Сучасне молодіжне танцювальне мистецтво та специфіка його викладання на прикладі хіп-хоп танцю

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

За останні роки інтерес до сучасного вуличного танцювального мистецтва в молодих людей зріс у багато разів. Крім того, цей напрям стає все більш привабливим і для професійних хореографів. Відкривається величезна кількість шкіл і студій по всьому світові, розвиваються нові танцювальні стилі. Тенденція зростання зберігається й підкріплюється засобами масової інформації: проводиться все більша кількість танцювальних фестивалів (у тому числі на міжнародному рівні) і шоу-програм; створена ціла індустрія з виробництва відео-уроків; сучасний кінематограф також звертає увагу на сферу танцювального мистецтва; з кожним днем з'являються все нові аспекти й деталі, гідні глибокого вивчення, деталізації та розвитку.

На жаль, в нашій країні субкультура хіп-хоп танцю вивчена недостатньо. Можливо, це пов'язано з тим, що вона не так давно стала частиною масової культури (приблизно з 1990-х років). Тому на українській та російських мовах досліджень на цю тему практично немає. Танець в Україні розвивався помітно повільніше, ніж в інших країнах. Взагалі, про нього чули в основному у великих містах, але з виходом на VHS фільмів Break Dance 1, Break Dance 2, радянських фільмів «Танці на даху», «Кур'єр» багато самоучок отримали можливість копіювати рухи і трюки у героїв фільмів.

На сьогодні хіп-хоп танець розглядається науковцями в контексті розвитку здорового способу життя молоді (В. Супоненкова [6]), його впливу на організм людини (М. Власова [1]). В. Толстун [7] вивчав актуалізацію танцю хіп-хоп у хореографічному просторі європейських країн. Д. Садикова [5], Е. Тюріна [8], В. Нікітіна [4] зосередили увагу на питанні хіп-хопа у просторі сучасної культури. А. Нєунилов [3] та М. Воскресенська [2] досліджували вплив хіп-хопу на соціалізацію молоді та його роль у житті сучасної молоді.

Мета статті висвітлити актуальні проблеми сучасного танцювального мистецтва молоді та особливості його викладання на прикладі танцю хіп-хопу.

Танець у стилі хіп-хоп феномен, де розмиті правила й обмеження. Яскравою рисою цього спрямування є його характер, акторська складова та драматизм. Оскільки особливості хіп-хоп культури пов'язані з діями на відкритих територіях, у парках, на спортивних майданчиках, вона стала своєрідною альтернативою молодіжним бандам злочинного характеру. Їх замінили танцювальні «битви» баттли. Хіп-хоп показує найкращі якості виконавця у формі танцювального протистояння [3].

Зрозуміло, що дане мистецтво це явище й наслідок глобалізації. Мультитехнічність і відкритість хіп-хопу для експериментів та імпровізації сьогодні викликають серйозну проблему його класифікації за стилями й напрямами. У виконанні деяких технік є сусідами і природність і неприродність людської біомеханіки. Базовими рухами в хіп-хопі є розслаблений корпус танцюриста, тримання тіла, за відсутності напруги й витягнутості вгору, спрямованість рухів у підлогу, напівзігнуті ноги. Основою для танцю є кач це погойдування корпусом вперед-назад або з боку в бік, коли корпус як би «виштовхується» на кожен музичний біт, і при цьому ноги виконують пружні рухи. «Качати» можна вгору й униз. Важливим принципом руху також є свобода положення ноги на відміну від відомого правила виворітності ніг, покладеного в основу класичного танцю. Принцип поліцентрії в хіп-хопі заснований на сегментації тіла й руху одночасно в декількох напрямках. До того ж, різні частини тіла можуть рухатись у різних ритмах (принцип поліритму) [8].

Зовні танцюристів хіп-хопу легко виділити з натовпу. Незважаючи на мінливу моду цієї культури, в цілому вона має низку характерних особливостей. танцювальний музика багатостильовий

Одяг вільний, комфортний, зазвичай спортивного стилю: футболки, майки баскетбольної тематики; лижні, насунені на брови шапки; куртки й толстовки з капюшонами; приспущені широкі штани й шорти; кросівки й бейсболки (як правило, з прямими козирками) відомих марок (наприклад, Tribal, Reebok, Adidas, Nike).

Науковцями доведено, що хіп-хоп танець дуже цікаве явище, оскільки неможливо однозначно сказати, спорт це або мистецтво. Швидше за все, це якийсь синтез спорту й мистецтва. Він знаходиться на межі цих понять, бо є специфічним видом фізичної та інтелектуальної активності, яку здійснюють з метою змагання, а також цілеспрямованою підготовкою до них шляхом розминки, тренування, в поєднанні з відпочинком, прагненням поступового покращення фізичного здоров'я, підвищення рівня інтелекту, отриманням морального задоволення, поліпшення особистих, групових і абсолютних рекордів, слави, вдосконалення власних фізичних можливостей і навичок [1].

Але, з іншого боку, хіп-хоп це не просто фізичні вправи під музику, а й танець, націлений на задоволення духовних потреб людини. У тому числі любові до прекрасного, створення художнього образу. Він нерозривно пов'язаний із музикою, з людським тілом, слухняний душі й розуму, має необмежені можливості вдосконалення. Представники хіпхопу, незалежно від їх власних культурних передумов, шанобливо ставились і ставляться до всіх інших сучасних танцівників. Танцюрист із будь-якого куточка світу поєднує власну культурну ідентичність із глобальною культурою хіп-хопу.

Зауважимо, що стрімка поява вуличних танців та їх поширення в Україні поставили нові задачі щодо підготовки танцівників і тренерів цього напряму та її особливостей, спираючись на нюанси хіп-хоп культури. Наслідком переходу до даного напряму стала поява ознак, притаманних спортивній діяльності, а саме: змагальна діяльність і система підготовки спортсменів. У цих умовах, в силу високих тренувальних і змагальних навантажень, рівень пропонованих вимог до фізичної підготовки спортсменів-танцюристів значно зріс.

Таким чином, такий стрімкий перехід на «нові рейки» викликав багато труднощів у системі підготовки, а також у пошуку нових засобів і методів у тренувальному процесі. При цьому врахування цього навантаження, а також розробки системи розвитку й виховання фізичних якостей у літературі немає. На сьогоднішній день тренери спираються тільки на досвід таких суміжних видів спорту при виборі засобів і методів для побудови тренувального процесу, як: фітнес-аеробіка, акробатика, художня гімнастика тощо.

Однак, хіп-хоп розглядається як поліструктурний технічно складний емоційний вид танцю, основу якого становить виконання танцівниками під музику багатостильової композиції з використанням складно координаційних елементів. З точки зору параметрів навантаження й режиму енергозабезпечення танцівник виконує танець високої інтенсивності в аеробно-анаеробному режимі. Змагальна композиція включає велику різноманітність різноритмічних рухів на трьох рівнях (низькому, середньому, високому) тренувальних навантажень [1].

Також під час підготовки великої уваги заслуговує вивчення власне емоційної складової хіп-хопу, яка ґрунтується на вивченні історії культури, природи походження базових рухів, стилістики одягу, традицій та особливостей музичного супроводу, мети й посилу від хіп-хоп культури до людства [2].

Закцентуємо увагу на тому, що доцільність і необхідність розробки справжньої освітньої програми обумовлена її соціально-освітньою значимістю в аспекті комплексного підходу до процесу розвитку особистості танцівника з формування здорового способу життя; задоволення освітніх, інтелектуальних потреб; розвитку загальнокультурних здібностей (творчих, комунікативних, компенсаторних, профорієнтаційних, дозвіллєвих), стимуляції творчої діяльності, бажання вчитися рухатись і танцювати [6].

Відтак, підготовча програма повинна включати інтеграційний підхід до організації танцювальної діяльності в процесі освоєння стилю сучасного танцю, як синтезу танцю, спорту та духовної моралі.

Отже, основними складовими підготовки повинні бути: створення умов для реалізації інтересу до сучасних танців; формування прагнення підлітка до здорового способу життя через освоєння сучасних стилів танців; спрямованість на практичну діяльність: усі теоретичні знання, включені до змісту програми, апробуються у творчій практиці, перетворюються на пізнавальний, комунікативний, соціальний досвід самореалізації в різних сферах танцювальної діяльності; засвоєння інформації, що сприяє орієнтації в області спорту, мистецтва й базису хіпхоп культури. Форми організації освітньо-виховного процесу поєднання групових та індивідуальних занять, що в результаті приведе до формування соціально активної особистості в умовах клубної спільності засобами занять сучасним танцем.

У результаті аналізу наукової літератури можемо стверджувати, що під час тренувань тренер із хіп-хопу повинен акцентувати увагу на такі складові танцювального виховання: основи гімнастики, акробатики, техніки сучасного танцю; формування знань анатомо-фізіологічних основ активної рухової діяльності людини; формування спеціальних технічних умінь і навичок виконання хіп-хоп композицій, базових рухів; основи психології танцювального спорту; виявлення індивідуальних особливостей вихованців; розвиток мотивації до творчої та спортивної діяльності, спортивних здібностей (гнучкість м'язів, швидкість рухів, контроль за тілом, спритність, витривалість); зміцнення фізичного та психічного здоров'я, вдосконалення загальної фізичної підготовки танцівників; сприяння профілактики асоціальної поведінки учнів в умовах клубної спільності; залучення учнів до здорового способу життя, відмови від згубних звичок; формування вміння протистояти їм; розвиток самоврядування в колективі; виховування спортивного характеру, здатності до емоційного самоконтролю та саморегуляції поведінкових реакцій; залучення учнів до вивчення історичного підґрунтя та особливостей хіп-хоп культури [4].

Таким чином, навчаючись подібним чином, танцівники зможуть опановувати достатнім рівнем знань, умінь, навичок за профілем діяльності, необхідних для подальшого продовження професійної освіти; виробити правильну поставу, легкі гарні рухи, ходу; удосконалювати свої фізичні дані, психомоторні здібності; розвивати художній смак, пізнавальну активність, музично-творчі здібності; свідомо ставитися до свого кола оточення; мати потребу в постійному вдосконаленні та прагненні до творчої самореалізації; будуть орієнтовані на моральні загальнолюдські цінності; опанують цивілізовані норми міжособистісного спілкування й соціальної поведінки, а також зможуть розвивати такі якості, як: працьовитість, завзятість, дисциплінованість, пунктуальність, відповідальність за колектив тощо.

На подальше вивчення заслуговують питання актуалізації танцю хіп-хоп у хореографічному просторі сучасної культури нашої країни та європейських країн.

Література

1. Власова М.А. Хип-хоп танцы и их влияние на организм человека / М.А. Власова // Проблемы физической культуры, спорта и туризма в свете современных исследований и социальных процессов: сборник трудов Международной научно-практической конференции. 2017. С. 219-223.

2. Воскресенская М.А. Роль хип-хоп культуры в жизни современной молодёжи / М.А. Воскресенская // Диалог цивилизаций: Восток Запад: материалы XVII научной конференции студентов, аспирантов и молодых учёных. 2016. С. 24-31.

3. Неунылова А.С. Влияние субкультуры хип-хоп на социализацию молодежи / А.С. Неунылова // Гуманитарии в современном мире, или почему шутка про то, что выпускники гуманитарных факультетов работают только в McDonald's, заблуждение: материалы научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, 2015. С. 35-40.

4. Никитина В.Г. Инновационные стратегии в развитие идеология культуры хип-хопа / В.Г. Никитина // Модернизация российского общества и подготовка кадров для отрасли культуры и искусств: материалы Международной научно-практической конференции, посвященной 45-летию Казанского государственного университета культуры и искусств: в 3-х частях. Казань, 2014. С. 246-251.

5. Садыкова Д.А. Хип-хоп в пространстве современной культуры / Д.А. Садыкова // Омский научный вестник. 2013. № 5 (122). С. 236-238.

6. Супоненкова В.А. Хип-хоп танцы в развитии здорового образа жизни молодежи / В.А. Супоненкова // ОБЖ: Основы безопасности жизни. 2016. № 7. С. 12-14.

7. Толстун В.В. Актуализация танца хип-хоп в хореографическом пространстве европейских стран / В.В. Толстун // Санкт-Петербургский образовательный вестник. 2016. № 3 (3). С. 16-18.

8. Тюрина Э.А. Хип-хоп как субкультура, спорт и искусство / Э.А. Тюрина // Современный танец: дискурс и практики: сборник статей. Екатеринбург, 2017. С.109-124.

Размещено на Allbest.ru