Соціально-комунікаційний аспект створення єдиної системи стандартизації у сфері інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 025.5:004

інформаційний комунікативний культура особистість

У статті розглядається значення соціально-культурних стандартів особистості в контексті інформаційного суспільства як важливої бази для формування інформаційно-комунікативної сфери процесу державотворення. Наголошується на необхідності становлення інформаційної культури особистості як умови її активної життєдіяльності. Світовий досвід свідчить, що лише на основі стандартів досягнутого рівня культури може відбуватися її подальший динамічний розвиток.

Ключові слова: інформаційне суспільство, міжнародна стандартизація, нормативні документи, програмні продукти, локалізація програмного забезпечення, рівень термінології, словники з інформаційних технологій.

Аннотация

Виничук Ирина Михайловна, доцент Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств

Социально-коммуникационный аспект создания единой системы стандартизации в сфере информационных технологий

В статье рассматриваются социально-культурные стандарты личности в контексте становления информа- ционого общества как базы формирования информационно-коммуникативной сферы. Указывается на необходимость становления информационной культуры личности как условия ее активной жизненой позиции. Мировой опыт свидетельствует, что только на основе стандартов достигнутого уровня культуры возможно ее последующее динамическое развитие.

Ключевые слова: информационное общество, международная стандартизация, нормативные документы, программные продукты, локализация программного обеспечения, уровень терминологии, словари по информационным технологиям.

Annotation

Vinichuk Iryna, associate professor National Academy of Managerial staff of Culture and Arts

Of socialcommunication aspect creation of single system of standardization is in sphere of information technologies

In article the role of social and cultural norms of behavior of an individual in connection with process of formation of an information society is considered. This role is an important basis for formation of information and communicative system in the state building. It is underlined necessity of formation of culture of using information resources for a separate individual. It is a condition of its vigorous activity within the limits of public relations. One of more important questions for the dictionary-terminological database of application of standards. World experience testifies that only on the basis of standards of the attained level of culture can be her dynamic further development.

Keywords: informative society, international standardization, normative documents, software products, localization of software, level of terminology, dictionaries, is from information technologies.

Незважаючи на швидкий розвиток міжнародної стандартизації й застосування єдиних загальноприйнятих принципів організації робіт, у сучасному світі наявні відмінні системи стандартизації, зумовлені особливостями політичних та економічних систем [1]. Прикладом взаємодії офіційних міжнародних організацій зі стандартизації з консорціумами може бути проведення стандартів ISO і рекомендацій ITU-Т специфікацій OMG за технологіями об'єктивного розподіленого оброблення через підкомітети й дослідницькі групи міжнародних організацій зі стандартизації [3].

Зауважимо, що ІЕЕЕ, відома розробками стандартів для локальних мереж, переносних інтерфейсів операційних систем POSIX, проводить свої специфікації як міжнародні стандарти через організацію ANSI, якою IEEE акредитований як організація-розробник стандартів США. Проблематичнішою є взаємодія групи IETF, що сама претендує на роль формальної організації зі стандартизації світового рівня, з офіційними міжнародними організаціями зі стандартизації [6]. Глобальну систему стандартизації можна зобразити пірамідою, основою якої є національні системи разом зі стандартами галузей, товариств, підприємств та фірм, а вершиною - міжнародна система добровільної стандартизації ISO, IEC та ITU. В рамках глобальної системи лише національні органи-члени ISO, IEC та ITU можуть гарантувати узгодженість нормативних документів, які не створять технічних бар'єрів у торгівлі чи зведуть їх до мінімуму. Це досягається за умови дотримання правил, викладених у "Кодексі усталеної практики щодо розроблення, затвердження і застосування стандартів", Угоди про технічні бар'єри в торгівлі WTO [5]. Україна - повноправний член ISO та IEC з 1993 р. Вона входить до складу членів Комітетів: CASCO, STACO, INFCO. Як національний комітет-член наша країна входить до складу Комітетів DEVCO, REMCO, COPOLCO, 25 ТК Держспоживстандарту України співпрацюють з 96 ТК та 180 ПК. Україна бере участь в роботі спільного ТК ISO/ IEC СТК1 "Інформаційні технології", який створено в 1987 р. Держстандарт України як націо-нальний орган представляє нашу державу в цих організаціях, а також в Робочій групі ЄЕК ООН. Представники України беруть участь в роботі САС, ІСАО, ITU, UIC, Міжнародного інституту зварювання iIw та інших міжнародних організацій. Держстандарт України в кінці 1996 р. приєднався до Кодексу Угоди про технічні бар'єри в торгівлі WTO. Головною метою ISO є забезпечення розвитку стандартизації та суміжних з нею галузей для сприяння міжнародному обміну товарами й послугами, а також розвитку співробітництва в інтелектуальній, науковій, технічній та економічній діяльності.

Технічними органами Ради ISO є Комітети, що розробляють питання міжнародної стандартизації, сфери діяльності яких розмежовані. Сфера діяльності ISO розподілена між 214 ТК. Комітет з принципів стандартизації - STACO надає методичну та інформаційну допомогу з принципів і методик розроблення міжнародних стандартів. Комітет працює над питаннями термінології, здійснює вивчення наукових принципів стандартизації та підготовку рекомендацій з досягнення оптимальних результатів у даній галузі. До компетенції Комітету з інформації - INFCO входить координація та гармонізація діяльності у сфері інформаційних послуг, продавання стандартів і технічних регламентів. INFCO тісно співпрацює з Комітетом з питань інформаційних мереж - ISO NET.

Створення якісних програмних продуктів свідчить розвиток нового наукового і практичного напрямку - інженерії якості у вигляді процесів, що мають забезпечувати якість програмних продуктів впродовж їхнього життєвого циклу, починаючи від специфікації вимог замовника та проектування до супроводу підчас використовування [6; 7]. Звідси випливає актуальність творення термінів, потрібних для всебічної характеристики програмних систем. Наразі використовують більше ста характеристик; серед них, зокрема, такі загальновідомі як швидкодія, надійність, ефективність тощо. Термінологічна база потребує доопрацювання в плані: усунення зайвого (необґрунтованого) дублювання термінів та визначень понять як у термінологічних стандартах, так і в базі устандартованих термінів; уніфікування мовних засобів для позначання найзагальніших понять; гармонізування термінів та визначень понять у середовищі української мови та багатомовному просторі; відображення сучасного стану фахових знань терміносистемами стандартів [3].

Microsoft надає величезного значення термінології, особливо на стадії рекламної кампанії своїх продуктів. У такий спосіб вона привчає клієнтів до своєї термінології, а тому і до своєї продукції та фахової термінологічної культури. Інформаційна культура вбирає в себе знання з тих наук, які сприяють її розвитку і пристосуванню до конкретного виду діяльності (кібернетика, теорія інформації тощо). Дослідивши зукраїнізовану версію операційної системи MS Windows XP та її додатків, зважаючи на численні вади в перекладах, наявність тримовних системних повідомлень та елементів інтерфейсу, недотримання вимог настановчого термінологічного документа ДСТУ 3966-2000 та правил українського правопису, порушень директивних вимог самого Майкрософту щодо локалізації, потрібно відрадити користувачів від запропонованого московським представництвом Майкрософту цієї версії операційної системи із застосуванням пакету Windows Ukrainian Interface Pack. Справжню українську локалізацію належить проводити тільки на ґрунті англійських версій операційних систем, дотримуючись директивних вимог фахівців Майкрософту із залученням українських філологів та фахівців-термінологів. Рівень термінології є віддзеркаленням рівня досягнень науково-культурового розвитку країн взагалі і кожної окремо взятої сфери наукових знань зокрема. В цьому процесі інтелект носія наукової термінології має першорядне життєве та стверджувальне значення. Звідси випливає ще одна важлива функція повноцінного наукового терміну, а саме його інтелектуалізована роль [9]. На основі багатьох досліджень процесів термінологізації, які відбувалися і відбуваються сьогодні у низці європейських мов, зокрема в німецькій, польській, англійській, не кажучи вже про рідну мову, можна зробити висновок, що запозичення є закономірним об'єктивним процесом, що не піддається суттєвим обмеженням чи заборонам. Загальна ситуація в Україні стосовно створення нормативної бази в галузі ІТ продовжує бути незадовільною, масштаб відставання від темпів міжнародної стандартизації зберігається: з кожної десятки ISO/IEC-стандартів діє в кращому випадку один національний український або СНД-стандарт (які сьогодні переглядаються). Необхідність доступу до найсучаснішої інформації та словниково-термінологічних баз даних і стандартів всіма офіційними мовами ЄС визначено європейськими правовими актами. Системи генерації впровадження застосовних знань необхідні для надійного зберігання термінологічної інформації. Проте жодна автоматизована система не замінить людський інтелект. Хоча таку функцію мозку, як творче мислення в термінах культури, можна оптимізувати, звільнивши її від завдань, з якими може впоратись і машинний інтелект. Сучасні автоматизовані методи для аналізування інформації є життєво необхідними для гармонізації міжмовних, міжнаціональних і міждисциплінарних зв'язків. І оскільки суттєвим елементом цих зв'язків є спеціалізована комунікація, яка потребує фундаментальної матеріальної бази, то розроблення, узгодження і впровадження сучасної, легкодоступної, якісної термінології є пріоритетами інтелектуальної діяльності людства у XXI столітті. Розвиток науки, інтегративні зв'язки документознавства з іншими науковими дисциплінами і сферами практичної діяльності призводять до інтенсивного оновлення понятійно-термінологічного апарату сфери інформаційних технологій, в тому числі й під впливом суміжної галузевої термінології. Загалом вже визначилось коло термінів, які становлять основу терміносистеми сфери інформаційних технологій, певна їх частина стандартизована у вітчизняних та міждержавних стандартах і терміносистемах інших галузей інформаційної діяльності (видавничої справи, бібліотекознавства

За останній час в Україні видано кілька словників з інформаційних технологій та галузей, суміжних з комп'ютерною термінологією [7; 8; 9]. Однак ці словники мають низку різноманітних недоліків на рівнях макроструктури, мікроструктури, лексичного фонду тощо. Переважно ці недоліки пов'язані з невдалим запозиченням, а також із запізнілою реакцією укладачів на запровадження нових термінів у інформаційній галузі. Основний спосіб утворення нових українських термінів - калькування з англійської та російської. Через запізнілу реакцію філологів і термінологів (а основна причина тут криється у відсутності щоквартальних термінологічних бюлетенів та державного фінансування на їх видання) у терміносистемі міцно осідають жаргонізми та професіоналізми переважно англійського походження. Це так звані англіцизми, як, наприклад, експлорер, браузер, хомпейдж, вебсайт, сервер, хост, хаб та багато інших. Не менш значний вплив на формування термінології цієї галузі мала і досі має російська термінологія, як друге за значенням (а може й перше) джерело запозичень і калькування. На початку формування інформаційної сфери терміни потрапляли в українську мову з англійської за посередництвом російської завдяки масовості російських видань (журналів, підручників, словників тощо), а згодом, вже у незалежній Україні - безпосередньо з англійської та через брак українських видань - паралельно з російської. Унаслідок цього, як логічне відображення, у сфері інформаційних і комп'ютерних технологій почала формуватися субмова - такий собі тримовний суржик, яким сьогодні спілкується між собою переважна більшість фахівців і програмістів, у лексиконі яких є такі слова як скачувати чи скачати інформацію, загружати або видаляти файли і т. ін. [4, 8].

Завдання локалізації не вичерпується тільки перекладом, більш того, переклад як такий зазвичай займає скромне місце в процесі локалізації програмного забезпечення. Типовими завданнями адаптації є використання національних символів валюти, застосування прийнятих форматів представлення дати і часу, а також правил алфавітного сортування текстів. Для програмного забезпечення з графічним користувацьким інтерфейсом локалізація також має на увазі коректне вирівнювання і розміщення елементів інтерфейсу з урахуванням того, що повідомлення-рядки можуть мати істотно різні розміри у різних мовах (наприклад, типове повідомлення на англійській, будучи перекладено на німецьку мову, як правило, стає довшим на 30 - 50 %), а також з урахуванням правил написання тексту (наприклад, зліва направо для більшості західних мов, справа наліво для арабської та івриту, зверху вниз для японської). Таким чином дизайн та розробка програмного забезпечення повинні враховувати міркування локалізації найсерйознішим чином. При локалізації програмного забезпечення часто використовуються спеціалізовані інструменти, наприклад, Passolo, що дозволяють перекладати меню та повідомлення в самих програмних ресурсах та безпосередньо у компільованих програмах, а також тестувати коректність локалізації. При перекладі аудіо та відео матеріалів (головним чином, фільмів) також використовуються спеціалізовані засоби, наприклад, Swift, котрі поєднують у собі деякі аспекти перекладів, але додатково забезпечують можливість появи субтитрів залежно від часу, їх форматування на екрані, відповідність відео-стандартам та інше. Впроваджуючи нові інформаційні технології в словниково-термінологічну справу, реформуючи її в нових соціально-економічних умовах з урахуванням потреб інформаційного ринку, Національна система словниково-термінологічної бази даних сфери культури і мистецтва має бути забезпечена сучасними стандартами та іншими нормативно-технічними документами. Існуюча нині в Україні нормативно-технічна база є фрагментальною, не відповідає сучасним суспільним потребам і в першу чергу в сфері культури і мистецтва.

Введення загального стандартного підходу у питаннях формування національної системи словниково-термінологічної бази даних сфери культури і мистецтв сприятиме самоорганізації та динамічному розвитку культури України в руслі стандартів світової усталеної практики. Для використання в Національній системі словниково-термінологічної бази даних сфери культури і мистецтва існуючі стандарти мають пройти локалізацію та доповнення у відповідності до специфічних умов України. Після чого ці версії зазначених в таблиці 1 стандартів, повинні бути прийняті Системою як національні стандарти та використовуватися для всієї Національної системи словниково-термінологічної бази даних сфери культури і мистецтва. Наприклад формат опису повинен бути узгодженим Із вимогами чинного стандарту ISO 2709 - основний стандарт для обміну інформацією на міжнародному рівні. Високий ступінь автоматизації та "технізації" при впровадженні словниково-термінологічної бази даних ІТ потребує створення, очевидно при Національному органі, Центральному органу стандартизації, сертифікації та термінології, який був би наділений функціями Секретаріату Національного органу та функціями науково-методичного та освітнього центру.

Без цього успішно функціонувати в культурологічному просторі України словниково-термінологічна база даних сфери культури і мистецтв буде не в змозі. Користувачі, особливо закордонні, обов'язково будуть вимагати гарантій якості в обслуговуванні, точності та достовірності, а також офіційного підтвердження відповідності виконання замовлень, тобто якості відповідності, згідно з формалізованими у відповідних стандартах вимогами. Базовою основою стандартування словниково-термінологічної бази даних сфери культури і мистецтва є чинні стандарти України, міждержавні стандарти та стандарти міжнародних організацій, що заслуговують на довіру. Основні з них наведені у таблиці нижче. Загальновідомо, що одним з необхідних чинників, які забезпечать високий рівень якості індексування бібліотечних матеріалів, а також ефективне використання в Україні національних та стандартів міжнародних організацій, є створення уніфікованої термінології. Правильне застосування термінів, на думку фахівців, удвічі скорочує час освоєння та застосування нормативно-правових актів, наукових та інших публікацій в різних галузях знань. Тому, як засвідчує світова термінологічна практика, використання уніфікованої термінології в стандартах культури є необхідною умовою нормальної роботи у будь-якій галузі діяльності, зокрема і культурологічній. В Україні найближчим часом мають запроваджуватися міждержавні стандарти (ГОСТи) з бібліотечно-видавничої діяльності. Але, у зв'язку з тим, що за останні роки в Україні друкується багато україномовних матеріалів в тому числі і культурології, обробляння та доступ до них може бути здійсненим лише через стандарти української фахової термінології. А щоб ці матеріали використовувалися поза межами нашої держави, вся українська культурологічна термінологія має бути гармонізована з міжнародною (ISO, IEC та Іншими міжнародними організаціями, що займаються проблемами термінології). Нині в Україні розроблено державний стандарт ДСТУ 3966-2000 "Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення". Цей стандарт унормовує роботу розробників термінологічних стандартів.

Отже, Україна вже має стандарт, що є базою для розробляння україномовних стандартів на терміни та визначення в інформаційній системі. Цей стандарт використовує термінологію, яка уніфікована ДСТУ 3325-96 "Термінологія. Визначення основних понять". В систему цього стандарту входить також ДСТУ ISO 860-99 "Термінологічна робота. Гармонізування понять і термінів", який є прямим впровадженням ISO 860:1996 (Е).

Таким чином, Україна в певній мірі забезпечена методикою та правилами розроблення стандартів на терміни та визначення і методикою гармонізування понять і термінів з міжнародними системами цих понять і термінів. Термінологія має таку властивість, що вона постійно змінюється і оновлюється з розвитком науково-технічного прогресу. Тому постає питання комп'ютеризованого ведення термінологічних словників в системі словниково-термінологічної бази даних сфери культури і мистецтв. Спеціально підготовлений персонал по обслуговуванню словникового фонду зможе вчасно оновлювати та вносити зміни до цього електронного ресурсу, що значно підвищить та розширить інтерес до Національної системи словниково-термінологічної бази даних сфери культури і мистецтв як на внутрішньому, так І зовнішньому ринках. Термінологічні словники різних типів розробляються за усталеними правилами і процедурами. Словники-тезауруси необхідні для співробітників бібліотек, інформаційних служб видавництв. Передовсім, вони суттєво заощаджують бібліотекарям і науковцям час пошуку літератури в каталогах. Бібліотекар-упорядник зможе використовувати словник-тезаурус для підвищення якості своїх каталогів. Словники-тезауруси сприяють бібліотекам, інформаційним центрам і видавництвам в Україні у: а) формуванні погляду на західну термінологію, загальновизнану систему транслітерації; б) ефективному доступі до українських матеріалів у світових оперативних базах даних, що дотримуються гармонізованої термінології та транслітерації; в) визначенні шляхів стандартування готової каталожної інформації, яка з'являється в книжках при виданні, що особливо важливо для видавництв, якщо планується світове розповсюдження книжкової продукції; д) освоєнні автоматичного словника і прискоренню при виготовленні нових предметних покажчиків для українських бібліотек, що підвищить рівень розвитку національної бібліографії та каталожної системи України. Лінгвістичне забезпечення інформаційної системи, сукупністю мовних засобів, яка включає: інформаційні мови для описування структури одиниць інформаційної бази (ІБ); мови управління та маніпулювання даними ІБ; мовні засоби інформаційно-пошукових систем; мовні засоби автоматизації проектування ІС; діалогові мови спеціального призначення; інші мови ІС; систему термінів і визначень, які використовуються в процесі розробки й функціонування ІС. Лінгвістичне забезпечення інформаційно-пошукових систем (ІПС) представляє собою сукупність інформаційних мов, методів індексування та лінгвістичної бази (словників, тезаурусів, рубрикаторів, класифікаторів).

Комплекс інформаційних мов ІПС включає: мови класифікаційного типу, мови дескриптивного типу, мови для обробки бібліотечно-бібліографічних даних, мови для пошуку фактографічних даних. Науковий стиль сучасної української літературної мови постійно перебуває в колі інтересів фахівців різних галузей, адже досконалий стиль сприяє оптимальному спілкуванню науковців, а отже, опосередковано, прогресові науки, розвиткові наукового пізнавання. Особливості наукового стилю досліджують і мовоз-навці, оскільки функціонування мови в новій сфері виявляє по-тенційні можливості мовних засобів різних рівнів. Добре розвинена, впорядкована й унормована термінологія сприяє розвиткові науки та технічному прогресові.

Література

1. Бондар Ю. Плюси і мінуси глобалізації (інформаційний аспект) / Бондар Ю. // Україна на шляху до Європи: Колективна монографія / Упорядники В. Шкдяр, А. Юричко. - К.: ЕТНОС, 2006. - С.438-490.

2. Лещук Т. Словництво і науково-технічний поступ (на основі німецько-українських лексичних порівнянь). Кн.4: Проблема фахової лексики /Лещук Т. - Львів, 1994.- 220 с.

3. Нечипоренко М. Майбутній ландшафт Європейської стандартизації: реалізація кіпрських рішень СЕN CENELEC /Нечипоренко М. // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2008. - №6. - С. 12-14.

4. Ніколаєва А. Екстралінгвістична зумовленість термінології програмування, бази даних та обробки інформації / Ніколаєва А. // Вісник Харківського університету. Серія: Філологія. - Х., 2000. - № 491. - С.272 - 275.

5. Російсько-український науково-технічний словник / В.Перхач, Б.Кінаш. - Львів, 1997. - 456 с.

6. Рицар Б. Основні помилки розробників термінологічних стандартів (на прикладі проектів ДСТУ) / Богдан Рицар, Роман Микульчик // Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка" : Серія "Проблеми української термінології". - 2006. - №559. - С.121-126.

7. Рожанівський Р. Засади та реалізація кирилично-латиничної транслітерації українських назв і текстів / Роман Рожанівський, Роман Мисак // Вісник Держ. університету "Львівська політехніка" : Серія "Проблеми української термінології". - 1998. - № 336. - С.137-140.

8. Словник української мови: у 20 т. / (гол. наук. ред. В.М. Русанівський). - К. : Наук. думка, 2010. - Т. 1.

9. Інтренет-ресурс: http://msdn.microsoft.com.

References

1. Bondar Yu. Pliusy i minusy hlobalizatsii (informatsiinyi aspekt) / Bondar Yu. // Ukraina na shliakhu do Yevropy: Kolektyvna monohrafiia / Uporiadnyky V. Shkdiar, A. Yurychko. - K.: ETNOS, 2006. - S.438-490.

2. Leshchuk T. Slovnytstvo i naukovo-tekhnichnyi postup (na osnovi nimetsko-ukrainskykh leksychnykh porivnian). Kn.4: Problema fakhovoi leksyky /Leshchuk T. - Lviv, 1994.- 220 s.

3. Nechyporenko M. Maibutnii landshaft Yevropeiskoi standartyzatsii: realizatsiia kiprskykh rishen SEN CENELEC /Nechyporenko M. // Standartyzatsiia, sertyfikatsiia, yakist. - 2008. - № 6. - S. 12-14.

4. Nikolaieva A. Ekstralinhvistychna zumovlenist terminolohii prohramuvannia, bazy danykh ta obrobky informatsii / Nikolaieva A. // Visnyk Kharkivskoho universytetu. Seriia: Filolohiia. - Kh., 2000. - № 491. - S.272 - 275.

5. Rosiisko-ukrainskyi naukovo-tekhnichnyi slovnyk / V.Perkhach, B.Kinash. - Lviv, 1997. - 456 s.

6. Rytsar B. Osnovni pomylky rozrobnykiv terminolohichnykh standartiv (na prykladi proektiv DSTU) / Bohdan Rytsar, Roman Mykulchyk // Visnyk Nats. un-tu "Lvivska politekhnika" : Seriia "Problemy ukrainskoi terminolohii". - 2006. - № 559. - S.121-126.

7. Rozhanivskyi R. Zasady ta realizatsiia kyrylychno-latynychnoi transliteratsii ukrainskykh nazv i tekstiv / Roman Rozhanivskyi, Roman Mysak // Visnyk Derzh. universytetu "Lvivska politekhnika" : Seriia "Problemy ukrainskoi terminolohii". - 1998. - № 336. - S.137-140.

8. Slovnyk ukrainskoi movy: u 20 t. / (hol. nauk. red. V.M. Rusanivskyi). - K. : Nauk. dumka, 2010. - T. 1.

9. Intrenet-resurs: http://msdn.microsoft.com.

Размещено на Allbest.ru