитись дуже обережно, адже ціни, які, головним чином, досліджуються нижче, є аукціонними, а не ринковими [10], характеризують тільки частину всього ринку, та не враховують усіх, суттєвих для процесу зміни власників операційних витрат.

Результати обчислення за допомогою ЕМР швидкостей зростання р окремих творів мистецтва надалі використовуються в межах ряду сукупностей, що їх складають, для виявлення можливих закономірностей й фактів, які мають значимий або узагальнюючий характер. Підсумком поетапного моделювання є таблиці мультиплікаторів, які можуть допомогти оцінювачам при прогнозуванні оціночної вартості художніх творів, що перебувають в українських колекціонерів.

Виклад основного матеріалу. З матеріалу, що викладається надалі, стане зрозуміло, які сукупності творів мистецтва досліджувалися. Ідеї групування цих сукупностей (множин, груп) належать авторам робіт, на які зроблені відповідні посилання. Дані про усі обрані для моделювання об'єкти оприлюднені, переважну більшість з них можна отримати в мережі інтернет, у тому числі: час створення, місце продажу, місце знаходження, вартість, мистецтвознавчі коментарі й фото твору. Це означає, що усі вони відомі й входять у число картин, що "котуються" на ринку. Наприклад, П. Доссі [5] вважає, що відсоток таких картин складає 35% від всього об'єму взагалі створених. Більш сучасні та масові дані надає Artprice, де проаналізовано результати торгів більш як 3900 картин, що були продані за останні 11 років "... 45% картин показали негативні результати за період, але в цілому прибутки перевищили збитки" [18]. Щодо охвату арт-ринку проведеним дослідженням - відомі випадки, коли досліджувалися по 500 об'єктів [13; 18]. Вірогідно, статистична похибка таких досліджень була мінімальною. У роботі, що викладається, досліджено біля ста одиниць, об'єднаних у п'ять різнопланових груп. Можливо, математична точність отриманих результатів, що тут наводяться, не настільки висока, як у вище вказаних, але оброблена вибірка об'єктів також є достатньо потужною, і, на наше глибоке переконання, отримані на її базі результати можуть стати в нагоді й мистецтвознавцям, й оцінювачам творів образотворчого мистецтва. Адже:

1. Перша група картин, підданих аналізу, об'єднала найдорожчі картини, продані протягом останніх 50 років, починаючи з 1968 р. Дані про них наведені у Ф. Хука в його роботі [17, 369]. Паралельно там приведені дані про найдорожчі трансфери футболістів. На думку Філіпа Хука, довгострокова картина затрат на трансфери футболістів й картини характеризує тенденції найбільших трат суспільства на "задоволення власних духовних потреб", з чим не можна не погодитись. Дані Ф. Хука нами були доповнені інформацією наступних десяти років (до 2017 року) й представлені у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1 60-річне зростання цін на трансфери футболістів та твори мистецтва