Пневматичні засоби конструювання сценічного простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Пневматичні засоби конструювання сценічного простору

Традиційна сценографія, що асоціюється насамперед із декораціями з дерева, металу, тканини, пап'є-маше та інших природних матеріалів, стрімко розвивається у напрямі використання у сценічних конструкціях альтернативних більш легких і міцних сучасних матеріалів. Так, нині дедалі ширшого застосування, особливо в сфері шоу-бізнесу і реклами, набувають надувні (пневматичні) конструкції. Вивчення пневматичних засобів конструювання сценічного простору вбачається актуальним як з наукової, так і з практичної точки зору. Актуальність вивчення даної проблематики зумовлена високим ступенем затребуваності науково-мистецькою спільнотою - фахівцями шоу-індустрії, рекламної сфери, діячами сцени, архітекторами міського середовища, виробниками пневмопродукції та інших - визначення можливих сфер застосування та способів використання пневмоконструкцій як засобів сценічного аеродизайну.

Мета дослідження полягає у визначенні, аналізі й систематизації наявного досвіду використання сучасних пневматичних засобів в процесі конструювання сценічного простору та можливостей їх використання у сфері сценічного мистецтва, шоу-бізнесу та реклами. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних взаємопов'язаних завдань: сформулювати основний термінологічний апарат з даної тематики; класифікувати пневматичні конструкції та вироби відносно їх техніко- технологічних характеристик, а також відносно їх можливого застосування у театрально-видовищних заходах; простежити та узагальнити досвід використання пневматичних конструкцій і виробів у театрально-видовищних заходах.

Дослідження обмежено мистецтвознавчим вектором вивчення сучасних пневматичних конструкцій у контексті створення пластики сценічного простору. Інженерно-технічний, технологічний, архітектурно-містобудівний та інші аспекти в статті поглиблено не розглядаються.

На сьогодні теоретично-практичні дослідження з питань пневматичних засобів конструювання можна розділити на дві групи за проблемно-тематичним принципом: архітектурно-інженерно-технічний вектор - Дент А. Р. [10], Е. П. Уорнер [11], Летурнер [3], В. О. Іщенко [2], Т. О. Логвінова [4], В. К. Циха- новський [7, 8] та інші та декоративно-мистецтвознавчий - В. Ф. Дюранд [9], Т. І. Возвишаєва [1], що носять фрагментарний та несистематичний характер. Варто зазначити, що пневматичні конструкції та вироби як складова мистецького процесу у сфері сценічного мистецтва з наукової точки зору розглядаються вперше.

Виклад основного матеріалу

Розглянемо сучасний арсенал повітроопорних архітектурних конструкцій. Повітроопорними архітектурними конструкціями називаються споруди, котрі встановлюються та зводяться за допомогою повітря. Такі споруди не потребують центральних опор, спираючись на фундамент лише у крайніх точках та утворюючи таким чином всередині приміщення величезний внутрішній простір. До категорії архітектурних повітроопорних конструкцій соціально-культурного та театрально-видовищного призначення можна віднести надувні ангари, сцени, намети тощо. Спектр їх застосування для організації сценічного простору в сфері шоу-бізнесу, реклами та театралізованих заходів дуже широкий - зведення тимчасових приміщень для публічних акцій комерційного і політичного спрямування, спортивних змагань, масштабних вечірок тощо у будь-яких локаціях просто неба та у закритих приміщеннях. Діапазон масштабів застосування фактично необмежений: від заходів всесвітнього значення, наприклад, Олімпійських ігор, до локальних приватних корпоративних та дитячих вечірок.

Вивчаючи широкий спектр тимчасових форм архітектури - історичні передумови розвитку, існуючі концепції і наявну практику, науковці визначили пневмоархітектуру як перспективний напрямок її розвитку у конструктивному аспекті, оскільки жоден інший вид конструкцій не несе у підсумку такої кількості переваг - мала вага, незначна кількість затратних матеріалів і їхня вартість, можливість перекриття великих архітектурних прольотів, швидкість монтажу-демонтажу, багатомодульна варіативність, світло- і радіопроникність, сейсмостійкість [6]. Для монтажу та у процесі експлуатації конструкції застосовується енергозберігаючий теплогенератор для нагнітання повітря - електричний, газовий та твердопаливний. Компактність вихідних матеріалів надає конструкції беззаперечної переваги перед іншими засобами організації публічного простору, наприклад перед модульними сценічними конструкціями - у зібраному вигляді повітронепроникна оболонка з іншим обладнанням займає біля 1 % площі покриття приміщення у готовому вигляді. Швидкозбірним і надзвичайно стійким є також фундамент- основа, на який спираються стіни, стеля та купол будівлі. Це додає повітроопорним конструкціям характеристик універсальності щодо вибору спектру локацій для експлуатації, що робить їх ще привабливішими в очах користувачів.

Надувні сцени-навіси належать до категорії пневматичної архітектури. Вони також складаються з повітронепроникної оболонки, системи кріплення, нагнітача повітря та можуть укомплектовуватись основою-фундаментом. Досить популярними для становлення на будь-яких відкритих майданчиках стали сцени-навіси у формі напівкруглої мушлі та у формі сцени-коробки. Дедалі ширше в комплексі зі сценою-навісом використовуються надувні шатра, що слугують додатковими службовими приміщеннями для артистів та обслуговуючого персоналу.

Надувні сцени-мушлі та сцени-коробки можуть нести на собі також і додаткові елементи. Наприклад, задня стінка мобільної надувної сцени може використовуватись як місце для розміщення проекційних, плазмових або світлодіодних екранів або декораційного оформлення у вигляді банерів чи плакатів. Тут же можуть закріплюватись гірлянди із штучних, живих або пневматичних квітів, також сюди може подаватись фонове підсвічування задника та на просвіт. На порталі мобільної пневматичної сцени може розміщуватись звукове та освітлювальне обладнання, для монтажу якого передбачено спеціальні пристосування, які спрощують процес кріплення. З огляду на це можна констатувати, що повітроопорні архітектурні конструкції воднораз реалізовують такі дві корисні функції - архітектури та сценографії - вони слугують у якості приміщень і одночасно є ефективним засобом театрально- декораційного оформлення сцени.

Наразі в технологій використання надувних конструкцій та виробів поруч із пневмоархітекту- рою популярними напрямками еволюції, що стрімко розвиваються, стали ще два вектори: сфера статичного і динамічного аеродизайну та індустрія пневматичних атракціонів¹ [5].

Розглянемо один з напрямків розвитку оформлення сценічного простору статичними пневмо- декораціями. Як і будь-які інші театральні декорації, сучасні пневмодекорації у відповідності до задуму художника-постановника створюють зоровий образ вистави, що визначає місце дії або створює безсторонній зоровий образ. Невід'ємною складовою сценографії у постановці можуть стати і пневматичні меблі та висококомпактний реквізит. Застосування у сценічному оформленні пневматичних технологій впливає на зміну засобів виразності у сценографії та режисурі вистави та безумовно значно зменшує його вартість. У процесі експлуатації театрально-видовищними колективами оптимізуються витрати людських, часових та грошових ресурсів, адже очевидна економія за рахунок транспортування оформлення, витрат на його монтаж-демонтаж та через низьку амортизацію та компактність у зберіганні. Водночас надувні декорації ефектні, багатофункціональні, оригінальні і мають чималий діапазон розмірів у робочому стані. В експлуатації таких декорацій немає особливих вимог до можливостей вагового навантаження на планшет сцени. Особливо ефектний вигляд мають пневмодекорації у поєднанні з різнобарвним сценічним освітленням та мультимедійним проекційним та лазерним підсвічуванням. Використання функціональних пневмодекорацій, наприклад, з відкриттям дверей, вікон, воріт або повік на очах в казкової голови-чудовиська додають у режисуру і сценографію заходу ефект несподіванки та таємничості, урізноманітнить мізансценування. Приємною несподіванкою для найвибаг- ливіших гостей на весіллі може стати виїзд до зали пневмоквітки з несподівано-загадковим розкриттям її пелюсток та виходом із середині молодят або з появою музикантів. Можна стверджувати, що багатофункціональність пневмодекорацій, а також і пневмомеблів і пневмореквізиту у поєднанні з різноманіттям їхніх форм і кольорів, враховуючи і флуоресцентні барви, та можливістю підсвічування робить їх перспективними у сценографії.

Упродовж багатьох років в оформленні сценічного простору безумовним лідером популярності серед усіх надувних виробів є латексні повітряні кулі (кульки). Слід зауважити, що цим поняттям виробники і споживачі сьогодні визначають не лише кулеподібні латексні вироби, а й продукцію будь-якої іншої форми. Широкий асортимент кольорів, форм та розмірів продукції, різноманіття об'єктів та способів оформлення латексними повітряними кульками розширює простір для творчої фантазії постановників. Нагодою для такого оформлення можуть стати не лише масштабні шоу-програми та святкові заходи, але й більш локальні зібрання - наприклад, відкриття торгового центру чи ресторану, презентація нової продукції, ювілей компанії чи її керівника тощо.

Аеродизайн латексними кульками в залежності від їхнього наповнення (повітря або гелій) та способів кріплення кулькової композиції або кулі у просторі можна класифікувати одночасно і як статичний, так і динамічний. Адже надувні кулькові об'єкти можуть як рухатися вільно у повітрі, так і бути нерухомо закріпленими. Навіть з огляду на те, що повітряні кулі з латексу є досить неміцним способом оформлення, все одно їх широко застосовують організатори святкових та урочистих заходів, оскільки такий прийом є досить універсальним, ефектним, швидким та економічно вигідним.

Альтернативою одноразовим латексним кулям стали вінілові (пластикові). До вагомих переваг вінілової оболонки можна віднести: вона більш тривка до пошкоджень - вразі виникнення на поверхні незначних порізів або навіть розривів їх легко можна заклеїти, при цьому вінілові пластикові кулі можуть надуватись багаторазово та в асортименті вони набагато більшого діаметру та форм, ніж кулі з латексу. Різновидом вінілових куль є фольговані.

Одним із найпопулярніших прийомів динамічного оформлення театрально-видовищних заходів та рекламних промо-акцій стало застосування аеростатів. Аеростатом називають літальний апарат, який легший за повітря та складається з майже герметичної оболонки, що заповнюється легшим за повітря газом або теплим повітрям та корисного навантаження. За аеродинамічними властивостями розпізнають аеростати трьох типів: прив'язні, некеровані (вільного пересування) і керовані (з двигуном, витягнутої опуклої форми) - дирижаблі. Залежно від зовнішньої форми аеростати класифікують на кулеподібні (повітряні кулі), довільної форми (пневмофігури) та аеродинамічної обтічно-овальної (дирижаблі). Доповнюючи аеростати різними світловими та лазерними ефектами, художники - постановники заходів отримують чудові візуальні результати.

Аеростати як елемент оформлення можуть використовуватись як у закритих приміщеннях, так і просто неба. Натомість з метою рекламно-декораційного оформлення заходів дедалі частіше застосовуються аеростати довільної форми: у вигляді логотипів, героїв серіалів, яскравих рекламних об'єктів тощо. Така нестандартна динамічна фігура, безумовно, привертає значно більшу увагу спостерігачів, ніж звичайний напис чи малюнок на поверхні кулі чи навіть дирижаблю.

Дирижаблі - керовані аеростати досить часто застосовуються не лише як засіб оформлення сценічного простору, але і як літальний пристрій з встановленою на ньому автономною відеокамерою, що надає можливість знімати об'єкти з висоти пташиного польоту та транслювати відеозображення на сценічні екрани. Вид з висоти - один із привабливих для глядача ракурсів, що надає можливість безсторонньо оцінити масштабність заходу.

Дехто з фахівців зауважують, що використання громіздких дирижаблів нині стає вже не надто актуальним, оскільки утримувати такий технологічно складний об'єкт досить невигідно і клопітно. Цим останнім часом зумовлена неабияка популярність так званих дирижаблів-імітаторів, які насправді є звичайними прив'язними або некерованими фігурними аеростатами, але виготовленими у формі дирижабля. Умовно серед інших фігурних аеростатів такі об'єкти можна виділити у окрему підкатегорію "аеростат у формі дирижабля". В такого імітатора будуть навіть хвостові стабілізатори-лопаті та інші атрибути дирижабля, однак керуватися автоматично або людиною такий аеростат не може.

Володіючи справедливими перевагами, аеростати мають і виразні недоліки. Головна проблема у процесі експлуатації - залежність від примх вітру. Середній за силою вітерець може змусити фігурний аеростат хаотично обертатися навколо своєї осі, а при посиленні вітру - досить таки швидко, що може бути неестетичним і навіть ризикованим. Також важливою умовою експлуатації є обов'язкова планова профілактика дирижаблів. Принагідно зауважимо, що в разі використання конструкції на значній висоті, її підйом слід узгоджувати з місцевою владою, а іноді й з підрозділами Збройних сил протиповітряної оборони.

Розглядаючи питання динамічного аеродизайну сценічного простору, простежимо можливості використання надувних квітів та пневмогірлянд (надувних гірлянд) з них. Пневматичні квіти та гірлянди - це прості у користуванні, компактні у зберіганні, швидкі у монтажу-демонтажу, оригінальні, яскраві, гарні засоби театрально-декораційного оформлення. Різнокольорові динамічні та статичні пневматичні квіти, гірлянди, вінки, спіралі, геометричні фігури тощо - універсальні декорації святкового оформлення публічного простору - фасадів будівель на площах і вулицях, будь-яких водойм та фонтанів, - та сценічних майданчиків як закритих, так і відкритих, торгових експозицій й іноді навіть меморіальних пам'ятників під час проведення масштабних свят, міських урочистостей, шоу-програм і вистав. Пнев- моквіти та пневмогірлянди можуть бути довільного розміру. Вони використовуються як у закритому просторі приміщення, так і поза ним, за будь-якої погоди, не залежно від пори року та часу доби, як для дорослих глядачів, так і для дітей.

Пневмогірлянди та пневмоквіти можуть бути статичні та динамічні - створювати перед очима глядачів ефект розквітаючого бутону. За потреби така декорація буде укомплектовуватись пультом автономного управління, що забезпечуватиме її рух - розкриття-закриття пелюсток, появу тичинок тощо. Розкриття надувних бутонів супроводжується тріскотлтвим звуковим ефектом. Гірлянда розкривається, коли під тиском повітря розстібається замаскований джгут із спеціальної тканими - пневморукав.

В результаті створюється на очах глядачів неочікуваний ефект послідовної появи ошатного, яскравого, рухомого декораційного оформлення. Надувні наземні квіти з ефектом розкриття можуть використовуватись на сцені як у поєднанні з пневматичними гірляндами, так і як окремі елементи декораційного оформлення. Динамічну пневматичну гірлянду також можна ефектно підсвічувати світловими діодами зсередини. Поєднання динамічних надувних декорацій з різними аудіовізуальними та піротехнічними сценічними ефектами створює неабиякий простір для мистецького пошуку. Прагнучи зробити емоційний акцент та справити неабияке естетичне враження на глядачів, режисер та сценограф можуть організувати раптову появу та розкриття пневмоквітів та пневмогірлянд на дзеркалі водної поверхні. Для посилення глядацьких вражень такі динамічні декорації можна об'єднати зі світлотіньовими ефектами та пострілами серпантином із трубки-тичинки під час розкриття пневмоквітки або й цілої гірлянди. Неабияке враження справлятиме на пасажирів та глядачів прикрашений квітами автомобіль, що розкриватимуться і закриватимуться, особливо ввечері та вночі, підсвічені сяйвом сотні світловий діодів.

Особливі пневмоконструкції, що отримали узагальнену назву ''аеромен'', можуть створювати хаотичні рухи, що цілком будуть схожими на справжнісінький танець. Під терміном "аеромен" слід розуміти будь-які наземні динамічні пневмофігури: рухомі стели, квіти, імітатори вогню, аерофонтани тощо, а не лише стилізовані рухомі фігури людини. Аеромени можуть бути розміщеними та рухатись біля сценічного майданчика впродовж усього театрально-видовищного заходу і водночас створювати стиль і доповнювати оформлення сцени. Досить широко їх застосовують також в якості рекламних покажчиків біля входу до приміщень.

Холодне (штучне, шовкове) сценічне полум'я все жвавіше опановує сценічний та публічний простори, що привносить в сценографію динамічність, ошатність, чарівність, іноді навіть затишок і відчуття тепла і комфорту, наче від натурального вогню. Завдяки абсолютній безпечності цього спеціального пнемо-світлового ефекту, що замінює використання відкритого полум'я, імітація відкритого вогню набуває серед режисерів і сценографів набуває дедалі більшої популярності. Ефект розбурханого полум'я досягається стародавнім театральним прийомом - вентилятор створює повітряний потік, завдяки якому у повітрі у вертикальному положенні майорить тонке шовкове полотно відповідних жовто- помаранчево-червоних кольорів, підсвічене знизу різнокольоровими прожекторами. Результат досить реалістичний - на відстані 1 м ніби відчувається тепло від вогню. Існує досить широкий асортимент приладів створення ефекту живого полум'я - від маленьких підвісних та ручних плошок і смолоскипів з невеликим клаптиком оранжево-червоно-полум'яного шовку, що коливається у повітряному потоці і підсвічується променями світлових діодів, до великих професійних систем, де потік шовкового полум'я досягає висоти 15 м. У них колір полум'я установки може змінюватися за спеціальною програмою або керуватися оператором дистанційно.

Останнім часом все більшою популярністю користується різновид надувної конструкції, що відтворює рух людини-оператора, яка розміщується всередині неї, та здатна до переміщення в енергетично автономному режимі, - надувний костюм (пневмокостюм, ростова фігура). Різноманіття форм сучасних пне- вмокостюмів вражає - у вигляді тварин, героїв казок, фігур для промо-акцій тощо. Для зручності роботи оператора у костюмі, розмір фігури не набагато вищий за людину, звідки і походить друга назва пневмоконструкції - ростова фігура. Пневмокостюми компактні та дуже легкі, швидкі і зручні у використанні.

Аналогом пневмокостюму тільки без оператора-людини всередині, якого замінено дистанційно керованим електромеханічним пристроєм, сьогодні став пневморобот. Ці конструкції знайшли своє застосування у різного роду шоу-програмах, у музеях, на виставках. З огляду на значну вартість електромеханічної складової частини пневморобота та з метою підвищення універсальності всієї конструкції, їхнім власникам часто доводиться у процесі створення нового зорового сценічного образу для пневморобота обмежуватись лише заміною пневматичної оболонки.

Останнім часом оригінальним засобом оформлення театрально-видовищного заходу стали зорби - прозорі, розміром у людський зріст кулі, надувні сфери з внутрішньою порожниною. Ставлячи за мету систематизувати різні сценічні пневматичні вироби, зорби можна класифікувати як підкатего- рію особливих пневмокостюмів, оскільки в них задіяний оператор - людина, яка перебуває всередині зорба. Але якщо характерною ознакою пневмокостюму є прихованість оператора від глядачів, то в зорбі навпаки - він повністю на виду, зважаючи на прозорість матеріалу зорбу. Сценічний майданчик, яким рухаються повітряні кулі, іноді з світлодіодним підсвічуванням, в порожнині яких знаходяться виконавці - фантастичне видовище.

Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати:

- у процесі дослідження встановлено, що пневмоархітектура, маючи низку переваг: компактність, мобільність, універсальність, низька вартість, можливість створення великого внутрішнього об'єму, легка модернізація, модифікація, трансформація, унікальна швидкість монтажу-демонтажу, світлопроникність, енергоекономічність, екологічність, є одним з пріоритетних різновидів універсальних тимчасових споруд, особливе місце серед яких займають пневмобудівлі театрально-видовищного призначення;

- наповнювачами пневматичних конструкцій та виробів може бути холодне і гаряче повітря та легші за повітря гази - гелій та водень;

- пневматичні конструкції мають різне застосування - в якості архітектури сценічного простору та засобів його оформлення;

- якісний склад оболонки пневмовиробів впливає на специфіку його використання в процесі підготовки та проведення театрально-видовищного заходу;

- сценічний аеродизайн за створюваним зоровим образом можна класифікувати на статичний (пневмодекорації, арки, надувні фігури, меблі, латексні та вінілові кулі) і динамічний (аеростати у формі кулі, дирижаблю та довільної форми; пневмогірлянди, пневмоківти, пневмокостюми, пневматичні прилади імітації вогню, зорби, аеромени, пневмороботи).

Досліджуючи пневматичні засоби конструювання сценічного простору ми лише поверхово торкнулися особливостей їх еволюції та залишили поза увагою конкретні приклади їхнього застосування у практиці сучасного сценічного мистецтва. Неохопленим залишився й питання поетики сценографічно- го рішення вистави з використанням пневмодекорацій. Зазначені вектори подальших досліджень підтверджують значимість і перспективність виду конструювання сценічного простору шляхом використання пневматичних конструкцій і виробів.

Література

1. Возвышаева Т.И. Архитектура хай-тек : Генезис, современное состояние : автореф. диа на соиск. учён. степ. канд. архитектуры : спец. 18.00.01 "Теория и история архитектуры, реставрация памятников архитектуры" / Т.И. Возвышаева. - Москва : ВНИИ теории архитектуры и градостроительства, 1989. - 24 с.

2. Ищенко В. А. Нелинейный изгиб тороидальных резинокордных оболочек с учётом температурных воздействий : автореф. дис. на соиск. учён. степ. канд. техн. наук : спец. 01.02.03 "Сопротивление материалов и строительная механика" / В. А. Ищенко. - Днепропетровск : ДНУЖТ, 1983. - 18 с.

3. Летурнер. Курс аэростатики / Пер. с франц. - Изд. 2-е / Летурнер. - Москва : ОНТИ - Гос. авиац. и автотрактор. изд-во, 1932. - 176 с.

4. Логвинова Т.А. Геометрическое моделирование комбинированных мягкооболочечных конструкций : автореф. дис. на соиск. учён. степ. канд. техн. наук. : спец. 05.01.01 "Инженерная геометрия и компьютерная графика" / Т.А. Логвинова. - Киев : КИСИ, 1989. - 17 с.

5. НПО Аэроэкология: главная [Электронный ресурс] - Режим доступа: www.aeroecology.ru.

6. Рюрикова З.А. Тенденции развития временных сооружений общественного назначения в среде большого города : автореф. дис. на соиск. учён. степ. канд. архитектуры : спец. 18.00.02 "Архитектура зданий и сооружений" / З.А. Рюрикова. - Москва: МАИ, 2009. - 24 с.

7. Цихановський В.К. Деформування висячих і пневмонапружених оболонок із урахуванням геометричної та фізичної не лінійності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора техн. наук. : спец. 05.23.17 "Будівельна механіка" / В.К. Цихановський. - Київ: КНУБА, 1999. - 33 с.

8. Цыхановский В.К. Исследование напряженно-деформационного состояния пневмонапряжённых мягких оболочек методом конечных элементов : автореф. дис. на соиск. учён. степ. канд. техн. наук. : спец. 01.02.03 "Сопротивление материалов и строительная механика" / В.К. Цихановский. - Киев : КИСИ, 1982. - 22 с.

9. Aerodynamic Theory / Editor in Chief William Frederick Durand. - Vol. VI. : Airplane as a Whole, Aerodynamics of Airships, Performance of Airships, Hydrodynamics of Boats and Floats, Aerodynamics of Cooling. - Berlin: Julius Springer, 1936. - 287 s.

10. Dent R. N. Principles of Pneumatic Architecture / Roger Nicholas Dent. - London: Architectural Press, 1971. - 236 s.

11. Warner E. P. Aerostatics / Edvard P. Warner. - New York: Ronald Press Company, 1926. - 112 s.

References

1. Vozvyshaeva, T.I. (1989). Architecture of high-tech: Genesis, modern state. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow: All-Union Scientific Research Institute of Theory of Architecture and Urban Planning [in Russian].

2. Ischenko, V.A. (1983). Nonlinear bend of toroidal cord-rubber shells in context of temperature influences. Extended abstract of candidate's thesis. Dnipropetrovsk: DNURT [in Russian].

3. Leturner. (1932). Course of aerostatics. Moscow: ONTI - Gos. aviats. i avtotraktor. izd-vo [in Russian].

4. Logvinova, T.A. (1989) Geometrical design of the combined soft shells constructions. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: KEBI [in Russian].

5. Scientific and Production Association Aeroecology: Home - Retrieved from www.aeroecology.ru [in

Russian]

6. Ryurikova, Z.A. (2009) Progress of temporal building for public needs and tendencies in a city context. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow: MAI [in Russian].

7. Tsykhanovskyi, V.K. (1999). The deformation of hanging and pneumatically pressured shells, taking into account their geometrical and physical linear instability. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv: ^UCA [in Ukrainian].

8. Tsyihanovskiy, V.K. (1982). Research of the tense deformation state of pneumatically tense soft shells by the method of last elements. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: KECI [in Russian].

9. Durand, W.F. (Eds.). (1936) Aerodynamic Theory (Vols. VI : Airplane as a Whole, Aerodynamics of Airships, Performance of Airships, Hydrodynamics of Boats and Floats, Aerodynamics of Cooling). Berlin: Julius Springer [in English].

10. Dent, R.N. (1971). Principles of Pneumatic Architecture. London: Architectural Press [in English].

11. Warner E.P. (1926) Aerostatics. New York: Ronald Press Company [in English].

Размещено на Allbest.ru