"Зооморфний код" в орнаментиці царських врат українських іконостасів XVII-XVIII ст.

Способи формування конкретних текстів декорації царських врат XVII-XVIII ст. за допомогою типових синтаксичних сполучень елементів зооморфного і флорального декору. Розгляд зображення тварин, інтегрованих у рослинну орнаментику царських врат іконостасів.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.02.2018
Размер файла 38,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

«ЗООМОРФНИЙ КОД» В ОРНАМЕНТИЦІ ЦАРСЬКИХ ВРАТ УКРАЇНСЬКИХ ІКОНОСТАСІВ XVII-XVIII СТ.

С.В. Оляніна

Постановка проблеми. Пишне різьблене опорядження українського іконостаса XVII-XVIII ст. традиційно вважається однією з найхарактерніших ознак, що визначає національну своєрідність його художнього образу. Тривалий час більшість цієї орнаментації сприймалася як суто декоративне оздоблення, і лише дослідження останніх десятиліть засвідчили, що спеціальне символічне значення мали не тільки окремі мотиви чи композиції з них [7; 10] -- уся сукупність оздоблення іконостаса є важливою складовою його іконічного образу. Цей висновок передусім стосується царських врат, декорація яких особливо різноманітна і семантично насичена. Очевидно, саме тому в студіях, присвячених орнаментиці іконостасів, значну увагу традиційно приділено царським вратам [5; 6; 11]. Однак цілісної концепції еволюції художнього оформлення царських врат не склалося й понині. Відкритим є питання про зміст і символічний задум їх композицій. Водночас реконструкція смислового контексту царських врат є важливою складовою інтерпретації пластичного декору іконостаса загалом.

Серед численних варіантів художнього оформлення врат найзагадковішими за символічним змістом можна вважати композиції із зооморфними мотивами, інтегрованими в рослинний декор. Відомі різьблені зображення тварин та їх фрагментів на царських вратах українських іконостасів XVII -- середини XVIII ст. Репертуар цих мотивів не був широким і складався з фігур левів, аспідів, дельфінів, орлів, голубів, а також узагальненого образу птахів. Донині збереглося не багато царських врат, у декорі яких можна спостерігати зооморфні зображення, ще менше таких, де птахи і звірі містяться одночасно. Нечисленність пам'яток, а також їх походження переважно із західних регіонів України багато в чому ускладнювали розуміння суті такого явища, як поява образів тварин у декорі іконостасів. Першим тему художнього оформлення царських врат зооморфними мотивами порушив М. Драган, припустивши, що вони використовуються там під впливом бароко [6, с. 85], відтак він розглядав ці мотиви суто як формально-стильову ознаку. Таке судження тривалий час було єдиним обґрунтуванням причини введення цієї групи зображень. Утім, брак означених джерел інспірації й очевидного продовження таких композицій у художній традиції України XVII-XVIII ст., так само як і прямих аналогій в іконостасах інших країн православного світу, змушує вважати сумнівною цю точку зору. Іншої думки щодо ймовірних передумов уведення зооморфних мотиві до орнаментики царських врат, цього разу в рамках народної фольклорної язичницької традиції, дотримує М. Приймич. Згідно з його версією, зображені тварини є творінням «народної уяви, вихованої на казці» [12, с. 113]. Неаргументованість цієї гіпотези змушує ставитися до неї з обережністю, хоча пошук джерел запозичення зооморфних мотивів поза сферою християнської культури здається перспективним. Намагалася пояснити такий варіант оформлення нещодавно й Н. Олейнюк, котра, основуючись на поширеній у літературі думці про зв'язок орнаментальної програми українських іконостасів із сюжетом «Дерева життя» [9, с. 132; 13, с. 187], пов'язала з ним зображення тварин на царських вратах. Аргументом на користь цього припущення стало зображення там птахів -- «обов'язкового атрибута прадавнього «дерева життя» [11, с. 30], однак детального зіставлення елементів цього сюжету з відповідними варіантами декорації царських врат дослідниця не здійснює. Тому питання щодо причини такого своєрідного орнаментального опорядження царських врат залишається невирішеним. На нашу думку, наблизитися до розуміння задуму декорації врат можна на основі символічного значення зооморфних мотивів, розглядаючи їх у контексті смислового поля оточуючої флоральної орнаментики.

Мета -- визначити способи формування конкретних текстів декорації царських врат XVII-XVIII ст. за допомогою типових синтаксичних сполучень елементів зооморфного і флорального декору.

Виклад основного матеріалу. Для осмислення значення різьбленого опорядження врат із зооморфними зображеннями необхідно розглянути найпоширеніші способи їх поєднання з рослинними мотивами й особливості розміщення в структурі орнаментальної програми. Відомі пам'ятки свідчать, що схема розподілення таких образів була усталеною: леви, аспіди і дельфіни (або їх личини) завжди розташовувалися в нижній частині врат, птахи -- у верхній, у рідкісних випадках -- у центрі стулок. Ці образи розміщувалися зазвичай парами, по одному на кожній стулці, в профіль, дзеркально відображеними. Зі вишкіреної пащі звірів або їх личин виростала виноградна лоза -- царські врата XVIII ст. сіл Ямна та Тисів на Івано-Франківщині; врата XVII ст. з с. Улюч, Підкарпатське воєводство, Польща; врата XVII ст. (?), Миколаївська церква с. Бистрий на Львівщині. Іноді звірині личини інтегруються з оточуючим декором не через галузку в пащі, а завдяки видовженій шиї, що перетворюється на пагін. Водночас сама личина впритул наближена до краю стулки -- царські врата XVII ст. (?) з м. Лебедин на Сумщині й із с. Кострина на Закарпатті.

Повнофігурні зображення птахів вільно компонувалися серед рослинних пагонів. Їх зв'язок з флоральним декором забезпечувався тим, що птах тримав у дзьобі галузку з виноградним гроном або гілочку, на кшталт оливкової: врата XVIII ст. із с. Мала Вільшанка на Львівщині, с. Виженка на Буковині. Утім, збереглися зображення птахів і без цього елементу -- царські врата XVIII ст. с. Ямна на Івано-Франківщині. Трапляються композиції пари голубів, які п'ють з чаші -- врата XVIII ст. з м. Острог, або голубки, що дзьобають виноградне гроно -- врата кінця XVII -- початку XVIII ст. із с. Абранка на Закарпатті. З личин птахів на вратах наявні лише зображення орлів, які зазвичай мають не тільки голову, а й довгу шию, яка поступово переходить у флоральний декор. Часто з орнаментальних мотивів, що оточували таку личину, складалася форма, яка за абрисом нагадувала розкрите крило і ставала візуальним продовженням тіла птаха. Завдяки такому прийому личина сприймається як півфігура птаха -- орли на царських вратах кінця XVII ст. с. Пациків на Івано-Франківщині, с. Сухий на Закарпатті. Окрім того, збереглися царські врата, на яких образи птахів і звірів розміщені одночасно вгорі і внизу: врата із сіл Ямна та Виженка відповідно.

На цьому етапі слід скласти словник семантично-релевантних зооморфних мотивів, які трапляються на царських вратах, окресливши їх значення в християнській системі символів.

Лев. Згідно з біблейською традицією, лев є одним з найдавніших символів божественної влади, сміливості й царського достоїнства. Таким він згадується в старозавітних текстах «Ти женешся за мною, як лев, і знову нападаєш на мене і дивним являєшся в мені» (Іов. 10:16); «нечестивий біжить коли ніхто не гониться за ним. А праведник сміливий як лев» (Притч. 28:1); «Сину людський! Здійми плач за фараона, царя єгипетського, і скажи йому: Ти, наче молодий лев поміж народами...» (Єз. 32:2). Водночас він є символом люті та небезпеки: «Як лев, що рикає, і, як голодний ведмідь, так лихий володар над убогим народом (Притч. 28:15); «Роззявили на мене пащеки свої, мов лев, що шматує (здобич) і гарчить» (Пс. 21:14). Окрім того, лев є одним із символів диявола «На аспіда і василіска наступиш і потопчеш лева і змія» (Пс. 90:13).

У новозавітних текстах лев -- символ Христа «І один із старців сказав мені: Не плач, ось Лев, що з коліна Юдиного, корінь Давидів, переміг і може розгорнути цю книгу і зняти сім печатей з неї» (Одкр. 5:5), а також однією з апокаліптичних тварин (Одкр. 4:7), що стала символом євангеліста Марка. У текстах «Фізіолога» лев наділяється властивостями, які пов'язані з образом Христа: йдучи, лев замітає слід хвостом, щоб мисливці не вистежили його, «так і Спас мій, ... що посланий вічносущним Отцем, приховав мислені сліди свої, тобто божественність»; лев спить з відкритими очима, так і тіло Спасителя «спить на хресті, а божественність Його. не спить», левенята народжуються мертвими і лише на третій день лев своїм диханням викликає їх до життя [16, с. 124-125], тому лев є символом Воскресіння Христового.

Дельфін також був відомим символом Христа, зокрема дельфін з якорем позначав Христа, спасителя душ, а дельфін, пробитий тризубом -- символ розіп'ятого Христа [4, с. 398]. Дельфін міг бути символом Воскресіння, таїнства Хрещення, якщо зображувався у воді; два дзеркально відображені дельфіни могли означати душі праведників у раю [15, с. 140-142].

Аспід. Згідно зі Св. Августином, аспід був одним з проявів диявола [3, с. 500]. Окрім того, середньовічна книжність розвиває образ аспіда як символ іудеїв, котрі не прийняли слова Божого, а також уподібнює до нього людину, яка одним вухом слухає поклик мирських утіх, а інше вухо закриває, щоб не чути осудливого «голосу Господнього» [2, с. 616].

Голуб. Окрім символу Святого Духа, голуб був відомим образом християнської душі. Знаком таїнства Причастя вважали голуба, який п'є з глека, птах, що дзьобає виноградне гроно, символізував ідеальний райський світ [13, с. 112, 113].

Орел у біблійній метафориці позначає божественну любов, силу і могутність, є символом євангеліста Іоанна й однією з чотирьох апокаліптичних тварин. Середньовічні тексти подають його як образ Хрещення і Воскресіння. В одній композиції зі змієм наділявся значенням боротьби Христа із сатаною [8, с. 260].

Птахи. Образ птахів у християнській традиції тісно пов'язаний з уявленням про Царство Небесне і темою Воскресіння [15, с. 156]. Це їх значення зберігається і в разі зображення на верхівках стулок царських врат, де вони інтерпретують як райські «богогласні і богопарні» птахи [14, с. 96]. Наведене доводить, що майже всі використані в іконостасі зооморфні образи багатозначні, а деякі з них, залежно від контексту, позначають семантичні опозиції. Обрання найвірогіднішої інтерпретації тварин можливе лише з урахуванням композиційної схеми, до якої входить тварина, а також значення оточуючої орнаментики. Способи компонування свідчать про семантичний замисел зображення і спрямовують на обрання позитивного чи негативного вектора значень. Формула, при якій з відкритої пащі виростає галузка, підкреслює підпорядковане, не самостійне значення образу звіра, який у символічному сенсі може тлумачитися як знак підкорення чи приборкання або причини для подальшого наслідку. Таке розуміння композиції підкріплюється поданням цих зображень у нижній частині царських врат. Імовірно, те саме тлумачення можна перенести і на личини, що впритул прилягають вискаленою пащею до рамок стулок, оскільки така композиція справляє враження їх ув'язнення в обмеженому просторі. У порівнянні із цим цілком самостійними і позитивними за значенням сприймаються повнофігурні зображення птахів, вільно вкомпонованих серед флорального декору. На нашу думку, так само слід сприймати зображення, які хоча й інтегруються з рослинною орнаментикою через шию, однак не мають обмеження перед самою личиною, а також галузки, що виростає з пащі. На основі цих композиційних матриць визначимо найвірогідніше значення синтаксичних сполучень зооморфних образів і флоральних елементів, що дозволить описати семантику декоративного оздоблення таких царських врат.

Лев з виноградною гілкою. Дуалістична символіка лева надає можливості для двох імовірних напрямів інтерпретацій: убачати в ньому образ Христа або диявола. Утім, обрана композиційна формула ставить під сумнів осмислення тут лева як символ Спасителя -- у цьому символічному контексті цю твариною радше слід пов'язувати з темою Воскресіння. Виноградна галузка, яка з'являється з пащі лева, може розглядатися як загальна для всіх традицій архетипова модель проростання рослини, що легко розпізнається і співвідноситься з ідеєю вічного життя. Таке розуміння дозволяє реконструювати замисел зображення, як поєднання ідеї Воскресіння Христового з ідеєю оновленого світу після хресної Жертви Спасителя.

Інший варіант значення реконструюються як утілення ідеї боротьби божественного з диявольським, де лев є символом сатани, а виноградна лоза -- уособленням Ісуса Христа. У такому розумінні ця іконографія репрезентує подолання зла і перемогу Спасителя. Запропоновані два різні тлумачення цієї композиції не суперечать одне одному. Догматична концепція спокутування тісно пов'язана з темою перемоги над дияволом, тому обидві ідеї могли поєднуватися в одному візуальному образі.

Аспід з виноградною гілкою. Оскільки зображення аспіда завжди мають негативне значення, цю композицію цілком упевнено можна інтерпретувати як перемогу Спасителя над сатаною.

Дельфін із виноградною гілкою. Як зазначалося, в системі християнської символіки дельфін не має демонічного значення, навпаки, він є символом Воскресіння Христового, таїнства Хрещення, або образом душі праведника в Раю. Серед означених значень найімовірнішим у цьому контексті є тлумачення дельфіна як символу перемоги Спасителя над смертю.

Композиції з птахами на царських вратах не потребують спеціального розгляду їх символіки, оскільки повторюють відомі в християнському мистецтві іконографічні схеми з фіксованим значенням. Зазначимо, що всі задіяні варіанти зображень (голубки з гілкою, голубки, які п'ють з чаші, дзьобають виноградне гроно; орел, що тримає гілочку з виноградним гроном у дзьобі) символізують Царство Небесне та шлях до нього через Причастя Святих Тайн і відрізняються лише нюансами значень.

Запропоновані інтерпретації найтиповіших композиційних схем свідчать, що в нижній і верхній частині врат вони мають різний зміст, який у разі об'єднання таких зображень в одній пам'ятці цілком складається в логічно побудований текст. Загалом його можна реконструювати як послідовний розвиток теми Воскресіння, перемоги Спасителя над смертю і дияволом, якою Христос знову відкрив для людей двері у Царство Небесне. Оскільки тема істинності вчення, обряду, знаків була актуальною для України в умовах конфесійного різноманіття XVII ст., в якому українська церква обстоювала свою відданість православ'ю, а в християнській системі ідей існував зв'язок між ідеєю знака й ідеєю вірності, котрий був визначальним [1, с. 129, 130] -- декорація врат із зооморфними мотивами могла описувати істинну картину світу, що ствердилася після Хресної Жертви Спасителя. Зрозуміло, що тут лише схематично і приблизно окреслено ймовірну семантику царських врат із зооморфними образами в опорядженні -- це питання потребує подальшого спеціального дослідження. Однак уже описані в цій статті іконографічні схеми і їх смисли свідчать, що образи тварин в іконостасі мали цілий ореол значень і асоціацій, які, безсумнівно, були зрозумілими і прочитувалися так само як інші символічні зображення на царських вратах. Це дозволяє дійти певних попередніх висновків.

1. Програмний репертуар декору царських врат іконостасів XVII-XVIII ст. формувався з урахуванням символічного значення зооморфних мотивів у християнській іконографії.

2. Орнаментальні композиції, складені з елементів зооморфного і флорального декору, утворювали синтаксичні сполучення, що мали певний символічний смисл. Цим пояснюється обмежене коло варіантів таких композицій, які переходили з пам'ятки в пам'ятку.

3. Розроблені композиційні схеми на царських вратах описували важливу для українського суспільства XVII-XVIII ст. ментальну модель, яка відповідала тогочасній історичній ситуації і духовним запитам доби.

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі пов'язані з визначенням значення декорації царських врат із зооморфними мотивами у формуванні семантичного образу українських іконостасів XVII-XVIII ст.

синтаксичний зооморфний царський врата

Список використаних джерел

1. Аверинцев С. С. Поэтика ранневизантийской литературы / С. С. Аверинцев. -- СПб.: Азбука-классика, 2004. --480 с. -- ISBN 5-352-00743-X.

2. Белова О. В. Аспид / О. В. Белова // Православная энциклопедия / под общ. ред. Алексия II. -- М.: Православ. энцикл., 2000. -- Т. 3: Анфимий-Афанасий. -- 2001. -- С. 616.

3. Власов В. Г. Большой энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 8 т.: Т. 1. / В. Г. Власов. -- СПб.: ЛИТА, 2000. -- 864 с. -- ISBN 5-93363-003-9.

4. Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 т. Т. 3. / В. Г. Власов. -- СПб.: Азбука-классика, 2005. -- 752 с. -- ISBN 5-352-01516-5.

5. Герій О. Пропорції цілих чисел у конструкції та декорі українських іконостасів першої половини XVII ст. / О. Герій // Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. -- Львів, 2014. -- № 6. -- С. 1211-1222.

6. Драган М. Українська декоративна різьба XVI -- XVIII ст. / М. Драган. -- Київ: Наук. думка, 1970. -- 203 с.

7. Звездина Ю. Н. Растительный декор поздних иконостасов / Ю. Н. Звездина // Иконостас. Происхождение -- Развитие -- Символика. -- М.: Прогресс-Традиция, 2000. -- С. 651-669.

8. Иванов В. В. Орел / В. В. Иванов, В. Н. Топоров // Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х т. -- Т. 2. К-Я. -- М.: Сов. Энциклопедия, 1992. -- С. 258-260. Міляєва Л. С. Спасо-Преображенська церква с. Великі Сороченці Полтавської області / Л. С. Міляєва // Українське барокко та європейський контекст. -- Київ: Наук. думка, 1991. -- С. 128-135.

9. Міляєва Л. С. Церква Спасо-Преображення і поетика українського бароко / Л. С. Міляєва // Сорочинський іконостас: іконостас СпасоПреображенської церкви в с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну Полтав. обл.: [альбом]. -- Київ: Родовід, 2010. -- С. 9-19.

10. Олейнюк Н. Різьблені царські врата XVII-XX ст. / Н.Олейнюк // Царські врата українських іконостасів. Альбом. Серія "Українське народне мистецтво". -- Львів: Ін-т колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ, 2012. -- С. 24-39.

11. Приймич М. Перед лицем твоїм. Закарпатський іконостас / М. В. Приймич. -- Ужгород: Карпати-Ґражда, 2007. -- 224 с.

12. Степовик Д. В. Система тропів в українському бароко / Д. В. Степовик // Українське бароко та європейський контекст. -- Київ: Наук. думка, 1991. -- С. 183-195.

13. Троицкий Н. И. Иконостас и его символика / Н. И. Троицкий // Труды VIII археологического съезда в Москве. -- М.: Тов. тип. А. И. Мамонтова, 1897. -- Т. IV -- С. 93-96.

14. Уваров А. С. Христианская Символика / А. С. Уваров. -- М.: Тип. Г. Лисснера и Д. Собко, 1908. -- Ч. 1.: Символика древнехристианского периода. -- 212 с.

15. Физиолог / изд. подгот. Ванеева Е.И.; отв. ред. Л.А. Дмитриев. -- СПб.: Наука, 1996. -- 168 с. (серия «Литературные памятники»).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія створення та відродження Софії Київської - головного храму держави. Опис архітектурних особливостей собору та його внутрішнього оздоблення. Ознайомлення із найбільш відомими мозаїками, фресками, графіті. Доля позолочених царських врат іконостасу.

    реферат [134,9 K], добавлен 14.12.2010

  • Історія розвитку та регіональні особливості чоловічого народного костюма в різні періоди. Вишивка на козацькій сорочці та елементи декору різних частин костюму. Технологія вишивки декору чоловічих костюмів (вишивка козацької старшини XVII-XVIII століть).

    курсовая работа [4,1 M], добавлен 16.12.2014

  • Взаимосвязь социально-экономических и политических перемен в стране с изменениями стилевых особенностей французского интерьера в XVII-XVIII веках. Особенности декора и орнамента в период зарождения и расцвета рококо. Буржуазные черты неоклассицизма.

    курсовая работа [82,5 K], добавлен 26.08.2017

  • Переход от средневековых религиозных форм духовной жизни к светской культуре и науке в конце XVII вначале XVIII в. в русской культуре. Расцвет русского зодчества. Тематика живописи и скульптуры исследуемого периода, обзор основных авторов и произведений.

    реферат [3,1 M], добавлен 12.03.2014

  • Период столкновения исключающих друг друга художественных устремлений в XVII-XVIII веках. Проявление черт светского искусства в русской иконописи. Открытие иконописной мастерской при Оружейной палате в Кремле. Фресковая живопись, исторический жанр.

    презентация [7,6 M], добавлен 25.12.2013

  • Анализ социокультурного контекста эпохи и особенностей русского мира XVII-XVIII веков по воспоминаниям и путевым заметкам иностранцев, которые знакомились с Россией. Изменения светской культуры, моды и внутреннего мира граждан во время правления Петра I.

    курсовая работа [41,8 K], добавлен 06.01.2016

  • Понятие полемики, цели, формы, методы данного искусства. Полемика как форма идеологической борьбы в политической и церковной жизни России XVII в. Полемическое искусство главы Московского печатного двора А. Суханова. Дискуссии со старообрядцами в XVIII в.

    дипломная работа [100,2 K], добавлен 07.06.2017

  • Головні напрямки розвитку скульптури у другій половині XVII-XVIII ст. та її роль в загальній картині мистецького процесу. Особливості оздоблення інтер'єру церкви, новий різновид іконостаса. Розвиток декоративного різьблення у Києві та на Лівобережжі.

    контрольная работа [36,4 K], добавлен 24.09.2010

  • Российское государство и китайская империя Мин. Осада Албазина. Нерчинский договор. Русская духовная миссия Пекина. "Албазинский алтын" как уникальная монета ХVII в. История чая в России. История контактов Российского Государства в Китае в XVII-XVIII вв.

    реферат [36,7 K], добавлен 15.05.2014

  • Произведения русской портретной живописи. Первые парсуны, изображавшие исторических лиц. Портретные образы в иконе XVII века. Необычные портреты Преображенской серии. История русского искусства XVII-XVIII веков. Развитие иконописи в древнерусском стиле.

    реферат [28,0 K], добавлен 25.07.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.