Особливості створення та функціонування електронної бібліотеки

Анотація. У статті здійснено узагальнення існуючого досвіду дослідження проблем створення, розвитку та функціонування електронної бібліотеки як складової сучасного інформаційно-освітнього середовища. Розглянуто підходи до визначення поняття «електронна бібліотека». Визначено мету створення, специфічні особливості, функціональні можливості, основні функції електронної бібліотеки. Викладено концепцію електронної бібліотеки в узагальненому вигляді за розділами. Наведено основні принципи, що мають бути враховані при створенні мережі електронних бібліотек. Зазначено, що електронні бібліотеки існують в 3 основних видах. Також виокремлено види електронних бібліотек за організаційною структурою, за ознакою відмінності творців електронних бібліотек, за змістом. Наведено основні засоби формування електронної бібліотеки. Зазначено, що електронна бібліотека тільки тоді стає бібліотекою в загальноприйнятому сенсі, коли в ній ведеться робота з користувачами. Вказано, що створення електронних бібліотек є одним із напрямків в організації електронних інформаційних ресурсів.

Ключові слова: електронна бібліотека; інформатизація; мета; особливості; функції; принципи; види; засоби; концепція.

Аннотация. В статье осуществлено обобщение существующего опыта исследования проблем создания, развития и функционирования электронной библиотеки как составляющей современной информационно-образовательной среды. Рассмотрены подходы к определению понятия «электронная библиотека». Определены цели создания, специфические особенности, функциональные возможности, основные функции электронной библиотеки. Изложена концепция электронной библиотеки в обобщенном виде по разделам. Приведены основные принципы, которые должны быть учтены при создании сети электронных библиотек. Отмечено, что электронные библиотеки существуют в 3 основных видах. Также выделены виды электронных библиотек по организационной структуре, по признаку различия создателей электронных библиотек, по содержанию. Приведены основные средства формирования электронной библиотеки. Отмечено, что электронная библиотека только тогда становится библиотекой в общепринятом смысле, когда в ней ведется работа с пользователями. Указано, что создание электронных библиотек является одним из направлений в организации электронных информационных ресурсов.

Ключевые слова: электронная библиотека; информатизация; цель; особенности; функции; принципы; виды; средства; концепция.

Abstract. In the article generalization of the most relevant approaches to the problems of designing, developing and implementing digital libraries into contemporary learning information environment is made. The approaches to defining “electronic library” are reviewed. The purpose of creating an electronic library, the specific features (possibilities of entering or deleting information objects, visualized conception of information environment, possibility of cataloging objects), the functional features, the main functions of the electronic library (informative, advisory, research) are defined. The concept of the digital library in according to aforementioned features is presented. The network of digital libraries should meet the following requirements: versatility; integrity; quantity of scientific and educational information; centralization; principle of open systems; democracy; compliance with the current level of development of information and communication technologies; accessibility; search engines update development; cooperating development; functional standardization; legal and regulatory support; relevant network design. It is noted that an electronic library occurs in 3 basic forms: as a set of electronic resources, as an information technology of the traditional library, as a substitution of the traditional libraries. The forms of electronic library are defined in accordance to the structure of their organization (independent, a shared resource, integrated), to the types of agencies of digital library maintenance, to their content (universal, thematic, sectoral or personal). The number of ways to forming electronic library is singled out. It is noted that the digital library is a library in the conventional sense, when it works with users. It is indicated that creation of electronic libraries is one of the directions of organizing electronic information resources.

Key words: electronic library; informatization; purpose; features; functions; network; forms; number of ways to formation; concept.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Інформатизація суспільства, модернізація освіти вимагає оперативних змін в бібліотечній роботі, зростання вимог до освітянських бібліотек як важливого інструменту навчальної, наукової та пізнавальної діяльності, реорганізації діяльності шляхом нарощування інформаційного потенціалу, інтеграції бібліотечних ресурсів, забезпечення навчально-виховного та наукового процесів повною, оперативною та якісною інформацією, формування інформаційного поля та швидкого доступу до інформації користувачів освітянської галузі.

Саме бібліотекам належить значна роль у формуванні електронних масивів наукових знань та організації доступу до них. Діяльність бібліотек стає важливим чинником розвитку суспільства. Вони переробляють, вилучають та надають доступ до цілком реального об'єкта - знань у вигляді інформаційного ресурсу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробці теоретичних основ розвитку бібліотек в електронному середовищі присвячено наукові праці Т. Бахтуріної, Т. Кузмішиної, І. Моргенштерна, Ю. Столярова, Е. Сукіасяна та інших. Сучасні тенденції та перспективи розвитку електронних бібліотек аналізували зарубіжні науковці, серед яких: О. Антопольський, К. Вигурський, Г. Євстигнєєва, А. Земсков, П. Лапо, Т. Майстрович, А. Соколов, Я. Шрайберг, а також вітчизняні дослідники О. Баркова, Л. Костенко, О. Онищенко, І. Павлуша, Т. Павлуша, М. Слободяник, А. Чекмарьов та інші. Власне поняття “електронна бібліотека” все частіше з'являється на сторінках професійної літератури та використовується під час наукових семінарів і конференцій.

У сучасному вітчизняному освітньому просторі вченими активно досліджуються проблеми розвитку та використання електронних бібліотек в системі освіти. Так, Г. Кравцов визначає теоретико-методичні засади управління якістю електронних освітніх ресурсів університету [9]; О. Щербина звертає увагу на теоретичні та методичні засади проектування електронних навчальних ресурсів для відкритих систем підвищення кваліфікації викладачів технічного університету [15]; Ю. Кормилець вивчає особливості управління розвитком електронної бібліотеки в освітньому середовищі вищого навчального закладу [8]; Н. Прилуцька впроваджує методику використання електронних бібліотек у формуванні інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх учителів математики [12].

Зокрема, Г. Кравцов визначає електронні бібліотеки як вид електронних освітніх ресурсів, які, в свою чергу, є складовою частиною навчально-виховного процесу, мають навчально-методичне призначення та використовуються для забезпечення навчальної діяльності вихованців, учнів, студентів і вважаються одним із головних елементів інформаційно - освітнього середовища [9, с. 84].

Формулювання цілей статті. Метою статті є узагальнення існуючого досвіду дослідження проблем створення, розвитку та функціонування електронної бібліотеки як складової сучасного інформаційно-освітнього середовища.

У процесі наукового пошуку використано теоретичні методи дослідження:

- вивчення, аналіз і синтез, класифікація, систематизація й узагальнення філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури за темою дослідження для встановлення сутності поняття електронна бібліотека;

- визначення та розкриття статусу та особливостей створення, функціонування та розвитку електронних бібліотек.

Виклад основного матеріалу дослідження. В Україні роботи з формування електронних бібліотек лише набирають обертів. Однією з перших ініціатив у цьому напрямі стало рішення інформаційно- бібліотечної ради Національної Академії Наук (НАН), в якому доручили Науковій бібліотеці України ім. Вернадського (НБУВ) створити електронну наукову бібліотеку НАН України.

Національна електронна бібліотека України включає 3 основні інформаційно-ресурсні компоненти:

- фонд електронних документів (комп'ютерних версій книг, статей з періодичних видань);

- загальнодержавну реферативну базу даних «Україніка наукова» (монографії, енциклопедії, довідники, словники, періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій, автореферати дисертацій);

- електронний каталог НБУВ [6].

Метою створення мережі електронних бібліотек Національної академії педагогічних наук України є формування науково-освітніх ресурсів та забезпечення користувачів Інтернет-доступом до них [14].

Хоча закріпленого на законодавчому рівні визначення поняття «електронна бібліотека» досі не має, її функціонування цілком підпадає під дію Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» (далі - Закон) [5].

Зокрема, в Законі зазначається, що основою державної політики в галузі бібліотечної справи є реалізація прав громадян на бібліотечне обслуговування, забезпечення загальної доступності до інформації та культурних цінностей, що збираються, зберігаються та надаються в тимчасове користування бібліотеками. Держава, в свою чергу, стимулює забезпечення бібліотек сучасною вітчизняною книжковою продукцією, світовою літературою в перекладі українською мовою на різних носіях, у тому числі адаптованих для сліпих, осіб із порушеннями зору та осіб із дислексією; забезпечує запровадження та функціонування дієвої системи електронного книгокористування та обігу електронних книг через бібліотеки; розвиває вітчизняний напрям із формування та впорядкування електронних книг, каталогів, баз даних; створює умови та координує діяльність із функціонування електронних бібліотек, у тому числі у спеціальному цифровому форматі для сліпих, осіб із порушеннями зору та осіб із дислексією [1].

У 2011 р. було затверджено Концепцію Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека-XXI». Метою Програми є «підвищення ефективності використання, забезпечення доступності документів, які зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах» [2].

З початку 2000-х рр. вітчизняними вченими досліджувались проблеми визначення поняття «електронна бібліотека».

На думку І. Павлуши, електронна бібліотека - це вид розподіленої документальної системи, в якій містяться документи безвідносно до їхнього фізичного місцезнаходження та юридичної приналежності (бібліотекам, архівам, музеям, інформаційним центрам тощо) у машинозчитуваній (електронній) формі, причому єдиний інтерфейс доступу до них забезпечується програмними засобами з єдиного пункту за допомогою глобальної інформаційної мережі [10, с. 8].

Дослідник А. Земсков зазначає, що електронна бібліотека - це створена на професійній основі тематично орієнтована (або організована іншим чином) система доступу до віддалених або локальних електронних ресурсів, здатна обслуговувати електронними ресурсами та спеціалізованою допомогою локальних або віддалених користувачів [7, с. 30].

М. Яцимірська так визначає досліджуване поняття: електронна бібліотека - це інформаційна система, що дає змогу надійно зберігати й ефективно використовувати різні види електронних документів, передавати інформацію у зручному для кінцевого користувача вигляді [16, с. 30].

У Проекті концепції електронної бібліотеки Національної академії педагогічних наук України поняття «електронна бібліотека» розуміється як розподілена інформаційна система, що дозволяє накопичувати, надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних повнотекстових документів, які доступні у зручному для користувача вигляді через глобальні мережі передавання даних [13].

Ми погоджуємося із визначенням поняття дослідниці Ю. Кормилець, яке вона подає в наступному вигляді: електронна бібліотека - це інформаційно-бібліотечна система, яка має певне цільове призначення, електронний фонд документів, організований за певною методикою, й обслуговує локальних та віддалених користувачів [8].

Мета створення електронної бібліотеки полягає в наступному:

- забезпечення користувачів роботою з документами з обмеженим доступом (рідкісних і рукописних книг, фотоальбомів, дисертацій, архівів, яких немає у більшості бібліотек);

- забезпечення доступу до інформації, що існує лише в електронній формі;

- надання користувачам більш якісних можливостей роботи з електронними документами великих обсягів;

- інформаційне забезпечення користувачів повнотекстовими базами даних у режимі теледоступу.

До специфічних особливостей електронної бібліотеки належать:

1. Можливість введення чи видалення інформаційних об'єктів, їхньої інтеграції, реструктуризації та інші операції. Але ці можливості повинні поширюватися в основному на електронні документи, а не на інформацію, що міститься в них.

2. Наявність визначеної концепції формування інформаційного простору, доступного користувачу.

3. Можливість каталогізації об'єктів і різних їхніх об'єднань, що утворюють цей інформаційний простір.

Серед функціональних можливостей електронної бібліотеки наведемо такі:

1. Задоволення інформаційних потреб користувачів (суспільства).

2. Навігація у всьому доступному інформаційному просторі - наочне надання користувачу логічної структури інформаційного простору, що організує всі інформаційні об'єкти системи, і засобів роботи з нею.

3. Лексичний пошук - інформаційний пошук за вільною лексикою національної мови з урахуванням її граматичних особливостей і мов, що використовують латинський алфавіт.

4. Символьний пошук - різновид лексичного пошуку, де лексичною одиницею виступає певна послідовність допустимих символів.

5. Атрибутний пошук - інформаційний пошук об'єктів за значеннями їхніх характеристик. Для текстових об'єктів до таких характеристик можуть відноситися «автор», «назва», «місце видання», «дата видання» і т.п.

Результатом лексичного, символьного чи атрибутного пошуку є сукупність інформаційних об'єктів, значення характеристик яких задовольняють умовам пошукового запиту. Результати пошуку мають допускати сортування за значеннями будь-якого поля, визначеного як ключове.

6. Перегляд змісту інформаційного об'єкта і його структури: послідовний (сторінка за сторінкою) і вибірковий (перехід на будь-яку задану сторінку чи на будь-який елемент об'єкта). При цьому структура і текст твору повинні бути синхронізовані: будь-яка зміна в структурі повинна викликати відповідну зміну в тексті, і навпаки.

7. Маніпулювання зі структурою інформаційного об'єкта, аналогічне роботі зі структурою всього інформаційного простору.

8. Підтримка апарату гіпертекстових і гіпермедійних зв'язків, що забезпечує користувачу оперативний перехід від об'єкта чи деякого його елемента до іншого взаємозв'язаного з ним об'єкту чи елементу.

9. Протоколювання сеансу роботи користувача із системою з можливістю переходу в кожний із раніше існуючих станів системи.

10. Настроювання системи користувачем.

11. Установка закладок у тексті інформаційних об'єктів і можливість оперативного переходу на них.

12. Експорт інформації із системи з вказівкою на джерело.

13. Керування місцезнаходженням інформації та здійснення передачі інформації користувачам та їх посередникам.

14. Забезпечення інтеграції інформаційних ресурсів - це їхнє об'єднання з метою використання різної інформації зі збереженням її властивостей, особливостей представлення і можливостей її обробляти.

Серед основних функцій електронної бібліотеки можна виокремити такі:

- освітньо-інформаційна, у межах якої здійснюється підтримка як формальної, так й неформальної освіти, та яка спрямована на задоволення потреб в інформації різних категорій користувачів в усіх галузях знань або у одній із предметних областей;

- довідково-просвітницька, дозволяє отримувати необхідну коротку інформацію за всіма галузями знань та реалізується, у тому числі, за рахунок популяризації книжок, манускриптів та інших документів, які стосуються історії та культурі;

- науково-дослідна, орієнтована на сприяння глибокого вивчення теми (предмета) науковцями та фахівцями високого рівня підготовленості, зокрема через безпосереднє надання дисертацій й можливості якісно нового вивчення рукописних матеріалів.

В узагальненому вигляді концепцію електронної бібліотеки доцільно викласти за такими розділами:

- запровадження, у якому обгрунтовується необхідність створення електронної бібліотеки;

- формулювання цілей та завдань, які можна вирішити за допомогою її створення;

- опис потенційних користувачів, їх особливостей, структури інформаційних потреб;

- опис архітектури електронної бібліотеки;

- формулювання функціональних вимог;

- визначення принципів і джерел формування фонду;

- організація пошукового апарату;

- статус ЕБ у структурі організації;

- принципи взаємодії з іншими структурами й міжнародними організаціями під час створення і функціонування електронної бібліотеки;

- економічна модель функціонування ЕБ.

Слід виокремити основні принципи, що мають бути враховані при створенні мережі електронних бібліотек [14].

1. Багатофункціональність.

2. Цілісність.

3. Численність науково-освітніх відомостей.

4. Централізованість.

5. Принцип відкритих систем.

6. Демократичність.

7. Відповідність сучасному рівню розвитку інформаційно- комунікаційних технологій.

8. Доступність.

9. Розвиненість пошукових засобів.

10. Розвиток співробітництва.

11. Функціональна стандартизація.

12. Правове і нормативне забезпечення.

13. Проектування мережі.

Зазначимо, що електронні бібліотеки існують у таких видах:

- як організована структурна сукупність електронних ресурсів, не пов'язана з традиційними бібліотеками та належить організації або консорціуму, в тому числі у вигляді Інтернет-порталу (веб-сайту, розділу сайту тощо);

- як інформаційна технологія в традиційній бібліотеці, яка є одним із компонентів її системи автоматизації, наприклад електронна бібліотека повних статей збірників, доповідей, дисертацій тощо;

- як спеціально створювана або реорганізованих замість традиційної електронної бібліотеки, коли існуюча традиційна бібліотека переводить всі документи свого фонду в електронну форму і надалі комплектує або створює їх лише в електронному вигляді. Інша модель - бібліотека, яка спочатку не формує фонд друкованих та інших неелектронних носіїв і збирає тільки електронні документи.

За організаційною структурою електронні бібліотеки можуть бути:

- самостійними, які, у свою чергу, можна розділити на зв'язані з книжковим фондом (що визначає їх статус як спеціалізованого відділу класичної бібліотеки) і автономні (до них належить основне число електронних бібліотек), що представляють собою самостійні системи електронних інформаційних ресурсів;

- вбудованими в більш загальний ресурс (наприклад, в тематичний портал, систему прийняття рішень, проектування або дистанційного навчання);

- інтегрованими (колекції об'єднані спільною тематикою і єдиним інтерфейсом, але електронні документи знаходяться на різних сайтах, що близько до розуміння віртуальної бібліотеки).

За ознакою відмінності творців ЕБ виділяють кілька груп - бібліотеки, створювані органами влади, професійними інформаційними організаціями (бібліотеки, органи НТІ, архіви), засобами масової інформації, громадськими структурами; науковими та навчальними інституціями; комерційними фірмами і окремими аматорами.

За змістом електронні фонди можуть бути: універсальними, тематичними, галузевими або персональними.

Створення Інтернет-мережі в бібліотеці, єдиного інформаційного простору з можливістю спільного використання внутрішніх та зовнішніх інформаційних ресурсів, надає доступ до ресурсів глобальних інформаційних мереж для забезпечення наукової діяльності.

Формування електронної бібліотеки здійснюється такими засобами: мануальними (набір текстової інформації, створення цифрових малюнків тощо), автоматизованими (методи сканування тексту, малюнків, поповнення ЕБ готовими електронними документами: мультимедіа виданнями, відео тощо); автоматичними (використання пошукових робіт індексування та накопичення інформації, система імпорту електронних документів тощо).

Електронна бібліотека тільки тоді стає бібліотекою в загальноприйнятому сенсі, коли в ній ведеться робота з користувачами (електронна реєстрація користувачів, облік виконаних довідок, замовлень).

Висновки. Суспільне визнання й авторитет бібліотеки визначаються багатством та якістю інформаційно-бібліотечних ресурсів, ступенем задоволення інформаційних потреб користувачів. Розвиток інформаційно- комунікаційних технологій, а також зростання вимог з боку користувачів до інформаційно-бібліотечного обслуговування призвело до якісних змін в організації інформаційних ресурсів, їх збереження та забезпечення доступу до них. Одним із напрямків в організації електронних інформаційних ресурсів є створення електронних бібліотек.

Електронна бібліотека на сьогодні стає невід'ємною частиною освітньо-інформаційного середовища. Розвиток електронних бібліотек вищих навчальних закладів сьогодні обумовлюється процесом інформатизації всієї системи сучасної освіти. Особливістю бібліотек вищої школи є їх включеність у структуру вищої освіти.

Перспективним напрямком досліджень вважаємо визначення умов ефективності управління розвитком електронної бібліотеки вищого навчального закладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

електронний бібліотека мережа