Професіограма педагога-балетмейстера

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОФЕСІОГРАМА ПЕДАГОГА-БАЛЕТМЕЙСТЕРА

Бобро Н.С.

Стаття присвячена аналізу професійних якостей балетмейстера. Вища освіта балетмейстера методологічно забезпечується єдністю цілей освіти, симультанним підходом до мистецько-хореографічного синтезу, в предметному полі якого - формування ціннісної свідомості та ціннісного світогляду балетмейстера.

Ключові слова: балетмейстер, професіограма, педагогічна майстерність.

Article is dedicated to the analysis of the professional qualities of ballet master. Higher education of ballet master is methodological ensured by the unity of educational purposes, by simultaneous approach to the artistic- choreographic synthesis, in object field of which - the formation of value consciousness and value world view of balletmaster.

Keywords: balletmaster, professionogram, the pedagogical craftsmanship.

Проблематика педагогічної майстерності майбутніх балетмейстерів у контексті вищої фахової освіти була актуалізована у 80-х роках ХХст. З точки зору авторів цих публікацій мова йшла про специфічний науково-методичний комплекс, що складається з розділів педагогічної техніки та фахових дисциплін, спрямованих на формування саме балетмейстерської майстерності. Сьогодні багатоманітність танцювальних форм у контексті світової танцювальної культури свідчить про те, що пластична, танцювальна творчість набуває ознак актуального мистецтва сучасності, тому визначення професіограми балетмейстера потребує уточнення, виявлення більш тісних зв'язків напрямку формування педагогічної майстерності з фаховим балетмейстерським комплексом та особистісними якостями професіонала (творчі, комунікативно-організаційні, педагогічні та ін.).

Професія балетмейстера довгий час асоціювалася з доволі замкненою сферою мистецької діяльності, яка характеризується яскраво вираженою унікальністю фізичної підготовки такого спеціаліста, його вузькою спеціалізацією та обмеженим колом професійного функціонування. Борис Ейфман висловлювався про професію балетмейстера: «Вона абсолютно не є вивченою, існує немов би у вакуумі непорозуміння. Насправді, хореограф не вигадує танці, це людина, що має відношення до магічного виду діяльності... хореографу сьогодні дано складним, нестандартним, особливим способом створювати емоційний пластичний світ, сповнений ідеями та думками, які йдуть від глибини сприйняття світу. Хореограф може матеріалізувати власне світовідчуття в особливий пластичний світ. Наша професія, напевно, йде від тих стародавніх магів, які ритуальними рухами примушували підкорятися тисячі людей та створювали сильний гіпнотичний контакт між вищою силою та людьми, що живуть на землі. Ті шамани напевно відчували себе провідниками цієї вищої інформації» [7].

Найістотніші недоліки у сфері характеристики професійної культури балетмейстера полягають сьогодні у значному відставанні теоретичної думки від практики. Метою даної статті є спроба визначення основних компонентів професійної культури сучасного балетмейстера-педагога та розкриття їх змісту. Завдання статті визначаються метою та полягають у спробі: обґрунтування поняття «професійна культура балетмейстера», розробці системи художньо-педагогічних пріоритетів професіональної культури балетмейстера.

Методичного значення у визначенні компонентів професійної культури балетмейстера набуває аналіз, вивчення й систематизація творчої спадщини видатних майстрів класичного, народного, бального й сучасного танцю, розуміння складових їх професійної культури, особистісного відношення до проблем невичерпності художньо-хореографічного твору, багатозначності його змісту, специфічності інформації хореографічного тексту, яка полягає у здатності розширюватися і збагачуватися завдяки включенню її у новий індивідуальний або суспільний контекст (мемуари М.Фокіна, Ф.Лопухіна під редакцією Ю.Слонимського, роботи загального характеру й монографії Ю.Бахрушина, А.Геста, Г.Добровольської, Д.Лоунсон, О.Мартинової, Н.Рославлевої та ін.)

«Головний методологічний принцип викладання професійних балетмейстерських дисциплін у вищих навчальних закладах - засвоєння закономірностей людської поведінки в сценічних умовах - особливій атмосфері взаємодії сценічного майданчика та глядацького залу» [2]. Важливий висновок Ільєва - постановка проблеми цілісності викладання фахових дисциплін за аналогією вирішення проблеми художньої цілісності спектаклю в педагогіці театральній: щонайменше відхилення від режисерської композиції спектаклю веде до спотворення, руйнування його художньої цілісності. Ефективність результатів визначається ступенем досягнення запланованої мети, реалізації художньо-педагогічної ідеї, силою й довготривалістю вражень від спілкування з мистецтвом й педагогом, оптимальністю витрачених зусиль, засобів та часу. Важливо зберігати відповідність художнього змісту і художньої форми, що забезпечується спеціальними здібностями майбутнього балетмейстера - образним мисленням, розвиненої фантазії, творчої уяви, виконавської емоційності, артистичності та ін. Практика доводить, що психологічна, технічна, інтелектуальна, професійна підготовка балетмейстера повинна доповнюватися підготовкою емоційною, вмінням знаходити адекватну зовнішню форму вираження почуттів і емоцій, що переживаються.

Основні компоненти педагогічної майстерності: креативність, організаційні здібності, музичні та хореографічні здібності, рефлексивність.

Основні стадії педагогічної творчості балетмейстера: професійна адаптація, потреба у підвищенні ефективності просвітницької діяльності, потреба у розробці нових творчих педагогічних методів.

Специфічні компоненти творчої діяльності: виконавський артистизм, музична культура, навички інтерпретації, здатність створювати творчу атмосферу, творча уява і фантазія.

Програма курсу «Мистецтво балетмейстера» включає розділ «Основи педагогічної майстерності балетмейстера», розроблений для студентів Інституту шоу-бізнесу ПВНЗ «Європейський університет» напрямку підготовки 6.020202 «Хореографія (за видами)», розрахована на чотири роки навчання (лекції, семінари, практичні заняття). В основі змісту даного розділу - три змістових модуля: «Педагогічна майстерність як необхідна умова творчого розвитку студентів», «Художньо-педагогічне спілкування в структурі підготовки до професійної хореографічно-педагогічної діяльності», «Педагогічна творчість - основа професійної характеристики сучасного балетмейстера».

Педагогічна майстерність розуміється не лише як комплекс спеціальних вмінь та навичок, що дозволяють педагогу ефективно керувати навчально-пізнавальною діяльністю, але й як розвиток здатності до колективної творчої діяльності [6]. «Педагогічна майстерність - складна сукупність психічних, педагогічних та акторських якостей особистості, і вона не може бути визначена однією здібністю, якою б важливою вона не була. Педагогічна майстерність як прояв талановитості в педагогіці, досягається шляхом вдосконалення конкретної професійної діяльності. Майстерність педагогічної праці, як і мистецтво актора, відпрацьовується системою різних вправ, але не зводиться до шаблонного їх застосування, а визначає безперервний педагогічний пошук, новаторський підхід до справи» [2,с.11].

Якщо інтегрувати поняття педагогічної майстерності та комунікативні вміння в сферу хореографічної педагогіки, то можливо визначити наступні вміння педагога-балетмейстера:

- комплексно вирішувати художньо-освітні завдання (дидактичні, виховні, розвиваючі);

- будувати відносини зі студентами на демократичній основі, тримати культуру оцінної діяльності;

- захопити танцювальною творчістю;

- здійснювати індивідуальний та диференційований підхід на основі аналізу психологічних й вікових особливостей студентів, рівня їх музично-хореографічних здібностей;

- триматися при неочікуваних й складних питаннях студентів;

- імпровізувати у вербальному спілкуванні, розвивати вербальні здібності студентів;

- готувати провокативні, завідомо викривлені факти, відомості, доводи, висновки («дезінформаційна атака») з метою доведення певної мистецької ідеї;

- розуміти мету і мотиви поведінки (соціальна перцепція);

- використовувати світовий новаційний досвід, інформацію в галузі хореографії та мистецької педагогіки;

- творчо підходити до організації хореографічних занять;

- досконало володіти мовою, рухами, мімічною та пантомімічною виразністю;

- демонструвати єдність поглядів, слів та практичної діяльності.

Література

педагог балетмейстер танець

1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.:Либідь, 1997.

1. Ильев В.А. Технология театральной педагогики. - М., 1977. - С.26.

2. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения: Пер.с нем. - М.: Учпедгиз, 1956. - 374с.

3. Красовская В.М. Русский балетный театр начала ХХ века. - Т.1. Хореографы. - Л.: Искусство, 1971. - 526с.

4. Основи викладання мистецьких дисциплін / Заг.ред. О.П. Рудницької. - К.,1998. - 184 с.

5. Симонов В.П.Диагностика личности и профессионального мастерства преподавателя. - М.,1995. - С. 47.

6. Эйфман Б. Театр балета слышит время // Балет. - №4. - 1997. - С15-16.

Размещено на Allbest.ru