Стилістичні особливості народного костюма Боржавських долинян Закарпаття у міжвоєнний період ХХ століття (оздоблення, мотиви та формоутворення вбрання)

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНОГО КОСТЮМА БОРЖАВСЬКИХ ДОЛИНЯН ЗАКАРПАТТЯ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД ХХ СТОЛІТТЯ (оздоблення, мотиви та формоутворення вбрання)

Ганна БЕЗИК

Анотація

Безик Г.І. Стилістичні особливості народного костюму Боржавских долинян Закарпаття у міжвоєнний період ХХ століття (оздоблення, мотиви та формоутворення вбрання). У статті аналізуються та розкриваються особливості народного костюму боржавських долинян; технічні відмінності будови строю, які стали важливим чинником етноідентифікації характерних рис одягу боржавських долинян, локального комплексу художніх форм та орнаменту; характеризуються формотворчі властивості: довжина, конструкція, техніка оздоблення та композиційні принципи; розглядаються способи крою натільного одягу, орнаментальна система оздоблення, техніки вишивки на сорочці та графіка образності оздоблення орнаментальних мотивів.

Ключові слова: народний костюм, жіноча сорочка, боржавські долиняни, одяговий комплекс долинян, етнографічна група, орнаментальне оздоблення.

Анотація

Безик Г.И. Стилистические особенности народного костюма боржавских долинян Закарпатья в межвоенный период ХХ века (отделка, мотивы и формообразования одежды). В статье анализируются и раскрываются особенности народного костюма боржавских долинян; технические отличия строения строя, которые стали важным фактором этноидентификации характерных черт одежды боржавских долинян, локального комплекса художественных форм и орнамента; характеризируются формообразующие свойства: длина, конструкция, техника отделки и композиционные принципы; рассматриваются способы кроя нательной одежды, орнаментальная система отделки, техники вышивки на рубашке и графика образности отделки орнаментальных мотивов.

Ключевые слова: народный костюм, женская рубашка, Боржавские долиняне, одежный, одёжный комплекс долинян, этнографическая группа, орнаментальное убранство.

Annotation

Keywords: folk costume, ladies' shirt, Borzhavsk dolynians' clothes, dolynians' wardrobe complex, ethnic group, ornamental decorations.

Постановка проблеми. Народний костюм боржавських долинян, сорочка як основа строю стали важливим мистецьким явищем в національній культурі, виразником етнорегіональних ознак духовно- матеріальної спадщини українського народу. Складною є природа технічної, графічної, колоритної образності та мови народного одягу, орнаментальних символів, адже в цьому - душа народу, сформована віками, що зберігає для нащадків багатство творчих сил. У костюмі боржавських долинян міжвоєнного періоду ХХ ст. зберіглась чітка структура, характер форм елементів строю, художня-декоративність оздоблення сорочки, що актуалізує її комплексне дослідження.

Проблематика народного костюма боржавських долинян полягає у збереженні особливостей структури, характеру будови одягу, що не втратила своєї практичної цінності та має першоджерельні витоки, може допомогти сучасним дизайнерам у створенні оригінального сучасного одягу. Особливо сьогодні, коли в Україні відроджується інтерес до своєї історії, національної культури та мистецтва. Орнаментика, колорит, оздоба, характер та структура будови одягу боржавських долинян може стати яскравим виявом творчого використання спадщини минулого у сучасному розвитку естетики українського дизайну одягу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідити окремі аспекти народного комплексу, одягу українців Закарпаття допомогли публікації 1920-1930-х років ХХ ст. Ґрунтовні праці про народне вбрання українців Закарпаття та класифікований народний стрій і його комплекси знаходимо у працях чеського мистецтвознавця М. Туманової 1924 р. У статті «Народная одежда Подкарпатской Руси» [8] дослідниця на основі одягової вишивки, мотивів оздоблення одягу та орнаментальних композицій, колориту зуміла організувати та виділити десять локальних одягових комплексів українців Закарпаття. Це дослідження до наших днів є цінним фактологічним матеріалом і не втратило своєї актуальності, але потребує доопрацювання та низки уточнень.

У період незалежності України дослідники, етнографи, історики, краєзнавці та мистецтвознавці краю в публікаціях часто порушували питання дослідження традиційного народного вбрання Закарпаття. Так, М. П. Тиводар у своїх публікаціях описав одяг та дав коротку характеристику одягу краю та оздоблення окремих комплектів етнографічних груп українців Закарпаття [2; 3; 4]. Чітку структуру та художньо-естетичну виразність орнаментальних композицій вишивки українців Закарпаття в своїх публікаціях проаналізував Р. І. Пилип [5; 6; 7].

Метою нашого дослідження є етноідентифікувати ознаки та охарактеризувати риси одягу боржавських долинян, його (локальні) комплекси, художньо-декоративну форму і орнаментальні структури в оздобленні костюма. Дослідити конструктивну частину костюма, стилістику жіночої сорочки боржавських долинян міжвоєнного періоду ХХ ст. Проаналізувати та визначити художні особливості строю, вишивки натільного одягу, охарактеризувати основні типи композиційних структур, їх розміщення на одязі. Простежити графічну образність мотивів, їх колористичне вирішення.

Виклад основного матеріалу дослідження. В силу історичних подій народний одяг українців Закарпаття, сорочка, вишивка як особлива сфера духовного і культурного життя, як невід'ємна складова традиційної народної культури стали для цього регіону чинником етнічного самозбереження і самозахисту та сприяли розвитку їх етнонаціональної неповторності та самобутності.

Село Приборжавське Закарпатської області (до 1960-го року - Заднє) розташовано у долині середньої течії річки Боржави. За етнографічним поділом населення відноситься до боржавських долинян. В статті ми будемо вести мову про боржавських долинян їх місцеві (локальні) комплекси, структуру жіночого строю, орнаментальну неповторність та своєрідність композиційного оздоблення одягу.

Характеризуючи риси одягу боржавських долинян, його локальні комплекси, художню форму і орнамент, не можна не згадати про ще шість основних комплексів долинян Закарпаття: тереблеріцький, тересвянський, королівський, перечинсько-березнянсько-свалявський та ужанський. У кожного з них виділяють кілька груп сіл (осередків) з певними відмінностями крою та оздоблення народного костюму [1]. Виходячи з названих принципів районування та враховуючи комплекс розмежувального характеру традиційної культури, а також одягового комплексу, натільного одягу та його вишивки, в етнічній групі боржавських долинян виділилася особлива структура крою та його оздоблення, зокрема жіночої сорочки [10:268-278]. До початку ХІХ ст. основу комплекту традиційного жіночого вбрання боржавських долинян Закарпаття складала довга (додільна) сорочка («довганя»). Полотно для сорочки використовували конопляне, яке ткали па- мутовими (бавовняними) нитками, або конопляними. Жіноча сорочка середини ХІХ - початку ХХ ст. була як довга (додільна), так і коротка («опліччя»), вона була широка, із довгими широкими рукавами, зшита із чотирьох цільних піл (полотнищ). Рукави пришивали до передньої «пазухи» і задньої «спинка» піл, завершували біля горловини обшивкою (ошийником). Цю сорочку ще називали «сорочка з чотирьох пол».

Верхню частину жіночої сорочки морщили, нанизуючи на голку кожну третю нитку передньої поли. Потім це «морщення»-збирання стягували та пришивали до ошийника, який оздоблювали вишивкою «на дев'ять хрестиків», «хрещиків». Верхня частина жіночої боржавської сорочки призбирувалась та пришивалась до коміра, а збирання нижньої частини рукава пришивали до манжета - «зап'ясника». Рукав, манжет зав'язували плетеним шнурком «розтічкою» - прямокутним шматком полотна та пишно оздоблювали. Поли та рукави зшивали «цівкою» - узорчатим швом, котрий мав кольоровий перехід. Як правило, використовувались червоні, сині, зелені нитки для «обкидних» швів.

Спереду верхня частина передньої пілки («пазуха») з тканою смугою («краскою») вверху мала орнаментальну композицію вишивки на рукавах. Ця вставка ткалась із бавовняних ниток у чотири «ничельниці». «Розпірка» - розріз на боржавській сорочці знаходилася на задній полі, тобто зверху на спинці, що зв'язували шнурками з китичками. Таку сорочку І. Ф. Симоненко вважав у Закарпатті найдавнішою [11:74]. Святкові «довгані» були із добре вибіленого полотна, повсякденні - із грубого і темнішого полотна, а весільні - із тоненького і дуже гарно вибіленого полотна.

Рукави на таких жіночих сорочка вишивали різнокольоровими нитками по всій довжині, а також на плечах («долі рукавом»). На окремому шматку тканини вишивали «ошийник» - комірець та «зап'ясники» - манжети. Орнаментальне оздоблення на рукавно-плечовій частині, грудях сорочки, манжетах, комірі оздоблювали вишивкою геометричного характеру, де широко використовувались квадратики, ромбики, які укладались в стрічкові орнаменти. У розробці орнаменту боржавські вишивальниці зуміли створити безліч варіантів зображення різних елементів, мотивів та форм; зазвичай використовували техніку вишивки хрестиком [7].

- фартух, також із покупного полотна. Дівчата та молодиці носили плати яскравого кольору, а старші жінки та бабусі - більш темного, оздоблені рослинним орнаментом.

Дівчата волосся заплітали в косу, вплітаючи у неї «пантелики» - кольорові стрічки, а жінки носили «ширинку» або «рійтованку» - хустку червоного, зеленого, синього кольорів.

Жінки та дівчата прикрашали груди «моністом»

- намистом яскравих кольорів, яке часто складалося з 6-8-10 рядків.

У холодну пору носили «гуню» - верхній одяг, який ткали із овечої шерсті на кроснах, або «уйош»

- суконну куртку поперечного крою, яка також виготовлялася із овечої шерсті.

Із взуття носили «постоли», які виготовляли із волової, коров'ячої або свинячої шкіри. Перш ніж їх взути, ноги обвивали «онучами» - прямокутним шматком конопляного полотна. А «онучі» обмотували вовняними суканими шнурками. Також побутували чоботи червоного та чорного кольорів.

На сьогодні вивчення боржавського костюму та закарпатського костюма в цілому все ще перебуває у стадії накопичення первинних польових матеріалів. Оригінальність закарпатського костюму та строю боржавських долинян ні в кого з науковців не викликає сумнівів, проте жоден із авторів не має змоги вичерпно сформувати ознаки цієї оригінальності. Тому не можна подати універсальні однозначні висновки щодо формування народного строю боржавських долинян та закарпатського костюма, проте можна зробити ряд узагальнень.

Висновки і перспективи. Досліджуючи народний стрій та жіночу сорочку боржавських долинян, структуру будови, невід'ємну роль сорочки у формуванні строю етнографічної групи долинян Закарпаття, техніку оздоблення, образність орнаменту, поділ на локально-художні групи, особливості вишивки, твердимо, що цей край демонструє різноманітність композиційно-орнаментальних типів і різновидів колористичного вирішення оздоблення одягового комплексу долинян. Окремої уваги заслуговує символіка оздоблення жіночих сорочок цього регіону, характерність геометричних форм та барв, що простежується в особливостях побудови композиції орнаменту на основі геометричного чи рослинного орнаменту окреслення білих жіночих льняних сорочок («довгань»). Такий елемент народного костюма, як сорочка, був невід'ємною частиною жіночого комплексу; вона зберігала давні локальні особливості, а також способи носіння, і об'єднувала всі елементи одягу в повний, завершений комплекс вбрання боржавських долинян Закарпаття.

Література

1. Білан М., Стельмащук Г. Український стрій: Навч. посібник // Інститут народознавства НАН України; Львівська академія мистецтв; Українська академія друкарства. - 350 с.

2. Багринець В. М. Про землю бойків та їх походження // Українські Карпати. - Ужгород, 1993. - С. 20-26.

3. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція і орнаментація // Матеріали до етнографії. - 1929 р. - Т. 2122. - Ч. 1. - С. 81.

4. Гошко Ю. Г., Жолтовський П. М. Бойківщина. - К.: Наук. думка, 1983. - С. 142-280.

5. Матейко К. И. Этнографические особенности одежды бойков // Карпатський сборник - М., 1972. - С. 66-74;

6. Матейко К. І. Український народний одяг / К. І. Матейко. - К.: Наук. думка, 1977. - 222 с.

7. Пилип Р. І. Впливи у традиційному вбранні українців Закарпаття ХІХ - першої половини ХХ ст. / Роман Пилип // Культура Закарпаття, 2010.

8. Пилип Р. І. Локальні особливості традиційної народної вишивки сорочок українців Закарпаття кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. / Р. І. Пилип. - Ужгород: Ліра, 2010. - С. 259-273.

9. Тамара Ніколаєва. Історія Українського костюма. - К.: Либідь, 1996. - С. 128-135.

10. Пилип Р. І. Художня вишивка українців Закарпаття ХІХ - першої половини ХХ ст. (типологія за призначенням, художніми та локальними особливостями) // Р. І. Пилип. - Ужгород: Друкарня «Повч Р.М», 2012. - С. 270-359.

11. Симоненко И. Ф. Быт населения Закарпатской области (по материалам экспедиций 1945-1947 гг.) / И. Ф. Симоненко // Советская этнография. - 1948. - № 1. - С. 69-89.

Размещено на Allbest.ru