Видання без вихідних даних друкарні Львівського єзуїтського колегіуму XVIII ст. у фонді національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Видання без вихідних даних друкарні Львівського єзуїтського колегіуму XVIII ст. у фонді національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Юлія Рудакова

Проведено книгознавчий аналіз 16 видань друкарні Львівського єзуїтського колегіуму, в яких не зазначено вихідні дані. Визначено параметри, за якими можна атрибутувати видання без вихідних відомостей. Виокремлено елементи, характерні для видань друкарні Львівського єзуїтського колегіуму та які відрізняють їх від видань інших друкарень.

Ключові слова: стародруки, атрибуція, друкарня Львівського єзуїтського колегіуму, безвихідні видання, вихідні відомості, елементи художнього оздоблення, ініціал, заставка, кінцівка.

In the article parameters which are used for attribution of editions without publisher's imprint are defined. Among them there are: bibliographical indexes and printed catalogues; typographical material, such as fonts, elements of decoration, publisher's marks and so on; data from the title, especially in panegyrics that have long titles with information on addressees and addressers of the text; imprint data of coupled edition.

For bibliological study in the funds of hand-printed books and rare editions department of VNLU 16 editions of Lviv Jesuit college printing-house of 18th century without publisher's imprint were chosen. An attribution of these editions needed to be done. The complex of printed materials is quite informative in attribution of Lviv editions without publisher's imprint, especially panegyrics, decoration of which is more luxurious than decoration of other works. At the same time, the majority of engraved initials, head-pieces and tail-pieces make a collection of decorative elements, widely spread in editions of Lviv Jesuits. Hence, elements of decoration are typical for editions of printing-house in question. These elements may be used as quite reliable sources for defining the place of printing of editions without publisher's imprint.

The article contains also bibliographical descriptions of revised editions, placed in chronological order. There are also some images of decorative elements, frequently used in Lviv Jesuit college editions.

Keywords: old-printed books, attribution, Lviv Jesuit college printing-house, editions without publisher's imprint, publisher's imprint, elements of decoration, headpiece, tail-piece, initial.

У практичній роботі зі стародрукованими виданнями часто виникає необхідність у встановленні певних елементів бібліографічного опису. Брак необхідних бібліографічних даних може бути спричинений як дефектністю примірника, так і відсутністю інформації в самому виданні. Найчастіше виникає потреба в ідентифікації імені автора та встановленні вихідних даних, тобто місця друку, видавництва чи року видання. Метою цієї статті є визначення можливих шляхів і методів атрибуції відсутніх вихідних відомостей, насамперед місця друку, на прикладі видань однієї з українських друкарень.

Частково проблему атрибуції вирішують бібліографічні покажчики та друковані каталоги, при підготовці яких укладачі провели необхідну пошукову роботу та визначили вихідні відомості видань. Водночас інші видання так і залишилися без зазначення місця друку. Частину видань не відображено в бібліографічних покажчиках і друкованих каталогах.

Першим і головним джерелом інформації, з яким працює бібліограф при описі видання, є титульний аркуш і колофон (за наявності), які, як правило, містять дані про місто, де видано книжку, та/або назву видавництва чи прізвище видавця/друкаря, рік. При встановленні відсутніх відомостей про місто в найпростіших випадках його назва міститься у назві видавництва чи визначається за прізвищем видавця. Складніше, коли не зазначено ані місто, ані друкарню.

Відправною точкою для встановлення вихідних відомостей може бути інформація, що міститься у назві видання, що особливо характерно для творів панегіричного змісту. Розлогі назви таких творів, як правило, містять інформацію як про їх адресатів, так і адресантів, а також про дату події, якій ці твори присвячено. Панегірики часто складали викладачі та студенти навчальних закладів, наприклад єзуїтських колегіумів. Однак прізвища авторів рідко зазначалися на титульних аркушах таких видань, у більшості твори видавалися анонімно - від імені цілого навчального закладу, монастиря, провінції тощо. Якщо твір було виголошено від імені закладу, при якому діяла друкарня, то, ймовірно, саме в ній його було надруковано. Підказкою також може бути особа цензора та інша інформація, подана у дозволі на друк. Якщо рік, указаний на титулі, фіксує лише дату, коли відбулася подія, якій присвячено видання, то він же приймається за приблизний рік друку, якщо у виданні немає інших відомостей пізнішого часу, наприклад у колофоні, присвяті чи у дозволі на друк тощо. В інших випадках час друку визначається приблизно за змістом твору, часом діяльності друкарні, папером або іншими побічними ознаками.

Для видань, місце друку яких не можна встановити за переліченими ознаками, визначальним критерієм стає друкарський матеріал: шрифти та елементи оздоблення, підбір шрифтів різної величини, використання курсиву, друкарських марок або університетських сигнетів (для друкарень при університетах), схеми побудови тексту, принципи художнього оздоблення видань тощо. Наприклад, одні друкарні широко використовували гравійовані заставки - відтиски з дощок, інші в якості заставок компонували у кілька рядів смужки з виливних прикрас. У певних друкарнях надавали перевагу гравійованим або вирізьбленим готичним ініціалам, у інших - великим літерам більшого, ніж основний, шрифту.

Деякі панегіричні твори видавалися «парами», в яких одне видання могло не мати вихідних відомостей. У такому випадку їх легко визначити за інформацією про місце друку на іншому - парному виданні. Часом обидва видання такої «пари» не містять на титулі вихідних даних. За нашими спостереженнями, практика видання парних творів (або, іншими словами, твору з двох частин, оформлених як окремі видання) існувала на теренах Речі Посполитої у ХУП-ХУШ ст. Це були панегіричні твори з нагоди шлюбу, де адресатами привітання були дві особи. При цьому, як правило, витримувалася така схема: нареченому призначався твір латинською мовою, написаний у прозовій формі, іноді з невеликими віршованими вставками, розміром від кількох до 30-40 аркушів, міг містити також звернення до нареченого, іноді у віршованій формі; нареченій присвячувався віршований твір польською мовою на декількох аркушах, міг містити прозове звернення до нареченої чи її матері. Обидва твори оформлені як окремі видання: мають повноцінні титульні аркуші із зазначеними на кожному з них адресатами привітання та закладами, від яких ці привітання висловлювалися; на їх зворотах найчастіше містяться геральдичні епіграми із зображенням гербів осіб, яким присвячено твори та віршами на ці герби; вони мають окремі, в більшості випадків, сигнатурні формули. У бібліографії твори, що складають такі «пари», вказуються як окремі видання, навіть ті, які мають спільну сигнатурну формулу. Тому при роботі з панегіричним виданням без зазначеного місця друку бібліографу варто пошукати за основними бібліографічними джерелами, чи не існує парного видання. Також у бібліографії відомі шлюбні панегірики, що складаються з двох частин - латиномовної прозової та польськомовної віршованої, - але мають один титульний аркуш та інші атрибути одного видання. Тобто вони є єдиним виданням, а не парою пов'язаних між собою видань. Про явище парних панегіричних творів зазначалося у нашій статті, присвяченій шлюбним панегірикам у фонді Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [3]; деякі з них не мають вихідних даних і будуть розглянуті далі.

Для книгознавчого аналізу ми обрали видання друкарні Львівського єзуїтського колегіуму XVIII ст. з фонду відділу стародруків та рідкісних видань (далі - ВСРВ), на титульних аркушах яких не зазначено місце друку Вивченням історії та репертуару цієї друкарні багато років займається львівський книгознавець Наталія Швець. Її публікації, присвячені різним аспектам дослідження видань друкарні львівських єзуїтів [4; 5; 6], містять важливу інформацію для атрибуції львівських друків. Зокрема авторка представляє результати дослідження елементів художнього оформлення видань друкарні львівських єзуїтів, подає класифікацію та зображення гравійованих ініціалів. Також у її роботах можна ознайомитися з основною бібліографією питання.

Обрані для аналізу видання - це твори панегіричного та філософського змісту. Усі вони надруковані форматом 2°, переважно невеликого обсягу тексту, прикрашені кількома елементами художнього оздоблення - гравюрами з гербами, гравійованими ініціалами, заставками, кінцівками. У фонді ВСРВ вони представлені різною кількістю примірників, зберігаються переважно у складі конволютів. До тексту статті додано складені у хронологічному порядку бібліографічні описи розглянутих творів з їхніми повними назвами, а також зображення деяких елементів художнього оздоблення, найбільш поширених у виданнях друкарні львівських єзуїтів. Основними бібліографічними покажчиками, з якими звірялися аналізовані видання, є каталог українських стародруків Я. П. Запаска та Я. Д. Ісаєвича «Пам'ятки книжкового мистецтва» [1] та покажчик К. Естрайхера «Bibliografia Polska» [7]. У каталозі Я. П. Запаска та Я. Д. Ісаєвича частина видань не відображена, в покажчику К. Естрайхера всі видання наявні, але їхні бібліографічні описи не містять повних вихідних даних.

На початку розглянемо видання, вихідні відомості яких, на наш погляд, встановити нескладно. Це вітальні твори, які мають «пару», на титульному аркуші якої міститься вказівка на місце друку.

1729 р. від Острозького єзуїтського колегіуму вийшло привітання зі шлюбом Станіслава Вінцентія Яблоновського (1694-1754) та Дороти з Бронішів Радоміцької (1692-1774). Польськомовна віршована частина «Capitolium imion, wiecznego szacunku godnych...» [7, 18, с. 360] не має вихідних відомостей, але їх указано на титульному аркуші латиномовної прозової частини «Par orbi domus, Jablonovia amplissimis familiis...» [1, 1132; 7, 18, с. 360]: «Leopoli. Typis Collegij Societatis Jesu». Про одне місце друку цих видань, окрім однакових прямих і курсивних шрифтів, свідчать виконані в єдиному стилі мідерити із зображенням гербів Яблоновських «Прус ІІІ» (Prus III) у латиномовній частині та Бронішів «Вєнява» (Wieniawa) у польськомовній. Твір «Capitolium imion...» прикрашено також заставкою та кінцівкою, які можна побачити у багатьох виданнях друкарні Львівського єзуїтського колегіуму. Заставка прямокутна у подвійній рамці, із зображенням всевидячого ока під короною в центрі та двох ваз із квітами по боках, підписана ініціалами гравера «M L» (42 х 142 мм; див. рис. 1). Кінцівка з рослинним мотивом, без рамки (54 х 95 мм; див. рис. 2).

1740 р. друкарня колегіуму видала подвійний вітальний твір із нагоди шлюбу князя Станіслава Любомирського (1704-1793) та Людвіки Гонорати з Потіїв (бл. 1726 - бл. 1786), написаний від імені Луцького колегіуму та Володимирської місії Товариства Ісуса.

Рис. 1. Заставка зі всевидячим оком

Рис. 2. Кінцівка з рослинним мотивом

Латиномовна прозова частина твору «Fontes purpurei inter auspicatissima Hymenaei solemnia...» [1, 1378; 7, 21, 480] має на титульному аркуші вихідні відомості, на відміну від польськомовної віршованої частини «Affluencya wielkich honorow y spokrewnionych imion...» [1, 1364; 7, 24, 384]. Обидва видання, крім однакових прямих і курсивних шрифтів, мають однакові мідерити із зображенням гербів Любомирських «Дружина» (Druzyna), Потіїв «Вага» (Waga) і Загоровських (рід матері нареченої) «Корчак» (Korczak).

Розглянемо ще три «пари» весільних панегіриків, жоден з яких не має на титулі вихідних відомостей. Обидві частини однієї такої «пари» в каталозі Я. П. Запаска та Я. Д. Ісаєвича визначені як продукція друкарні львівських єзуїтів. Це «Meta sole* exoptata in signo ter victoriosissimi Pilav* triumphalis...» [1, 1188; 7, 26, 555] і «Krzywda krzyzami nagrodzona...» [1, 1185; 7, 26, 555], видані від імені Львівського єзуїтського колегіуму на відзначення шлюбу Северина Юзефа Жевуського (?-1755) й Антоніни Потоцької 1731 р. Звороти титульних аркушів обох частин містять традиційні геральдичні епіграми із однаковими дереворитами із зображенням гербів Жевуських «Кшивда» (Krzywda) та Потоцьких «Пілява» (Pilawa). Видання прикрашають заставка, дві гравійовані кінцівки (з двох дощок) та одна кінцівка, складена з виливних прикрас, а також сім ініціалів. Серед цих прикрас відзначимо поширену у друках львівських єзуїтів прямокутну заставку в подвійній рамці, з квітковим орнаментом на чорному тлі (45 х 135 мм; див. рис. 3), а також п'ять ініціалів, усі в подвійних лінійних рамках, із чотирьох комплектів ініціалів друкарні Львівського єзуїтського колегіуму: «Н» із квітковим орнаментом (48 х 48 мм) [зображення див.: 4, 75, рис. 3], «Q» із янголятком (48 х 48 мм) [4, 77, рис. 7], «N» і «S» із рослинним орнаментом (25 х 24-25 мм) [4, 79, рис. 10], «S» із рослинним зафарбованим орнаментом (47 х 48 мм) [4, 77, рис. 6]. Ініціал «Н» використано також у виданні «Par orbi domus, Jabrnnovia amplissimis familiis...», заставку - у виданні «Fontes purpurei inter auspicatissima Hymenaei solemnia...» авторства Домініка Хойнацького (Chojnacki, Dominik od sw. Jozefa; 1721-- 1794) [1, 1929; 7, 14, 195]. Всі чотири видання у геральдичних епіграмах містять гравюри із зображенням двох гербів Любомирських «Дружина» (Druzyna), виконані з однієї мідної дошки, що свідчить про одне місце друку цих творів. Крім того, ці панегірики прикрашають характерні для продукції друкарні львівських єзуїтів заставки, кінцівки та ініціали, що частково повторються у різних частинах. Серед них -- уже згадувані заставки зі всевидячим оком і квітковим орнаментом і кінцівка з рослинним мотивом. Також для прикрашення цих видань використано надзвичайно «популярні» для видань львівських єзуїтів кінцівки з обеліском (без рамки, 56 х 85 мм; див. рис. 4) і коронованим орлом з девізом «Sub umbra alarum tuarum» (без рамки, 71 х 145 мм; див. рис. 5), а також заставку прямокутної форми без рамки, з трьома вазонами з квітами (47 х 153 мм; див. рис. 6).

Рис. 3. Заставка з квітковим орнаментом

друкарня львівський єзуїтський колегіум

Рис. 4. Кінцівка з обеліском

Щодо останнього елементу принагідно зазначимо, що дуже подібна заставка, зроблена з іншої дошки, фіксується у виданнях друкарні Познанського єзуїтського колегіуму того ж періоду, принаймні середини XVIII ст., що є черговою ілюстрацією контактів між видавництвами єзуїтських колегіумів, на які вказує Н. Швець [4,79].

Такий же друкарський матеріал використано для видання двох пар панегіриків 1755 р., у яких з нагоди шлюбу Юзефа та Магдалени Агнежки князів Любомирських (?--1755; 1739-1780) висловлюються привітання від імені Польської провінції Товариства Ісуса та Межирицького піарського колегіуму. Це, відповідно, твори «Celsissimis illustrissimis excellentissimis neosponsis principibus...» [7, 21, 467] і «Jasnie Oswieconym Jasnie Wielmoznym xi^tom...» [7, 21, 467], а також «Jn nuptiarum solenniis...» [7, 21, 453] і «Na powinszowanie szcz^sliwie zaszlych slubnych kontraktow...» кінцівкою, складеною з виливних прикрас. Третє видання - це твір Антонія Розвадовського (Rozwadowski, Antoni) «Diariusz...», присвячений вступу на львівську архієпископську кафедру в 1760 р. Вацлава Ієроніма Сєраковського (1700-1780) [1, 1184; 7, 26, 430]. Для оформлення видання, крім дереворита з гравюрою з гербом, використано також заставку з трьома вазонами з квітами та кінцівку з рослинним мотивом (див. рис. 3, 2), а також ініціал «Р» з малюнком «заштриховане листя» за класифікацією Н. Швець, у подвійній рамці (47 х 48 мм) з одного з комплектів ініціалів, які використано у багатьох виданнях друкарні Львівського єзуїтського колегіуму [4, 76, рис. 5].

Рис. 6. Заставка з трьома вазонами з квітами

За каталогом Я. П. Запаска та Я. Д. Ісаєвича фіксуються як надруковані у львівських єзуїтів ще три видання XVIII ст. без вихідних даних. Це твір Анджея Гіжицького (Gizycki, Andrzej) «Coronis theologica... id est Theologia universa...» з присвятою львівському римо-католицькому архієпископу Яну Скарбеку (1661-1733), прочитаний у Львівському єзуїтському колегіумі в 1727 р. [1, 1080; 7, 17, 153]. Видання прикрашають гравюра з гербом, ініціал «V» з тюльпанами у подвійній рамці (48 х 48 мм) [4, 75, рис. 1] та двічі повторена заставка з квітковим орнаментом (див. рис. 3). Також це твір Яна Гута (Gut (Gutkowski), Jan) «Themidis ar« religionis, fortune patri^, ac honoris votum et decus perenne Pilava...», написаний 1729 р. з нагоди вступу на посаду львівського старости Йоахіма Потоцького (бл. 1700-1764) [1, 1125; 7, 17, 476]. Видання прикрашено гравюрою з гербом, ініціалом «Н» із квітковим орнаментом, двома заставками - зі всевидячим оком і з квітковим орнаментом (див. рис. 1, 3), а також

У фонді відділу зберігаються примірники ще п'ятьох видань XVIII ст. без вихідних даних, які ми атрибутували як надруковані у львівській єзуїтській друкарні. Два з них позначено в каталозі Я. П. Запаска та Я. Д. Ісаєвича як львівські без зазначення друкарні, три інших у каталозі не відображено. Чотири з цих творів надруковано тими ж самими прямими та курсивними шрифтами, що й вищерозглянуті видання, п'ятий - переважно шрифтами менших розмірів. Усі п'ять видань прикрашено характерними для друкарні львівських єзуїтів елементами художнього оздоблення.

У творі «Expectatio Poloni* dignitas trabeata...» від імені Луцького єзуїтського колегіуму виголошено вітання Міхалу Ієроніму Чацькому (1693-1745?) з нагоди його вступу на посаду волинського каштеляна 1740 р. [1, 1377; 7, 14, 504-505]. На звороті титульного аркуша вміщено мідерит із зображенням герба Чацьких «Свинка» (Swinka), далі в тексті - два ініціали, заставку та кінцівку. Ініціали «А» - «квітнуча папороть» (47 х 48 мм) і «Т» - «бароковий орнамент» (47 х 47 мм) за класифікацією Н. Швець, обидва у подвійній рамці, входили до комплектів ініціалів друкарні Львівського єзуїтського колегіуму [4, 75, рис. 2, 3]. Ініціал «Т» використано також у парі розглянутих вище панегіриків 1755 р. Кінцівку з цього видання з квітами та птахом (81 х 91 мм; див. рис. 7) уміщено також наприкінці твору «Affluencya wielkich honorow y spokrewnionych imion...» та в інших виданнях львівської єзуїтської друкарні.

Твором «Majestas Areopagi Volhyni^...» у 1745 р. Острозький і Кременецький єзуїтські колегіуми вітали маршалка Великого князівства Литовського Кароля Павла Сангушка (1680-1750) [7, 27, 72]. Видання прикрашають мідерит із гербом Сангушків «Погоня» (Pogon Litewska), ініціал «F» у подвійній рамці (47 х 48 мм), заставка зі всевидячим оком і

Рис. 7. Кінцівка з квітами та птахом

кінцівка з рослинним мотивом (див. рис. 1, 2). Таку ж заставку, а також кінцівку з коронованим орлом (див. рис. 5) використано у виданні твору «De prima in pontificatum assumptione... Josephi... Zaluski...», презентованого 1760 р. від імені Малопольської провінції Товариства Ісуса з нагоди номінації Юзефа Анджея Залуського (1702-1774) київським єпископом [7, 34, 220]. Крім того, це видання також містить ініціал «S» із малюнком «квітучі кущі» за класифікацією Н. Швець, у подвійній рамці (49 х 42 мм) [4, 76, рис. 4] та мідерит із гербом Ю. А. Залуського «Юноша» (Junosza) та стилізованим знаком ордену Білого Орла.

Твором «Dignitas Tiara illustrissimo nobilissimo[que] sangvini, praclaris in ecclesiam virtutibus...» Луцький єзуїтський колегіум вітав призначеного 1755 р. луцьким і берестейським єпископом Антонія Еразма Воловича (1711-1770) [7, 33,276] (в каталозі К. Естрайхера помилково 1775 р.). Видання прикрашено дереворитом із зображенням герба А. Ю. Воловича «Богорія» (Bogoria), двома ініціалами, один з яких - «Q» із янголятком уже згадувався вище, також заставкою з трьома вазонами з квітами (див. рис. 6), кінцівкою із зображенням половини сонця в бароковому обрамленні та смужкою з виливних прикрас.

У вихідних відомостях видання 1751 р. зазначено лише місто - Львів. Це виклад курсу філософії з позицій томізму дефінітора Польської провінції

Ордену босих кармелітів Анастасія Голембьовського (Golembiowski, Anastazy od Najswi^tszej Trojcy) «Lilium ad influxum pectoralis Phcbi D. Thom* Aquinatis mirabiliter reflorescens seu Candor philosophic naturalis» [1, 1757; 7, 12, 141]. На титульному аркуші друкарі розташували гравюрку, яка у виданнях львівських єзуїтів, як правило, виконує роль кінцівки - з обеліском (див. рис. 4). Також видання прикрашають традиційні для львівської єзуїтської друкарні кінцівки (чотири з трьох дощок): із зображенням половини сонця в бароковому обрамленні, з коронованим орлом і з рослинним мотивом; дві кінцівки, складені з виливних прикрас, дві заставки та два ініціали. Ініціал «Е» у подвійній рамці схожий на ініціали з комплекту «заштриховане листя» [4, 76, рис. 5], але меншого розміру - 33 х 26 мм. Ініціал «М» - чорний, без рамки, 19 х 18 мм, належить до комплекту «орнаментальний квітковий візерунок» [4, 78, рис. 9].

Ми розглянули 16 видань друкарні Львівського єзуїтського колегіуму 1727-1760 рр. Хронологічні межі визначав наявний матеріал. Львівські єзуїтські видання XVII ст. значно відрізняються друкарським матеріалом і можуть бути предметом окремого аналізу

В усіх виданнях не зазначено місця друку, лише на титульному аркуші одного з них вказано місто, в якому його було надруковано. Для частини цих видань місце друку та друкарня встановлюються за бібліографічними покажчиками. Для інших основним джерелом атрибуції вихідних відомостей став друкарський матеріал: шрифти та декоративні елементи художнього оздоблення - гравійовані ініціали, заставки, кінцівки. У парних вітальних творах, з яких лише один має вихідні відомості, для другого їх визначено за першим, а парність видань встановлено за змістом і одним з найбільш показових елементів оздоблення - гравюрами з гербами, які в таких виданнях здебільшого відтиснені з однієї дошки, рідше витримані в одному стилі.

У цілому комплекс друкарських матеріалів, використаних у розглянутих виданнях, переважно панегіричних, є досить великим, адже такі твори «відповідно до їх призначення..., як правило, оформлювалися розкішніше від інших видань» [2, 342]. Одночасно, постійно працюючи з латино- шрифтними стародруками, зокрема виданнями українських друкарень, ми можемо стверджувати, що представлені у цій статті елементи художнього оздоблення є типовими для видань друкарні Львівського єзуїтського колегіуму, а тому дозволяють досить упевнено визначити місце друку цих творів, допомогти при атрибуції інших видань без вихідних відомостей і, таким чином, доповнити національну бібліографію. Продемонстрована методика атрибуції видань без вихідних даних за елементами художнього оздоблення є досить ефективна, особливо при роботі зі стародрукованими виданнями певного регіону чи обмеженого часового проміжку, і може бути використана при дослідженні як вітчизняних, так і іноземних стародруків.

Список використаних джерел

1. Запаско Я. П., Ісаєвич Я. Д. Пам'ятки книжкового мистецтва : каталог стародруків, виданих на Україні : у 2-х кн., 3-х ч. - Львів : Вища школа, 1981 -- 1984.

2. Ісаєвич Я. Д. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. - Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2002. - 520 с.

3. Рудакова Ю. К. Шлюбні панегірики у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: особливості примірників // Рукописна та книжкова спадщина України. - Київ, 2012. - Вип. 16. - С. 94-116.

4. Швец Н. П. О некоторых аспектах атрибуции изданий львовских иезуитов (по материалам каталога типографии Львовского иезуитского коллегиума. 16151773) // Книга. Исследования и материалы. - Москва, 2012. - Сб. 95. - С. 63-84.

5. Швец Н. П. Создание баз данных по типографским материалам как один из способов реконструкции репертуара издательства (на примере Львовского иезуитского коллегиума. 1615-1773 гг.) // Книга - источник культуры: проблемы и методы исследования : материалы Международной научной конференции (Минск, 25-27 ноября 2008 г.). - Минск, 2008. - С. 365-373.

6. Швець Н. П. Репертуар навчальної літератури для гуманітарних студій видавництва Львівського єзуїтського колегіуму // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - Київ, 2010. - Вип. 28. - С. 318-341.

7. EstreicherK. Bibliografia Polska. T. 8-35. - Krakow, 1882-2007 (у посиланнях перша цифра - номер тому).

Размещено на Allbest.ru