Роль музики у виставковій діяльності художника Георгія Косміаді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль музики у виставковій діяльності художника Георгія Косміаді

Костюк Л.К.

Розкривається особливий акцент виставкових презентацій картин художника Георгія Петровича Косміаді (1886-1967) - використання музичних творів російських композиторів Сергія Рахмані- нова, Петра Чайковського, Миколи Римського-Корсакова, Модеста Мусоргського, Олександра Бородіна та інших.

Ключові слова: Георгій Косміаді, музика російських композиторів, виставки, Волинь, Німеччина.

Рассматривается особенный акцент выставочних презентаций картин художника Георгия Космиади (1886-1967) - использование музыкальних призведений русских композиторов Сергея Рахманинова, Петра Чайковского, Николая Римского-Корсакова, Модеста Мусоргского, Александра Бородина и других.

Ключевые слова: Георгий Космиади, музыка русских композиторов, выставки, Волынь, Германия.

Spesial accent of exhibition presentations by Georgiy Petrovich Cosmiadi's paintings (1886-1967) is revealed in this article, espesially the student's application of music compositions by Russian composers such as Sergiy Rahmanov, Petro Chaikovskiy, Mykola Rimskiy-Korsakov, Modest Mu- sorgskiy, Olexandr Borodin and others.

Keywords: Georgiy Kosmiadi, Russian compositors' music, exhibitions, Volin, Germany.

Постановка проблеми. Постать Георгія Петровича Косміаді (1886-1967) є неоднозначною в образотворчому мистецтві України. Художник, педагог, архітектор, якому упродовж життя постійно приходилося виборювати власну нішу в інонаціональному середовищі чи то у Москві, чи у Рівному, чи у Німеччині, завжди перемагав талантом і наполегливою працею будь-які перипетії долі. В усі періоди життя він постійно звертався до музики та інших мистецьких засобів, щоб презентувати і популяризувати свою творчу особистість.

Нині творча спадщина Г. Косміаді вписується в контекст історії мистецтва ХХ ст. Йому присвячена низка друкованих праць у незалежній Україні [6-17]. Щораз відкриваються усе нові й нові сторінки його життя і творчості. Донедавна було відомо, що він використовував музику під час презентацій своїх картин. У нашому дослідженні з метою всебічної характеристики мистецької спадщини Г. Косміаді виявимо найважливіші сторінки його творчої діяльності, пов'язані із музикою.

Джерельною базою дослідження виступають нещодавно опубліковані документи із власного архіву дочки художника Надії Саннов-Косміаді [3-4] та каталоги робіт художника [2; 5].

Виклад основного матеріалу дослідження. Георгій Косміаді народився 24 березня 1886 р. у Нальчику на Кавказі. Батьківське родовідне коріння сягало у глибину віків до греків, що займалися судноплавством, а материнське - до польської шляхти, яка жила у Варшаві і час від часу приїжджала в портове місто Одесу провести переговори щодо торгівлі товарами. Сім'я, в якій зростав Георгій Косміаді, прищепила своїм дітям любов до музики. Адже мама - Марія Садовська (в дівоцтві) - здобула музичну освіту у Варшаві і на Кавказі мала можливість у вільну хвилину грати на роялі і навчати дітей знати, відчувати і цінувати музику. Після закінчення факультету архітектури державного Бакинського технічного училища у січні 1905 р. їде до Москви. Працює помічником міського архітектора Московської міської управи М. О. Квашніна з 20 лютого 1905 р. до 2 червня 1913 р. [3:38-39] та продовжує мистецьку освіту в майстернях художників Валентина Сєрова і Єгора Хруслова.

У Москві Георгій Косміаді бере активну участь у багатьох заходах московської еліти. Тут відбулися зустрічі молодого талановитого митця із композитором Сергієм Рахманіновим (1873-1943). З 1897 р. С. Рахманінов працював у Московській приватній опері С. Мамонтова, а в 1904-1906 рр. - у Великому театрі. Тогочасна Москва була в захопленні від того, як грав, диригував і творив музику великий композитор. Георгій Косміаді захоплювався чеснотами С. Рахманінова. Композитор ненавидів компромісів і дрібниць, глибоко та щиро поважав свою і чужу працю. Ніколи не запізнювався, був ідеально зібраним, мовчазним і уважним. Чим не взірець для наслідування?

Висловимо думку, що, ймовірно, творча особистість Сергія Рахманінова також дала сильний імпульс для формування життєвого ладу Георгія Кос- міаді. Художник навчився слухати музику серцем, мелодизм творів свого кумира зачаровував і уводив митця у світ стихії природи і людських взаємин. Напруженість у праці, дисциплінованість у всьому, гідність, що була вироблена роками, - усе в композиторові приваблювало Г. Косміаді. У свої 20-25 років молодий художник відчував у характері С. Рах- манінова співзвучність устремлінням своєї душі: попри усі життєві негаразди не нарікати на долю, а повсякчас наполегливо працювати.

Ще із московського періоду Георгій Косміаді виробить порядок експонування свого творчого доробку: на усі виставки він буде детально прописувати музичні композиції, котрі мають звучати у певному порядку. І обов'язково він включатиме у цей перелік мелодії улюбленого композитора. Та й самі картини Георгія Косміаді будуть схожі на добре підібрану музику. На його роботах кожен порух пензля ритмічно і узгоджено звучить як оркестр гарно продуманої музики. Духовна атмосфера московського художньо-мистецького середовища дасть сильний імпульс для естетичного зростання Георгія Косміаді і він зуміє зберегти закоханість у живопис і музику на усю подальшу творчість.

У результаті перипетій Першої світової війни Георгій Косміаді опиниться на Волині, а згодом із сім'єю майже на чверть століття оселиться у Рівному. З перших кроків життя у місті він заявить про себе громаді як популяризатор російської культури, а з часом його сприйматимуть як вчителя малювання з глибокими професійними знаннями. У ІІ Речі Посполитій Георгія Петровича Косміаді визнають як художника, що заслуговує на високу пошану.

Творча діяльність Г. Косміаді у Рівному розпочинається у 1918 р., як тільки він переступить поріг Рівненського комерційного училища. Працюючи вчителем малювання, він організує в училищі естетичний гурток, діяльність якого стане важливою віхою в житті міста. Щорічно Г. Косміаді разом з учнями організовує виставки картин і рисунків. На виставках щодня відбувалися концерти і звучала музика. Афіші виставок, каталоги картин і малюнків членів естетичного гуртка рясніють такими приписами: «На виставці щодня концерти» [3: 74-75]. Той факт, що виставки картин супроводжувалися музикою, - це факт, який підтверджує творчий почерк Г. Косміаді. Справжній меломан Георгій Петрович ще з дитинства і юності виніс розуміння взаємозв'язку музики і кольору. Порухи пензля на картинах Г. Косміаді ніби існували у гармонії із музичними композиціями. У кольоровій гамі косміадівських сюжетів на виставках естетичного гуртка гармонійно звучить то радісна піднесеність, а то смуток і невимовна печаль.

Наголосимо, що художник Георгій Косміаді упродовж життя спрямовував свою діяльність на творення гармонії і її презентацію у всьому, до чого доторкалися його рука, розум і душа. Тут слушно знову нагадати думку поета Євгенія Клєвера, яку він висловив у статті «Син гармонії» у воєнному 1942 р.: «Якби Косміаді не вибрав шлях живописця, то він став би композитором, або поетом, або письменником чи скульптором, адже він син гармонії, яка завжди прагне прийняти будь-які художні форми. Доля склалася так, що він став живописцем, але його душа залишилася вірною гармонії в широкому розумінні слова» [4:40].

Відчуття прекрасного, естетичні переживання, співпереживання кольором і музикою - такі важливі почуття прагнув виховати учитель у своїх рівненських вихованців. І йому це вдалося. Він зумів згуртувати навколо себе талановитих учнів, творчо мислячих вчителів та неординарних особистостей міста, які попри усі негаразди міжвоєнних 19201930-х рр. разом творили освітню й культурно- мистецьку ауру Рівного.

Звичайно, сьогодні складно відтворити повноцінну картину творчої та виставкової діяльності Г. Косміаді у місті Рівне. Але збережені документи, які знаходяться у власному архіві родини Косміаді і які нещодавно були опубліковані в Україні [3; 4], належним чином дозволяють скласти певну мозаїку волинської сторінки його творчості, де окремим акордом звучить його закоханість у музику. Ця тенденція в його діяльності яскраво проявилася ще в організації художніх вечорів у Рівному влітку 1918 р., котрі викликали жвавий інтерес у середовищі рівненської інтелігенції. Мова йде про художні вечори за прикладом проведення вечорів «Пісні душі» у Москві, учасником яких був Георгій Косміаді. На афішах значилося ім'я відповідальної особи цих вечорів - члена Московської художньої студії «Сад Слова» Г. П. Косміаді [3:70-71].

Один із вечорів - 27 липня 1918 р. - мав назву «Вечір радості», а інший - 10 серпня 1918 р. - «Вечір смутку». Цілеспрямованість вечорів виражалася в програмах, де на вечорі радості в старому замку князя Любомирського звучала музика Баха, Гріга, Глієра, Шопена, Чайковського та інших композиторів світового значення у виконанні А. Гальперина (рояль), І. Карашевського (орган), В. Карпіловського (віолончель), Ш. Шкаровського (скрипка). Під акомпанемент В. Лессіга звучав спів М. Лес- сіг. А читав уривки із творів В. Короленка, К. Бальмонта сам Георгій Косміаді.

Ідентично був зорганізований другий вечір - із вибором художніх творів, що виражали річище смутку. Так, зокрема, звучали музичні композиції Баха, Чайковського, Шредера, Римського-Корсакова, Генделя та інших. Із афіш художніх вечорів відомо, що вони були благодійними і проводилися на підтримку діяльності Рівненської міської бібліотеки ім. В. Г. Короленка.

Разом з тим наголосимо, що період міжвоєнних 1920-1930-х років у Рівному був дуже складним для родини Г. Косміаді. Повсякчас виникали ситуації, що вимагали визначеності щодо місця проживання: Польща чи Грузія. Але після отримання у 1925 р. паспорта громадянина Республіки Польща, життя ніби увійшло у звичне русло. Безліч виставок, організованих Г. Косміаді у Рівному, Луцьку, Кракові, Познані, Варшаві, проходять успішно і з великою зацікавленістю з боку владних структур Польщі. Саме тут, на Волині, Георгія Косміаді оцінять як обдарованого педагога, умілого організатора, працьовитого і наполегливого в осягненні мети громадянина.

Багато часу приділяє створенню творчого середовища в багатьох навчальних закладах Рівного, де викладає малювання. Силами учнів створюється велика кількість виробів декоративно-прикладного характеру: із дерева, кераміки, аплікації, вишивки, розписи тощо. У приміщенні кінотеатру Зафра- на здійснює постановку «Бориса Годунова» О. Пушкіна. Як зазначалося на шпальтах газети «За свободу» (Варшава, вівторок, 31 січня 1928 г.), «Текст Пушкіна супроводжується музичними композиціями у виконанні струнного квартету. Так, наприклад, монолог Пімена пройде на фоні «В церкві» Чайковського. Відповідно інші сцени вистави будуть ілюстровані «Полонезом» Шопена, «Мазуркою» із «Життя Царя» та інше» [3:183]. художник виставковий музичний косміаді

Георгій Косміаді організовує з учнями театральні дійства на великі свята (Різдво, Трійця), залучаючи до них дітей з навколишніх сіл Кустина, Гамарні, Клеваня, Олександрії та ін. Неодноразово такі міні-спектаклі відбувалися безпосередньо на природі і з використанням музичних композицій. На наш погляд, ці спектаклі і театральні дійства для Г. Косміаді були частиною його творчого життя, в якому органічно поєднувалися усі види і жанри мистецтва. За результатами спектаклів художник власноруч оформляв книги, де розміщував фото декорацій, сцен із вистав тощо [3:188-189; 221-223].

Безперечно, діяльна натура Георгія Косміаді, як зазначено вище, знайшла своє місце в усіх навчальних закладах Рівного. Працюючи вчителем малювання у коедукаційній гімназії єврейського товариства у Рівному безперервно 12 років (з 1922 р.), Георгій Петрович влаштовував «спеціальні вечори, де застосовує записи грамплатівок, спів хору, декламування...» [3:251]. Доречним буде наголосити, що в кінці свого життєвого шляху у 1966 р. Георгій Косміаді створив цікавий документ - «Перелік улюбленої музики, співаків, книг, картин», в якому серед 22 імен композиторів перші місця за порядковим числом зазначені: 1 - Рахманінов, 2 - Римський-Корсаков, 3 - Мусоргський, 4 - Бородін, 6 - Чайковський, 7 - Шопен, 10 - Дебюссі [4:228]. Музичні твори саме цих композиторів будуть звучати у німецьких виставкових залах, де експонуватимуться полотна Георгія Косміаді.

Зауважимо, що використання музики під час експонування картин художник використовуватиме у містах Західної Німеччині, куди його родина потрапить у результаті перипетій Другої світової війни. Так, на афіші про виставку Георгія Косміаді в Бад Бернеку у липні 1957 р. зазначається, що «звучатиме музика Рахманінова, Бородіна та інших композиторів (з грамплатівок)» [4:106-107]. В одній із заміток на шпальтах німецької газети «Kurz- zeituhg» за 20 липня 1957 р. написано: «Відвідувачам виставки пропонують красу не тільки для очей, але й також для вух. У суботу, неділю, середу та п'ятницю у виставковій залі гратиме романтична російська музика, а саме - концерт для фортепіано з оркестром № 2 сі-мінор Сергія Рахманінова у виконанні оркестру Берлінської філармонії під керівництвом диригента Л. Людвіга» [1].

Для створення відповідного настрою Георгій Косміаді пропонував відвідувачам послухати музику. Ось відгуки відвідувачів зазначеної виставки у Бад Бернеку: «Картини пана професора Георгія Косміаді в поєднанні з російською музикою є справді неповторною подією»; «Зворушлива симфонія кольорів, яка стала для мене щасливою подією, завдяки безмежній чудовій музиці Рахманінова»; «Особливе враження справило на мене відтворення концерту для фортепіано Рахманінова, оскільки саме завдяки музиці картини отримали справжнє життя» та ін. [4:116-117].

Варто загострити увагу на тому, що у Німеччині майже на усіх запрошеннях та афішах про експонування творів Георгія Косміаді чи то в Гамбурзі, Мюнстері, Бан Бадені та інших містах зазначалося про те, що картини художника поєднуються з музикою Рахманінова, Бородіна, Мусоргського, Стравинського, Чайковського, Римського-Корсакова [4: 118-121; 126-129; 132-135; 148-151; 156-161; 164165 та ін.]. Митець практикував на окремі виставки спеціальні програми, як приклад - «Музика на виставках професора Георгія Косміаді. Бад Баден - липень 1961 р.», в якій були розписані твори композиторів та дні тижня, упродовж яких звучатимуть ті чи інші концерти, симфонії [4:170-171].

Німецький канал телебачення «Nordschau» 17.08. 1961 р. о 18.00 год. подавав репортаж з художньої виставки Георгія Косміаді у Гамбурзі на фоні музики 2-ої симфонії Сергія Рахманінова. Знаменно, що редакторський текст уміщував наступні слова: «Його техніка малювання цікава і досить вражаюча. Він виконує тему в різних варіаціях, як композитор. І це його таємниця: для нього живопис є музикою. Коли він бачить фарби, то чує музику і навпаки. Тому під час виставки на грамофоні звучить музика російських класиків, так що відвідувачі ніби «домальовують» його дуже барвисті та великодушні намальовані враження художника. Це одна з умов, які ставить Косміаді до своїх відвідувачів: вони змушені залучати свої фантазії» [1].

Якнайкраще неповторний зв'язок образотворчого мистецтва з музикою був презентований на ювілейній виставці Георгія Косміаді у Гамбурзькому музеї етнографії з нагоди його 80-річчя. У Програмі зазначалося, що в окремі години буде звучати музика Рахманінов (прелюдія №1, 1 та 2 частини 2-го концерту для фортепіано, етюди), Стравінського («Жар-птиця», сюїта), Римського-Корсакова («Золотий півень», сюїта), Бородіна («Половецькі танці»), Чайковського (1 частина 1-го концерту для фортепіано) [4:200-201]. З нагоди ювілею Косміаді була присвячена низка статей на шпальтах німецьких газет. Зокрема, в «Heimatspiegel» за 29 березня 1966 р. читаємо: «Варто також підкреслити те, що Георгій Косміаді - єдиний відомий художник, який доповнює музикою свої виставки. При цьому він надає перевагу композиціям Рахманінова, Чайковського, Римського-Корсакова, Брамса, Дебюссі та інших» [4:218-219].

Висновки і перспективи. Таким чином, тісний зв'язок між творами живопису та музикою яскраво проявився у манері письма небагатьох митців. Художник-одинак імпресіоніст Георгій Косміаді належить саме до цієї когорти. З дитячих і юнацьких років усім своїм єством відчув тісний взаємозв'язок між образотворчим мистецтвом і музикою. Цю естетичну гармонію він зафіксував на понад 5000 картинах, створених у різні періоди життя. Його полотна у кольорових містеріях схожі на гарно скомпоновану музику. Залюблений в твори С. Рахманінова та російських класиків, Г. Косміаді прагнув наповнити експозиційні зали виставок музикою настільки, щоби відвідувачі могли дописати його картини власними враженнями. У такий спосіб його творче «я» вступало у діалог із глядачем.

Традиція використання музики російських класиків на виставках з'явилася у Георгія Косміаді ще у ранньому періоді творчості. Напередодні Першої світової війни він входив в одне із московських товариств, члени якого власну художню творчість поєднували із грою на фортепіано. Пізніше на Волині і в Німеччині він багато експериментував, поки не виробив манеру розписувати у «Програмах» музичні твори, які мали звучати у залах, щоб вплинути на почуття людей, ввести їх у світ гармонії барв та звуків. В архітектоніці композицій, у кольорових контрастах, у технічній манері написання полотен Косміаді яскраво виражав свою творчу особистість. Художник творив власні кольорові симфонії та мріяв про синтез мистецтв.

ЛІТЕРАТУРА

1. Власний архів Н. Г. Саннов-Косміаді // «Atelier Kosmiadi». Legien str. 8a, 22111 Gamburg. Germany.

2. Георгій Косміаді. Каталог художніх робіт із фондів Народного музею історії Рівненської української гімназії та Рівненського обласного краєзнавчого музею / Укладачі: Н. Р. Тарасевич, Л. К. Костюк, Л. В. Шлапак, О. А. Бурець, Ю. Є. Климюк. - Рівне : Бліц, 2006. - 301 с.

3. Георгій Косміаді: життя і творчість у документах. Збірник документів у 2-х т. / Уклад.: Н. Тарасевич, Л. Костюк / Н. Р. Тарасевич, Л. К. Костюк. - Рівне: ПП ДМ, 2009. - Т. 1. - 304 с.

4. Георгій Косміаді: життя і творчість у документах. Збірник документів у 2-х т. / Уклад.: Н. Тарасевич, Л. Кос- тюк / Н. Р. Тарасевич, Л. К. Костюк. - Рівне: ПП ДМ, 2009. Т. 2. - 356 с.

5. Георгій Косміаді (1886-1967): Кавказ-Москва-Во- линь-Гамбург. Короткі відомості про художника та виставки його робіт. Каталог / Уклад.: Косміаді Н. Г., Тара- севич Н. Р., Костюк Л. К. - Рівне : Мозар, 2012. - 16 с.

6. Кожушко Н. Георгій Косміаді та рівненські навчальні заклади. 1917-1940 рр. / Н. Кожушко // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Випуск V (190 років від дня народження Миколи Костомарова). - Рівне : Перспектива, 2007. - С. 53-55.

7. Костюк Л. К. Георгій Петрович Косміаді: життя та особливості художньої системи / Л. К. Костюк // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Зб. наук. праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 14. - Рівне: РДГУ, 2008. - С. 184-189;

8. Костюк Л. К. Художник, що мислив Волинню: життя і творчість Георгія Косміаді / Л. К. Костюк // Поліссє- знавство у фольклорно-етнографічних і літературно-мистецьких дослідженнях. - Рівне: Волинські обереги, 2009. С. 126-132.

9. Костюк Л. К. Творчість Георгія Косміаді в культурно-мистецькому середовищі Німеччини 40-60-х років ХХ століття / Л. К. Костюк // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Зб. наук. праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. У 2-х т. - Вип. 15. - Рівне: РДГУ, 2009. - Т.1. - С. 244-249.

10. Костюк Л. Постать Георгія Косміаді в культурно- освітньому середовищі м. Рівного кінця 1910 - початку 1920-х років / Л. Костюк // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 17. Т. І. - Рівне: РДГУ, 2011. - С. 310-315.

11. Костюк Л.К. Виставкова діяльність Георгія Косміаді на Волині у 1920-х роках / Л. Костюк // Вісник Львівської національної академії мистецтв. - Львів: ЛНАМ, 2012. - № 23. - С. 315-327.

12. Костюк Л. Георгій Косміаді : художник між Сходом і Заходом / Л. Костюк // Народознавчі зошити. - 2012. - № 3. - С. 45-51.

13. Костюк Л. К. Стронцієві спалахи на картинах Георгія Косміаді / Л. Костюк // Мистецькі грані. - 2012. - № 2 (29). - С. 6-7.

14. Костюк Л. К. Соціокультурний контекст становлення особистості митця : родовідні корені, дитинство та юність Георгія Косміаді (1886-1967) / Л. К. Костюк // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип. 19(1). - Рівне: РДГУ, 2013. - С. 273-278.

15. Толстуха Л. Художні вечори Георгія Косміаді у Рівному / Л. Толстуха // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Випуск VI (155 років від дня народження Володимира Короленка). - Рівне: Видавець Олег Зень, 2008. - С. 211-213.

16. Юрчук О. Естетичний Гурток Георгія Косміаді в Рівному / О. Юрчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Випуск IV: Матеріали наукової конференції 25-26 жовтня 2006 року. - Рівне : Волинські обереги, 2006. - С. 229-232.

17. Чернюшок О. Художньо-педагогічна спадщина Г. Кос- міаді: погляд сучасності / О. В. Чернюшок // Духовно-творчий потенціал студентської молоді: психолого-педаго- гічні проблеми формування та реалізації. Матеріали III Всеукраїнської науково-методичної конференції. 18-20 травня 2006 року. - Рівне: РДГУ, 2006. - С. 162-164.

Размещено на Allbest.ru